IMG-LOGO

Всі публікації з тегом фемінізм

Топ-13 вразливих і сексуальних фотографій оголених чоловіків 18+
Топ-13 вразливих і сексуальних фотографій оголених чоловіків 18+
Світ 2020-01-13 21:58:15
День Святого Валентина не за горами, нагадує NikopolToday. Цього року буде святкувати романтичний день у п'ятницю, 14 лютого. Ми попереджаємо, що матеріал для тих, хто досяг повноліття. Це топ-13 вразливих і сексуальних фотографій оголених чоловіків, яких ти не звик(ла) бачити.Всі чули вираз: "кращий мій подаруночок - це ти". Зазвичай у суспільстві вважається, що тільки кобіти можуть "зробити" еротичний подарунок своєму коханому на романтичний день. Проте, час йде вперед і тепер не жінки не забов'язані задовільняти чоловіків, навпаки. Встини підготувати своє тіло у подарунок коханій на День Святого Валентина! Час ще є. Соціум по волі змінюється, і як виявилось, чоловіки також можуть бути сексуальним об'єктом, не так як всі звикли - лише жінки, тут і там напів-оголені в поп-культурі. Про це раніше повідомляв YourTango.Ох, ці ж прекрасні, але і також вразливі - чоловіки.З кожним твором мистецтва, який створює письменниця та фотограф Ебігейл Екуе змушує задуматися і подивитися на речі чесно, але все-таки інтригуюче."Я тут, щоб змусити вас думати, по-справжньому зазирнути в себе, приймати свої помилки, штовхати себе, бути незручним", - сказала вона в інтерв'ю журналу PMC.Чоловіча серія оголених фотографій Екуе (що незабаром стане книгою), з голими чоловіками, показує нам чоловіків у всій їх наготі, роздягнених і розкритих не лише фізично, але й емоційно.Тематика цих фотографій - це не штучні зображення чоловіків, а чоловіки в їх спокійні хвилини. Як пояснює Еку, на відміну від жіночої наготи, коли ми бачимо повну фронтальну чоловічу наготу в кінофільмах, це все ще виглядає дивно для людей."Ми не в тій точці, коли чоловіча нагота - це не річ", - каже вона.1. Перед міським горизонтомТаким чином він виглядає як людиною, так і твариною, що живе у бетонних джунглях.2. Розслабляючийся на диваніВогкий момент.3. Бадьорий і сором’язливийСаме та емоція, що виходить від цих фотографій, змушує їх відчувати себе так інтимно.4. Стоячи проти цеглиМи можемо відчути його вразливість.5. Самотній, який шукає дімУ цих кадрах ми бачимо приватні моменти.6. Пригадування будинку дитинства"Я хочу, щоб аудиторія глядачів сесії "Голих чоловіків" відчула те, що відчувають самі чоловіки на фото", - каже Екуе.7. Спираючись на фреску з квітівЙого погляд нескінченно прямий, але він прикриває себе.8. Представлення всіх форм і розмірів"Я хочу, щоб сприйняття чоловічих нюдів включало всі форми і розміри, а не просто ультра гладкі, андрогінні тіла".9. Лежачи на дивані для відпочинкуМи звикли бачити жіночу наготу, але все ще дивуємося і в захваті від чоловічої наготи.10. Проведення дня в пустеліОголеність і секс - це не одне і те ж.11. Пристосування до черепиці на цьому схиліТут ми бачимо людину без свого захисного одягу і без кліше того, що ми вважаємо маскулінністю.12. Робити перерву на сигарети"Я тримаюсь подалі від студійних зйомок для цієї серії фото, щоб було менше виробництва та більше зв'язку".13. Сидіти нерухомо на сонячному світліЦі малюнки означають щось інше для кожного, хто на них дивиться.Фотограф Ебігейл ЕкуеТакож ми розповідали, що знижок не буде: жителі 30-кілометрової зони біля атомної станції будуть платити як всі.А ось у Америці, здається свобода остаточно перемогла - у кіно в топі драг-квін та діти кросдрессери. 
