Новини з України

Всі публікації з тегом корупція

Страшне: в Нікополі на піар мерії і канцтовари виділили понад шість мільйонів гривень
Страшне: в Нікополі на піар мерії і канцтовари виділили понад шість мільйонів гривень
Нікополь 2019-12-27 21:50:55
6 мільйонів гривень подарували собі на Новий рік нікопольскі "слуги народу".Під носом в людей у Нікополі крадуть мільйонами, як стало відомо нещодавно NikopolToday! Папірці та ручки нікопольські депутати купили за 6 мільйонів гривень...Про нечуване: тепер стало відомо, скільки коштуватиме мешканцям міста утримання місцевої влади у 2020 році? Про це йдеться у пояснювальній записці до бюджету Нікополя на наступний 2020 рік, як стало відомо NikopolToday з передачі Depo.Дніпро з посиланням на Nikopol News.На придбання канцтоварів, передплату періодики, конверти і марки, відправку службової кореспонденції, друковану продукцію, оплату послуг зв'язку, технічне обслуговування комп'ютерів та іншої техніки, висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування, ведення та обслуговування сайту міськради і т.д . витратять 6,45 млн грн.Наприклад, кожен депутат нікопольскої міськради зможе побудувати собі по такій хатиночці за такі гроші......поки інші нікопольці вимушені виживати.Враховуючи зарплати чиновників, у 2020 році на утримання органів місцевого самоврядування в Нікополі планують витратити 63,8 млн грн з податків громадян міста.До цього жахливого факту корупції ми писали про те, як за опитуваннями, українці ставляться до представників ЛГБТ-спільноти.До слова, у Новій Зеландії, навпаки - міл'ярдер хоче подарувати людям рай і запрошує жити всіх охочих до свого розкішного маєтку.
Політичний скандал: Трамп назвав Україну одною з трьох найбільш корумпованих у Світі
Політичний скандал: Трамп назвав Україну одною з трьох найбільш корумпованих у Світі
Україна 2020-01-04 14:43:42
Україна вчергове опинилась у центрі міжнародної політичної арени.Як стало відомо NikopolToday, Тейлор заперечив президенту Трампу про Україну як "третю найбільш корумповану" країну у світі! Тимчасовий повірений у справах США Вільям Тейлор нещодавно спростував слова Дональда Трампа про Україну як "третю найбільш корумповану країну світу".Про це повідомляє Європейська правда.Тейлор зазначив:Скрізь є корупція. У США також вона є, і це серйозна проблема! Але, звичайно ж, Україна не є третьою найбільш корумпованою державою в світі!1 січня Вільям Тейлор завершить свою роботу в Україні і на наступний день повернеться до Вашингтона. Новим тимчасовим повіреним в Україні стане Крістіна Квін.Раніше президент Трамп назвав Україну "третьою найбільш корумпованою країною світу".За словами політика Трампа, він любить український народ, але хоче бути впевненим, що фінансова допомога США буде використана за призначенням.Трамп казав:Україна - третя найбільш корумпована країна світу. Ми збираємося відправляти величезні суми грошей в країну, а вони корумповані, вони крадуть гроші.Фото обкладинки статті i.pinimg.comТакож ми рекомендували обрати найкращі квартири для добової оренди у Нікополі.До цього ми радили як приготувати найцікавіший чізкейк у вашому житті.
 Басейну не буде: політики з Нікополя та району знову обманюють довірливих нікопольців
Басейну не буде: політики з Нікополя та району знову обманюють довірливих нікопольців
Нікополь 2020-01-04 15:26:02
Як стало відомо NikopolToday, політики з Нікополя та району знову і знову обманюють довірливих нікопольців. Місцеві жителі міста і району вже обурені брехливими обіцянками і корупцією. Все більше людей публікують свої розлючені пости у мережі Facebook.Про думки стосовно басейну у Нікополі, ми дізнались з посту Ольги Шведенко на Facebook. Місцева мешканца вже вкрай розлючена брехнею влади та корупцією у місті та районі Нікополя.Свідома нікопольчанка пише:Всем добрый день. Сегодня гуляли в парке и обратили внимание на замороженную стройку горе-бассейна (фото). А ведь на строительство выделены бюджетные деньги, то-есть наши с вами.Вона додає:С нашего молчаливого согласия происходит этот беспредел и грабеж нашей страны.Куда смотрит прокуратура и областная администрация?Ссылка поста апрель 2019 года. Положительных изменений не увидела. Смотрите сами: (посилання)Выделили 80 млн грн и несколько сот тыс грн для контроля: (посилання)Ольга намагається докричатись до людей, що їх гроші, які вони сплатили на податки - було просто вкрадені!Фото Ольга ШведенкоНагадуємо, що американський президент Трамп також вважає, що Україна одна з найкорумпованіших країн.Попри корупцію, завдяки титанічним зусиллям волонтерів, бізнесу та актевістів у Нікополі відбуваються позитивні зміни. 
Як доїхати з Нікополя до Кривого Рогу і не померти на розбитій дорозі (відео)
Як доїхати з Нікополя до Кривого Рогу і не померти на розбитій дорозі (відео)
Нікополь 2020-01-11 18:26:30
Як всім відомо, місцеві політики піаряться на "ремонтах" доріг з Нікополя до великих міст. Але як виглядає траса Н-23, що веде з Кривого Рогу до міста Нікополь? Де мільярдні дотації з Європи?Про стан дороги до міста Нікополь з Кривого року передає NikopolToday від 1 міського каналу Кривого Рогу. Відповідний відеосюжет з'явився на офіційному YouTube каналі.Хто винний в тому, що місто Нікополь опинилось в справжній ізоляції через жахливі дороги - дивіться у сюжеті. Поки дороги не відремонтують на совість - туристи ніколи не повернуться до Нікополя.Шоковані водії зі всієї України та Європи налякані вирвами нікополських доріг. Вони кажуть, що більше ніколи б не хотіли їхати сюди. Це сором для нікополських депутатів і справжня біда для нещасних нікопольців.Відео вже стигли переглянути десятки тисяч людей.Раніше ми повідомляли, що повітря у Нікополі та Дніпрі отруєно через небезпечний смог.Також водіям на наших аварійних дорогах слід бути удвічі уважніше через густі тумани: найвищій рівень небезпеки.
А їм все мало: сотні мільйонів на
А їм все мало: сотні мільйонів на "ремонти" виділено для міста Дніпро
Дніпровська область 2020-01-13 08:45:45
І знову про наболіле - корупція! Як стало відомо NikopolToday, - знову "ебаут" корупція... Маючи надзвичайно великий бюджет в Дніпрі, місцеві політики вибивають ще сотні мілйьонів з України на потреби своїх кишень.Маючи бюджет у 13 мільярдів, Дніпро бере комерційний кредит у 500 мільйонів на ремонти! Про це раніше писав Дніпроград.Міськрада Дніпра збирається взяти в кредит 500 мільйонів гривень для ремонту площ, набережної, житлових будинків і шкіл. Проект такого рішення був опублікований на сайті міської ради, повідомляє 34 телеканал.Таким чином в мерії вирішили покрити дефіцит в бюджеті розвитку. Згідно з текстом документа, кредит візьмуть на 60 місяців під 15,5% річних у державному "Укргазбанку". Відповідно, повертати доведеться, з урахуванням відсотків на відсотки, трохи більше мільярда.З цих грошей 200 мільйонів гривень повинні піти на ремонт Набережної Перемоги, площі Шевченка і вулиці Яворницького.За 70 мільйонів планують привести в порядок Успенську площу, а за 19,3 мільйона - вулицю Селянський спуск.Більше 100 мільйонів виділять для ремонту деяких шкіл. Серед них школа №124 в Таромском, на яку піде 25 мільйонів 687 тисяч 380 гривень. Також відремонтують СДЮСШОР №3 на вулиці Любарського за 23 мільйони 346 тисяч гривень, інклюзивна-ресурсний центр №2 на проспекті Слобожанському (10 мільйонів).За 2 мільйони мерія відремонтує міський Палац дітей та юнацтва на Набережній Перемоги. Близько двох мільйонів витратять на будівництво нового майданчика для міні-футболу в ліцеї №137 на Комбрига Петрова. Таку ж побудують і для школи №34 на вулиці Кедріна, але за 900 тисяч гривень. У школі №6 на Робочої за 1 мільйон 250 тисяч гривень переобладнують майстерні під харчоблок.Також гроші виділять для ремонту житлових будинків. У будинку №87 на Слобожанському проспекті за 16 мільйонів хочуть відремонтувати фасад. На вулиці Віктора Мерзленко, 5 за 5,7 мільйона гривень в будинку полагодять дах, а за 2 мільйони в будинку на вулиці Пушкіна, 37 приведуть в порядок несправні конструкції.Нагадаємо, бюджет міста Дніпро на 2020 рік затверджений сесію ДМР 4 грудня в сумі 13 млрд 54 млн 643 210 грн. При цьому дефіцит спеціального фонду - трохи більше 2 млрд. гривень, а профіцит загального - майже 3 мільярди.Слід зазначити, що згідно з планом, практично 1 млрд грн піде на поповнення статутних фондів комунальних підприємств міста. При цьому ефективність їх роботи досі жодним чином не вивчена, а майже всі вони, попри неабиякі щорічні фінансові вливання, лишаються збитковими.За матеріалами від Івана Мурахи, видання ДніпроградФото PinterestТакож ми писали про корупцію і в Нікополі - ремонти без кінця, а результату нема!Раніше ми повідомляли, що навіть Ілон Маск не очікував на те, що...
ДТЕК і мер вирішили просто вижити нікопольчан з міста? (відео)
ДТЕК і мер вирішили просто вижити нікопольчан з міста? (відео)
Нікополь 2020-01-18 20:22:40
Жителі міста Нікополь - це перш за все жертви 30-кілометрової зони навколо АЕС, якщо там станеться аварія. Не додаючи вже про викиди радіації і підвищений ризик отримати рак, живучі саме тут. А тут ще ДТЕК і мер вирішили просто вижити нікопольчан з міста? Про це NikopolToday передає від CityNikopol. Чому ДТЕК не працює але хоче все більше грошей?Нікольці оголосили протест атомному гіганту. Більше про те, що насправді відбувається в місті Нікополь - у відео.Люди скаржаться, що відчувають себе як "люди підземелля" у 21 столітті.Люди вимагають від ДТЕК нарешті почати працювати!Люди не вірять у "планові перевірки".Нікопольці кажуть, що це справжнє знущання над жителями міста Нікополь.Люди бідкаються! ДТЕК не реагує!Зі слльозами на слозах, жінка каже: "навіщо нам міськвиконком, якщо вони не турбуються про нас?"Напруги від ДТЕК немає.Ніби хтось робить це спеціально.Вся техніка горить в домах людей через діяльінсть ДТЕК. Жодної компенсації.ДТЕК: "Ми не знаєм, що відбувається..."Нікопольці більше не хочуть терпіти і починають братись за вили! Терпець урвався. Мешканці міста Нікополь це погрожують піти до прокурати, скільки б часу не зайняла боротьба за справедливість.Фото CityNikopolТакож ми казали - українці задихаються від кислоти і масово вдягають маски на обличчя.До цього ми писали, що навколишні проблми можуть змусити вас думати про суїцид - зверніться до психолога.
Наскільки важко відновити паспорт в Нікополі раніше і зараз
Наскільки важко відновити паспорт в Нікополі раніше і зараз
Нікополь 2020-01-28 20:28:19
Масштаби корупції в Нікополі іноді вражають. NikopolToday нагадує, як було раніше важко відновити внутрішній паспорт і чи змінилась ситуація зараз?Іноді варто пригадувати і нагадувати про події, які треба розглянути тут і зараз, щоб пригадати і осмислити те, яким було місто Нікополь і яким воно є тепер. Цікавий блог про реальні події в Нікополі й шалену корупцію з блогу "Тут і Зараз". Корупція по-новомуТак сталося, що втратив у дорозі паспорт. Коли розбирав вдома сумку - не знайшов його. Що ж робити? Відновлення паспорту буде коштувати нервів та грошей, але ж що робити? Я навіть і не уявляв тоді, чого це мені буде коштувати. Це було на початку літа, в вже зараз (на момент написання статті) зима...[Папери]. Щоб отримати папірець для стопки інших "необхідних" папірців - треба інший папірець, а то і декілька. І за деякі (а то і більшість), довелося платити більше ста гривень (ремарка: не корупційних, а зазначених "законом"). Певно, у нащій країні змусити когось писати (та й взагалі), ворушити пальцями за народні гроші платників податків дуже дорого!(!) А після приходу до влади "нової" та "чесної" чи не стала кіпа папірців вищою?[Черги]. Українські черги неможливо сплутати з персоналізованими акаунтами громадян у мережі, наприклад, в Естонії, де потрібні лише кілька кліків, щоб роздрукувати будь-яку довідку, заплатит за послуги чи навіть проголосувати на виборах. Ні, навіщо країні, яка винайшла Skype та покрила більшу свю територію держави WI-FI-мережою черги? Як, загалом і потьомкінські реформи, що творяться в Україні. Живемо по-новому![Бюрократія]. Що маємо? Кількість "необхідних"папірців збільшили - "послуги" з опрацювання папірців стали займати ще більше часу та більше грошей. Слід також нагадати, зверху вже оплачених податків з зарплатні українців, усіх нас. Кількість бюро збільшилося. Чого тількі варті "Центри Адміністративних послуг" у підвалі нікопольского міськвиконкому, де десятки людей, а іноді, і більше того вистоюють свою "чергу на оплачені з податків послуги"...Про [професіоналізм] та етику нових персонажів надавачів почлуг - промовчу. Оскільки після місяця черг мене майже випхали за двері вже після 30 секунд "консультації" в них, робітниками, які самі мало знають, з чим мають справу. У відповідь, я пішов шукати відповідальних за "ЦАП", оскільки мені відмовилися давати Книгу Скарг та Пропозицій, щоб написати заяву, і то - завдяки допомозі лише однієї жінки з адміністрації допомогла на першому поверсі цієї печери, оскільки охоронець чітко мені "пояснив" ситуацію: "Ми в Украінє..."Занавєс. Хіба у цій країні колись був Майдан?!Муки продовжувалися - оскільки виявилося, що треба ще додаткові папірці. Скаргою, вони певно скористувалися у туалеті, але я віднайшов казковий номер і поскаржився на білявку-хамку і, гадаю, її поставили на місце, бо наступного разу вона мовчала, дивлячись злісними очима на мене.Отож, пройшовши (а точніше просидівши і простоявши) декілька місяців в пекельних чергах у "ЦАПі", я знов пішов до Паспортного столу. Ой, чи я не забув сказати, що одразу після написання заяви до міліції про втрату паспорта, мене попросили туди, азвідти попросили знов до "ЦАП", а з того, знову відправили у Паспортний стіл! Я молодий, але перепрошую, у чергах хворі, старі та вагітні матері! Хіба це можна терпіти?!І ось, покінчивши з "ЦАПом", я потрапив до гестапо... ой, тобто "ПС" - паспортний стіл, де увесь простір був забитий людьми. Довелося стояти у черзі не перший день, щоб зрозуміти - до кабінету потрапляють лише ті, хто зайняв чергу з 5-ї по 7 години ранку. Усі інші, тобто ті, хто йде у черзі під номером 15-20 - не потрапляють.Що ж таке? Чергова по-нова реформа? Очі у людей від "щастя" змін аж сяють... вогнем нової революції, що розпочинається зі штурму бюрократичних кабінетів, до яких вони вистоюють нестерпні черги на морозі, до відкриття і їх, вже хворих та знівечених, дуже часто посилають до іншого кабінету!Але ось, що це?.. Двері кабінету відчиняються, море людей тулиться до стіни, і звідти звучить прізвище людини, яка, розштовхуючи пихато інших - влізає кабінету. До носу підступає запах тютюну, що вийшов з-за дверей.Двері кабінету зачиняються, море знову розпливається. Обурення перетворюється у шторм!- 200 гривень за запис для блатних у іншому кабінеті! (поруч)- А хіба це законно?! - Та... вони усі в долі!..- Покидьки...Гамір затоплює у собі групу тих чоловіків, що нещодавно повернулися з фронту, каліками, та живми. Чи не для того, щоб жити по-новому... (?)- А я? - рівно каже пані з потоку, - принципово не буду їм нічого платити. Жодної копійкисне дам хабарникам, вистою!У натовпі почулися зхвальні відгуки.- Хіба для того є Україна, щоб жити гірше ніж при Союзі? - каже в черговий раз ветеран. - Я війну пройшов і отримав отаке?..- Краще б німці перемогли, - сказав хтось десь посеред хвиль і настала тиша.Двері відчиняються - виходить чоловік, нахабно посміхаючись оточуючим, разом із димом тютюну. Одразу ж, жінка, яка не встигла по черзі через записаного кинулася до дверей. Але двері зачиняються в неї перед самими очима. Чиясь мати та бабуся почула:- Я пакурю, скажу кагда зайті.Хлоп.Хвілі обурення пройшлися морем......до моря зайшла вагітна дівчина, протиснувшись до дверей: хто останній до 5-го? Не пропустите?І хвилі піднялися іронічним, зовсім не смішним сміхом: При вході напевно або на вході...Та вагітна бігала серед хвиль та просилася до кабінету, щоб хочаб хтось пропустив але черга хвиль-людей була настільки велика, що деякі стояли вже не перший місяць, як я. І дійсно, дні праці кабінету: вівторок та четвер, а інші дні у тиждні певно й непотрібні... Навіщо працювати на народ, який платить податки, коли можна відпочівати за ці гроші і не хвилюватися?Вагітна дівчина: у мене вдома маленька дитина сама! - Тут у багатьох діти...А за мною якраз стояла жінка вже другий місяць і сьогодні в її доньки був День Народження. І замість того, щоб готуватися до свята, вона з 5-ї години ранку стояла у черзі...Вагітна дівчина видала останню спробу достучатися з-за спин десятків:- Люди, ми ж щірі українці!