Новини з України

Всі публікації з тегом права людини

Коли планета змінить орієнтацію. Міфи про гомосексуальність
Коли планета змінить орієнтацію. Міфи про гомосексуальність
Світ 2019-12-10 18:29:53
Права людини завжди на часі. Тема сексуальної орієнтації, гендеру в українському суспільстві все частіше згадується в українському суспільстві. Тем овіяна стереотипами, наклепами та фобіями."Про це" вирішили розповісти і NikopolToday, із посиланнм на Аргументи і Факти.Але варто про це заговорити, бо переважна більшість з нас виявляються справжніми невігласами, - вважає відомий лікар-сексолог Сергій Агарков. Про найпоширеніші думках і чутках, якими оточена ця слизька тема, - його розповідь.Міф 1. Гомосексуалів більше, ніж лесбійокБатько психоаналізу Зигмунд Фрейд поділяв людей на три категорії: гомо-, амфі- (сьогодні їх називають бісексуалами) і гетеросексуалів, відносячи до останніх трохи більше третини людської популяції. Насправді точної статистики щодо цього не існує. Кожна країна веде власні дослідження, або не робить нічого взагалі.Але вважається, що приблизно половина людей протягом життя в тій чи іншій мірі мала гомосексуальні контакти - в дитинстві або в дорослому віці, коли з тих чи інших причин залишаються без сексуального партнера. В юнацькі роки чоловічий гомосексуалізм зустрічається частіше, проте з віком жінки «наздоганяють» чоловіків. Хоча в останніх шансів піти за гомосексуальним шляхом розвитку як раз набагато більше. Особливо в шкільні роки (на які припадає період статевого становлення), коли дружба хлопчика з дівчинкою вважається мало не злочином, а близька жіноча дружба, навпаки, - варіантом норми (навіть якщо подружки час від часу залишаються один у одного ночувати).Міф 2. Гомосексуалами і лесбійками не народжуються, а стаютьЧіткого підтвердження генетичної теорії на цю тему і справді немає. Гомосексуальність все ж відноситься до сфери поведінки. І в цьому сенсі теорія про зміну в психосексуальному розвитку заслуговує на більшу довіру. Відповідно до неї, у кожної людини статева самоідентифікація (почуття приналежності до тієї чи іншої статі) закладається до чотирьох років, а статевий потяг - в підлітковому віці. Якщо ж потяг пробуджується дуже рано - в сім-вісім років, - дитина не може його реалізувати в гетеросексуальних контактах і майже неминуче виявляється в гомосексуальної соціальному середовищі. Але так відбувається не завжди.Тих, у кого цей період затягується або проходить змазано, фахівці теж відносять до цієї групи. Особливо якщо мова йде про хлопчика: чоловіча статева роль вимагає від представників сильної половини людства набагато більших енерговитрат. Він повинен бути сміливим, спортивним, зухвалим. Але це вже більше стсоується питання гендера. Опинившись в замкнутій соціальному середовищі (спортивний табір, спецшкола, армія), хлопчик може отримати досить потужний поштовх до гомосексуальних шляху розвитку, що особливо стосується людей із бісексуальними схильностями. Ситуацію поглибшуєнав'язаний суспільством заборона на гетеросексуальне спілкування. «Хлопчики - окремо, дівчинки - окремо» - під таким девізом проходить все шкільне дитинство.Міф 3. Лесбійки рідше хворіють на СНІД, ніж гомосексуалиЩо правда то правда. Серед лесбіянок подібні випадки зустрічаються вкрай рідко: вірус СНІДу активніше розмножується в епітелії прямої кишки. У світі було зафіксовано лише один клінічно встановлений випадок передачі СНІДу в лесбійську пару. А от імовірність зараження сифілісом і генітальним герпесом у гомосексуальних і лесбійських пар абсолютно однакова.Міф 4. Лесбійки формують більш стійкі пари. Гомосексуальний зв'язок приречений з самого початкуДля людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією це найболючіша тема. Гомосексуальний зв'язок вже сам по собі драматичний: ні спільних дітей, ні родинних зв'язків. Навіть уклавши нетрадиційний шлюб, що можна зробити лише в короткому списку розвинених країн світу, в очах сучасного суспільства такі люди швидше лише легалізують свою протиприродний зв'язок. Суспільство змінюється дуже повільно. Чи не тому так відчайдушно відстоюють гомосексуали та лесбійки своє природне право на любов?Міф 5. Сучасний світ ризикує піти за гомосексуальним шляхом розвиткуФахівці цієї думки не поділяють. Співвідношення статей - досить стійке явище. Так само, як і збереження видів в природі. За весь період існування людського суспільства число гомосексуалів залишалося однаковим, незважаючи на всі спроби їх знищити фізично, як це було у фашистській Німеччині, або посадити в тюрми, як це було в СРСР і в США. Соціальними заходами це явище неможливо змінити. Тим більше, що гомосксуальна поведінка спостерігається у більшості видів тварин на Землі.Міф 6. Гомосексуали більше страждають від гомофобії, ніж лесбійки. До жіночої одностатевої любові більш терпиме ставленняСуспільство і справді накладає більш жорстку заборону на чоловічу гомосексуальність. Бути може, це пов'язано з тим, що у такого зв'язку більше крайнощів, вона більше на увазі. Стереотипи дозволяють жінкам більший простір для експериментів та моделеей поведінку, зовнішнього вигляду. Чоловіки за своєю природою взагалі іноді активніші. У тому числі в області захисту власних прав на сексуальне самовизначення. Бути звинуваченим в гомофобії сьогодні - ознака поганої освіти. Світове гей-співтовариство - це потужний рух зі своєю юридичною службою, з лобі в урядах, солідною фінансовою підтримкою. До речі, сам термін «гомосексуалізм» його прихильники не шанують. Вже краще і більш сучасно - гомосексуал.Міф 7. Гомосексуальність - це квиток в один кінецьНайчастіше так і відбувається. Особливо якщо мова йде про чоловічу гомосексуальність. При гомосексуальному шляху розвитку особистості перемикання на осіб протилежної статі зустрічається менше ніж в 5%. Чого не можна сказати про гомосексуальність транзиторну (у бісексуалів), вимушеної, коли позбавлений можливості спілкуватися з особами протилежної статі, але вже формується за гетеросексуальним типом підліток перші сексуальні навички отримує в компанії собі подібних.В цьому випадку феномена особистої глибокої прихильності, повного перемикання на потяг до осіб своєї статі у нього не виникає. Що стосується жінок, вважається, що у них перехід з гомо- в гетеросексуальну середу і навпаки відбувається набагато легше, ніж у чоловіків. Можливо це відбувається тому, то що суспільство більш толеранто ставиться до жіночої гомосексуальності.Раніше ми псиали, як це, працювати у Польщі після цілого життя в Україні? Що варто знати?Також, ми розповідали, що Ілона Маска знову помітили у компанії відомої співачки Граймс.
Дій проти насильства! У Дніпрі поліцейські долучилися до міжнародної акції
Дій проти насильства! У Дніпрі поліцейські долучилися до міжнародної акції
Дніпровська область 2019-12-12 21:24:14
Акція проводилася разом з волонтерами, психологами, юристами та громадськістю, як стало відомо NikopolToday із інформації на сайті DniproInfo, посилаючись на сторінку Національної поліції у Facebook.Вчора, 11-го грудня, в Дніпрі пройшов фінальний етап акції з протидії домашньому насильству.Акція проводилася на площі близько внизу проспекту Олександра Поля. Управління превентивної діяльності при Національній поліції закликало населення не мовчати про прояви домашнього насильства. Бажаючим розповіли, куди можна звертатися безпосередньо, а також роз'яснили їх права в таких ситуаціях.Протягом заходу поліцейські роздавали буклети та проводили бесіди з дітьми та дорослими. На одній з локацій консультанти правову допомогу надавали бажаючим безкоштовні консультації.В кінці акції було проведено флешмоб, під час якого курсанти Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ разом з іншими учасниками акції, виклали фігуру в формі серця.Захід організували співробітники управління превентивної діяльності ГУНП області, патрульні поліцейські, представники регіонального Фонду народонаселення ООН в регіоні, представники міської та обласної влади, а також соцслужб, правову допомогу та громадських організацій.Джерело: прес-служба Національної поліції Дніпропетровської області.Якщо ви стали очевидцем важливих або цікавих подій, повідомляйте про них на нашу електронну пошту nikopoltoday@gmail.com.Також ми повідомляли, що відома українська співачка, яка виступає проти буллінгу, оприлюднила новий кліп повний любові до Українських гір.В той же час, нарешті, у Нікополі демонтували і вивезли кульку з центру міста, яка ганьбила місто цілих 10 років.  Ще раніше ми передавали 100 цікавих порад для здорогов сексу від ООН!
Армія та фемінізм: Жінки в Україні можуть служити в армії, чоловіки не зобов'язані, якщо не хочуть
Армія та фемінізм: Жінки в Україні можуть служити в армії, чоловіки не зобов'язані, якщо не хочуть
Нікополь 2019-12-14 10:32:15
Для нас важлива особиста думка нікопольців, тому NikopolToday, починає вести новий розділ "Власна думка". Так ми представимо різноманітні думки містян. З дозволу нікополської блогерки Марини Воробйової, вперше, ми публікуємо її матеріал стосовно української армії з блогу "Воробйова чирикает". Текст мовою оригіналу - російською.Армія та фемінізмЧасто в комментаторских баталиях под постами феминисток или эгалитаристок_ов звучат предъявы на тему "если вы за равенство, идите служить в армию и работать на шахты".Про шахты скажу коротко: в Украине и раньше женщины работали на шахтах наравне с мужчинами, только оформлены были не шахтерками, а "наземным" персоналом, т.е. не имели никаких льгот и прав на компенсации, не были защищены. С 2017 года запрет был снят и теперь для женщин запретных профессий нет.Но поговорим мы обстоятельно про армию. И говорить будем об Украине, так как я здесь живу, а другим странам в принципе тоже будет интересно.Итак. В Украине всё ещё существует всеобщий призыв и это днище. Почему? Потому что набирать в армию людей, которым это не нужно, которые этого не хотят - бред! Да, обязательный призыв существует только для мужчин и это плохо. Не потому что это дискриминирует мужчин, а потому что это в принципе провальная идея.Женщины в Украине могут служить в армии, и не только в роли связисток, снайперок и медсестер. У нас есть и женщины-полковники, например. То есть, да - женщины в армии есть. Их не так много, как мужчин, но это не проблема женщин, а проблема общества, в котором мы живём. Инфографику о женщинах в украинской армии прикрепила в карусели.Повторюсь: в армии должны служить те, кто этого ХОЧЕТ. Нет смысла тратить ресурсы на тех, кому это не нужно и в тягость. Поверьте, очень многие мужчины у нас виртуозно косят от армии, некоторые особо оторванные даже ломают ноги, лишь бы туда не идти.Поэтому я категорически против обязаловки такого рода и для женщин, и для мужчин. Без разницы, какая это страна и какое обеспечение армии.И раз уж некоторые так недовольны тем, что мужчин призывают в армию, а женщин нет - боритесь не с женщинами, а с системой, которая заставляет вас быть пушечным мясом по факту наличия пениса. И помните: эту систему построили мужчины. Так что вы не в ту сторону направляете свою ненависть и сарказм.Якщо Вам є також що сказати, надсилайте свої матеріали на нашу електронну адресу nikopoltoday@gmail.com.Раніше ми також повідомляли, що стурбовані права тварин активісти з Дніпра вимагають створення служби зоошерифів і вже створили Раду захисту тварин.Також ми писали, що головний редактор одного з сайтів з Запоріжжя зовсім з'їхав з глузду: представники меньшин вже не люди, в них немає проблем.
