Новини Нікополя - nikopoltoday.com

Всі публікації з тегом туризм

Нікопольські підземелля почали приваблювати туристів з усієї України і не тільки
Нікопольські підземелля почали приваблювати туристів з усієї України і не тільки
Нікополь 2019-12-15 17:59:20
Як стало відомо NikopolToday, туристична сфера у Нікополі та в регіоні встала з мертвої точки.Про це стало відомо через пост у соціальній мережі Facebook, від Олега Фельдмана, адміністратора спільноти "Туризм у Нікополі та регіоні".Він розповідає:Прийшов час докладніше розповісти про минулу в Харкові VII науково-практичної конференції «Освоєння підземного простору Слобожанщини», яка включала в себе не тільки доповіді, а й відвідування старовинних підземних споруд в історичному центрі (дивіться на фото). На конференції з доповіддю виступив керівник проекту "Нікопольські підземелля", виконавчий директор Благодійний фонд "Нікополь туристичний", директор Туристична агенція "7 Січей" - Олег Фельдман. Тема - Нікопольські підземелля як об'єкт досліджень і туризму. Учасники з Харківщини, Полтавщини та Донеччини з інтересом сприйняли наш доповідь, з яким ви можете ознайомитися ТУТ.Організатор конференції - фонд Діти підземелля - Харків, детально досліджує підземелля Харкова і області. Також колеги створюють музей в розчищають ними підземному приміщенні під колишнім Гостинним двором в історичній частині Харкова, датованому 18 століттям. Це дуже цікавий об'єкт, який стане і вже стає важливим об'єктом на карті туристичних підземель України.Чекаємо колег в гості у Нікополі і дякуємо за організацію важливого і корисного події!Таємничі підземелля вже давно стали родзинкою туристичних маршрутів у світі Чи стануть Нікопольські катакомби такими ж привабливими для туристів, покаже тільки час. Фото Олег ФельдманТакож ми повідомляли, що незабаром до України таки прийдуть люті морози, на зміну густим туманам.Ще раніше ми писали про те, що президент Володимир Зеленський, звільнив старого керманича Нікопольским районом і доручив керівництво новому.
Підземелля Нікополя все ще досліджують - більшість з них досі приховані від нас
Підземелля Нікополя все ще досліджують - більшість з них досі приховані від нас
Нікополь 2020-01-05 19:59:52
Як стало відомо NikopolToday, у Нікополі завзято шукають старовинні підземні ходи! Підземелля Нікополя все ще досліджують - більшість з них досі приховані від нас.У Нікополі шукають підземні ходи старого міста. Історики і ентузіасти хочуть відновити хоча б одну ділянку підземних трас.Про це NikopolToday стало відомо з обігу Олега Фельдмана в соціальній мережі Facebook. У Нікополі вже відкрили для відвідувань старовинні підвали, але підземні ходи поки не знайшли.Якщо вам що-небудь відомо про замуровані старовинні купецькі підвали і підземні ходи в Старій частині міста та інших районах Нікополя, пишіть про це в групу «Стара частина Нікополя - історичний центр міста».Дослідницьку експедицію проводять БФ «Нікополь туристичний», Дангіон Кривий Ріг за сприяння Нікопольського краєзнавчого музею. Мета пошукових робіт - відтворити хоча б одну ділянку підземних ходів, які зможе розкрити загадки Нікополя IXX - XX, а цілком можливо і VII - VIII століть.Варто зазначити, що такі туристичні підземні траси існують у багатьох містах Європи, а також у Львові, Умані, Вінниці, Луцьку, Кам'янці-Подільському, Одесі та інших містах України. Вони приваблюють тисячі туристів щороку.Слід додати, що у зв'язку із усе більшою популярністю підземного туризму у світі та в Україні, до Нікополя прибуває все більше туристів. Тому наодзвичайно важливо знайти всі підземелля міста і показати туристам.Раніше ми розповідали про те, що в Нікополі пройде Різдвяний етнофестиваль.До цього ми відкривали справді андеграундну тематику для Нікополя: як зробити найкращій мінет своєму хлопцю.Також слід нагадати дитина якої статі народилася в першу ніч 2020 року у Нікополі.
У 2019 році вся Україна дізналась про Нікопольські підземелля
У 2019 році вся Україна дізналась про Нікопольські підземелля
Нікополь 2020-01-06 23:25:06
Як стало зрозуміло NikopolToday, - Нікополь це андеграунд! Туристична родзинка Нікополя, як виявляється, схована під землею - це купецькі підвали і козацькі катакомби з давньою історією. Індустіральні туристи в захваті! Діггери вже збираються в дорогу. Про це повідомляв раніше УкраІнформ.Наче білокрила чайка — на неї схожі обриси Нікополя на карті - розкинулось місто на березі Каховського водосховища. Свого часу воно було чималим портом, перевалкою зернових на Одеський морський порт. Сучасний Нікополь – місто металургів. Нікопольський феросплавний завод є одним з найбільших підприємств металургійного комплексу України і найбільшим феросплавним підприємством в Європі, 75 % продукції заводу йде на експорт. А ось Нікопольський південнотрубний завод був найбільшим в СРСР, а тепер на базі його цехів створено з десяток самостійних заводів, що продовжують постачати продукцію у 65 країн світу. Але найцікавіша туристична родзинка Нікополя, виявляється, під землею - у козацьких та купецьких підвалах і катакомбах.Ними у сьогоднішній «Точці на карті» вирушили мандрувати кореспондент Укрінформу разом із директором нікопольської туристичної агенції «7 Січей» Олегом Фельдманом і гідом – краєзнавцем, істориком Сергієм Торопом.Вам варто подивитись відео нижчє.Легенди й Історія НікополяНікополь виник із передмістя Микитинської Січі та Микитиного перевозу у 1639 році. Тут зливалися майже вісім річок і був широкий прохід до Дніпра, вигідне географічне розташування.- Що стосується підземель, то є легенди, що ще з козацьких часів тут були, мабуть, природні катакомби, які ті пристосували для своїх цілей. Ходи були від козацької Січі до берега плавнів. А Січ, згідно з розкопками, розташовувалася на території нинішнього парку Перемоги у центрі міста. Зберігся захисний вал, який відкопали археологи, - розповідає Сергій Тороп.Відомо, що на території сучасної Нікопольщини існувало п’ять Січей. Козаки, завдяки підземним ходам, могли непомітно полишати місто під час облоги. Наприклад, так було у 1593 році, коли козаки, перебуваючи в облозі 40-тисячного татарського війська на Буцько-Томаківській Січі (нині це місце - трохи далі від Нікополя, поблизу села Червоногригорівка, в центрі с. Острів, частково затоплене Каховським водосховищем) підземними ходами змогли вийти непоміченими й організувати Нову Січ на річці Базавлук.Краєзнавець розповів, що пізніше, у часи розгортання подій російсько-турецької війни, в місті планувалося будівництво фортеці. У зв’язку з чим тут побував інженер-полковник Мінцеріус, який склав план Нікополя, де позначив різні оборонні споруди як ті, що існували з часів Січі, так і ті, які планувалося звести.Саме тому Нікополь облаштований своєрідно: всі вулиці сплановані під прямим кутом, як і в більшості міст на півдні України. Це типове військове планування забудови вулиць для зручності пересування, сполучення між частинами міста та транспортування різного товару. Під будинками на цих вулицях також були влаштовані підземелля.У зв’язку з тим, що потреба у фортеці відпала, кордон із Турцією відійшов на межі нинішньої держави, а Нікополь перестав бути прикордонним містом, то й саму фортецю, на думку Торопа, розібрали. Її надземну частину місцеві мешканці розбирали для власного будівництва. Міщани, купці, державні селяни забудовували вулиці за вже відомою схемою поверх старих підвалів і тунелів.Деякі підземелля датуються XVIII ст., тож їм близько 250 років і вони є старішими за ті будівлі, що на них були побудовані у XIX-XX ст.Будинки у XIX-першій половині XX століть були, як кажуть, три в одному: у верхній частині, на другому поверсі, розміщувалися житлові кімнати власника та прислуги, на нижньому поверсі - магазини, а в нульовому, підземному – склади товарів.Місцеві купці багатіли на транспортуванні зерна до Одеси, розвивали й іншу торгівлю: рибою, м’ясом, винами, крупою, ковбасами, тканинами. Росли заводи та артілі. До більшості складів можна було потрапити тунелем, який вів прямо з пристаней - Солоної, Рибної, Хлібної.Директор нікопольської туристичної агенції «7 Січей» Олег Фельдман, який у 2014-2017 роках обіймав посаду позаштатного радника міського голови Нікополя з питань туризму, працює, аби зробити кожне підземелля його турмаршруту стилізованим під епоху їх перших власників.- У Нікополя є історико-архітектурний опорний план, розроблений проектним інститутом і затверджений у 2013 році міністром культури та сесією міськради. Цей документ є офіційним додатком до Генплану міста. Там виокремлено історичний ареал Нікополя. У старій частині міста він охоплює кілька кварталів, де Нікополь зароджувався як козацьке містечко і далі після ліквідації Запорозького козацтва розвивався як купецьке. Це означає, що тут є будинки, збудовані за всіма правилами тодішньої архітектури з обов’язковим підвалом-підземеллям, - розповідає Олег Фельдман.Він припускає, що приватні підвали купців, цілком можливо, з’єднувались, адже багато купецьких родин ріднилися і вели сімейний бізнес разом. Підвали використовувалися і для зберігання, і для сполучення, і як винні погреби. Коли настали важкі часи, зокрема встановлення Радянської влади, в них влаштовували тайники, ховали скарби.З обох сторін колишньої Базарної площі (нині пл. Б.Хмельницького) з XIX-XX сторіччя будувались кам`яні торгові ряди з магазинами та складами. вважається, що підземелля всіх торгівельних рядів раніше поєднувалися між собою та ринком Шопа, а всі разом - з пристанями Нікополя. Так товар швидко доставлявся до місць продажу. Нині стіни між магазинами закладені, проте зустрічаються підземелля, що поєднують декілька магазинів. Деякі з підземель є точками маршруту Підземелля Старого Нікополя, а деякі тільки готуються ними стати...В історичній частині міста концентрувався бізнес купців – їхні магазини, прибуткові будинки, готелі, артілі... Вони цікаві своєю архітектурою, влаштуванням. Але якщо у наземній частині внутрішнє улаштування за часів радянської й незалежної України змінювалося, то підземелля залишилися такими ж, як були 100 і 200 років тому. Це й приваблює туристів, та й сама тема підземель завжди романтизувалася письменниками, режисерами, тому дигерством і захоплюється молодь, цікавляться туристи. Перші екскурсії підземеллями, що проходять щотижня, відвідали вже понад 150 осіб.Фонд «Нікополь туристичний», заснований Олегом Фельдманом спільно з заступником директора краєзнавчого музею міста Нікополя Мирославом Жуковським та Почесним громадянином Нікополя, художником Марком Проданом, з минулого року зайнявся вивченням нікопольських підземель.– За цей час ми відвідали вже понад 70 підземель. У деяких, з дозволу власників, розібрали замуровані отвори в цегляній кладці, дещо знайшли. Також вдалось відшукати трьох свідків, які стверджують, що ходили колись нікопольськими тунелями: один - наприкінці 40-х років, один - на початку 90-х, ще один – у 2003 році. Ми намагаємося перевірити їхню інформацію. І вже є кілька реальних місць, які дозволять пересвідчитися, що там є тунелі, а також сподівання, що їх вдасться зробити туристичними об’єктами, - каже Фельдман.Старому місту Нікополя - Нове життя!Справжнє дигерське задоволення турист отримає тоді, коли зможе в одному місці зайти, а в іншому вийти, провівши у підземеллях тривалий час.Понад кілометр площі Богдана Хмельницького та вулиці Микитинської могли би стати суцільною туристичною зоною. За наявності інвестицій можна було б викупити всі підвали, поєднати їх (як це, наприклад зробили у польських містах Краків і Жешув) і зробити єдину туристичну підземну трасу. Але зараз у кожного є свій власник, тому домовитися зі всіма дуже складно. Деякі власники, коли зміцнювали підлогу, позаливали свої підземелля бетоном...– Є ескізний проект щодо перетворення історичного центру міста на пішохідну зону для прогулянок. Підприємці, які ведуть у цій частині міста бізнес, виклали плитку, тротуар, а програми з відродження старої частини Нікополя нема, хоча наш фонд розробив таку концепцію на основі програми попереднього головного архітектора та влади міста. Програма фонду «Старому місту – нове життя» якраз передбачає, щоб тут була пішохідна зона, на умовах співфінансування. Тут може бути музейний квартал, кафе, підземелля, готелі і хостели, сувеніри, тут також є вихід до моря – прогулянки дамбою, катання на плавзасобах, міський пляж. Є півтора десятка цікавих будівель, що виставлені власниками на продаж або оренду і за наявності інвесторів могли би вистрелити як цікаві туроб`єкти. Залюбки ознайомимо інвесторів з пропозиціями та сконтактуємо з власниками будівель. Тобто, потенціал тут великий, але справжнього пріоритету в місцевої влади не завоював, - констатує Олег Фельдман.За його словами, у 2015 році міськрада прийняла Програму розвитку туризму, але вона вкрай недофінансована, тож і нема належного ефекту. Тим часом, стара частина поступово руйнується.У радянський період було кілька причин, аби про підземелля нічого не розповідати. Там могли ховатися кримінальні елементи. Тому у повоєнний час підземелля почали замуровувати, засипати, зачиняти. Щоби люди не відволікалися від будівництва комунізму.- За переказами одного з ветеранів міліції, у районі вулиці Лапинки жив злодій, який доробив чи використовував існуючий тунель для того, щоб утікати від стражів порядку при небезпеці та щоби переховувати награбоване з магазинів і складів. У його будинку була піч із решіткою, і коли до нього приходила міліція, мати відчиняла її, а він проходив аж до Нікопольських плавнів, де й переховувався. Це задокументований реальний випадок використання злодійським світом катакомб, - розповідає Олег Фельдман.Також боялися повторення 1918 року, коли існуюча на той час у місті антирадянська організація під назвою «Воїнський союз», у складі якої були колишні солдати й офіцери, використовуючи ходи й виходи катакомб, дізнавшись про наближення до міста австрійських військ, за 20 хвилин повалила радянську владу в місті.Під час Другої світової війни підземелля використовували учасники підпільних організацій, переховувалися, залишали зброю, листівки, там стояв гексограф, на якому роздруковували зведення Радінформбюро.У той час працював Південнотрубний завод оборонного значення, тому не бажано було, щоб під містом хтось користувався катакомбами чи тунелями.Загалом я з нікопольцями спустилася у сім підземель, що належали купцям Гусєву, Іванову, Сухініну, Самойленку. Ми дізналися про будинок Держбанку, побудований будівельною артіллю купця Гусєва, який був із числа старовірів і з таких же одновірців створив артіль. Вони відрізнялись від решти містян: носили широкі чоботи, не любили капелюхів, які були тоді в моді, а носили картузи, мали бороди...Ми дізналися де існував магазин «Фарфор, фаянс», що належав Пінському, де тримав майстерню годинникар Бро, де було фотоательє Аптовича, котрого знали по всій Російській імперії, бо кожну фотосесію він перетворював на подію...- Біля фотоательє був вхід до підземелля. У дитинстві я туди ще залазив у 13 років з такими ж цікавими хлопчаками. Потім батьки непокоїлися, викликали пожежних, міліцію і згодом змусили вхід забетонувати, - згадує Сергій.Спускаємось старими дерев’яними сходами, ще і ще нижче, наче по колу, тут уже зовсім не така цегла, як вище. Такими підвалами пронизаний весь Нікополь, в основному вони мають напівкруглі аркові цегляні перекриття, що давали додаткову міцність будівлі. Будувалися підземелля з червоної цегли - привозної та місцевої, яку виробляли два нікопольські цегляні заводи. Клали на розчин, замішаний на яєчних жовтках з додаванням битих молюсків, піску та вижимки з водоростей, що також додавало міцності. Навіть зараз ці стіни «склеєні» добре. У вікна-отвори передавали різного роду вантажі.Після побудови Каховського водосховища, рівень ґрунтових вод піднявся, - це стало згубним чинником для деяких нікопольських підземель. Це було, наприклад, однією з причин закриття на ремонт будівлі Нікопольського краєзнавчого музею, підвали якого через сирість і грибок стали непридатними для зберігання музейних експонатів. Але більшість підземель і досі сухі.Купецькі династії НікополяВідвідавши підземелля купецької садиби Іванових, ми дізнались, що їх купецький рід відомий у Нікополі з 70-х років XIX століття. Свій капітал купець зібрав, займаючись перекупкою зерна та товарного хліба, який ішов на експорт. Його син торгував бочками, гужовим транспортом. Нащадки купця займались торгівлею осетровими, кримськими та одеськими винами.Один з Іванових був не байдужий до мистецтва, захоплювався тоді ще композитором-початківцем Сергієм Прокоф’євим, який коштом Іванових відвідав Нікополь.Востаннє ім’я купця Іванова згадується і липні 1919 року, коли у будівлі Азовсько-Донського банку відбувалось останнє засідання клубу купецького зібрання. Серед тих, хто підписався під протоколом, було два Іванових – Порфирій та Олександр. Далі сліди їх втрачено.Цікавий підвал колишнього магазину Сухініна, що вів торгівлю м’ясними ковбасами. З 1910 року тут розташовувався галантерейний магазин Пашковської, де продавали жіночий одяг і де був дуже популярний куточок з капелюхами.Конкурентом Сухініна був купець Самойленко. Він мав четверо синів і дочку. Найстарший із синів був затятим картярем і гульвісою. Батько терпів, але й намагався виховувати своїми методами: коли син із чергової гулянки приходив вранці додому, на порозі його чекало відро, вудка й рибацька сітка. Це означало, що вдома його не бажають бачити, а на прожиття впродовж якогось часу він має заробляти сам. Причому взимку жалісливі батьки все пробачали синові, а як наставало літо – відро й вудка — і за поріг. Син ішов у плавні, до рибалок, жив у курені, ловив рибу. Коли холоднішало, каявся й вертався до батьків.