Мовчання.- Ну що ж ми за народ такий?! - сказала вона наостанок.Жінка за мною відповіла:- Ми нормальний народ, це нас влада заганяє у такі умови!Двері кабінету відчиняються - тепер вже смердюча тютюном жінка, вийшла. З-за двері було було весело кинути натовпу: Перекур!Хлоп!В цей час, одна пихата дівчина з характерним довгим "а" продерлася до кабінету.- О, ще одна "за записом".- Напевно запізнилася, - сміх з натовпу.Білявка почала акати:- Кто крайній?Мовчання.- Кто крайній, я сказала? - ходила вздовж приміщення нахаба.- Вам до входу,там кінець черги.Топ-топ - стукали високі підбори.- Кто крайній?! - закричала вона.Певно крайній був на вулиці, бо місця на першому поверсі було замало для такого натовпу... для такої кількості людей. Зовсім з іншої сторони коридору відгукнулася жінка: Напевно тоді я остання...- Я что, далжна вас іскать?! Ви всє ваабщє дєбіли! Тоді жінка за мною не витримала: Нє хамітє!- Ти ваабщє рот закрой! - відказала їй білявка.Жінка у шоці, закрила сльози, де вже були сльози. Бидло-білявка подзвони і пішла до сусіднього кабінету, дістаючи гаманця, і виляючи стегнами, кинула на людей призирливий погляд.Через годину дійшла і моя черга! Невже 3 місяці стояння не пройшли даремно? Навіть не вірилося, що це жахіття завершилося, чи ні? Так... я зайшов до кабінету. Лисий чоловік, повернувшись спиною до мене, навіть не відволікся, затягуючись цигаркою і видихаючи у відкрите вікно дим. Шкіряне крісло, дорогий стіл позаду нього. Це вам не радянська підлога і сота фарба на зашарпаних стінах у коридорі. Через стінку кабінету начальника, там, певно ще комфортніше. Ми ж народ багатий - податків даємо нашим бідним але "високопрофесійним" владним структурам.Недопалок вилетів у вікно. Я уявив, що там, під вікном певно вже гора недопалків. Поклав стосу документів на стіл. Чоловік вдивився у папірці:- Нє надо, нє надо, - сказав він викидаючи половину довідок до смітника.Взяв маленький друкований бланк, за яким слід було сплатити штраф за втрату паспорта. Доклав до пари моїх папірців. що залишилися.- Платіть штраф нада в дєнь, когда пріносітє чєк. Іначє оплата нє дєйствітєльна.Вигода для любої держави на кожному кроці, враховуючи черги... черги, для того того, щоб віддати чек?По дорозі додому на засмічених вулицях, ковтаючи холодне повітря, я думав: І все? Я чека кілька місяців у цій черзі з ранку до ранку заради цього? Він викинув більшість довідок на які пішло купа часу та вклав бланк?! Хіба не логічніше розмістити публічно дані з бланку по оплаті та приймати усі документи вже з чеком, для висновку?!Наступного тиждня із чеком було покінчено. Слід нагадати, що цей кабінет приймає людей лише 2 рази на тиждень. Я попрямував знов до "ЦАПу", щоб віднести нові папірці, перед тим, вистояви місяці у "ПС".  Прийняли, обіцяли зателефонувати через місяць-три...Закономірно для мене, хотів поскаржитися і подзвонив за потрібним номером... що раджу зробити кожному потерпілому від нашої чарівної системи. Та хіба не для того триває війна, бо як не вона, був би Третій Майдан? (думка за кінець зими 2014-го) Час підтвердить мої слова, а поки, я вимикаю новини про "перемоги" та файну Юкрайну, які вже нічим не відрізняються від російських, та й журналістики там вже немає, окрім продуманої пропаганди від тих, хто вдягнув вишиванку на жирне совкове тіло.Зима 2014-го.Автор Rayan RienerНагадуємо, щоб вижити у вірусній кризі - біжіть до малих міст та сіл із великих мегаполісів. Також скільки часу потрібно, щоб китайський коронавірус дійшов до України і що робити?
"Ми всі клоуни" - нікопольців принизили
Дніпровська область 2020-01-29 17:31:57
Політик перейшов всі кордони. Як стало відомо NikopolToday, мер міста Дніпро Борис Філатов обізвав нікопольчан клоунами. Відомий скандаліст Дніпра не підбирав слів - "бродячі клоуни". Нікопольці запам'ятають цю образу надовго.Про це NikopolToday передає від "Прихисту".  На своїй сторінці в соціальній мережі фейсбук, Борис Філатов висловив свою думку про співробітників нікопольського заводу феросплавів, які вже п'ятий місяць мітингують під стінами "Приватбанку", виммагаючи справедливості. Далі повний текст написаного мером нашого обласного центру послання:"О ситуации с Приватбанком и бродячих клоунах из Никополя....Уважаемые работники «Приватбанка» и жители города, которых достали твари в оранжевых жилетах, бесконечно стучащие в бочки по всему городу.Я понимаю ваше возмущение и обязан объяснится. Тем более, что фальшивые «митингующие» также стоят в аккурат через дом от горисполкома и тоже мешают работать.Во-первых, хочу ещё раз заявить, что в нашей несчастной стране любой «народный протест» не требует никаких разрешений и носит чисто уведомительный характер.Достаточно просто подать в мэрию по почте письмо о проведении митинга и...всё.Во-вторых, даже если митингующие нарушают уровень шума, опять же их нельзя разгонять, а только штрафовать. С учётом того, сколько денег кукловоды «протеста» вбухивают в это действо, то штрафы им не помеха.Поверьте, всё это бродячее шапито полиция постоянно штрафует: и за шум, и за грязь, и на нарушение порядка, но им без разницы. Платят то не они.В-третьих, формальных оснований у мэрии запретить это безобразие нет. От слова «вообще». Только через суд.Но после великого и непобедимого Майдана ещё ни один суд в нашей опять же несчастной стране не запретил ещё ни один митинг....Так что же делать спросите вы?Я могу рассказать, конечно. Особенно как бывший корпоративный адвокат, имеющий совершенно извращённые мозги.Но, знаете, наверное не стоит. Потому, что я всё таки чиновник.Хотя так. Пару слов.Например, я бы приостановил по банку платежи. Всего на один день. Или перевёл его на сокращённый рабочий день. Потому, что у сотрудников болят уши.И поверьте, что все великие «зелёные» начальники в этой стране, которые делают вид, что не замечают проблемы с Приватбанком, лично бы приехали разгонять это безобразие.У меня вообще очень много разных идей.Но для этого в государственном Приватбанке должен быть не такой трусливый и хитросделанный менеджмент, который пытается воевать с бывшими собственниками чужими руками.Например, руками мэрии.Ах, если бы вы знали сколько раз великие банкиры шныряли к нам в мэрию и говорили «сделайте хоть что-нибудь, у нас же в банке работают ваши избиратели».Я вообще ненавижу эту фразу «мы же за вас голосовали».Как я уже отмечал, что за четыре года пока ещё не встретил ни одного избирателя Вилкула. Все поддерживали исключительно Борис Альбертовича.Я уже не говорю о предложениях «пусть мэрия поставит тут забор и скажет митингующим, что у вас трубу прорвало».Ладно, увы, но придётся пока потерпеть....А кукловодам, которые организовали этот парад уродов я хочу сказать лишь одно.Вас до этого и так в Городе не сильно любили.А сейчас ненавидят"Фото Прихист / вільні джерелаНагадуємо, що на славнозвісний басейн облрада таки виділили 50 мільйонів гривень. Якщо не розкрадуть - басейн буде.Також ми писали, що вірус прийшов до Нікополя - школи закриють майже до кінця зими. 
Нікопольці більше не будуть терпіти брехливі обіцянки від політиків
Нікопольці більше не будуть терпіти брехливі обіцянки від політиків
Нікополь 2020-01-29 19:25:05
Варто нагадати, як було тоді в місті та країні, раніше і як стало зараз - NikopolToday зробить це. Можливо , що змінилось на краще але може саме тому, що ми із Вами стали більше вимагати від влади і не закривати очі на корупцію.Власна думка кожного з нас має стати більш критичною. Вимагати більшого - це нормально. Текст з блогу "Тут і Зараз" мовою оригіналу, без змін. Красивые слова - лишь пустота Есть прекрасная история об одном мере, большущего Нью-Йорка. Майкл Блумберг - самый богатый мер в истории этого города, бизнесмен. С первого дня своего служения народу, он отказался от зарплаты, которая во все годы его управления составила всего один, вдумайтесь, (1$) доллар в месяц! Естественно, ведь он бизнесмен, миллионер, зачем ему красть из казны деньги налогоплательщиков? На посту мера он осуществил капитальный ремонт города и существенно расширил его парковую зону, провел школьную реформу, добился снижения уровня преступности, оживил экономику мегаполиса, обеспечил доступное медицинское страхование, запустил крупнейшую в США муниципальную программу строительства доступного жилья и запретил курение в общественных местах. Метро в Нью-Йорке бесплатное, содержиться за счет миллионеров-филантропов. Нью-Йорк – один из самых безопасных городов планеты. В общей суме, за 12 лет управления, Майкл вложил в город около 650 миллионов долларов из собственного кармана. Звучит, словно сказка, верно? Для жителей постоталитарной рабской империи…Но и за Атлантический океан плыть не нужно, ехать за тридевять Карпатских земель, чтобы увидеть, «как» нужно работать. Львов - всем известный город, попавший в 10 городов мира, которые рекомендуется посетить в этом году, имеет замечательного мера - Андрея Садового. Став мером города, в котором были извечные проблемы с водоснабжением во все времена, он не только добился круглосуточного снабжения, - вся львовская вода теперь берется из артезианских источников, а трубопроводная сеть - постоянно модернизируется. За последние годы, было отремонтировано около ста километров львовских дорог, а к этой зиме, обустроено 30 километров велодорожек. Постоянно снимается старый советский асфальт и возвращается брусчатка. На улицах Львова, в общественных местах, действительно нельзя пить и курить, милиция, вежливо но утвердительно, не позволит вам это делать. Во Львове – чисто.Была проведена децентрализация управления, созданы департаменты, - это мировой опыт. В сферу IT задействовали 8 тысяч людей, зарплата у которых в среднем более 10 тысяч в месяц. В сфере туризма - создано 10 тысяч новых рабочих мест. Планировалось создать на окраинах Львова большой технопарк для новых производств инвесторов, после ассоциации Украины с ЕС... Город осветили на 95%, в результате - упала криминогенная ситуация. Любой ребенок во Львове может смело выгуливать любимого пса ночью. У мера Львова два главных приоритета: рабочие места и здоровье Львовцев. Садовой -  первый мер-украинец в истории управления Львова, рожденный в этом городе, - быть может, это частичный ответ успешного управления? Тем не менее, Садовой утверждает, что город стал лучше исключительно благодаря горожанам. Вход в мэрию свободный, - меру действительно нет чего и кого бояться. - Ми чекаємо на вас у Львові, приїзджайте - Львів відкритий для світу! Ви тут знайдете прекрасну атмосферу, нових гарних друзів, а поза тим - добру каву, шоколад і дуже приємні думки. І безумовно, певну кількість мрій, які можуть реалізуватись саме у Львові! - пригласил всех нас, проверить собственно все сказанное, мер этого замечательного европейского города, города, у которого, как и у всех нас, хотят отнять будущее. Он, кстати, сразу же высказал своё мнение по поводу "новопринятых законов", не отмалчивался: «суперечать здоровому глузду і Конституції України, вони розвертають нашу державу в тоталітарну сторону. Наведу простий приклад: як ви знаєте, Львів включений до світової спадщини ЮНЕСКО. Ми маємо дуже велику кількість об'єктів які необхідно реставрувати. Від Влади за останні 5 років, ми не отримали жодної гривні. Натомість, ми маємо підтримку від урядів: Німеччини, уряду Польщі, уряду Норвегії, так що, тепер усіх нас, львів'ян, можна назвати "іноземними агентами"?! Тому що наша держава немає на це коштів, а уряди інших країн допомагають? Те саме, можу сказати і про громадські організації, яких дуже багато у Львові, і які дуже активно працюють з партнерами закордону і роблять багато добрих справ: допомагають дітям, допомагають неповносправним, людям похилого віку.Все те, що відбувається останнім часом, це є тоталітиразим, це є антиукраїнський сценарій, подібні закони діють у тоталітарних країнах. Я - буду використовувати всі надані мені законами повноваження мера, щоби захистити львів'ян, щоб в нас у Львові, завжди був здоровий глузд. Тому що жоден закон, який суперечить здоровому глузду - життя немає. Світ належить сильним, а наша сила - в нас самих, - цитує він митрополита Шептицького, і продовжує: перед нами важка дорога, але ми повинні її пройти, ми повинні бути разом, і ми її здолаємо! Хочу привести приклад одної перемоги: ви знаєте, один з комуністів, звернувся до суду, щоби скасували нашу ухвалу, згідно якої ветерани УПА отримують підтримку 1000 гривень в місяць. Ці молоді, свого часу, хлопці і дівчата, брали зброю  і воювали за свою батьківську землю. Вони не захоплювали чужих територій - вони боронили своє. Вони йшли на смерть. Ті, хто вижив, - є наші герої. Ми сильні - нашими традиціями. Слава Україні! Героям слава!» - эти слова укрепят не только Львовцев, но и всех здравомыслящих украинцев.Что прозвучало из горисполкома Никополя, в ответ на внезапный Конституционный переворот? Молчание – знак согласия? Не совсем… Действие. Традиционное, примерное, поднятие рук: «16 січня 2014 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд заборонив нікопольському міському осередку ВО "Свобода" проводити будь-які акції, включно з поширенням партійної преси терміном в один місяць.Рішення було ухвалено за позовом виконавчого комітету Нікопольської міської ради, в якому позивач зазначив цілу низку надуманих причин для заборони масових заходів націоналістів. Серед них: "…оскільки у місті Нікополі проживають громадяни з відмінними поглядами, то під час проведення зазначених заходів можуть виникнути конфліктні ситуації у місцях скупчення осіб із громадянами, які не беруть участи у акції та не поділяють цих поглядів…» Универсальная причина-ответ для любого города планеты, правда? Вот только действительно-ли универсальная, для свободной страны? Для коммунистического Китая, - самое то! Ведь только взгляды коммунистов не вызывают у горожан Никополя никаких отрицательных эмоций, и тем более – каких-то там иных взглядов и мнений у никопольчан не вызывает Партия Регионов!Вопрос чистоты свободы, как и слова, - он во всем. Почему вас не было, мер города Никополь, когда проводились акции такого рода, как "Зроби Нікополь чистим"? Боялись испачкать дорогие брюки? Дорогие туфли? Быть может, из-за тонированных стекол вашего автомобиля мало что видно? Деньгами так легко отгородиться непроницаемой стеной. Никого-ничего не видно? Это так грустно... Ведь вы тоже вдыхаете воздух из листьев деревьев, которые высаживали бережно никопольчане десятилетиями, а взамен, что мы получаем, кроме выхлопных газов из вашего автомобиля в лицо? Почему вас, вообще, как будто нет вообще? Вам не нравится ходить по улицам нашего города пешком? Ведь люди, которые действительно любят свой город, получают удовольствие, украшая его, делая чище, лучше, как это делают истинные граждане, жители Никополя. Они ходят пешком. И от действий этих людей, есть хоть какой-то видимый результат…Вы знаете, что вы, как мер, способны сделать многое и запомниться хорошими делами в истории города, действительно изо всех сил стараясь сделать Никополь лучше. Ведь можно восхищаться мером Львова, достойным подражания или бывшим мером Нью-Йорка, но не делать ничего существенного, что на вашем месте сделали бы они. Потому что, заасфальтировать одну улицу, запустить несколько социальных автобусов, - это слишком мало, как для человека, который на своем мерском кресле, делает очень большие деньги, за наш с вами счет. Об этом красноречиво говорит памятник, стоящий уже не первый год напротив горисполкома - на нем снова красивые слова, но за ними - лишь пустота. Разговаривать красиво, - умеют многие, но создавать красоту, - умеет и делает мало кто. Как бы красочно не звучали речи: украденная сумка поздним вечером на темных улицах или ночь в сточной яме, с переломанными конечностями, утыканные шприцами деревья в парках, горы мусора на улицах, стада беспризорных животных, угрюмые лица горожан, вечные задержки зарплат, пособий и пенсий; дорогие автомобили и дома чиновников - скажут куда больше, чем любые слова. Ведь у нас - есть глаза, и мы всё видим ясно. Андрей Садовой предлагает вам простой принцип - якщо ти при владі - все одно роби добрі справи, не витрачаючи час на звинувачення. Кому вони цікаві, від них, що, людям буде краще?! Автор Rayan RienerТакож ми писали як мер Дніпра Борис Філатов влаштував черговий скандал і обізвал нікопольців клоунами.Ще раніше повідомлялась, що облрада таки виділила гроші, щоб добудувати басейн в Нікополі та дитячу лікарню.