Феміністка з Нікополя пояснить нам за все стосовно фемінізму
Феміністка з Нікополя пояснить нам за все стосовно фемінізму
Нікополь 2020-02-07 15:49:29
Прямо тут і зараз підіймаємо важливу тему у розділі "Власна думка" від NiopolToday. Про те, що таке насправді фемінізм, чому жінки використовують "комплекс жертви" й продовжують використовувати стереотипи на свою користь. Про патріархальне суспільство, зокрема і в обличчі деяких жінок, що у новому столітті протистоїть фемінізму нам розповість Марина Воробйова, відома блогерка з Нікополя та кваліфікована психологиня. "Не виноватая я - он сам пришел!""Я таких не встречала""Она сама виновата""Со мной такого не случится"Это слова, которые повторяют, как мантру девушки, унижая других девушек, чтобы почувствовать себя особенными и в безопасности. Виктимблейминг и мизогиния в таких случаях выступают своеобразной психологической защитой."Ее изнасиловали, потому что она была в короткой юбке и пьяная. Со мной этого не случится". Хорошо, если так... Только вот насильнику все равно во что ты была одета!Про алкоголь вообще смешно. По стандартам патриархального общества получается, что алкоголь оказывает разное влияние на мужчин и женщин. Пьяный мужчина за себя не отвечает, а вот пьяная женщина несёт ответственность не только за свои, но и за чужие поступки.Если тебя не домогались,Не насиловали,Не били, -Это не значит, что так повезло всем.Но часто отрицают домогательства, насилие и агрессию со стороны мужчин как раз те, кто находится на краю пропасти: - зависимые любовницы богатых мужчин, - дочери властных отцов, - жены мужей-тиранов.Наше общество воспитало их с токсичными установками "бьёт - значит любит", "мужчина - глава семьи", "муж добытчик, женщина рожает", "я слабая, он сильный", "если любишь - простишь" - и они готовы оправдывать своих мужчин, обслуживать и прислуживать, прощать и унижаться, чтобы не рушить понятную картину мира, не брать на себя ответственность, не принимать решения. Просто потому что не могут, они не знают, как это! И отрицание - это их панцирь, их защита от реальности.Ведь говоря "она сама виновата" - такие женщины как бы убеждают себя "я не такая, со мной этого не произойдет" и пребывают в некой иллюзорной безопасности.Только, как правило, принцип "я в домике" постепенно превращается в ситуацию "я в клетке".Википедия говорит нам, что феминизм — это спектр идеологий, политических и социальных движений, направленных на достижение равенства политических, экономических, личных и социальных прав ДЛЯ ЖЕНЩИН. Сам корень слова - feminе - предполагает, что в центре интереса феминизма - женщина. Почему тогда некоторые оппоненты феминисток в спорах говорят, что феминизм о равноправии? Доля правды в из словах есть, конечно, но равенство прав и свобод - это конечный пункт, куда мы держим путь, но боремся мы при этом за права ЖЕНЩИН, потому что именно женщины подвергаются дискриминации в патриархальном мире. Ни одна страна мира не победила сексизм и мизогинию, поэтому нас, женщин, мало интересуют права мужчин - они у них и так есть по умолчанию. Наша задача - отстоять и выбороть свои права, которые у нас нагло и бесцеремонно отняли много веков назад. Феминизм направлен на женщин, существует для женщин и благодаря женщинам. Поэтому не нужно подменять понятия и ссать нам в уши, что мы должны ещё и за мужчин бороться. Они уже все и так имеют, успокойтесь, дайте нам забрать свое и уравнять положение дел во всем мире.Если мужчинам нужно остоять СВОИ права - пожалуйста, не вопрос, только не требуйте этого от феминисток. У нас и так работы непочатый край.Автор Марина ВоробйоваФото - вільні джерелаДо речі, Китай планує евакуювати свій комунізм на Марс, рятуючись від епідемії.Нагадуємо, сніг у Нікополі випав але не варто бути наївними, він може розтану будь-якої миті - клімат змінився.
Чому жінки бояться зайвої ваги? Психологиня з Нікополя пояснює на власному прикладі
Чому жінки бояться зайвої ваги? Психологиня з Нікополя пояснює на власному прикладі
Нікополь 2020-03-03 17:07:39
Наше закомплексоване суспільство вимагає більш детального огляду стереотиів, щоб зрозуміти, чому чоловіки із зайвою вагою зазнають менше дискримінації ніж жінки.Чому варто полюбити свою зайву вагу і не каратись через це? Про це NikopolToday передає з каналу відомої в Нікополі психологині, пані Марини Воробйової. Я поняла, почему я так отчаянно боролась с "лишним" весом.Даже когда его не было вообще ни грамма. Я боялась, что меня не будут любить. Это глубокая детская травма - я считала, что папа разлюбил маму, потому что она растолстела. Цікаво відзначити, що через психологічні образи, полячка найняла кіллера-українця для вбивства чоловіка. Но это не так, сейчас я это уже понимаю.Однако, установка в голове, выращиваемая годами, не пропадает в одночасье. Я ее не осознавала. Я не понимала, почему и зачем я худею, перманентно делаю замеры, взвешиваюсь, наказываю себя спортом и диетами.Сегодня я окончательно, честно признала и проговорила это вслух. Я боялась, что толстую меня никто не будет любить. И я думала, что и сама себя любить не смогу. Но вот парадокс: полюбила я себя именно набрав немного лишнего веса. Худой я себя ненавидела - потому что я смотрела в зеркало и видела себя в нем толстой, да, даже с весом 50 кг. И у меня была идея фикс не набирать веса больше этой черты.Нагадуємо: У Варшаві дві дівчини побрались, всуперед законодавству Польщі. Но жизнь такая штука - ей пофиг на твои идеи.Сейчас я знаю, что любят не за цифры на весах и сантиметровой ленте. Любят просто так и несмотря ни на что. И теперь я не боюсь, если меня разлюбят. По крайней мере, один человек на Земле всегда будет меня любить. Это я.Автор Марина ВоробйоваФото PinterestРаніше ми сповіщали нікопольців про сумну новину - епідемія коронавірусу офіційно стартує і в Україні.Також у Нікополі криза вже давно - смердюче сміття накрило столицю козацьких січей. 
В Нікополі відкрилась жіноча арт-виставка - Інформатор
В Нікополі відкрилась жіноча арт-виставка - Інформатор
Нікополь 2020-03-07 14:39:36
Талановиті нікопольчанки представили свої художні (й не тільки) роботи для мешканців всього міста у передень до 8 березня - міжнародного дня боротьби жінок за свої права. Про те, що у Нікополі відкрилася щорічна виставка жіночої творчості, NikopolToday передає від Інформатора. Нагадуємо: влада країни зайшла у глухий кут у спробах заспокоїти суспільство через загрозливий коронавірус. У краєзнавчому музеї Нікополя проходить 27 виставка жіночої творчості «Рук золотих прекрасні творіння». Майстрині представили глядачеві свої експонати.Показ робіт декоративно-прикладного мистецтва в музеї проходить протягом 27 років, а почалося все з однієї учасниці. Про це Інформатор повідомляє з місця події.Цілих 76 прекрасних жінок з Нікополя, Кам'янського, Бердянська та Києва стали учасниками нинішньої музейної виставки.Всі роботи виконані вручну.Умілі руки майстрів творять в різних видах мистецтва: вишивка хрестиком і гладдю, декупаж, в'язання, лозоплетіння. Серед різноманіття експонатів ви знайдете вироби з бісеру, вати паперу, заліза. Казкові ляльки та ляльки-мотанки неодмінно перенесуть вас в дитинство. Подивитися на роботи майстрів і навіть купити те, що вам сподобалося, можна буде до 15 березня.Виставка «Рук золотих прекрасні творіння» проходить в краєзнавчому музеї за адресою: вулиця Електрометалургів, 46а. Час роботи з 9:00 до 16:00. Вихідний - понеділок.Раніше ЗМІ повідомили про те, яке сьогодні свято. Про це читайте за цим посиланням.Фото ІнформаторТакож ми писали про те, з кого питати, коли Дніпро перетвориться на болото: хто вудить всю рибу з Каховського моря?