До Запоріжжя заїхав Автобус прав людини: ЛГБТ, люди з інвалідністю та модульне містечко (фото)
До Запоріжжя заїхав Автобус прав людини: ЛГБТ, люди з інвалідністю та модульне містечко (фото)
Україна 2019-12-14 11:35:33
Як стало відомо NikopolToday, в Запоріжжі пройшла правозахисна екскурсія "Автобус прав людини". У Запоріжжі День прав людини відзначили автобусною екскурсією по пам'ятних місцях дискримінації і досягнень у сфері захисту. Серед зупинок були модульне містечко, монумент, присвячений людям з ВІЛ, готель "Театральний", місця нападу на правозахисні акції ЛГБТ-спільнот та організація, де допомагають реалізуватися в житті людям з інвалідністю, повідомляє сайт 061.Директор благодійного фонду« Гендер Зед »Ростислав Мілевський тлумачить:Ми вирішили показати місця в Запоріжжі, які пов'язані з порушенням прав людини певних дискримінованих груп. Їх будуть представляти організації, які займаються правами цих спільнот. У далекому 1948 році після кровопролитної Другої світової війни людство вирішило вперше в світовій історії створити такий міжнародний документ, який би описував і права людини, і чому їх потрібно дотримуватися. С тих пір 10 грудня у всьому світі відзначають День прав людини і проводять різні акції. В цьому році ми вирішили вибрати формат автобусної екскурсії. Зазвичай, про права людини в нашій країні, на жаль, згадують тільки тоді, коли вони вже порушені. На екскурсії ми будемо говорити не тільки про порушення прав людини, а й про випадки, коли вони дотримуються, коли країна робить деякі кроки прогресу в цьому напрямку.ЗУПИНКА №1 - площа перед Запорізькою міськрадою"Відкриє нашу локацію наш друг" - Богдан, - почав екскурсію Ростислав Мілевський. - Це звичайний запорожець, працює на заводі. Єдина проблема в тому, що у нього в голові багато стереотипів, які призвели до того, що він прийшов на мирну акцію і кинув у натовп петарду. В результаті деякі учасники та учасниці акції, а також один поліцейський отримали тілесні ушкодження".Суддя Інна Крамаренко постановила призначити Богдану Завгороднього суму штрафу вдвічі більше, ніж просив прокурор - 17 тисяч гривень. Мотивація такого рішення в тому, що Завгородній не вибачився перед людьми, які постраждали в результаті його дій, а лише визнав провину перед законом."Цей випадок особливий для нашої організації? Я зараз не буду навіть говорити про такі права, як право на гідність, право на безпечне простір, якого ЛГБТ-люди часто позбавлені. Я говорю про право, яке юридично закріплено в Конституції України - право на мирні зібрання, яке є у кожної людини в нашій країні, і право на справедливий суд. На жаль, поки в нашій країні відсутній дієвий механізм, який би використовували для розслідування злочинів на грунті ненависті. Я говорю про статті 161 КК - це єдина стаття, де хоч якось йдеться про такий тип злочинів, і то вона може бути застосована тільки до обмеженого кола характеристик: релігія і національність є, а сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності немає.Це заважає залучити до відповідальності в разі, якщо злочин скоюють по відношенню до ЛГБТ-спільноти, що відбулося і в нашому випадку - Богдана Завгороднього засудили за статтею за просте хуліганство. Але для нас цей кейс все одно особливий, тому що в цій справі сексуальна орієнтація нарешті виступила не як обтяжуюча обставина. Тому що в Харкові був випадок, коли в справі про вбивство гомосексуального хлопця на грунті ненависті його сексуальну орієнтацію подали як пом'якшувальну обставину".Також Ростислав Мілевський розповів, що в 2020 році в Запоріжжі пройде перший ЛГБТ-прайд.ЗУПИНКА №2 - монумент, присвячений людям з ВІЛЦей монумент знаходиться в сквері між зупинками "Площа Поляка" і "Металургів". Тут автобус чекали члени організації "Мережа 100% життя", яка вже понад 15 років займається питаннями, пов'язаними з ВІЛ, туберкульозом та соціально зумовленими захворюваннями.Цей пам'ятник - нагадування всім жителям міста про те, що в Україні зараз є епідемія ВІЛ/СНІДу, і вона стосується кожного.Представники організації розповіли про одну ситуації з порушенням прав людини з ВІЛ, яка трапилася в Запорізькій області."Зараз наука розвивається швидко, і ВІЛ-інфекція вже не є смертельною хворобою, однак зміна громадської думки за наукою не встигає.Одна дівчинка з райцентру розповіла подрузі про свій ВІЛ-позитивний статус, з яким вона живе з народження. Так вийшло, що її подруга потім розповіла всім учасникам спортивної секції, в якій займалася наша підопічна. Дівчинка зіткнулася з Буллінг, дискримінацією та стигмою*. Діти не хотіли разом з нею займатися спортом.Наша псіхологіня провела дуже велику роботу, щоб змінити ставлення дітей до ВІЛ-позитивних людей. Зараз дівчинка - кандидатка в майстри спорту, вона продовжує займатися. Це невелика, але перемога".*Стигма - це негативна асоціація людини з чим-небудь ганебним, непрестижним, відштовхуючим. Це явище схоже на стереотипу і відрізняється від нього спрямованістю на якості людини.Також в честь Дня прав людини представник організації Олексій Проценко нагадав, що ВІЛ-позитивні люди - такі ж люди, як і всі, і мають такі ж права.Також організатори розповіли, що в Україні було зроблено дуже багато для боротьби з ВІЛ/СНІДом, тому країна вважається однією з найпрогресивніших у цьому напрямку. На відміну від багатьох країн, в Україні є і безкоштовне лікування антиретровірусною терапією. В державі працює багато цільових програм як для всього населення, так і для основних груп ризику в суспільстві.ЗУПИНКА №3 - клуб людей з інвалідністю "Рівні можливості"Цей клуб знаходиться в будівлі Єврейського общинного центру "Мазаль Тов", тому що там є необхідна інфраструктура: пандуси, ліфт, спеціально обладнаний санвузол і широкі дверні отвори."Один з напрямків руху" Твори добро, Україно"- це допомога людям з інвалідністю. Раніше цим займався мій чоловік Віктор Карпов. На жаль, його більше немає з нами. Але ми продовжуємо робити те, що він почав, - розповіла коордінаторка волонтерського напрямки організації "Твори добро, Україно" Ірина Петровська. - Ми займаємося інформуванням людей, які потребують цієї допомоги: багато хто не знає законодавства, як змінюються поправки до законів для отримання засобів реабілітації, як отримати санаторно-курортне лікування. Ми все це пояснюємо, щоб людині було легше цього домогтися для себе.Також ми допомагаємо людям з установкою пандусів. У нас є старий житловий фонд, який не доступний. Перша причина того, що людина не може бути активним в соціумі - це те, що він просто не може вийти з дому, у нього є перепони у вигляді сходинок і бордюрів. Разом ми вирішуємо ці проблеми. За час існування клубу ми встановили більше десятка пандусів. Також ми пройшли з Google по місту, зробили карту доступності. Ми збираємося на комітеті доступності в міській та обласній радах, вносимо поправки і свої пропозиції, як поліпшити місто для людей на інвалідних візках, для мам з колясками і інших маломобільних груп".Тут створили також Артпростір, де люди з інвалідністю можуть реалізувати себе і спробувати почати свою справу. Тут же презентували проект "Сильні духом" Маріанни Смбатян і репетирувала театральна трупа "Рівні можливості".Учасниці клубу розповіли про помилки, які найчастіше допускають при створенні інфраструктури, і показали ролик "Телебачення Торонто" про те, як потрібно називати людей з інвалідністю (спойлер: так і називати, але ролик все одно подивіться).По дорозі до наступної локації автобус проїхав площа перед Запорізькою обласною універсальною науковою бібліотекою - саме там місцеве ЛГБТ-спільнота пройшло перші "100 метрів гордості". Учасників охороняло близько півтисячі силовиків.ЗУПИНКА №4 - готель "Театральний"10 грудня закінчилася всесвітня акція "16 днів проти гендерно зумовленого насильства". Міжнародне співтовариство підтримує її з 1996 року, щоб звернути увагу людей на актуальні проблеми і протистояти насильству в сім'ї, торгівлі людьми та жорстокого ставлення до них.Біля готелю учасників і учасниць екскурсії зустріла регіональна представниця Фонду народонаселення ООН з питань запобігання та протидії домашньому насильству в Запорізькій області Ірина Куратченко.Готель вибрали в якості локації, так як саме там в той момент проходила нарада Фонду народонаселення з представниками влади Запорізької області та власне Запоріжжя, а також Енергодара. На цій нараді розраховували, скільки необхідно спеціалізованих установ для постраждалих від домашнього і гендерно зумовленого насильства."Домашнє насильство грунтується на тому, що існує гендерна нерівність і гендерна обумовлене насильство. Я хочу розповісти про два випадки, з якими стикалися психологи нашої організації, - почала Ірина Куратченко. - Перша ситуація трапилася в минулому році: дівчинка грала на дитячому майданчику, коли до неї підійшов чоловік і почав її бити. Вона не зрозуміла, що сталося. Потім я працювала з цією дівчинкою, тому хочу показати, які наслідки має це напад. Як психолог хочу показати, що мені намалювала дівчинка. Є такі проектні методи, коли я прошу намалювати людини, тому що це є проекцією того, як себе відчуває пацієнт.Перший малюнок мене дуже вразив, тому що, коли я запитала, хто це, дівчинка відповіла: "Це воно"."Воно", тому що немає ніяких статевих ознак. Чоловік хапав дівчинку за ноги, і вона дуже хвилювалася, що він може доторкнутися до її статевих органів - це порушувало її ідентичність, її цілісність. Тому коли дівчинка потрапила до мене, вона не відчувала себе цілісною особистістю. На другому малюнку дитина зобразив сама подія. Щоб ви розуміли, це малюнок 13-річної дівчинки. Але коли вона малює травмуючий подія, трапляється ремісія - вона починає малювати, як дитина молодшого віку.Ми надавали їй допомогу і робили висновки, щоб сім'я могла через суд отримати компенсацію моральної шкоди.Другий випадок: до нас звернулася мама 11-річної дівчинки. У липні цього року близько 11 години дня дівчинка йшла в будинок, де живе її батько, коли на неї напав і зґвалтував чоловік. Він змусив дитину займатися оральним сексом і намагався схилити до анального, але дівчинка змогла вирватися і побігла кликати на допомогу. Я розповідаю про цей випадок, тому що хоч ця подія і сталося ще в липні, до сих пір жодного судового засідання не відбулися. Ми вважаємо, що це дуже великий термін для розслідування. Також мені стало відомо, що розслідування проходило з порушеннями, які можуть бути використані в подальшому. У підозрюваного тим часом вже було 8 епізодів зґвалтування.Але що мене ще вразило в цій ситуації: сім'ї не дали безплатного адвоката. На сьогоднішній день знайшлася адвокат, яка готова допомогти родині безкоштовно, але у неї мало досвіду. Це досить складне кримінальну справу, і у нас є підозра, що це не все: у насильника знайшли дитяче порно, яке він знімав - у адвоката є підозра, що підозрюваний продає ці відео".Проте, ситуація з домашнім насильством, від якого в основному страждають жінки, потроху змінюється. В області вже почали працювати спеціальні бригади «Поліна». Незабаром повинні запустити також реєстр випадків домашнього насильства, тоді можна буде спостерігати за системністю:"Якщо є системність - три і більше випадків, то дії кривдника підпадають вже під Кримінальний кодекс України", - пояснила Ірина Куратченко.ЗУПИНКА №5 - модульний містечкоЕкскурсію до цієї локації провела волонтерка Ірина Чорна. Ситуацію, в якій опинилися ВПО в Запоріжжі, вона описала на власному прикладі:«Я не дуже люблю слово« переселенка », але для розуміння, я - переселенка з міста Донецьк, я - мама-одиначка, я виховую дитину з інвалідністю, я - жінка. І це все разом дає таку множинну дискримінацію і кількість проблем, з якими я стикаюся щодня. Я приїхала в Запоріжжя великою родиною: нас було 8 чоловік, двоє з яких діти. У мене похилого віку дідусь, моя дівчинка з інвалідністю, і могла працювати тільки я. Пішла в центр зайнятості, хотіла знайти роботу. Мені сказали: «У вас дитина з інвалідністю. Ви отримаєте виплату від держави 300 гривень. Ми не можемо взяти вас на облік і роботу вам надати теж не можемо ». У мене дві вищі освіти. Я пішла на ринок, мені сказали: «Ви з Донецька? А раптом ви сьогодні заберете касу і звалите ». Було дуже складно, і таким чином прийшло, напевно, місяці чотири. Іноді доводилося не те що економити, але і страшно говорити такі слова - голодувати. Тому що правда було дуже важко. Тоді я стала волонтерів обласного "Червоного хреста", тому що просто так щось отримувати не в моїх правилах. З позитивного: з'явилася можливість брати участь в тренінгах, рости. Я зайнялася захистом прав людини, і одне з основних напрямків моєї діяльності - це якраз робота з внутрішньо переміщеними людьми".Волонтерка також розповіла, що у жителів модульного містечка раніше був конфлікт з місцевими жителями. Він почався, коли туди масово привозили гуманітарну допомогу:"Везли" гуманітарку "туди, де простіше знайти переселенців - в модульний містечко. І ніхто ж не питав "Що вам треба", а везли те, що було. І був такий момент, коли навезли стільки круп, що там почали заводитися жучки, і люди просто викидали пакети в урни. У сусідніх будинках у нас жили пенсіонери на пенсію в 1300 гривень. Пам'ятайте, тоді був бум, коли гречка подорожчала? Ви не уявляєте собі рівень конфліктів, який тут виник у зв'язку з цією ситуацією. Просто тому що хтось не зробив дослідження, а хтось отримав психологічну травму і почав займатися "накопиченням", а хтось не міг собі цього дозволити", - згадує волонтерка.Для всіх, хто втік від війни, дуже гострим залишається питання житла. Ірина змінила вже чотири місця проживання в місті. У запорізькому модульному містечку живе близько 300 осіб, які в основному не здатні самостійно орендувати собі житло - в тому числі одинокі пенсіонери. Чотири подібних містечка існують в Харкові і Дніпропетровській області. Вони, на відміну від модульного містечка, стоять на балансі міста, а потім місто може використовувати їх як ресурс і підтримувати в робочому стані. Запорізький же модульний містечко поставили на баланс "Червоного хреста" - поселення повинні були закрити ще два роки тому:"Уже два роки люди живуть в приміщеннях, за які ніхто не несе відповідальності - ні за пожежну безпеку, ні за технічне оснащення тощо. І наше місто не може на себе взяти модулі, тому що у нас в Україні не прописаний механізм передачі гуманітарної допомоги від організації влади міста", - пояснила волонтерка.Зараз в Україні діє кілька державних програм, проте в Запорізькій області з ними проблематично. Перша програма «Сільське подвір'я», згідно з якою ВПО можуть отримати землю в сільській місцевості та допомогу на будівництво свого будинку. Ще одна програма житла для переселенців називається «50 на 50»: коли людина вкладає 50% власних коштів і 50% - Держмолодьжітло:"Ця програма у нас теж не працює, тому що ось цей будинок - його звідси видно - єдиний, де можна купити це житло. Це - новобудова. І вартість її велика. Насправді за ту половину, яку треба вкласти, на вторинному ринку можна купити вже нормальну готову квартиру", - пояснила Ірина.Третя програма - це програма соціального житла, коли 30% виділяється з міського, а 70% - з державного бюджету:"Це житло належить місту, людина там живе явище тимчасове і платить комунальні послуги, - пояснила волонтерка. - Запоріжжі не подалося на цю програму, скільки ми не вели переговори, не пояснювали, що це залишається місту... Наше місто не взяв участі, а ось Приморськ в нашій області прийняв. Вони купили кілька квартир і поселили туди людей".ЗУПИНКА №6 - лофт "Млин"Саме тут пройшов той "Фестиваль рівності", коли від рук радикалів постраждали люди. Спочатку цей захід було присвячено проблемам жінок, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, національних меншин і представників ЛГБТ-спільноти - тобто всіх людей, до яких приїжджав екскурсійний автобус."Кожен раз, коли він проходив, приходили« наші друзі», які говорили, що" немає, люди всі рівні, але ми чомусь рівніші, тому що ми - білі чоловіки, або ми рівні, тому що у нас правильні думки в голові, а у вас неправильні і ми вам це зараз за допомогою вибухових пакетів розповімо ", - пояснила ситуацію коордінаторка регіонального представництва "Інсайт" Наталія Лобач.Перший фестиваль в Запоріжжі в 2016 році пройшов відносно спокійно (як завжди, "замінували" будівлю), а ось другий в 2017 році супроводжувався масовими заворушеннями, в яких брало участь півтори сотні юнаків і дівчат - переважно підлітків. В той день поліцейські затримали 17 осіб і відкрили кримінальне провадження. Кілька дівчат з «натовпу» почали бити двох запоріжанок, який йшли на захід. Постраждалих з тілесними ушкодженнями доставили в лікарню. У минулому році відбулося судове засідання: двом неповнолітнім дівчатам (одна з яких стрибала на голові у учасниці фестивалю) дали умовний термін. Детальніше читайте в репортажі "Коли я почула вирок, я злякалася. Я не хотіла садити людей": деталі суду над дівчатами, ізбівшімі учасниць "Фестивалю рівності" за цим посиланням.У 2018 році "Фестиваль рівності" перемістився в онлайн."Невеселий висновок: 200 підлітків, які приїжджають і відчувають, що вони не будуть покарані - це не буває просто так, це було організовано. Ким і як це було організовано, поки невідомо. І цього ніхто не розслідував. І це про те, наскільки турбується керівництво міста та області про безпеку людей, наскільки ми можемо розраховувати, що якщо таке станеться, то це будуть розслідувати", - підсумувала Наталія Лобач.До речі, саме цей захід із автоубсом прав людини у Запоріжжі, головний редактор запоріжського "Z-City" назвав терроризмом, тільки но отримавши анонс подій приурочених до Дня протидії дискримінації меншин у Світі. Цікаво, чи доїде автобус прав людини і до Нікополя?Фото 061.Раніше ми розповідали, що армія повинна бути справедливою для всіх і не бути інструментом тортур для молодих хлопців.Також ми повідомляли про те, що в центрі Нікополя вже почали встановлювати головну ялинку міста до свят. Як це виглядає зараз?
У Нікополі працівники медичної сфери вийдуть на мітинг
У Нікополі працівники медичної сфери вийдуть на мітинг
Нікополь 2019-12-16 13:18:20
Як стало відомо NikopolToday, у Нікополі медпрацівники терміново виходять на мітинг, за інформацією від "Інформатор".19 грудня в Нікополі медпрацівники планують вийти на мітинг біля міськради. Колеги і городяни підтримали Вікторію Ярошенко, яка звільнилася зі служби швидкої допомоги.Нікопольські медпрацівники і звичайні городяни планують приєднатися до всеукраїнської акції, яку запустили в соцмережі Facebook під хештегом #БудьякНіна. Хвиля обурень по Україні піднялася після поста медсестри райлікарні Києво-Святошинської райради Ніни Козловської. У Нікополі поштовхом до мітингу став відвертий пост колишнього працівника швидкої допомоги Вікторії Ярошенко.Користувачі соцмережі і раніше підтримували пости Вікторії Ярошенко. Цього разу одкровення жінки підштовхнули її колег і небайдужих людей до протесту. Колеги жінки вимагають гідних зарплат, скасування медичної реформи і адекватних керівників. Пацієнти в свою чергу розповідають про свої враження в сфері медичного обслуговування і захоплюються роботою бригад швидкої допомоги, які врятували не одне життя.Медпрацівники продовжують працювати в критичних умовах. Ось тільки не погодитися з тим, що відбувається і сказати про це привселюдно, першої в Нікополі, змогла тільки Вікторія Ярошенко.Варто відзначити, що 19 грудня о 9:00, головний мітинг пройде в Києві. Ті, хто приїхати в столицю не зможуть, вийдуть під міські адміністрації в різних містах України. Відомо також і про те, що профспілки, які, за словами медпрацівників, не захищають їх позицію, а лише збирають гроші на Дні народження, вийдуть на акцію протесту на два дні раніше, 17 грудня.Нагадуємо, раніше ми повідомляли, що буде багато святкових вихідних у останній календарний місяць грудня.Також ми писали, що насправді у Нікополі вже не дуже багато людей задіяни у промисловості. Де тоді працюють нікопольці?