Як Нікополь зустрічає інвесторів з Європи - Крістоф Райва розповідає
Як Нікополь зустрічає інвесторів з Європи - Крістоф Райва розповідає
Нікополь 2020-01-31 19:09:19
До NikopolToday звернувся відомий філантроп, місцевий бізнесмен, родом із Німеччини - Крістоф Райва, щоб розповісти як він намагається вберети історичний центр міста вже 17 років від руйнації. Відверта розмова про те, як влада Нікополя нехтує своїми обов'язками, а деякі містяни відчувають комфорт у смітті. Крістоф Райва - меценат з Німеччини, який майже 20 років свого життя усебічно допомагає НікополюПромовисті фото й цікаві зауваження від відомого німця, що став нікопольцем, щоб врятувати місто від цілковитого занепаду. І що не менш важливо, інвестував у місто десятки мільйонів гривень: в місцевий бізнес, інфраструктуру й меценадтво.Нещодавно NikopolToday повідомляв про неоднозначну ситуацію із рестораном "Монтекрісто", відомим не тільки в Нікополі але і в цілій країні. Нікопольці були здивовані, що ресторація такого рівня, яка виникла в Нікополі ще до того, коли будь-хто більш менш розумів "що таке європейський сервіс і бізнес", - може якимось чином закритись. Тим більш в Нікополі! Тому ми вирішили справдити інформацію і вийшли на зв'язок із головним інвестором - Крістофом. Він якраз повернувся з Німеччини і люб'язно запросив нас, щоб розповісти навіть більше цікавої інформації, ніж ми очікували. Стало відомо, що оригінальна ресторація "Монтекрісто" дійсно буде закриватись, але тільки на 2 дні - 1-2 лютого для бізнес наради, але сам Крістофер зазначив, що дійсно, бізнес-партнери, у яких він зробив значну інвестицію - не дали у відповідь гідного результату, і здається що він мусить змінити формат закладу, щоб зберегти куточок Європи в Нікополі для містян і туристів.Зустріч з головним благодійником міста, Крістофом Райва / фото NikopolKids.orgКрістофер відчиняє двері Готелю, що розташований за адресою - вулиця Запоріжська, 2, - сам. Ми вітаємось і він просить пройти на найвищій поверх, щоб пояснити і показати те, чим він стурбований та що мусило б турбувати всіх нас в Нікополі.Одразу стає зрозуміло, що шокує мільйонера в Нікополі: Сміття! Нікополь - це звалище сміття. Комунальні служби ніби і намагаються показати, що вони щось роблять. Але стихійні звалища сміття мігрують містом від району до району. Про це писав не тілки NikopolToday, але і багато років й інші ЗМІ міста.Сміття просто збирається комунальними службами у кучугури і не вивозиться. Місцева влада не створює добре налагоджену структуру смітників, сміття з яких мусить вчасно потрапляти на звалище. Це видлякує туристів, це відлякує самих мешканців, які намгаються втекти з міста, через це також.Зокрема, як додає перекладачка Крістофа (Юстина) про влаштовані рибаками нетрі на березі Дніпра:Ми йшли туди, щоб перевірити безпеку будов раніше, які стоять на воді - це видається небезпечним. Діти постійно граються там але це дійсно ненайдійно для них. І здається, що рибаки побудували це нелегально. Чому влада міста не реагує на такі великі інвестиції від бізнесу для розвитку Нікополя і дозволяє порушувати закон будь-кому? Це становить загрозу. Ми не розуміємо, чому це не є неприйнятним. У противагу цьому - Крістофер веде нас на перший поверх нового Готелю в Нікополі. Готелю, преміум-класу, який повинен підняти місто в очах тих, хто його відвідує у справах і для відпочинку.Нагадуємо, за вікнами стоси сміття.Майже ніхто з нас не має достатньо грошей, щоб бодай раз у житті бути відвідувачем подібного готелю. Мова про робочі місця для нікопольців, які міська влада закидує сміттям. Не зважаючи на те що, мають справу із одним із найбільших інвесторів міста за часи Незалежності України. Як Нікополь зустрічає інвесторів з Європи? Ми маємо відповідь - Крістоф Райва розповідає, що ніяк. Фактично "слуги народу" Нікополя закидали сміттям все навколо першокласного готелю найбільшого інвестора міста. Крістоф розповідає, що співробітництво із працівниками, які робили ремонт в отелі - справжній жах. Одного разу вони навіть вкрали великий телевізор, не кажучи про безліч інших випадків омани.Десять років я витратив на Нікополь, а багато кто мене просто тут обікрав, - ділиться Крістоф Райва.Відвідувачі готелю разом із гарним видом на Дніпро, отримають додатково і вид на смітник, який здається, зовсім не турбує ні рибалок, ні комунальників.Хто насправді вкладає гроші в історичний центр Нікополя, щоб вберегти нашу історію? Ще у 2016 році місцеві політики вирішили пропіаритись за чужий рахунок, розповсюджуючи фейк-інформацію задля політичного рейтингу. Справа в тому, що навіть фото свідчать про те, що місцева влада брехала і бреше без сорому. Бруківка та газон були зроблені за рахунок німця, вже давнього інвестора в місті Нікополь - Крістофа.В той час, коли місцеві політики рвались піаритись, навіть не були встановлені лавки - чи не єдиний елемент, за який не заплатив німець. Найжахливіше те, що вже традиційний меценат Нікополя - згадується хіба що в контексті статей того часу у ЗМІ міста. Тому офіційно пишемо - громадянин Німеччини, влашним костом облаштовує історичний центр Нікополя, щоб врятувати його від розрухи, наприклад такої, про яку ми писали зовсім нещодавно - цілий район став привидом і осередком наркоманії з подачі владної руки міста.Стає страшно, здається, що якби не не героїчні дії громадянани Європи, доля "медичного району" не оминула б й історичний центр. Як каже сам Крістоф, після 17 років життя в Нікополі:Я простягаю їм руку, а вони кусають не те що з ліктем, а навіть більш ніж далі плеча.  Нікопольські політики рвуться до корита: піар на чужих грошах / фото Репортер Нова алея у історичному центрі - це далеко не останнє, що зробив бізнесмен для порятунку історичного центру Нікополя.Хто такий Крістофер Райва і що він робить в Нікополі?Крістоф Райва представляє компанію DGD-Recycling. Це німецьке товариство з переробки задля збереження навколишнього середовища. Окрім безлічі цікавих проектів, компанія займається і соціальною допомогою, зокрема в Албанії, Індії та Україні (в Нікополі). Підприємець приїхав до Нікополя біля 20 років тому, вже 17 років він активно намагається допомогти місту, зокрема історичній частині. Крістофер інвестує в Нікополь дійсно великі гроші цілком офіційно, і є платником подаків, що можна перевірити за цим посиланням. З ініціативи німецького благодійника вже довгий час закуповуються засоби гігієни та продукти харчування для тих, хто не може цього собі дозволити. Люди, які постійно мешкають в пункті обігріву, і ті, хто приходити тільки на обід, вдячні за святковий стіл. Для безхатчинків - це свято. Про це раніше знімав матеріал "Прихист":   Меценат вже багато років систематично допомогає дітям міста Нікополь, що потребують особливої турботи. На "Мій Нікополь" вже наголошували, що німець є тим, хто дає максимально великі суми на постійній основі для благодійних організацій міста. Більш того, європеець вкладав і власні кошти в ремонт дитячої поліклініки Нікополя. Організація "Діти Нікополя" допомагали робити там ремонт.Що робить Нікополь для великих інвесторів з Європи?Тільки сміття. Навколо нового першокласного готелю, мета якого привабити туристів до історичного центру міста і підняти рівень Нікополя - комунальна територія, яку мали б доглядати спеціальні служби. Крістофер і його працівниця Юстина наголошують, що вид на сміттєве звалище відкривається не тільки зі сторони, де гості міста мусили б пити каву і насолоджуватись видами на Каховське водосховище. З іншої сторони - також смітник.Можливо, частково це у відповідальності не тільки міських комунальників але і горе-бізнесу, що купує місце для ведення бізнесу і згодом забуває про це, поки девіантні елемени міста перетворюють його на черговий осередек наркоманії і гетто.  За деякими припущеннями - це якась частина землі місцевого бізнесмена Антона Цибульського, що разом із комунальною частиною - є черговим стихійним звалищем.Місцева влада та самоврядування міста не реагують на мільйонні інвестиції з Європи, що можуть повернути місту статус туристичного.Чомусь місцеві рибалки, в тому числі і учасники Рибальскої організації міста облюбували це містце прямо перед готелем.Напевно, це не було б проблеою. Нікополь - історично місто рибальства. Але виникає питання: якщо комунальні служби, які несуть відповідальність за чистоту на дамбі, не працюють, - тоді чому доволі організований осередок Рибальства не може самостійно прибирати за собою і для себе ж сміття? Невже їм комфортно рибалити в купах мотлоху?Крістоф звертає увагу, що проблему сміття на дамбі можуть вирішити і волонтери міста. Нікопольці можуть самостійно організуватись, щоб прибрати дамбу більш частіше для себе, власних родин, гостей міста. Це популярне місце відпочинку, - додає німець, - на вихідних тут немає вільного місця. Але і після себе - люди залишають ще більше сміття. Я шокований!Сміття, бездомні тварини, нелегальні будови - виглядає як гетто. Нагадуємо, що безпритульні тварини Нікополя - це проблема суспільства, а не вина тварин. Поруч рибалок влаштувались цілі зграї безхатніх собак. Вони чекають на рибу, якою їх час від часу підгодовують і такош шукають чим поживитись серед сміття, що залишається після "відпочинку" соціально не відповідальних мешканців.Можливо, місцевій владі варто звернути на це увагу і проблема може вирішитись, наприклад, якщо буде достатньо смітників. Тому що зараз їх точно не достатньо. Звалище сміття на дамбі - ганьбить все місто перед його гостями та інвесторами з Європи. Рибацький клуб - це проблема, або його учасники не розуміють власних обов'язків перед іншими жителями Нікополя.Варто звернути увагу, що нелегальні прибудови небезпечні для дітей. Можливо їх слід замінити на більш ошатні та безпечні, що тільки приваблять людей й створять нову комфортну зону для відпочинку містян. Крістоф Райва подарував нове життя найстарій частині міста Нікополь - вулиці Микитинській. Що хоче зробити Крістоф Райва?Як не дивно - із місцевою владо важко налагодити контакт.Мільйонер вже неодноразово звертався до місцевих "слуг народу" стосовно провулку, що починається від муралу до дамби. За власний рахунок він пропонував зробити там реновацію: бруківку, газон і створити затишний куточок для містян і гостей міста. Як ви гадаєте, що відповіли владні структури Нікополя? Нічого! Вони навіть не відповіли, не зреагували на жодні пропозиції європейського інвестора, який хоче, щоб історічний центр міста став центром туризму в Нікополі.Зараз туди страшно заходити.Євроінтеграція по-нікопольські.Всюди сміття!Залишки фундаменту старого кафе вщент наповнені сміттям. На фоні майорить дах готелю європейського рівня.Цей провулок важливий для історичного центру, він межує із першим музеєм міста, про який ми вже нагадували раніше. Історія Нікополя під загрозою.Якщо місто втрачає свою історію - воно втрачає і майбутнє.Справа йде до того, що Нікополь може просто втратити одного із головних інвесторів і меценатів міста. Якщо місцеве самоврядування не повернеться обличчям не тільки до інвесторів з Європи але і до всього місцевого бізнесу, що страждає від непрофесійності місцевої влади та корупції вже багато років. Автор Rayan Riener Фото NikopolToday   Раніше ми повідомляли, що довгоочікуванакомедія "Наш котики" вже вийшла в прокат - кінець цензури. А ось на хід історії може вплинути кожен з нас, коли видається такий шанс -допоможіть Нікополю не словом, а ділом.