Самойленки мали чотири патенти на виготовлення ковбас. Експериментували з рецептурами, клали різні спеції. У 1919 році родина Самойленків виїхала разом з військами Добровольчої армії Денікіна. Відомо, що нащадки купця живуть у Франції.Чотири рази на рік у Нікополі ярмаркували, приїжджали гості, було вісім готелів (нині їх одинадцять, хоча населення виросло у шість разів). А ще цікаво, що на 2011 рік у Нікополі було стільки ж банків, скільки функціонувало й сто років тому.Перший готель у місті купця Ющенка був облаштований для автомобілістів. Спеціально для «відвідувачів, що приїжджають на безкінних екіпажах». Річ у тім, що купець Ющенко став свідком автопробігу Санкт-Петербург – Севастополь, який пройшов і через Нікополь. У ньому брали участь автомобілі як з бензиновими, так і з паровими двигунами, а також електромобілі. Під час руху вирішувалось питання, який двигун кращий, що й визначило еру бензинових машин.Сьогодні на розі вулиць Микитинської та Поштової зі старого підвалу власники облаштували бар, при цьому підземелля реставрували, укріпили, встановили сучасну вентиляцію. Вклав кошти іноземний інвестор – Крістоф Райва. Він є засновником всеукраїнської мережі магазинів «Каза Нова», яку започаткував у Нікополі. Також тримає кафе і готелі. У старі часи на цьому місці був магазин колоніальних товарів, де продавали каву, чай, спеції, привезені з Індії.Крістоф Райва має ще кілька будівель у старій частині міста.Наразі туристична агенція «7 Січей» опікується ідею створення тематичних експозицій у купецьких будинках. У планах створення першого у світі Музею дверних молотків (дзвоників). Вже за їх виглядом можна багато дізнатися про господаря. Крім того, постукавши й піднявши слухавку, можна почути аудіорозповідь від першої особи купця-власника. Таким чином історія купецького Нікополя ніби оживе, стає ще реалістичнішою.Через соціальні мережі краєзнавці звернулися до нікопольців із пропозицією пошукати на горищах старовинні речі, аби влаштувати Музей підземель Нікополя - в підвалі старого ринку Шопа. Вже мають перші експонати, що відображають купецький побут.Центральний ринок Нікополя - ШОПаШопа – особливе кодове слово в Нікополі, яким називають старий ринок. Воно закріпилося у XIX-XX ст., але нікопольчани називали цей ринок так увесь час, поки він тут існував, аж до 70-х років, коли побудували нове його приміщення в іншому місці.Звідки взялася така назва? Багато хто з місцевих краєзнавців вважає, що Шопа – від шопінг, місце для торгівлі. Але це термін сучасний, на той час невживаний. А перше згадування в документах про цей ринок датується 1791 роком, навряд чи тоді нікопольці так добре знали англійську, щоб назвати ринок Шопою.Історику Сергію Торопу вдалося знайти спогади офіцера Василя Обози, який служив у Новосіченському ретраншементі на останній Покровській Січі, що також розташовувалась на території Нікопольського району.– Судячи з його записів, у запорожців були площі двох типів: майдан – це не будь-яка площа, а та, на якій була церква і де проходили вибори. Але було правило: де стоїть церква, не можна торгувати, тому в запорожців за межами Січі існувала ще одна площа, яку називали словом «цопа» або «чопа», що було трохи викривленим у перекладі з турецької і означало буквально кошару, місце для торгівлі худобою. Порівняйте: на Західній Україні популярні шопки – Різдвяні вертепи, або ж ясла для Христа. Очевидно, це одного значення слова. Тому, гадаю, і назва нікопольської Шопи того ж самого походження і означала первысно огорожу для торгівлі худобою, хоча торгували не лише нею, - пояснює історик.За його словами, інша назва ринку – «Зелений», через те, що тут завжди було багато овочів, фруктів за найнижчими цінами. Був верхній і нижній ринок. Рибний спуск вів до русел старого і нового Дніпра, де майже біля води був нижній ринок - «Рибний». Улов рибаки Новопавлівської, Лапинської рибних артілей привозили прямо на човнах. Продавалася осетрова риба чотирьох різновидів: бірюга, севрюга, осетер і пістрюга. Особливим попитом у місцевих користувалась шабля-риба або чехонь, любили також сомів і щук. Також від Нікополя до Катеринослава водився берш, якого цінували за м’яке й солодке м’ясо, краще, ніж у судака.З Каховським водосховищем ця риба відійшла у небуття, адже для неї потрібна чиста проточна вода. Через це немає і знаменитої колись місцевої страви - нікопольських дев’ятидюймових раків. Один дюйм - майже 2,2 см, отже такі раки – як омари, їх ловили на глибині, у спеціальних затонах. Раніше цю фірмову замовляв Леонід Утьосов, який у Нікополі познайомився зі своєю майбутньою дружиною.Перша будівля Шопи була дерев’яна, але влітку 1909 року сталася велика пожежа і ринок згорів. У 1910 році на кошти Нікопольської міської думи та Нікопольського земства був побудований кам’яний ринок під дахом. Нині пам’ятка культурної спадщини у жалюгідному стані, стіни розвалюються. Під Шопою також є велике підземелля, свого часу тут зберігалися різні товари, продовольчі продукти, риба, сіль, були льодовники.Дослідникам підземелля вдалося знайти за цегляною стіною хід, який, припускають, відноситься або ж до періоду російсько-турецької війни або ж більш раннього періоду епохи запорозьких козаків. Для нього характерний вузький прохід, адже і запорожці, і війська російської імперії використовували вузькі лази, якими не могла пройти кіннота. В таких ходах легше сховатись. У цих глиняних катакомбах могли розташовуватись і склади з амуніцією, боєприпасами.– З усього видно, що цей хід має продовження, ще й розгалужується, а кладка його глиняних стін набагато старіша, ніж підвал Шопи. Наскільки, це могли б підтвердити археологічні знахідки. Відомий історик козацької доби Дмитро Яворницький вказував на існування саме на місці Базарної площі валів округлої форми, які він також відносив до періоду російсько-турецьких війн, - каже Тороп.Ще це місце пов’язане й з періодом політичних репресій 1930-х років, коли не вистачало місць у відділках НКВД, багатьох людей привозили сюди, звідси ж вони йшли в останню дорогу. Тому поряд на стіні встановлено обеліск пам`яті жертв комуністичного режиму.Кінний двір і Льодовник корчми НікополяЄ легенда, що Рибним спуском, а потім тунелем із пристані на Кінний двір переганяли крадених коней, звідки їх і перепродавали. Але поки що тунель не знайдено. За переказами, начебто, підлога в місці входу в тунель викладена чавунними плитами.Краєзнавці вважають, що поряд із Кінним двором на Поштовій вулиці мала б бути поштова станція із заїжджим двором, диліжансами, де міняли коней, а поряд із нею - трактир і готель.На цій локації у підземеллі Олег Фельдман з однодумцями облаштовує стилізовану під поштову станцію експозицію, що розповідатиме про транспортне сполучення, пов’язане з містом.Також тут за закладеною ракушняком стіною знайшли кімнату 4х4 м, обкладену бутовим каменем із ще глибшим підвалом. Припускають, що тут був льодник козацької корчми XVII століття! Тобто ця підземна кімната - ровесниця міста! Сам льодовник теж перетворять на туристичний об’єкт, тут можна буде дізнатись і побачити крізь скляний люк, як виглядала козацька корчма.У такий спосіб збираються влаштувати локації ще в чотирьох підземеллях, тоді вже зможуть пропонувати туристам не просто екскурсію підземним містом, а із зануренням в епоху. А якби ще вдалося знайти тунель між підземеллями!Усі разом ми намагалися віднайти вхід у той колишній тунель. Просимо розповісти, як він колись ходив підземеллям, місцевого старожила Віталія Івановича Павелка.- О, це ж було 70 років тому! Дуже давно. Виходили – ген там, - вказує рукою на Шопу, – а заходили де, не можу визначитись. Був певен раніше, що в підземелля велоклубу...- Що вами тоді керувало, спонукало? Цікавість?- Звичайно... Голод тоді нами керував. Це 1947-48 роки були. І ми, пацанами, залазили і проходили аж до ринку, і що траплялось на шляху, все брали. Згодом нас почали ганяти за це і такі речі припинилися, але було. Я запам’ятав, що прохід був широким. А потім ішли управо і вліво ніби такі відгалуження, і точно були рейки для вагонеток, - каже старожил.- Можливо, оце він і є, - показує на стіну старого будинку, де чітко видно арочного типу вхід, із цегли виглядають поржавілі від часу завіси. – І за шириною тут точно міг пройти віз і коні. Ми раніше шукали цей вхід під велоклубом ДЮСШ, а коли демонтували будівлю поряд, відкрилася інша картина. То, можливо, вхід саме тут?Підтвердити здогадку вирішуємо у колишньої прибиральниці Ірини, яка багато років пропрацювала в музичній школі. Жінка пояснює, що чула це від тренера Григорія, який власноруч замуровував хід в 1980-ті роки, на жаль, нині він уже покійний. Але Ірина погоджується пройти маршрутом пошуковців ще раз.Кажуть, що підземелля велоклубу за радянської влади використовувалися для утримання репресованих, на стінах там були написи: "Ми ні в чому не винні". Після війни цими ж коридорами співробітники КДБ вивели кудись арештованих поліцаїв. Окрім Ринку з тунелю можна було дістатися до прибуткового будинку купця Тимофєєва, а також він ішов у бік Свято-Знаменського храму по вулиці Шевченка.Тим часом ми вирушаємо до останньої локації – мікрорайону Лапинка і старого аркового склепу під колишньою церквою Преподобного Іоанна Дамаскіна. У радянський час над склепом влаштувати літній кінотеатр. Від своїх гідів я чую легенду, що від цього склепу йдуть старовинні ходи до козацьких катакомб у бік Січі й берега, а також до інших церков.- Є фото, як виглядає цей склеп ізсередини. Там теж аркова стеля, у підлозі збоку є ніша, зараз вона порожня, припускають, що тут могла розміщуватися труна з покійником, і можливо, під цією нішею і є той самий хід, - каже Сергій Тороп.Сама церква Іоанна Дамаскіна також має дивовижну історію. Її величний фундамент у формі хреста відкопали археологи Нікопольського краєзнавчого музею з експедиції Мирослава Жуковського.- З’явився храм на цьому місці у 1854 році спершу дерев’яний, а в 1858 році – вже з цегли. Це був перший кам’яний храм Нікополя. Збудували його на кладовищі, був він свого роду «усипальницею захисників оборони Севастополя». Під час Кримської війни 1853-1856 роки у Нікополі, саме на цій території розташовувався 30-й військовий госпіталь. Про нього розповідалося в «Колоколі» Олександра Герцена. Від ран тут померло 1252 солдати й матроси. Їх відспівували священики у дерев’яній церкві. А коли кількість загиблих і братських могил зросла, поряд звели кам’яну церкву. Перший настоятель церкви Преподобного Іоанна Дамаскіна протоієрей Олександр прослужив тут 42 роки, - ділиться своїми краєзнавчими розвідками Сергій Тороп.Далі, у 1919 році, церкву, каже він, уперше закрили «червоні». Денікінці відновили тут службу. Потім передали храм військовим, які влаштували в ній склад військового майна та боєприпасів. У 1941 році все вивезти звідси не встигли і при наближенні німецьких військ залишили й частково підірвали. Вибухом було пошкоджено саме ту частину, де розташований склеп. Каплиця з дзвіницею була в іншій частині і з неї подавалися сигнали – на церковний дзвін орієнтувалися моряки на судах, що припливали до річки Лапинки.У 1943 році німецькі війська почали будувати в цьому місці міст через Дніпро, розташували зенітну батарею. А оскільки радянські підпільники використовували дзвіницю як орієнтир для наведення вогню, підсвічуючи її, то німецькі сапери підірвали церкву остаточно.До речі, назва річки Лапинки, а тепер і мікрорайону, походить від назви виду верби, якою щедро були обсаджені береги. З її лози ремісничі виготовляли чудові меблі, що цінувалися далеко за межами тодішньої губернії. За «Житієм» Іоанн Дамаскін також був «лозівником», плів корзини.Словом, якщо виберетесь на екскурсію до Нікополя – не пожалкуєте. Правда, багатьох відлякує поганий стан автодоріг. Місцеві краєзнавці та ентузіасти сподіваються на краще, і підказують, що до Нікополя можна дістатися з Києва, Миколаєва, Херсона, Хмельницького, Запоріжжя, Харкова, Тернополя, Львова, Вінниці, Одеси ще й залізницею. Ласкаво просимо!Автор Людмила Блик, Дніпро-НікопольФото УкрІнформРаніше ми розповідали як Ілон Маск шокував всіх новою модделю своєї Тесла.До речі, щоб зберегти старий Нікополь для туристів і нащадків нікопольців слід боротись!
Місто Покров видалось лячним туристу з Білорусі - фото
Місто Покров видалось лячним туристу з Білорусі - фото
Нікопольський район 2020-01-09 02:39:48
Білорусь - одна із небагатьох дійсно братніх до України країн і ми завжди вітаємо братів білорусів і підтримуємо їх прагнення бути вільними, як і Україна. Зараз NikopolToday розкаже і покаже, як містечко Покров біля Нікополя налякало мандрівника з Білорусі. Насправді, блогер хотів відвідати Нікополь, але українська залізниця змінила його плани. Білоруського туриста вразила саме опущеність індустріального міста.А ще виконкомом і кількома іншими будівелями... Білоруський блогер Денис Бліщ в своєму блозі «Денис Бліщ. Приватна думка », поділився своїми емоціями про містечко Покров, що розташовується поблизу Нікополя.Блогер пише, що місто Покров, відоме до 2016-го року як Орджонікідзе, не було заплановане в йогоу маршруті. Замість нього він збирався дивитися куди більш значний з історичної та культурної точки зору - Нікополь, на березі Каховського водосховища. Але трутилися плани українських залізниць - потрібний електропоїзд в потрібний йому день скоротили до станції і, за його словами, він був поставлений перед фактом необхідності вийти на цій станції і вирішувати, що робити далі. Мені в якійсь мірі пощастило: електричку чекав приміський автобус, що йшов до Покрова, а з Покрова очевидно було легше вибратися куди-небудь далі. Так і вийшло - я успішно продовжив маршрут, але замість прогулянки по Нікополю отримав прогулянку по місту шахтарів імені Серго Орджонікідзе. Мрачє місце.У Покрові є залізниця, але пасажирського руху немає, тільки вантажне. Всі повідомлення з зовнішнім світом відбувається через автовокзал, де я і вийшов з деренчливого БАЗу українського виробництва.Покров місто молоде, йому немає навіть ста років, - продовжує розповідь турист з Білорусі. - Та й міста б не було ніякого, якби не поклади марганцевої руди навколо. Ще за часів СРСР тут були розроблені спочатку шахти, а потім кар'єри, побудований гірничо-збагачувальний комбінат, а щоб дружини шахтарів не нудьгували - ще і трикотажна фабрика. Фабрика вже все (закрилася, ред.), а ось руду видобувають досі. Місто продовжує жити, хоча населення його зменшилася з 45 до 40 тисяч осіб (напевно турист викорситав офіційні дані, наявно звісно меньше, ред.).Багатоповерховий масив Покрова, де і центр, і автовокзал, і пешоходка, розділяє широка зелена смуга - дендропарк. У цій смузі побудована православна церква Іонна Богослова і сякі-такі доріжки для прогулянок.З обох сторін дендропарку височіють хрущовочки різного ступеня вбитости. Часу у мене було мало, - ділиться турист, - тому я вибрав ту сторону, що ближче до центру, де мапа обіцяла будинки і старші.Ось так виглядає туристичний покров.Принади Покрова.Неподалік від вокзалу знайшлося два будинки повністю закинутого виду, - продовжує фотограф, - причому в якомусь нестандартному забарвленні - темно-бордовому. У одного з будинків терлася компанія п'яних гопників :)Забутий всіма Покров.Якщо у Нікополі закинуті будинки тримають, щоб продати подорожчє, то у Покрові вони нікому не потрібні.Черговий нарко-притон?Цілий район виглядає примарним.Турист продовжує розповідати про подорож.Судячи по карті, в місті повно подібних заброшек, але я спеціально за ними не бігав, вибравши шлях через центральну вулицю Центральну до головної площі і далі.Людей на вулицях немає але принаймні чисто.Головна площа міста носить ім'я кошового отамана Івана Сірка. Щось мені підказує, що ще недавно називалася вона інакше, - ділиться іноземець.Замість пам'ятника Леніну розцвіли бронзові тюльпани:Площа квадратна, вельми звичайна. Складена декількома будівлями, зокрема районним центром культури в непоганій архітектурі:Так білорус бачить Покров.Виконком Покрова.Яскраві фарби міста.У центральній частині міста однойменна вулиця стає пішохідною і з велодоріжкою, - розповідає блогер.У Покрові таки живуть люди.Але такж хочуть поїхати далі ніж СНД.В центрі Покрова вирує життя.Все ж, Покров ще не вимер.І в принципі дуже упорядкованій і навіть приємною. Ось, наприклад, школа №5 - ще один приклад того, що нинішня влада України абияк, але намагається інвестувати в освіту в регіонах. Зустрічаються і дуже модні ФАПи, але відновлених шкіл все-таки більше.Правда, за Центральною вулицею благоустрій різко закінчується і починається все звичне.Сірість, розбавлена яскравою рекламою.Набридлі всім панельні радянські будинки.Поверховість Покрова знижується, символізуючи перехід в часі від 60-х до більш ранніх років, коли типове житло було саме таких споживчих якостей і зовнішнього вигляду, - зазначає білорус.Те саме є і в Нікополі.Все, що давно приїлося оку.У міській больничці кілька корпусів занедбані. Але є і працюючі, не бійтеся :)Обожнюю такі квартали, - пише автор блогу.Але мені було пора повертатися на автовокзал до автобусу в Нікополь.Покров, звичайно, не перлина в моїй колекції побачених міст, - ділиться Денис Бліщ, - але якщо вже занесла доля, то нехай буде. Думаю, ніколи мені в житті не доведеться тут більше побувати, залишу в пам'яті і в блозі.Оригінальна інформація за цим посиланням.Фото з сайту blisch.byДоволі цікаво читати думки туристів про Покров, яке так розхвалюють багато років ЗМІ Нікополя і району, хоча туристи хвалять саме Нікополь. Дивина!Хтось з Нікополя скаже, що Нікополю до Покрова, як до Києва рачки але чомусь самі покровці кажуть, що у Покрові ловити нічого.Ми також писали, що не тільки Покров помирає, але і цілий континент Австралія ризикує стати випаленою пустелею через наслідки діяльності людей.Нагадуємо, що покоління "дітей бетону" справді відповідає своєму назвиську - діди забрали головне - зиму до різдвяних свят.