Як українці ставляться до ЛГБТ-спільноти: результати опитування
Як українці ставляться до ЛГБТ-спільноти: результати опитування
Україна 2019-12-27 21:37:06
Як українці ставляться до ЛГБТ-маршів? - NikopolToday дізнався з опитування.Про це стало відомо від каналу 24.26 листопада в Києві відбулися сутички між поліцією і противниками транс-маршу. Це вже не вперше, коли учасники ЛГБТ-маршів стають жертвами нападів активістів.ЛГБТ-марші з кожним роком стають все помітнішою частиною суспільного життя в Україні. Шість років тому в Києві був проведений перший Марші рівності – КиївПрайд, на який вийшли представники сексуальних меншин і вимагали поваги до їх прав у суспільстві.З того часу кількість учасників Прайду зросла від 100 людей в 2013-му до 8 тисяч у 2019 році. Кожну таку подію супроводжують правоохоронці. Подекуди, їх кількість може вдвічі перевищувати кількість самих учасників маршів, аби забезпечувати охорону активістів та запобігати провокаціям з боку противників подібних рухів.Противники ж з'являються на такі марші регулярно. Вони проводять акції неподалік подій ЛГБТ-спільноти, та частіше стають учасниками провокацій в бік представників сексуальних меншин. Противники ЛГБТ-маршів проводять акції на підтримку традиційних сімейних цінностей, захисту православної віри, а також називають учасників ЛГБТ-маршів "хворими".Для подібних активістів нерідкі і сутички з поліцією. Тому канал 24 вирішв запитатися в українців, як вони ставляться до ЛГБТ-маршів в Україні та чому, на їхню думку, на учасників подібних акцій скоюють напади?Як Українці кажуть про ЛГБТ-марші: дивіться в цьому відео:Права людини понад усе!До цього ми інформували якою буде погода у Нікополі наступного дня.Також ми писали про дивного міл'ярдера з Нової Зеландії,я кий шукає співмешканців до маєтку.
Де у ЄС найкраще жити ЛГБТ - Європейське опитування
Де у ЄС найкраще жити ЛГБТ - Європейське опитування
Світ 2019-12-28 11:38:05
Як стало відомо NikopolToday, цікаве опитування показало, де у ЄС найкраще і найгірше ставляться до ЛГБТ? Це варто знати.Про це NikopolToday дізнався з Національного ЛГБТ-порталу України.76% європейців згідні з твердженням, що геї, лесбійки та бісексуальні люди повинні мати ті самі права, що й гетеросексуали. Ця цифра зросла на 5 процентних пунктів з 2015 року.Як повідомляє "Європейська правда", такі дані 23 вересня опублікувала Єврокомісія. 53% громадян ЄС заявили, що у їхній країні поширена дискримінація на ґрунті сексуальної орієнтації, 48% бачать дискримінацію на ґрунті бісексуальності та 39% вказують на дискримінацію щодо інтерсексуалів (людина, народжена з статевими ознаками, які не відповідають типовому визначенню чоловічого або жіночого тіла).Твердження про те, що геї, лесбійки та бісексуальні люди повинні мати ті самі права, що й гетеросексуали, має різну підтримку у різних країнах-членах. Найбільшою вона є у Швеції (98%) та Нідерландах (97%), а найнижчою - у Словаччині (31%) та Румунії (38%).72% громадян ЄС вважають, що немає нічого поганого у сексуальних стосунках між представниками однієї статі (цифра зросла на 5 процентних пунктів з 2015 року).69% респондентів заявили, що одностатеві шлюби мають бути дозволені у всьому ЄС.59% опитаних вважають, що трансгендери повинні мати можливість змінювати свої документи, щоб вони відповідали їхній внутрішній статевій ідентифікації.Фото PexelsРаніше ми повідомляли, що світ не без добрих людей: сусіди в Нікополя врятували жінку з пожежі.Також ми описували 11 смачних рецептів картоплі по-новому на святковий стіл.
Навіщо нам права людини
Навіщо нам права людини
Світ 2020-01-01 15:21:22
Права людини завжди на час, нагадує Вам NikopolToday. Адже 10 грудня у світі відзначають День прав людини. Що ж за права мають всі з нас, та який шлях довелося долати представникам та представницям правозахисних рухів, аби ці права були непорушними? Про це повідомляє "Новий час". Право, з яким народжуються кожен українець, кожна людинаПочинаючи з часів Давньої Греції у світі сформувався величезний обсяг знань про те, що таке особистість, гідність людини та її права. Наприклад, Протагор, представник софістського руху, зазначав, що міра всіх речей — людина.Згодом набула поширення концепція про природні права людини. В її основі — думка про те, що людина народжується з певним набором базових прав, які є непорушними, не можуть бути ніким та нічим обмежені, не залежать від держави та мають «божественне» походження.За часів Середньовіччя цією темою займався, зокрема, Джон Локк. Він зазначав: у світі розвинутих, розумних людей не місце рабству, примусовій праці та деспотизму. У епоху Просвітництва франко-швейцарський письменник і філософ Жан-Жак Руссо розвивав та поширював ідеї соціальної рівності.Ідеї природних прав людини стали наріжним каменем європейської філософської думки. У 18 ст. вони великою мірою лягли в основу Французької та Американської революцій. Згодом Європою прокотились революції ХІХ ст., що означили перехід від монархій до представницьких урядів, а також численні рухи у ХХ ст. за те, аби домогтись від держав тих чи інших прав.Рухи за права і свободи у СвітіІсторія знає чимало прикладів, коли базові права людини порушувалися в той чи інший спосіб: війни, геноциди, репресії та депортації. У боротьбі за свободу, незалежність та захист прав людини з’явилися нові герої.30 грудня 1862 року президент США Авраам Лінкольн підписав Прокламацію про звільнення рабів, проголосивши темношкірих людей, які примусово прислужували білим американцям, «назавжди вільними». Проте, до темношкірих людей продовжували ставитися як до людей «нижчого гатунку», відмовляючи у доступі до найбільш базових прав та ресурсів. Наприклад, закон про сегрегацію в США існував до 1956 року.Фото: Репродукція прокламації про звільнення рабів. Library of Congress.Саме рух за права, що почався зі, здавалось би, незначного інциденту в автобусі, коли Роза Паркс відмовилась поступитись місцем білому чоловікові, в результаті призвів до реальних кроків з боку держави та дозволив стати на шлях подолання дискримінації. За тогочасними законами, темношкірі пасажири мали поступатися місцем білим, тож вчинок Паркс викликав неабияке обурення. Сама жінка стала символом боротьби за права темношкірих в Америці.У той самий час активно розгортав свою правозахисну діяльність і американський баптистський проповідник Мартін Лютер Кінг. За свою діяльність у 1964-му він отримав Нобелівську премію миру.Наприкінці XIX — початку XX століття в світі почав активно розвиватися рух суфражисток — жінок, які боролися проти дискримінації. Одним із основних прагнень суфражисток було отримати виборче право: жінки хотіли брати безпосередню участь у політичному житті своїх країн та голосувати на виборах. Першою виборчі права жінок у 1893 році визнала Нова Зеландія, яка на той час була частиною Британської імперії. Жінки Саудівської Аравії отримали таке право лише у 2015 році.Учасниці руху за надання жінкам виборчих прав - суфражистки. Фото: depositphotosВійни 20 століттяВійни, страти, масові вбивства довгий час були частиною європейського життя. Однак, безпрецендентні жахи Першої світової війни змусили багатьох людей задуматись, чи є механізми запобігти повторенню. Першою спробою створити такий механізм була Ліга Націй, яка, втім, не впоралася зі своєї функцією. Вже через кілька десятків років Європа та світ постали на порозі Другої світової війни.Ця війна забрала десятки мільйонів життів, у тому числі, цивільного населення, ще мільйони загинули від голоду та хвороб, що стали її наслідком. Під час Другої світової війни масово винищувалися ті, хто мав єврейське походження. Тільки в Бабиному Яру в Києві прибічниками Адольфа Гітлера було розстріляно більше 33 тис. євреїв.У травні 1944 року масові переслідування торкнулися кримських татар, коли весь народ за 4 дні насильно депортували з півострова до Узбекистану, Росії, Таджикістану і Казахстану. Десятки тисяч людей загинули від хвороб, нелюдських умов утримання та голоду.Події Другої світової показали, на що здатні держави та людство вцілому, якщо немає обмежень та правил. Починаючи від правил ведення війни та захисту цивільного населення, закінчуючи захистом права кожної людини на гідне життя.Роль ООН та громадських організаційКраїни вирішили розробити спільні механізми, аби унеможливити повторення жахіть Другої світової. Так виникла Організація Об'єднаних Націй. Статут ООН був підписаний 26 червня 1945-го. Захист прав людини став одним із пріоритетних завдань роботи ООН.У 1946-му була створена перша Комісія з прав людини, а за два роки після цього, у 1948 році, укладена Загальна декларація прав людини від ООН. Ця декларація стала першим документом, у якому були чітко визначені всі ключові права людини.На 1950−1953 роки припадає створення Конвенції про захист прав людини та основних свобод, відомої також як Європейська конвенція з прав людини. А 16 грудня 1966 року під егідою ООН були підписані Міжнародний пакт про цивільні і політичні права та Міжнародний пакт про економічні, соціальні й культурні права.Будівля ООН в Женеві. Фото: depositphotos«Чим довше держави будуть слідувати взятим на себе зобов’язанням в сфері прав людини, тим спокійнішими ми можемо бути, що світ не повернеться до тих звірств, які ми вже прожили у минулому столітті і раніше. З іншого боку, на прикладі багатьох держав, ми все ще бачимо, що може відбуватись, якщо уряди ігнорують права людини. Ще є країни, де діє смертна кара, через яку страчують людей або зовсім невинних, або за незначні порушення. Жіноче обрізання, ранні шлюби, феміцид (зумисне вбивство жінок і дівчат черех їх гендерну приналежність) — є частиною життя мільйонів людей по всьому світу. Несправедливі ув’язненні та тортури є поширеним інструментом, щоб заглушити голоси тих, хто критикує політику своїх урядів та має активну громадянську позицію» — зазначила Оксана Покальчук, директорка Amnesty International Україна.Конвенції та інші міжнародні документи — це спосіб для урядів домовитись та взяти на себе відповідальність за дотримання прав на територіях своїх країн. Такі документи потрібні, аби країни-порушниці могли понести відповідальність на міжнародному рівні.Аби забезпечити дотримання прав людини всередині країн, діють громадські організації та активістські рухи. Вони слідкують за тим, аби уряди дотримувались взятих на себе зобов’язань у сфері прав людини, та фіксують порушення. Якщо уряди ігнорують свої зобов’язання, активісти залучають міжнародну спільноту, аби інші держави могли застосувати міжнародні методи тиску.Про Amnesty InternationalУ 1936 році 15-річний учень Ітонської школи на ім'я Пітер подав шкільному керівництву скаргу, де нарікнув на погане харчування у навчальному закладі. Директор школи повідомив матері Пітера, що у хлопця є «революційні схильності». Через три десятки років, у 1961-му, цей хлопець, Пітер Бененсон, започаткує Amnesty International — організацію, яка згодом стане одним з найбільших та найсильніших правозахисних рухів у світі.Фото: Пітер Бененсон - засновник Amnesty InternationalЗа роки своєї роботи організація розрослася у масштабну мережу: з’явилися представництва в країнах Африки, Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Центральної та Східної Європи, Центральної Азії, Латинської Америки, Близького Сходу та Північної Африки. В більш ніж 70 країнах представництва розгорнули свою роботу на національному рівні. Зараз Amnesty International підтримують більше 7 млн людей у світі.Фото: Обкладинка газети Amnesty International від 3 січня 1962Amnesty International також проводить одну з найбільших в світі правозахисних кампаній Марафон написання листів, вона відбувається в майже 200 країнах по всьому світі, а Україна долучається до кампанії вже 13 років поспіль.В’язні совістіОдин із важливих напрямів роботи — це захист прав «в’язнів совісті». Це люди, яких було засуджено виключно за їх мирне вираження поглядів. В історії України це поняття нерозривно пов’язане з іменем Йосипа Сліпого — церковного діяча, єпископа, а згодом — предстоятеля Української греко-католицької церкви. 11 квітня 1945 Йосип Сліпий був репресований владою СРСР та засуджений до важких робіт. Загалом за своє життя Йосип Сліпий відбув у засланнях 18 років. Був першим в’язнем совісті, звільненим завдяки численним клопотанням, зокрема, і на адресу папи Івана XXIII.Історія України містить безліч подібних прикладів. За часів СРСР, у 1950−1970-х роках зародився та активно діяв дисидентський рух. Його учасники критикували радянську владу за надмірний контроль над суспільством, розвивали українську літературу, боролися за право українського народу на свою мову та культуру. Вони були інакодумцями — людьми, які йшли проти системи.Одна із найвідоміших дисидентських груп в Україні у ті часи — так звані шістдесятники. Назва говорить про період, у який функціонувала ця група. До групи шістдесятників входили, переважно, українські письменники, такі як Василь Стус, Юрій Шелест, Василь Симоненко, Іван Драч, Ліна Костенко, Іван Світличний, Левко Лук’яненко та інші. За свою позицію чимало з них були репресовані, зіслані у табори. Лук’яненко та Стус також були визнані в’язнями совісті.Amnesty International в УкраїніОдин із представників дисидентського руху, — правозахисник Мирослав Маринович. У листопаді 1976 року він заснував Українську Гельсинську групу, після чого став об'єктом переслідувань КДБ. Наступного року був заарештований за «антирадянську» діяльність, отримав сім років таборів суворого режиму та п’ять — заслання. У 1991-му Маринович заснував першу групу Міжнародної амністії в СРСР та першу Українську асоціацію Міжнародної амністії.«Зараз Amnesty International підтримують більше 7 млн людей по всьому світу та сотні в Україні. В Україні наші активісти та активістки проводять акції і правозахисні кампанії по всій території як у великих містах, так і у найменших селах», — каже Оксана Покальчук.Емір-Усеїн Куку — один з в’язнів совісті, за звільнення якого Amnesty International бореться сьогодні. Кримськотатарський активіст, член Кримської контактної групи з прав людини, був засуджений російською владою у 2016-му. Йому закидають співпрацю із організацією Хізб ут-Тахрір, яку в Росії вважають терористичною, а в Україні - ні. Хоча відповідно до міжнародних норм, на території окупованого Криму має застосовуватись українське законодавство. У листопаді 2019-го Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону, РФ, засудив його до 12 років колонії суворого режиму.Окрім того, Amnesty International в Україні проводить кампанії за ратифікацію Стамбульської конвенції та з протидії домашньому насильству. Працює над питаннями пов’язаними з подоланням дискримінації, правом на свободу вираження та свободу мирних зібрань. Крім того, ще від моменту окупації Криму Росією, організація моніторить ситуацію з переслідуваннями кримських татар та добивається звільнення несправедливо засуджених.«Росія активно вдається до переслідувань кримськотатарської спільноти та часто судить людей лише за їх мирне висловлення поглядів та критику влади», — говорить Покальчук.Проте, Amnesty International прагне добиватись змін не лише у справах конкретних людей, а змінювати ситуацію з правами людини на системному рівні.Фото: Емір-Усеїн Куку зі своїм сином Бекіром. Amnesty International«Ми розуміємо, що не можемо допомогти кожній людині, яку було несправедливо засуджено, тому коли ми говоримо про історію однієї людини, ми розповідаємо про цілий масив порушень, з якими стикаються тисячі людей. Наприклад, Емір-Усеїн Куку — не єдиний кримськотатарський активіст, якого засудили несправедливо. Але говорячи про нього, на весь світ розповідаємо про десятки інших, хто опинився в такій же ситуації. Та в цілому про всі ті порушення прав людини, з якими стикаються кримські татари на окупованому півострові», — зазначає Покальчук.Інші правозахисні рухиСьогодні в Україні функціонує чимало правозахисних об'єднань організацій за різними напрямками, від боротьби з гендерною дискримінацією до рухів за клімат. Один з таких — це міжнародний кліматичний рух молоді Fridays for future.«Ми добиваємося того, щоби кожна окрема держава та вся міжнародна спільнота визнали кліматичну кризу й вдалися до реальних і амбітних кроків з її подолання. З цього витікає наша друга, більш глобальна ціль — дотримання кліматичної справедливості, адже зараз найбільше від кліматичної кризи страждають ті, хто мають найменше відповідальності за неї, як-от малі острівні країни, бідні країни», — каже Артур Саркісян, активіст руху Fridays for future.Міжнародний марш за клімат в Україні 2019. Фото: Amnesty International, Саша КоваленкоКиївська група Fridays for future також вимагає перегляду українським урядом національно визначеного внеску України до Паризької угоди з повною відмовою від нарощування викидів парникових газів. Активісти зізнаються: їм часто доводиться чути про те, що зміни клімату майже не стосуються України, а тому і сама тема цікавить далеко не всіх. Проте це не так: один із доказів того, що зміна клімату уже торкнулася і нас — температурні рекорди, які ми регулярно б'ємо останнім часом.Активно розгортається і рух за права Кримських татар на окупованому півострові. Кримські татари протягом декількох століть ведуть мирну боротьбу за свої права: право жити на своїй землі, практикувати свою релігію, підтримувати свою культуру.«Ми боремось за те, щоб на нас не зводили наклепи, не називали екстремістами чи тетористами. Ця боротьба — світло, яке обов’язково проллється на цей весь морок брехні проти нашого народу, — зазначає Мер'єм Куку-Ашчи, дружина Еміра-Усеїна Куку. — Підтримка для нас дуже важлива. Це ніби частини однієї будівлі: підтримують тебе, а ти підтримуєш інших. Неймовірно сильне джерело натхнення у нелегкій боротьбі проти переслідувань».«Коли йдеться про права людини, добиватись фундаментальних змін, зазвичай, досить складно. Це забирає багато часу. Позитивні зміни стають можливими, коли багато людей об'єднуються і починають разом працювати над спільною ідеєю. Це, в свою чергу, також часто вимагає від суспільства перегляду звичних моделей мислення і уявлень про те, що добре, а що погано. Наприклад, завдяки колективній роботі різних організацій та рухів в Україні прийняли закон про протидію домашньому насильству — один із найпрогресивніших у Європі. Зовсім по-іншому зараз проходять і Марші рівності — права та безпеку учасників цих заходів захищають правоохоронці, хоча ще кілька років тому все було зовсім інакше», — каже Оксана Покальчук.Марш рівності 2019. Фото: Amnesty International, Саша Коваленко.«Звісно, і в Україні, й у світі дуже багато людей потерпають від порушень прав людини. Уряди часом не хочуть дослухатись до інтересів людей, тим чи іншим чином прагнуть обмежити права або уникнути реформ, що дозволили б громадянам скористатися своїми базовими правами. В Україні на нас теж чекає багато роботи, аби створити державу, в якій люди будуть вільними, рівними та впевненими в тому, що їхні права захищені. Велику надію в цьому покладаємо саме на ріст активістських рухів в Україні та зростання освіченості в питаннях прав. Потрібно ще дуже багато працювати, щоб викорінити дискримінацію та добитись від держав дотримання прав людини, проте ми вже стоїмо на цьому шляху», — резюмує директорка Amnesty International.За матеріалами "Нового часу".Нагадуємо також, що крадіям у Нікополі не позаздриш - всіх поліцейські посадять.До цього ми писали як саме українська економіка пішла в гору у 2019 році.
