IMG-LOGO

Всі публікації з тегом астрономія

Коли на Червону планету відправиться новий ровер Mars 2020?
Коли на Червону планету відправиться новий ровер Mars 2020?
Світ 2020-04-28 16:56:29
Слідом за Curiosity на Червону планету відправиться новий ровер Mars 2020. Про це NikopolToday розповідає з посиланням на "Погляд". Він відправиться на Марс вже в нинішньому 2020 році.Ровер Mars 2020 був сконструйований і успішно пройшов випробування в лабораторії Jet Propulsion в Пасадені. Запуск з мису Канаверал відбудеться з 17 липня 2020 до 5 серпня 2020. Апарат досягне Марса 18 лютого 2021 року, повідомили в НАСА.Дизайн Mars 2020 був запозичений у попередника – Curiosity. Ровер також оснащений шістьма колесами для переміщення по кам’янистій місцевості. На його борту розміщено 23 камери, 2 прилади для уловлювання марсіанських вітрів і лазери для хімічного аналізу. Mars 2020 оснащений мініатюрним ядерним реактором і дрилем для забору відкритих зразків гірських порід. Апарат зможе долати близько 180 метрів в марсіанський день (24 години 37 хвилин).«Ми шукаємо давнє мікробне життя, [що виникла] мільярди років тому, коли Марс був куди більше схожий на Землю. Тоді на поверхні планети була тепла вода, щільніша атмосфера і магнітне поле. Завдяки цьому тоді Марс міг бути куди більш сприятливішим для простого одноклітинного життя», – зазначив заступник керівника місії Метт Уоллес.Дані, отримані ровером Mars 2020 року, стануть в нагоді для чотирьох довгострокових цілей NASA з вивчення Червоної планети:- Визначити, чи існувало коли-небудь життя на Марсі;- Охарактеризувати марсіанський клімат;- Охарактеризувати геологічну будову Марса;- Підготуватися до дослідження планети людиною.Як запевняють в NASA, зібрані зразки будуть перебувати на поверхні планети поки їх не забере майбутня місія, яку намічено на 2026 рік. Зразки досягнуть Землі протягом десятиліття.Mars 2020 висадиться в довгій висохлій дельті Езеро – висохле озеро глибиною близько 450 метрів. 3,5 мільярдів років тому воно було пов’язане з мережею річок. Ширина кратера, що залишився, складає 48 кілометрів, і експерти сподіваються, що на цій місцевості збереглися стародавні органічні молекули.Ровер пробуде на планеті щонайменше один марсіанський рік (687 земних днів). Такий же термін експлуатації був запланований і для Curiosity, який досяг Марса в 2012 році, але працює до цих пір.Нагадаємо, нещодавно вчені спростували міф про існування життя на Марсі, проте чимало дослідників не втрачає надію. Для прикладу, заслужений ентомолог розгледів на світлинах з Червоної планети жуків.Фото Погляд / НАСА / ТАСС
Найчіткіше в історії фото Марсу - де марсіани?
Найчіткіше в історії фото Марсу - де марсіани?
Світ 2020-04-29 21:24:37
Марсохід працював доки команда місії відпочивала на День подяки. Про це NikopolToday передає від ТСН. Марсохід Curiosity зробив панорамну світлину марсіанської поверхні з найвищою роздільною здатністю серед наявних фото Червоної планети. Вона складається з понад тисячі зображень і містить 1,8 мільярда пікселів. Про це повідомляє пресслужба NASA.Фото створена за допомогою телеоб'єктива камери Mast Camera (Mastcam). Також ровер використовував інший об'єктив з меншою роздільною здатністю - 650 млн пікселів.На обох панорамах – Глен Торрідон, регіон на схилі гори Шарп, який досліджує Curiosity. Марсохід запрограмували зробити ці знімки, поки команда місії з Лабораторії реактивного руху NASA була на чотирьох вихідних, і він нерухомо стояв на схилі пагорба.Аби освітлення на фото було рівномірним Curiosity знімав лише між полуднем і 14:00 за марсіанським часом. Безпосередньо на процес знімання пішло шість з половиною годин. Марсохід зробив панораму у період з 24 листопада по 1 грудня 2019 року. "Доки багато хто з нашої команди сидів вдома, насолоджуючись індичкою на День подяки, Curiosity створював це свято для очей. Вперше за весь час місії ми присвятили свою діяльність стереофонічній 360-градусній панорамі", - сказав Ешвін Васавада, вчений з Лабораторії реактивного руху NASA і глава місії Curiosity. Фото ТСН / НАСА
Чому Марс найбільш придатний для колонізації людством?
Чому Марс найбільш придатний для колонізації людством?