Жахи системи життя в України: чи є зміни за 10 років
Жахи системи життя в України: чи є зміни за 10 років
Нікополь 2020-02-02 11:53:04
Назад у майбутнє! Поговоримо про те, які зміни стались в Україні за останні 10 років і чи дійсно щось змінилось? Ніколи не знаєш, коли саме ти можеш отримати гіркий досвід від системи. Як це: залишитись на вулиці без грошей, без допомоги поліції, в чужомі місті?Культура, хамство, корупція, політика, права людини і соціальна незахищеність - це стосується кожного з нас. Про це NikopolToday нагадує, щоб кожен із нас міг оцінити, як було ранішо раніше в Нікополі та Україні. І як зараз. "Україна - країна не для людей, не для життя" Я живу в Україні. Це країна ортодоксів, тому що у нас більше ніж половина населення є пенсійного віку (Made in USSR). Більшість людей народилися у Союзі, - і це більш ніж жахливо. Чому? Тому що у більшості із них наче мізки промито і живуть (існують) вони автономно ще у своєму "Радянському Союзі", за весь час незалежності майже не ідучі в ногу із часом. Ці люди - трупи, живі приклади сплячого автономного мозку. І своїм же дітям вони і передають тако ж свій же консервативізм. Вони годуюють своїх дітей "консервами" ще радянського виробницта, бо інших форм культурної їжі вони не знають, тому і годують філософією мамонтового періоду, - де людина, - остання істота в країні. Вони навчають дітей мовчати, не висловлювати своєї думки, - тому що мовчання, - безпечне. Краще мовчати, слухатись і йти строєм, що їм підсовують. Така система, і проти неї йдуть лише одиниці. Я вважаю таких людей героями.Ітак. За останні декілька днів сталося багато чого "цікавого". У неділю (15. 10. 12.), скориставшись вихідним, я поїхав до друзів у Мелтополь.  Їхати довелося обручем, - нащі дороги і планування шляхів, - жахливі, - через Запоріжжя, де автобус простояв більше ніж пів години.  Тим більш, що для нас такі шляхи і транспорт, ну, наприклад - сінкансен, - такіж далекі як і саме існування духовних істот. Вони є, але так далеко до них карачки плестися, щоб тільки побачити, а про впровадженн я взагалі мовчу.. Після Запоріжжя, (доречі, Запоріжжя - найкримінальніше місто Укрїани, - таке собі Чікавого від Made in Ukreine) поїхали на південь, в сторону Мелітополя, де вже кілька годин на мене зачекались друзі.Звісно ж, бас приїхав із запізненням, десь о 14:00 годині. Зустрівшись із друзями, я пішов купувати білет додому., але касирка, розлючена тим, що я заважав їй розмовляти по телефону, сказала, що "білетів немає". Я був шокований, її грубість і бидлоідентичність, - пляма на гарний день. Добре що друзі порадили взяти білет на інше місто, що б потім бересісти і потрапити у своє місто.  Так ми і спланували все, і пішли гуляти по Мелітополь. Але потім...Касирша білет так і не дала, аргументуючи це тим, що буде "по приїзду". Як це "по приїзду" второпати я не міг, з таким обслуговунням я зустрівся вперше. Але і "по приїзду" - білетів для мене не було. Хоча інщі підходили і купували.  І вона розлюченим тоном сказала, щоб я заплатив водієві. Тоді я сів у щойно приїхавший бас, який би міг менедовести без пересадок. Але знову ж... водій перевіряв білети і запитав у мене, я сказав, що я заплачу, як мені і сказаал касир, але водій, водій сказав, щоб я вимітався.Щоб я пішов і купив білет! Я знову ходив до каси, але мене відправили знову ж до того самого водія. Хоча у інших пасажирів білети були. І цікаво, коли вони їх купили? якщо я намагався їх придбати ще зранку і ввчері. Але, як бачите, чомусь саме для мене квитків не було.  Чи то така касирка фобічна, що не дала мені квитків додому тільки тому, що я їй не сподобався і нестандартно виглядаю?Водію я сказав, що білетів немає і мене знову направили до вас. Але йому було всеодно: вимітайся з автобуса, - це те що я почув. Бо у мене не було того клятого білету, який би продали мені. Усім продавати можна, а мені - ні. Неймовірна країна "рівних можливостей"."Коло аду, - розпочлося". А усі автобуси до мого міста були майже зайняті, але вільні місця були! І не одне-два, а ще більше! І ані жінка-касир, ані водій - не допомогли, не давали ні квитка, ні приймали грощі, ссилаючись один на одного. Тоді я і сів на перший ліпший автобус до Запоріжжя, щоб від туди поїхати додому із пересадкою. (більш того, хочу зазначити, що квиток коштував біля 40ка гривень і в нього входило: брудні крісла, підлога і замурзані вікна + відсутність пасків безпеки).Як тільки ми прриїхали у ЗП, а їхали ми майже три  години! одразу ж побіг до каси, купити білет, на перший ліпший рейс до Нікополя. Вже діставши грощі і запитавши скільки коштує білет на найближчий рейс; а він був на 5:30! Але його мені теж не дали, кинувши знайому фразу "по приїзду"... х_х Це "по приїзду" я вже зустрічав у Мелітополі,.. Скільки можна? - думав я.Нічого не залишалося, як сидіти з 21:00 до 5:30 ранку.  Без сил, я сів на скамійку і трохи почитавши, заглибився у сон, але тримав сумку у руках, бо там був гаманець. Декілька разів виходив на вулицю, подихати свіжим повітрям. На вулиц моросив дощ, і постійною рікою пливли автомобілі на трасі. 4 години до Мелітополя і майже 3 години до ЗП, давали про себе знати моїм повним виснаженням... Я задрімав, час від часу вікриваючи очі, але знову очі закривалися самі собою.Прокинувшись, я вирішив піти і купити собі кави з автомату, бо змерз.  Поліз у сумку, а кишеня була відкрита, помітив, - грошей немає! Гаманець пропав! Ще раз обдивився сумку, але окрім книги Рея Бредбері "Вино з кульбабок" - там нічого не було!!! У гаманці було десь 350 гривень, банківські картки і сім-картки для мобільного! Їх хтось вкрав! А на картках було більше ніж 2000 гривень! Я був шокований. Що тепер робити у незнайомому місті без грошей, я навіть квиток не встиг купити, бо продають його по своєму "приїзду"! Поліз у кишені, - там лише 20 гривень, а квиток коштував 38 гривень. Тоді я згадав циганок і дівчину, що сиділа поруч і подивлялася на мене. Можливо це хтось із них зробив?Буває ж таке, коли циганки якимось чином маніпулюють своїми жертвами, що ті самі віддають грощі і усе цінне, а потім, - забувають про це. До тогож - я був виснажений...Але поруч ще сиділа жінка, що постійно на мене дивилася...Чому? Не знаю, це могла бути і проста зацікавленість а не планування крадійки... Я цього не міг знати. Одраз ж я пішов до каси і попросив  про допомогу., повідомивши про злочин. Але касирка ліниво відповіла мені про гаманець: невже ти не знаєш, що тобі його ніхто не поверне, навіть якщо я дам об"яву через мікрофон?" Я сказав розлючені слова: спасибі за допомогу.Сам пішов розпитувати людей, чи ніхто не бачив як хтось підходив до мене, поки я спав. Всі вони невизначено казали, що ніхто не підходив, і дівчина, що сиділа поруч, теж так сказала. Ніхто нікого не бачив і не чув. Моя хата з краю, - нічого не знаю. Типічний україгнський менталітет. Та щей камери спостереження в цьому залі чекання - не було. Халепа! Але факт є факт, коли я зайшов до Автовокзалу, - грощі були, і якщо їх не повернуть - я не зможу повернутися додому. Я не знав, що робити: люди кліпали очима і робили вигляд, що вони нічого не знають, клялися і божилися...Касир сказав, що треба 38 гривень на проїзд,  я нашкріб у кишенях лише 22! Я не знав, що мені робити в такій  ситуації... сидячи на лавці, знову перепитував людей, але безрезультатно, просив грошей - ніхто не хотів допомагати.  Я залишився сам на сам із своєю бідою, і подзвонити нікому не міг, бо кошти на рахунку телефона закінчилися.Відчай. Я знову звернувся до касира, але вона відмовилась допомагати. І тоді я вирішив зателефонувати у міліцію. По телефону я розповів ситуацію. Вони обіцяли скоро бути, але приїхали тільки через годину.  Коли приїхали, знову мене перепитали, попросили показати місце де я сидів, обшукали людей. Запитали які купюри грошей у мене були, але у нікого не знайшли.  І тільки зараз, якимось чином, продавчиня із внутрішнього кіоску сказала, про жінку що поруч чиділа зі мною. Що це можливо вона зробила, і деякі люди потроху почали дорогами/шляхами тикати на неї. А раніше невже не можна було сказати? Коли вона була тут? А зараз вже втекла, тільки почувши що я телефоную у міліцію. Вони намагалися відшукати ту дівчину, але так і не знайшли.  Вона наче крізь землю провалилася.  Встигла втекти.Міліціонери сказали, що мене доведеться везти у дільницю, щоб написати протокол. Що це займе небагато часу. Але які це були брехливі слова! Зараз, я напевно вже більше ніколи не захочу опинитися у будь якому відділку Україні. Ніколи у житті, я не буду просити допомоги у міліції після цього дня. Привезли мене у відділок. Жахливе місце! Одразу ж я побачив, що там сиділа п"яна жінка-проститутка,  що сиділа апофіозно на столі, дивлячись на хлопця за гратами п"яними очима. Обшарпані стіни. Сморід. Далі мене провели за грати і наказали "чекати"  тут, прямо поруч із проституткою і хлопцем, який зчинив розбій. Згодом міліціонери привели ще якогось злочинця напідпитку, і залишили поруч мене!  Напроти мене, за столом спав нападник, із-зі грат на мене дивилася жінка-проститутка, а зовсім поруч, хвастався вбивством чоловік напідпитку, все повторюючи, що вбив власного дідуся! Розбудивши нападника за столом, почав до нього лізти, хвастатись, що ВБИВ свого ДІДУСЯ!!! Вжавшись у стінку, у мене перехопило дихання. Я мовчав, - ніби мене тут немає.  Шокований, де саме я зараз знаходжусь і з ким саме, питав у себе чим я заслужив сидіти за гратами зі злочинцями!? Я потерпілий, а не злочинець! То ж невже немає іншого місця, для чекання?! Певно що у наших українських дільницях - немає. Потерпіли/нападники, вибачте, - одна страва?Потім вбивця дідуся почав бити стальні двері, за якими сиділи міліціонери. Я все не міг відійти від шоку, не знаючи, що робити і куди тікати.  Три години  я перебував із цими виродками, і більш того, я бачив власними очима, як міліціонер бив вбивцю дідуся кулаками, ногами і головую об стінку. Розтеклася кров. Міліціонери і інщі злочинці разом сміялися. На підлозі була кров. У коридорі теж була кров.  Хтось сопів за стіною за іншими гратами. Обшарпані жахливі стіни - це запам"ятаю на все життя. Міліціонери, як покривали матом усе як зеки. Я - незрозуміло чому стояв посеред цього хаосу, і напевно все ж таки благав Бога, щоб я зміг потрапити додому.  Один з міліціонерів кричав на мене, крив матами, що я загубив гаманець і чому не заблоквав картки. Під його очима запеклися кругу, сам кістлявий і з розширеними зіниціями - він був під кайфом...Один - все продовжував бити злочинця, який благав добити його...Я - побачив усе це власними очима. Це один із чорних кутів сучаної України., про який я дізнавався лише по новинах.  А міліціонери, які проходили повз мене, знущались з мене. Сміялись, чи хлопець я чи дівчина, на що я відповідав розлючено: та хочь і воно, яка вам різниця?! Тільки б відчепилися від мене...Справжній жах.  І тільки у четвертій годині ранку прийшов слідчий, і повів у свій кабінет на другому поверсі, писати заяву. Він був не задоволений, бо його розбудили посеред ночі. Свою агресію він одразу ж почав кидати на мене, обкладаюи матами і ніщівним поглядом. Він був, грубий, матерився, і теж знущався із мене. Поки я писав, він казав, що я тупий, бо я зробив декілька помилок у заяві, хоча я просто був виснажений переїздами і безсонною ніччю. А він матерився: "ти що сука писати не вмієш, блять, дебіл"? Він навіть сказав, що я обкурений, хоча я не курю взагалі. Але у нашій міліції - будь"який злочин можуть накласти на першу ліпшу людину.  Саме тому я побоявся знімати на телефон знущання над злочинцем і побиття...Він написав у заяві, що грошей у моєму гаманці взагалі не було, так як я із нішого міста і не зможу приїздити сюди. Більш того, наказав писати російською. Він сказав, щоб я навіть і не сподівався, що гроші повернуть мені. Навіщо тоді взагалі міліція, яка навіть гаманець повернути не може?! Я просив про допомогу, бо у мене не було грошей на повернення додому, а він відповів, що "вони не благодійний фонд"...Він запитав, так чого я хочу від міліції. Я так і сказав вже, що сподівався що вони знайдуть гаманець, хочаб із картками, щоб я міг зняти грощі, але марно - міліція, - це орган, який займається зовсім іншим - збором данини із підпільних казино і наркозаводів. На більше вони не спроможні! Він повторив, що вони не благодійний фонд, і допомагати не будуть! Що це за міліція?! Яка не надає реальної допомоги людям?! Навіть кілька десят гривень на повернення додому...Мені сказали, що я вільний.Деякий час я ще чекав, поки мене випустять із-за грат, але я не знав як тепер дійти до Автовокзалу, у зовсім незнайомому мені місті. Мені вказали напрямок рукою. "Іди!"І все - я пішов ні з чим, - зате з новими уявленнями про правоохоронну систему.  Ще більше виснажений і шокований. Руки тремтіли, а ноги тремтіли від того, що вже не могли йти. Я заблукав на вулицях міста, і запитавши у жінки тільки дізнався куди йти. Не сподівайтесь на міліцію взагалі! Не не тільки не можуть вас захистити, а можуть і сами із вас познущатись.  В Україні, на цей час - дуже необхідно носити із собо зброю, бо НІХТО, окрім ВАС САМИХ - не захистить! Носіть із собою пістолети, шокери, чи хоча б - балончики. Не засипайте, чи навіть не дрімайте  у суспільних місцях - бо ніхто вам нес каже хто вкрав ващі речі, із оточуюючих. Від міліції і адміністрації Автовокзали - допомоги реальної не дочекаєтесь ніколи, так і навіть від самих людей поруч... Зло поруч.Україна - країна у якій я народився, і напевно помру. Україна - країна нелюдських умов життя, країна фобій, сексизму і гомофобії, нецензурної лайки, постійно п"яних підлітків і товп із гопо-биків у адідасі. Україна - вже не Україна, бо Україною вона була сотню років тому, поки її не згвавтувала росйіська радянська культура, - тоді ще була справжня Україна, ще була українська культура, справді "щірі" українські люди. Після Союзу, в людях не залишилось добрих якостей. Україна - країна більшістного бидла і одиниць-інтеллектуалів, які самотушки повинні боротися із системою за своє вільне життя і права. В Україні - живуть найбідніщі і одночасно найбагатщі люди усієї Європи.  Багаті - у маєтках із озерами  і полями для гольфу у заповідниках, а бідні - у коробка радянського виробництва ( квартирах ), які б давно треба було знести, за повний архітектурний несмак. В Україні знущаються із тих, хто не схожий на більшість, виключенням є лише расизм - цього у нас насправді немає. В Україні - великі  міста трохи більш продвинуті, але з ще більшою сірою масою людей, які живуть для того, щоб існувати, не маючи цілі.  А в маленьких містах час майже зупинився, одраз ж після розпаду Союзу. Ні, Україні не ізольована - вона просто таки гниє і вмирає: морально, культурно, історично і фізично. Я буду щасливим, якщо мої слова будуть неправдиві, і згодом усе буде добре, - але сліпо у це вірити, - смішно. Бо ніхто реально не хоче об"єднуватись і йти щось робити.Люди пливуть за течією цієї сточної канави... Беззупину. Це все жах.Це все гірше за жах, - це морок із якого майже неможливо вибратись. Ні, я все ж таки дібрався до Автовокзалу, годину блукаючи по вулицям міста. Добре, що водій був згоден відвезти мене безкоштовно, щоб потім мене зустріли у місті і розплатилися.  У автобусі я майже знепритомнів, без сил, - боліло серце, - не витримуючи того жаху, що зі мною сталося.  За запотівшими брудними вікнами - гуляв до обрію туман.  Такий же туман, як і у більшості блукаючих у ньому людей, - українських головах. Вдивляючись у туман, я запитав себе: тож яке в нас майбутне? - Туманне, - відповів мені обрій, десь далеко там. Автор Rayan RienerРаніше ми писали коли вийде в український прокат стрічка "Тихе місце 2".Також нагадували, що нікопольці знервовані тим, що в лікарнях міста занадто багато хворих.