Чому 8 березня - це не свято, а День боротьби за жіночі права
Чому 8 березня - це не свято, а День боротьби за жіночі права
Україна 2020-03-07 21:10:39
Чому український варіант "святкування 8 березня - це сексизм". Проти сексизму та насильства. Які права відстоюють українські жінки у Міжнародний жіночий день?Тож, "свято", чи день пам'яті численних жертв сексизму серед жінок? Про це NikopolToday доводить до відома громадськосьті від Нового Часу. Плакат із написом Woman Power на Марші жінок у 2019 році в Києві / фото НВУ Міжнародний жіночий день українські жінки вийдуть на марш, аби нагадати, що боротьба за рівні права та можливості й досі триває. У п’яти пунктах пояснюємо, за що саме боряться захисники і захисниці прав жінок сьогодні.8 березня світ традиційно відзначає Міжнародний жіночий день, повна назва — Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир. Через вплив Радянського Союзу для України цей день тривалий час був лише «жіночим святом», днем, у який жінок вітали тільки тому, що вони «представниці прекрасної статі» та приводом для транслювання усіх можливих стереотипів щодо жінок в принципі.Кардинально змінюватися ситуація почала після Євромайдану, коли в Україні почала активно розвиватися діяльність громадських організацій. В тому числі, й таких, які спеціалізуються на захисті прав жінок.«Це стало каталізатором для активізації громадянського суспільства. І багато ініціатив утворилися з потреби: був досвід Майдану, крім того, на Донбасі розпочався збройний конфлікт. Але, в принципі, такі організації з’являються постійно, бо в них є потреба, адже держава не покриває великий спектр проблем», — каже каже правозахисниця, речниця Amnesty International Ukraine Марія Гур'єва.У 2017 році на фоні масової декомунізації тодішній голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович пропонував відмовитися від святкування Міжнародного жіночого дня на державному рівні, бо вважав це пережитком СРСР. Свято залишили, та вектор його сприйняття все ж почав дещо змінюватися. Тема захисту прав жінок в Україні почала поступово виходити на перший план.8 березня українці та українки почали виходити на Марш жінок, аналогічний тим маршам, які проходять у різних країнах світу. Рухи у соцмережах, як-от флешмоб на тему насильства Я не боюсь сказати та соціальна кампанія проти харасменту та сексуальних домагань #Metoo, початок якій дала історія з режисером Харві Вайнштейном у США, допомогли сотням жінок публічно поділитися своїми історіями про те, що раніше більшість замовчувала.Зміни відбулися і на державному рівні. Так, у грудні 2019 року Верховна Рада зняла заборону Міністерства охорони здоров’я з 458 професій, які раніше вважалися забороненими для жінок. Серед них професії лісоруба, водія метро, пілота літака, водолаза-рятувальника, електромонтажера ЛЕП, водія-далекобійника, забивача великого рогатого скоту на бійні та інші види робіт, які раніше були відкриті тільки для чоловіків.Крім того, у січні 2019-го набув чинності закон про протидію домашньому насильству. В Україні запрацювали мобільні групи екстреного реагування Національної поліції на домашнє насильство ПОЛІНА та урядова гаряча лінія 1547. Боротьбу з гендерно зумовленим насильством взяла під свій контроль перша леді Олена Зеленська.Проте все це — лише перші кроки назустріч глобальним змінам у суспільстві. Адже права жінок в Україні й досі порушуються, а новий закон про протидію домашньому насильству не може запрацювати на повну силу.Репортерка НВ Саша Горчинська поговорила з трьома правозахисними активістками Amnesty International Ukraine та виокремила п’ять питань у сфері захисту прав жінок, які є актуальними для України сьогодні й потребують якнайскорішого вирішення.1. Домашнє насильствоДомашнє, або гендерно зумовлене насильство і досі залишається однією із ключових проблем для України. Масштаби цієї проблеми — колосальні, каже Марія Гур'єва. За даними ПРООН, щороку більше 1 млн жінок потерпають від домашнього насильства.Учасниці Маршу жінок у 2019 році в Києві / Фото: Insight LGBTQ NGO / facebook«В Україні є законодавство, але система протидії домашньому насильству на державному рівні досі не діє належним чином. Тому ця тема потребує додаткової уваги від громадянського суспільства», — каже Гур'єва.Йдеться про те, що на практиці постраждалим від домашнього насильства часто немає куди подітися, адже в Україні недостатня кількість шелтерів та притулків для тимчасового перебування таких людей. Особливо якщо мова про жінок з дітьми.«Жінкам часто можуть казати про те, що вони самі винні, самі спровокували [кривдника на насильницькі дії]. В тому числі, жінки чують це і від свого близького оточення», — додає активістка Дзвенислава Щерба.Не всі жінки, які стикаються із домашнім насильством по відношенню до себе, визнають, що їм необхідна допомога, або не знаходять сили говорити про свої проблеми вголос. Бійки в сім'ї можуть вважатися чимось «нормальним». Важко визнати і те, що подружній секс без згоди — це теж насильство, а не «подружній обов’язок».2. Боротьба із сексизмом та об'єктивацієюОголені або напівоголені жіночі тіла часто можна побачити у рекламі або в медіа як прийом, який мав би привернути увагу до оголошення, товару або послуги. Проте, за словами Дзвенислави Щерби, уже зараз доведено, що такі методи не є результативними — це не ефективний маркетинг. Тим більше, деякі рекламники і маркетологи і досі використовують подібні прийоми. Із цим погоджується і Гур'єва:«Ми досі бачимо це в рекламі, чуємо від політиків, різних публічних особистостей», які дозволяють собі різного роду сумнівні заяви, принижуючи гідність жінок, — каже співрозмовниця. — Для багатьох це досі є допустимою нормою та сприймається як жарт".3. Гендерні стереотипиУкраїнське суспільство досі не позбулося гендерних стереотипів стосовно того, якою має бути жінка та яку соціальну роль повинна виконувати. Наприклад, стереотип про те, що кожна жінка обов’язково має народити дитину. Або уявлення про жінок як про «берегинь» сімейного вогнища, які мають виконувати всю хатню роботу самостійно та всіляко догоджати чоловікові.