Світ 2020-05-03 21:23:53
Життя на Марсі сьогодні виглядає мрією, але вона може здійснитись в майбутньому.Зв’язок між Землею та Марсом: чому червона планета найбільш придатна для переселення людства. Про це NikopolToday пише з посиланням на Znaj.ua.Сьогодні ми живемо своїм життям на планеті Земля. Але одного разу нам доведеться покинути нашу прекрасну планету, тому що вона більше не залишиться придатною для життя.Про це пише Spacedocumentary.Існує багато сценаріїв зникнення життя на Землі.  Наприклад, Земля в майбутньому може зіткнутися  з великим астероїдом, і через це зіткнення втратить свою атмосферу. Також люди можуть знищити себе самі, розполчавши ядерну війну чи спровокувавши глобальну зміну клімату на планеті.У всякому разі ми сьогодні розуміємо, що  життя на Землі колись закінчеться,  тому людству потрібно знайти якусь іншу планету, куди воно могло б пересилитися.Для cвого нового дому людству потрібен певний  тип планет:  1. Планета повинна перебувати в зоні заселення,  тобто вода повинна бути присутня у рідкому стані.2. На цій планеті повинна бути атмосфера.3. Планета повинна мати кам'янисту і тверду поверхню, а не газоподібну.Вчені завдяки телескопам високої дальності знайшли багато планет, де вода присутня в рідкому стані, поверхня планети кам'яниста і є атмосфера, але вони занадто далеко від нас.Людству потрібна планета, до якої воно б змогло дістатися, і це може бути планета нашої сонячної системи. Для цього найкраще підходить Марс.Життя на МарсіЖиття на Марсі сьогодні виглядає мрією, але вона може здійснитись в майбутньому. Люди відправили свій перший марсохід на Марс у 1971 році. Це був апарат, створений в СРСР і він  зазнав аварії відразу після посадки на червону планету.Після цієї аварії NASA в 1976 році відправляє свій апарат Viking 1, який успішно здійснив приземлення.У 1997 році NASA відправляє на Марс перший марсохід  - SOJOUNER, який не лише успішно приземлився,  але й зміг дослідити поверхню та атмосферу планети.Після цього на Марс відправляли й інші апарати, але вони не змогли знайти жодної ознаки життя на планеті, але все ж вчені вважають, що в минулому тут могли бути якісь форми життя, як наприклад, мікроби.Якщо ж заглянути в історію людства, то можна знайти опис Марса у багатьох цивілізаціях.Вперше це зробили єгиптяни в 1534 році до н. Єгиптяни поважали Марс, але він їх лякав, вони сприймали Марс, як небезпеку. Причиною цього може бути червоний колір планети.В 2003 році році в Мексиці дослідники знайшли піраміду, створеною в час цивілізації майя, під якою була печера. Оглянувши її, дослідники знайшли кілька скель, покритих золотом та дослідили, що коли на них потрапляло світло, печера починала світитись, як наш Всесвіт. Це була своєрідна тривимірна карта Всесвіту.Цікавим є те, що у верхній частині печери розташовано храм бога майя, який, за їхніми віруваннями, відповідав за життя на Марсі. Цього бога вони зобразили у вигляді астероїда.Можливо майя щось знали, і на Марсі було життя, яке зруйнував астероїд.Сьогодні вчені також приходять до думки, що  в якийсь момент на Марсі сталося зіткнення з великим космічним тілом.Фото Знай.ua | Pinterest
Чому і коли зникла вода на Марсі?
Чому і коли зникла вода на Марсі?
Світ 2020-05-05 14:36:03
Дізнайся: чи буда взагалі на Марсі була вода й чому вона зникла. Про це NikopolToday пише з посиланням на 24 канал / Техно. Марсоходи дали багато відповідей на ці питання за останні десятеліття.Наприклад, марсохід Opportunity займався дослідженням Червоної планети з 2004-го року і не було ніяких передумов до того, що він не зможе продовжити свою діяльність. Однак в 2018-му році на поверхні планети бушувала піщана буря, яка привела до загибелі механічного пристрою.Пил повністю покрив сонячні панелі Opportunity, що призвело до втрати потужності. Так чи інакше в лютому 2019 року американський космічне агентство NASA визнало ровер мертвим. Тепер же вчені говорять про те, що подібним чином з поверхні Марса могла бути видалена вода.Варто розуміти, що вода була не лише на Землі. До такого висновку дійшли дослідники NASA, котрі ознайомились із даними, що отримують з орбітального апарату Trace Gas Orbiter (TGO). Дослідники вважають, що в минулому на Марсі була досить щільна атмосфера і приблизно 20% поверхні планети було покрито водою.Приблизно 4 мільярдів років тому Червона планета втратила магнітне поле, після чого ослабла захист від руйнівних сонячних вітрів, що призвело до втрати більшої частини атмосфери.Пилові бурі могли стати причиною зникнення води на Марсі / фото 24 каналЯк давно на Марсі існувала вода? Ці процеси зробили воду, що знаходиться на поверхні планети, вразливою. Дані, отримані в результаті спостережень апарату TGO, дозволяють припустити, що саме пилові бурі винні в зникненні води з Червоної планети. У звичайний час частинки води в атмосфері знаходяться в межах 20-ти кілометрів від поверхні планети, тоді як під час пилової бурі, яка вбила Opportunity, апарат TGO фіксував молекули води на висоті 80 кілометрів.На такій висоті молекули води поділяються на водень і кисень, наповнений сонячними частинками. Перебуваючи в більш високих шарах атмосфери, вода стає значно легшою, саме це найімовіршіше і стало причиною зникнення води з Марсу.Фото 24 канал / PinterestНагадуємо, в Нікополі квітне нелегальний обрет вогнепальної зброї. Як діє місцева поліція?
Що може врятувати нашу Землю від метеорів та астероїдів?
Що може врятувати нашу Землю від метеорів та астероїдів?
