IMG-LOGO

Всі публікації з тегом журналістика

Засудженого за напад на журналістів в Марганці звільнили від відбування покарання
Засудженого за напад на журналістів в Марганці звільнили від відбування покарання
Нікопольський район 2019-12-07 22:14:11
Як стало відомо NikopolToday, чоловіка, якого судили за напад на журналістів в Марганці, звільнили від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Про це повідомляє прес-служба прокуратури Дніпропетровської області.У травні 2016 року журналіст і оператор одного з інформаційних порталів, виконуючи редакційне завдання з висвітлення окремих обставин діяльності товариства з обмеженою відповідальністю, проводили відеозйомку нежитлового приміщення в місті Марганці. Незадоволений діями журналістів, власник приміщення наказав припинити відеозйомку, а коли останні відмовилися виконувати його незаконні вимоги, пошкодив відеокамеру.Вироком Марганецького міського суду підприємець був визнаний невинним у пред'явленому обвинуваченні і виправданий через відсутність в його діях складу кримінального злочину.Прокуратура не погодилася з таким рішенням суду і оскаржила його в апеляційній та касаційній інстанціях.Дніпровський апеляційний суд підтримав позицію прокуратури області та визнав громадянина винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.171 КК України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).При повторному розгляді справи Дніпровський апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції і призначив чоловікові покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.«Однак на підставі ст.49 і ч.5 ст.74 КК України його звільнено від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності», - повідомляють в прокуратурі.Раніше ми писали про добрі новини: топ гарних фото пухнастих нікопольців цієї осені від місцевої фотографині.Але будьте обережні, деякі невідомі мешканці Нікополя розкидають районами Нікополя отруту для песиків!
У Вінниці молодики в масках зірвали тренінг для журналістів: йшлося про толерантне висвітлення тем про ЛГБТ.
У Вінниці молодики в масках зірвали тренінг для журналістів: йшлося про толерантне висвітлення тем про ЛГБТ.
Україна 2020-02-05 18:36:33
Права людини під загрозою в Україні, нагадує NikopolToday. Поліція розпочала розслідування за фактом протиправних дій відносно організаторів тренінгу для журналістів.  Під час заходу троє невідомих увірвалися у конференц-зал, як повідомляє Нацполіція.Вони обливали все навколо олією та обкидали пір'ям журналістів пір'ям.1 лютого троє осіб зайшли до приміщення в готелі «Поділля». Там проводився тренінг для журналістів, та вчинили протиправні дії відносно його організаторів, перешкодили проведенню вказаного заходу. Зловмисникам загрожує до чотирьох років позбавлення волі.Молодики почали погрожувати організаторам, мовляв, таким заходам у Вінниці не місце, а толерантне висвітлення таких тем ставлять під загрозу інститут сім'ї.На цей випадок уже відреагувала поліція. Вони відкрили кримінальні провадження за статтею хуліганство та перешкоджання журналістській діяльності.Наразі  слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області розпочате досудове розслідування за ознаками ст. 171  (перешкоджання законній журналістській діяльності) та ч.2 ст.296 (хуліганство) Кримінального кодексу України.За вчинення цих правопорушень законодавством передбачено відповідальність – до 4-х років позбавлення волі.Остаточна правова кваліфікація дій зловмисників буде дана після  вивчення наявних відеозаписів протиправних дій, допитів свідків події та проведення  ряду інших слідчих дій.Хід  слідства  взято на контроль керівником ГУНП Юрієм Педосом.Фото Pinterest / 24 Раніше ми показували красоти приміського середовища Нікополя - знімки нагадують про зміни клімату. Також ми розповідали, як комуністичний режим в Китаї перейшов всі кордони - як коронавірус став другим Чорнобилем?
Володимир Зеленський потрапив на обкладинку журналу Time
Володимир Зеленський потрапив на обкладинку журналу Time
Україна 2020-02-11 12:12:33
Американський журнал Time випустив номер з президентом України Володимиром Зеленським на обкладинці. Головною темою номера стала стаття журналіста Саймона Шустера про український главі держави під назвою "Чоловік на роздоріжжі. Український президент Володимир Зеленський про те, як бути між Путіним і Трампом"."Рік - це великий час в політиці. Досить велика у випадку з Володимиром Зеленським, коміком, обраним президентом України, щоб перейти від знімального майданчика його київського комедійного фільму до найбільшої політичної драми в світі, в якій американський президент може виявитися підданим імпічменту", - пише автор.Президент України / фото TimeШустер зазначає, що демократи вважають Зеленського жертвою Трампа, який зловжив своєю владою, а республіканці - основним свідком невинності американського президента. Однак "жодна з цих ролей не близько того, про що Зеленський думав, висуваючи свою кандидатуру на виборах".Автор згадує, що ще при першій зустрічі тодішній кандидат в президенти питав про Трампа: "Який він? Нормальний хлопець? Ми розберемося. Упевнений, що ми порозуміємося".Але все склалося інакше, як раз в той момент, коли Україна найбільше потребувала американської підтримки. Так, Трамп намагався зобразити Україну корумпованою, а ключові європейські союзники "надягли маску холодного нейтралітету", висловивши підтримку Зеленському та домагаючись домовленостей з президентом РФ Володимиром Путіним.Зеленський не міг розраховувати і на підтримку з боку американських дипломатів, частина яких пішла у відставку і свідчила у справі про імпічмент."Коли ми зустрілися знову в листопаді, він (Зеленський, - ред.) Постарів і змінився набагато більше, ніж можна було очікувати по по закінченню 8 місяців. Він був не просто більш втомленим або реалістичним, але здавалося, що він підхопив політичну хворобу, яку колись ненавидів і хотів з нею боротися - цинізм", - пише автор."