Як туристи бачать Нікополь (відео)
Як туристи бачать Нікополь (відео)
Нікополь 2020-01-16 11:13:16
Тераз у розділі "Власна думка" від NikopolToday публікуємо відео від українського блогера Ярослава Гула. Можливо ви ще не бачили - тому варто подивитись. Хлопець подорожує Україною майже без грошей у кишені і залишає відео-спогади про кожне відвідане місто.Цього разу блогер Ярослав доїхав до Нікополя. Про це стало відомо завдяки його відео, яке він опублікував у мережі YouTube.Деякі кажуть, що в Нікополі абсолютні на на що подивитись але блогер намагається спростувати цей стереотип.Нікополь - це місто, яке змогло згуртувати людей заради загального блага, - як каже автор відео, - яким би важким воно не було.Більше подробиць у самому відео від автора.Варто нагадати, що в останній час до Нікополя заїздять більше туристів ніж раніше. Але великі проблеми міста відлякують багатьох з них, для того щоб знову повернутись до Нікополя.Фото PinterestРаніше ми нагадували, що клімат змінюється, Україна втратить зиму назавжди.Поки навколо глобальні екологічні проблеми - світові тінейджери ховаються у мережі від навколишніх проблем.
Майбутнє настало: Virgin Galactic пропонує туристам відкрити космос
Майбутнє настало: Virgin Galactic пропонує туристам відкрити космос
Світ 2020-01-16 22:20:11
Космічна компанія Virgin Galactic відкрила розкішний термінал для комерційних польотів у космос. Про це NikopolToday дізнався від "Нового часу". Virgin Galactic - це компанія входить до Virgin Group, запускає невеликі штучні супутники та давно продає квитки на туристичні суборбітальні космічні польоти. Саме ця компанія пропонує своїм клієнтам орбітальні польоти.Як виглядає новий надсучасний термінад для польотів у космосКомпанія Virgin Galactic відкрила перший термінал для відправки людей у космос. Перші космічні туристи відправляться в подорож зі штату Нью-Мексико.Так виглядає Космічний термінал Virgin GalacticНа початку 2019-го приватна компанія Virgin Galactic провела перший тестовий політ свого космічного апарату VSS Unity з людиною на борту. Крім двох пілотів VSS Unity, до кордонів земної атмосфери і космічного простору відправилась Бет Мозес - фахівець з підготовки космонавтів і співробітниця Virgin Galactic.Місія стартувала з космодрому у каліфорнійській пустелі Мохаве, і на висоту майже в 14 кілометрів космоліт VSS Unity піднявся на борту величезного двухфюзеляжного літака WhiteKnight Two. За такою ж схемою Virgin Galactic незабаром буде відправляти в космос перших космічних туристів. Повідомлялося, що близько 600 охочих вже залишили депозити в розмірі $250 тис. за одне місце на борту VSS Unity.Днями Virgin Galactic представила термінал, з якого їх перші клієнти відправляться у своє космічне турне. Як пише Robb Report, розкішний аеропорт побудували в штаті Нью-Мехіко, і він є першим у світі комерційним терміналом для космічних запусків.Площею в 204 кв. км, термінал включає футуристичний ангар для літаків, високотехнологічну вишку для управління польотами і численні лаунж-зони для перших космічних туристів.Термінал назвали Космічні ворота, і він складається з двох рівнів. На першому розташовані кафе і зони відпочинку, а також цифрова доріжка з деталями про космічні подорожі. На другому рівні розташовані команди управління польотами, робочі зони для пілотів і брифінг-центри.У величезних панорамних вікнах терміналу можна насолодитися видом південноамериканської пустелі, який віддалено нагадує марсіанські ландшафти.Virgin Galactic вже має біля тисячі клієнтів-мільйонерів для космічних турпольотів90-хвилинний рейс коштуватиме туристу 250 тисяч доларів. Варто нагадати, що мер Дніпра, Філатов - вже придбав собі квиток у космос від компанії. Компанія Virgin Galactic планує 2020 року відправити перших космічних туристів в суборбітальний політ, повідомляє khaleejtimes.com.Керівник відділу комунікацій Virgin Galactic Алеанна Крейн, сказала: "Вже є понад 600 клієнтів з 60 країн, які подали заявку на рейси. Одна з цих країн - ОАЕ, а частина (туристів) - з Дубаю", - йдеться у повідомленні. Для запуску рейсів було збудовано космодром у Нью-Мексико. Цього року проводилися переговори про організацію космодрому в аеропорту Аль-Айн. Мухаммед Аль Ахбабі, директор космічного агентства ОАЕ, пояснив, що Virgin Galactic вибрала аеропорт Аль-Айна через невелику його завантаженість.Міжнародний аеропорт Аль-Айна — міжнародний пасажирський аеропорт, який розташовано на околиці міста Аль-Айн (ОАЕ). Один з двох міжнародних аеропортів у еміраті Абу-Дабі.Virgin Galactic SpaceShipTwo VSS Unity вже зробив два успішних випробувальних польоти - один в грудні 2018 року, а інший в лютому цього року. Фото з відкритих джерелТакож зверніть увагу - ретро-музика стала популярною у майбутньому.Саме той час, щоб відростити довге волосся - у моді.
Як виглядає новий музей в Нікополі - але водночас один із найстаріших музеїв країни
Як виглядає новий музей в Нікополі - але водночас один із найстаріших музеїв країни
Нікополь 2020-01-17 09:06:47
Нікополь може пишатись своєю давньою історією. Більш детально дізнатись про історію Нікополя та краю можна в Історичному музеї Нікополя. Про те, як виглядає всередині новий музей в Нікополі розповість NikopolToday. До речі, це один із найстаріших музеїв краю. Про це також раніше писав Nikopol.net. Стара частина міста та цікава архітектура старих будинків Нікополя може знову зацікавити туристів. Про історію старого, і водночас першого музею Нікополя та його долю, ми писали раніше - за цим посиланням. А ось унікальні експонати краєзнавчого музею Нікополя дійсно варті Вашої уваги. Краєзнавчий музей міста НікопольВзагалі, музей як такий, був заснований в Нікополі у 1919 році - як Музей образотворчих мистецтв. Він був скомбінований на базі зібрання раритетів та творів мистецтва місцевого дворянина-колекціонера Нечаєва. І тільки з 1929 року - музей отримав сучасну назву. Рінеше він був розташований в будинку-пам'ятці історії початку ХХ століття, який вже довгий час і до сьогодні знаходиться на реконструкції-реставрації. Зібрання музею складається з 33 тисяч Музейних предметів: цікаві природні колекції, археологічні пам'ятники (кераміка часів енеоліту, бронзи і скіфського періоду); історичні побутові речі, етнографічні предмети, зокрема традиційний селянський одяг, керамічна і дерев'яний посуд; реліквії запорізького козацтва, художні твори; речові, фотографічні та документальні матеріали з історії Нікопольщини ХІХ - ХХІ століття. Експозиція, яка зараз розташована у тимчасовому приміщенні, висвітлює природу й історію краю з найдавніших часів до сьогодення.Раніше експонаів в музеї було значно більше. Але Друга світова війна далася в знаки - фашисти та комуністи спаплюжили багато експонатів.Часто в Краєзнавчому музеї Нікополя відбуваються безліч культурних подій, наприклад виставок творів мистецтва сучасних художників. Деякі експонати датуються тисячами років, як скіфські баби на дворі біля входу.Вітаємо у Краєзнавчому музеї Нікополя і радимо відвідати!Адреса закладу, щоб відвідати: місто Нікополь, вулиця Електрометалургів, 46-а, телефон: 5-13-61. Працює музей щодня з 9.00 до 17.00, вихідний день - понеділок.Фото 360-nikopol.netТакож, якщо Вам цікаві підземелля Нікополя, що нещодавно стали приманкою для туристів, обов'язково почитайте цей матеріал. На жаль, не все так добре в Нікополі, як би хотілося б, для того щоб туристи не боялись ходити вулицями. Раніше ми повідомляли, що Windows 7 більше не буде оновлюватись. 
Хрещення на цілющому джерелі під Нікополем
Хрещення на цілющому джерелі під Нікополем
Нікопольський район 2020-01-19 07:10:43
Як стало відомо NikopolToday, користувачі мережі стверджують, що під містом Нікополь, в Нікопольскому районі є цілюще джерело. Нове цілюще джерело було знайдено в Нікопольскому районі для свята Водохреща. Про це NikopolToday довідався з відео від користувачки Віри Шалтикі у мережі YouTube.Віра розповідає, що в Україні, у Дніпропетровській області, в селі Борисівка - таємне місце, де знаходиться цілюще джерело.Вода з цього джерела зцілює безліч хвороб і кажуть, очищає душу. Одного разу я була там в гостях і зняла це місце для вас, - стверджує Віра. - Приємного перегляду друзі.Більше інформації у відео від користувачки.Фото з відкритих джерелРаніше ми писали, що за злодія в Нікополі назначена винагорода у десять тисяч гривень. Також вашого улюбленого кота можна зцілити від хвороб - скупавши бодай у ванній. Як правильно це зробити?
Туризм в Нікополі - українці їдуть до столиці козацьких січей
Туризм в Нікополі - українці їдуть до столиці козацьких січей
Нікополь 2020-01-19 07:48:20
Цього разу в розділ "Власна думка" від NikopolToday, публікуємо відеоблог туристки, що відвідала місто Нікополь. Блогерка Галінка Україна подорожує країною, щоб відкривати досі невідомі місця.Блогерка Галина народилася і виросла у Дніпрі. Тепер вона вирішила відвідати й Нікополь, щоб показати місто іншим українцям. Про це NikopolToday довідався з відео на сайті YouTube. Відео переглянули вже біля 2 тисяч людей.Туристка розповідає українцям про Нікополь:Я хочу зробити огляд невеликого але дуже потужного міста для всієї області. Блогерка відзначила велику кількість цікавих кафе, які працюють в місті влітку. Звісно, Галина відзначила і якість доріг, що ведуть до міста. Хоча в середині вони і були краще але також інфраструкура була контрастною для дніпрянки. Більше цікавих подробиць про Нікополь у відео від блогерки. Фото з відкритих джерелРаніше ми писали, що тим хто вірує у Водохреща варто звернути увагу на нове цілюще джерело поблизу Нікополя.І нагадуємо, що за будь-яку інформація стосовно крадія в Нікополі оголошена винагорода у 10 тисяч гривень!
Аеропорт біля Нікополя таки буде збудовано
Аеропорт біля Нікополя таки буде збудовано
Дніпровська область 2020-01-19 16:06:37
Будівництво аеропорту Дніпра розпочинається. Як стало відомо NikopolToday, підписана угода на розробку нового плану території, щоб почати роботи.Місцева влада підписала угоду на розробку проекту нової території аеропорту Дніпра. Варто відзначити, що він буде побудований близько до Нікополя. Про це NikopolToday дізнався з повідомлення у прес-службі Дніпровської районної державної адміністрації, з посиланням на Дніпроград.Голова Дніпровської районної держаної адміністрації Віра Поклонська підписала угоду з розроблення проекту змін до детального плану території Міжнародного аеропорту "Дніпропетровськ" із ТОВ "Інститут Харківпроект".Для початку реконструкції аеропорту Дніпра необхідно розширити територію існуючого летовища.Варто нагадати, що Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (МАУ, Київ) має намір розвивати аеропорт у Дніпрі за умови ремонту злітно-посадкової смуги (ЗПС). Про це повідомляє Інтерфакс."На жаль, він (аеропорт "Дніпро" - ІФ) сьогодні дуже обмежений у своїй здатності приймати літаки. Як тільки ми зрозуміємо, що реконструкція або будівництво нової злітної смуги в аеропорту Дніпра стане реальністю, ми впевнено включимо його в свій бізнес-план. У нас є дослідження, і ми точно знаємо, куди ми хочемо літати із Дніпра. І коли ми зрозуміємо, що це все буде в реалі, то у нас є серйозна заявка на розвиток аеропорту "Дніпро", - повідомив співвласник і голова наглядової ради компанії Арон Майберг.На думку Майберга, в зв'язку "з тимчасовими труднощами з розвитком Донецька", цей регіон (Дніпро - ІФ) є "східним плацдармом України".Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський під час робочої поїздки до Дніпропетровської області 12 липня пообіцяв, що в Дніпрі буде вирішене питання з реконструкцією аеропорту.До речі, новий аеропорт Дніпра стане одним з найбільших в Україні. Новий аеропорт Дніпра стане одним з найбільших і найсучасніших в Україні. Він почне приймати пасажирів навесні 2022 року завдяки тому, що роботи з будівництва злітно-посадкової смуги Міністерством інфраструктури і терміналу компанією DCH вестимуться паралельно.Про це стало відомо на презентації проекту нового аеропорту, яку провів голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Бондаренко для голови Верховної Ради Дмитра Разумкова.У бюджеті на 2020 рік передбачено 1 млрд грн на реконструкцію аеропорту Дніпра. 200 млн грн, запланованих на проектування в 2019 році, також перенесені на 2020 рік. Вони підуть на проектування і на внесення змін до детального плану території, на якій розмістяться новий термінал і нову злітно-посадкову смугу. Вона буде розміщена в тому числі на розпайованій землі. Ділянки доведеться викупити у приватних осіб.Новий аеропорт матиме пропускну здатність 1000 осіб на годину, 3 млн осіб на рік. Сьогодні аеропорт «Бориспіль» здатний прийняти 4 млн осіб на рік, Харків - 2,5 млн, Одеса - 1,5 млн. Нинішній аеропорт Дніпра в рік приймає менше 1 млн чоловік. Планується, що в новому аеропорту будуть працювати більше 15 авіаліній.Фото ДніпрогродРаніше ми передавали цікаві факти від психолога з Нікополя - цнотливості не існує.Також ми нагадували, що смерть для ЛГБТ відміняється - ми вже живемо не у Середньовіччі.
Кафе, бар, клуб та ресторація Монтекрісто в Нікополі - все може бути закрито
Кафе, бар, клуб та ресторація Монтекрісто в Нікополі - все може бути закрито
Нікополь 2020-01-26 16:08:11
Кафе знаходиться в самому центрі старої частини міста Нікополь. Власник закладу - іноземець, що вклав великі гроші, створивши цілу ошатну вуличку, ідентичну до кращих в Європі.То, що ж сталося, якщо дизайнерський інтер'єр MONTECRISTO створювався з любов'ю до найдрібніших деталей. Як стало відомо NikopolToday, один із найліпших закладів ресторанного бізнесу в Нікополі під загрозою закриття. За надійними джерелами, NikopolToday довідався про інформацію, що заклад знаходиться на межі банкрутства. Чому ж сталося так, що одна із найліпших кав'ярень в місті Нікополя, що славиться своїми віп-клієнтами, може зникнути в історії?Більш того, заклад користувався популярністю у заїзджих туристів: іноземців та тих, хто у відрядженні в Нікополі. Не кажучи про бізнесменів і місцевих багатіїв. Для того, щоб знайти варіанти відповідей, слід зануритись у історію.Торгово-розважальний комплекс «Монтекрісто» був заснований в 2006 році. Ідея створити в Нікополі не просто бар, або вечірній клуб, а справжній комплекс, який задовільнить всі потреби клієнтів. Адже це не тільки заклад харчування, але розваг - там навіть є СПА, дизайнерські готельні номери, внутрішній дворик, коворкіг-кімната тощо. Тому, можливо відповідь проста - вона у деталях. На момент створення закладу, в 2006 році, рівень, якість та різмаїття послуг була більш ніж достатнього навіть для спокушеного клієнта. Зараз на дворі 2020-й рік і навіть нікопольців вже важко чимось здивувати.Варто нагадати, що про Монтекрісто навіть знімали серію у "Ревізорі":До того ж, додаємо демографічний фактор - населення міста значно зменшилось, а історична частина міста майже зруйнована, щоб там вирувало життя як колись раніше.І найголовніше: у місті Нікополь встигли відкритись великі монополісти України (Франсуа, Сімейна пекарня, і т. д.) і індивідуальні конкуренти, що запропонували заклади такого ж високого рівня, як Монтекрісто. Наприклад, через дорогу ресторан "Олива" або "Термінал" біля міськвиконкому. Буде шкода, якщо такий заклад пропаде. Бо NikopolToday не збреше - там найкраще американо в місті. Тим більш, що раніше цей комплекс задава стандарти для Нікополя і був тою ланкою, що створила більш ошатний куточок в центрі старого міста для нікопольців. Тож, якщо "Монтекрісто" - зникне ціла частина історії сучасного історичного Нікополя, що вплиунла на його збереження.А причина закриття банальна - недостатньо відвідувачів. Персонал ресторації бідкається - можуть втратити роботу будь-якої миті.Автор Rayan RienerНагадуємо, що короновірус на шляху до України: що слід знати щоб не померти від убивчого вірусу.І також інформаційний дайджест за тиждень в Нікополі, що минає.