Нові тарифи на воду в Нікополі та Україні летять в гору - ціна шокує
Нові тарифи на воду в Нікополі та Україні летять в гору - ціна шокує
Нікополь 2020-02-09 16:13:58
Вода дорожчає але нес тає більш якісною для населення, повідомляє NikopolToday. З 5 лютого 2020 року вступають в дію нові тарифи КП «Нікопольводоканал». Комунальне підприємство «Нікопольводоканал» повідомляє, що з 05 лютого 2020 року вступають в дію нові тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, встановлені постановою НКРЕКП № 283 від 04. 02. 2020 року. Уористувачі мережі вже називають воду "золотою".Оскільки, відповідно до постанови тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення КП «Нікопольводоканал» складають:- У квартирах: 25, 152 грн.- Приватний сектор: 10, 992 грн.- Квартири без лічильника: 211. 2768 грн з людини.Це значить, що споживачі, які є суб’єктами господарювання у сфері ЦВВ – ліцензіати, які купують  в іншого ліцензіата питну воду з метою її подальшої реалізації споживачам та/або подають стічні води для централізованого водовідведення іншому ліцензіату.Ознайомитися з постановою можна на офіційному веб-сайті НКРЕКП в мережі Інтернет за цим посиланням. Про більш детальну структуру структура тарифів дізнайтесь за цим посиланням (PDF).На зміну тарифів для КП «Нікопольводоканал», за версію чиновників, вплинули в першу чергу такі чинники:1. Збільшилися обсяги реалізації, відносно діючої структури: на 1,04 % з централізованого водопостачання та на 1,29 % з централізованого водовідведення;2. Збільшилися витрати на оплату праці на 32,8 %;3. Збільшилися витрати, пов’язані зі сплатою податків, зборів та інших, передбачених законодавством, обов’язкових платежів: на 3,37 % з централізованого водопостачання та на 29,29 % з централізованого водовідведення;4. Зросли витрати на придбання води на 40,0 % у зв’язку зі зміною планової вартості покупної води (централізованого водопостачання), що купується у ПрАТ «Енергоресурси»;5. Змінилися витрати на ремонти: збільшилися на 21,55 % з централізованого водопостачання, зменшилися на 44,63 % з централізованого водовідведення;6. Збільшилася амортизація: на 159,05 % з водопостачання і на 459,07 % з водовідведення – з 486 тис.грн. до 1 625 тис.грн. (кошти для виконання заходів інвестиційної програми);7. Змінилися і решта витрат, в тому числі витрати на реагенти, пально-мастильні матеріали та інше, в зв’язку зі зміною вартості, обсягів і застосуванням індексу цін виробників промислової продукції за базовий період до деяких цін;8. Відповідно до пункту 2.11 Порядку №302 в структурі тарифів ураховано авансовий платіж на електричну енергію: з централізованого водопостачання – 643, 43 тис. грн; з централізованого водовідведення – 562, 12 тис. грн;9. Відповідно до пунктів 1.10 та 2.9 Порядку №302 в структурі планованих тарифів з централізованого водопостачання передбачено компенсацію витрат різниці між фактичними витратами на електричну енергію, заробітну плату, податки, збори та інші, передбачені законодавством, обов’язкові платежі за звітний період (12 місяців 2018 року) та запланованими відповідними витратами в сумі – 1 877, 72 тис. грн;10. Враховано коригування витрат з урахуванням пункту 3 постанови НКРЕКП від 19 липня 2018 року № 728 (вилучення), перераховане відповідно до фактичного строку дії: з централізованого водопостачання – 23, 92 тис. грн; з централізованого водовідведення – 15, 91 тис. грн.Адміністрація  КП „Нікопольводоканал”Раніше ми писали, що талановиті люди - талановиті у всьому: Ілон Маск записав мотиваційний трек. І також варто пам'ятати Другу світову війну в Нікополі, але здається, що фашизм продовжується до сьогодні проти населення країни. 
Коротка і зрозуміла історія міста Нікополь: все, що варто знати
Коротка і зрозуміла історія міста Нікополь: все, що варто знати
Нікополь 2020-02-10 17:30:57
Історія не пробачить, Ваші діти не будуть Вас поважати: не будуть пишатись своїм життям у місті, в якому народились. Нікопольцям є чим пишатись але все під загрозою!Той, хто не знає власної історії - не вартий майбутнього, нагадує NikopolToday. Дізнайся коротку історію свого міста - Нікополь. Тому що корупція наступає на Нікополь, врятуй історіюКоротка Історія твого міста - НікопольНікополь - унікальне місто, не тільки для України але і для всієї Європи. Міста, які ведуть своє існування у Європі від заснування фортець, у нашому випадку - козацька січ, - можна перелічити на пальцях!Туристи могли б натовпами ширяти по місту, в шоці від розмірів найбільшого рукотворного прісноводного моря у Європі та стародавньої історії міста, але корупція та політичне невігластво керманичів міста ставлять все під загрозу. Античні часиПід час археологічних досліджень, проведених на території сучасного Нікополя в період з 1929 по 2000 роки, були знайдені залишки поселень і поховань відносяться до епохи неоліту (IV тисячоліття до н. е.), бронзового століття (III - початок I тисячоліття до н. е.), скіфської (V - VII ст. до н. е.) та сарматської (II століття до н. е.) культур.Перші поселення на території сьогоднішнього Нікополя виникли ще в II тисячолітті до нашої ери, коли тут мешкали стародавні племена кіммерійців. Але в VII столітті до н.е. вони були вигнані в Малу Азію скіфами, що прийшли зі сходу, - кочовими іраномовними племенами під вплив яких потрапили землі лісостепової зони Лівобережної і Правобережної України.Тут вони утворили ранньо-класову державу і досягли значної військової та економічної потужності, підтримували активні зв'язки з античними містами Північного Причорномор'я, здійснювали військові походи на сусідні й віддалені землі.Розвиток скіфської держави досяг свого апогею в середині IV століття до н. е. Однак після появи сарматів на заході від Дніпра, держава почала поступово занепадати. Згодом, протягом тривалого часу, аж до XIII століття нашої ери, цими територіями опановували різні кочові народи - готи, гуни, авари, булгари, хозари, угри, печеніги, половці, ногайці. У другій половині I тисячоліття нашої ери через ці місця проходив знаменитий шлях з варяг у греки, що з'єднував країни Північної Європи і Київську Русь з Візантійською імперією. Тут був перетин грецького шляху та Соляного шляху з Криму.Перша згадка про місто НікопольУ XIII столітті шляхом поступового об'єднання литовські князі всіх західно-руських земель в єдину державу - Велике Князівство Литовське, територія сучасного Нікополя виявилася на самій околиці європейської цивілізації і більше під контроль кочівників не потрапляла. Але через безпосередню близькысть до Криму постійно страждала від татарських набігів. У XV - XVII століттях в ці краї починають заселятися вихідці з внутрішніх руських областей Речі Посполитої.Перша згадка про Нікополі датується 1594-м роком по записах в щоденнику австрійського дипломата, військового діяча і мандрівника, Еріха Лясоти, - посла імператора Священної Римської імперії Рудольфа II. У той час посилення феодально-кріпосницького гніту призвело до втечі селян і городян в незаселені степові райони середнього плину Дніпра, за пороги, де була відсутня експлуатація, й лежали неосвоєними величезні площі родючих земель. Прагнення до самозахисту від набігів татар призвело до виникнення козацьких фортець, які отримали назву січей. Одна з них, що розташовувалася тоді на території нинішнього міста, називалася Микитинською.Так, наші політики, "слуги народу", обранці нікопольців, що засідають в міськвиконкомі, піклуються про нашу історію - столицю козацьких січей / фото ІнформаторНагадуємо: Європа вже прийшла до Нікополя із мільйонними інвестиціями, але місцева влада проти євроінтеграції. Микитин Ріг і Микитинська СічМикитинська Січ утворилася в 1638 році й розташовувалася на Микитиному Рігу. Так називався мис на правому березі Дніпра, неподалік від нині затопленого Каховським водосховищем Стукалова (Орловського) острова. Свою назву Микитинська Січ очевидно отримала від самого Микитиного Рогу. На жаль, історія не дає достовірних фактів походження власне назви Микитин Ріг. За однією з легенд мис назвали в честь того, хто  оселився тут в якосты підприємливого українця Микити, який брав походи проти бусурман, з якими Україна здавна вела війни.Микитин Перевіз на мапі Запорізької Сечі, або Микитин Ріг і Микитинської Січі писали український літописець Самовидець, польський хроніст Дзевовіч і відомий французький інженер і військовий картограф Гійом Левассер де Боплан. Саме він вказує на повторне відновлення польським урядом в 1638 році фортеці Кодак і саме цей рік вважає підставою Микитинської Січі. Свого часу про урочище Микитине свідчать відомі історики України Олександр Ригельман, Бантиш Каменський і Микола Маркевич.11 грудня 1647 року на Микитин Ріг зі своїм сином Тимофієм прибув Богдан Хмельницький, а 19 квітня 1648 року на загальних козацькій раді він був обраний гетьманом Війська Запорозького. Хмельницький вимовляє перед козаками зворушливу промову, яка глибоко запала в серця запорожців і підняла їх на високий подвиг визволення України від польського ярма. Так почалася Визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої.Сьогодні, на місці зборів історичного ради та обрання гетьманом Богдана Хмельницького, на що пролягає тут нині вул. Микитинської, встановлено пам'ятник.Микитинська Січ проіснувала недовго. У 1652 році на її місці утворилася нова Чортомлицька Січ, а в 1667 році згідно з офіційним польсько-російському договору слово сікти було замінено на перевіз. Так утворилось поселення Микитин Перевіз. У 1734 році Микитин Перевіз набуває статусу села, а в 1753 в офіційних документах це місце називається Микитинською Заставою. Це був важливий прикордонний пост Війська Запорозького Низового до 1775 року. Тут розташовувалися військова частина, митниця з прикордонним комісаром від московського уряду для розгляду суперечок між запорожцями і татарами, поштовий вузол, церква Святої Покрови Богородиці і близько 40 будинків сімейних запорожців. Крім усього, тут ще жив і перекладач, який знав крім російської та української мов, турецьку й татарську і забезпечував усіх, хто їхав до Криму і далі за кордон, квитками на турецькому і татарською мовами. У 1775 році Микитин Перевіз увійшов до складу Катеринославського повіту однойменної губернії як позаштатний містечко під назвою Слов'янськ. Основою ж офіційного літочислення сучасного Нікополя є державний документ Російської імперії «План знову проектованого зміцнення Нікополя, що перш називався Микитин перевіз для утримання військової команди одного батальйону» від 30 березня 1780 года.Нікополь в кінці XVIII - початку XX столітьНа рубежі XVIII і XIX століть Нікополь поступово ставав важливим торговим центром на Наддніпрянщині. Вигідне географічне положення на перехресті водного і сухопутного шляхів сприяли економічному розвитку міста. У 1793 році в Нікополі було 425 дворів, 1,388 чоловіків, 476 жінок; під садибою знаходилося 200 десятин землі, під ріллею 24,000 десятин, сених сіножатей 3,000 десятин, лісі 1,800. Незручною землі налічувалося 1,600 десятин, а всього - 36,000 десятин землі.У 1795-97 роках в Нікополі була споруджена дерев'яна п'ятибанна Свято-Покровська соборна церква (згодом знищена в 1934 році), раніше вона була свого роду сховищем запорізької старовини. Тут знаходилася запорізька історична та церковна література, в тому числі Євангеліє вагою 1 пуд 37 фунтів, срібні чарки кошового отамана Івана Сірка, запорізькі шати, посуд. У 1800 році за церковними книгами в місті значиться 2,567 душ: 1,326 чоловіків і 1,241 жінка. Це без людей іншого віросповідання, які жили на той час в Нікополі. За клопотанням Одеського градоначальника, а в 1805 - 1814 рр. одночасно і генерал-губернатора Новоросійського краю герцога Армана Еммануеля дю Плессі Рішельє 4 квітня 1804 року затверджено указом значна сума на пристрій третьої сухопутної дороги до Криму - до соляних озер, крім двох вже існуючих, через Берислав і Олександрівську фортецю, від Херсона на стародобряческіе селища Знам'янка -Каменка, в якому був влаштований наплавний міст через Дніпро на Нікополь і заготовлені матеріали для суднобудування.Початок XX століття в 1805 році вийшов відповідний указ про прокладання Чумацького транзитного шляху через Нікополь для вивозу солі з Криму та організації Солоного управління, яке брало плату за переїзд через міст грошима і сіллю. В указі говорилося: "До множенню вивезення солі й до поспешіванію доходів вжиті заходи до основи ще особливої ​​дороги через Нікополь, щоб усіма силами і посібниками доставити жителям суміжних губерній більш зручності вправлятися в соляному промислі". (Повне зібрання законів Російської імперії №21702 за 1805 рік). Чумацький Микитінський шлях йшов від Нікополя на Кременчук з розгалуженнями доріг. Рекордними показниками відзначився 1842 рік, коли через переправу в обидві сторони пройшли 101,5 тис. осіб і майже 55 тис. фур і возів з сіллю й іншими товарами.26 січня 1834 року вийшов Указ Імператриці Урядового Сенату Миколи I "Про заснування вільних матроських товариств або цехів в містах Олешках Таврійської і Нікополі Катеринославської губернії", що сприяло подальшому розвитку торгівлі в Нікополі. У 1857 році в місті вже налічувалося 1,537 вільних матросів з 6,5 тис. населення містечка. Вони займалися перевезенням водним шляхом всіляких вантажів і підготовкою молодих річковиків. Матроські громади були вільними людми, ряди якого поповнювалися за рахунок сільського населення, яке охоче вступало в них.Входили в матроський цех звільнялися від податків і рекрутчини і отримували земельні наділи. Протягом п'яти років матроси зобов'язані були служити на флоті і в разі війни призивалися в діючу армію. З 1856 року в Нікополі матроси містили на свої кошти школу - матроське парафіяльне училище, де діти два роки вивчали граммматіку, арифметику і Закон Божий. Нікопольські вільні матроси брали активну участь в створенні Чорноморського флоту і всіх найважливіших його бойових операціях, брали участь у Кримській війні 1853 - 1856 рр. і героїчній обороні Севастополя. За хоробрість і мужність, проявлені в боях, 253 з них були нагороджені медалями. Номінально цех вільних матросів проіснував в Нікополі аж до 1941 року.У березні 1836 року в місті була відкрита поштова контора з діліжансовим повідомленням, хоча пошта була і раніше. 20 жовтня 1847 в Нікополь прибув перший пароплав "Лубу". Ця подія зібрала біля берегів Дніпра половину тодішнього населення міста. А вже в 1858 році було покладено початок регулярних пароплавних рейсів на лінії Олександрівськ - Нікополь - Одеса. У 1859 році в Нікополі місцевої міської поліції було дозволено видавати свідоцтво на право торгівлі особам торгового стану з дотриманням всіх встановлених правил. Нікополь ставав значним торговим центром на Дніпрі.За часів Кримської війни 1853 - 1856 рр. Нікополь і Микитинська переправа були важливим центром, де переправлялися війська і санітарні обози. Тут знаходився в 1855-56 рр. госпіталь №30, в якому померли 1,252 учасника війни і героїчної оборони Севастополя. У госпіталі процвітало казнокрадство. Часто померлих начальство видавало за живих, отримуючи за них пайки і гроші. У своїй газеті "Дзвін" в Лондоні на цьому наголошував навіть О. І. Герцен. З приїздом перших російських сестер милосердя, обстановка в госпіталі покращилася.В "Новоросійському календарі на 1858 рік" виданому в Одесі Рішельєвським ліцеєм, Нікополю дано такий короткий опис: "Нікополь - містечко Катеринославської губернії повіту при Дніпрі.Роки революції. Встановлення кривавої радянської влади8 березня 1917 року в місті було обрано Нікопольський Рада робітничих і солдатських депутатів. У його президії увійшли представники робочих паровозного депо і ряду промислових підприємств - загалом 32 особи. Тоді ж вийшов перший номер місцевої газети "Известия Ради робітничих і солдатських депутатів" (сьогоднішня "Нікопольська правда"), що стала важливою складовою більшовицької пропаганди. Під тиском "трудящих" Рада, в якому меншовики та есери мали більшість голосів, ввів тверді ціни на товари. Буржуазія, яка виступала за продовження імперіалістичної війни, готувалася до розгрому революційних сил і захоплення всієї політичної влади. На початку липня, що прокотилася по всій Росії хвиля мітингів і демонстрацій протесту проти політики Тимчасового уряду, вивела на вулиці Нікополя революційно налаштованих робітників і селян. На мітингах з полум'яними промовами виступали більшовики.Після розгрому петроградським пролетаріатом Корнилівського заколоту, більшовики міста зажадали перевиборів Нікопольського Ради робітничих і солдатських депутатів, що поклали кінець присутності в ньому меншовиків та есерів. У ніч на 25 жовтня черговий по станції Нікополь телеграфував про початок соціалістичної революції.Радянська влада в Нікополі була проголошена 10 листопада 1917 року. Тоді ж в паровозному депо відбулися загальні збори залізничників, учасники якого обрали свій революційний комітет. Робочі збори та мітинги пройшли і на інших підприємствах, а незабаром був створений міський ревком. До його складу увійшли В.