Марш жінок у 2019 році / Фото: Insight LGBTQ NGO / facebookКрім того, є і певні стереотипи стосовно того, що таке фемінізм, каже активістка Вітана Олійник. Це боротьба за рівні права та можливості для чоловіків та жінок. Та часто люди не розуміють цього, і, як наслідок, ставляться до феміністок та феміністів вороже.«Добре те, що сьогодні у нас з’являються різні медійні продукти, які руйнують ці стереотипи. Багато людей починають розуміти, що може бути рівний поділ обов’язків, якщо це стосунки між чоловіком і жінкою. Що є жінки, які служать в армії, займають керівні посади в різних сферах тощо», — додає Дзвенислава Щерба.Посприяв руйнуванню гендерних стереотипів і наказ МОЗ про скасування переліку «не жіночих» професій. Адже навіть коли цей наказ діяв, чимало жінок все одно працювали у «заборонених» для них професіях, каже Щерба. Проте в трудових книжках запивалися по-іншому. Як наслідок, мали меншу зарплату та були позбавлені соціальних гарантій, які мали їхні колеги-чоловіки.4. Нерівна оплата праціНаслідок розповсюдження таких гендерних стереотипів — це нерівне ставлення до жінок та чоловіків на роботі, превалювання чоловіків у певних сферах діяльності та суттєвий розрив у заробітній платі.5 березня 2020-го соціологічна група Рейтинг представила дані опитування на тему Роль жінок в українському суспільстві. Результати цього опитування показали: майже 40% опитуваних переконані, що жінки замало представлені у політиці, 30−35% вважають, що їх недостатньо в правоохоронних органах та науці, 26% - в армії, 19% - що жінок недостає у бізнесі. Близько третини ж респондентів, натомість, вважають, що жінки забагато представлені у таких сферах, як медицина та освіта.Марш жінок у 2019 році в Києві / Фото: hromadskeНерівна оплата праці — проблема досі актуальна не лише для України, а і для багатьох інших країн світу. За даними, які наводить Гур'єва, в Україні жінки можуть отримувати на 30% нижчу заробітну платню, ніж чоловіки, які працюють на таких самих посадах і виконують такі ж обов’язки.Станом на 2019 рік, за інформацією, яку наводила ГО Ліга захисту прав жінок Гармонія Рівних, розрив у зарплатах в Україні становив 26%. В окремих регіонах, а саме — на Сході України, різниця могла досягати і 60%. Роком раніше, у 2018-му, про ті ж самі 26% повідомляла і Уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.Різниця у заробітній платі у майбутньому може вплинути, зокрема, на розмір пенсії. В результаті, чоловіки отримуватимуть вищі пенсії, аніж жінки, акцентують у Європейській комісії.У лютому 2019-го Міністерство інформаційної політики представило кампанію під назвою У професії всі рівні, спрямовану на запровадження гендерної рівності у професійній діяльності.5. Ратифікація Стамбульської конвенціїОсновоположний документ, який допоможе у протидії насильству та дискримінації — це Стамбульська конвенція. Україна брала участь у створенні цього документа та була однією з перших країн, які виявили бажання запровадити дію конвенції у себе. Тож підписали конвенцію ми ще у 2011 році. Наразі цей документ підписали 47 країн-членів Ради Європи, а ратифікували — 25. Україна ж цей крок так і не зробила.Марш жінок у Києві у 2019 році / Фото: Insight LGBTQ NGO / facebookСтамбульська конвенція примусила б державу працювати більш системно, оптимізувати належним чином роботу всіх відомств та структур, які мають бути задіяні в цій роботі, зазначають правозахисниці. Адже наразі сотні жінок в Україні не можуть отримати належний захист від держави через відсутність налагоджених механізмів роботи.Одна з таких жінок — жителька Краматорська, мати дванадцятьох дітей Оксана Мамченко. Вона регулярно потерпає від домашнього насильства з боку власного чоловіка, проте не може зробити нічого, адже кривдник проживає з нею на одній території. Цю історію Amnesty International висвітлили у своєму Марафоні написання листів.Ратифікована Стамбульська конвенція покладе на Україну відповідальність перед міжнародною спільнотою: країна повинна буде звітувати на міжнародному рівні про те, що було зроблено. Зокрема, у тому, що стосується боротьби з домашнім насильством по відношенню до жінок, дітей та чоловіків. Буде складніше просто знехтувати цією темою та нічого не робити.«Зараз ідуть дискусії, є великий запит на ратифікацію цього документа. Здавалося, чому би депутатам бути проти ухвалення документа, який допоможе у боротьбі з домашнім насильством. Але вони пішли у якісь політизовані обговорення, чи потрібна нам конвенція, що означає слово „гендер“, яке там вживається. Здається, що депутати не хочуть розібратися в суті цього документа», — коментує Гур'єва.Наразі залишається сподіватися на те, що у найближчому майбутньому Україна все ж таки ратифікує цей суспільно важливий документ. А допоки привертати увагу суспільства та змінювати ситуацію можна і за допомогою інших методів: акціями, флешмобами, інформаційними кампаніями. Будь-чим, що допоможе «підсвітити» ту чи іншу проблему, каже Вітана Олійник:«Допоки ми не будемо заявляти, що ми існуємо, що є права, які треба захищати, навряд чи буде можливо щось змінити».Фото НВНагадуємо, в Нікополі гостра нестача камер відео-спостереження, через що в місті володаряють злочинці. Поліція безсила!Також ми писали про нову жертву депресії - труп у Кривому Розі. 