Я живу тут (Офіс президента, - ред.), Як у фортеці, з якої просто хочу втекти", - заявив Зеленський в інтерв'ю виданню.Президент України зізнався журналістові, що стежить за ходом розслідування імпічменту Трампа.Time відзначає, що за контакти з американцями в адміністрації Зеленського відповідав Андрій Єрмак. Завдання вилилася для помічника президента в місяці обговорення розслідувань, на яких наполягав Трамп.За його словами, весь цей час він дотримувався однієї позиції: "Зеленський і його команда ні в якому разі не будуть втручатися у внутрішню політику США". Таку позицію адміністрації Зеленського вдавалося утримувати досить довго, поки не були розпочаті слухання з імпічменту, підкреслює видання."Чесно кажучи, ми втомилися від цих обговорень. Весь той час, коли ви говорили про це, у нас гинули люди на Донбасі", - заявив Єрмак.Ще одним викликом для Зеленського, на думку видання, виявляться переговори в Нормандські форматі і зустріч з Путіним."Зустріч протиставить колишню зірку, який знаходиться на посаді президента чи шість місяців, ветерану КДБ, що знаходиться при владі протягом двох десятиліть, який брав участь у війнах і виграв їх", - йдеться в статті.В цей же час, в США республіканці починають все частіше повторювати заяви Путіна про те, що в американські вибори втрутилася не Росія, а Україна. Так, у Зеленського не залишилося вибору, крім як покластися на дипломатів з Німеччини і Франції під час переговорів в Парижі.Для того, щоб достукатися до європейських партнерів, Зеленський зібрав за круглим столом журналістів з Time, французького Le Monde, німецького Der Spiegel і польської Gazeta Wyborcza.За словами Зеленського, на минулому тижні він розмовляв з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, яка довгий час відстоювала інтереси України."Але німецька стіна навколо Зеленського стає тоншою, коли стосується інтересів німецького бізнесу", - пише видання.У той час, як Меркель готувалася до переговорів в Парижі, вона схвалювала енергетичний проект з Росією, який потенційно може завдати шкоди економіці України в 2020 році.Зеленський зізнався, що єдиний шанс зупинити запуск "Північний потік-2" - це санкції США."Але це малоймовірно, багато політиків з США, який боролися проти російського газопроводу, покинули адміністрацію. Наприклад, головний противник" Північного потоку "екс-радник президента США про національну безпеку Джон Болтон. Решта зайняті розслідуванням імпічменту", - пише автор.На завершення автор наводив цитату Зеленського: "Перш за все, я б не хотів, щоб Україна була картою, фігурою на шахівниці для великих світових гравців, які могли б використовувати нас як прикриття, як частина якоїсь угоди".При цьому Саймон Шустер зазначає, що якщо перші шість місяців презідентсва навчили Зеленського чогось, пов'язаного зі світовою політикою, так це того, що союзи можуть змінюватися так само швидко, як і примхи тих, хто приймає рішення в світі."Ось чому на питання, кому я довіряю, я чесно сказав вам: ніхто", - закінчує автор свою статтю цитатою Зеленського.Фото Фокус
Слуга народу: не про політику
Слуга народу: не про політику
Нікополь 2020-02-18 20:26:37
Рубрика "Власна думка" від NikopolToday створена і покликана використовувати право на свободу слова, ганатовану всім нам Конституцією України.Кожен із Вас може надіслати свої тексти на нашу електронну пошту nikopoltoday@gmail.com, щоб все місто почуло Ваші думки. * * * *Через кілька годин після моменту, коли Київ залишився позаду, світло вимкнули (а це значить, що ще біля ста сторінок книги я встиг прочитати до «відбою» у цьому радянському музеї...), люди нарешті почали вмощуватись спати, завершаюся свої теревені, у яких важко віднайти сенс... ...мережі вже немає, безлюдні простори, йдуть за поїздом, який нагадує мешканцям хуторів кінця 19/початку 20-го сторіччя, що вони у цоьму вакуумі не самі і десь далі існує інше життя. Хоча в наш час, в нашій країні, вже важко визначити, чи міське дороге життя краще за ділянку і автономний будинок......молоді дівчата, із сусіднього вагону знову починають співати, повертаючись додому з якогось вокального конкурсу у Києві, з нагородами. Раптово вони починають співати опенінг з TV-ShoW «Слуга Народу» і десь на середині пісні вже співає пів вагону, а я в цей час згадую цікавого хлопця на вокзалі у модерновому-кілті, з косухою на плечах і пірсингом на обличчі; і тут мене накривають емоція, що це вже зовсім інша країна, іншими людьми, дітьми, тінейджерами, молоддю, а також думки, чи не зайвий я на цій землі?Нагадуємо: Люди самі розводять котів і собак, не роблять стерилізація й викидають потомство страждати на вулиці міст, де на них чатують догхантери та маніяки. Чи є мені місце серед цих людей, і коли вже нарешті завершиться ця травля проти мене, яка вже давно не йде від гомофобів, а на 100% від українських ЛГБТ? Майже не залишилось людей, які мене справді знають в Україні, окрім родини. Тільки щоденний буллінг, дискримінація зі сторони ЛГБТ та їх друзів-ксенофобів... І все більше читачів з Європи, Америки, від яких я не отримую нічого іншого окрім позитивних емоцій, натхнення та стимулу далі творити, але вже не для України, де будь-яку підтримку чекати марно, отримати неможливо, довіряти обіцянкам - без сенсу. Я сам на сам, зі своїм болем, проблемами, закритий, бо у відповідь тільки і бачу зловтішання людей. Пісня закінчилась, і цієї миті мої думки перервали оплески у вагоні. Все ж, зважуючи все, я б не хотів бути «слугою» для такого народу, або для окремих його частин чи анклавів, до яких я долею приписаний але не належу, без пояснень, затравлений цими представниками, яким насправді не цікаво хто ти, тільки би вкусити та отримати свою дозу крові, збираючись у зграї, як бидло і атакувати, безкарно.Автор Rayan RienerВарто знати: Як задовільнити статевого партнера в ліжку, щоб отримати найкращий секс та емоційне задоволення?