Г.Антіпов (голова), Н. Н. Куксін, Я.Л.Терещенко, і інші відомі в Нікополі більшовики. Вони тут же приступили до невідкладних справах: працевлаштування безробітних, конфіскації у буржуазії і розподілом серед незаможних продовольчих запасів, припиненням контрреволюційних вилазок і викоріненням бандитизму.14 листопада 1917 року збройними загонами, сформованими з міських робітників, селян і гірників з марганцевих шахт прилеглих сіл під керівництвом більшовиків з числа керівників міського ревкому, на залізничній станції Нікополь були затримані і роззброєні три стратегічних ешелону з білогвардійцями, знятими за вказівкою Центральної Ради з Румунського фронту і прямували на Дон, в розташування генерала Каледіна.16 лютого 1919 року на II з'їзді Рад Нікопольського повіту був обраний виконавчий комітет, відділи якого згодом охопили всі сфери життєдіяльності міста. Особлива увага приділялася боротьбі зі спекуляцією, забезпечення населення продовольством і переселенню сімей трудящих з сирих холодних підвалів в квартири. 13 березня 1919 року в Нікополі був організований Комуністичний Союз молоді, який налічував до початку літа вже 120 юнаків і дівчат. У квітні того ж року в місті почала функціонувати центральна бібліотека, а через місяць відкрилися двері музею образотворчих мистецтв. У ньому експонувалися твори живопису, скульптури, порцелянові вироби, меблі та інші цінності, конфісковані у поміщиків і капіталістів. Набирало темпи культурне будівництво, щоб нести радянську і проросійську пропаганду в маси.Радянський кривавий періодПередвоєнні рокиВідновлення народного господарства Нікополя, яке прийшов до повного занепаду за семирічний період воєн через окупацію СРСР - світової та громадянської, - зажадало від нікопольчан неменшою самовідданості, ніж боротьба з арміями білогвардійців і інтервентів. Позбавлені палива і сировини, зупинилися практично всі підприємства міста. Кістлява рука голоду тягнулася до горла тисяч нікопольчан.У 1924 році, після смерті В. І. Леніна, його ім'я було присвоєно заводу сільськогосподарських машин та інвентарю. Робітники заводу протягом року налагодили виробництво сільськогосподарських бункерів, сівалок, молотарок і товарного чавунного лиття. З цього заводу і почалося відродження міської промисловості.До кінця відновного періоду в Нікополі, крім заводу імені В. І. Леніна, діяли 33 дрібних підприємства, головним чином по переробці сільськогосподарської продукції і виготовлення різного сільськогосподарського інвентарю. Крім того працювали два шкіряних заводи, сім теплових млинів і чотири брічечние майстерні, почалося будівництво міської електростанції. У 1925 році з 10 тис. Чоловік проживали в місті, майже третина була зайнята в промисловості, більше половини в сільському господарстві. У 1922 році відкрилася Червоногригорівська техніко-агрономічна школа імені Т. Г. Шевченка (нинішній коледж Дніпропетровського Національного аграрного університету).8 серпня 1931 року Президія Верховної Ради народного господарства СРСР прийняв рішення про спорудження в Нікополі потужного трубного заводу. А вже 1 травня 1932 роки після святкового мітингу, присвяченого початку будівництва заводу, були закладені перші камені фундаменту майбутнього ремонтно-будівельного цеху. У ці ж дні почалося будівництво першого в місті чотириповерхового будинку на Соцгороді. У 1933 році будівництво заводу було внесено до числа ударних будівництв. Тут працювали понад 9 тис. осіб. 18 квітня 1935 був пущений трубопрокатний стан цеху малих агрегатів. Ця дата є офіційним днем ​​заснування Нікопольського Південнотрубного заводу, незабаром став найбільшим промисловим підприємством в Європі. Примітно що в 1939 році завод дав продукції на 135% більше, ніж вся трубна промисловість царської Росії в 1913 році. Спорудження трубного гіганта справила величезний вплив на весь соціальний і культурний розвиток Нікополя.Подальший розвиток в Нікополі отримали підприємства харчової та будівельної сфери. У 1934 році діяли один механізований цегельний завод і два заводи з ручною формуванням. Вступив в дію новий хлібозавод. У передвоєнні роки були реконструйовані пивоварний завод і м'ясокомбінат. У 1940 році трудящі Нікополя виготовили валової продукції майже на 230 млн. Рублів. Великою подією в житті міста стала електрифікація залізничної магістралі Кривий Ріг - Запоріжжя. У 1934 році тут пішли перші на Україні електропоїзди. А в 1937 році машиністам Нікопольського паровозного депо вперше на залізницях України вдалося довести межпромивочний пробіг одного з паровозів до 10,000 км.Напередодні Великої Вітчизняної війни Нікополь швидко набував рис типового соціалістичного міста. У 1937 році він став містом обласного підпорядкування. У західній частині міста виростав новий житловий район - Соцмістечко. У місті налічувалося понад 30 магазинів, відкрився готель і будинок колгоспника. Працювали 4 лікарні з поліклінічними відділеннями, в яких працювали 54 лікаря. У 23 середніх школах працювали 420 вчителів. Культурні запити нікопольчан задовольняли 4 комуністичні бібліотеки з книжковим фондом 200 тис. цензурованих примірників.Нікополь в роки Другої світової війниУ перші дні війни з Нікополя відправилися на фронт понад 1,600 осіб. Коли фронт наблизився до берегів Дніпра, почалася евакуація промислових підприємств та установ в східні райони країни. Металурги Південнотрубного заводу протягом тижня демонтували прокатне обладнання і вивезли його в місто Первоуральськ. Туди ж виїхали з родинами багато робітників, інженери і техніки. У серпні 1941 року в селище Біла Холуница Кіровської області був евакуйований завод будівельних машин ім. В. І. Леніна. У 45 кілометрах від блізжайшей залізничної гілки, в умовах бездоріжжя і нестачі транспортних засобів, його колектив з допомогою місцевого населення зумів налагодити роботу і став випускати продукцію для фронту.17 серпня 1941 року фашистські війська захопили Нікополь. Тоді ж в місті були сформовані два партизанських загони під командуванням П. Н. Куцевола і Ф. Т. Рижікова, згодом надавали серйозний опір німецьким окупантам. Спочатку загальна чисельність загонів становила 83 людини, а до осені 1941 року в них налічувалося вже понад 700 осіб, що робило на той час Нікопольський район основним місцем зосередження партизанських сил південних областей УРСР. Особливо партизанські загони Нікополя відзначилися 9 жовтня 1941 року в районі села Грушевий Кут при спробі батальйону СС форсувати річку Скарбною. Після важкого восьмигодинного бою, з втратою понад 120 німецьких солдатів і офіцерів, ворог відступив.8 лютого 1944 року спільними зусиллями 3-го і 4-го Українських фронтів Нікополь був повністю звільнений від німецько-фашистських загарбників. В цей день Москва салютувала визволителям міста 12 залпами з 124 гармат. Близько півтори тисячі радянських солдатів, які віддали життя за звільнення Нікополя, поховані в братських могилах міста. А в день 30-річчя перемоги 9 травня 1975 року народження, в місті було відкрито меморіальний комплекс, навіки відобразив подвиг визволителів, 19-метровий обеліск біля підніжжя якого горить Вічний вогонь.У лавах Червоної Армії на всіх фронтах війни боролися понад 8 тис. нікопольців, половина з яких загинули. Понад 5 тис. Були нагороджені бойовими орденами і медалями. За героїзм проявлений в боях з німецько-фашистськими загарбниками, 24 нікопольця були удостоєні звання Герой Радянського Союзу, а льотчик П. А. Таран удостоєний цього звання двічі.Післявоєнний період і друга половина XX століттяЗагальна сума матеріального збитку, заподіяного Нікополю за роки війни, склала майже 1 млрд. рублів. У руїнах лежали понад 900 будинків і 26 заводських цехів. Поступовому відновленню міста сприяла неоціненна допомога численних приїжджих з різних куточків всього колишнього СРСР. На відновленні Південнотрубного заводу працювали посланці зі Грузії, Азербайджану, Російської федерації. А вже у вересні 1944 року тут прокатали першу трубу. До кінця року вступили в дію завод будівельних машин ім. В. І. Леніна, цегельний, пивоварний, хлібозавод і меблева фабрика.У вересні 1947 року було введено в дію другий трубопрокатний цех Південнотрубного заводу. На той час уже більшість підприємств міста досягли довоєнного рівня виробництва. До 1957 року Південнотрубний завод виробляв 2,5 тис. Видів труб з 110 марок сталі, збільшивши рівень свого довоєнного виробництва в 5 разів. А в 1967 році за успіхи в соціалістичному змаганні колектив Південнотрубного заводу був нагороджений пам'ятним Червоним прапором ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС.Важливу роль в подальшому позитивному розвитку Нікополя зіграло штучно створене тут в 1956 році Каховське водосховище. Згодом Нікополь перетворився на великий річковий порт, що з'єднував міста, що лежать вгору проти течії Дніпра з Чорним морем.У 1962 році в Нікополі розгорнулося будівництво нового промислового гіганта - заводу феросплавів, що залишається і по сьогоднішній день найбільшим феросплавним підприємством Європи і колишнього СРСР і одним з найбільших промислових підприємств в Україні. Першу продукцію завод дав 6 березня 1966 року. Будівництво і введення в експлуатацію Нікопольського заводу феросплавів сприяли різкого збільшення населення міста. Якщо в кінці 50-х років населення Нікополя ледь перевищувало 80 тис. жителів, то до 1970 року в місті проживали вже 125 тис. чоловік. Таким чином всього за десятиліття населення Нікополя зросло більш ніж на 60%.У 1980 році Президія Верховної ради СРСР нагородив місто Нікополь орденом Трудового Червоного Прапора за високі досягнення в розвитку народного господарства і в зв'язку з 200-річчям заснування міста. У наступні роки промислові підприємства Нікополя домагалися значних успіхів, що позитивно позначалося розвиток міста в цілому і якості життя його населення. У 1991 році, напередодні розпаду СРСР, був зафіксований рекордний для міста показник чисельності населення. У Нікополі проживали 161 тис. чоловік.Сучасний період - Руїна та корупціяВ останнє десятиліття XX століття, труднощі економічного розвитку незалежної України позначили дуже негативний вплив на стан соціальної сфери міста. Падіння рівня життя і соціальної захищеності городян, зниження купівельної спроможності й зростання рівня безробіття призвели до процесу різкої депопуляції населення міста. Тільки за 6 років, в період з 1992 по 1998 рік, населення Нікополя скоротилося на 15 тис. осіб, що склало майже 10% від загального числа жителів, що проживали в місті на момент розпаду СРСР, а до кінця 90-х років Нікополь увійшов в десятку "лідерів" серед міст України за рівнем депопуляції.Але все ж поступовий вихід економіки країни зі стану стагнації на початку XXI століття, зумовив певні тенденції до оздоровчих процесів всіх сфер життєдіяльності міста. Одним з таких став в 1999 - 2000 років. тривалий і широкомасштабний процес реструктуризації, який перебував на той момент у вкрай складному становищі, Нікопольського Південнотрубного заводу, з поділом його на кілька закритих акціонерних товариств, що незабаром привело до часткового відновлення виробничих потужностей, створення нових робочих місць і, по суті, "вдихнуло в підприємство друге життя".Сьогодні Нікополь, який відсвяткував в 2005 році своє 225-річчя, є одним з найбільших промислових центрів Дніпропетровської області та України, на території якого діють безліч різногалузевих промислових підприємств, активно розвиваються малий і середній бізнес. Згідно з генеральним планом забудови центральної частини міста, в Нікополі на території загальною площею понад 1 км?, прилеглої зі сходу до Центральної площі, в найближчі роки планується звести ряд об'єктів культурно-соціальної сфери, побудувати багатоповерхові житлові будинки елітного профілю та торгово-розважальні центри.Також оіцяний вже давно басейн та новий Центральний парк. Автор Rayan Riener
Бикополь чи Нікополь?
Бикополь чи Нікополь?
Нікополь 2020-02-12 10:10:08
Рубрика "Власна думка" від NikopolToday створена і покликана використовувати право на свободу слова, ганатовану всім нам Конституцією України.Кожен із Вас може надіслати свої тексти на нашу електронну пошту nikopoltoday@gmail.com, щоб все місто почуло Ваші думки. БыкопольПротивно каждый раз, когда слышеться текст про наш город, замечательный, блин любимый, исключительно единый, без жалости что рожденные в нём ошаренные, такие расх**нные. Обычный, серой пепельности город. ! .И не стоит лгать самим себе. В таком, в таких «городках» как наш, могут родиться либо серомассовая безкультурная быдло, либо отношнотворенная от этой массы – информальность, подпитанная всеобщим окружающим морально-духовно-этическо-физиологическим упадком города.  С творческо-интеллектуально отторжением грязи. Нагадуємо: Ваші діти в небезпеці - Україна не готова до епідемії коронавірусу.Что у нас исключительного?! Городу, которому не меньше 300 сот лет, похвастать нечем, кроме самих хвастливых языков. Да он может и прекрасен для многих отрешенных от реальности душ, приглушенных алкоголем рассудком. Хорошие добрые культурные люди? Слова «этика» и «интеллектуал» здесь – бранные слова. Прекрасные старинности? Нет, - все распродано богатым жирным однонеиронным свиньям или догнивает свой век как старое здание Музея. Памятники технического века, ознаменованные «карточными» домиками-коробками и ржавой пушкой на грозящейся прорвать дамбе? Без комментариев. Повсюду – лишь опустошенья. Вырождение.Да нет же, как так?! Быкополь ведь прогрессирует, развивается! – Ну-ну. Местный бизнес колотит кучу денег и правда, не в пользу города. Мы живем не в Штатах, конечно зачем же облагораживать родной город или бдить его чистоту улиц от мусора? Все деньги уходят к очередным свиньям, которые без суперкомфортабельных любимых мерседесов уже и передвигаться не могут, безвылазно сидя в салонах, и не решаясь выйти на пыльный асфальт, боясь провалиться в обнаженный люк. Прекрасный город Быкополь, - кто тебя из какой дыры выкопал? Родной Быкополь… ( слово «родной» с омерзительной натяжкой ).Но нет, родиться новое поколение и ростут новые их на правители, ( пол города ходят беременные ), - но куда этот путь, куда? Богатые, как и прежде, пользуются презервативами, а бедные словно плододейственные жизни матки, - рожают со стахановскими темпами. Конечно-же! Грести бабло за счет собственный детей-прибыльный бизнес! Но никто не задумывается отложить своим детям на будущее хоть копейку из полученных выплат. Куда там – они ведь тоже никогда не поступят в Университеты. У них будут здесь свои учителя и свои «понятия»…Новое поколение детей, с широко открытыми глазами ждет истинная красоты картина: гнилой город и гнилое общество, непременно поглотит новую партию наивного мяса, как не прискорбно.Хай і буду я Сукою після цих слів, але сукою правдивою.Ґидко кожен раз, коли чується текст про наше місто, чудове, блін улюблене, виключно єдине-неповторне, без жалості, що народжені в ньому ошарені, такі расх**нні. Звичайне, сірої попелястості місто. ! . І не варто брехати самим собі. У такому, в таких «містечках» як наш, можуть народитися або сіромасова безкультурність - бидло, або виблюватинна від цієї маси - інформальність, насичена загальним оточуючим морально-духовно-етично-фізіологічним занепадом міста. З творчо-інтелектуально відторгненням бруду.Що у нас виняткового?! Місту, якому не менше 300 сот років, похвалитися нічим, окрім самих хвалькуватих мов. Так він може і прекрасний для багатьох відсторонених від реальності душ, приглушених алкоголем розумом. Хороші добрі культурні люди? Слова «етика» та «інтелектуал» тут - лайливі слова. Прекрасні старовини? Ні, - все розпродано багатим жирним однонеіронним свиням або догниває свій вік як стара будівля Музею. Пам'ятники технічного століття, ознаменовані «картковими» будиночками-коробками та іржавою гарматою на ГРОЗЯН прорвати дамбі? Без коментарів. Всюди - лише спустошення. Виродження.Та ні ж, як так?! Бикополь ж прогресує, розвивається! - Ну-ну. Місцевий бізнес колотить купу грошей і правда, не на користь міста. Ми живемо не в Штатах, звичайно навіщо ж облагороджувати рідне місто або бдити його чистоту вулиць від сміття? Всі гроші йдуть до чергових свиней, які без суперкомфортабельних улюблених мерседесів вже і пересуватися не можуть, безвилазно сидячи в салонах, і не наважуючись вийти на курний асфальт, боячись провалитися в оголений люкуточніть. Прекрасне місто Бикополь, - хто тебе з якої дірки викопав? Рідний Бикополь... (слово «рідний» з огидною натяжкою).Але ні, народиться нове покоління і виростуть нові їх направителі, (пів міста ходять вагітні), - але куди цей шлях, куди? Багаті, як і колись, користуються презервативами, а бідні немов плододійні життя матки, - народжують зі стахановськими темпами. Звичайно-ж! Гребти бабло за рахунок власний дітей - прибутковий бізнес! Але ніхто не замислюється відкласти своїм дітям на майбутнє хоч копійку з отриманих виплат. Куди там - вони ж теж ніколи не надійдуть у Університети. У них будуть тут свої вчителі і свої «поняття»...Нове покоління дітей, з широко відкритими очима чекає справжня краси картина: гниле місто і гниле суспільство, неодмінно поглине нову партію наївного м'яса, як не сумно.Автор Rayan Riener / Here And Now