Як депутати з міста Рівне вирішили попіаритись на темі ЛГБТ
Як депутати з міста Рівне вирішили попіаритись на темі ЛГБТ
Україна 2020-01-08 16:39:03
Як стало відомо NikopolToday, районові депутати, вже традиційно, знову використовують тему ЛГБТ щоб відволікти увагу виборців від корупції. Через своє рішення про ЛГБТ рівненські депутати оскандалились на всю країну, повідомляє РадіоТрек. Протизаконна заява викликала у правозахисників та українських активістів хвилю обурення. А користувачі соцмереж кажуть, що рішення порушує Конституцію України, права людини.Проведення правозахисних Гей-Прайдів, Маршів рівностей та інших (будь-яких, ред.) публічних заходів, пов'язаних з ЛГБТ-спільнотою відтепер у Рівному під забороною. Раніше подібні рішення приймалися тільки в російських містах, хоча і для їх Конституції це також є порушенням права людини на вільне волевиявлення і свободу інформації.Ухвалення такого актиконституційного рішення стало інформаційним приводом для українських ЗМІ. Оскільки це нагадує сепаратизм, повалення конституційного ладу і паплюження державного ладу.Відомі українські ЗМІ оприлюднили цю інформацію на своїх інтернет-ресурсах.Щось схоже ми постійно спотесрігаємо у Росії.Багатьох користувачів соцмереж таке рішення обурило, оскільки воно порушує конституційні права людей в Україні. Зокрема, місцевий житель - рівнянин, вчитель за фахом та викладач Університету, Віталій Шевчук, написав на своїй сторінці у Фейсбук таку думку:Сага "депутати Рівного заборонили..." Рівненська міська рада та її виконавчий комітет (й@б#y∆@¢&) вирішила:1. Заборонити (не маючи на це прав) на території міста "пропаганду девіантної статевої поведінки, у тому числі у формі т.зв. "маршів рівності", "прайдів", "гей-парадів" тощо, що проходять у місцях масового дозвілля..."2. Унеможливити (це ж як?) "проведення публічних кампаній і заходів, які складають загрозу інституту сім'ї як складовій стратегії нац. безпеки України, дискредитують сімейні цінності..."Шановні депутати РМР, вам мало було "гелловіну"? Знову посміховиськом закортіло виставити наше місто? Конституція України вас не обходить?Я не знаю, хто був ініціатором, але є припущення, що це ті ж люди, які вже "відзначилися".Телебачення Торонто, вам тут сюжетик під'їхав.Він поділився фото з рішенням діпутатів на папері.А ось україснький правозахисник Юрій Клекотка опублікував такий допис:Про ПОПУЛІЗМ і БЕЗДАРНІСТЬ.Сьогодні Рівненська міська рада вчергове проявила правовий нігілізм, тобто свідоме нехтування нормами права. Стаття 39 Конституції України дає право на мирні зібрання, мітинги, збори, походи і демонстрації без зброї і його мають всі громадяни України, при умові завчасного сповіщення місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.Так от, вищезазначені органи місцевого самоврядування, яким зокрема є Рівненська міська рада, НЕ МАЄ ПОВНОВАЖЕНЬ ЇХ ЗАБОРОНЯТИ.Таке повідомлення встановлено виключно для того щоб надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.Зауважте, що органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування мають право негайно після отримання заяви звернутися до суду з позовною заявою про заборону масових заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (ч. 1 ст. 280 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАСУ).Суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей.У разі встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань суд повинен обґрунтувати у постанові необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань, а також пропорційність способу такого обмеження.СУД!!! Не міськрада, а СУД!!! це може зробити.Хто обирає у владу одних популістів і неосвічених нездар?! Питання риторичне...Невже знову немає чим зайнятись? Вам мало Хелоуіна?)Скріншот для вірності.В той же час, в соцмережах рівненські депутати та їх рішення вже стало причиною фотожаб і мемів.Що ж, піар депутатів з Рівно на ЛГБТ-темі "вийшов боком" самим політикам.Фото РадіоТрекТакож ми писали про те, чому варто любити себе і як це робити правильно?Раніше ми повідомляли як музичний Остін подарував Техасу і світу музичний додаток, що покращив виконання музики.
Українські KAZAKY повернулись на музичну сцену Світу
Українські KAZAKY повернулись на музичну сцену Світу
Україна 2020-01-10 00:22:34
Як стало відомо NikopolToday, український провокаційний шоу-бенд KAZAKY повернулись до творчості і новим музинчним матеріалом. Перед цим кілька років про них нічого не було відомо, після офіційно оголошеної творчої відпустки. Це було ще у 2016 році.Нещодавно, екзотичний для України гурт у жанрі електронної музики заявили про себе, долучившись до інформаційної кампанії "Маршу рівності" у 2019 році в Києві. Щоб підтримати права меньшин, вони створили пісню і відео-кліп під назвою "Push".У музичному кліпі, який було опубліковано на офіційному YouTube-каналі гурт був розкриий соціальний меседж у підтримку представників меншин України, які часто стикаються з нерозумінням, фізичном або психологічним насиллям і також самотністю, через дискримінацію в суспільстві. Кліп знято в стилістиці популярної в 90-е поп-групи Army of Lovers. У відео, режисером якого став відомій продюсер Алан Бадоєв, вони запитують українців: "Як це бути іншим? - на фоні одноманітних сірих українських районів, що залишилось у спадок країні від СРСР. - Бути беззахисним? Невільним, наляканим та демотивованим? Ні за що."Таким чином гурт хотів долучитись до соціальної місії і закликати українців зрозуміти для чого представникам ЛГБТ-спільноти та іншим меншинам їх права, і як реальні люди поруч Вас можуть страждати через соціальну ізоляцію, нерозуміння.І ось, аж через три роки особистих творчих пошуків учасників Kazaky, колектив, як і було обіцяно в далекому 2016 році, повертається на сцену в оновленому складі, щоб сказати щось більше, до чого звик звичайний слухач - поговорити про свободу, толерантність та рівність, про прийняття і смирення, відкритість і сміливість думки. Про те, як полюбити себе і зрозуміти оточуючих. «Це відео ми створювали в дуже близькому контакті з Олегом Жежелем (продюсером і головним натхненником проекту). Олег поставив завдання - зберегти естетику групи, але зняти її по-новому з урахуванням сучасних тенденцій. У кліпі Kazaky постають воїнами свободи і любові. Велику лепту в динамічний і композиційне будова відеокліпу вніс Микита Кузьменко - оператор проекту. Але найважливіше, що істотно оновило контекст групи - нові смисли. Кліп відкрито говорить про такі речі, як: свобода любові і самовираження. Для цього ми використовували портрети хлопців, зануривши їх у документальну естетику», - коментує нову відеороботу Бадоєв. / фото VivaМузиканти візуально розкрили тему суті фобії та ненавісті, з якою вони пропонують боротись за допомогою творчості та самовдосконалення. Вони закликали свою аудиторію звільнитись від гомофобії та боротись за свободу.Що якщо ти можеш змінити це? - запитують у слухачів Kazaky, - Для цього моменту і для майбутнього?Відеокліп від Kazaky під назвою "Push", з яким вони увірвались до українського шоу-бізу, щоб порнетись, яскраво нагадавши про себе, набрав вже понад мільйон переглядів. Майже одразу після цього гурт випустив новий сингл під назвою "Inside My Body".А вже перед самим Новорічними святами на офіційному каналі вони подарували слухачам святковий сингл "Hands Up". У мережі YouTube пісня набрала вже понад 2 тисячі вподобайок та сотні коментарів. У яких українці не стримуючи емоцій, радять гурту виступати від України на "Євробаченні 2020". Останньою піснею, що вийшла від гурту Kazaky у 2019 році стала - "We Should Be Like No One Else". Користувачі мережі YouTube знову не втримались, щоб нагадати виконавцям, що вони були б чудовим вибором для України на "Євробачення 2020".Що ж, чекаємо на нові запальні треки від шалених Kazaky! Але вже у новому, 2020 році.Можливо і дійсно музичий гурт буде представляти Україну на пісенному конкурсі щоб запалити в Європі? Побачимо.Варто додати, що коли Kazaky повернулись, у новий состав групи увійшло 5 хлопців. І відтепер в складі колективу Kazaky не четверо, а п'ятеро солістів. До основного складу проекту, в який раніше входили Артур Гаспар, Кирило Федоренко та Артем Лазарєв, приєдналися Влад Коваль та Євген Гончаренко.Учасники групи Kazaky: Артур Гаспар, Кирило Федоренко, Артем Лазарєв, Влад Коваль та Євген Гончаренко / фото VivaАвтор Флоріан КвітРанішн ми проводили фотоекскурсію. Машина часу: що змінилось у Нікополі за 10 років у світлинах.Також ми писали про те, що світові зірки шоу-бізнесу задали жару, виділивши мільйони на боротьбу з наслідками глобального потепління в Австралії.
Нікополь - Європейське місто? Геїв Нікополя слід вилікувати?
Нікополь - Європейське місто? Геїв Нікополя слід вилікувати?
Світ 2020-01-12 23:23:25
Хтось колись вирішив, що слоган: "Нікополь - Європейське місто", це саме про нас. Що ж, як Ви ставитесь до того. що у Німеччині заборонили лікувати геїв від гомосексуальності? Втік, як і всіх інших представників ЛГБТ-спільноти Германії на державному рівні.Німеччина заборонила терапію, спрямовану на зміну сексуальної орієнтації неповнолітніх і дорослих представників "веселкової" спільноти. Суд країни прийняв рішення, що це порушення прав людини у Європі.Порушення цієї заборони може призвести до кримінальної відповідальності у вигляді штрафу або навіть ув'язнення. Про цю важливу новину NikopolToday дізнався від Zahidf.net. Критики також зазначають, що дослідження в області репаративної терапії концентруються майже виключно на чоловічій гомосексуальності, рідко приймаючи в розрахунок жіночу і демонструючи тим самим ще більшу упередженість.Уряд Німеччини заборонив на території країни репаративнутерапію неповнолітніх, спрямовану на зміну сексуальної орієнтації. Про це 21 грудня повідомляє Associated Press.«Мета уряду — захист права людей на сексуальне самовизначення», — повідомив речник німецького уряду Штефен Зайберт.Позиція уряду Німеччини наполягає в тому, що репаративна терапія не має наукового обґрунтування і часто призводить до психологічних травм.Крім того, конверсійну терапію тепер заборонено в Німеччині і щодо дорослих, які потребують сторонньої допомоги. Так само в країні не дозволятимуть і рекламу методик зміни сексуальної орієнтації.Порушення заборони може призвести до кримінальної відповідальності у вигляді штрафу або ув'язнення.Що таке репаративна терапія?Репаративна терапія (англ. reparative therapy, від лат. reparo — «виправляти»), відома також як «конверсійна», «переорієнтуюча» або «дифференціююча» — сукупність методик, спрямованих на зміну сексуальної орієнтації людини з гомосексуальної на гетеросексуальну.Подібні методики також застосовувалися і іноді застосовуються для зміни гендерної ідентичності трансгендерних людей та приведення її у відповідність з приписаною при народженні статтю.Більшість медиків-професіоналів попереджають, що спроби змінити сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність людини містять у собі потенційну небезпеку для психіки. Переважна більшість медичних і психіатричних організацій, які висловили думку про цю терапію, засуджують її застосування.Критики вказують, що такі припущення ґрунтуються на релігійному засудженні гомосексуальності, а не на об'єктивному аналізі або емпіричних даних.Фото PinterestРаніше ми повідомляли, яка саме буде погода у Нікополі цього тиждня.Також ми розповідали, що вдячний ченцям кіт у Японії, став сповідувати дзен-буддизм і відмовився від м'яса. 
Навіщо гетеросексуалам гей-парад?
Навіщо гетеросексуалам гей-парад?