Бенкет під час чуми - корупція під прикриттям загального страху та паніки
Бенкет під час чуми - корупція під прикриттям загального страху та паніки
Нікополь 2020-02-24 18:27:44
Мовчати більне не можна! Здається, українська політика продовжує використовувати таку жахливу річ, як небезпечний коронавірус, щоб відволікти нашу увагу від корупції й вкрасти ще більше. Терміново. У нікопольської Громади вкрали 176 гектар землі! Цілий район Нікополя буде продано за сотні тисяч доларів. Про це NikopolToday передає від CityNikopol, з посиланням на відео Віталія Журавльова. Нікопольці, сьогоднішня тема з циклу про нікопольську корупції заслуговує на окрему увагу, з обов'язковим розповсюдженням по засобам масової інформації всеукраїнського рівня. Країна повинна дізнатися, що сталося в козацькій столиці України - славному місті Нікополі, Дніпропетровська область.Йтиметься про те, як злочинна група високопосадовців вкрала у нікопольської Громади 176 гектар землі сільськогосподарського призначення. Шахраї після відкриття ринку землі готуються продати цю землі і покласти величезні гроші в особисту кишеню.Нагадуємо: Корупція розбещує владу - молодь оголосила війну. Отже, до початку 2020 року під володінням Нікопольської міської ради перебували 176 гектар землі. Спрощена дислокація - всередині багатокутника: вулиця Першотравнева - водоохоронна зона Каховського водосховища - вулиця П.Украіни - вулиця Лісова. На схемі Генерального плану Нікополя цю ділянку виділено чорним овалом.Тут ще в кінці 80-х років минулого століття планувалася забудова мікрорайону «Світанок», але ці плани не збулися, і ділянку так і залишився в статусі «Землі сільгосппризначення, цільове використання - городництво».Є Державний Акт на постійне володіння цією земельною ділянкою, Акт оформлений ще в 1993 році.Однак, місяць тому, 23 січня 2020 року ПРАВО ВЛАСНОСТІ на зазначені 176 гектар нікопольської міської землі перереєстровуються на Територіальну громаду села Придніпровське. У кілька етапів злочинці реалізували багатоходову корупційну операцію, про її деталях я розповім в наступному матеріалі.Варто додати, що безкарність корумпованої влади дає українцям приклад забути про людяність. Цю нахабну злочинну схему провернули кілька високих чиновників, один з яких працює в Нікопольській міській раді. Не буду поки називати його прізвище - попереду слідство і я не хочу передбачати події. Зазначу тільки, що цей високопосадовець щодня заходить в кабінет до Андрія Петровича Фісака і вирішує з ним багато міських питань. Саме цей високий чиновник щодня «вішає локшину» на вуха міському голові, обіцяючи йому забезпечити обрання на другий термін.Не можу з упевненістю стверджувати, що Фісак причетний до реалізації схеми з розкрадання 176 гектар землі у Громади, але моя думка однозначно - у А. П. Фісака як мінімум присутній халатне ставлення до виконання своїх обов'язків. Зазначу, що кадастрова вартість цієї ділянки - 4 мільйони 422 тисячі гривень.Насправді - у багато разів більше. Справа в тому, що Придніпровська сільська рада тепер має право виділити по 1-2 гектару фізичним особам для ведення сільського господарства. Природньо, після відкриття ринку землі, ці гектари будуть продані. А ринкова вартість тут величезна - з огляду на близькість до міста. Комунікації - ПОРУЧ, асфальтована дорога - з трьох сторін, до водосховища - рукою подати, електромережі можна завести з будь-якого напрямку...Сумнівів немає, організатори злочинної схеми оформлять землю на своїх підставних осіб і в підсумку отримають прибуток в СОТНІ тисяч доларів. Але ж цю землю могли отримати у власність жителі Нікополя, перш за все, представники пільгових категорій - багатодітні сім'ї, учасники АТО, чорнобильці, випускники дитбудинків...Варто знати: Як реальні реформи та боротьба із корупцією і злочинністю зробили Польщу багатою?Шановні глядачі (мова про відео у кінці матеіралу, руд.), в наступному матеріалі я надам додаткові документи, що стосуються дерибану нікопольської землі.Що необхідно ТЕРМІНОВО зробити? Міський голова зобов'язаний:1. Негайно подати заяву в прокуратуру про відкриття кримінального провадження. 2. Негайно подати Позов про скасування реєстрації 176 гектар нікопольської землі за Придніпровською сільської радою. 3. Попутньо заявити вимоги про забезпечення поданого позову - і саме: про заборону будь-яких дій з вказаною землею. Інакше землю роздерибанять на частини по фізичних особах і потім повернути її Громаді буде, м'яко кажучи, дуже проблематично.Андрій Петрович, звертаюся до Вас особисто - якщо ви не виконаєте свої обов'язки щодо захисту міської власності, то тим самим підтвердите свою корупційну участь в крадіжці землі. Тоді ми самостійно подамо всі необхідні позови і заяви, а Вам доведеться відповісти на безліч незручних запитань. Занадто великий збиток, що обчислюється сотнями мільйонів гривень, ви вже принесли нікопольської громаді.Продовження теми - в наступному випуску, який вийде в ефір найближчим часом. Шановні глядачі, ще раз прошу допомоги в поширенні даного матеріалу.За матеріалом Виталія Журавльова (НІКОПОЛЬЦІ Громадська Спілка) / фото CityNikopol та PinterestВарто розуміти, що корумповані політики використовують дискримінацію, ненависть та зокрема гомофобію, щоб забруднити ім'я борців проти корупції. Також ми писали, як у Дніпрі добрі люди рятують собак з під колес авто. 