Що подарувати на 8 березня: психологиня з Нікополя занурює нас в історію
Що подарувати на 8 березня: психологиня з Нікополя занурює нас в історію
Нікополь 2020-03-08 18:37:24
Як виникло "свято", як ми звикли його називати, насправді? На які жертви йшли цілі покоління жінок, щоб вибороти рівні права із чоловіками та мінімальні права? Про це NikopolToday й всім нам додатково нагадає нікопольчанка, професійна психологині - Марина Воробйова. Коротко і зрозуміло чому 8 березня - це зовсім не те, що ми в Україні звикли думати, і що це насправді на Заході, звідки й пшов цей день. Тож, якою ціною жінки вибороли свої права у чоловіків?Восьмое марта - это не про цветы.Это не праздник "красоты, весны и женщин". Таковым его провозгласили в СССР, отрапортовав, что проблема неравенства между М и Ж в Союзе решена (нет).Я при этом отнюдь не говорю, что нельзя дарить цветы и подарки. Их можно и нужно дарить, тогда, когда вы сами хотите. Это нормально - делать приятно тем, кого вы любите и уважаете. Но делать это строго по календарю... Зачем?8 марта - день солидарности женщин в борьбе за свои права! За какие такие права? За те, о которых не задумывался ни один мужчина, имея их по умолчанию. Для меня 8 марта ассоциируется с открытой дверью в мир, который раньше был недоступен женщинам.Просто небольшой экскурс в историю:▪️ До середины ХХ века в Западной Европе деньги и имущество женщины принадлежали ее мужу????????‍♀️▪️ Вплоть до 1970х работа считалась недостойным занятием для американок среднего класса????????‍♀️▪️ Борьба за право голоса для женщин продолжалась почти 100 лет!!! На эту тему посмотрите фильм "Суфражистка" и "Ангелы с железными зубами". На минуточку: в Швейцарии женщины получили право голоса во второй половине 20 века!▪️ Женщины впервые приняли участие в Олимпийских играх в 1900 году❗️ До того спорт был мужской прерогативой.▪️ До конца 19 века женщина, появившись на улице одна, без сопровождения мужчины, запросто могла быть воспринята представительницей индустрии коммерческого секса????????‍♀️▪️ Дважды лауреатку Нобелевской премии, Марию Склодовскую-Кюри, в 1911 г. не приняли во Французскую Академию наук из-за того, что она женщина❗️У свій час, суфражистк зазнавала постійних утисків: їх били, висміювали, ставились так само як зараз до геїв і навіть гірше▪️ В некоторых странах до сих пор практикуют "женское обрезание" - калечащую операцию на половых органах????▪️ Из нескольких десятков тысяч проституированных женщин в Украине, более половины (!!!) - возрастом от 10 до 20 лет❗️Я традиционно 8-го марта публикую в сториз тематические информационные иллюстрации. Этот год тоже не станет исключением)).Носишь штаны? Имеешь возможность и право получить образование? Можешь сама решать, чем заниматься по жизни?Скажи спасибо феминисткам.Они ценой собственной жизни и свободы открыли эту дубовую дверь возможностей для тебя в том числе.Автор Марина ВоробйоваДо цього ми передавали, який секс-подарунок буде найкращим на 8 березня.І про страшне переслідування від кредиторів, що завершилось смерттю. 