Світ 2020-05-18 11:33:22
Людству потрібні справжні «сторожові пси», які зможуть виявляти будь-які небесні тіла, що при входженні в атмосферу Землі мали б шанси стати причиною катаклізмів.Тож що це Сторожовий пес цивілізації? На це питання NikopolToday дасть відповідь за допомогою TheAlphaCentauri. ПроблематикаСучасні системи виявлення метеоритних загроз явно не гарантують вчасне попередження людства про цілком ймовірні колізії з малими небесними тілами. Зараз астрономічний об’єкт вважається потенційно небезпечним, якщо він наближається до Землі на відстань менше 0,05 а.о. (близько 19,5 відстаней від Землі до Місяця), і його діаметр перевищує 100…150 метрів. В той час, як більша частина навколоземних астероїдів та метеороїдів діаметром понад кілька сотень метрів вже виявлена, загрози діаметром від кільканадцяти до кількадесят метрів лишаються поза чутливістю сучасних систем (LINEAR, NEAT, Каталінський огляд). Ці «крихітки» малі за космічними мірками, але за наслідками потрапляння в густонаселені регіони планети, цілком співставні з ядерним бомбардуванням потужністю від кількох десятків кілотонн до десятків мегатонн у тротиловому еквіваленті.2005 року Конгрес США поставив перед NASA завдання виявити до 2020 року 90% всіх об’єктів, що зближуються з Землею та мають розмір понад 140 метрів. Однак, і об’єкти меншого розміру можуть завдати суттєвої шкоди — Тунгуську катастрофу викликало падіння об’єкта розміром 50—80 метрів, а метеорит, що вибухнув поблизу Челябінська, мав у перетині близько 15—20 метрів. Наприклад, невеличка брила, діаметром усього 50 метрів, може спричинити вибух, еквівалентний ядерній боєголовці потужністю 5 Мт (250 Хіросім). І той факт, що вибух може статися в повітрі, лише поширює радіус можливого критичного враження об’єктів на земній поверхні.Крім того, практичну загрозу для Землі становлять об’єкти з далекого космосу, які приходять до нас зненацька і з дуже великими швидкостями. Міжзоряного мандрівника Оумуамуа помітили вже після того, як він пронісся повз Землю на доволі невеликій відстані.Отже, людству потрібні справжні «сторожові пси», які були б здатні виявляти будь-які небесні тіла, що при входженні в атмосферу Землі мали б шанси дістатися поверхні або спричинити враження, співставні з ядерним бомбардуванням.ІдеяКілька думок з приводу можливої концепції надійного моніторингу навколоземного простору я виклав раніше, в дуже схематичному вигляді. Однак публікація «Лунный Фонарик» пана ЗЕЛЁНЫЙ ГОТТ наштовхнула мене на ідею, яка може бути корисною в справі виявлення космічних загроз і навіть змінити саму методологію процесу полювання за небесними вбивцями. Я звернув увагу на те, що в кубсат-апараті Lunar Flashlight для виявлення меж поширення запасів води в місячних кратерах використовується однопіксельний детектор.Lunar Flashlight: Для виявлення меж поширення запасів води в місячних кратерах використовується однопіксельний детекторТобто, оптична система цього прибору взагалі не будує якоїсь картинки, в нашому розумінні. Система аналізує не візуальні форми, а інтенсивність та спектр відбитого від поверхні Місяця лазерного променя.Якщо ми уявимо себе десь в космосі, і почнемо озиратися довкола, перше наше враження буде: «він бездонний і нерухомий». Звісно, що все безперервно рухається, картина зоряної сфери постійно змінюються. Але побачити той рух ми можемо лише за умов довгого спостереження за одними й тими ділянками сфери, порівнюючи фотознімки різних часів, аби побачити ті «зірочки», що все ж таки змінюють своє положення. Саме так і виявляють зараз навколоземні об’єкти. Слід зауважити, що практично вся картина неба лишається незмінною роками і століттями, і лише найближчі для нас об’єкти, планети і кометно-астероїдний «дріб’язок» порушують ту незмінність. Для надійного виявлення загроз ми маємо дивитися одразу на всі боки, оглядати всю небесну сферу, бо інакше легко можна проґавити наближення загрози.Було б добре мати змогу оглядати одразу 4π стерадіан і не помічати далекі нерухомі зорі та галактики.Перше побажання можна доволі легко виконати, якщо мати інструмент, який обертає спостерігача на 360 градусів навколо осі сканування Х, причому з кожним оборотом спостерігача трохи повертає навколо осі Z площину його обертання так, щоби в підсумку отримувати безперервну спіраль фотографій.