У Марганці на суботнику зібрали дві автівки сміття
У Марганці на суботнику зібрали дві автівки сміття
Нікопольський район 2020-01-28 13:15:52
Крига скресла! Люди в нікопольскому районі стали більш екологічними і почали турбуватись про навколишнє середовище. Коли чистіше - і туристів зустрічати не соромно.Марганець став значно чистіше. Про це NikopolToday передає від Інформатора. Час змін настав!26 січня жителі Марганця вийшли на суботник. В межах міста людям вдалося зібрати аж дві машини сміття. Про це ЗМІ стало відомо від організаторів заходу. У наведенні чистоти взяли участь 15 осіб. Озброївшись рукавичками і сміттєвими пакетами городяни вийшли на суботник. Спільними зусиллями вдалося розчистити велику територію між вулицями Промислової і Паркової. Активісти задоволені виконаною роботою і звертають увагу жителів Марганця, щоб вони не забували самостійно стежити за чистотою свого міста. Адже чисто не там, де прибирають, а там де не смітять. Слід частіше давати власний приклад співгромадянам. Вода камінь точить! Варто відзначити, що в Нікополі тривалий час не можуть вирішити питання з смердючими горами сміття, які складують городяни не зумівши донести до сміттєвих баків. Ми вже писали про скарги мешканців району Центрального ринку Нікополя, який став схожий на суціальне стихійне звалище. У деяких районах міста стихійні звалища - це не тільки результат недобросовісності жителів, але і підприємців та продавців.Наприклад купа сміття біля Селянського ринку виникає регулярно. Дивлячись на неї стає зрозуміло, що крім сумлінної роботи спеціальних служб та міської влади, необхідно змінювати світогляд людей. Щоб насолоджуватися чистим містом і культурою його обивателів, потрібно проводити систематично виховну роботу, в тому числі, в дошкільних, загальноосвітніх та інших установах.Раніше ЗМІ розповідали про те, що в Нікополі міські автобуси закидали камінням. Суботник пройшов вдало!Любити чистоту не соромно.Вперед, разом, до чистого майбутнього! !Фото Інформатор / з соціальної мережі До цього ми повідомляли, що зграї небезпечних догхантерів продовжують розкидати отруту для собак по районах Нікополя.А відома українська піаністка отримала нагороду Греммі разом із суперзіркою Біллі Айліш.
Мрії здійснюються: 50 мільйонів гривень виділили на басейн в Нікополі
Мрії здійснюються: 50 мільйонів гривень виділили на басейн в Нікополі
Нікополь 2020-01-29 13:25:48
Гарні новини! Як переконався NikopolToday, мрії містян таки здійснюються. Стало відомо, що 50 мільйонів гривень виділили на добудування басейну в Нікополі. Облрада виділила бажані кошти на будівництво басейну в Нікополі. Про цю втішну новину NikopolToday довідався від "Прихисту". Зведення плавального басейну, про який в Нікополі вже ходять легенди і численні меми, почалося ще в 2018 році.Тоді радник голови ДнепрОГА Юрій Голік, з притаманному його постам різкістю, озвучив про початок будівництва об'єкта на особистій сторінці в Facebook.«Не дивлячись на всі перешкоди і відвертий ідіотизм у виконанні окремих людей, почали будівництво басейну в Нікополі. Шкода, не можна закопати сюди всіх, хто заважав тому, щоб цей басейн був побудований. Ми все ж гуманні і з розумінням ставимося до недосконалості окремих персон. Але басейн в Нікополі буде, навіть якщо місцеві діячі, за звичкою, замучать всіх безглуздими порадами», - прокоментував Голик.Згідно тех-завданням, спортивний комплекс буде одноповерховим і висотою до 4-х метрів, із двома бсейнами - для дітей (9х12) і для для дорослих (25х14). Переможцем тендеру, що проводився за системою ProZorro, стало ТОВ "СКС Моноліт". За будівництво басейну "з нуля" підрядник виставив суму в 79 912 737 гривень.З жовтня 2018 роки роботи велися повним ходом: територія під басейн була огороджена, проводилися земляні роботи, техніка невпинно рила котлован, в темний час доби об'єкт висвітлювався і охоронявся. Але на сьогоднішній день крім паркану і монументальних глиняних гір на огородженій території немає ні світла, ні душі. Невже мрії нікопольчан про сучасний спортивно-оздоровчий комплекс так й залишаться красивими картинками з проектної документації? Не залишаться. В хорошому сенсі.Як стало відомо, 10 грудня минулого року депутами Дніпропетровської обласної ради Володимир Куцин і Володимиром Романенко було відправлено звернення на ім'я голови облради Святослава Олійника. Депутати звернулися з проханням виділити кошти на будівництво і реконструкцію заморожених інфраструктурних об'єктів Нікополя.Вже в кінці січня цього року депутатами облради була отримана відповідь від Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому повідомляється, що в план финасирования будівництва і реконструкції об'єктів інфраструктури Нікополя на 2020 рік включені два об'єкти: спортивно-оздоровчий комплекс в парку Перемоги і дитяча лікарня по проспекту Трубників. В нинішньому році обласний бюджет виділить на будівництво басейну 50 мільйонів гривень. На дитячу лікарню № 1 рішенням обласної сесії виділять 5 980 000 тисяч гривень.Тепер залишається тільки сподіватись, що гроші справді підуть на будівництво, а не по кишенях. Фото Прихист / вільні джерелаРаніше ми писали, що всі школи Нікополя будуть закриті на терміновий карантин через вірус.І це загальна тенденція для міст України - освітні заклади закривають швидше, ніж ЗМІ встигають про це повідомляти.
Як Нікополь зустрічає інвесторів з Європи - Крістоф Райва розповідає
Як Нікополь зустрічає інвесторів з Європи - Крістоф Райва розповідає
Нікополь 2020-01-31 19:09:19
До NikopolToday звернувся відомий філантроп, місцевий бізнесмен, родом із Німеччини - Крістоф Райва, щоб розповісти як він намагається вберети історичний центр міста вже 17 років від руйнації. Відверта розмова про те, як влада Нікополя нехтує своїми обов'язками, а деякі містяни відчувають комфорт у смітті.  Промовисті фото й цікаві зауваження від відомого німця, що став нікопольцем, щоб врятувати місто від цілковитого занепаду. І що не менш важливо, інвестував у місто десятки мільйонів гривень: в місцевий бізнес, інфраструктуру й меценадтво. Нещодавно NikopolToday повідомляв про неоднозначну ситуацію із рестораном "Монтекрісто", відомим не тільки в Нікополі але і в цілій країні. Нікопольці були здивовані, що ресторація такого рівня, яка виникла в Нікополі ще до того, коли будь-хто більш менш розумів "що таке європейський сервіс і бізнес", - може якимось чином закритись. Тим більш в Нікополі! Тому ми вирішили справдити інформацію і вийшли на зв'язок із головним інвестором - Крістофом. Він якраз повернувся з Німеччини і люб'язно запросив нас, щоб розповісти навіть більше цікавої інформації, ніж ми очікували.  Стало відомо, що оригінальна ресторація "Монтекрісто" дійсно буде закриватись, але тільки на 2 дні - 1-2 лютого для бізнес наради, але сам Крістофер зазначив, що дійсно, бізнес-партнери, у яких він зробив значну інвестицію - не дали у відповідь гідного результату, і здається що він мусить змінити формат закладу, щоб зберегти куточок Європи в Нікополі для містян і туристів. Зустріч з головним благодійником міста, Крістофом Райва / фото NikopolKids.org Крістофер відчиняє двері Готелю, що розташований за адресою - вулиця Запоріжська, 2, - сам. Ми вітаємось і він просить пройти на найвищій поверх, щоб пояснити і показати те, чим він стурбований та що мусило б турбувати всіх нас в Нікополі. Одразу стає зрозуміло, що шокує мільйонера в Нікополі: Сміття! Нікополь - це звалище сміття. Комунальні служби ніби і намагаються показати, що вони щось роблять. Але стихійні звалища сміття мігрують містом від району до району. Про це писав не тілки NikopolToday, але і багато років й інші ЗМІ міста. Сміття просто збирається комунальними службами у кучугури і не вивозиться. Місцева влада не створює добре налагоджену структуру смітників, сміття з яких мусить вчасно потрапляти на звалище. Це видлякує туристів, це відлякує самих мешканців, які намгаються втекти з міста, через це також. Зокрема, як додає перекладачка Крістофа (Юстина) про влаштовані рибаками нетрі на березі Дніпра: Ми йшли туди, щоб перевірити безпеку будов раніше, які стоять на воді - це видається небезпечним. Діти постійно граються там але це дійсно ненайдійно для них. І здається, що рибаки побудували це нелегально. Чому влада міста не реагує на такі великі інвестиції від бізнесу для розвитку Нікополя і дозволяє порушувати закон будь-кому? Це становить загрозу. Ми не розуміємо, чому це не є неприйнятним.  У противагу цьому - Крістофер веде нас на перший поверх нового Готелю в Нікополі. Готелю, преміум-класу, який повинен підняти місто в очах тих, хто його відвідує у справах і для відпочинку. Нагадуємо, за вікнами стоси сміття. Як Нікополь зустрічає інвесторів з Європи? Ми маємо відповідь - Крістоф Райва розповідає, що ніяк. Фактично "слуги народу" Нікополя закидали сміттям все навколо першокласного готелю найбільшого інвестора міста.  Крістоф розповідає, що співробітництво із працівниками, які робили ремонт в отелі - справжній жах. Одного разу вони навіть вкрали великий телевізор, не кажучи про безліч інших випадків омани. Десять років я витратив на Нікополь, а багато кто мене просто тут обікрав, - ділиться Крістоф Райва. Відвідувачі готелю разом із гарним видом на Дніпро, отримають додатково і вид на смітник, який здається, зовсім не турбує ні рибалок, ні комунальників Хто насправді вкладає гроші в історичний центр Нікополя, щоб вберегти нашу історію? Ще у 2016 році місцеві політики вирішили пропіаритись за чужий рахунок, розповсюджуючи фейк-інформацію задля політичного рейтингу. Справа в тому, що навіть фото свідчать про те, що місцева влада брехала і бреше без сорому. Бруківка та газон були зроблені за рахунок німця, вже давнього інвестора в місті Нікополь - Крістофа. В той час, коли місцеві політики рвались піаритись, навіть не були встановлені лавки - чи не єдиний елемент, за який не заплатив німець.  Найжахливіше те, що вже традиційний меценат Нікополя - згадується хіба що в контексті статей того часу у ЗМІ міста. Тому офіційно пишемо - громадянин Німеччини, влашним костом облаштовує історичний центр Нікополя, щоб врятувати його від розрухи, наприклад такої, про яку ми писали зовсім нещодавно - цілий район став привидом і осередком наркоманії з подачі владної руки міста. Стає страшно, здається, що якби не не героїчні дії громадянани Європи, доля "медичного району" не оминула б й історичний центр.  Як каже сам Крістоф, після 17 років життя в Нікополі: Я простягаю їм руку, а вони кусають не те що з ліктем, а навіть більш ніж далі плеча.  Нова алея у історичному центрі - це далеко не останнє, що зробив бізнесмен для порятунку історичного центру Нікополя. Хто такий Крістофер Райва і що він робить в Нікополі? Крістоф Райва представляє компанію DGD-Recycling. Це німецьке товариство з переробки задля збереження навколишнього середовища. Окрім безлічі цікавих проектів, компанія займається і соціальною допомогою, зокрема в Албанії, Індії та Україні (в Нікополі).  Підприємець приїхав до Нікополя біля 20 років тому, вже 17 років він активно намагається допомогти місту, зокрема історичній частині. Крістофер інвестує в Нікополь дійсно великі гроші цілком офіційно, і є платником подаків, що можна перевірити за цим посиланням.  З ініціативи німецького благодійника вже довгий час закуповуються засоби гігієни та продукти харчування для тих, хто не може цього собі дозволити. Люди, які постійно мешкають в пункті обігріву, і ті, хто приходити тільки на обід, вдячні за святковий стіл. Для безхатчинків - це свято. Про це раніше знімав матеріал "Прихист":   Меценат вже багато років систематично допомогає дітям міста Нікополь, що потребують особливої турботи. На "Мій Нікополь" вже наголошували, що німець є тим, хто дає максимально великі суми на постійній основі для благодійних організацій міста.  Більш того, європеець вкладав і власні кошти в ремонт дитячої поліклініки Нікополя. Організація "Діти Нікополя" допомагали робити там ремонт. Що робить Нікополь для великих інвесторів з Європи? Тільки сміття. Навколо нового першокласного готелю, мета якого привабити туристів до історичного центру міста і підняти рівень Нікополя - комунальна територія, яку мали б доглядати спеціальні служби. Крістофер і його працівниця Юстина наголошують, що вид на сміттєве звалище відкривається не тільки зі сторони, де гості міста мусили б пити каву і насолоджуватись видами на Каховське водосховище. З іншої сторони - також смітник. Можливо, частково це у відповідальності не тільки міських комунальників але і горе-бізнесу, що купує місце для ведення бізнесу і згодом забуває про це, поки девіантні елемени міста перетворюють його на черговий осередек наркоманії і гетто.   За деякими припущеннями - це якась частина землі місцевого бізнесмена Антона Цибульського, що разом із комунальною частиною - є черговим стихійним звалищем. Місцева влада та самоврядування міста не реагують на мільйонні інвестиції з Європи, що можуть повернути місту статус туристичного. Чомусь місцеві рибалки, в тому числі і учасники Рибальскої організації міста облюбували це містце прямо перед готелем. Напевно, це не було б проблеою. Нікополь - історично місто рибальства. Але виникає питання: якщо комунальні служби, які несуть відповідальність за чистоту на дамбі, не працюють, - тоді чому доволі організований осередок Рибальства не може самостійно прибирати за собою і для себе ж сміття? Невже їм комфортно рибалити в купах мотлоху? Крістоф звертає увагу, що проблему сміття на дамбі можуть вирішити і волонтери міста. Нікопольці можуть самостійно організуватись, щоб прибрати дамбу більш частіше для себе, власних родин, гостей міста. Це популярне місце відпочинку, - додає німець, - на вихідних тут немає вільного місця. Але і після себе - люди залишають ще більше сміття. Я шокований! Сміття, бездомні тварини, нелегальні будови - виглядає як гетто. Нагадуємо, що безпритульні тварини Нікополя - це проблема суспільства, а не вина тварин.  Поруч рибалок влаштувались цілі зграї безхатніх собак. Вони чекають на рибу, якою їх час від часу підгодовують і такош шукають чим поживитись серед сміття, що залишається після "відпочинку" соціально не відповідальних мешканців. Можливо, місцевій владі варто звернути на це увагу і проблема може вирішитись, наприклад, якщо буде достатньо смітників. Тому що зараз їх точно не достатньо.  Звалище сміття на дамбі - ганьбить все місто перед його гостями та інвесторами з Європи.  Рибацький клуб - це проблема, або його учасники не розуміють власних обов'язків перед іншими жителями Нікополя. Варто звернути увагу, що нелегальні прибудови небезпечні для дітей. Можливо їх слід замінити на більш ошатні та безпечні, що тільки приваблять людей й створять нову комфортну зону для відпочинку містян.  Крістоф Райва подарував нове життя найстарій частині міста Нікополь - вулиці Микитинській.  Що хоче зробити Крістоф Райва? Як не дивно — із місцева владо важко налагодити контакт. Мільйонер вже неодноразово звертався до місцевих "слуг народу" стосовно провулку, що починається від муралу до дамби. За власний рахунок він пропонував зробити там реновацію: бруківку, газон і створити затишний куточок для містян і гостей міста.  Як ви гадаєте, що відповіли владні структури Нікополя? Нічого! Вони навіть не відповіли, не зреагували на жодні пропозиції європейського інвестора, який хоче, щоб історічний центр міста став центром туризму в Нікополі. Залишки фундаменту старого кафе вщент наповнені сміттям. На фоні майорить дах готелю європейського рівня. Цей провулок важливий для історичного центру, він межує із першим музеєм міста, про який ми вже нагадували раніше. Історія Нікополя під загрозою. Якщо місто втрачає свою історію - воно втрачає і майбутнє. Справа йде до того, що Нікополь може просто втратити одного із головних інвесторів і меценатів міста. Якщо місцеве самоврядування не повернеться обличчям не тільки до інвесторів з Європи але і до всього місцевого бізнесу, що страждає від непрофесійності місцевої влади та корупції вже багато років. 