Шляхами справжніх реформ: як поляки подолали злочинність
Шляхами справжніх реформ: як поляки подолали злочинність
Світ 2020-02-15 16:12:25
Політики в Україні та Нікополі, зокрема, цілий час мовлять про реформи, які в результаті нічого нам не дають, окрім розчарування і маскування корупції під гаслом "Нікополь - Європейське місто". NikopolToday у пошуках правди стосовно реформ, які вже відбулись у сусідніх країнах.Мова про справжні, дієві реформи. Ми розповімо, як звичайні камери спостереження на вулицях польських міст змогли покінчити із кримінал по всій країні. Спеціально для Нікополя з прикладу реформ в Польщі.Польща - країна, де життя безпечне86 відсотків опитаних поляків кажуть, що вони відчувають себе в Польщі в безпеці - так свідчить останнє офіційне опитування. З кожним роком почуття безпеки в Польщі тільки зростає. Щороку частина бюджету кожного міста виділяється на підвищення рівня безпеки, що дає можливість для швидшого розвитку міста та самих жителів. Завдяки спільним діям поліції та міської влади, майже кожну частину міста відстежують - злочинці та хулігани бояться бути притягнутиими до відповідальності, бо знають, що наслідки їх дій будуть зафіксовані дуже скоро. Цікаво, що ситуацію з безпекою найкраще оцінюють студенти, офісні працівники, власники бізнесу та пенсіонери, тоді як в Україні такі ж групи вважаються найбільш уразливими до нападів від людей, які не можуть дозволити собі більш амбітний спосіб життя.Чого не вистачає в нашому місті, щоб ми могли сказати, що ми також почуваємось безпечно на вулицях і хто не виконує належним чином свою адміністративну роль професійно?Кожен з нас хотів би почути слова: "Я заздрю ​​вам, що ви живете в Нікополі - це місто, яке швидко розвивається, і безпечне теж!!". Я думаю, що міська влада також дбає про це, або принаймні так, хоча на вулицях все більше негативних думок щодо ганебної поведінки окремих підрозділів, які виконують важливі функції у нашому місті та живуть лише завдяки нашим податкам.Першим і найважливішим елементом зростаючого почуття безпеки поляків є моніторинг міста - це ідеальний інструмент для боротьби зі злочинністю. Не лише вулиці міста, але і вся мережа транспортних засобів забезпечена камерами. Системи моніторингу міста послідовно розширюються з 2001 року. Камери розташовані буквально скрізь, незалежно від того, чи має місто 30 000 жителів чи кілька мільйонів - частина бюджету кожного міста передбачає розвиток інфраструктури, що підвищує рівень безпеки і, таким чином, підвищує якість життя мешканців - це один із багатьох факторів, за якими поляки довіряють правителям - вони бачать що податки, які вони сплачують, реально витрачаються на містобудування.Наше місто - Нікополь - здавна вважається одним із найнебезпечніших у всій країні. Через багаторічне нехтування безпекою ми часто чуємо про крайні порушення прав людини, а поліція безпорадна - порівняно з можливостями польської влади - шанс затримати злочинців практично дорівнює нулю. Крім усього іншого, через недостатню розвиненість інфраструктури, що підвищує безпеку, відсутність належної модернізації під’їзних доріг - жителі нашого міста тікають звідси: з місця, де багато років тому був центр козацької культури.Відеомоніторинг є дуже важливим елементом системи безпеки містаКамери використовуються не тільки для постійного моніторингу загроз та виявлення злочинів й правопорушень, але й виконують інші, не менш важливі функції:- вживати профілактичних заходів та стримувати потенційних правопорушників від вчинення певних злочинів та загрозливих дій,- сприяти поліції та іншим службам ефективних дій, що полягають у виявленні винних, розшукуваних осіб тощо шляхом доступу до записаних матеріалів з камер,- вони є ефективним інструментом для оперативної підтримки функціонування послуг та оптимального управління ресурсами залежно від типу подій, що дозволяє швидше усунути їх наслідки та зменшити втрати,- дозволяють ефективно керувати безпекою міста в багатьох аспектах, включаючи громадський транспорт, обмеження руху, міську інфраструктуру тощо, особливо під час громадських зібрань та масових заходів, а також кризових ситуацій.В очах моніторингу містаУ Польщі існує думка, що життя в місті без моніторингу схоже на життя в африканських джунглях - люди можуть грабувати інших, бити, знищувати громадську інфраструктуру, приватну власність, і ці злочини не виявляється муніципальними службами. На запитання, чи відчуваєте ви себе безпечно у власному місті - багато поляків відповідають: "Адже ми живемо у 21 столітті, це нормально, що це безпечно у кожному місті".Поляки просто не знають, яке життя в людей поруч, у їх сусідки - України.Кілька слів про витратиВартість впровадження професійної мережі моніторингу міста, що складається з 50 камер у Польщі, дорівнює 1 млн. злотих на рік (близько 5-6 млн. грн.). Завдяки такій системі злочинність різко зменшується, місто перестає зазнавати зайвих витрат на ремонт інфраструктури, а мешканці можуть відчувати себе в безпеці - і таким чином вони можуть модернізувати власну приватну власність.Наприклад - в одному з маленьких польських міст було встановлено 68 камер. Протягом року 4200 правопорушників були заарештовані завдяки їх діям та професійному підходу поліції.Може, нам слід брати приклад із наших західних сусідів, а також мінімізувати зловживання неповнолітніми бандитами? Чому у нас досі немає системи камер у нашому місті? І чи Ви відчуваєте себе безпечно виходити на вулицю ввечері? В Нікополі та інших містах України.Автор Томаш Глен / спеціально для NikopolToday з ПольщіПереклад Rayan Riener
В Нікополі оголосили війну корупції
В Нікополі оголосили війну корупції
Нікополь 2020-02-16 16:51:05
Майбунє молодих людей в Нікополі та дітей спаплюжено корупцією. Нашу історію, набагато більшу ніж у Дніпра чи Одеси, Харкова - знищено, економіку розкрадено, а медицину в місті - зруйновано, інраструктура робиться для "галочки", а величезні гроші з бюджету йдуть бозна куди тільки не на розвиток міста Нікополь.Саме тому, можливо, молоді Нікополя урвався терпець, як стало відомо NikopolToday від CityNikopol. Молодь Нікополя оголошує війну корупції, адже втрачати нічого.Інтерв'ю із Сергієм Савченко, який став гостем у студії "Міста". Він представляє Міжнародний Антикорупційний департамент. Всі подробиці у відео від газети "Місто Нікополь":Сергій стверджує, що мета молоді - це захисти наші права, і зробити це разом із суспільством, щоб отримати перемогу. Корупція розбестила нікопольських "слуг народу". Ми мусимо разом протидіяти! Шляху назад немає. Гірше ніж зараз - бути не може. Раніше ми писали, що спасіння від коронавірусу немає. Апокаліпсис переживуть одиниці.І нова рубрика на сайті - творчість не врятує світ, але зробить кінець більш приємним.
-Misto N- [когда-нибудь, я стану мером себя] -Город N-
-Misto N- [когда-нибудь, я стану мером себя] -Город N-
Нікополь 2020-02-22 10:02:47
Новий розділ у NikopolToday - Нікополь Арт!Творчі? Надсилайте свої розповіді та вірші на пошту nikopoltoday@gmail.com. Ваше мистецтво здатне змінити світ. Та нова розповідь -Misto N- про місто Нікополь і Останній спогад про місто -Н- - роз'янення до твору:Життя у місті Нікополь - це життя посеред руїни та деградації. Кожен день доводилося боротись за власну свободу та право на життя перед їзувіром оточення та насиллям від незнайомців.Відраза від засилля наркоманів, гопників, тощо - починалася одразу, як виходив на вулицю. Це було жахливо. Але посеред цього пекла, мені все ж вдалося створити бодай одну мильну бульбашку- Український Розмовний Клуб, де люди із особистим відчуттям світу та справжні патріоти могли бути собою, а не бухати десь під падіком за кампанію.Ми ходили на виставки, малювали маслом, займалися буккроссингом та читали вірші на літературних пікніках. Саме там, я відчув вперше, що десь у цьому світі є і моє місце. І це місце - Творчість! ! Дякую усім прогрессивним нікопольцям за чудові моменти, які Ви мені подарували. ~Заброшенный город, И люди, словно псы;Сорвались с цепи...И замерзший щенок~-Rayan Riener-Варто додати: Одні проти мільйонів тих, хто знищує планету Земля. Прикладів достатньо, ось тільки люди слідують лише найгіршим прикладам із суспільства.-Город N- [колись, я стану мером себе] -Місто N-Когда-нибудь, я стану мером этого города… Зачем? Да просто так, чтоб проверить свои сили. Да и просто потому, что я его люблю, ведь я тут родился. И тут места есть красивые… Ведь кто, если не я? Когда? Тогда, когда вернусь когда-нибудь домой. И просто вот скажу: «Я тут, и я с тобой».  Приеду в полуразрушенный разграбленный город. Уже никому не нужный…  Голодный. Холодный. Убитый. Партийными паразитами, мразями – изнеможенный, трахнутый  и брошенный. И равнодушия проститутством жителей, в огонь беззакония отброшенный. Пустой. Умерший…  Лишь с половиной оставшихся жителей, буду разглядывать пустые глаза-окна города. Пустые улицы… Замусоренные. Разрушенные призраки советской империи. Обглоданные, расписанные балоном стены. И дома, муниципальные здания - заколоченные…  Обнаружу спаленной свою школу. А внутри пылью припорошенные, - книги и тетради, разорванные. Частным диким сектором на окраинах, заброшенным, бурьяном сухим заросшим, у подножия забытых садов.Місто N. И таких, - теперь много…До речі: Молодь Нікополя намагається досягнути змін, хто підтримає?Из рук накормлю бродячего пса, и поглажу. Пройдусь по запыленным улицам, в бездорожии направлениях. Обнаружу в бедствии дом старой незнакомой бабушки, подойду, обменяюсь словами, сердце сжимая в боли ладонях. Оставлю ей сумму денег… Попрощаюсь, желая удачи.У Днепра я расплачусь.., пропуская сквозь пальцы песок.На песке не завидев мертвой рыбы. В водах, ушедших от берега Днепра, не гляди на себя – ты увидишь лишь омут токсинов. Отраженье себя. Смерть живого всего и всея. «Чаек нет, больше нет кому оплакивать наши грехи…» Стекло, пластик, мусор прочий,  колючие сети – убийственные карательные, пытательные, всего живого - плети. Пройду по берегу, провожая картину с берега противоположного Энергозасирателя-станции, теперь токсичного неба…  Но путь мой на Запад.Порт у города берега – мертв. Гниёт старый ржавый паром. Окна зданий забиты. Старые стоят автомобили… Стекла битые, вместо зимнего снега скрипят под ногами. Тишина, и людей нигде нет. Деревьев кроны тихо шумят, в унисон завывая с забытыми трубами давнишних скелетов заводов. Теперь осень – зима. А весна – это жаркое лето. Лето – пекло. Странно пахнет окружающий ветер.Важливо: Зовсім юні нікопольці вже оголосили війну корупції - втрачати нічого!Я куплю себе закрытый старый завод, в качестве дома. Застеклю разбитые окна. Обустрою свой техноутилитарный дом. Оживлю коммуникации. Офис, студия, Внутренний сад, сад камей и теплица,  – обилье пространства. Раскрашу старую мебель в яркие цвета, прежде исправив. Разберу старый треш заводской. Утилизую. Закуплю много коробок семян и тысячи саженцев, расставив их под огромными фабричными окнами, что сверкают в лучах чистоты. Развешу прожекторы, и внутри и снаружи – ночь не должна вселять страх злой черноты. Лучи солнца взростят их… Новые живые деревья и цветы. А пока, - я буду творить, создавать!Уберу улицу прилегающую. И каждый день, - буду убирать по улице. Потом ко мне присоединиться местный житель. Будем вывозить мусор: перебирать, распределять. К нам присоединиться еще несколько местных. Разобьём на пустыре несколько компостных ящиков для биоотходов полезных, - это одобрят несколько десятков рядом живущих. А подле, - воцарится для всех общественный сад. Перестанут костры жечь… Восстановят круг жизни. Будут получать в достатке ценный грунт. Устрою пикник в убранном нами парке, и приглашу всех желающих, вместе сажать цветы и саженцы деревьев. Мы угостим друг друга свежими садовыми фруктами и теплой выпечкой. Договоримся о следущей встрече. Это - Толока – древняя традиция, наша.Я загляну в забытую библиотеку, с  дверьми забитыми. И мы откроём её вновь с местными жителями. Отмоем окна, вытрем пыль внутри мголетнюю. И повесим табличку: «Вход свободный теперь. Бери книгу, но оставь книгу взамен излишнюю». Свет знаний воскрес. Там потом старая дева, учила грамоте детей, на партах столетних уже… Звучали там сказки, рассказы и повести мира. И открылись снова двери книжных домов, казалось, уже забытые, вновь.  Там старые барышни учили одичавших детей, а местные старше – читали книги вместе вечером вместо Сетей.Посттоталитарного совкового центра нет, - он сгнил и в забытье…  Практически разобран весь. И призрак серости веков, режима дураков, зарос терном на пустырях. Свободно там гуляет ветер.Несколько лавок торгуют у старинного здания Рынка, где памятник Богдану, некрашенный стоит.В один из дней, собрались мы у «Шопа». Ввести естественный обмен. За спинами, раскрыли двери, приступили мы к работе в тот же день. Нам нужно все и всех поднять с колен! Теперь там все лишают, что ненужно, а забирают те, что лишены естественных вещей… И следом, день за днем все открывались Мыкытинские лавки: где Книжный дом вернули к жизни, а гдето взялся и портной, а гдето, - продавали свежевыпеченные булки… И ярмарки, - пестрились каждою зимой.Ничто уже и никому и всем принадлежит. Поэтому, открою двери и войду в одно из старых зданий. Ничего не осталось, кроме пыли. «Открою тут я J-Rock Anime Cafe». Найду работников-подростков: ярких, интересных, классных… Приберемся с ними тут. Вместе сделаем ремонт, раскрасив стены в яркие цвета. Привезем воскрешенную мебель, пристроим ТВ-экран, маленькую караокэ сцену, расставим полки для манга и коллекции дисков с аниме. Работа будет, место интересных встреч. Они любить будут свою работу, и есть теперь и детям и подросткам где посидеть. Денгами помогая всем, стремился не кормить, а научить взрастить и новое раскрыть.А дети, вовсе маленькие и смышлённые малютки, узнали как смастерить им птичие кормушки. Из мусора развесили на ветках мастерушки, украсив цветными лентами птичие домушки. И вдруг, вернулись маленькие забытые птицы… А в кронах, колокольчики звенели, звучали птичьи трели…Ночами фонари на улицах горели. И… - люди вышли из домов, оставив интернет-оковы. Собрали всех блуждающих на улицах котов, собак и разобрали кто кого в пристанища. И старые, забывшие себя в дни юности врачи и педагоги, отправились в заброшенные школы… И передали  юным, что помнили и знали и умели. И вместе, все науки рассказали и растолковали.Страшне: У Нікополі страшно вийти на вулицю - місто як після війни.Откуда ни возьмусь, все улицы и скверы, расцвели красивыми цветами, под птичьи трели. Раскрасив полотна лиц людей, в прекрасные эмоции. Все мирно на лавочках сидели. В Днепре, вновь мирно распростерлись паруса. Своё добро, за Днепр развозя. Но вот, пришли злодеи, и бандиты… Но люди не желали больше их «добра». Ведь это их земля!!! Кто сильный был, имел своё законное ружье, тот ночь и день в дружине город боронил. И воры злые вновь ушли……они ведь так слабы.В здоровом неравнодушном теле – паразиты не нужны.В один из дней собрался люд в забытом уж давно, и заколоченном  совете. Собрались все, соседи и новые приятели-друзья. И матери, и даже маленькие дети. И школьники, что вновь вернулисьв  школы, добровольно. И молодёжь, что воскресила медицину. Друг друга знали все теперь. Смеялись и шутили. И много-много говорили. Чего-то всего хотели. Желали лидера для города. Пришел и мой черед сказать. Они просили. Я вышел к ним… Ну, что я мог сказать?Спросил:  Мер города этого, где?Они ответили: Его же нет, здесь больше нечего ведь красть. Уехал он давно.И кто-то из людей, сказал: Хотим: совет, указ, и дело выполнять!Я снова их спрошу: Вы выбор делали сейчас, что городу необходима голова?Они спросили у меня: Конечно, зачем? Ведь есть уже нам мер, - ведь это ты! Хотим призначить мы тебя.Я промолчу, уйду. Скажу я лишь одно, с улыбкой вслед: Но город изменили Вы! Вы сами есть себе и мер и голова! Вы вышли ведь тогда, давно, откликнувшись на то, что говорило сердце..,что разум – воссоздали ваши руки!А Мер один – злодейская рука.Вы сами есть себе и мер голова. Совет, указ, и дело.2014Більш того: У Нікополі виживають європейських інвесторів місцева мафія. Закидають сміттям!Автор Rayan RienerФото 360 / Here And NowНагадуємо, ями-вбивці на дорогах у Нікополі зкалічили чергову дитину. Як добре, що любі корупціонери пересуваються зі своїми дітьми на танках-рендж роверах! Також: Суспільство без змін - як написати передсмертну записку та скоріш піти з цього життя.