Принципова схема роботи системи WatchdogДруге побажання можна виконати, якщо ми взагалі відмовимося від фотографічного режиму отримання зображень неба, а писатимемо такий собі «стрім». Ми отримаємо оцифрований сумарний сигнал, який міститиме в собі інформацію про абсолютно все, що втрапляло в поле зору. На перший погляд може здатися, що користь з такого «відосика» не більша, ніж від відомих вам «відосиків». І дійсно — жодної зорі, жодної планети чи галактики не можна буде роздивитися в тому потоці нулів та одиниць. Але ситуація різко зміниться, коли наш спостерігач зафільмує всю небесну сферу і піде на друге коло. Він побачить ті самі ділянки і запише ті самі сигнали. Абсолютно ті самі. За виключенням тих артефактів, що змінили своє положення за час, що минув з попереднього огляду.Приблизно так Watchdog бачитиме світТаким чином, простим порівнянням цифрових масивів, що мають однакові просторові мітки, можна легко виявити найменші відхилення в становищі певних ділянок зоряної сфери. Подальші спостереження, в наступних обертах навколо осі обертання Z дозволять так само автоматично виявити практично всі елементи орбіти невідомого об’єкта. В результаті, астрономи отримають від такого спостерігача, якого я назву Сторожовим Псом (Watchdog), інформацію про координати в Сонячній Системі, до яких варто придивитися дуже ретельно і винести остаточний вердикт — стратити не можна милувать.Можливі технічні реалізаціїДля реалізації проекту Watchdog згодиться будь-який космічний телескоп, але краще створити потужну спеціалізовану і значно дешевшу машину. Якщо буде цікаво, згодом продемонструю ескіз на ваш розсудПо-перше, слід визначитися з місцем розташування Watchdog. Це має бути таке місце, де апарат зберігатиме стабільне положення по відношенню до Землі. Перш за все, з міркувань ощадливості, аби не довелось витрачати пальне на утримання потрібної дислокації. А ще для налагоджування надійного каналу широкосмугового швидкісного зв’язку. На мою думку, найкращими місцями можуть бути точки Лагранжа L3 і L4 систем Земля-Сонце, або Земля-Місяць. Другий варіант має значні переваги через близькість до ЦУПу і зручність ремонту та обслуговування. Адже тоді Watchdog буде таким же досяжним, як і Місяць. Але є і недолік — Сонце Земля і Місяць постійно потраплятимуть в поле зору і доведеться їх присутність нівелювати на алгоритмічному рівні під час обробки сигналу. Розміщення в лагранжах L3 і L4 системи Земля-Сонце зведе до мінімуму перешкоди від Землі та Місяця, але туди летіти далеченько — кількадесят мільйонів кілометрів. І в разі навіть незначної аварії ремонтну бригаду доведеться чекати дуже довго.По-друге, обертання інструменту одночасно навколо двох осей може бути підтримуване і стабілізоване за допомогою гіроскопів/гіродинів, живлення для яких можна брати від Сонця. Причому масив сонячних батарей може бути використаний в якості «шторки», яка б виключала пряме потрапляння сонячних променів у фотоприймач.По-третє, відсутність необхідності будувати дійсні фотографічні зображення ділянок зоряного неба дозволяє відмовитися від головного сферичного/параболічного дзеркала і задіяти циліндричне дзеркало, яке зробити значно простіше, ніж традиційні телескопні дзеркала.В такому випадку світлосприймальна матриця може бути прямокутною, або навіть взагалі лінійною. Тому що фокус циліндричного дзеркала це не точка у фокальній площині дзеркала, а лінія. Лінійна природа матриці дозволить навіть зробити її складеною з окремих частин, кожна з яких оптимізована під реєстрацію певного діапазону електромагнітного випромінювання — від ультрафіолету до мікрохвиль (чи то я вже загнув?).По-четверте, подібний режим роботи інструмента дозволяє значно зменшити вимоги до геометричної якості дзеркала і наявності на його поверхні дефектів. Адже невеликі нерівності, дефекти чи цяточки на дзеркалі статичні, і всі викривлення світлового потоку від них будуть абсолютно однаковими для будь-якого моменту спостереження будь-якої ділянки зоряної сфери. А отже будуть автоматично відфільтровані математичним алгоритмом порівняння (компарації) з даними попередніх спостережень. Разом з усіма «нерухомими» об’єктами.Я не певен, що чутливість подібної системи дозволить вести ефективний пошук в Койпері чи Оорті, але окрім своєї прямої роботи з виявлення потенційних загроз із ближнього космосу, Watchdog мабуть першим помічатиме усі Nova і Supernova, незалежно від місця їх появи. А також комети.Я розумію, що робота такого Пса може залишити без шматка хліба десятки, якщо не сотні вчених. Не кажучи вже за численну армію астрономів-аматорів, які з героїчним натхненням присвячують свої життя старательській праці, в надії першим засікти ту цяточку на небі, якої там ще вчора не було. Але нічого не вдієш.Всесвіт — суворе місце.Джерело та фото TheAlphaCentauri.net / автор Яків Бриль
Раніше надра Марсу та ядро були гарячими: чому Марс замерз?
Раніше надра Марсу та ядро були гарячими: чому Марс замерз?