Україна 2020-01-14 05:12:17
Добрий ранок, Нікополь! Зараз у рубриці "Власна думка" від NikopolToday думки від Марсі Оффон гей-парадів та Маршів рівності в Україні. Про це NikopolToday стало відомо з сайту Nikopol.net. Авторський текст без змін.Навіщо натуралам гей-парад?Скажіть відверто, як ви ставитеся до гомосексуалів? Що ви знаєте про них, чи є у вас знайомі з іншою сексуальною орієнтацією? Чи вважаєте ви за потрібне, щоб усі громадяни в Україні мали рівні права?Знаю, що існує купа стереотипів стосовно багатьох речей, а особливо, стосовно геїв, лесбійок, трансгендерів… Думаю, здебільшого на страх, зневагу, агресію щодо геїв впливає необізнаність, повне несприйняття проявів інакшості, вузький кругозір і просто небажання вникати у суть питання.Хочу трохи поговорити про найрозповсюдженіші шаблони та штампи, можливо, хтось дізнається щось нове або перегляне свої погляди.1. «Це відхилення від природи, це збочення»Таке ствердження дуже часто лунає і хочеться запитати у тих, хто так вважає: а чи вчили ви у школі біологію? Бо гомосексуальними можуть бути і тварини, наприклад, мавпи, жирафи або кити.У 2006 році в Норвегії на цю тему навіть проводили виставку «Проти природи?». На огляд публіки виставили світлини, де збуджені самці китів терлися один об одного, один жираф чоловічої статі сідав на іншого і все в такому ж дусі. При цьому організатори виставки відзначили, що одностатеві відносини зафіксовані у 1,5 тисячі (!) видів. «Проти природи?» - перша в світі виставка на тему гомосексуальності серед тварин.Саме гомосексуальні отношения среди тварин стали одним з ключовими моментів у скасуванні Законів проти содомії в США.А всім відомій психіатр Фрейд Взагалі вважаю, что Кожній людіні від народження властіва бісексуальність. Гомосексуальність, на його думку, - це такий же варіант дитячого розвитку, як и гетеро орієнтація, и Вже точно не Психічне відхилення. Тому Фрейд наполягав нема на лікуванні гомосексуалізму, а на психологічної корекції, щоб гомосексуалісти спріймалі собі такими, Якими смороду є та не відчувалі дискомфорту.2. «Навіщо виходити на вулицю і влаштовувати показуху? Любіть один одного за закритими дверима»Прайд - це не показуха і не спроба привернути нових людей до своєї «секти». Це прагнення донести соціуму, що представники ЛГБТ-спільноти бажають говорити, діяти і думати без обмежень, заборон і насильства. Що вони, як і натурали, хочуть жити в безпеці та просто бути собою.Наприклад, ви щось не приймаєте у сексі, вважаєте доцільним заборонити це і для всіх інших? Або навпаки, ви любите експериментувати, але оточення не розуміє цього, то ж воно має право нав’язувати вам своє ставлення? Як вважаєте, інші люди можуть диктувати вам, як, з ким і в яких позах займатися сексом? А чи мають право вказувати, у що одягатися, з ким зустрічатися і в який колір фарбувати волосся? Для мене відповідь очевидна: «Ні!».Виходячи з цього, можна зрозуміти, що свобода вибору для будь-кого (в тому числі і вибір партнера) - штука вкрай важлива. Так хотіли б ви відчувати себе в небезпеці тільки тому, що ваша точка зору на будь-що відрізняється від поглядів більшості?Усі люди різні. І коли чиїсь погляди або сексуальні уподобання відрізняються від ваших, це не значить, що вони неправильні і не мають права на існування, вони просто інші. А «інші» це не синонім до слова «погані».Марш рівності - це мирна правозахисна хода, яка об'єднує різних представників ЛГБТ-спільноти і не тільки їх. У країнах з високим рівнем нетерпимості люди виходять на вулицю, щоб заявити про свої права. Учасники маршу наголошують, що не вимагають до себе особливого ставлення, вони намагаються таким чином вибороти право любити один одного без страху і засудження суспільства.Саме гомосексуальні отношения среди тварин стали одним з ключовими моментів у скасуванні Законів проти содомії в США.А всім відомій психіатр Фрейд Взагалі вважаю, что Кожній людіні від народження властіва бісексуальність. Гомосексуальність, на его мнение, - це такий же варіант дитячого розвитку, як и гетеро орієнтація, и Вже точно не Психічне відхилення. Тому Фрейд наполягав нема на лікуванні гомосексуалізму, а на психологічної корекції, щоб гомосексуалісти спріймалі собі такими, Якими смороду є та не відчувалі дискомфорту.3. «На «гей-паради» ходять тільки мужики в пір'ях та латексі»Тут зовсім просто. ЛГБТ-спільноту часто підтримують . відомі особи, які мають гетеросексуальну орієнтацію. Наприклад, у Київі, за всі роки існування Київпрайду висловити свою підтримку приходили народні депутати Сергій Лещенко, Мустафа Найєм та Світлана Залищук, Джамала та Ірина Білик, телеведуча та спортсменка Уляна Пчолкіна та багато інших. Більш того, серед нашіх вояків, які захищають Україну на сході є відкриті геї.У травні цього року багато українських зірок брали участь в проекті «Борітеся - поборете», який спрямований на боротьбу з гомофобією. Серед селебрітіз - Ольга Сумська, Злата Огневіч, телеведучий Майкл Щур, група Yuko, Pianoboy та багато інших.4. «Це пропаганда! А якщо це побачать діти і теж стануть геями та лесбійками?»Гомосексуалізм - це не хвороба, їм неможливо заразитися. Сексуальна орієнтація і гендерна ідентичність - це не лінія поведінки, нав'язана соціумом, а переваги - такі ж, як, наприклад, сексуальний потяг до азіатки, мулатки, людям плюс-сайз або партнеру набагато дорослішим за себе. Гомосексуальність - це людська природа, і вплинути на неї неможливо. Хіба що цькуванням і приниженнями довести людину до стану, коли він просто буде змушений мовчати про те, що він - «інший».Більш того, дитина з потягом до своєї статі не стане натуралом, навіть якщо у родині прекрасні відносини між батьками. Під тиском це, звичайно, можливо, але суть від цього не зміниться, дитина почне ховатися та шукати порозуміння деінде, або замкнеться у собі, що, навіть, може привести до самогубства. Аналогічна ситуація і коли дитину виховує одностатева пара, або хтось з батьків гомосексуал. Гомосексуальність неможливо прищепити, вона або є, або її нема.І чому ж таки у прайдах приймають участь натурали? Бо люди хочуть жити у цивілізованій країні, безпечної для кожного, в країні з рівними можливостями для усіх і рівними правами, незважаючи на їхні фізичні, ментальні або сексуальні потреби. Бо люди дозріли до того, що їх турбують не тільки власні проблеми, бо хочуть підтримати і показати свою небайдужість до людства в цілому.В більш розвинутих країнах гей-прайди вже стали видовищними карнавалами, звісно і там є свої негаразди, але завдяки таким ходам суспільство перестає демонізувати людей іншої сексуальної орієнтації і ігнорувати їхнє існування. Україна тільки на самому початку шляху, але вірю, що здолаємо його весь.Marusia OffonФото Nikopol.netНагадуємо, що Нікополець зник і його шукає родина вже понад місяць. Допоможіть!А ось в Антарктиді знайшли найбільшу континентальну западину на планеті.
Лібералізм і легалайз атакує Україну
Лібералізм і легалайз атакує Україну
Україна 2020-01-14 07:11:29
Що пропонує нам новий президент Володимир Зеленський? З блогу "Тут і Зараз" спеціально у розділ "Власна думка" на NikopolToday. Про права людини і не тільки."Лібералізм і Легалайз атакують"Новий президент України (пан Зеленський) вирішив примирити конфліктні групи українського населення. Зеленський хоче зробити український Вегас або Макао - одному місту дозволять азартні ігри офіційно.Інше, ще одне місто, буде для повій, які на законних підставах будуть давати, свої послуги і платити податки офіційно.Третій місто - вільна торгівля і виготовлення наркотиків? Або це по всій території України? Теж податки, особиста справа кожного.Ще одне місто для ЛГБТ і взагалі залік буде! ! Але думаю це вже актуально буде до кінця президентського терміну, коли війна припиниться.В якому з цих спеціалізованих міст ви хотіли б жити?P. S. Ті самє Відчуття, коли порохоботі тепер - зрадофілі ... Як казав класик фантастічної літератури, Рей Бредбері... Божевілля відносно. Все Залежить від того, хто кого замкнувши в Якій клітці. Думай... те!Rayan Riener спеціально для Nikopo TodayТакож ми повідомляли як правильно брати показників лічильників з води, газу і світла і куди надсилати результати.До цього ми писали про рослини, які вважаються найсмердючішими на Землі.
«Я вважаю себе «вдалим» геєм. Негативу не було» - інтерв'ю з марганчанином
«Я вважаю себе «вдалим» геєм. Негативу не було» - інтерв'ю з марганчанином
Нікопольський район 2020-01-17 14:14:33
Чому представники ЛГБТ-спільноти їдуть з малих міст до великих? Хлопець з міста Марганець зробив камінг-аут і дав відверте інтерв'ю про своє гей-життя. Та відповів на найпотаємніші питання. Про це NikopolToday дізнався з сайту "Пороги".Всі люди однакові. Руки, ноги, очі. Але чому суспільство завжди так негативно реагує? Можливо це тому, що насправді всі хочуть бути не такими як всі, але не у всіх виходить. Поговоримо з гостем Сергієм щоб дізнатись правду. Хто ти? Звідки? Чим займаєшся?Народився в маленькому шахтарському містечку - Марганці (Дніпропетровська область) Закінчив школу, університет за фахом філолог (англійська - німецька, у місті Нікополь), але філологічна освіта не стала мені в нагоді. Зараз працюю на одному з заводів, менеджером з постачання, в Запоріжжі.Розкажи з чого все почалося?Почалася вся ця цікава історія ще зі школи. Років в 13-14. Але містечко Марганець маленьке, дуже розповсюджуватись не хотілося. Хоча подобалися мої однокласники, але всі вони були «натурального вигляду». Я думав, що це в мене тимчасове божевілля і все скоро пройде. Просто гра гормонів.Школа позаду. Що далі?А далі Нікополь. Але все це захоплення не пропало. І навіть навпаки. Вже розумію що вже 22 роки - давно не маленький, підлітковий період пройшов. Але потрібно щось же робити, це не правильно. Гнав від себе такі думки. Пізніше подумав, може бісексуал. Може спробую - не сподобалося. І так ще протягом 4 років. Закінчивши університет в Нікополі, я переїжджаю в Запоріжжя і поступаю в магістратуру. Благополучно закінчую своє навчання. І на закінчення навчання мені дарують комп'ютер.Це не поганий подарунок. І чим же він став так важливий для тебе?Це перша свобода для мене. Я вихований не погано, і підходити і ось так знайомиться на вулиці - ні. Там перша інформація, перші сайти і перші знайомства. Шалено страшно. Це зараз все простіше, народ сміливіше. Розмістив анкету. Написав хлопець, він сюди приїхав машину купувати, ми зустрілися. Але не було того чого я очікував. Загалом не в захваті я був від такого першого досвіду.Ну а в реальному житті з чого почалася соціальне життя як уже людини з освітою і певним досвідом?Якось дізнався, також через інтернет, про клуб «Модест» (колишнє кафе «Росія»). Туди я не потрапив, самому не в кайф. Але мені це не давало спокою. І тут збіг. Мій колега, розповідає мовляв гуляли, випадково забрели, а там геї, почали до друзів приставати. Ну я ж вуха на гостро, ой цікаво подивитися. Тут дівчата наші, а давайте сходимо? Пішли. Прийшли. Знайшли. Одна в 12 пішла, інша на годину. Залишився я сам один. Підійшов один з нескромною пропозицією на секс втрьох, ну тут думаю - ні, нце зовсім не те. Але з ним ми танцювали, з ним був перший поцілунок. На наступний день був мій день народження, і головним подарунком був мій власних камін-аут. Ранок почався з розуміння, що все не так вже й погано, вчора я танцював з хлопцем і мені сподобалося. І навіщо я себе обманював стільки років?..І як? Стало легше?Так, стало на багато легше. Ось все я вже такий. Кому не подобається - вибачте. Я ніколи не був худим, та й почуттям смаку особливо не відрізнявся. Що з шафи випало то й надів. Але з тих пір я більше часу приділяю собі і тому як я одягаюся. Та й схуд я майже на 30 кг. Ставши геєм я в першу чергу став звертати увагу на те, що носять інші. На кого-то дивився що б не повторити помилки, на кого-то що б почерпнути щось для себе. Хоча дивувати і чудити теж потрібно, для розрядки.Як реагують люди? Знайомі, близькі, друзі?Ну на роботі. Все було просто. Я особливо не приховував після того випадку з «Модестом». А пізніше одна з моїх колег просто сказала: «Всі вже все зрозуміли». Вони про мене знають, ми це не обговорюємо, колеги підколюють, але завжди по-дружньому. Поза кабінету, мало хто знає, але чутки ходять. Нікого не повинно нічого хвилювати, поки це не стосується тебе.Друзі. Своїй подрузі я сказав в останню чергу через її переїзд, але спілкуємося ми до сих пір. Ну в більшості це нормальна реакція. Я вважаю себе «вдалим» геєм. Негативу не було.Родина. Мама дуже допомогла. Вона помічала, мою закоханість. Дрібні подарунки. Це по-дитячому.Але після одного розставання була розмова з сестрою. І вона прямим текстом запитала - ну я і відповів. Але мене чекало інше відкриття від неї: «А я бісексуалка». Вона і розповіла мамі про мене. Мама пропонувала і до лікаря сходити. Хоча ще в дитинстві я грав з ляльками. Вона познайомила мене зі своєю дівчиною Анею. З Анею ми хороші друзі. Батько і бабуся не знають досі. Хотілося сказати, але слушної нагоди не виявилося.Мама не любить моїх хлопців. Але на одному з днів народжень, мама перетнулася з моїми друзями серед них натуралів тільки Аня. З усіх їй не сподобався мій колишній хлопець. Як відчувала.А суспільство? Як бути з натовпом?Мене вражає гомофобне товариство «О, підар*си» і таке інше. А тепер давайте подивимося, наскільки глибоко це проникло в ваше життя. Одяг. Можна стежити за собою по-різному. Але ми носимо вузькі джинси, і натурали їх носять. І чим зараз метро-сексуал відрізняється від гея? Зараз все унісекс.Та й наші лакові куртки увійшли в натуральне життя. Але при цьому - геї це чомусь фу.Суспільство стало набагато толерантніше, але бидлота залишилася. Підлаштовуватися під всіх я не буду. Але не думаю що навіть вступаючи в ЄС у нас дозволять одностатеві шлюби, хоча було б не погано. Вже думаю про дітей, але в таких умовах це ну дуже складно.А чи є щось що допомагає тобі відволіктися? Хобі або захоплення?Зараз особливо часу немає. Починав писати книгу «Мемуари гея», але далеко не пішло. Хотілося і танцювати, і бути актором. Але в молодості не було коштів.Колись ходив на сальсу. Було цікаво. Зараз все впирається в брак часу.А як цей час? Що в цю годиу відбувається в твоєму житті?Все добре. Робота, є де жити і головне мене люблять.Мій хлопець був одружений, у нього є дочка. Але вона вже досить доросла дівчинка, думаю що вона розуміє. У нас з нею досить дружні стосунки. Я шукаю того, хто буде зі мною на рівних. І може навіть вище.Зараз мене все влаштовує. Мене люблять, я закоханий. Так, може немає прям такого захоплення, як 4-5 років тому. Мабуть дорослішаю.Спасибі моєму співрозмовнику, - завершує інтерв'ю Марія, - за чесні відповіді. Сподіваюся, що мені вдалося показати Вам, що всі ми схожі. Ми всі хочемо бути щасливими, здоровими і красивими.Всі ми з одного тіста, але хтось з какао, а хтось з родзинками.Журналіст Марія Рєзнікова, ЗапоріжжяТакож ми писали, що в останній час нікопольці протестують дуже часто.Раніше ми повідомляли як моделі із світовим ім'ям продають свої оголені принади заради Австралії.