Як виглядає Нікополь вночі без зими (фото)
Як виглядає Нікополь вночі без зими (фото)
Нікополь 2020-02-05 20:24:03
Нікопольчанин, Євген Поночовний, не чекаючи снігу, вирішив прогулятися ввечері по вулицях рідного міста. Під час прогулянки він зробила кілька фото і поділився з ними з друзями в мережі Facebook. Також представимо і фото двох інших фотографів з Нікополя. Вечір йде, приходить ніч, а разом із нею тільки мафія але і творчі люди, що отримуют натхнення від порожніх вулиць міста. Про це NikopolToday передає від Нікополь Арт. Кругом зажгутся фонари,И свет в домах душе так дорог.Гулял бы ночь я до зари.Люблю вечерние прогулки,Хожу я часто дотемна.Родные с детства переулкиВлекут приветливо меня.Вечерний город весь как сказка,Огни на небе, на земле,И суток близится развязка,И всё смолкает в тихом сне.Тарас ТимошенкоФото з групи "Гарний Нікополь".Фотографи Євген Поночовний / Костянтин Аверков / Павло ГусєвТакож ми нагадували, що за дискримінацію в Україні можна потрапити за грати. ЛГБТ також люди!До речі, Вам буде цікаво побачити, як виглядає передмістя Нікополя - підсніжники пробиваються.
Коротка і зрозуміла історія міста Нікополь: все, що варто знати
Коротка і зрозуміла історія міста Нікополь: все, що варто знати
Нікополь 2020-02-10 17:30:57
Історія не пробачить, Ваші діти не будуть Вас поважати: не будуть пишатись своїм життям у місті, в якому народились. Нікопольцям є чим пишатись але все під загрозою! Той, хто не знає власної історії - не вартий майбутнього, нагадує NikopolToday. Дізнайся коротку історію свого міста - Нікополь. Тому що корупція наступає на Нікополь, врятуй історію Коротка Історія твого міста - Нікополь Нікополь - унікальне місто, не тільки для України але і для всієї Європи. Міста, які ведуть своє існування у Європі від заснування фортець, у нашому випадку - козацька січ, - можна перелічити на пальцях! Туристи могли б натовпами ширяти по місту, в шоці від розмірів найбільшого рукотворного прісноводного моря у Європі та стародавньої історії міста, але корупція та політичне невігластво керманичів міста ставлять все під загрозу.  Античні часи Під час археологічних досліджень, проведених на території сучасного Нікополя в період з 1929 по 2000 роки, були знайдені залишки поселень і поховань відносяться до епохи неоліту (IV тисячоліття до н. е.), бронзового століття (III - початок I тисячоліття до н. е.), скіфської (V - VII ст. до н. е.) та сарматської (II століття до н. е.) культур. Перші поселення на території сьогоднішнього Нікополя виникли ще в II тисячолітті до нашої ери, коли тут мешкали стародавні племена кіммерійців. Але в VII столітті до н.е. вони були вигнані в Малу Азію скіфами, що прийшли зі сходу, - кочовими іраномовними племенами під вплив яких потрапили землі лісостепової зони Лівобережної і Правобережної України. Тут вони утворили ранньо-класову державу і досягли значної військової та економічної потужності, підтримували активні зв'язки з античними містами Північного Причорномор'я, здійснювали військові походи на сусідні й віддалені землі. Розвиток скіфської держави досяг свого апогею в середині IV століття до н. е. Однак після появи сарматів на заході від Дніпра, держава почала поступово занепадати. Згодом, протягом тривалого часу, аж до XIII століття нашої ери, цими територіями опановували різні кочові народи - готи, гуни, авари, булгари, хозари, угри, печеніги, половці, ногайці. У другій половині I тисячоліття нашої ери через ці місця проходив знаменитий шлях з варяг у греки, що з'єднував країни Північної Європи і Київську Русь з Візантійською імперією. Тут був перетин грецького шляху та Соляного шляху з Криму. Перша згадка про місто Нікополь У XIII столітті шляхом поступового об'єднання литовські князі всіх західно-руських земель в єдину державу - Велике Князівство Литовське, територія сучасного Нікополя виявилася на самій околиці європейської цивілізації і більше під контроль кочівників не потрапляла. Але через безпосередню близькысть до Криму постійно страждала від татарських набігів. У XV - XVII століттях в ці краї починають заселятися вихідці з внутрішніх руських областей Речі Посполитої.   Перша згадка про Нікополі датується 1594-м роком по записах в щоденнику австрійського дипломата, військового діяча і мандрівника, Еріха Лясоти, - посла імператора Священної Римської імперії Рудольфа II. У той час посилення феодально-кріпосницького гніту призвело до втечі селян і городян в незаселені степові райони середнього плину Дніпра, за пороги, де була відсутня експлуатація, й лежали неосвоєними величезні площі родючих земель. Прагнення до самозахисту від набігів татар призвело до виникнення козацьких фортець, які отримали назву січей. Одна з них, що розташовувалася тоді на території нинішнього міста, називалася Микитинською. Так, наші політики, "слуги народу", обранці нікопольців, що засідають в міськвиконкомі, піклуються про нашу історію - столицю козацьких січей / фото Інформатор Нагадуємо: Європа вже прийшла до Нікополя із мільйонними інвестиціями, але місцева влада проти євроінтеграції.  Микитин Ріг і Микитинська Січ Микитинська Січ утворилася в 1638 році й розташовувалася на Микитиному Рігу. Так називався мис на правому березі Дніпра, неподалік від нині затопленого Каховським водосховищем Стукалова (Орловського) острова. Свою назву Микитинська Січ очевидно отримала від самого Микитиного Рогу. На жаль, історія не дає достовірних фактів походження власне назви Микитин Ріг. За однією з легенд мис назвали в честь того, хто  оселився тут в якосты підприємливого українця Микити, який брав походи проти бусурман, з якими Україна здавна вела війни. Микитин Перевіз на мапі Запорізької Сечі, або Микитин Ріг і Микитинської Січі писали український літописець Самовидець, польський хроніст Дзевовіч і відомий французький інженер і військовий картограф Гійом Левассер де Боплан. Саме він вказує на повторне відновлення польським урядом в 1638 році фортеці Кодак і саме цей рік вважає підставою Микитинської Січі. Свого часу про урочище Микитине свідчать відомі історики України Олександр Ригельман, Бантиш Каменський і Микола Маркевич. 11 грудня 1647 року на Микитин Ріг зі своїм сином Тимофієм прибув Богдан Хмельницький, а 19 квітня 1648 року на загальних козацькій раді він був обраний гетьманом Війська Запорозького. Хмельницький вимовляє перед козаками зворушливу промову, яка глибоко запала в серця запорожців і підняла їх на високий подвиг визволення України від польського ярма. Так почалася Визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої. Сьогодні, на місці зборів історичного ради та обрання гетьманом Богдана Хмельницького, на що пролягає тут нині вул. Микитинської, встановлено пам'ятник. Микитинська Січ проіснувала недовго. У 1652 році на її місці утворилася нова Чортомлицька Січ, а в 1667 році згідно з офіційним польсько-російському договору слово сікти було замінено на перевіз. Так утворилось поселення Микитин Перевіз. У 1734 році Микитин Перевіз набуває статусу села, а в 1753 в офіційних документах це місце називається Микитинською Заставою. Це був важливий прикордонний пост Війська Запорозького Низового до 1775 року. Тут розташовувалися військова частина, митниця з прикордонним комісаром від московського уряду для розгляду суперечок між запорожцями і татарами, поштовий вузол, церква Святої Покрови Богородиці і близько 40 будинків сімейних запорожців. Крім усього, тут ще жив і перекладач, який знав крім російської та української мов, турецьку й татарську і забезпечував усіх, хто їхав до Криму і далі за кордон, квитками на турецькому і татарською мовами. У 1775 році Микитин Перевіз увійшов до складу Катеринославського повіту однойменної губернії як позаштатний містечко під назвою Слов'янськ.   Основою ж офіційного літочислення сучасного Нікополя є державний документ Російської імперії «План знову проектованого зміцнення Нікополя, що перш називався Микитин перевіз для утримання військової команди одного батальйону» від 30 березня 1780 года. Нікополь в кінці XVIII - початку XX століть На рубежі XVIII і XIX століть Нікополь поступово ставав важливим торговим центром на Наддніпрянщині. Вигідне географічне положення на перехресті водного і сухопутного шляхів сприяли економічному розвитку міста. У 1793 році в Нікополі було 425 дворів, 1,388 чоловіків, 476 жінок; під садибою знаходилося 200 десятин землі, під ріллею 24,000 десятин, сених сіножатей 3,000 десятин, лісі 1,800. Незручною землі налічувалося 1,600 десятин, а всього - 36,000 десятин землі. У 1795-97 роках в Нікополі була споруджена дерев'яна п'ятибанна Свято-Покровська соборна церква (згодом знищена в 1934 році), раніше вона була свого роду сховищем запорізької старовини. Тут знаходилася запорізька історична та церковна література, в тому числі Євангеліє вагою 1 пуд 37 фунтів, срібні чарки кошового отамана Івана Сірка, запорізькі шати, посуд. У 1800 році за церковними книгами в місті значиться 2,567 душ: 1,326 чоловіків і 1,241 жінка. Це без людей іншого віросповідання, які жили на той час в Нікополі. За клопотанням Одеського градоначальника, а в 1805 - 1814 рр. одночасно і генерал-губернатора Новоросійського краю герцога Армана Еммануеля дю Плессі Рішельє 4 квітня 1804 року затверджено указом значна сума на пристрій третьої сухопутної дороги до Криму - до соляних озер, крім двох вже існуючих, через Берислав і Олександрівську фортецю, від Херсона на стародобряческіе селища Знам'янка -Каменка, в якому був влаштований наплавний міст через Дніпро на Нікополь і заготовлені матеріали для суднобудування. Початок XX століття в 1805 році вийшов відповідний указ про прокладання Чумацького транзитного шляху через Нікополь для вивозу солі з Криму та організації Солоного управління, яке брало плату за переїзд через міст грошима і сіллю. В указі говорилося: "До множенню вивезення солі й до поспешіванію доходів вжиті заходи до основи ще особливої ​​дороги через Нікополь, щоб усіма силами і посібниками доставити жителям суміжних губерній більш зручності вправлятися в соляному промислі". (Повне зібрання законів Російської імперії №21702 за 1805 рік). Чумацький Микитінський шлях йшов від Нікополя на Кременчук з розгалуженнями доріг. Рекордними показниками відзначився 1842 рік, коли через переправу в обидві сторони пройшли 101,5 тис. осіб і майже 55 тис. фур і возів з сіллю й іншими товарами. 26 січня 1834 року вийшов Указ Імператриці Урядового Сенату Миколи I "Про заснування вільних матроських товариств або цехів в містах Олешках Таврійської і Нікополі Катеринославської губернії", що сприяло подальшому розвитку торгівлі в Нікополі. У 1857 році в місті вже налічувалося 1,537 вільних матросів з 6,5 тис. населення містечка. Вони займалися перевезенням водним шляхом всіляких вантажів і підготовкою молодих річковиків. Матроські громади були вільними людми, ряди якого поповнювалися за рахунок сільського населення, яке охоче вступало в них. Входили в матроський цех звільнялися від податків і рекрутчини і отримували земельні наділи. Протягом п'яти років матроси зобов'язані були служити на флоті і в разі війни призивалися в діючу армію. З 1856 року в Нікополі матроси містили на свої кошти школу - матроське парафіяльне училище, де діти два роки вивчали граммматіку, арифметику і Закон Божий. Нікопольські вільні матроси брали активну участь в створенні Чорноморського флоту і всіх найважливіших його бойових операціях, брали участь у Кримській війні 1853 - 1856 рр. і героїчній обороні Севастополя. За хоробрість і мужність, проявлені в боях, 253 з них були нагороджені медалями. Номінально цех вільних матросів проіснував в Нікополі аж до 1941 року. У березні 1836 року в місті була відкрита поштова контора з діліжансовим повідомленням, хоча пошта була і раніше. 20 жовтня 1847 в Нікополь прибув перший пароплав "Лубу". Ця подія зібрала біля берегів Дніпра половину тодішнього населення міста. А вже в 1858 році було покладено початок регулярних пароплавних рейсів на лінії Олександрівськ - Нікополь - Одеса. У 1859 році в Нікополі місцевої міської поліції було дозволено видавати свідоцтво на право торгівлі особам торгового стану з дотриманням всіх встановлених правил. Нікополь ставав значним торговим центром на Дніпрі. За часів Кримської війни 1853 - 1856 рр. Нікополь і Микитинська переправа були важливим центром, де переправлялися війська і санітарні обози. Тут знаходився в 1855-56 рр. госпіталь №30, в якому померли 1,252 учасника війни і героїчної оборони Севастополя. У госпіталі процвітало казнокрадство. Часто померлих начальство видавало за живих, отримуючи за них пайки і гроші. У своїй газеті "Дзвін" в Лондоні на цьому наголошував навіть О. І. Герцен. З приїздом перших російських сестер милосердя, обстановка в госпіталі покращилася. В "Новоросійському календарі на 1858 рік" виданому в Одесі Рішельєвським ліцеєм, Нікополю дано такий короткий опис: "Нікополь - містечко Катеринославської губернії повіту при Дніпрі. Роки революції. Встановлення кривавої радянської влади 8 березня 1917 року в місті було обрано Нікопольський Рада робітничих і солдатських депутатів. У його президії увійшли представники робочих паровозного депо і ряду промислових підприємств - загалом 32 особи. Тоді ж вийшов перший номер місцевої газети "Известия Ради робітничих і солдатських депутатів" (сьогоднішня "Нікопольська правда"), що стала важливою складовою більшовицької пропаганди. Під тиском "трудящих" Рада, в якому меншовики та есери мали більшість голосів, ввів тверді ціни на товари. Буржуазія, яка виступала за продовження імперіалістичної війни, готувалася до розгрому революційних сил і захоплення всієї політичної влади. На початку липня, що прокотилася по всій Росії хвиля мітингів і демонстрацій протесту проти політики Тимчасового уряду, вивела на вулиці Нікополя революційно налаштованих робітників і селян. На мітингах з полум'яними промовами виступали більшовики. Після розгрому петроградським пролетаріатом Корнилівського заколоту, більшовики міста зажадали перевиборів Нікопольського Ради робітничих і солдатських депутатів, що поклали кінець присутності в ньому меншовиків та есерів. У ніч на 25 жовтня черговий по станції Нікополь телеграфував про початок соціалістичної революції. Радянська влада в Нікополі була проголошена 10 листопада 1917 року. Тоді ж в паровозному депо відбулися загальні збори залізничників, учасники якого обрали свій революційний комітет. Робочі збори та мітинги пройшли і на інших підприємствах, а незабаром був створений міський ревком. До його складу увійшли В.Г.Антіпов (голова), Н. Н. Куксін, Я.Л.Терещенко, і інші відомі в Нікополі більшовики. Вони тут же приступили до невідкладних справах: працевлаштування безробітних, конфіскації у буржуазії і розподілом серед незаможних продовольчих запасів, припиненням контрреволюційних вилазок і викоріненням бандитизму. 14 листопада 1917 року збройними загонами, сформованими з міських робітників, селян і гірників з марганцевих шахт прилеглих сіл під керівництвом більшовиків з числа керівників міського ревкому, на залізничній станції Нікополь були затримані і роззброєні три стратегічних ешелону з білогвардійцями, знятими за вказівкою Центральної Ради з Румунського фронту і прямували на Дон, в розташування генерала Каледіна. 16 лютого 1919 року на II з'їзді Рад Нікопольського повіту був обраний виконавчий комітет, відділи якого згодом охопили всі сфери життєдіяльності міста. Особлива увага приділялася боротьбі зі спекуляцією, забезпечення населення продовольством і переселенню сімей трудящих з сирих холодних підвалів в квартири. 13 березня 1919 року в Нікополі був організований Комуністичний Союз молоді, який налічував до початку літа вже 120 юнаків і дівчат. У квітні того ж року в місті почала функціонувати центральна бібліотека, а через місяць відкрилися двері музею образотворчих мистецтв. У ньому експонувалися твори живопису, скульптури, порцелянові вироби, меблі та інші цінності, конфісковані у поміщиків і капіталістів. Набирало темпи культурне будівництво, щоб нести радянську і проросійську пропаганду в маси. Радянський кривавий період Передвоєнні роки Відновлення народного господарства Нікополя, яке прийшов до повного занепаду за семирічний період воєн через окупацію СРСР - світової та громадянської, - зажадало від нікопольчан неменшою самовідданості, ніж боротьба з арміями білогвардійців і інтервентів. Позбавлені палива і сировини, зупинилися практично всі підприємства міста. Кістлява рука голоду тягнулася до горла тисяч нікопольчан. У 1924 році, після смерті В. І. Леніна, його ім'я було присвоєно заводу сільськогосподарських машин та інвентарю. Робітники заводу протягом року налагодили виробництво сільськогосподарських бункерів, сівалок, молотарок і товарного чавунного лиття. З цього заводу і почалося відродження міської промисловості. До кінця відновного періоду в Нікополі, крім заводу імені В. І. Леніна, діяли 33 дрібних підприємства, головним чином по переробці сільськогосподарської продукції і виготовлення різного сільськогосподарського інвентарю. Крім того працювали два шкіряних заводи, сім теплових млинів і чотири брічечние майстерні, почалося будівництво міської електростанції. У 1925 році з 10 тис. Чоловік проживали в місті, майже третина була зайнята в промисловості, більше половини в сільському господарстві. У 1922 році відкрилася Червоногригорівська техніко-агрономічна школа імені Т. Г. Шевченка (нинішній коледж Дніпропетровського Національного аграрного університету). 