Світ 2020-05-23 11:55:33
Метеорит підказав відповідь. Дослідники з’ясували, що надра Марса колись були гарячими, майже як Земні. Про це NikopolToday переповідає з посиланням на Новий Час.Сучасні вчені стверджують, що метеорит, який утворився глибоко всередині Марсу, став першим хімічним доказом гарячої магми в мантії планети.Марс мав як вулканічну, так і геологічну активність / фото NASAНагадуємо, Земля також на порозі глобальних змін - Антарктида стала зеленою через глобальне потепління. Кристали олівіну в метеориті Тіссінт, який впав на Землю в 2011 році, могли утворитися тільки при змінюваних температурах, як запевняють геологи з Університету Глазго.Судячи з усього, кристали швидко оберталися в потоках магматичної конвекції - показуючи, що планета була вулканічно активною, коли кристали утворилися приблизно від 574 до 582 млн років тому — і це все ще може тривати сьогодні.Ілюстрація Олімпу Монс на Марсі - найбільшого вулкану Сонячної системи / фото Mark Garlick/Science Photo Library/Getty«Раніше не було ніяких доказів конвекції на Марсі, але питання про те, чи є Марс все ще вулканічно активною планетою раніше був досліджений з використанням різних методів. Проте, це перше дослідження, яке доводить активність в надрах Марса з чисто хімічної точки зору на реальних марсіанських зразках», — пояснив планетарний геолог Нікола Марі з Університету Глазго.Олівін, силікат магнію і заліза, не рідкість. Він кристалізується з охолоджуваної магми і дуже часто зустрічається в мантії Землі. Також цей мінерал досить часто зустрічається в метеоритах. І олівін також досить поширений на Марсі. Фактично, присутність олівіну на поверхні Марса раніше розглядалося як свідчення сухості планети — мінерал швидко вимивається водою.Але коли Марі і його команда почали вивчати кристали олівіну в метеориті Тіссінт, щоб спробувати зрозуміти, де знаходиться магма, вони помітили щось дивне: кристали розподілені в шматку породи нерівномірно, утворюючи багаті фосфором жили.«Це відбувається, коли швидкість росту кристалів перевищує швидкість, з якою фосфор може рівномірно розподілятися по породі, проникаючи в її кристалічну структуру», — пояснив Нікола Марі. Сліди нікелю і кобальту підтвердили попередні дані про те, що шматок породи з`явився з глибин марсіанської кори — від 40 до 80 кілометрів під поверхнею Марса.Марсіанська мантія, ймовірно, мала температуру близько 1560 градусів за Цельсієм. Така ж температура була у мантії Землі (1650 градусів за Цельсієм) 2,5 — 4 млн років тому.Додамо, місія NASA InSight вимірює, серед іншого, потік тепла від марсіанської кори. Якщо Марс все ще вулканічно активний, ми можемо дізнатися більше про це дуже скоро.«На початку історії Сонячної системи Марс, ймовірно, був засипаний значними кількостями органічної речовини, наприклад, з багатих вуглецем метеоритів, комет і частинок пилу. Деякі з них, можливо, виявилися в пастці всередині карбонатів», — пояснює хімік Ацуко Кобаяші з Токійського технологічного інституту.Завдяки новому дослідженню вчені дізналися, що молекули дійсно потрапили на Землю з Марса. Крім того, було встановлено, що частка азоту в формі нітрату, одного з найсильніших окислювачів на Марсі сьогодні, серед цих молекул мінімальна. З цього випливає висновок, що атмосфера раннього Марса була менш окисляючою, ніж сьогодні.У марсіанському метеориті знайшли азотмісткі органічні молекули / фото Koike et al., Nature CommunicationsРаніше НВ повідомляв, що японські хіміки виявили органічні сполуки, що містять азот, в марсіанському метеориті, що впав на Землю 4 млрд років тому. Це перше реальне свідчення фіксованих молекул азоту на Марсі.Фото НВ / Pinterest / зазначені джерелаТакож ми передавали, що плану колонізації Марсу може бути гаплик: дізнайся чому. 
Науковці зі Сполучених Штатів знайшли найкраще місце для першої колонії на Марсі
Науковці зі Сполучених Штатів знайшли найкраще місце для першої колонії на Марсі
Світ 2020-05-26 12:21:04
Вчені з США знайшли район на Марсі, де можливо побудувати просторий, теплий та захищений від метеоритів і радіації прихисток для колоністів. Про це відкриття NikopolToday пише з посиланням на телеканал Прямий. Також вчені заявляють, що майбутнім колоністам доведеться працювати в умовах постійної загрози для життя. І якщо проблему води, їжі й кисню NASA навчилося вирішувати, то з радіацією - складніше. Повністю убезпечити від неї житлові модулі непросто.Науковці для створення безпечного житла пропонують використовувати особливості ландшафту самого Марса. А саме - будувати колонію на рівнині Еллада, найглибшої низовини планети. Про це повідомляє Life Science.Нагадуємо, що Земля у небезпеці - людству треба боротись із метеорами і будувати додаткову оселю людства на Марсі. "У неї є низка переваг. По-перше, відносно низький рівень радіації через більш щільний шар атмосфери - на 50% менше, ніж на височинах. А по-друге, на північному сході рівнини розташована Адріатична гора - згаслий вулкан з численними порожнинами, утвореними через лаву, що нерівномірно застигла", - заявляють вчені.Науковці розрахували, що, живучи всередині цих отворів, колоністи отримуватимуть лише 61,64 мкЗв / день, стільки ж, якби кілька разів на день робили знімок зубів. А це в п'ять разів менше, ніж на поверхні рівнини."Також вони захистять від мікрометеоритів, коливань температури й потенційно небезпечних речовин у марсіанській пилюці", - вважають вчені.Варто відзначити, що марсіанська вода може стати проблемою для перших колоністів із Землі.Фото prm.ua та Pinterest
З Марсу можуть прилетіти віруси страшніші за коронавірус з Китаю
З Марсу можуть прилетіти віруси страшніші за коронавірус з Китаю
Світ 2020-05-28 09:45:08