Смерть ЛГБТ! Кров на стінах в Харкові та погрози для геїв
Смерть ЛГБТ! Кров на стінах в Харкові та погрози для геїв
Україна 2020-01-19 14:53:17
Представники харківського ком'юніті-центру ЛГБТ+ ПрайдХаб звернулися до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова із закликом розслідувати злочини на ґрунті ненависті.Про це розповіла координатор проєктів ГО “ХЖО “Сфера” (Громадська організація "Харківське жіноче об’єднання”Сфера”) Анна Шаригіна. Про це NikopolToday дізнався від УкрІнформ."16 грудня 2019 року о 16:00 на фасаді будівлі ком'юніті-центру ЛГБТ+ ПрайдХаб у Харкові помітили напис "СОДОМ СМЕРТЬ ЛГБТ". Такий вчинок є кримінальним правопорушенням відповідно до ст. 161 Кримінального Кодексу України та спрямований на розпалювання ворожнечі за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Протягом останнього місяця це вже третій інцидент. 22 листопада біля дверей ПрайдХабу залишили коробку з невідомим вмістом, через три дні вхід до ПрайдХабу залили кров'ю тварин", - зазначила Шаригіна.За її словами, подібні дії мають намір принизити гідність людей і залякати харківську та українську ЛГБТ-спільноти, а також ставлять під загрозу життя, безпеку і здоров’я відвідувачів ком’юніті-центру."Ми неодноразово зверталися до органів охорони правопорядку з заявами щодо такої дискримінації, проте жодних зрушень у цих справах не відбулося до цього часу. Тому ми закликаємо Арсена Авакова визнати проблему кримінальних правопорушень, спрямованих на розпалювання ворожнечі та ненависті такою, що завдає суттєвої шкоди українському суспільству і не має толеруватися правоохоронними та іншими державними органами. Закликаємо сприяти належному розслідуванню усіх справ, пов’язаних з такими злочинами", - підкреслила Шаригіна. За її словами, протягом трьох днів листа, який незабаром відправлять Авакову, підписали близько 1000 людей, зокрема представники українських та міжнародних громадських організацій. Приблизно половина підписантів - з Харкова, представлені також Київ, Одеса, Чернівці, Херсон, Миколаїв, Запоріжжя тощо, додала координатор проєктів ГО “ХЖО “Сфера”.Як повідомляв Укрінформ, 15 вересня у Харкові під час ЛГБТ-маршу за участю більше тисячі людей представники організації "За традиційні цінності" спровокували бійки та завдали кільком учасникам тілесних ушкоджень. Нападників затримали та відкрили провадження за статтею "Хуліганство".В той же час, Європарламент засуджує дискримінацію сексменшин у деяких країнах ЄС.Європейський парламент засудив дискримінацію сексменшин у деяких країнах-членах ЄС, зокрема, створення так званих «вільних від ЛГБТІ зон» у Польщі.Про це йдеться в ухваленій у середу резолюції законодавчого органу Євросоюзу, повідомляє кореспондент  у Страсбурзі.«Члени Європарламенту закликали Єврокомісію засудити публічні дії з дискримінації людей спільноти ЛГБТІ, зокрема, через створення так званих «вільних від ЛГБТІ зон» у Польщі», - заявили у Європарламенті.Парламентарії висловили глибоке занепокоєння зростанням кількості переслідувань представників спільноти ЛГБТІ: лесбійок, геїв, бісексуалів, трансгендерів та інтерсексуалів – у країнах ЄС, включаючи національні та місцеві влади та окремих політиків.Депутати особливо засудили створення упродовж 2019 року у деяких муніципалітетах Польщі зон, «вільних від ідеології ЛГБТІ».Європарламент закликав польську владу засудити такі дії.Нагадаємо, у Польщі понад 80 міст і сіл країни, в основному на південному сході Польщі, з березня цього року підписали декларації про створення так званих “вільних зон від ЛГБТ-ідеології”.Першим таку декларацію прийняла влада міста Свіднік Люблінського воєводства (південний схід Польщі). У ній зазначалося, що місто не дозволить “атакувати свободу слова, невинність дітей, авторитет сім’ї, школи та свободу підприємців” і не хоче ставати частиною штучно викликаних проблем.Після міста Свіднік декларації про “вільні зони від ЛГБТ-ідеології” до липня прийняли понад 30 органів місцевого самоврядування РП на півдні та сході країни, а до грудня їх кількість зросла до 80.Фото PinterestРаніше ми писали, що бог покарав нікопольців за байдужість до змін клімату. Тому нагадуємо - можливо варто збирати речі і гайда на Марс?
Де в Україні можна купити рослинне м'ясо майбутнього?
Де в Україні можна купити рослинне м'ясо майбутнього?
Україна 2020-01-19 23:03:01
Як стало відомо NikopolToday, було оголошуємо отримання нового покоління м'яса рослинного походження, а також запусщено інтерактивну карту наших локацій по Україні. Цк важлива інформація для тих, хто поважає право тварин на життя.Тож де саме в Україні можна купити рослинне м'ясо майбутнього? Про це NikopolToday передає Вам від компанії Beyond Meat!У листопаді 2019 американський стартап Beyond Meat вийшов на український ринок з бургерними котлетами та ковбасками з рослинного м'яса. Інноваційний продукт швидко став популярним в Україні. Де купити м'ясо майбутнього вже сьогодні?М'ясо на рослинній основі підкорило ринок України, і попит продовжує стрімко зростати. Однак, попри те, що продукт тільки почав з'являтися на полицях магазинів, в Україну вже надійшло наступне покоління рослинного м'яса. Нові котлети Beyond Meat ще смачніше, а зовні від тваринного м'яса не відрізнить навіть найзапекліший скептик. Не вірите? Спробуйте в одному з ресторанів України.Список міст, де вже можна купити інновацію постійно збільшується. Компанія West Mills, офіційний дистриб'ютор Beyond Meat в Україні, представила інтерактивну карту з точками продажу. Нові локації з'являються щотижня і їх можна відстежити в режимі реального часу:https://www.beyondmeatdistribution.com/tastebuyРізноманітні страви з рослинного м'яса доступні до замовлення в десятках закладів Києва, Одеси, Львова і Харкова — ЖЗЛ, Queen, The Burger, Orang + Utan, Mocco, Normal Art Restaurant, Avalon, Bassano Ristorante, The Burger Mexico, Burger & Fries Gulliver, Ketchup Room, Happy Grill Bar, Альтруїст, Нікого не їм, Dogz & Burgerz, Hedonist, Mr.Grill Hotdogs & Burgers, Монтеккі і Капулетті, Bon Cafe, Izone cafe, Star Burger, Omega Three, Om Nom Nom, Jord, Гдебургер і в родині ресторанів Діми Борисова.Фото Beyond MeatПрес-реліз компанії Beyond Meat в Україні. Також зверніть увагу на головні новини міста Нікополь та району за тиждень.До цього пояснювали чому людив се більше закохуються в роботів - навіть психологи в шоці.
Топ-20 нових фільмів про ЛГБТ+
Топ-20 нових фільмів про ЛГБТ+
Світ 2020-01-24 11:08:24
"Нікополь - Це Європейське місто", звикли всі ми чути але це так? Адже європейські цінності - це перш за все права людини: різноманітність людей, толерантність, культурна терпимість та бороться із сексизмом та расизмом, нагадує Вам NikopolToday. А як щодо гомофобії? У Нікополі багато кінотеатрів, але коли Ви в останнє бачили там ЛГБТ-фільми? Здається, що це кіно блокують в місті, на жаль. Тому віз і нині там. Щоб нагадати про різноманітність людей і не бути "одною ногою в ЄС, а іншою в...", NikopolToday підготував для Вас топ 20 фільмів про ЛГБТ, які варті уваги всіх глядачів.Від «За канделябрами» до «Фаворитки» і «Клич мене своїм ім'ям». У цьому топі для NikopolToday гідом буде The Village.У прокат виходить «Стертая особистість» - драма Джоела Едгертона про молодого хлопця з релігійної родини, батьки якого вирішують віддати його на перевиховання в експериментальний пансіон з конверсійною терапією, де підлітків «лікують від гомосексуальності». Оглядач Аліса Тайгова розповідає про 20 інших актуальних фільмів, що розкриють тему про сексуальність в новому ключі.«Дівчинка» / GirlТранс-перехід і крихкість підліткового тілаЄвропейська драма про трансгендерів в стані переходу, що отримала «Особливий погляд» на минулому Каннському кінофестивалі. Підліток, який займається балетом, за підтримки батьків починає гормональну терапію і мріє про танцювальну кар'єру. Але до прийняття тіла є багато нових і складних для усвідомлення обмежень, тому рухатися до себе можна тільки інтуїтивно - і не без наслідків. Вже на Netflix.Режисер: Лукас Донт«Тео і Південно в одному човні» / Théo et Hugo dans le même bateauВипробування незахищеним сексом на одну нічУ темному ранковому Парижі після знайомства і стрімкого заняття сексом Тео і Юго розуміють, що їх контакт був незахищеним: тепер вони обидва знаходяться в зоні ризику. Місцями посібник по усвідомленому і безпечного сексу, місцями зворушлива мелодрама про те, як залишатися людьми в не надто сприятливих для цього обставинах і підтримувати один одного, незважаючи ні на що.Режисери: Олів'є Дюкастель, Жак Мартіно«120 ударів в хвилину» / 120 battements par minute«Як пережити чуму» у вигляді фікшнЦе дійсно важлива історія, заснована на історичних подіях. Драма сценариста Лорана Канте, заснована на історії про епідемію СНІДу у Франції початку 90-х. Незважаючи на те, що про захворювання до цього часу було відомо вже майже десять років, французькі політики не дають платформи для відкритих геїв і перешкоджають поширенню інформації про вірус. І тоді група незалежних активістів бере все в свої руки, щоб врятувати ситуацію. Наслідки трагічної історії 30-річної давності відгукуються французам досі - через брак вчасної інформації заражених на ВІЛ та СНІД у Франції більше ніж в інших сусідніх країнах.Режисер: Робен Кампійо«Стояти рівно» / Rester verticalПодорож всередину себе і абсурд пізнанняНавіжений, веселий і дуже несподіваний фільм в стилістиці Алена Гіроді - режисера, він іронізує над сексуальністю в ключі шахрайського роману. Міський житель приїжджає в пасторальну Францію за натхненням, а знаходить грайливу селянку і пригоди на все життя. Брат-близнюк цього фільму - гучний португальська «Орнітолог»: метафора про втраченого в дикій природі дослідника в пошуку рідкісних птахів і міфу в самому собі.Режисер: Ален Гіроді«Франц» / FrantzГомосексуальний роман 100 років томуЧорно-біла мелодрама про вдову загиблого в Першій світовій солдата - ідеального чоловіка і сина, який на фронті зустрів і прив'язався до француза з протилежного табору. Поки героїня буде складати в голові два плюс два, глядачам все стане зрозуміло на перших хвилинах: «Франц» - кіно про час, коли гомосексуальність зустрічалася в психіатрії як однозначне відхилення і не була сумісна з життям у свідомості звичайних людей.Режисер: Франсуа Озон«Земля під ногами» / Anchor and HopeПро лесбійок і сурогатне батьківство з теплотою і гуморомДві дівчини, британка й іспанка, що живуть на човні на Ріджент-каналі, хочуть закріпити відносини спільною дитиною - і брат одного з них, балагур і обаяха, який приїхав з Іспанії, виявляється як не можна до речі, щоб втілити цю мрію. Романтичне напруга і сумніви в необхідності мати дітей - в розмовному, легкому і дуже людяному фільмі про невиправдані очікування відносно один одного.Режисер: Карлос Маркус-Марсет«Hіж в серці» / Un couteau dans le coeurЕксплуатейшн, кемп і безодня любові до 80-хУже не перший дикий фільм від половинки дуету М83 з Ванессою Параді з висвітленим волоссям, шкіряними плащами, неоновим світлом і порностудією як головним місцем дії. Продюсер і режисер порнофільмів справляється з відмовою коханої жінки і вбивством одного з акторів, намагаючись розгадати фігуру маніяка з ножем. Все, що відбувається на екрані, максимально несерйозно і заграє з класикою Джона Уотерса і Кеннета Енгера.Режисер: Ян Гонсалес«Принцеса Сід» / Princess CydЛітній досвід на перетині дружби, підліткового захоплення і любовіПрониклива історія дорослішання дівчинки-підлітка, для якої пошук кохання - це не флірт з хлопцем за сусідньою партою. Блондинка з пухкими щоками Сід приїжджає на літо до тітки, богемному зразку для наслідування, і захоплюється живе поруч дівчиною: дружба, як це часто буває в тінейджерства, переплутується з закоханістю і сексуальним пробудженням. Загалом, розігране на новий лад «Моє літо любові».Режисер: Стівен Коун«Непокора» / DisobedienceЛесбійки в сучасному світі, але традиційному суспільствіРежисер «Фантастичної жінки» знімає в Америці двох чудових актрис - Рейчел Вайс і Рейчел МакАдамс - в історії про гудіб патріархатом любов. Роніт повертається на батьківщину після смерті батька - рабина, шанованого всією ортодоксальною спільнотою. Тут вона зустріне подругу дитинства, заміжню і благочинну, пристрасть до якої сказиить тісне коло релігійних знайомих і друзів.Режисер: Себастьян Лелио«Фаворитка» / The FavouriteЖіноча дуель за розташування примхливої королевиХльостка сатира про любовний трикутник за мотивами реальної історії при дворі британської королеви Анни. Перша придворна леді і за фактом виконуюча її обов'язки графиня Мальборо терпить конкуренцію з боку невідомої племінниці, яка вирішила всіма силами пробити собі дорогу при дворі. Тріо видатних актрис з одним «Оскаром» для виконавиці ролі Анни Олівії Колман.Режисер: Йоргос Лантімос«Близнюки» / GeminiЛесбі-драма плюс неонуар про селебріті і життя в центрі уваги«Зільсер-Марія» пару років по тому: американський мамблкор-режисер Аарон Катц перевинаходити жанр каліфорнійського нуара, знімаючи кіно про суперзірку і її заплутаних відносинах з асистенткою. Чи то непроговорений любовний трикутник за участю всіх трьох дівчат, то чи power games, «Близнюки» ламає жанр детективу, де саспенс буде спотикатися об неоднозначні мотивації персонажів.Режисер: Аарон Катц«Огидний дитина» / Nasty BabyГеї, Крістен Уіг і одна непередбачувана подіяНесподіваний фільм навіть в фільмографії зовсім конвенційного Себастьяна Сільви з Крістен Уіг на головній ролі всередині заплутаного трикутника в мегаполісі. Двоє кращих друзів, майбутня дитина, один донор і напівбожевільний сусід по будинку - в якийсь момент все сходиться воєдино. Посеред красивої і обставленій за всіма правилами хюгге нью-йоркської квартири починає відбуватися безумство зовсім з іншого світу і жанру: без спойлерів - багато крові і більше ніякої псевдобуржуазной ідилії.Режисер: Себастьян Сільва«Божа земля» / God's Own CountryГей-роман в несприятливих сільських обставинах«Горбата гора» в Йоркширі: там, де між чоловіками зрозуміла і вітається тільки дружба, юний і не дуже досвідчений фермер наймає мігранта на роботу, щоб впоратися з домашнім господарством - і не може зрозуміти, що з ним відбувається. Але суворий край не про це.Режисер: Френсіс Лі«Качине масло» / Duck ButterЛесбі-драмеді про початок відносин, наповнених натхненням і розчаруваннямиЧарівний дует двох класних актрис - зірок серіалів «Вікторія» і «Затримка в розвитку». Різні за характером, але схожі за поглядами на відносини дівчата пробують створити пару, де ніхто не буде соромитися бути собою, а страх їх покоління перед щирою близькістю нарешті буде подолано. Підсумок - чарівне кіно про спробу почати здорові, чисті і поважні відносини, враховуючи негативний досвід не дуже щасливих пар навколо.Режисер: Мікель Артета«Королівська кобра» / King CobraПочинаюча порнозірка в зоні інтересів аж кількох продюсерів«Ночі в стилі бугі», але не в епоху відео і кінотеатрів. Що важливо, детективний сюжет вигаданий не з голови, а заснований на реальних подіях - долі молодого актора-дебютанта з харизмою Джеймса Діна, якого не можуть поділити між собою конкуренти. Ще один стоїть фільм Келлі з великим і жахливим Джеймсом Франко - «Мене звуть Майкл», інша реальна історія гея-активіста і Пасіонарія, котре повірило в бога і радикально відрікся від своєї сексуальної орієнтації, але не назавжди.Режисер: Джастін Келлі«Нижче її губ» / Below Her MouthВибір між ідеальним весіллям і класної дівчиною, яку зустріла тільки вчораКанадська мелодрама про невблаганності бажання, незважаючи на всі дані обіцянки та побудовані плани. Успішна в глянцевій індустрії красуня Джасмин волею випадку стикається з дівчиною спершу по сусідству, а пізніше на вечірці. Швидке весілля летить в тартарари, тому що планів на відносини з жінкою у головної героїні, зрозуміло, не було.Режисер: Ейпріл Маллен«Подруга» / RafikiЛесбійський зв'язок як табу в африканській країніКвір-кіно в Кенії і ПАР неохоче, але знімають - і точно більше, ніж в Україні або Росії: місцеві режисери намагаються з'ясувати, наскільки сімейні обмеження і думка ком'юніті впливають на можливість будувати одностатеві відносини. Дружба, а потім і любов дівчат з різних світів починає загрожувати їх фізичній безпеці: навколишні шантажують - тому або грати за законами нормальних, або буквально отримати по голові.Режисер: Ванурі Каху«Хлопець як Джейк» / A Kid Like JakeЯк поводяться прогресивні батьки, коли їх син надягає спідниці і грає з лялькамиКлер Дейнс і Джим Парсонс грають батьків маленького Джека, який ще ходить в дитячий сад. Джейк любить вбиратися в сукні, іншим іграшкам воліє диснеївських принцес і наділений величезною емпатією і інтелектом. Батьки хвилюються, як оточуючі сприймуть його інтереси і нахили, намагаються подолати стереотипи у вихованні і підтримують Джека в дорослішанні як можуть, - але напевно не знають, як треба. І ніхто з нас не знає.Режисер: Сайлес Ховард«За канделябрами» / Behind the CandelabraОбраз партнера як продовження себеПотрапляє в саму суть байопік про поп-зірку Либераче - улюбленця жінок і одночасно з цим помпезному шоумена-гея. Содерберг знімає про те, що для деяких будь-які стосунки - вторгнення в іншого, всього лише продовження власного нарцисизму і одержима бажання переробити світ під себе. Метт Деймон з демонічним стробінгом і Майкл Дуглас з безрозмірними перснями на граючих на піаніно руках - екранна гей-пара мрії.Режисер: Стівен Содерберг«Клич мене своїм ім'ям» / Call Me by Your NameТой самий фільм про персик, шортики і кучерявого хлопчика, що закохався в Армі ХаммераНа літо в італійський заміський будинок до професора приїжджає асистент з античної статтю і посмішкою суперзірки. Син-підліток інтелектуала божеволіє від бажання і сум'яття - треба вибирати між недосяжним дорослим і закоханої ровесницею. Фільм з Тімоті Шаламов, про який останні два роки говорили з кожного праски, - здається, та сама мелодрама, яка винесла квір-кіно на новий рівень всіма улюбленого мейнстріму.Режисер: Лука ГауданьіноMake Love Not War! !Фото TheVillageРаніше ми нагадували, чому треба і як любити нашу Землю.І також писали про цікаві заклади харчування в Нікополі, де варто випити чогось гарячого.