Перший мільйон: українці перетнули золотий рубіж у “Вікіпедія”
Перший мільйон: українці перетнули золотий рубіж у “Вікіпедія”
Україна 2020-04-04 10:48:41
Українська “Вікіпедія” перетнула важливу позначку в мільйон статей. Якщо ще більше людей під час карантину буде писати нові статті - переженемо російську версію. Про це NikopolToday розповідає із посиланням на Історичну Правду. 23 березня став історичним днем в українській “Вікіпедії” - з’явилася мільйонна стаття. Як передає "Новинарня", про це повідомляють на фейсбук-сторінці української "Вікіпедії".Нагадуємо, під час карантину можна відновити свої творчі навички і згадати про власні таланти. У 1000000-й статті йдеться про американську темношкіру співачку Одетту, яку вважали "голосом боротьби за громадянські права". За 16 років Вікіпедія стала найбільшою онлайн-енциклопедією українською мовою, яка коли-небудь існувала.Зараз вона перебуває на 17-му місці серед усіх вікіпедій національними мовами, на 11-му місці серед європейських вікіпедій та на третьому – серед вікіпедій слов'янськими мовами – після російської (1,6 млн) і польської (майже 1,4 млн).Лідирує – англомовна вікі: 6 млн 039 тис. 72 статті.Зареєстрованих користувачів (дописувачів) української вікі станом на 23 березня 2020 року – 498456. Перша стаття в українській Вікіпедії була "Атом". Її створив 30 січня 2004 року Юрій Ковальов, українець із Токіо.Позначки 500 тисяч статей українська Вікіпедія досягла 12 травня 2014 року. Нова стаття в українській Вікі з'являється приблизно раз на 6 хвилин. Чоловіків-дописувачів значно більше, ніж жінок.До слова, інформація про голокост у Китаї стала загальновідомою, попри замилювання очей коронавірусом. Також ми писали про дивачку-Грету, з якою багато хто кепкував, тепер Природа постала, щоб "покепкувати" із людства. 
Головні новини міста Нікополь за тиждень, що минув
Головні новини міста Нікополь за тиждень, що минув
Нікополь 2020-04-13 19:54:11
Головні новини тижня, що минає. Про це NikopolToday передає з посиланням на ГО "Прихист". Між іншим, як чоловікам подолати страх сексу?Наше місто продовжує жити в умовах карантину, який створив для жителів безліч незручностей і обмежень. Але при цьому карантин зовсім не вплинув на насиченість інформаційних приводів в Нікополі та регіоні. Вже традиційно ЗМІ підводить підсумки тижня, що минає і пропонуємо вам згадати найважливіші події, які трапилися в ці 7 днів.Ще на минулих вихідних міська влада оголосила про те, що з понеділка проїзд в громадському транспорті буде дозволений тільки тим городянам, у кого буде спеціальний пропуск. Починаючи з суботи, представники громадських організацій і підприємств отримували ці перепустки на своїх співробітників. Всього ж було роздано понад 10 тисяч «карантинних проїзних». Якщо продовжувати тему транспорту, то варто також відзначити, що на період карантину в місті змінився графік руху автобусів. Не всім жителям Нікополя сподобалося це нововведення, про що вони розповіли журналістам. Подробиці дивіться в сюжеті.Але не автобусами єдиними. У екстрених служб міста було також багато роботи протягом цих семи днів. У понеділок на мікрорайоні Трубник-2 трапилася масштабна пожежа. На площі в 10 га горіли суха трава та очерет. Дивіться ексклюзивну аерозйомку від журналістів.У вівторок в одній з квартир по вул. Княжа відбулося «криваве застілля». Четверо чоловіків і жінка розпивали алкоголь. У якийсь момент у одного з них в руках опинився кухонний ніж, яким він став наносити удари присутнім.Більше новин про тиждень, що минув читайте за цим посиланням. Фото ГО "Прихист"До слова, пригадаймо революційне минуле Нікополя та країни у віршах. 
У нас беззубі Спілки журналістів - Репортер
У нас беззубі Спілки журналістів - Репортер
Нікополь 2020-04-25 21:42:37
Через карантин відбуваються утиски друкованих ЗМІ в цілій країні. Чому тютюнові кіоски і генделі працюють, а преса - ні? Про недолугі правила карантину в Нікополі та країні NikopolToday пише із посиланням на газету <Репортер>.І хоча у нас немає власного друкованого видання, в знак солідарності, публікуємо звернення газети до громадськості та влади.Дорогие земляки!Дорогие земляки! Все, что нас не убивает, делает нас сильнее! Будем держаться этого принципа. Печатные издания в Украине поставили в ужасные условия – закрыты газетные киоски. Как можно выпускать газету, если ее негде продавать?! Почему ломбарды и табачные киоски работают, а газетным нельзя?! Вопиющее беззаконие Зеленского! Нас начали убивать беспределом «Укрпочты» (низкие зарплаты почтальонов и королевские доходы главаря почтового беспредела); у «Репортера» незаконно забрали победу в конкурсе на размещение информации горсовета и горисполкома, искусственно лишили 100 тыс. грн. по договору (торжествует Донец!)E нас беззубые Союзы журналистов (как в Никополе, так и по всей стране), которые не могут отстоять справедливость. Таким образом убивают не только печатные издания, а старшее поколение, ведь они не владеют Интернетом, по ТВ идет разнобой, в котором трудно разобраться. Ну что ж, будем опускаться на дно бескультурья и хамства, которое несут соцсети. В истории и не такое было. Спрашивайте нашу газету в почтовых отделениях и в редакции.Телефон: 066-283-69-97І дійсно, варто додати, чому книгарні та преса замкнуті під час карантину? Хто дасть відповідь?
Чи забов'язаний артист бути голодним?
Чи забов'язаний артист бути голодним?