Вчені попереджають про небезпечні віруси з Марса. Про це NikopolToday пише з посиланням на Корреспондент.net.Експерти наполягають, що астронавтам в майбутньому необхідно буде проходити карантин після повернення з Марса, подібно до того, як це робили астронавти, які вперше ступили на Місяць.На Марсі можуть бути присутніми віруси / фото NASA/JPL/University of ArizonaПрофесор Стенфордського університету Скотт Хаббард вважає, що із зразками земних порід з Марса на Землю можуть потрапити нові віруси. Про це, в суботу, 9 травня, як повідомляє Daily Mail.За словами вченого, необхідно розробити певні протоколи, які б не дали можливості вірусам з іншої планети потрапити на Землю з грунту, космічних кораблів, а також від самих астронавтів."Всі системи повинні піддаватися ряду хімічних очисток, а також теплової стерилізації, в той час як пробірки зі зразками повинні оброблятися так, ніби вони були б з вірусом Ебола, - заявив Хаббард.При цьому професор зазначив, що ймовірність занесення вірусів з камінням, підібраним з поверхні Марса, "вкрай мала".Відомо, що NASA планує відправити людей на Марс приблизно в 2035 році. Раніше у NASA представили скафандри для польотів на Місяць і Марс. Також, вчені не виключили можливості життя на Марсі.Фото Корреспондент.net / Pinterest
Науковці знають, де житимуть перші марсіани
Науковці знають, де житимуть перші марсіани
Світ 2020-06-04 05:19:46
Вчені визначили ідеальні місця на Марсі для життя людей із Землі. Про це NikopolToday розповідає від УНІАН.Дослідники знайшли утворення на сусідній планеті, які можуть захистити членів перших пілотованих місій від агресивного марсіанського довкілля.Так виглядає Марс зараз / фото NASAЯкщо люди хоч колись висадяться на поверхні Марса, вони зможуть збудувати свої постійні помешкання в так званих "лавових тунелях". На думку вчених, ці природні утворення на сусідній планеті - найбільша надія для землян.Як пише Newsweek, нещодавнє дослідження на чолі з головним вченим Центру планетарних наук Антоніо Перісом виявило, що вулканічні утворення у південній півкулі Марсу можуть бути надійним місцем проживання майбутніх дослідників з Землі. Зокрема, поселення варто збудувати на території рівнини Еллади. Вчені вказують на те, що в цьому регіоні радіаційний рівень значно нижчий, ніж в інших місцях на поверхні сусідньої планети.Дослідження під заголовком "Перспективні лавові тунелі на рівнині Еллади" схвалене редакцією Journal of the Washington Academy of Sciences. Лавові тунелі утворюються, коли розжарена лава, яка витікає з вулканів під час виверження, охолоджується і твердне. Таким чином, формується тверда "кірка", під якою течуть розплавлені породи. Коли виверження припиняється, всередині стає порожньо. Таким чином, під марсіанською поверхнею формується порожнина.Вчені дослідили 1500 фото, зроблених "Марсіанським розвідувальним супутником" (MRO) NASA, і виявили три лавові тунелі, які можуть стати притулком для пілотованих місій. Вчені вважають, що ці утворення можуть захистити екіпаж від сонячної й космічної радіації, а також забезпечити захист від жорсткої погоди на Марсі.Фото unian.ua / pinterest
Чому Марс
Чому Марс "позеленів". Що відбувається з Червоною планетою?
Світ 2020-07-22 22:52:30
Чому Марс "позеленів". Що відбувається з Червоною планетою? Про це NikopolToday пише з посиланням на BBC Ukraine. Астрономи виявили зелене світіння в атмосфері Марса, причому денне, а не нічне. Чим воно викликане?Земля - ​​Блакитна планета, а Марс - Червона. Ми так давно звикли до цього стереотипу, що навіть не замислюємося про природу цього.Дійсно, що тут складного: поверхня Землі здебільшого вкрита океанами. Вони з космосу виглядають блакитними. Це і на фотографіях з борту МКС помітно.Ну, а з Марсом теж все зрозуміло - червоний ґрунт. Так? Не зовсім.Між іншим: зріє справжня зелена революція, дізнайся хто її готує. Земля і вночі, коли океани мають бути "чорними", світиться блакитним. Якщо відкинути світлове забруднення внаслідок людської діяльності, відбите світло зірок та Місяця, а також розсіяне сонячне світло, залишиться так зване небесне, або атмосферне світіння.Денне атмосферне світіння Марса довгий час залишалося невловимим / фото ESAЙого в різних діапазонах виробляють атмосферні молекули. Вони перебувають у постійному русі і беруть участь в процесах, як хімічних, так і фізичних. Це світіння нагадує Аврору, або північне сяйво. Але воно слабкіше, механізм його виникнення інший.Аврора - це дифузне явище, яке викликане потоком сонячного вітру, чиї заряджені частинки іонізують атмосферні атоми і викликають спалахи світла на небі.А світіння неба відбувається внаслідок взаємодії сонячного світла з атмосферою і буває двох видів - нічне та денне.Нічне трапляється, коли атоми, зруйновані днем ​​під впливом сонячної радіації, знову з'єднуються, виділяючи надлишок енергії у вигляді фотонів. Таке світіння характерно не тільки для Землі, але й для Венери і Марса - його там багато разів помічали.Під певним кутом з орбіти у Землі теж можна помітити зелене небесне світіння вночі / фото NASAЩо дивного у світінні?Цього разу в атмосфері Марса астрономи виявили денне світіння. Феномен, існування якого передбачили ще в 1979 році, але побачити його досі не могли.До слова, інтернет-супутника Маска можна побачити неозброєним оком в Україні. І ось тепер, після 40 років очікування, зусилля вчених привели до успіху. Вони виявили феєричне зелене світіння, викликане взаємодією сонячного світла з киснем у верхніх шарах атмосфери Марсу."Одне з найяскравіших світінь Землі викликане нічним небом, точніше - атомами кисню, які випромінюють світло в певному хвильовому діапазоні, який ніколи не спостерігали навколо інших планет", - пояснює астроном Жан-Клод Жерар, керівник нового дослідження, опублікованого у виданні Nature Astronomy."Наявність такого випромінювання на Марсі передбачили приблизно 40 років тому. Завдяки ExoMars Trace Gas Orbiter (орбітальному науковому комплексу. - Ред.) ми нарешті його виявили", - каже астроном.За словами вчених, найсильніше зелене світіння у видимому людському оку та ультрафіолетовому діапазоні спостерігалося на висоті близько 80 км і варіювалося за інтенсивністю залежно від відстані між Марсом та Сонцем.Джерело BBC / фото зазначені джерал та PinterestРаніше ми передавали, що в Україні легалізовують ЛГБТ-шлюби та секс-бізнес. 