Європа вимагає від України урівняти права жінок і ЛГБТ+
Європа вимагає від України урівняти права жінок і ЛГБТ+
Україна 2020-05-21 16:36:05
Посли ЄС і 21 країни світу закликали Київ офіційно та рішуче протидіяти дискримінації ЛГБТІК-людей. Так зазначає Українська Правда, а NikopolToday лише передає Вам. Голова представництва ЄС Матті Маасікас і посли 21 країни світу відзначили прогрес України у плані захисту українських ЛГБТІК (лесбійок, геїв, бісексуалів, людей-трансгендерів, людей-квір), закликавши поглиблювати цей прогрес.Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться у заяві послів і глав представництв в Україні Австралії, Австрії, Бельгії, Канади, Кіпру, Делегації Європейського Союзу, Данії, Дорадчої місії Європейського Союзу, Фінляндії, Франції, Німеччини, Ізраїлю, Італії, Литви, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Норвегії, Португалії, Словенії, Швеції, Швейцарії і Великої Британії до Міжнародного дня проти гомофобії, трансфобії та біфобії."Впродовж останніх років Україна здійснила низку реформ, щоб звернутися до питань рівності та недопущення дискримінації, прийняла законодавство і створила інституції для захисту основних прав людини.  Ми закликаємо Україну розвивати цей успіх і продовжувати надавати всю необхідну підтримку таким ініціативам в майбутньому" - відзначили посли.Водночас дипломати наголосили, що ЛГБТІК-люди залишаються вразливими перед дискримінацією і навіть насильством на основі сексуальної орієнтації та/або гендерної ідентичності."Нова реальність всесвітньої пандемії і необхідність усамітнення в закритому просторі через COVID19 призвели до значного зростання випадків погроз, переслідувань і насилля стосовно людей у вразливому становищі, зокрема ЛГБТІК-людей. Ми також занепокоєні тим фактом, що в дебатах в Україні іноді йде атака на цінності інклюзії та толерантності" - йдеться у заяві. Посли висловили готовність підтримувати реформи в Україні і ЛГБТІК-українців, їхні сім`ї та організації громадянського суспільства."Ми продовжуємо закликати Україну повністю імплементувати  Національну стратегію з прав людини та відповідний план дій і вжити інших необхідних кроків для забезпечення втілення всесторонніх анти-дискримінаційних заходів. Ми також підтримуємо прагнення українських жіночих та ЛГБТІК організацій до ратифікації Стамбульської Конвенції, яку Україна підписала в 2011 році" - йдеться у заяві."Ми вважаємо, що повна імплементація цієї конвенції збільшить захист жінок і ЛГБТІК-людей в Україні" - додали дипломати.Фото УПМіж іншим, у Дніпрі коронавірус пішов на самісіньке дно. 
Патріархат та фемінізм: вологі фантазії релігійних діячів
Патріархат та фемінізм: вологі фантазії релігійних діячів
Нікополь 2020-05-25 10:32:27
Национал-патриархат, влажные фантазии о членах и порабощении женщинТак я вижу "сообщество" имени сексиста, гомофоба, шовиниста и долбоеба - все вы знаете его имя. Само название паблика - БУТЫЛКА- типично для "настоящего русского", я надеюсь вы поняли почему. И судя по количеству синонимов, которые "патриарх" паблика находит для пенисов, я не будучи психиатром могу поставить ему диагноз. Ненависть к женщинам, обожание мужчин, своеобразный стиль общения, - все это черным по белому пишет на лбу предводителя инцелов и неудачников его проблему, комплекс и кровоточащую рану, которую он пытается прикрыть нарочитой ненавистью ко всему и всем, кроме самого себя и таких же брутальных (хе-хе) мужиков. Что делает П. и последователи, кроме пиздежа и дрочки на свое отражение в зеркале? - Хейтят феминисток, геев, просто любого человека, который не так пукнул, превозносят силу хуя и считают себя (хе-хе) венцом творения и идеалом для наследования; - Угрожают тем, кого травят, обещают выследить и как минимум покалечить или изнасиловать, - причем не важно, какого пола тот, кому они угрожают;- Деанонят порноактрис, вебкам моделей, просто девушек, ХОТЬ РАЗ отправивших свои нюдсы какому-то троглодиту. Деанонят жёстко и без разбора, и этим показывают что они - говно размазанное по подошве, а не те, кого они пытаются говном измазать.Радикальные долбоебы - не редкость, они есть везде. Но они должны получать щелчок по носу каждый раз, как только начинают зарываться. И мы все с вами должны щёлкать их каждый раз, как только эти проныры высунуться и попытаются что-то вякнуть. Пусть сидят на своей бутылке молча.Я все сказала.Автор Марина Воробйова
Як ЛГБТ+ та жінки отримали свої права - історична правда
Як ЛГБТ+ та жінки отримали свої права - історична правда
Світ 2020-05-26 17:22:30
Від «Стоунволлу» до Скоп’є: десятирічна битва за права ЛГБТ у всьому світі – історичний фоторепортаж про перемогу прав людини над беззаконням. Про це NikopolToday пише з посиланням на сайт Радіо Свобода. Міжнародний день боротьби з гомофобією, трансфобією і біфобією відзначається 17 травня та висвітлює місця в світі, де члени ЛГБТ-спільноти все ще зазнають переслідувань. Дата була обрана в пам’ять про рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я 1990 року про виключення гомосексуалізму зі списку класифікації хвороб. Цей день також відзначає прогрес, досягнутий геями, лесбіянками і трансгендерами за останні десятиліття. Ось погляд в минуле на рух ЛГБТ у фотографіях.1 / Гей-бар «Стоунволл» (Stonewall Inn) у Нью-Йорку і репродукція газети «Нью-Йорк пост» від 29 червня 1969 року, в якій повідомлялося про рейд поліції в цей бар, який призвів до заворушень. Серія спонтанних демонстрацій членів спільноти геїв і лесбіянок проти поліційного рейду в барі Stonewall Inn вважається початком руху за права ЛГБТ у Сполучених Штатах Америки.2 / Демонстранти біля будівлі мерії Нью-Йорка 10 червня 