Геї - не люди, лесбі - відьми, інші - звірі, а податки платять всі! Леонід Антоненко про гей скандал
Геї - не люди, лесбі - відьми, інші - звірі, а податки платять всі! Леонід Антоненко про гей скандал
Україна 2020-02-22 12:00:22
Геї - не люди, лесбі - відьми, інші - звірі, а податки платять всі! Чи це не так, запитаємо ми від NikopolToday. Ось тільки рівних прав досі немає, а сексуальна орієнтація в Україні 2020 року досі залишається чи не єдиним інструментом корупціонерів та мафії, щоб зберегти вкрадені в народу гроші. Корупція стала на чолі гомофобії в Україні, щоб і далі відволікати увагу від своїх брудних оборудок, які призводять до щоденного каліцтва українців. Хто фінансує гомофобію в Україні? Відповідь риторична: ті, хто очолює своїми дупами крісла держустанов по всій країні, міцно учепившись кігтями за бюджетні кошти.Першим заступником голови Фонду держмайна призначено Леоніда Антоненка, який став знаменитим після своїх фото ню і знімків з секс-партнером, - нещодавно повідомило видання "Сьогодні" разом із численними ЗМІ країни.Далеко не кожен український політик може похвалитись своїми формами без сорочки, не кажучи вже про професійність. І дійсно, формулювання "секс-партнер" найбільш відображає ситуацію в країні де немає рівних прав для ЛГБТ - офіційно оформити і гідно представити свої стосунки у суспільстві немає можливості. А гей-кохання називають як "компромат", ніби це якийсь злочин.На знімках з "домашнього архіву" Антоненко загоряє на нудистському пляжі та спить голяка, - заявили представники "професійних" ЗМІ. Ми у NikopolToday переконані, що фото, які вже побачило пів країни навряд вже турбують самого правовласника, права якого були порушені, разом із зламаною особистою поштою, тому публікуємо надане ЗМІ фото:На вкрадених світлинах Леонід Антоненко та Владислав Варченко / фото Сєгодня41-річний Леонід Антоненко, депутат Київської міської ради отримав нову посаду. Його призначили першим заступником голови Фонду державного майна, а новина про нового співробітника вже з'явилася на офіційному сайті ФДМ.Свого часу я отримав ультиматум від людей із оточення Кличко. Вони вимагали від мене припинити викривати корупцію навколо мера в сфері комунального майна столиці і звільнити посаду голови комісії Київради з питань власності. Якщо не виконаю їхніх вимог, погрожували поширити фейки про мене і моє особисте життя, - пояснює Леонід Антоненко на своїй сторінці Facebook.Нагадаємо, що Фонд очолює Дмитро Сенниченко."Леонід Антоненко має 16 років управлінського досвіду. Є співавтором ряду законів, зокрема про оренду і приватизацію державного та комунального майна; управління об'єктами державної власності; корпоративних угод; захисту прав інвесторів; корпоративного управління. Завдяки професійним знанням і активної громадської діяльності входив до складу робочих груп, які ініціювали і впровадили ряд реформ, а саме: реалізацію системи електронних закупівель "Prozorro.Продажі для приватизації комунального иму єства"; розробка системи" VlasCom "- онлайн платформи адміністрування орендних відносин в місті Києві; створення незалежних і професійних наглядових рад при комунальних підприємствах", - йдеться в повідомленні.Антоненко за освітою юрист. Диплом отримав в Одеській юридичній академії. Він - депутат Київської міськради VIII скликання від групи "Київська команда" (обраний від партії "Самопоміч"), з 1 грудня 2015 року - голова комісії з питань власності Київради.Леонід Антоненко та Сергій Гусовський / фото facebook.comПрацював також директором департаменту реєстраційних питань та ліцензування Національного банку України. Три роки тому Леонід взяв участь в конкурсі на заміщення посади голови Національної поліції, але очолити відомство йому так і не вдалося. У липні 2019 розглядався в якості кандидата на посаду члена Антимонопольного комітету України.Чому звичайне людське життя: секс, кохання та відпочинок - стає інструментом брудної політики? / фото MY.UAВимог не виконав, мера про цей шантаж повідомив, жодної реакції від нього не було, - продовжує коментувати ситуацію Леонід.Але, не дивлячись на всі свої регалії та досягнення, Леонід Антоненко відомий ще тим, що кілька років тому в Мережі з'явилися його фотографії інтимного характеру, які не обговорював тільки ледачий. Звісно ж, мова про гомосексуальність!Натомість інтернетом почали поширювати мої зображення і зображення близьких до мене людей, які були комбінацією фейків і фотошопів і дійсних фотографій, які були хакнуті з моєї приватної електронної пошти, - Леонід Антоненко.Відзначимо, що Леонід неодружений, дітей у нього немає. У 2017 році особистий фотоархів Антоненко став надбанням громадськості. На знімках Леонід відображений разом з Владиславом Варченко. Як писали тоді ЗМІ - його сексуальним і бізнес партнером, співробітником компанії Dragon Capital.На що був розрахунок, сказати важко. Кого може сьогодні здивувати чиєсь оголене тіло, фейкове чи реальне? Або чутки про те, хто з ким спить? - коментує ситуацію Антоненко.Леонід і Владислав разом на багатьох фото: готують вечерю і їдять, відпочивають, фотографують один одного в ліжку і на пляжі. Подібні світлини мають чи не всі українці. Варченко готує, а Антоненко їсть. Хіба це злочин або щось кримінальне? / фото з відкритих джерелТри роки тому цей бруд не допоміг досятги жодної цілі людей, які витрачали кошти на популярізацію моєї скромної персони. Я ж зрозумів, що роблю свою справу ефективно і що рухаюсь у правильному напрямку. І лише подвоїв зусилля, - зазначає політик.Разом з цими фото тиражувалася і листування молодих людей. Нібито Варченко і Антоненко придумали один одному милі прізвиська, де Хрума - це Варченко, а Чуба - Антоненко.Леонід Антоненко в ліжку з Чебурашкою, вкрадені фото із приватного листування, стали надбанням відкритих джерелСпостерігаючи за нульовим ефектом від "компромату", будь-хто міг переконатися, що зміни можливі. Що кожен, хто дійсно бажає змін, робить зміни і не зважає на саботаж, чутки і провокації, може побачити зміни на власні очі, - додає Леонід Антоненко.Нагадуємо: Шлях до Європи - тільки на папері. Як саме місцева влада Нікополя виживає європейських інвесторів з міста?Крім того, надбанням громадськості стали і фотографії, зняті під час відпочинку закоханих в Ізраїлі. Громадськість в Україні, на жаль, досі цікавить приватне життя більше ніж цілі райони, що руйнуть корупціонери містами країни, знищуючи медицину. Леонід Антоненко (праворуч), Владислав Варченко (другий праворуч) разом з друзями на відпочинку / фото з відкритих джерелЗдається, що жодних висновків "компрометатори" не зробили. Сьогодні дістали з полиці притрушений пилом старий бруд і почали знову його розганяти. Якщо забули, нагадаю. Ефект від цієї кампанії може бути лише зворотній. Протилежний тому, на що ви розраховуєте. Раджу витрачати гроші від корупційних оборудок із більшою для вас користю, - цими словами політик завершує свій пост на Facebook стосовно "гей-скандалу". Складаються чи зараз у відносинах Антоненко і Варченко - невідомо, однак на сторінці в соціальній мережі Facebook, яку Леонід активно веде - загальних знімків немає. Тобто людина ніде не "випячує" жодної інформації про свою гомосексуальність або не робить своє приватне життя надбанням громадськості, у противагу основному аргументу гомофобів про міфічну пропаганду одностатевих стсоунків. Що у пана в декларації про доходи? На сайті НАПКА (Національне агентство з питань запобігання корупції) є електронна декларація Леоніда Антоненка за 2018 рік. Згідно з документом, у чиновника у власності три квартири в Києві різного метражу: 38,4 кв.м, 70 кв.м. і 58,8 кв.м, а спільно з Надією Антоненко (швидше за все його мати) володіє житлоплощею в Одесі.У Антоненко є автомобіль Range Rover (2013 року випуску), вартість якого на момент покупки була 1,8 млн. грн.У 2018 року майже три мільйони гривень Леоніду Антоненко принесло заняття підприємницькою діяльністю. У банку Леонід Антоненко зберігає 156 000 гривен, € 8000, $ 73 150 і 7500 канадських доларів. Готівковими коштами він задекларував $ 155 000, а ще $ 275 000 він позичив третім особам.Фото Facebook політика Леоніда Антоненка та вільні джерелаЗвертаємо увагу, раніше ми писали які питання не етично задавати ЛГБТ-людям?
Нікопольський молокозавод - своя зона відчуження в центрі міста
Нікопольський молокозавод - своя зона відчуження в центрі міста
Нікополь 2020-02-22 13:19:05
Корупція пожирає район за районом в Нікополі.  Чи повторить Нікополь долю грецького міста, що несло цю назву з початку? Про це NikopolToday буде писати у спеціальний темі під назвою "Як помирає Нікополь - фіксуємо історію". Нікопольський молокозавод - своя зона відчуження - перший матеріал з циклу від NikopolToday, з посиланням 360 Nikopol про руїни в самому центрі міста. Руїни стародавнього грецького міста Нікополь - реінкарнація в Україні або нова сумна доля? / фото cdn.pixabay.comБагато хто хоче відправитися в Чорнобиль для екстриму і подивитися, що ж таке "ЗОНА ВІДЧУЖЕННЯ", а навіщо їхати так далеко!? У центрі міста Нікополь, є місця, які не менше колоритні та небезпечні одночасно. Хоч фільм про постапокаліпсис знімай! Не дивлячись на те, що потрапити на територію старого молокозаводу зовсім не складно - РОБИТИ ЦЕ ВКРАЙ НЕБЕЗПЕЧНО! Старі перекриття, руїни сходів, бетон від часу сиплеться - ходити самим там не можна, тільки з людиною, яка знає де й куди можна! Та й отримати по шиї за самовільне бродіння можна дуже легко, територія під охороною.Що і як це було? Було так: ПП «Нікопольський молокозавод Пектораль» був виробником і постачальником, таких продуктів як йогурт, кефір, молоко, молочні продукти, молоко пастеризоване, молоко стерилізоване, морозиво, морозиво шербет, морозиво молочне, морозиво вершкове, морозиво пломбір, вершки свіжі, сметана, сирки, сир, сирні вироби та кисломолочний сир. До основних напрямів підприємства відносяться виробництво, переробка і реалізація таких продуктів як вищезгадані. Підприємство розпочало свою роботу в 1977 році.Регіональне підприємство, яке забезпечувало продукцією місто, район - сьогодні майже мертве, чому майже, просто там ще є життя! У лівому крилі від центрального входу на другому поверсі, в кабінеті №8 живуть 3 доброзичливих бомжа (на фото їх немає, але казанок з обідом все ж потрапив в кадр).В окремих приміщеннях своя еко-система для зеленої трави, і на даху поле з березами, життя тут кругом!Подібні фото можна зробити тільки хіба що у самому Чорнобилі! Але Нікополь вже йде до цього, тож...На цьому фото колишній кабінет директора, після пожежі:З підприємства, після його закриття були вивезені тонни, сотні тонн металу, обладнання, бочки, цистерни, все! Таж сама доля і у медичного району, про який ми писали і показували раніше. Металобрухт приніс комусь дійсно великі гроші. Дозвіл будівля йде за рахунок вирізаних перекриттів. Залишаються просто діри, на пам'ять...Колись тут працювали люди, де вони зараз?Нікополь - на метал! Хтось став мільйонером... Корупція - як адіація, пожирає майбутнє країни місто за містом, район за районом. Нагадуємо: Центр Нікополя перетворюється у суцільне стихійне звалище.Фото і матеріал сайту 360 НікопольРаніше ми писали про те, як вже традиційно українські корупціонери відволікають нашу увагу від своїх злочинів гомофобією. Але не варто втрачати надію, вона помирає останньою - кожен із нас може стати джерелом змін. Хтось із Вас - майбутній мер міста і шанс на порятунок для його мешканців. 
Бенкет під час чуми - корупція під прикриттям загального страху та паніки
Бенкет під час чуми - корупція під прикриттям загального страху та паніки
Нікополь 2020-02-24 18:27:44
Мовчати більне не можна! Здається, українська політика продовжує використовувати таку жахливу річ, як небезпечний коронавірус, щоб відволікти нашу увагу від корупції й вкрасти ще більше. Терміново. У нікопольської Громади вкрали 176 гектар землі! Цілий район Нікополя буде продано за сотні тисяч доларів. Про це NikopolToday передає від CityNikopol, з посиланням на відео Віталія Журавльова. Нікопольці, сьогоднішня тема з циклу про нікопольську корупції заслуговує на окрему увагу, з обов'язковим розповсюдженням по засобам масової інформації всеукраїнського рівня. Країна повинна дізнатися, що сталося в козацькій столиці України - славному місті Нікополі, Дніпропетровська область.Йтиметься про те, як злочинна група високопосадовців вкрала у нікопольської Громади 176 гектар землі сільськогосподарського призначення. Шахраї після відкриття ринку землі готуються продати цю землі і покласти величезні гроші в особисту кишеню.Нагадуємо: Корупція розбещує владу - молодь оголосила війну. Отже, до початку 2020 року під володінням Нікопольської міської ради перебували 176 гектар землі. Спрощена дислокація - всередині багатокутника: вулиця Першотравнева - водоохоронна зона Каховського водосховища - вулиця П.Украіни - вулиця Лісова. На схемі Генерального плану Нікополя цю ділянку виділено чорним овалом.Тут ще в кінці 80-х років минулого століття планувалася забудова мікрорайону «Світанок», але ці плани не збулися, і ділянку так і залишився в статусі «Землі сільгосппризначення, цільове використання - городництво».Є Державний Акт на постійне володіння цією земельною ділянкою, Акт оформлений ще в 1993 році.Однак, місяць тому, 23 січня 2020 року ПРАВО ВЛАСНОСТІ на зазначені 176 гектар нікопольської міської землі перереєстровуються на Територіальну громаду села Придніпровське. У кілька етапів злочинці реалізували багатоходову корупційну операцію, про її деталях я розповім в наступному матеріалі.Варто додати, що безкарність корумпованої влади дає українцям приклад забути про людяність. Цю нахабну злочинну схему провернули кілька високих чиновників, один з яких працює в Нікопольській міській раді. Не буду поки називати його прізвище - попереду слідство і я не хочу передбачати події. Зазначу тільки, що цей високопосадовець щодня заходить в кабінет до Андрія Петровича Фісака і вирішує з ним багато міських питань. Саме цей високий чиновник щодня «вішає локшину» на вуха міському голові, обіцяючи йому забезпечити обрання на другий термін.Не можу з упевненістю стверджувати, що Фісак причетний до реалізації схеми з розкрадання 176 гектар землі у Громади, але моя думка однозначно - у А. П. Фісака як мінімум присутній халатне ставлення до виконання своїх обов'язків. Зазначу, що кадастрова вартість цієї ділянки - 4 мільйони 422 тисячі гривень.Насправді - у багато разів більше. Справа в тому, що Придніпровська сільська рада тепер має право виділити по 1-2 гектару фіз