Чи є життя на Венері?
Чи є життя на Венері?
Світ 2020-09-18 21:25:37
Міжнародна група вчених, включаючи наш співвітчизник, виявила в атмосфері планети Венера газ: фосфін, який повинен постійно вироблятися, оскільки в нормальних умовах він швидко розпадається на дві окремі сполуки. Живі організми мають єдиний спосіб виробництва цього газу, відомий науці.Гіпотеза про існування життя на Венері може бути результатом обмежених знань про процеси на цій планеті, стверджує доктор Томаш Баніш із Планетарію EC1. - На даний момент, застосовуючи його до відомих моделей вироблення фосфіну, ми не можемо пояснити, звідки він міг би походити інакше, як через наявність живого організму. Але це може бути результатом екзотичних, невідомих нам реакцій, яких досі не спостерігалося на Землі, або фізики атмосфери Венери, оскільки там також відбуваються різні речі, каже вчений.Доктор Томаш Баниш підкреслює, що нове відкриття може стати поштовхом для більш масштабних досліджень другої планети від Сонця. - Росіяни оголосили, що Венера, як це традиційно вивчав СРСР, а потім Росія, планета, буде предметом подальших дослідницьких місій, - зазначає вчений. - Наука постійно відкриває нові організми, які, здається, ідеально пристосовані навіть до найекстремальніших середовищ. Це, а іноді і екзотичний для нас обмін речовин, робить нас ще більш відкритими для незвичайних повідомлень, таких як ті, що стосуються Венери, - додає вінУ свою чергу, доктор Домініка Джевецька з факультету біології та охорони навколишнього середовища в Лодзькому університеті стверджує, що на Землі мікроби трапляються в місцях з дуже екстремальними умовами, тому їх можлива присутність на дуже спекотній Венері не повинна нас дивувати. - Особливо археї - це такі одноклітинні мікроорганізми, схожі на бактерії - виявляють дуже високу пристосованість до екстремальних умов, - каже дослідник.Серед вчених, які зробили відкриття фосфіну на Венері, був поляк Януш Петковський з американського MIT.
У вівторок розпочнеться астрономічна осінь. Гарний час для спостереження за планетами
У вівторок розпочнеться астрономічна осінь. Гарний час для спостереження за планетами
Світ 2020-09-21 21:37:56
Коли перший день календаря та астрономічна осінь 2020? Дата початку осені - вересень. Вже наступного вівторка о О 15.31 розпочнеться астрономічна осінь. Його початком вважається момент, коли Сонце досягає т.зв. Точка Терезів, також відома як Осіннє рівнодення. Календарна осінь - на день пізніше, у середу. Восени ви зможете помилуватися кількома яскравими планетами на небі, особливо Марсом.Початок астрономічної осеніАстрономічна осінь починається з осіннього рівнодення і триває до зимового сонцестояння. Якраз у вівторок сонце сходить над екватором у зеніті. Відтепер наша денна зірка буде освітлювати північну півкулю коротше (день коротший за ніч) і довше - південну півкулю (день довший за ніч, у цій півкулі почнеться весна). Фактичне вирівнювання тривалості дня та ночі відбудеться 25 вересня, тобто приблизно через 2,5 дні після того, як Сонце досягне точки Терезів.Астрономічна осінь триватиме до 21 грудня о 11:02, коли воно поступається місцем зимі.Початок календарної осеніПочаток календарної осені фіксований. Це припадає на 23 вересня, в 2020 році це буде середа. Як бачите, початок календарної та астрономічної осені не завжди припадає на один день.Календарна осінь 2020 триватиме три місяці, до 21 грудня. З цього дня почнеться календарна зима.Клімат та осіньМи виділяємо не тільки початок астрономічної та календарної осені, існує також кліматична осінь. Цей період року (наступне літо) починається, коли середньодобова температура повітря коливається між 15 і 5 градусами Цельсія.Цікава система планетЦя осінь - сприятливий час для спостереження за яскравими планетами Венерою, Марсом, Юпітером і Сатурном. Зокрема, Марс покращить свою видимість у наступні дні, оскільки в ніч з 13 на 14 жовтня він буде в опозиції до Сонця (тобто на протилежній стороні від Сонця, якщо дивитись із Землі). Приблизно в цей час він перевершить Юпітер за яскравістю. Опозиція - найкращий час, коли планету видно, вона тоді найближча до Землі і найяскравіша на небі. Недаремно в липні відбулося аж три запуски космічних зондів на Марс (американські, арабські та китайські) - космічні агенції хотіли використовувати зручну конфігурацію Землі та Марса, яка повторюється приблизно кожні два роки.Восени також буде протистояти Уран (31 жовтня), тоді як Нептун мав її 11 вересня, тому для її спостереження все ще існують хороші умови. У випадку з цими двома планетами, ви повинні використовувати телескоп, щоб побачити їх.Яскраві планети, про які згадувалося раніше, можна побачити на небі неозброєним оком, але якщо використання телескопа дає можливість побачити їх диски та деякі деталі. Ви можете бачити через любительські телескопи, серед інших Кільця Сатурна, пояси Юпітера, деякі з його найбільших супутників і полярні шапки на Марсі.Сатурн та Юпітер у найближчі місяці будуть помітні вечорами над південним горизонтом досить низько. Марс піднімається ввечері і видно всю ніч, мандруючи високо в небі. Натомість Венеру видно вранці.Місяць досить швидко рухається по небу відносно планет і зірок. Вже між двома ночами поспіль стає зрозуміло, що він змінив положення в порівнянні з іншими об'єктами. На своєму шляху він кілька разів наблизиться до планет. Така ситуація називається сполучником і створює мальовниче видовище (не тільки в день самого сполучення, але і напередодні або після нього). Для такого вигляду варто поглянути на небо, наприклад, 25 вересня (Місячний зв’язок з Юпітером і Сатурном), 3 жовтня (наближення до Марса), 14 жовтня (Місяць, що знаходиться поблизу Венери), 22 та 23 жовтня (знову ж таки з Юпітером і Сатурном). Також сполучення будуть повторюватися в листопаді та грудні.Повний місяць буде 1 жовтня, 31 жовтня, 30 листопада, а молодик буде 16 жовтня, 15 листопада, 14 грудня.