1970 року закликали покласти край дискримінації геїв і лесбіянок. Члени Альянсу гей-активістів стали спонсорами демонстрації, учасники якої вийшли з такими плакатами, як «Гей – це добре» і «Америко, дорослішай».3 / Марш «День свободи геїв» у Сан-Франциско, 26 червня 1977 року.4 / 30-річний нідерландський демонстрант із плакатом «Я радий, що я гей! А ти хіба не радий?» під час маршу у Франкфурті в Німеччині 28 липня 1979 року, який завершив гомосексуальну зустріч тривалістю в тиждень. Сотні гомосексуалістів зібралися на тиждень фільмів, театральних вистав, рок-концертів і семінарів із прав геїв. Геї й лесбіянки з Німеччини та інших країн зажадали покласти край дискримінації гомосексуалів.5 / Святкування в районі Нью-Йорка Грінвіч-Віллідж після ухвалення закону про права геїв 20 березня 1986 року.6 / 13 жовтня 2000 року в центрі столиці Румунії Бухаресту невідома організація розмістила сотні плакатів із написом «Ні, ні, ні гомосексуалізму».7 / Сутичка сербської поліції з кількома сотнями націоналістів, які кидали каміння і нападали на геїв-активістів у Белграді 30 червня 2001 року.8 / Дві молдовські лесбіянки заклеїли собі роти під час мовчазної акції протесту в столиці Молдови Кишиневі 27 квітня 2007 року після того, як влада заборонила публічний захід однієї з ЛГБТ-організацій.9 / Активістка за права геїв у Білорусі дивиться з-за плакату під час першої санкціонованої демонстрації геїв, лесбіянок і бісексуалів біля Міністерства юстиції в Мінську 14 лютого 2011 року.10 / Поліція затримує активістку за права геїв після сутичок із православними в столиці Грузії Тбілісі 17 травня 2012 року. Десятки ЛГБТ-активістів, які вийшли на вулиці, щоб відзначити Міжнародний день боротьби з гомофобією і трансфобією, були зупинені членами церкви.11 / Напад на Святослава Шеремета, голови «Гей-форуму України», в Києві 20 травня 2012 року після зустрічі з журналістами, на якій він повідомив, що запланований гей-парад був скасований.12 / Російський гей-активіст тримає плакат із написом «Кохання сильніше від гомофобії!», сидячи в поліційному фургоні після затримання під час несанкціонованого мітингу за права геїв у центрі Москви, 25 травня 2013 року.13 / Близько 2000 бійців загону спецпризначення поліції направлені на захист 150 ЛГБТ-активістів, які вийшли на першу свою демонстрацію в Чорногорії, в столиці країни Подгориці, 20 жовтня 2013 року. Супротивники одностатевих прав намагалися атакувати марш.14 / ЛГБТ-активісти на мітингу в Санкт-Петербурзі, Росія, 17 травня 2013 року: «Мій найкращий друг – гей, і це окей».15 / Учасники піднімають веселкові прапори під час першого гей-параду в Боснії, Сараєво, 8 вересня 2019 року.16 / Поліція затримує учасника протесту під час гей-параду в Києві 12 червня 2016 року.17 / ЛГБТ-активісти вийшли на перший у Косові гей-парад у Приштині 10 жовтня 2017 року.18 / Українська поліція охороняє учасників «Маршу рівності», організованого ЛГБТ-спільнотою в Києві 23 червня 2019 року.19 / Члени ЛГБТ-спільноти вийшли на перший гей-параду у Північній Македонії в Скоп’є 29 червня 2019 року зі згадками про події в гей-барі «Стоунволл» за 50 років до того дня.Фото radiosvoboda.org / pinterest
Про міжнародний день фемінізму - головне
Про міжнародний день фемінізму - головне
Нікополь 2020-05-31 22:39:23
Авторська стаття на сайті NikopolToday від блогерки з Нікополя - Марини Воробйової, як завжди, без цензури і тільки про важливе. Публікація мовою оригіналу, без змін. Я всегда была феминисткойС детства я не слышала "ты девочка, ты должна". Я росла в очень ограниченном пространстве - у нас был большой дом и свой двор, жили мы напротив кладбища, соседи были в основном старики (и мертвецы, хаха), детей было в округе мало. К нам часто приходили друзья родителей и моей старшей сестры. Круг общения был постоянным и довольно демократичным.Мне разрешали смотреть телевизор со взрослыми, я рано научилась читать и читала много. И мне было позволено иметь свое мнение с раннего раннего детства.90е - время было сложное, но и очень яркое в отношении феминистских идей, свободы самовыражения, откровенных нарядов, большого количества самой разной прессы, ток-шоу.Бабушка часто транслировала мне мысли о том, что "от мужиков одни проблемы", папа мало участвовал в воспитании, а вторая бабушка никогда не меняла девичью фамилию и имела троих детей от разных мужей.Я знала с детства, что люди могут разводиться, что женщины тянут на себе всё, и по сути намного выносливее мужчин. Формируясь в таком окружении, не посещая садик, я пришла в школу совершенно не заточенным под конформизм ребенком.Я всегда была при своем мнении, неудобной, острой на язык и упрямой. Естественно, внушить мне мысль, что я нежный цветочек, что я слабый пол, что я должна прислуживать мужчине, было просто невозможно.Лет в 6, кажется, когда мы смотрели передачу "Я сама", я узнала, кто такие феминистки. Я спросила у мамы, "Мама, Мария Арбатова феминистка, а кто такие феминистки?". Мама ответила что-то вроде "женщины, которые считают что они не хуже мужчин и им в принципе без мужчин нормально". И я тогда сказала: "Тогда я тоже феминистка".Так слова из уст ребенка, ещё не женщины, оказались чистой правдой.С днём феминизма вас, друзья!Фото та автор Марина Воробйова
Голі солдати Другої світової війни: еротичні фото 18+
Голі солдати Другої світової війни: еротичні фото 18+
Світ 2020-06-10 15:42:42