Нікополь 2020-05-24 16:32:44
Розвінчуємо міфи... Текст про минуле але і також про майбутнє на NikopolToday, від в. о. редактора сайту для творчих і допитливих людей.Я завше доволі відкритий у спілкуванні із читачами. Іноді мені здається, що моє життя стає подібним до кола Сансари. Іноді, я настільки напружений, зтурбований власними подіями у житті, справами та заробітками, що забуває про усе. Голова починає відмовляти. Але якщо я відкритий, то можу мати дискусію із читачами, що стали для мене вельми шанованими друзями, що завжди підкажуть як бути, коли скрутно або коли здається, що так є. Тому у дискусії народжується істина. В Україні є думка, що Захід дуже багатий, і чи не кожен там має мільйони долларів і розкішне життя. Це люди дивляться Західні фільми, де бачать чисті дороги, подвір’я, двоповерхові затишні будинки і гарних акторів. Але у половини людей нема бажання або грошей їхати до Америки чи Європи, щоб усе це перевірити і дізнатись правду. Чи таке воно життя? Із іншої сторони, американці та європейці також мало що знають про Україну окрім картинок із тих самих фільмів, що відзняті в Голлівуді: брудні вулиці, дикі люди. Та чи так це насправді? Наприклад, як виглядає моє життя? Бо я вважаю себе звичайною людиною. Можливо я маю трохи більше грошей ніж половина українців але чи це дає мені право бути щасливішим? Не думаю. У кожної людини власні цілі та бажання. Щастя не залежить від грошей. І тим більш не від картинки вулиць міст із України або Америки. Цього разу, я просто хочу детально розкласти своє сьогодення по поличках, щоб донести своїм підписникам ти відповіді, які вони можливо мають. Оскільки мої друзі-читачі можуть вважати мене успішною людиною, а мої вороги - навпаки. То ж де є істина? Вона народжується тільки у дискусії, як я писав вище. Із дитинства я був дуже працьовитою дитиною. Я не чекав грошей від матері-одиначки або подарунків на День Народження, яко скоріш за все і не було в моєму дитинстві, окрім кількох випадків, які можу пригадати лише із сльозами на очах. І не можу сказати, що я ріс нещасною дитиною. Я був справжнім дослідником, активістом і творцем із маличку. Із цього виникало звісно багато проблем, коли живеш у злиденному місті, де усі заводи, фабрики та курорти закрилися. Праця в мене почалася із дитинства. Вже у п’ять-шість років, я зрозумів, що чекати морозиво або цукерки від матері марно. Вона рахувала копійки і думала лише про те, що купити: хліб або пральний порошок? Я носив якесь дрантя із минулого сторіччя. Я дуже добре знаю, що таке злидні, бідність та скрута. Але я не бачу в цьому великої проблеми. Про такі сім’ї повинна піклуватись держава, оскільки має багато податків і замість того, щоб скласти ці гроші до кишень - вона забов’язана допомагати людям у скруті: соціальне житло у великих містах, де є доступ до більшої кількості робочих місць, наприклад. Я ж пам’ятаю із дитинства, що є корупція та жадоба людей. Речі, які зазвичай люди пізнають із дорослого віку, навалилися на мене тягарем ще змаличку. Тож я не жалів себе. Організував друзів, щоб знайти роботи ще років до 10. Ми збирали пусті пляшки, макулатуру, ходили до багатих будинків, щоб виконувати важку роботу. Я буду пам’ятати усе життя свої закривавлені руки від сухого бур’яну, які я намагався вирвати із землі, схожої на пустелю, ніж на сад біля панського будинку. Я вже промовчу про мішки із собачим лайном, яке я носив на власній спині у 10 років до сміттєвих баків, які знаходилися за кілометр від будинку багатих роботодавців. Що я отримував за ту роботу? 2 гривні за прибраний сад, із окровавленими долонями і 6 гривень за десяток-другий мішків із лайном, який носив на спині до смітника. Потім ми із друзями знову бігли шукати пусті пляшки та макулатуру. Ми знали усі місця прийому вторинної сировини і отримували також по кілька гривень на день з того. Таким чином, я мав завжди кишенькові гроші на морозиво, цукерки та іграшки, які купував собі сам. Іноді мама підходила до мене і просила гроші на хліб із обіцянками повернути. Алея  махав рукою й казав: ой забудь! Тож я не боявся праці із дитинства, хоча завжди розумів що отримую надто мало за таку важку працю. Наприклад, коли був сезон збору овочів чи фруктів-ягід на полях за містом. Я отримував 4-6 гривень за важку роботу за день по цим колхозам, коли їхав разом із друзями збирати городину. Принаймні так виглядало життя пристосованої дитини в Україні понад 10 років тому. Звісно, зараз усе дуже сильно змінилося. Хоча звісно є ті самі діти, що збирають пляшки, макулатуру, працюють на сусідів, їздять заробляти влітку гроші у садах за містом. Але промайнуло 10 років, дуже швидко. Діти стали такими ж лінивими як у Європі. Це покоління дітей росте на гроші батьків, що працюють за кордоном. Вони не знають ціни грошам. Наприклад як мій племінник - він завжди мав найкращі речі, купу іграшок, які валяються до потолку як сміття і кишенькові гроші, які він отримує просто так, ні за що. Він навіть не думає допомагати батькам. Він навчився вважати, що усі йому винні ці гроші бо він дитина. Я навіть не уявляю що буде із цим поколінням дітей у майбутньому. Вони не навчені боротися, працювати. Усе, що вони зможуть зробити, усе до чого вони будуть здатні додуматися: поїхати з України щоб менше працювати у Європі чи Америці. Вони не знають, що таке скрута і коли мати просить в тебе гроші на хліб. Вони знають тільки одне: батьки повинні усе робити за них, поки вони