8 серпня 1931 року Президія Верховної Ради народного господарства СРСР прийняв рішення про спорудження в Нікополі потужного трубного заводу. А вже 1 травня 1932 роки після святкового мітингу, присвяченого початку будівництва заводу, були закладені перші камені фундаменту майбутнього ремонтно-будівельного цеху. У ці ж дні почалося будівництво першого в місті чотириповерхового будинку на Соцгороді. У 1933 році будівництво заводу було внесено до числа ударних будівництв. Тут працювали понад 9 тис. осіб. 18 квітня 1935 був пущений трубопрокатний стан цеху малих агрегатів. Ця дата є офіційним днем ​​заснування Нікопольського Південнотрубного заводу, незабаром став найбільшим промисловим підприємством в Європі. Примітно що в 1939 році завод дав продукції на 135% більше, ніж вся трубна промисловість царської Росії в 1913 році. Спорудження трубного гіганта справила величезний вплив на весь соціальний і культурний розвиток Нікополя. Подальший розвиток в Нікополі отримали підприємства харчової та будівельної сфери. У 1934 році діяли один механізований цегельний завод і два заводи з ручною формуванням. Вступив в дію новий хлібозавод. У передвоєнні роки були реконструйовані пивоварний завод і м'ясокомбінат. У 1940 році трудящі Нікополя виготовили валової продукції майже на 230 млн. Рублів. Великою подією в житті міста стала електрифікація залізничної магістралі Кривий Ріг - Запоріжжя. У 1934 році тут пішли перші на Україні електропоїзди. А в 1937 році машиністам Нікопольського паровозного депо вперше на залізницях України вдалося довести межпромивочний пробіг одного з паровозів до 10,000 км. Напередодні Великої Вітчизняної війни Нікополь швидко набував рис типового соціалістичного міста. У 1937 році він став містом обласного підпорядкування. У західній частині міста виростав новий житловий район - Соцмістечко. У місті налічувалося понад 30 магазинів, відкрився готель і будинок колгоспника. Працювали 4 лікарні з поліклінічними відділеннями, в яких працювали 54 лікаря. У 23 середніх школах працювали 420 вчителів. Культурні запити нікопольчан задовольняли 4 комуністичні бібліотеки з книжковим фондом 200 тис. цензурованих примірників. Нікополь в роки Другої світової війни У перші дні війни з Нікополя відправилися на фронт понад 1,600 осіб. Коли фронт наблизився до берегів Дніпра, почалася евакуація промислових підприємств та установ в східні райони країни. Металурги Південнотрубного заводу протягом тижня демонтували прокатне обладнання і вивезли його в місто Первоуральськ. Туди ж виїхали з родинами багато робітників, інженери і техніки. У серпні 1941 року в селище Біла Холуница Кіровської області був евакуйований завод будівельних машин ім. В. І. Леніна. У 45 кілометрах від блізжайшей залізничної гілки, в умовах бездоріжжя і нестачі транспортних засобів, його колектив з допомогою місцевого населення зумів налагодити роботу і став випускати продукцію для фронту. 17 серпня 1941 року фашистські війська захопили Нікополь. Тоді ж в місті були сформовані два партизанських загони під командуванням П. Н. Куцевола і Ф. Т. Рижікова, згодом надавали серйозний опір німецьким окупантам. Спочатку загальна чисельність загонів становила 83 людини, а до осені 1941 року в них налічувалося вже понад 700 осіб, що робило на той час Нікопольський район основним місцем зосередження партизанських сил південних областей УРСР. Особливо партизанські загони Нікополя відзначилися 9 жовтня 1941 року в районі села Грушевий Кут при спробі батальйону СС форсувати річку Скарбною. Після важкого восьмигодинного бою, з втратою понад 120 німецьких солдатів і офіцерів, ворог відступив. 8 лютого 1944 року спільними зусиллями 3-го і 4-го Українських фронтів Нікополь був повністю звільнений від німецько-фашистських загарбників. В цей день Москва салютувала визволителям міста 12 залпами з 124 гармат. Близько півтори тисячі радянських солдатів, які віддали життя за звільнення Нікополя, поховані в братських могилах міста. А в день 30-річчя перемоги 9 травня 1975 року народження, в місті було відкрито меморіальний комплекс, навіки відобразив подвиг визволителів, 19-метровий обеліск біля підніжжя якого горить Вічний вогонь. У лавах Червоної Армії на всіх фронтах війни боролися понад 8 тис. нікопольців, половина з яких загинули. Понад 5 тис. Були нагороджені бойовими орденами і медалями. За героїзм проявлений в боях з німецько-фашистськими загарбниками, 24 нікопольця були удостоєні звання Герой Радянського Союзу, а льотчик П. А. Таран удостоєний цього звання двічі. Післявоєнний період і друга половина XX століття Загальна сума матеріального збитку, заподіяного Нікополю за роки війни, склала майже 1 млрд. рублів. У руїнах лежали понад 900 будинків і 26 заводських цехів. Поступовому відновленню міста сприяла неоціненна допомога численних приїжджих з різних куточків всього колишнього СРСР. На відновленні Південнотрубного заводу працювали посланці зі Грузії, Азербайджану, Російської федерації. А вже у вересні 1944 року тут прокатали першу трубу. До кінця року вступили в дію завод будівельних машин ім. В. І. Леніна, цегельний, пивоварний, хлібозавод і меблева фабрика. У вересні 1947 року було введено в дію другий трубопрокатний цех Південнотрубного заводу. На той час уже більшість підприємств міста досягли довоєнного рівня виробництва. До 1957 року Південнотрубний завод виробляв 2,5 тис. Видів труб з 110 марок сталі, збільшивши рівень свого довоєнного виробництва в 5 разів. А в 1967 році за успіхи в соціалістичному змаганні колектив Південнотрубного заводу був нагороджений пам'ятним Червоним прапором ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС. Важливу роль в подальшому позитивному розвитку Нікополя зіграло штучно створене тут в 1956 році Каховське водосховище. Згодом Нікополь перетворився на великий річковий порт, що з'єднував міста, що лежать вгору проти течії Дніпра з Чорним морем. У 1962 році в Нікополі розгорнулося будівництво нового промислового гіганта - заводу феросплавів, що залишається і по сьогоднішній день найбільшим феросплавним підприємством Європи і колишнього СРСР і одним з найбільших промислових підприємств в Україні. Першу продукцію завод дав 6 березня 1966 року. Будівництво і введення в експлуатацію Нікопольського заводу феросплавів сприяли різкого збільшення населення міста. Якщо в кінці 50-х років населення Нікополя ледь перевищувало 80 тис. жителів, то до 1970 року в місті проживали вже 125 тис. чоловік. Таким чином всього за десятиліття населення Нікополя зросло більш ніж на 60%. У 1980 році Президія Верховної ради СРСР нагородив місто Нікополь орденом Трудового Червоного Прапора за високі досягнення в розвитку народного господарства і в зв'язку з 200-річчям заснування міста. У наступні роки промислові підприємства Нікополя домагалися значних успіхів, що позитивно позначалося розвиток міста в цілому і якості життя його населення. У 1991 році, напередодні розпаду СРСР, був зафіксований рекордний для міста показник чисельності населення. У Нікополі проживали 161 тис. чоловік. Сучасний період - Руїна та корупція В останнє десятиліття XX століття, труднощі економічного розвитку незалежної України позначили дуже негативний вплив на стан соціальної сфери міста. Падіння рівня життя і соціальної захищеності городян, зниження купівельної спроможності й зростання рівня безробіття призвели до процесу різкої депопуляції населення міста. Тільки за 6 років, в період з 1992 по 1998 рік, населення Нікополя скоротилося на 15 тис. осіб, що склало майже 10% від загального числа жителів, що проживали в місті на момент розпаду СРСР, а до кінця 90-х років Нікополь увійшов в десятку "лідерів" серед міст України за рівнем депопуляції. Але все ж поступовий вихід економіки країни зі стану стагнації на початку XXI століття, зумовив певні тенденції до оздоровчих процесів всіх сфер життєдіяльності міста. Одним з таких став в 1999 - 2000 років. тривалий і широкомасштабний процес реструктуризації, який перебував на той момент у вкрай складному становищі, Нікопольського Південнотрубного заводу, з поділом його на кілька закритих акціонерних товариств, що незабаром привело до часткового відновлення виробничих потужностей, створення нових робочих місць і, по суті, "вдихнуло в підприємство друге життя". Сьогодні Нікополь, який відсвяткував в 2005 році своє 225-річчя, є одним з найбільших промислових центрів Дніпропетровської області та України, на території якого діють безліч різногалузевих промислових підприємств, активно розвиваються малий і середній бізнес. Згідно з генеральним планом забудови центральної частини міста, в Нікополі на території загальною площею понад 1 км?, прилеглої зі сходу до Центральної площі, в найближчі роки планується звести ряд об'єктів культурно-соціальної сфери, побудувати багатоповерхові житлові будинки елітного профілю та торгово-розважальні центри. Також оіцяний вже давно басейн та новий Центральний парк.
На радість туристам: Нікополь збудував свою Ейфелеву вежу та йде шляхом Дубаїв
На радість туристам: Нікополь збудував свою Ейфелеву вежу та йде шляхом Дубаїв
Нікополь 2020-02-17 18:20:56
Чи стане місто таким як Вегас? Вже зараз створюються преценденти для цього. Нікополь та його мешканці не перестають дивувати цілі область та країну. Про це NikopolToday передає з посиланням на Інформатор.У Нікополі дійсно з'явилися дві башти: Ейфелева і Бурдж-Халіфа! І дійсно, можливо легалізація азартних ігор та проституції - єдиний шанс для міста, щоб не зникнути з мапи країни.В Нікополі з'явилися цікаві арт-об'єкти. Ейфелеву вежу і вежу Бурдж-Халіфа встановили на території колишнього Південнотрубного заводу. Про це ЗМІ Нікополч стало відомо з соціальної мережі Facebook. Фото з інсталяціями з труб опублікував географ і краєзнавець з Кривого Рогу Володимир Казаков.Монументальні трубні споруди висотою понад три метри були створені і встановлені на проммайданчику колишнього ПТЗ в 2015 році, до 45-річчя ТПЦ № 7 і до Дня металурга. Вироби виконали працівники ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ.Копія Ейфелевої вежі «Маленький Париж» виготовлена ​​з металоконструкцій і знаходиться біля Цехи №6. Крім неї працівники заводу створили «Українське село» з млином, полем соняшників, тином і бичками з возом. Цю експозицію розташували перед будівлею ТПЦ № 7.Неподалік встановили «Глобус». На інсталяції - три витка, вони символізують труби, яких за 45 років цех виробив настільки багато, що вистачило б оповити Землю кілька разів. Ще одне монументальні спорудження - копія вежі Бурдж-Халіфа з труб. З'явилася біля цеху № 6 на рік пізніше, в 2016 році.Крім масштабних арт-об'єктів з металу є й інші, трохи менше: два дерева і ялинка. Однак помилуватися цими та іншими арт-об'єктами можуть не всі. Вхід на територію підприємства тільки по пропуску.А це - металеве українське село! Родзинка міста. Раніше ЗМІ розповідали про те, що в центрі Марганця встановили Ейфелеву вежу. Детальніше про це читайте тут.Ейфелева вежа в Нікополі!Фото Інформатор
Коли Україна закриє кордони через коронавірус? (відео)
Коли Україна закриє кордони через коронавірус? (відео)
Україна 2020-02-24 19:51:44
Жодної паніки - по всьому світу просто знімають черговий апокаліптичний блокбастер. Турція, Іран, Афганістан, Італія та інші країни закрили свої кордони для в'їзду й виїзду через коронавірус. Світ ретельно готується до пандемії. Як щодо України? Відомий журналіст розповів про паніку, що відбувається в Європі. Пальчевський: Я не панікер, але над Україною нависла загроза. Чому не закриті кордони? Про це NikopolToday терміново доносить громадськості з посиланням на сайт Politeca. Журналіст Пальчевський, відомий своїм позитивним мисленням, вкрай стурбований діями нашої влади / фото Громадське TVЖурналіст Андрій Пальчевський розповів про паніку, яка раптово охопила всю Італію в зв'язку з надзвичайно заразним коронавірусом.Нагадуємо: корумповані українські політики вирішили під прикриттям паніки через коронавірус провести за спиною українців "реформи" - в Нікополі продадуть цілий район за сотні тисяч долларів. Про це він розповів у відеозверненні до українців, яке опублікував на своїй сторінці в Фейсбук (щоб подивитися відео, доскролльте сторінку до кінця), повідомляє Politeka.«Італійці ввели війська для того, щоб місцеві жителі припинили спілкуватися один з одним і виїжджати за кордон через вірус. Зметені полки. Я не панікер, я доросла людина, я відповідаю за свої слова. Які суворі заходи вживає Україна? Чи розуміє президент, в минулому артист комедійного жанру, яка загроза нависає над нами?», - зазначає Пальчевський.Журналіст в подиві, чому в Україні досі не закриті кордони, як це зробив Іран, Афганістан, Азербайджан, Турція й інші країни.Варто розуміти, що спеціалісти кажуть - Україна не готова до епідемії. «Чому Австрія закрила кордони з Італією. Я впевнений, що рейси з Італії приходять і будуть приходити як ні в чому не бувало, а якийсь Гончарук нам розповідатиме, що вжиті заходи», - заявив Пальчевський.За його словами, міністр охорони здоров'я Зоряна Скалецька, яка знаходиться в самоізоляції в лікарні, її помічник, фельдшер за освітою Михайло Радуцький, навряд чи готові до спалаху коронавируса в Україні.«Чи готові вони до цього? Абсолютно ні. Чи готова Україна до того, що буде спалах? Вони, звичайно, виставлять нашого оптиміста-педіатра, який знає все на світі. Я поважаю його за те, що він мав сміливість сказати, що Зеленський не готовий і не виправдав надій. Але я не розумію, як можна було тиждень тому досить весело розповідати про те, що мине нас чаша сія. Де буде Комаровський, коли потрібна буде організація?», - задається питанням журналіст.Пальчевський вважає, що порятунок українців тільки в їх руках.«Час популізму, особливо медичного, проходить. Порятунок нас - в нас самих. Тому якомога більше контролю, як можна менше дітей в місцях скупчення людей. В церкви не ходимо (корейці всі захворіли в церкві) і слухаємо, що відбувається», - підкреслив Пальчевський.Політики запевняють, що коронавірус - це безпечно. Але дії і заклики влади України та інших країн - не збігаються / фото mana.suВарто додати: Криза безпритульних тварин та безкарності нелюдей в Україні триває. Раніше ЗМІ писали, що Пальчевський розповів про карантин в Італії, де ще кілька днів тому все було «під контролем». Він розповів, що італійці залучають війська для контролю за людьми. Свободолюбиві європейці - не слухняні китайці. «Обмежено транспорт, закриті школи, скасовані футбольні матчі - такого не було ніколи, напевно, з часів підкорення Риму», - зазначив Пальчевський.Фото Politeka.netНе коронавірусом єдиним: Нікополь та Україна загинались від більш страшнішої за будь-який вірус зарази - корупції.Також ми передавали від вчених, що наслідки змін клімату будуть для України катастрофічними вже за 10-20 років. 
Як виглядає прісне Каховське море в Нікополі? - Інформатор
Як виглядає прісне Каховське море в Нікополі? - Інформатор
Нікополь 2020-03-02 07:49:18
Найбільше рукотворне прісне море в Європі знаходиться знаходиться у старовинному козацькому місті Нікополь. Море омиває місто з двох сторін - довжилезні береги!Туристи будуть шоковані! Як в Нікополі в кінці зими виглядає Каховське «море»? - NikopolToday публікує цікавий фоторепортаж від Інформатора. Нагадуємо: Феномен української музики, гурт KAZKA тепер пішов ще далій - поЛетіли підкорювати Вегас!У Нікополі зима так і не змогла показати всю свою силу. Її просто не було... На календарі вже весна, а по суті, справжня весна була і взимку. Проліски розцвіли місяць тому, а перелітні птахи, здається, так і не зрозуміли, відлітати їм в теплі краї чи залишитися.Дні стають довшими і теплішими, а природа набуває нових відтінків і запахів. Інформатор Нікополя прогулявся по пустельних пляжів Нікополя і покаже, як тут мальовничо.До речі, береги Дніпра в Нікополі - всіяні пластиковими пляшками - дізнайся, хто винен. На пляжі вітер несе хвилі до берега і безжально терплять волосся. Яскраве сонце змушує прищулювати очі, а шум хвиль, що накочуються, заспокоює й розбурхує одночасно.Нехай таких красивих та щасливих днів буде більше в житті кожного. А кінець не/зими принесе правильні думки, вірні рішення, приємні зустрічі й нічого зайвого.Цікаво знати - пекельні мацаки корупції в Нікополі ведуть до самої верхівки місцевої влади. Раніше ЗМІ Нікополя розповідали про те, як виглядають в акваторії Каховського «моря» десятки човнів рибалок - фоторепортаж дивіться за цим посиланням.Варто додати, що раніше Нікополь - було курортним містом, сотні тисяч туристів приїздили відпочивати з усіх куточків вже неіснуючого СРСР. Чи не єдине видовище у всьоум світі - безкрайнє прісне море. Нікополь!Якщо хочеш дійти до зірок - Між землею і небом міст.Море - це сплячий грім, Сплав з вічності з сріблом,Світ де час біжить легкоПрямо в серце живою рікою.Від межі до межі вода...Вік би слухати, прийшовши сюди,Як співає глибиною біля нігГрудь, в якій сміється бог......якого немає. Фото Інформатор Але, ймовірно, Нікополь, всеж, це - Дно. І що тав в Раді країні? - чергові перетрубації замість роботи. 