Радянська система шкіл Нікополя скалічила психику цілих поколінь дітей
Радянська система шкіл Нікополя скалічила психику цілих поколінь дітей
Нікополь 2020-01-31 10:11:22
Час пригадати минуле, щоб осмислити як йти до майбутнього, разом з NikopolToday. Згадаємо про школи Нікополя, щоб зрозуміти, чи діють реформи освіти зараз і що ще варто змінити, щоб діти Нікополя в школі були щасливі. Потрібно розуміти, що сама система освіти в Україні може бути чинником, чому діти не хочуть ходити до школи і втрачають бажання вчитись. Текст про жахи шкілької системи в Нікополі мовою оригіналу, без змін. Комунізм-Фашизм і українофобія у нікопольських школахШкольная система страны прогнила и уже давно неэффективна. «Совковые» методы образования давно уже не работают на современных детях,  только отбивая у них желание учиться вообще. Коммунистические парадигмы стремительно сваливаться в пропасть прошлого, оставив парадоксальную ситуацию, в которой саморазвитие собственных талантов и креативной творческой мысли и подход, становятся лучшим способом  найти работу приносящую удовольствие, нежели рабский труд  бюджетников, добытый «зубрежкой», от которой в коррумпированной продажной системе нет толку. Узники этого, - такие знакомые для нас «бесплатные» школы, родители, дети и их учителя.«Не надо говорить на украинском! У нас русская школа! Мы все расскажем учительнице!» Прогрессивные европейские и американские методы – не входят в практику, хотя уже несколько поколений выпускников школ заявляли не просто на словах, но и делом: «Мы не будем учить то, что нам не нужно, что не пригодиться в нашей жизни!» Вместо развития индивидуального потенциала личности, нафталиновые школы пытаются всех сравнить, выращивая из детей быдло. Личность до сих пор преследуется, ущемляются права детей. В результате, страдают все. И учителя, которые тратят свой педагогический потенциал на 4/5 класса, которому это не нужно; и сами дети, которые могли бы потратить своё время не на ненавистный им предмет, а на то, что действительно выходит у них лучше учить, понимать и практиковать в будущем.  Потенциал целых поколений закапывается бессовестным образом!Попытки возродить труп советской традиции политиками-консерваторами и постсовецкими учителями на местах, создания винтика системы, которой уже давно нет, натыкаются на жесткий протест поколения, рожденного в свободной Украине. Это первое. Второе – бессмысленная зубрежка, в обществе, где все давно продаётся и покупается, начиная от табеля у школьной скамьи и заканчивая зачетом в университете. Таким образом, в результате коррупции, на высокие посты державы, выбились крайне непрофессиональные ПТУшники, к примеру такие, как Алёна Лукаш, или еще хуже - зек Янукович. Последствия такой системы – сейчас пожинает вся страна.Бессмысленно воспринимать общеобразовательные законы серьёзно, принятые теми, кто их сам не исполняет, кто отправлял учиться, и будет далее отправлять своих детей в Европу и Америку, получать образование в лучших учебных заведениях планеты. В сфере образования зреет своя Революция, ведь поборы с родителей и унижение детей достало всех родителей! Гнилая система разваливается на куски, и дети уже не первый год обременены «Табачным» влиянием на образование. Всё нужно реформировать, использовав инновационный опыт.Коммуниз-Фашизм в никопольських школах.Хочу предоставить Вам прекрасный пример, если так можно выразиться, который произошел в одной из никопольских школ с вполне обычным ребенком . Он подтверждает выше написанное. 3-й класс школы №3 (2013 год, ред.). Слова классного руководителя к ребенку:«Отправим по заявлению в Интернат; Напишем директору, чтобы тебя выгнали из школы; ты что, на дискотеку пришел? другие учителя постоянно делают замечания относительно тебя!»Все это произнесено перед всем классом. Но, с чего такое унижение перед одноклассниками?- Чтоб ты больше в этих синих штанах не приходил! – выкрикнула классный руководитель перед детьми…Дети подхватили, и уже на перемене окружили ребенка: «Почему ты в них ходишь? Не приходи больше в них! Ходи как все! Дискотеку устроил!»Вот и пример коммунизма-фашизма в наших школах. Естественно, любому разумному человеку ясно, что цвет штанов никаким образом не влияет на усвоение информации, но только не для закомплексированных учителей наших детей. Любое «инакомыслие», присекается советским «педагогом» публичным высмеиванием. Дети же, довольно жестоко после могут расправиться с ребенком, лишь за то, что тот посмел отличиться. Учителя, прививают свои личные маргинальные «табу» и детям. В чьих руках ваши дети, господа родители? Система тирании на местах… Школы выращивают из ваших детей либо аутсайдеров, посмевших бороться до конца за своё я, либо тех, кто в массе со всеми готов унижать и разными формами уничтожать тех, кто идет против системы. Что это, как не наследие павших тоталитарных режимов? И зачем нам это нужно в 21 веке?!Украинофобия и маргинализация в русскоязычных школах.Следует заметить, что мальчик учиться в русскоязычной школе. В следующий раз, когда ребенок начинал говорить на украинском языке, так как в его семье это обычная практика, дети сказали: «Не надо говорить на украинском! У нас русская школа! Мы все расскажем учительнице!»  Таким образом, сами дети становятся присекателями инаковости, беря пример с учителей.  Следует заметить, что русскоязычные школы выращивают маргинальзированных детей, которым жить дальше в Украине, но ненавидеть всё, что связано с ней? Из таких школ, выходят выпускники, которым не просто «плевать» на Украину. Школьники не то, что не знают украинского, а зачастую даже не понимают его, презирают украинскую историю и культуру. Какое будущее у такой страны? В результате, возвращаясь к примеру ученика, в школе есть только 2 ребенка, которым всё-равно на каком языке говорит мальчик. Только с ними ребенок и может общаться. Все остальные, считают его белой вороной уже с первых классов, в чем большое участие приняла сама классный руководитель.  После неё, дети подхватили, и начали повсеместную травлю. После болезни ребенок пришел в школу. Наступил нечайно кому-то на ногу на уроке физкультуры,  его толкнули, ребенок крикнул в ответ: «чтоб его не трогали». Но дети уже консолидировались в фракцию против него и вместе начали обвинять. Учительница, вместо того, чтобы разобраться: «Пока тебя не было, было все хорошо, а ты пришел, и все тебя опять трогают!» Дети подхватили: «Если ты бы сюда не пришел, то все было бы нормально, лучше ты болел всегда!» А дальше, ведь будет только хуже… Мальчик потерял желание не только учиться, но и вообще ходить в школу. Его ожидает судьба аутсайдера?  Быть может, родители считают, что их детям это не угрожает, но на месте этого ребенка на самом деле может оказаться каждый, в любом классе. Не подконтрольные классные руководители, одноклассники и школьный персонал, сделают всё, чтобы «воспитать за вашей спиной ребенка таким, каким Вы не хотели бы чтобы он был». Что же делать? Как защитить ребенка от такого «образования» и некомпетентности? Тема тревожная, животрепещущая, поэтому я решил обратиться с примером к нескольким знакомым учителям из нашего города. Они не так давно преподают, но вызывают доверие, так как пошли в сферу образования, именно ради детей, и любви к образованию. Вот что сказала одна из них:«Програму шкільну затверджують люди, які до викладання та специфіки роботи в школі ніякого відношення не мають. А кожен має займатися своєю справою, тим, що добре вміє. Це стосується усіх людей. Тому, не спішіть звинувачувати своїх дітей, що вони дурні і не встигають за програмою.  У випадку з хлопчиком, тут беззаперечно мають втрутитися дорослі. Треба звернутися до завуча або директора. Я можу з упевненістю сказати, - зараз усе вирішують саме батьки дитини. Вони мають реальну владу, це я кажу як людина, що в школі працює. Я можу сказати одне. Закону, який визначає, що шкільну форму слід носити обов'язково, - не існує. Всі питання шкільного життя вирішує рада закладу. Як вона встановлює, так і має бути. Звісно, не проти волі батьків.Українська мова - є державною, ніхто не має права притісняти або забороняти людям спілкуватися нею.  Це особливо стосується школи. Я б таке не терпіла. Особливо в молодшій школі батьки правда мають величезний вплив, можна влаштувати збори батьківського комітету і винести це питання перед батьками, які мають право і забов’язані впливати на вчителів». Молодой учитель захотел остаться инкогнито.Родители могут и дальше закрывать глаза, слепо верить, что «школа во всем верна», а «учителя всегда правы», но это давно уже не так. Система требует кардинальних изменений и реформ, участия в ней самих родителей и детей. А пока вы молчите и бездействуете, школа продолжает калечить детей, - забирая будущее и потенциал у всей страны. Естественно, ведь, чем глупее молодое поколение, тем умнее в их глазах власть, которая уже давно не вызывает доверия… С каждым годом, общеобразовательные школы превращают жизнь личностей в Ад. Собственно, я сам прошел через такой Ад, и знаю прекрасно его убогое лицемерие в лице школьной администрации и учеников. Большинство моих бывших одноклассников, я видел на улицах города в грязных спортивных костюмах, с сигаретой  в зубах и бутылкой в руке. Только некоторые из моих одноклассников, смогли поступить в Университеты, стать фотографами или моделями, начать добиваться чего-то. Те, кто травил их – постигла судьба рабочей силы. Жизнь – расставила всё на свои места. Искренне можно радоваться с того, что поколение 1990-х вступило в ряды учителей. Они не будут калечить души детей, уже хотя бы и тем, что не будут в них лезть…Звісно, буває так, що діти винні самі, але вже тому, що винні батьки:26 квітня 2013Автор Rayan RienerЗа потребою, в розділі "Власна думка" - кожен нікополець може висловитись, щоб скористатись своєїм конституційним правом на свободу слова, самовираження і розповсюдження інформації. Надсилайте свої історії на нашу пошту nikopoltoday@gmail.comФото з блогу "Тут і Зараз" та відкритих джерелРаніше ми писали як онлайн система майбутнього зможе змінити Україні одним кліком. І також про занепокоєння жителів міста Нікополь стосовно стану коумнальних систем водопостачання і не тільки.
Хто такий Rayan Riener?
Хто такий Rayan Riener?
Нікополь 2020-02-01 20:31:34
Ви будете здивовані! Трохи інформації про одного із співзасновників сайту NikopolToday.Жодних таємниць - поки ми формуємо сторінку "Про нас", зокрема і основну комнаду NikopolToday, дещо цікаве для Вас. І такі люди народжуються в Нікополі. Дізнайтесь більше у відео-інтерв'ю.Громадська організація Прихист: "Письменник, поет, художник: Rayan Reiner про досвід, плани на майбутнє та погляди на життя.Попереднє інтерв'ю з цим талановитим молодим нікопольцем викликало суспільний резонанс у нашій групі, та можливо, підштовхнуло когось до роздумів над життям та правами людини взагалі.Насправді, у минулому інтерв'ю багато хто зачепився за абревіатуру "ЛГБТ" та не помітив, що це лише одна з часточок складової людини. Сьогодні до вашої уваги - особистість, яка не боїться виходити за рамки та жити власним життям, що (несподівано!) може виявитися досить подібним до вашого повсякдення.Тож коли наш земляк повернувся до України, #ГО_Прихист просто не могли не зустрітися з Райаном. Ми поспілкувалися на теми, що торкалися творчості та поглядів на життя цього незвичайного молодого чоловіка."Відео-інтерв'ю на сайті YouTube:Оригінальний лінк на статтю на сайті організації "Прихист".Коментар від Rayan Riener: Інтерв'ю на яке ви так довго чекали! !Дякую організації "Прихист" за цікавість до моєї творчості і відкритість до різноманітних представників суспільства. А Марина Воробйова (Marie Sparrow) за цікаві питання і професійність етики журналіста.Можливо незабаром версія із англомовними субтитрами буде доступна для перегляду на моєму каналі YouTube.Автор Rayan Riener / фото ПрихистРаніше ми розповідали як відома дитяча забавка змінила орієнтацію і тепер вчить людей бути терпипими. Також писали про одного із головних меценатів міста Нікополь - Крістоф Райва розповідає ексклюзивну інформацію про життя в Нікополі.