прогулюють школу, палять цигарки і звикають до алкоголю із 10 років, починають стосунки у 11-13 років, поки батьки працюють за кордоном у Європі чи Америці і надсилають їм купу грошей на розваги тут в Україні. Це покоління не знає реального життя. Що стосується мене, то наразі я маю достатньо грошей для свого життя. Тому що із дитинства я навчився працювати і працюю зараз для того лише, щоб колись дізнатись А ЩО ТАКЕ ДИТИНСТВО? Я ЙОГО НЕ МАВ! Я працював із 6 років, щоб отримати солодощі та іграшки, омріяні олівці та аркуші паперу на яких міг би малювати. Тому мене нудить від коментарів людей, що не знають мого життя і кажуть про якусь мою депресію. Я мав історію і вихід із того злиденного покоління 1990-х, коли було найбільш скрутно для усіх людей, окрім мафії та корупціонерів. Усе що я роблю, це намагаюся отримати дитинство, подумав я нещодавно. Просто жити, малювати і писати і отримувати за це гроші, бо я не знаю як це мати таке дитинство. Я досі пам’ятаю, як я рився по смітниках у 5 років, поки ніхто не бачив, щоб знайти там залишки молока і спробувати це, оскільки мати не мала грошей на добре харчування, хоча працювала з ранку до ночі і приходила додому дуже втомленою і вкрай пригніченою. Деякі мої знайомі дуже заздрять мені, кажуть про якийсь успіх. Деякі, знаючи, що я маю по 1 долларів на місяць (або більше), намагаються залестити або хвалити мене, намагаючись випросити якомога більше. Тому я усе більше концентруюся на роботі, оскільки нове покоління українських підлітків та дітей тільки і знає і вміє як ПРОСИТИ ГРОШІ, знає як одурити, обманути і отримати для себе якомога більше, нічого не зробивши за те. Дуж сумно. Оскільки де я тільки не працював, скільки сфер не обійшов праці - і бачу як інші люди вміють лише жалітися, не намагаючись боротися. Насправді, певно їх усе влаштовує. У великих містах тим більше. Величезній кількості людей у великих містах Україні усе влаштовує: мати по кілька сотень долларів на місяць, якщо вони місцеві і мають батьківську квартиру. Я ж плачу зараз 300-350 долларів за оренду апартаментів, якщо рахувати із послугами, за виключенням плати за інтернет. Бо той інтернет коштує 5 долларів на місяць. Мобільний телефон також 5 долларів на місяць. І загалом ці витрати на комунікації забирають до 50 долларів на місяць, якщо включити гроші на транспорт. Я також надсилаю гроші своїй матері кожного місяця. Буває що не тільки 100 долларів на їжу, але і більше, на ліки. І також зверху 100 євро на ремонт двокімнатної квартири, від померлого батька, яку я хочу продати. Це вже 400 (гроші які витрачаю на оренду квартири та послуги) +200-300 долларів (які я надсилаю матері на харчі, ліки та ремонт квартири у Нікополі). Маю десь 600 долларів, які йдуть і не дають мені поки що нічого. Тому я повинен постійно працювати. Маючи досвід із фрилансу, я вже давно зрозумів, що фриланс може давати часто більше грошей ніж офіційна робота, за яку дають 300-400 долларів на місяць, які я не можу вважати грошима, оскільки стільки ж віддаю за оренду квартири. Я дуже вдячний своїм читачам, що вони купують мою книгу на Амазон, і це дає мені 100-200 долларів на місяць додаткових роялті. Це дуже допомагає мені. Наприклад зараз, я буду брати ці гроші щоб оплатити послуги ілюстратора і це буде 200-300 долларів за роботу художника, який прикрасить обкладинку книги і сторінки книги ілюстраціями. Мені також стає легше на серці, коли я отримую донати від читачів і підписників. Це можу бути 100 або більше долларів на місяць. Іноді це було навіть до 1000 долларів на місяць але я не розраховую на ці гроші, оскільки це може бути або може не бути завтра взагалі тому працюю зараз ще більше. Ціни в Україні ростуть щодня. Оренда апартаментів дорожчає щогодини. І я нічого не можу зробити із цією ситуацією. Тому не слід вважати Україну бідною країною. Половина людей тут живе так само добре, як середній клас американців або європейців. Має 1-2 тисячі долларів на місяць або набагато більше. Тому на вулицях України засилля надзвичайно дорогих автівок. Ви побачите верениці і повні паркінги нереально дорогих авто, які заполонили Київ та інші великі міста і ви не пригадаєте цього в своєму маленькому американському чи європейському місті, де ви маєте справу жити. Чому так? Більшість людей в Україні не платять податки. Більшість людей отримує в Україні кеш у конверті за роботу. І іноді цей кеш - мільйоні баксів, десятки тися долларів на місяць або навіть більше. Україна - це золоте Ельдорадо для спритних оборуток та підприємливих дільців. Справжню цифру реальної економіки України не знає ніхто. Але впевнений, це навіть більше ніж у Польщі. Справа у тому, що українці, - не вірять політикам. Вони добре знають, що їх податки просто вкрадуть і життя навколо не стане кращим. Тому люди отримують кеш і будують собі маєтки, купують нереально дорогі авто і крайньому випадку платять хабар, щоб від них відчепилися, поки інфраструктура нагадує післявоєнну. Але така нині ситуація. Кожен із нас, в Україні, знає що таке корупція і не хоче викидати власні гроші на вітер, не має віри у те, що ці гроші підуть до реального покращення інфраструктури, медицини, освіти чи соціальних виплат пенсіонерам, наприклад. Усі ми добре розуміємо, що ці гроші будуть вкрадені і ми навчилися жити без податків, отримуючи таємні гроші у конвертах, і тільки ми самі знаємо, скільки у конверті - лише 500 долларів, або 5 тисяч долларів, а може і більше. Маючи ці