Обережно - гарячі фото! Подаємо історію цікаво, із перчиком на NikopolToday. Жіночі ню всюди - це сексизм. Тому розмістимо фотографії ню солдат Другої світової війни.Гола правда про армію та військових Другої Світової війни. Не рекомендуємо переглядати фото особам молодшим 18-ти років. Повірте, чоловіки що відслужили - бачили в армії голі дупи та прутны своїх товаришів по службі набагато частіше, ніж їм хотілося б. Тому ця антисексистська фото-історія скоріше для жінок, але не тільки.У чоловічому душі головне правило - не повертатися спиною до незнайомих людей, і не нагинатися за милом, що впало. І ще обурює, що американські солдати, виявляється, брали з собою на війну шльопанці. Маршаллові острови, 1944 рік.П'ятеро німецьких солдатів з жахом дивляться на струмок - чи не водяться там білоруські партизани і білоруські крокодили? Білорусія, осінь 1941 року.Матрос ВМС США з човна, що літає-амфібії Catalina на своєму бойовому посту лякає японців голою сракою і кулеметом. Папуа-Нова Гвінея, березень 1944 року.Японці таких дуп вони ніколи не бачили, і дуже лякалися. Ось так милися матроси Імператорського флоту Японії - їх маленькі попки вимагали мало води. Економыя! 1942 рік.Американцям, напевно, навіть статутами дозволялось воювати з японцями голими. Цей американський зенітник поєднує приємне з корисним, і миється не залишаючи бойового поста. Чистота - запорука перемоги! Філіппіни, грудень 1944 року.Але в армії це рідкісна розкіш - побути на самоті. А під час війни солдати не тільки борються разом, але разом і миються, і разом помирають. Американські війська відмивають бруд і кров під час битви за Гуадалканал. Соломонові острови, грудень 1943 року.Час миття для солдатів, це зазвичай ще й час прання. Американські морські піхотинці купаються і перуть свою форму в Тихому океані під час затишшя в бойових діях. Північні Маріанські острови, липень 1944 року.Німецькі солдати приймають душ на залізничній станції під заправним краном з водою для локомотивів. Судячи з усього це початок війни, коли на голови і дупи німців зверху разом з водою ще не падали бомби.Сором'язливі фінські солдати тренуються на Хіжозеро переправлятися через водні перешкоди. Димова завіса була створена спеціально, це щоб їх не підглядали жінки. Карелія, липень 1942 року.Медогляд призовників - це перше приниження, з яким стикається молодий солдат. Тому що крім медичних цілей цей огляд виконує психологічну функцію пояснення солдатам, що в армії немає місця сором'язливості і особистого простору. Нью-Йорк, 1940 рік.Норвезькі призовники готуються до вступу в Waffen-СС, повернувшись до лікарів передом, а до фотографа задом. В їх скандинавську дупу лікарі теж подивляться, щоб перевірити наскільки вона арійська. Норвегія, лютий 1942 року.Приблизно так, як це робить цей німецький лікар Вермахту. Виникає два питання: що буде якщо солдатська дупа по-арійськи смачно пёрне під ніс офіцерові, і для чого солдат справа тримає дзеркало? Була до війни в СРСР така мода - живі піраміди з фізкультурників, які вчили будувати навіть у школі на уроках фізкультури. І в 1942 році, судячи по зачісках тільки що покликаних радянських солдат, наказали повторити її голими. Як неважко здогадатися, двоє з боків в трусах - це командир і комісар, яким не пристало оголяти свій командирський авторитет.І хоча вийшло досить прикольно, солдати в цій піраміді не посміхаються. І не тому що війна на дворі, а тому що бачити в такій безпосередній близькості голі цюцюрки і дупи своїх товаришів - веселого мало.Але наказ є наказ...Джерело LiveJornal | автор OadamРаніше через фото ми показували історію сотень років гомосексуального кохання. Ви будете вражені, як доступність фото-технологій змінило уявлення про таємничий шлюб геїв та лесбійок. Також ми передавали, що українці вірять у своїй військових та знищення Московії. Перемога буде за Україною!
Хто ця «гола Афіна»? Фотографії жінки-протестувальниці у Портленді розлетілося по всьому світу
Хто ця «гола Афіна»? Фотографії жінки-протестувальниці у Портленді розлетілося по всьому світу
Світ 2020-08-01 01:27:55
Pussy Power? Вона стала символом протестів у Портленді, штат Орегон. Протягом кількох днів в американському місті тривають жорстокі протести на захист прав авро-американців. Реакції жителів посилюються після того, як президент Трамп відправив у місто федеральні сили, щоб приборкати рух опору. Люди всіх рас долучаються до акцій протесту під прапором «Чорна жива матерія». Але символом супротиву раптово стала жінка. Її фотографія сидячої голою перед поліцейським кордоном викликала всесвітню сенсацію, а ЗМІ назвали її як "голу Афіну"."Гола Афіна" - героїня Портленда, що протестуєЖінка, особа якої невідома, брала участь у акціях протесту в Портленді, штат Орегон, у ніч з 17 на 18 липня 2020 року. Коли поліція почала відштовхувати групу протестуючих з однієї вулиці, вона з’явилися. Гола, із маскою для обличчя та шапкою, вона вийшла перед натовпом протестуючих і зіткнулася з поліцейськими. Один із протестувальників намагався прикрити її своїм тілом та саморобним щитом, але, схоже, вона не потребувала захисту. Вона танцювала перед офіцерами, виконувала балетні фігури та пози йоги. Нарешті вона сіла перед поліцейськими, широко розставивши ноги. Вони почали стріляти в неї перцевими кульками. Через 10 хвилин виступу офіцери відмовилися йти далі, а жінка - зникла.Цікаво, що таємнича «гола Афіна» не ототожнюється з білою расою. Але, як підкреслюють коментатори, саме колір її шкіри визначав спосіб поводження з нею в поліції. Швидше за все, якби поліцейські зіткнулися з чорношкірою жінкою, це не закінчилося б з перцевими кульками. Не кажучи вже про те, як її позиція сприймається в ЗМІ. "Голу Афіну" визнали героїнею і порівняли з богинею мудрості. Чорну "голу Афіну" осудили б суворіше. Ми живемо у світі неприборканого расизму.Нагадуємо, в Україні завершили зйомки гей-фільму про ЛГБТ-спільноту на козацькій Січі. 
Завантажуйте більше