Де у космосі є планети. на яких ми зможемо жити краще ніж на Землі?
Де у космосі є планети. на яких ми зможемо жити краще ніж на Землі?
Світ 2020-10-17 19:46:33
Дослідники визначили дві дюжини планет за межами нашої Сонячної системи, на яких можуть бути умови, більш відповідні для життя, ніж наші власні.При цьому деякі із зірок, навколо яких обертаються ці планети, можливо, навіть кращі за наше Сонце.Вчені знайшли 24 екзопланети, які кращі для життя, ніж Земля / фото NASA / W. StenzelУ дослідженні, проведеному вченим з Університету штату Вашингтон (WSU) Дірком Шульце-Макухом, докладно описуються характеристики потенційних «наднаселених» планет, включаючи ті, які старші, трохи більші, трохи тепліші і, можливо, більш вологі, ніж Земля.Життя також могло б легше розвиватися на планетах, які обертаються навколо більш повільно мінливих зірок з більшою тривалістю життя, ніж наше Сонце.Всі 24 головних претенденти на отримання звання наднаселених планет розташовані на відстані понад 100 світлових років від нас, але Шульце-Макух сказав, що це дослідження може допомогти сфокусувати майбутні зусилля зі спостереження, наприклад, з космічного телескопа NASA James Webb, космічної обсерваторії LUVIOR і космічного простору PLATO Європейського космічного агентства.«З появою наступного покоління космічних телескопів ми отримаємо більше інформації, тому важливо вибрати деякі цілі. Ми повинні зосередитися на певних планетах, які мають найбільш багатонадійні умови для складного життя. Однак ми повинні бути обережні, щоб не застрягти в пошуках другої Землі, тому що можуть бути планети, які можуть бути більш придатними для життя, ніж наша», — сказав Шульце-Макух, професор WSU і Технічного університету в Берліні.Для дослідження Шульце-Макух, геобіолог, що спеціалізується на планетній населеності, об'єднався з астрономами Рене Хеллером з Інституту досліджень Сонячної системи ім. Макса Планка і Едвардом Гинаном з Університету Вілланова, щоб визначити критерії наднаселеності й провести пошук серед 4500 відомих екзопланет за межами нашої Сонячної системи. Придатність для проживання не означає, що на цих планетах безумовно є життя, це просто умови, що сприяють життю.Дослідники вибрали планетно-зоряні системи з ймовірними планетами земної групи, що обертаються в межах жилої зони рідкої води батьківської зірки з архіву екзопланет телескопа Кеплер.У нашого сонця відносно короткий термін життя — менш як 10 млрд років, а для виникнення складного життя потрібно близько чотирьох мільярдів років. У багатьох зірок такого ж спектрального класу паливо закінчується раніше, відзначають вчені. Інша справа — зірки класу К. Їхня тривалість життя може досягати 70 млрд років.Це означає, що планети в їхніх системах можуть розвиватися довше. Однак занадто старі планети теж непридатні для життя — у них закінчується геотермальна енергія і захисні геомагнітні щити. Тому дослідники зосередилися на світах, яким від 5 до 8 млрд років.Розмір і маса також мають значення. Планета, на 10% більша за Землю, матиме в середньому більше суші для проживання. А якщо її маса в півтора раза перевищує земну, то довше буде зберігатися тепло радіоактивного розпаду і атмосфера, яка утримується гравітацією.Ключовий елемент для життя — вода, і вчені вважають, що її може бути й більше, особливо у вигляді хмар і вологості. Також життю пішло б на користь, якби температура на поверхні виявилася на 5 градусів Цельсія вищою. Це збільшить біорізноманіття планети.З усіх 24 кандидатів жодна планета не відповідає всім суттєвим критеріям одночасно, але в однієї є чотири. Можливо, жити на ній було б комфортніше, ніж на Землі.«Іноді важко передати цей принцип наднаселених планет, тому що ми думаємо, що у нас найкраща планета. У нас є велика кількість складних і різноманітних форм життя, і багато з них можуть вижити в екстремальних умовах. Добре мати адаптоване життя, але це не означає, що у нас є все найкраще», — сказав Шульце-Макух.Джерело НВ
Завантажуйте більше