Ми відкриваємо секрети Азербайджану
Ми відкриваємо секрети Азербайджану
Світ 2020-03-02 15:37:25
Кавказ - унікальний регіон, населений багатьма народами, в якому засніжені гірські вершини відокремлюють субтропічне узбережжене пальмами узбережжя. Українці та Поляки вже полюбили сусідню Грузію - схоже, що в Азербайджані зараз є п’ять хвилин, що є що запропонувати західнякам. І так, Азейбарджан це також Європа, останній край на кордоні з Азією, нагадує NikopolToday.Біла пляма на туристичній карті європейцівАзербайджан, як і раніше нерозкритий для європейців, щорічно відвідують менше 3 мільйонів туристів, переважна більшість з яких - росіяни, грузини та жителі Близького Сходу. З січня по кінець жовтня 2019 року сюди приїхало лише 6,1 тисячі.  Така невелика кількість туристів, мабуть, є наслідком незнання, скільки цікавих пам’яток чекає на приїжджих з-за кордону між сучасними, повними хмарочосами Баку та селами, захованими від світу в горах Кавказу.Подорож по 11 кліматичним поясамПодорожі в Азербайджані в певному сенсі можна порівняти з подорожей по всьому світу. Через розташування, близькість до Каспійського моря та гірського ландшафту ця країна в 3,5 рази менша, ніж кліматичні зони Польщі та України! В Азербайджані проживає менше 10 мільйонів людей, з них понад 2 мільйони - у столиці Баку, найбільшому місті Кавказу. Раніше в складі СРСР ця країна розвивається дуже швидко, серед інших, завдяки експлуатації багатих родовищ сирої нафти та природного газу.Унікальність Азербайджану пояснюється також його незвичайним ландшафтом. Через країну протікає понад 8000 річок. Дуже цікавою пам’яткою є місцеві грязьові вулкани. Одним із символів країни є вогонь, адже на півострові Абшерон відбувається справжнє диво природи, тобто Палаюча гора, яка завдяки витікаючому з ґрунту газу горить цілий рік. У свою чергу, в печері Азіх, були знайдені сліди найдавнішого багаття, зробленого людьми. Недарма Азербайджан називають «землею вогню».Кулінарна стежка від гір Кавказу до Каспійського моряЩе однією перевагою Азербайджану є його унікальна кухня, в якій, серед інших, використовується найдорожча в світі спеція - шафран.Восьмиденна подорож по землі вогню починається з польоту на маршруті Варшава-Баку. У цьому контрастному місті Азербайджану, скоріше, зацікавлені сучасні офісні будівлі та бізнес-можливості, але прибульці з Польщі будуть більше в захваті від історичної частини міста, тобто İçəri Şəhər, який був внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, дегустуючи знаменитий азербайджанський чай та місцеві страви та милуючись архітектурою з черги. ХІХ - ХХ століття (в цей час спалахнула лихоманка, пов’язана з видобутком нафти). Родзинкою першого дня поїздки стане привітальна вечеря в одному з найвідоміших бакіанських ресторанів з оригінальним дизайном. Гості матимуть можливість спробувати ароматний мішечок - традиційне блюдо з кількома видами м’яса, обсмаженим у спеціальній страві, разом з овочами та іншими добавками. Закінчиться трапеза виступом фольклорного колективу, який презентує традиційні танці.Нонсенс: Чому в Польщі зовсім не турбуються щодо пандемії китайського коронавірусу?Наступного дня мандрівники вирушили на північний захід країни, щоб помилуватися чарівними річками та ущелинами Південного Кавказу та зможуть помилуватися місцевими стравами, такими як хліб, запечений у глиняній печі təndir, omelette kükü з кількома видами свіжої трави або çığırtma (смажені помідори, вкриті яйцями). До маршруту також входитимуть сотні років пам'ятники.Далі на захід - місто Şəki, одне з найкрасивіших в Азербайджані, яке славиться ремеслами та виробництвом шовку. Це буде зупинка протягом четвертого дня подорожі. У списку місць для відвідування необхідним пунктом є також церква в Кіші, що вважається найстарішим християнським храмом на Кавказі. Учасники поїздки також відвідають Палац Секінських ханів, який також оцінив ЮНЕСКО. Цього дня також буде дегустація місцевих солодощів та місцевого чаю - одного з найважливіших експортних товарів Азербайджану. Вечеря в черговий раз відзначиться великими кулінарними відчуттями, цього разу у вигляді пити, регіональної страви, приготованої в спеціальних глиняних глечиках.Наступного дня, який відвідав навколо Закатали та Ілісу, - це суть азербайджанської природи з густими лісами та мальовничими пагорбами та долинами. Кулінарні акценти включатимуть каштанові млинці та махару - блюдо, схоже на популярні в Росії млинці. Також варто спробувати місцеві шампури та вареники, присипані традиційним сливовим соусом. Перебуваючи в цьому районі, варто відвідати чайну плантацію. Також планується відвідати завод, який виробляє рожеву воду та квіткові олії, та відвідати фортецю в Закаталі з 19 століття.Може зацікавити: Хто такі Самукоморі і чому вони приховуються від суспільства?Наприкінці поїздки учасники повернуться до району Баку, щоб познайомитися з півостровом Афешерон, на якому знаходиться мегаполіс. На шостий день екскурсія охопить околиці Qəb okolicelə, що зачаровує пишною природою, якою можна милуватися з висоти понад 1900 м.н.л. завдяки їзді на канатній дорозі. Дегустація вин, спиртних напоїв та відмінного винного бренді від компанії «Агро-Азерінвест» - це ще одна можливість ознайомитись із справжніми смаками Азербайджану. Під час відвідування місцевого бару ви зможете скуштувати місцеві консерви та компоти. Однак вам доведеться чекати вечері, щоб отримати найтонший кулінарний досвід - тоді на столі з’явиться Плуг Шах, тобто Королівський плуг з каштанового м’яса та сухофруктів. Це, мабуть, найбільша спеціальність місцевої кухні!Сьомий день буде присвячений вивченню півострова. До відомих місць належать замок M wrdəkan з XII століття та мавзолей Mir Mövsüm Ağa, що є дуже важливим для Азербайджану. Що стосується кулінарного аспекту, то тут варто спробувати помідори, виноград та інжир, які дозрівають протягом довгого спекотного літа, мабуть, одного з найкращих у світі. Серед поданих страв ми також знаходимо копчену осетрову та чорну ікру. Вражена плантація - це також шафранова плантація, яка є найдорожчою спецією у світі! Учасники дізнаються про його переваги на практиці, куштуючи сир, варення, чай, горілку та інші напої з цією чудовою спецією. Восьмий день - це закінчення подорожі та повернення в країну з багажем чудових спогадів та кулінарних натхнень!Автор Tomash Glen / фото PinterestРаніше ми фіксували історію перетворення Нікополя на суцільне звалище. "Кургани Фісака" множаться у дворах нікопольців. Тарифи на вивезення сміття ростуть - разом із невивезенними кучугурами непотребу! До речі, раптова смерть у Покрові нагадує людям потурбуватись про свою безпеку від вогню для помешкання. 
З початку березня траси в національному парку Татри вночі закриті
З початку березня траси в національному парку Татри вночі закриті
Світ 2020-03-04 20:56:24
Як і кожного року, з початку березня до кінця листопада заборонено вночі рухатися туристичними стежками в польському національному парку Татри. Чому була введена ця заборона?Останній шанс для подоржей перед забороною туризму через коронавірус. Закриття пішохідних доріжокЗелена стежка від Хала Госьєнікова до рівнини Ваксмундська закрита до подальшого часу через роботи, пов'язані з видаленням повалених дерев. У період з 1 грудня по 15 травня туристичні маршрути для туристів закриті: Przełęcz w Grzybowcu - Wyżnia Kondracka Przełęcz, Долина Томанова - Chuda Togka, Dolina Pięciu Stawów Polskich - Świstówka Roztocka - Morskie Oko. До слова, новий шикарний автомобіль з Італії ризикує провалитись у продажах через пандемію коронавірусу.Крім того, через скельне покриття та руйнування маршруту маршрут, що з'єднує Свініцу та Заврат, закритий до подальшого повідомлення.Чому не можна ходити стежками в Татрах вночі?Йдеться про забезпечення миру для диких тварин. Види, особливо активні в нічний час, включають в себе: більшість гризунів, куниць, козенят, ластовиць, гомілок, їжаків, борсуків, вовків, ведмедів, кабанів, козуль та оленів. Однак для "денних" видів - переважно птахів - ніч - це час відпочинку та посиленої пильності щодо хижаків. Крім того, початок весни є для багатьох видів сезоном спаровування або підготовкою до народження потомства.Заборона ходити вночі також є формою захисту туристів від наслідків зустрічі з ведмедем. Вночі тварини зазвичай стають більш агресивними, здивований і наляканий хижак може бути небезпечним. Важливо знати: у якій формі буде існувати життя на Землі та Марсі через багато тисяч років?Згідно з численними спостереженнями з різних регіонів світу, більшість спровокованих нападів ведмедів на людей відбуваються саме вночі - ми читаємо в інформації TPN.Автор Tomash GlenРаніше ми писали про те, яка остання надія у людства.Також, ніколи не пізно жити, мріяти та здійснювати свої бажання - новий світовий рекорд.
Наукова фантастика тепер - це реальність / хто першим побачив наш час?
Наукова фантастика тепер - це реальність / хто першим побачив наш час?
Світ 2020-03-20 18:37:14
Всі земляни назавжди запам'ятають 2020 рік. Це рік, коли планета опинилась у майбутнього із усіма його благами та проблемами. Застереженнями науковців та артистів знехтували. Тепер під загрозою все живе на Землі. Але все це вже було: коли новий жанр, кіберпанк та всі його жахи і технології фантастів стали реальним життям у фільмах минулого.Знай: Китайський вірус вирвався на волю (можливо з лабораторії в місті Ухань) й занурив планету в пандемію. Соціальний розрив між бідними та багатими, надзвичайні технології, транспортні революції але і водночас жахливі екологічні проблеми, сміття, вбивчі хвороби, роботи та нові дилеми для суспільства. Що ще готує нам недалеке та далеке майбутнє? Все тільки починається... / фото GallerixТож, хто розробив дизайн майбутнього в минулому й показав всі проблеми суспільства, які ми маємо зараз? І яким стане світ для наступних поколінь?СІД МІД / НАЗАД У МАЙБУТНЄСідней Джей Мід народився в Сент-Пол штат Міннесота 18 липня 1933 року, але провів там всього кілька років, перш ніж переїхав в черговий будинок (а їх буде чимало) на західному узбережжі Сполучених Штатів. Там він жив до закінчення середньої школи в Колорадо-Спрінгс, штат Колорадо, в 1951. Після трирічної служби в армії США Сід Мід продовжив навчання в Art Center School в Лос-Анджелесі (нині the Art Center College of Design в Пасадені), де він отримав вищу освіту з великою відзнакою.У червні 1959 він був негайно завербований Advanced Styling Studio, що належить Ford Motor Company, і працював там два роки під керівництвом Ілвуд Енгл. Роботу в Ford Сід Мід вирішив залишити, щоб зайнятися ілюстраціями для книг і каталогів таких великих корпорацій, як United State Steel, Celanese, Allis Chalmers and Atlas Cement.Протягом 1970-х і 1980-х років, Syd Mead, Inc. займається розробкою архітектурних візуалізацій інтер'єру і екстер'єру для Intercontinental Hotels, 3D International, Harwood Taylor & Associates, Don Ghia, and Gresham & Smith. Проектна діяльність прискорилася після корпоративного й особистого переїзду до Каліфорнії в 1975 році.У 1979 році проекти стали включати роботу з більшістю великих кіностудій. Зокрема, Сід Мід допомагав у створенні концепт-арту для «Star Trek: The Motion Picture».Нагадуємо, потім були «Той, що біжить по лезу», «Tron», продовження «Космічної Одіссеї», «Коротке Замикання», «Чужі», «Патруль часу», «Джонні Мнемоник», «Місія нездійсненна 3» і відносно недавній «Елізіум» з Джуді Фостер і Меттом Деймоном у головних ролях режисера Ніла Бломкампа. Починаючи з 1983 року, Сід розвиває тісні робочі відносини з низкою великих японських корпоративних клієнтів, в їхньому списку були Sony, Minolta, Dentsu, Dyflex, Tiger, Seibu, Міцукоси, Bandai, NHK і Honda.Дизайн транспортних засобів - його перша любов. Сід Мід рідко упускає можливість зайнятися розробкою дизайну для засобів пересування. Будь то проектування уніциклі на сонячній енергії, автомобілів, розкішних яхт, круїзних суден, інтер'єрів для приватних 747 або міжпланетних космічних апаратів, кожен з цих проектів виходить унікальним за рахунок уваги до деталей і продуманого футуристичного дизайну. Комбінація футуризму і детального дизайну стала торговою маркою Сід Міда, і видно це в усьому: від концепції автомобілів для Ford Motor Company до футуристичних «Hypervans», які були предметом його останніх повноцінних кольорових ілюстрацій.Завжди прихильник нових технологій, Сід Мід постійно вчиться чомусь новому, зараз у складі його робіт є комп'ютерні ілюстрації та графіка. У 1993 році цифрова галерея, що складається з 50 прикладів його творчості, стала одним з перших СD, випущених в Японії. А в 2004 році у відповідь на численні прохання, Сід налагоджує співпрацю з Gnomon School of Visual Effects, створивши 4 томи DVD-серії під назвою «Техніка Сід Міда», яка продовжує бути затребуваною дизайнерами по всьому світу.Його театр одного актора «Кавалькада в Яскраво-червоному Замку», що складається з 114 картин і ілюстрацій, був показаний в Центрі Мистецтв в Сан-Франциско восени 1996 року, родзинкою шоу виявилися презентації та лекції Сіда, котрі залучили таку кількість слухачів, що вони не змогли вміститися в приміщенні. Наступні особисті виступи в школах по всій країні привабили рекордне число слухачів.У лютому 1998 року Сід Мід переніс свою студію в Пасадені, штат Каліфорнія, де він продовжує брати участь в різних дизайнерських проектах. Нещодавно він закінчив роботу над створенням документального фільму про його кар'єру з режисером Хоакіном Монталваном, називається він «Візуальний футурист», був випущений в травні 2007 року на DVD і доступний через віртуальний книжковий магазин Oblagon на офіційному сайті Сіда Міда.Стів Мід працював дизайнером в компаніях "Ford Motor Co", "Philips Electronics" і створював архітектурні проекти для "Intercontinental Hotels" й "Don Ghia".Але потім він почав створювати концепт-арти для фільмів. Серед них і "Зоряний шлях"; "Той, що біжить по лезу" - під час цієї роботи він вперше отримав звання "візуального футуриста; фільм "Трон", "Чужі", навіть "Місія на Марс", "Місія нездійсненна 3", "Елізіум", і звісно "Той, що біжить по лезу 2049", який вийшов у 2017 року й нажахав глядачів майбутнім що настане за кілька десятеліть.Роботам Сіда Міда присвячено два документальні фільми: "Visual Futurist: The Art & Life of Syd Mead" і "2019: A Future Imagined"."Я закінчив, Вони збираються забрати мене назад" - передсмертна фраза того, хто передбачив майбутнєСід Мід, художник-футурист, що працював над фільмами Той, що біжить по лезу, "Джонні Мнемонік", "Трон" та "Чужі" й багатьма іншими, помер у віці 86 років. У 2019 році його смерть стала наслідком тривалої боротьби із лімфомою. Ще більше "старих" робіт Сіда МідаЧим далі ми дивимось на роботи артиста, від минулого часу створення до майбутнього - тим більше стає темних фарб, пов'язаних із мотивами на тлі. Як зазначав сам автор, самі по собі технології не можуть бути злими чи добрими, все залежить від того, як люди будуть їх використовувати. На жаль, як ми бачимо за десятки років, не для того, щоб здолати бідність, хвороби, соціальні проблеми або зупинити змінити клімату на Землі. У 20 столітті люди вірили, що технології змінять життя людей по всій планеті на кращє, але вже тоді Сід мід зрозумів, що тоталітарні лідери, корупціонери, мафія та злочинці будуть користуватись технологіями для власних планів. Джерела: Pinterest / The New York Times / Concepture / ТСН / Вікіпедія / DisgustingMen / GallerixНагадуємо, на прикладі мати-одиначки з цуценятами, що тривалий карантин для подолання китайського вірусу може призвести до голоду серед безхатніх тварин. Діяти потрібно прямо зараз!І про приклад соціальної місії творчості, яка показує людям, що інвалідність або стереотипи - не привід для відсутності повноцінного життя. Навіть, якщо сама влада використовує фобії й дискримінації задля досягнення власних цілей та краде гроші на інфрастурктуру для людей з інвалідністю. 