гроші ми вже допомагаємо своїм батькам, оскільки держава не допоможе їм, маючи ці незаконні гроші, ми можемо дати майбутнє своїй родині, дітям та родичам. Саме так виглядає сучасне сьогодення в Україні. Я вже промовчу про наркотрафік, проституцію, ігровий бізнес тощо що складає нереальні величезні прибутки для органів влади, яка отримує хабарі за це. Але насправді, поліція та спеціальні служби України самі організують нарко-картелі, студії з проститутками, та незаконні гральні установи і є їх власниками або опікунами. Українці ненавидять усе це і не хочуть рахуватись із владою, ховають усі свої гроші. Тому ззовні будинко може бутис тарим та занедбаним, але апартаменти українців у середині можуть бути такими самими чудовими як у звичайного американця чи європейця від середнього статку до набагато кращих умов. Нехай вулиці України не лякають вас, оскільки українські будинки можуть бути більш дорожчими за ваші у Лондоні чи Парижі або у Нью-Йорку. Таке нині життя в Україні і це життя стало традиційним для усіх нас тут. Суспільство живе окремо від політиків, що крадуть наші гроші і не дають нічого взамін. Ми пристосувалися до терору зі сторони політиків і вигадуємо нові схеми, як ми можемо сховати свої гроші, зароблені плідною, важкою працею від жадібних українських корупціонерів, які тільки і можуть що вимагати ще більше грошей від українців, тому ми маємо багато бідних. Куди б ти не пішов, одразу з вас будуть просити хабар на руки, гроші до кишені: лікарня, школа, всюди з вас будуть вимагати гроші. Дуже складна ситуація, правда? Політики вчепилися за ці купи грошей із бюджету як паразити і їх дуже складно вигнати. Оскільки вони мають владу і спробують одразу закрити тобі рота або навіть скерують поліцію, щоб ти отримав синці на тілі чи гірше - потрапив до в’язниці, мовчав. Пані Савченко вже почала відкрито говорити: що Парламент Україні слід знищити разом із депутатами і якщо ви запитаєте в людей на вулиці, вони скажуть: я підтримую вбивство українських політиків, це треба було зробити вже давно. І я точно знаю, що коли буде нова Революція в Україні то вона буде схожа на Французьку. Люди сховали багато зброї, яка потрапили до них через війну і деякі настільки втомлені від корупції та безладу в країні що готові братися за зброю і вбивати політиків, що руйнують наше майбутнє. Зруйнували моє життя, моєї матері та родини і багато життів родин в Україні. Тож, що мені залишається? 100-200 долларів на життя, одяг, їжу. Якщо вирахувати гроші за оренду квартири, послуги та транспорт, а також допомогу моїй матері. Я навіть не уявляю, яким чином я відкладаю гроші на власну квартиру. Можливо тому, що я їм один раз 1 день, і витрачаю більше грошей на каву. Це як бензин для мого тіла, робота, що повинен працювати, оскільки моя держава не підтримувала і не підтримує мене ніколи. Або я забов’язаний бути голодним і викидати свої гроші на податки, як на вітер, до смітнику? Це не Польща, де польські автори книжок стоять вище за інших, їх книжки на вітринах. В Україні усі книги на вітринах книгарень - американські. Усі державні нагороди для художників та письменників куплені багатими батьками або самими політиками для власних дітей. Корупція усюди. І коли я йду до книжкового магазину, мене женуть звідти із прокляттями. Тому я можу продавати свої книги лише самостійно, через Амазон, пошту, так само як і картини і я зовсім не хочу платити податки, оскільки знаю, що мої гроші будуть вкрадені збоченими на багатстві політиками, які багатші за Європейських або Американських політиків і вже давно скуповують ваш бізнес у Європі та Америки. Вам не страшно, коли вони зроблять вашу країну подібною на Україну - де влада лише у тих, хто має гроші і допомоги чекати ніде. Вони змусять вас бути рабами, що ховають власний кеш, тому що вони вже вкрали долі Українців і тепер купують ваші шахти, заводи та фабрики в Америці та Європі, щоб стати ще більш багатими. Тому, маючи ТІЛЬКИ 1-2 тисячі долларів на місяць, я не можу сподіватись на гарне життя в Україні, де ціни ростуть кожного дня. Одяг дорожче ніж у США у 2 рази. Усе дорожчає в Україні на 30-50% ніж у Польщі, Болгарії, Румунії чи Хорватії. Навіть у Італії їжа більш дешева і одяг ніж в Україні на третину або на 50%. Тому Україна не бідна, вона пограбована мафією, яка контролю усе навколо і вимагає від суспільства усе більше грошей. Ці люди вже давно купили квартири в Лондоні, Нью-Йорку та Парижі і живуть там, навчають дітей і живуть за той рахунок, що платять малі гроші українським працівникам, тому що їх справи налагоджені - вони дали хабарі політикам і робітники працюють багато у поганих умовах, поки вони відпочивають у Європі та Америці і купують собі цілі острови але не платять за це податки. Вони експлуатують цілу країну, маючи під контролем поліцію та спеціальні служби, які закриють рота звичайній людині, яка не готова взяти зброю у руки щоб захистити себе і майбутнє для власних дітей. Ось чому Україна - це кіберпанк. Ось чому українці їдуть працювати та жити до Європи та Америки, щоб отримати захист від корупції та експлуатації. Оскільки нестерпно дивитись, як поруч з тобою їздять надзвичайно дорогі авто, але бабусі купують одну картоплю та один помідор у супермаркеті, тому що отримують соціальну виплату від держави 50-100 долларів на місяць! Це зовсім не гроші… Оскільки ціни такі як у Європі. Грабунок! Я пам’ятаю, як дуже багато малював у дитинстві. Вчителі зі школи надсилали