Жахи системи життя в України: чи є зміни за 10 років
Жахи системи життя в України: чи є зміни за 10 років
Нікополь 2020-02-02 11:53:04
Назад у майбутнє! Поговоримо про те, які зміни стались в Україні за останні 10 років і чи дійсно щось змінилось? Ніколи не знаєш, коли саме ти можеш отримати гіркий досвід від системи. Як це: залишитись на вулиці без грошей, без допомоги поліції, в чужомі місті?Культура, хамство, корупція, політика, права людини і соціальна незахищеність - це стосується кожного з нас. Про це NikopolToday нагадує, щоб кожен із нас міг оцінити, як було ранішо раніше в Нікополі та Україні. І як зараз. "Україна - країна не для людей, не для життя" Я живу в Україні. Це країна ортодоксів, тому що у нас більше ніж половина населення є пенсійного віку (Made in USSR). Більшість людей народилися у Союзі, - і це більш ніж жахливо. Чому? Тому що у більшості із них наче мізки промито і живуть (існують) вони автономно ще у своєму "Радянському Союзі", за весь час незалежності майже не ідучі в ногу із часом. Ці люди - трупи, живі приклади сплячого автономного мозку. І своїм же дітям вони і передають тако ж свій же консервативізм. Вони годуюють своїх дітей "консервами" ще радянського виробницта, бо інших форм культурної їжі вони не знають, тому і годують філософією мамонтового періоду, - де людина, - остання істота в країні. Вони навчають дітей мовчати, не висловлювати своєї думки, - тому що мовчання, - безпечне. Краще мовчати, слухатись і йти строєм, що їм підсовують. Така система, і проти неї йдуть лише одиниці. Я вважаю таких людей героями.Ітак. За останні декілька днів сталося багато чого "цікавого". У неділю (15. 10. 12.), скориставшись вихідним, я поїхав до друзів у Мелтополь.  Їхати довелося обручем, - нащі дороги і планування шляхів, - жахливі, - через Запоріжжя, де автобус простояв більше ніж пів години.  Тим більш, що для нас такі шляхи і транспорт, ну, наприклад - сінкансен, - такіж далекі як і саме існування духовних істот. Вони є, але так далеко до них карачки плестися, щоб тільки побачити, а про впровадженн я взагалі мовчу.. Після Запоріжжя, (доречі, Запоріжжя - найкримінальніше місто Укрїани, - таке собі Чікавого від Made in Ukreine) поїхали на південь, в сторону Мелітополя, де вже кілька годин на мене зачекались друзі.Звісно ж, бас приїхав із запізненням, десь о 14:00 годині. Зустрівшись із друзями, я пішов купувати білет додому., але касирка, розлючена тим, що я заважав їй розмовляти по телефону, сказала, що "білетів немає". Я був шокований, її грубість і бидлоідентичність, - пляма на гарний день. Добре що друзі порадили взяти білет на інше місто, що б потім бересісти і потрапити у своє місто.  Так ми і спланували все, і пішли гуляти по Мелітополь. Але потім...Касирша білет так і не дала, аргументуючи це тим, що буде "по приїзду". Як це "по приїзду" второпати я не міг, з таким обслуговунням я зустрівся вперше. Але і "по приїзду" - білетів для мене не було. Хоча інщі підходили і купували.  І вона розлюченим тоном сказала, щоб я заплатив водієві. Тоді я сів у щойно приїхавший бас, який би міг менедовести без пересадок. Але знову ж... водій перевіряв білети і запитав у мене, я сказав, що я заплачу, як мені і сказаал касир, але водій, водій сказав, щоб я вимітався.Щоб я пішов і купив білет! Я знову ходив до каси, але мене відправили знову ж до того самого водія. Хоча у інших пасажирів білети були. І цікаво, коли вони їх купили? якщо я намагався їх придбати ще зранку і ввчері. Але, як бачите, чомусь саме для мене квитків не було.  Чи то така касирка фобічна, що не дала мені квитків додому тільки тому, що я їй не сподобався і нестандартно виглядаю?Водію я сказав, що білетів немає і мене знову направили до вас. Але йому було всеодно: вимітайся з автобуса, - це те що я почув. Бо у мене не було того клятого білету, який би продали мені. Усім продавати можна, а мені - ні. Неймовірна країна "рівних можливостей"."Коло аду, - розпочлося". А усі автобуси до мого міста були майже зайняті, але вільні місця були! І не одне-два, а ще більше! І ані жінка-касир, ані водій - не допомогли, не давали ні квитка, ні приймали грощі, ссилаючись один на одного. Тоді я і сів на перший ліпший автобус до Запоріжжя, щоб від туди поїхати додому із пересадкою. (більш того, хочу зазначити, що квиток коштував біля 40ка гривень і в нього входило: брудні крісла, підлога і замурзані вікна + відсутність пасків безпеки).Як тільки ми прриїхали у ЗП, а їхали ми майже три  години! одразу ж побіг до каси, купити білет, на перший ліпший рейс до Нікополя. Вже діставши грощі і запитавши скільки коштує білет на найближчий рейс; а він був на 5:30! Але його мені теж не дали, кинувши знайому фразу "по приїзду"... х_х Це "по приїзду" я вже зустрічав у Мелітополі,.. Скільки можна? - думав я.Нічого не залишалося, як сидіти з 21:00 до 5:30 ранку.  Без сил, я сів на скамійку і трохи почитавши, заглибився у сон, але тримав сумку у руках, бо там був гаманець. Декілька разів виходив на вулицю, подихати свіжим повітрям. На вулиц моросив дощ, і постійною рікою пливли автомобілі на трасі. 4 години до Мелітополя і майже 3 години до ЗП, давали про себе знати моїм повним виснаженням... Я задрімав, час від часу вікриваючи очі, але знову очі закривалися самі собою.Прокинувшись, я вирішив піти і купити собі кави з автомату, бо змерз.  Поліз у сумку, а кишеня була відкрита, помітив, - грошей немає! Гаманець пропав! Ще раз обдивився сумку, але окрім книги Рея Бредбері "Вино з кульбабок" - там нічого не було!!! У гаманці було десь 350 гривень, банківські картки і сім-картки для мобільного! Їх хтось вкрав! А на картках було більше ніж 2000 гривень! Я був шокований. Що тепер робити у незнайомому місті без грошей, я навіть квиток не встиг купити, бо продають його по своєму "приїзду"! Поліз у кишені, - там лише 20 гривень, а квиток коштував 38 гривень. Тоді я згадав циганок і дівчину, що сиділа поруч і подивлялася на мене. Можливо це хтось із них зробив?Буває ж таке, коли циганки якимось чином маніпулюють своїми жертвами, що ті самі віддають грощі і усе цінне, а потім, - забувають про це. До тогож - я був виснажений...Але поруч ще сиділа жінка, що постійно на мене дивилася...Чому? Не знаю, це могла бути і проста зацікавленість а не планування крадійки... Я цього не міг знати. Одраз ж я пішов до каси і попросив  про допомогу., повідомивши про злочин. Але касирка ліниво відповіла мені про гаманець: невже ти не знаєш, що тобі його ніхто не поверне, навіть якщо я дам об"яву через мікрофон?" Я сказав розлючені слова: спасибі за допомогу.Сам пішов розпитувати людей, чи ніхто не бачив як хтось підходив до мене, поки я спав. Всі вони невизначено казали, що ніхто не підходив, і дівчина, що сиділа поруч, теж так сказала. Ніхто нікого не бачив і не чув. Моя хата з краю, - нічого не знаю. Типічний україгнський менталітет. Та щей камери спостереження в цьому залі чекання - не було. Халепа! Але факт є факт, коли я зайшов до Автовокзалу, - грощі були, і якщо їх не повернуть - я не зможу повернутися додому. Я не знав, що робити: люди кліпали очима і робили вигляд, що вони нічого не знають, клялися і божилися...Касир сказав, що треба 38 гривень на проїзд,  я нашкріб у кишенях лише 22! Я не знав, що мені робити в такій  ситуації... сидячи на лавці, знову перепитував людей, але безрезультатно, просив грошей - ніхто не хотів допомагати.  Я залишився сам на сам із своєю бідою, і подзвонити нікому не міг, бо кошти на рахунку телефона закінчилися.Відчай. Я знову звернувся до касира, але вона відмовилась допомагати. І тоді я вирішив зателефонувати у міліцію. По телефону я розповів ситуацію. Вони обіцяли скоро бути, але приїхали тільки через годину.  Коли приїхали, знову мене перепитали, попросили показати місце де я сидів, обшукали людей. Запитали які купюри грошей у мене були, але у нікого не знайшли.  І тільки зараз, якимось чином, продавчиня із внутрішнього кіоску сказала, про жінку що поруч чиділа зі мною. Що це можливо вона зробила, і деякі люди потроху почали дорогами/шляхами тикати на неї. А раніше невже не можна було сказати? Коли вона була тут? А зараз вже втекла, тільки почувши що я телефоную у міліцію. Вони намагалися відшукати ту дівчину, але так і не знайшли.  Вона наче крізь землю провалилася.  Встигла втекти.Міліціонери сказали, що мене доведеться везти у дільницю, щоб написати протокол. Що це займе небагато часу. Але які це були брехливі слова! Зараз, я напевно вже більше ніколи не захочу опинитися у будь якому відділку Україні. Ніколи у житті, я не буду просити допомоги у міліції після цього дня. Привезли мене у відділок. Жахливе місце! Одразу ж я побачив, що там сиділа п"яна жінка-проститутка,  що сиділа апофіозно на столі, дивлячись на хлопця за гратами п"яними очима. Обшарпані стіни. Сморід. Далі мене провели за грати і наказали "чекати"  тут, прямо поруч із проституткою і хлопцем, який зчинив розбій. Згодом міліціонери привели ще якогось злочинця напідпитку, і залишили поруч мене!  Напроти мене, за столом спав нападник, із-зі грат на мене дивилася жінка-проститутка, а зовсім поруч, хвастався вбивством чоловік напідпитку, все повторюючи, що вбив власного дідуся! Розбудивши нападника за столом, почав до нього лізти, хвастатись, що ВБИВ свого ДІДУСЯ!!! Вжавшись у стінку, у мене перехопило дихання. Я мовчав, - ніби мене тут немає.  Шокований, де саме я зараз знаходжусь і з ким саме, питав у себе чим я заслужив сидіти за гратами зі злочинцями!? Я потерпілий, а не злочинець! То ж невже немає іншого місця, для чекання?! Певно що у наших українських дільницях - немає. Потерпіли/нападники, вибачте, - одна страва?Потім вбивця дідуся почав бити стальні двері, за якими сиділи міліціонери. Я все не міг відійти від шоку, не знаючи, що робити і куди тікати.  Три години  я перебував із цими виродками, і більш того, я бачив власними очима, як міліціонер бив вбивцю дідуся кулаками, ногами і головую об стінку. Розтеклася кров. Міліціонери і інщі злочинці разом сміялися. На підлозі була кров. У коридорі теж була кров.  Хтось сопів за стіною за іншими гратами. Обшарпані жахливі стіни - це запам"ятаю на все життя. Міліціонери, як покривали матом усе як зеки. Я - незрозуміло чому стояв посеред цього хаосу, і напевно все ж таки благав Бога, щоб я зміг потрапити додому.  Один з міліціонерів кричав на мене, крив матами, що я загубив гаманець і чому не заблоквав картки. Під його очима запеклися кругу, сам кістлявий і з розширеними зіниціями - він був під кайфом...Один - все продовжував бити злочинця, який благав добити його...Я - побачив усе це власними очима. Це один із чорних кутів сучаної України., про який я дізнавався лише по новинах.  А міліціонери, які проходили повз мене, знущались з мене. Сміялись, чи хлопець я чи дівчина, на що я відповідав розлючено: та хочь і воно, яка вам різниця?! Тільки б відчепилися від мене...Справжній жах.  І тільки у четвертій годині ранку прийшов слідчий, і повів у свій кабінет на другому поверсі, писати заяву. Він був не задоволений, бо його розбудили посеред ночі. Свою агресію він одразу ж почав кидати на мене, обкладаюи матами і ніщівним поглядом. Він був, грубий, матерився, і теж знущався із мене. Поки я писав, він казав, що я тупий, бо я зробив декілька помилок у заяві, хоча я просто був виснажений переїздами і безсонною ніччю. А він матерився: "ти що сука писати не вмієш, блять, дебіл"? Він навіть сказав, що я обкурений, хоча я не курю взагалі. Але у нашій міліції - будь"який злочин можуть накласти на першу ліпшу людину.  Саме тому я побоявся знімати на телефон знущання над злочинцем і побиття...Він написав у заяві, що грошей у моєму гаманці взагалі не було, так як я із нішого міста і не зможу приїздити сюди. Більш того, наказав писати російською. Він сказав, щоб я навіть і не сподівався, що гроші повернуть мені. Навіщо тоді взагалі міліція, яка навіть гаманець повернути не може?! Я просив про допомогу, бо у мене не було грошей на повернення додому, а він відповів, що "вони не благодійний фонд"...Він запитав, так чого я хочу від міліції. Я так і сказав вже, що сподівався що вони знайдуть гаманець, хочаб із картками, щоб я міг зняти грощі, але марно - міліція, - це орган, який займається зовсім іншим - збором данини із підпільних казино і наркозаводів. На більше вони не спроможні! Він повторив, що вони не благодійний фонд, і допомагати не будуть! Що це за міліція?! Яка не надає реальної допомоги людям?! Навіть кілька десят гривень на повернення додому...Мені сказали, що я вільний.Деякий час я ще чекав, поки мене випустять із-за грат, але я не знав як тепер дійти до Автовокзалу, у зовсім незнайомому мені місті. Мені вказали напрямок рукою. "Іди!"І все - я пішов ні з чим, - зате з новими уявленнями про правоохоронну систему.  Ще більше виснажений і шокований. Руки тремтіли, а ноги тремтіли від того, що вже не могли йти. Я заблукав на вулицях міста, і запитавши у жінки тільки дізнався куди йти. Не сподівайтесь на міліцію взагалі! Не не тільки не можуть вас захистити, а можуть і сами із вас познущатись.  В Україні, на цей час - дуже необхідно носити із собо зброю, бо НІХТО, окрім ВАС САМИХ - не захистить! Носіть із собою пістолети, шокери, чи хоча б - балончики. Не засипайте, чи навіть не дрімайте  у суспільних місцях - бо ніхто вам нес каже хто вкрав ващі речі, із оточуюючих. Від міліції і адміністрації Автовокзали - допомоги реальної не дочекаєтесь ніколи, так і навіть від самих людей поруч... Зло поруч.Україна - країна у якій я народився, і напевно помру. Україна - країна нелюдських умов життя, країна фобій, сексизму і гомофобії, нецензурної лайки, постійно п"яних підлітків і товп із гопо-биків у адідасі. Україна - вже не Україна, бо Україною вона була сотню років тому, поки її не згвавтувала росйіська радянська культура, - тоді ще була справжня Україна, ще була українська культура, справді "щірі" українські люди. Після Союзу, в людях не залишилось добрих якостей. Україна - країна більшістного бидла і одиниць-інтеллектуалів, які самотушки повинні боротися із системою за своє вільне життя і права. В Україні - живуть найбідніщі і одночасно найбагатщі люди усієї Європи.  Багаті - у маєтках із озерами  і полями для гольфу у заповідниках, а бідні - у коробка радянського виробництва ( квартирах ), які б давно треба було знести, за повний архітектурний несмак. В Україні знущаються із тих, хто не схожий на більшість, виключенням є лише расизм - цього у нас насправді немає. В Україні - великі  міста трохи більш продвинуті, але з ще більшою сірою масою людей, які живуть для того, щоб існувати, не маючи цілі.  А в маленьких містах час майже зупинився, одраз ж після розпаду Союзу. Ні, Україні не ізольована - вона просто таки гниє і вмирає: морально, культурно, історично і фізично. Я буду щасливим, якщо мої слова будуть неправдиві, і згодом усе буде добре, - але сліпо у це вірити, - смішно. Бо ніхто реально не хоче об"єднуватись і йти щось робити.Люди пливуть за течією цієї сточної канави... Беззупину. Це все жах.Це все гірше за жах, - це морок із якого майже неможливо вибратись. Ні, я все ж таки дібрався до Автовокзалу, годину блукаючи по вулицям міста. Добре, що водій був згоден відвезти мене безкоштовно, щоб потім мене зустріли у місті і розплатилися.  У автобусі я майже знепритомнів, без сил, - боліло серце, - не витримуючи того жаху, що зі мною сталося.  За запотівшими брудними вікнами - гуляв до обрію туман.  Такий же туман, як і у більшості блукаючих у ньому людей, - українських головах. Вдивляючись у туман, я запитав себе: тож яке в нас майбутне? - Туманне, - відповів мені обрій, десь далеко там. Автор Rayan RienerРаніше ми писали коли вийде в український прокат стрічка "Тихе місце 2".Також нагадували, що нікопольці знервовані тим, що в лікарнях міста занадто багато хворих.
Як правильно карати дітей? Психолог з Нікополя пояснює
Як правильно карати дітей? Психолог з Нікополя пояснює
Нікополь 2020-02-03 13:17:53
Як не дивно, діти - це не наша власніть. Вони також мають права, про які батькам варто пам'ятати, нагадує NikopolToday.Спеціалістка пояснить, як правильно карати дітей. Текст мовою оригіналу і без змін для "Власної думки", вже відомої Вам психологині з Нікополя - Марини Воробйової. Как наказывать детей?Если ребенок сделал случайно или намеренно что-то запрещённое, опасное, глупое - как повезет - как его наказывать? Как наказывали вас? Меня не наказывали. Меня никогда не били. Не лишали удовольствий. Не ставили в угол. И я за это благодарна своим родителям.Дети познают мир, пробуя его на прочность. И вас испытывают в том числе. Вспом