мої роботи на усі мистецькі конкурси, та я отримував завжди 3 місце. Чому? Я був дуже спостережливою дитиною. Я бачив, як на заходах вручення премій приходили батькі із дітьми учасниками. Перше місце отримувала дитина із найбагатьшими батьками на дуже дорогій автівці, дурге місце - також. Третє місце отримував я за роботу, яка значно перервершувала мій вік, але я не мав багатих батьків, як б заплатили гроші за якусь ганебний малюнок, щоб їх дитина отримала атестат із 1-м місцем і потім мала майбутнє. Усі Університети в Україні із дизайну - це закриті двері для мене, тому що я не маю грошей на хабар. Там навчаються діти лише і багатих батьків, які можуть дати 1-2 або більше тисяч долларів, щоб їх дитина змогла піти до того Універсітету. Хоча про що я говорю? Вони часто просто купують диплом, тому що їм лінь вчитись. Я усе дитинство та юність провів за малюванням, щоб покращити власні навички але коли пішов до Університету в мене спитали чи я маю гроші? Мені прямо у личе сказали - ЯКЩО В ТЕБЕ НЕМАЄ ГРОШЕЙ НА ХАБАР ТО ТИ НІКОЛИ НЕ ПОТРАПИШ ДО УНІВЕРСИТЕТУ. Бодай як ти малюєш, чи маєш ти талант! Це не важливо в Україні. Я навіть можу згадати той час коли я навчався у ліцеї. Мої малюнки та дизайн також надіслали для конкурсу. Моя подруга була головою класу тому вона часто спілкувалась із вчителями. Я не отримав місце за мою роботу і мою картину мені не повернули. Вчителі вкрали мою картину. Моя подруга почала розслідування і за дверима підслухала, що відбувається. Вчителі вкрали мою роботу “Природа” і передали її власним дітям, щоб вони надіслали її до конкурсу і отримали місця в цьому конкурсі. А я залишився ні з чим. В Україні не важливо, який ти талановитий або розумний, важливо те, чи вмієш ти красти, брехати, давати хабарі, робити брудні оборутки із політиками та бізнесом, щоб створити купу грошей і купити апартаменти у Лондоні, поки інші працюють як раби на тебе в Україні. Ось таке воно, життя митця в Україні. І це звісно нічого, що я написав. Це майже не дає інформації, пробачте. Я мав набагато більше моментів, пов’язаних із несправедливістю тут в Україні. Де моє мистецтво крадуть, а взамен я отримую: дякую! І двері переді мною зачиняються, точу що я не маю багато грошей. І так, багато грошей, це більше ніж ви маєте у себе в Європі чи Америці. І тому ті українці що ведуть війну із корупцією та беззаконням добре знають, що Україна має купу грошей і може виглядати як Німеччина але перед цим усіх бридких хабарників, злодіїв, мафію та корумпованих політиків, як подолати щоб зберегти власне життя? Якщо проти одної людини ціла злагоджена система, що працює на лише на багатих і робить бідними усіх інших, бадай якими б талановитими, розумними та неймовірними ці люди не були. Їх ідеї будуть вкрадені. Тому моя єдина підтримка - це ви. Жителі Західних країн, що купуєте мої книги а я вам детально розповім, як це - жити в антиутопії, кіберпанку та постапокаліпсису тому що це моє життя. Мені важко подумати навіть, який ефект дасть моя автобіографія. Ви напевно не можете повірити, що здорова людина може витримати усе те, що з нею може статися, як це було зі мною. Тож, я йду купувати ще кави. У моїх розрахунках немає витрат на їжу. Я повинен перекласти і дописатиу се, що маю, оскільки в мене залишилось мало часу. У будь-яку хвилину у мої двері може увірватись поліція, якщо захоче. Це реальна боротьба із кривавою системою і реальним життям автора, який намагається кричати до світу але не впевнений, що його чують. І чи бачать більше своїми дитячими очима, що приховує душа за тими світлинами які ви так любите бачити. Та я і не розраховую, я розумію, що ви лише діти дитячого західного світу, що живе власним життям, поруч із сусідами мільйонерами з України, чиї руки заплямовані кров’ю українців та брудними грошима з рабською праці моїх співвітчизників. Фото Pinterest
6 червня: день вільного журналіста
6 червня: день вільного журналіста
Україна 2020-06-06 17:23:08
6 червня в Україні святкують День журналіста. Не забудьте привітати з цим святом своїх друзів, які працюють на цьому терені.6 червня в Україні відзначається професійне свято тих, хто часом ризикує своїм життям заради вашої ранкової стрічки новин. Відстоєю правду, свободу слова, права людини та справедливість. 6 червня в Україні відзначається День журналіста. В цей день вітають працівників ЗМІ, які, часом ризикуючи своїм життям, добувають інформацію і розповідають про неї мільйонам людей, пояснюють складні явища доступними словами і щодня фіксують факти, за якими наступні покоління будуть вчити історію.Також українці сьогодні відзначають Троїцьку батьківську суботу та День журналіста. Православна церква закликає в цей день здійснювати поминання, щоб благодать Святого Духа очистила душі покійних від гріхів. У цей день живі моляться за упокій душ покійних і за спасіння їх в Царстві Христовому.Народні прикмети на 6 червня:- Ясне сонце - літо буде врожайним;- На небі багато птахів - чекай гарної погоди;- Птахи низько літають - будуть сильні дощі влітку;- Багато комарів - буде посуха в липні.Що не можна робити 6 червня?- Не можна лаятися і лихословити;- Заборонено бажати іншим людям зла;- Не можна займатися важкою домашньою роботою.У кого іменини 6 червня?Іменини сьогодні святкують Іван, Каллінік, Маркіяна, Мелетій, Микита, Семен, Серапіон, Степан (Стефан), Фавст, Федір, Олена, Павлина, Норберт, Антон, Антоніна.Фото www.stb.ua / pexels
Завантажуйте більше