Де в Дніпровській області будуть будувати новий аеропорт
Де в Дніпровській області будуть будувати новий аеропорт
Дніпровська область 2020-05-27 06:02:23
У Дніпропетровській області виділили землю під будівництво злітно-посадкової смуги - офіційно. Про це NikopolToday пише від 34 каналу Дніпро.Зазначається, що 17 земельних ділянок знаходяться на території Новоолександрівської сільської ради.У Дніпропетровській області виділили майже 200 гектарів землі під будівництво нової злітно-посадкової смуги. Про це повідомили в прес-службі обладміністрації.Так, 198 гектарів знаходяться на території Новоолександрівської сільської ради. Земля перейшла в постійне користування державному підприємству "Фінінпро". Незабаром на ділянці почнеться будівництво злітно-посадкової смуги, довжина якої - 3200 метрів.«Продовжуємо роботу над проектом будівництва аеропорту в Дніпропетровській області. Важливий етап - землевідведення. ДнепрОГА вже передала 17 земельних ділянок ДП "Фінінпро". Це підлегле Мінінфраструктури підприємство, яке розпоряджається коштами на злітно-посадкову смугу», - зазначив глава обладміністрації Олександр Бондаренко.Раніше ЗМІ писали, що в Дніпропетровській області завершили підготовку детального плану території нового аеропорту.Фото 34 канал
Куди поїхати із Нікополя та Дніпра відпочити всередині області
Куди поїхати із Нікополя та Дніпра відпочити всередині області
Дніпровська область 2020-05-27 07:16:33
Час дізнатись більше про область, де ти живеш. Куди поїхати недалеко від Дніпра та Нікополя на природу? Корисна добірку ідей для поїздок на один день поблизу Дніпра: мальовничі ріки, озера з блакитною водою, неймовірні схили. В усі місця можна потрапити громадським транспортом, велосипедом (деякі) або автомобілем. Карантин не на заваді новим враженням! Якщо немає власного автомобіля, можна орендувати від 400 грн/доба. Про це NikopolToday пише з посиланням на туристичний сайт veterdoit.com. Зупинка 1 / Блакитне озероОзеро знаходиться поблизу села Єлизаветівка, утворене на місці колишнього піщаного кар’єру, який дістався до підземних джерел. Сьогодні озеро вражає своєю чистою та прозорою водою, яка ніколи не замерзає, та притягує око своїм насиченим кольором. Оточене з трьох сторін сосновим лісом, Блакитне озеро є прекрасним місцем для спокійного відпочинку на природі. Зупинитись можна як на базі відпочинку неподалік, так і розбивши намет, адже місць для цього там вдосталь. Останнім часом також активно розвивається інфраструктура навколо озера, тож там вже можна покататись не лише на човнах і квадроциклах, а і на вейкборді.Як доїхати до Блакитного озера з Дніпра:На автомобілі їхати на північний захід по трасі Р52. Або на будь-якому маршрутному таксі, що їде до Кам’янського (Лівий берег), виходити на останній зупинці Єлизаветівки.Зупинка 2 / Фортеця Кодак та козацькі могилиВідома фортеця Кодак була закладена ще у XVII столітті, проте до сьогодні від неї залишились лише кілька валів на березі річки. Поруч вже у XX столітті був закладений гранітний кар’єр, нині затоплений і представлений у вигляді мальовничого озера. Та і це не весь перелік тутешніх цікавих місцин. По дорозі до фортеці, не доїжджаючи до річки Дніпро, можна знайти древнє і закинуте кладовище, яке виникло там імовірно ще за часів Запорізької Січі, та слугувало останнім притулком для багатьох козаків. Деякі з кам’яних хрестів та плит збереглись там і досі.Як доїхати до Кодака з Дніпра:Автомобілем на південь по трасі Н08 повз аеропорт Дніпра. Автобусом №109 від центрального ринку до села Старі Кодаки.Зупинка 3 / Озеро Солоний лиманЩе одна ідея куди поїхати на вихідні поблизу Дніпра – озеро Солоний лиман. Унікальне озеро поблизу села Новотроїцьке, практично ідеально круглої форми з діаметром близько 2 км, та з видовженим острівцем в самісінькому центрі. Але унікальність його не в формі, а в тому, що там сходяться в одному місці прісні, солоні та мінеральні води, крім того там є родовище рідкісних лікувальних грязей. Словом, на такій компактній території зосереджені неймовірно багаті умови для відпочинку. А на маленькому острівці в центрі озера можна зустріти навіть червонокнижні види. Місцина і справді виняткове у своєму роді, не лише за своєю красою, але і за надзвичайно корисним лікувальним потенціалом.Як доїхати до Солоного лиману з Дніпра:Автомобілем на схід близько 50 км по трасі Е50 до села Новотроїцьке.Зупинка 4 / Токівські водоспадиВодоспад на річці Кам’янка – одне з найпривабливіших природніх місць усієї області. Цілий каскад був утворений на виступах червоного, рожевого та сірого граніту, і сьогодні є надзвичайно популярним серед туристів та місцевих жителів. Величні гранітні брили, ніби висічені велетенськими скульпторами, обрамлюють вируючу та неспокійну воду. Водоспад має у висоту всього 6 метрів, а в довжину близько 30. Хоча їхати сюди з Дніпра треба понад 150 км, проте місце однозначно варте до відвідування.Як доїхати до Токівських водоспадів з Дніпра:На автомобілі по криворізькій трасі Н11, а за селом Софіївка на південь по дорозі Т0419. Автобусом їхати до міста Апостолового, а звідти до села Токівське.Зупинка 5 / Самарські плавніПриблизно так і виглядали плавні на Нікопольщині колись / фото reactor.com.uaРозташовані на річці Самара плавні були утворені через підтоплення навколишніх територій цією річкою, внаслідок підняття води у Кременчуцькому водосховищі. Цей неймовірний лабіринт з очерету, невеличких острівців та заток, що постійно змінюють своє розташування, займає площу близько 17 км2 і справляє магічне враження. Пересуватись тут можна лише на каяках чи байдарках, щороку тут влаштовують навіть цілі змагання з орієнтування по цій чарівній місцевості. Поблизу є парк відпочинку «Новоселиця», де можна зупинитись відпочивальникам.Як доїхати до Самарських плавнів з Дніпра:Автомобілем близько 50 км по трасі Е50 до села Новоселівка. Автобусом їхати до Новомосковська, а звідти вже на Новоселівку.Зупинка 6 / Річка Оріль в районі Царичанки та КитайгородаРічка Оріль впадає в Дніпро неподалік від однойменного міста. Проте найбільш мальовничі краєвиди в долині цієї річки можна знайти майже за 100 км вверх за течією, на ділянці між селами Царичанка та Китайгород. Річка відноситься до числа однієї з найчистіших у Дніпропетровській області, має кілька баз відпочинку поблизу Царичанки. Можна сюди приїхати і з наметом. В комплекті з горою Калитва, що знаходиться неподалік, річка Оріль надає всі можливості для спокійного та приємного відпочинку на природі.Як доїхати до Царичанки з Дніпра:Автомобілем близько 90 км на північ по трасі Р52.Зупинка 7 / Вільногірський кар’єр (Наші Мільдіви)Навіщо переплачувати, якщо поруч власні Мальдівські пляжі? / фото uzz.org.uaЦей кар’єр був утворений в середині ХХ століття, і до сьогодні там частково ведуться роботи. Проте окрема його частина відкрита для відпочивальників. Але чим він відрізняється від сотні інших кар’єрів по всій Україні, чому варто приїхати саме сюди? Якщо ви пропишете назву в пошукових системах і відкриєте зображення, то спочатку вирішите, що сталась помилка. Адже ви шукали кар’єр, а не Мальдіви. А проте помилки немає, місцина дійсно відрізняється янгольською красою, білосніжними піщаними дюнами та чистою водою пронизуюче лазурного кольору. Фотографії не передають всього захвату, сюди треба тільки приїхати особисто.Як доїхати до Вільногірська з Дніпра:На авто їхати на схід по трасі Е50 до села Божедарівка, а за ним звернути до Вільногірська. Електричкою Дніпро-П’ятихатки, виходити на станції «104 км».Зупинка 8 / Балка Сажівка (Наша Нова Зеландія)Балка протяжністю близько 2-х кілометрів знаходиться на околицях села Старі Кодаки, де колись була зведена легендарна фортеця Кодак. Їхати від Дніпра зовсім недалеко, та однозначно необхідно, адже види тут просто чарівні. Фотоапарат не зможете випустити з рук, а якщо приїдете сюди на пікнік, то ніколи буде і поїсти, так милуватиметесь. Дехто називає цю місцину дніпровською «Новою Зеландією», і прізвисько це цілком заслужене.Як доїхати до балки Сажівка з Дніпра:Автомобілем на південь по трасі Н08 повз аеропорт Дніпра. Автобусом №109 від центрального ринку до села Старі Кодаки.Мавринський майдан, Дніпропетровська область / фото eco-tv.com.uaТепер Ви знаєте, куди поїхати відпочивати цього літа не витрачаючи зайві кошти на літаки, візи та готелі, й не турбуючись про карантин. Джерело та фото Veter Do It // обкладинка статті Дніпровська міська рада
Найбільш містичні місця країни, які варто відвідати цього літа - карантин не стане на заваді
Найбільш містичні місця країни, які варто відвідати цього літа - карантин не стане на заваді
Україна 2020-05-29 22:01:22
Поки кордони закриті, а міжнародний туризм або виключений або у суворому режимі, що не дозволить розслабитись, варто сісти у своє авто й оглядати власну країну! Із цим топом ти будеш знати де проведеш це літо. Містичні місця твоєї України, які варто відвідати хоч раз цього літа. Про це NikopolToday сповіщає з посиланням на туристичний ресурс Veter Do It. Відкрий Україну із містичного ракурсу та врятуй літо від самоізоляції! / фото Pinterest - coupletraveltheworld.comВ Україні є чимало місць, оповитих цікавими міфами та таємничими легендами. Для прихильників містики та нерозгаданих таємниць, хто шукає явища та місця, які не в змозі пояснити дослідники, ми підготували добірку загадкових місць України. Переконані, що зовсім скоро ви побажаєте побувати в одному з цих місць, де можна відчути на собі подих містичних історій, добряче полоскотавши нерви.Зупинка 1 / Кам’яна могила, Запорізька областьФото з Facebook сторінки заповідника «Кам’яна могила»Це надзвичайно таємниче місце та легендарна пам’ятка культури світового значення знаходиться на правому березі річки молочної, неподалік від села Терпіння Мелітопольського району. Кам’яні могили займаюсь площу понад 3 гектари, а висота кам’яних схилів досягає 12 метрів. На території нараховано близько 3 тисяч каменів, на деяких є унікальні наскельні малюнки – петрогліфи, датовані кам’яним віком. Цікаво, що дослідники ідентифікували зображення як протошумерські письмена, але суперечки про їх походження продовжуються й досі.Величезний та таємничий кам’яний пагорб був культовим місцем для багатьох племен та народів, котрі проживали на території Південної України у різні проміжки часу. Ці місця використовувались у якості храмів для кімерійців, скіфів та сарматів, гунів, половців, печенігів. Кам’яна могила цікава не тільки своєю історією, але й енергетикою. Місцевість навколо випромінює радіохвилі частотою 5 Гц, які було зафіксовано аерофотозйомкою у вигляді кілець. Геофізики називають це явище мантійними каналами та вважають, що воно пов’язане із завихреннями у гравітаційному полі, причиною котрого виступає Сонце та інші планети. Наявність потужного енергетичного поля було підтверджено численними електроприладами. Фото- та відеотехніка інколи сама вмикається та вимикається або зовсім виходить зі строю. Зупинка 2 / Камінне село, Житомирська областьФото Ветер дуетКамінне село являє собою геологічний заказник площею 15 Га, розташований на території Замисловицького лісництва. Розкидане посеред лісу каміння величезних розмірів своїм виглядом нагадує сільські хати. На території села можна знайти каміння схоже на церкву чи на школу, а на одному камені є відбиток ноги, який називають «слідом бога».Вчені по сьогоднішній день не можуть визначити точне походження каменів. По одній з версій камені були принесені льодовиком, котрий рухався зі Скандинавії. Але також можливо, що вони є залишками гір, котрі знаходилися на цій території та були зруйновані внаслідок руху льодовика.Дуже цікаво, що камені не просто розкидані по лісу, а мають певне розташування. Деякі дослідники припускають, що наші предки пересували величезне каміння, але як вони це здійснювали та навіщо, теж поки невідомо. Читайте також як доїхати до Камінного села.Зупинка 3 / Піраміди, Полтавська областьФото з сайту poltava-tour.gov.uaПолтавські піраміди – унікальні споруди, які були збудовані у якості сімейних усипальниць. На території Європи знайдено всього три піраміди: у селах Комендантовка та Березова Рудка Полтавської області, а також ще одна у Римі.Піраміду у селі Комендантовка збудував Олександр Білевич. Побувавши у Єгипті, він був дуже вражений пірамідами, тому по приїзду вирішив створити схожу споруду для своєї сім’ї. Будівництво проходило згідно з усіма правилами, а в матеріали навіть додавали кров тварин, щоб споруда прослужила довше. Майже одразу після закінчення будівництва від хвороби померла дружина Білевича. Пізніше сам Олександр також був похований у піраміді.З приходом до влади більшовиків на початку XX століття останки Білевичів були викинуті, а трохи згодом піраміду розграбували. Лише у наш час Білевичів поховали на місцевому кладовищі. Така ж сама доля чекала і на іншу піраміду. Вона також була дуже схожа на одну з єгипетських пірамід, але після більшовиків від пишного оформлення не залишилося і сліду. Незважаючи ні нащо, спорудам все-таки вдалося вистояти, хоча їх багато разів хотіли зруйнувати. Згідно з легендою, злодій, який вкрав хрест з піраміди Комендантовки, зник без вісті. На жаль усередині пірамід майже нічого не залишилося, але при можливості обов’язково слід погуляти по території, відчути містичну енергетику та зробити колоритні фото.Зупинка 4 / Мавринський майдан, Дніпропетровська областьФото з сайту eco-tv.com.uaЗагадковий земляний комплекс являє собою усічений конус з глибоким котлованом та змієподібними валами навкруги, по 4 з кожної сторони. Знаходиться на околицях села Межиріч неподалік від міста Павлоград. Схожий з висоти пташиного польоту на гігантського павука чи краба комплекс обріс легендами та міфами, тому що вчені досі не мають єдиної думки стосовно походження та призначення цього місця.Згідно з однією з версій, комплекс міг використовуватися у ролі сторожевої вежі та оборонної споруди у часи Запорізької Січі. Інші вчені вважають, що майданом користувалися язичники для проведення ритуалів. Також існує версія, що місце є аналогом англійського Стоунхенджу та могло виступати у якості стародавньої обсерваторії. Мавринським майданом зацікавилися навіть уфологи, які припускають, що до його появлення причетні НЛО, та порівнюють місце з кругами на полі у пустелі Наска. На майдані не затримується вода, навіть після тривалих дощів, а також не ростуть дерева, що ще раз вказує на містичні таємниці цього місця.Зупинка 5 / Оконські джерела, Волинська областьФото з сайту discover.net.uaНа території села Оконськ знаходиться унікальне озеро, яке називають «волинським дивом». На його водній гладі можна побачити два чашоподібних фонтани, які є потужними джерелами карстових вод. Саме озеро неглибоке – всього три метри. Але глибину жерла джерел досі не вдалося визначити. Кожне з джерел настільки потужне, що виштовхує назовні понад 200 літрів води за секунду. Водойма має також і температурну аномалію. Температура води в озері складає 8 градусів та не міняється на протязі року. Тому навіть під час дуже сильних морозів озеро не покривається льодом. Є ще одна загадкова властивість джерела – вода в ньому не піддається газуванню, але залишається свіжою необмежений час. За однією з легенд, воду з Оконських джерел пили козаки із військ Богдана Хмельницького та загону Наливайка. Зупинка 6 / Соледарське озеро, Донецька областьФото з сайту ex3m.com.uaОзеро з’явилось на території однієї з покинутих соляних шахт неподалік від міста Соледар. Водойма має декілька аномальних властивостей, завдяки котрим привертає до себе чималу увагу. По-перше, температура води в озері з глибиною зростає. Якщо на поверхні температура складає близько 20 градусів, то на глибині від 5 метрів підвищується до 35-40 градусів. Приблизна глибина озера складає 100 метрів, але точно встановити цей факт так і не вдалося. На глибині понад 6 метрів вода стає в’язкою, нагадуючи «рідке скло». Подібні властивості значно ускладнюють дослідження дна водоймища. Тільки професійні дайвери можуть ризикнути зануритися у Соледарське озеро, жартівливо називаючи його «озеро з підігрівом».Зупинка 7 / Більське городище, Полтавська областьФото з сайту np.pl.uaБільське городище – відомий археологічний пам’ятник, котрий знаходиться поблизу села Більськ. З 15 лютого 2001 року місце почало охоронятися, а на його території по сьогоднішній день не припиняються археологічні розкопки. Вчені продовжують відкривати нові об’єкти, знаходити предмети культури та мистецтва, які залишилися від стародавніх народів. Вважають, що будівництво городища проходило у період з 8 до 3 століть до нашої ери. Деякі історики впевнені, що на території знаходилася столиця скіфів-гелонів. Першим вченим, який почав серйозне дослідження місць у 1784 році, став Афанасій Шафонський. Йому вдалося точно визначити розміри оборонних споруд та фортець, а також знайти багато предметів зброї, стріли та наконечники.Більське городище складається з трьох поселень, поєднаних між собою кріпосною стіною. Висота деяких укріплень досягає 9 метрів, а площа городища складає 4,4 тисячі Га. Вченим вдалося знайти на території докази існування 20 різних поселень, від яких залишилися останки землянок, храмів, предметів побуту. На території комплексу було знайдено унікальні артефакти, серед яких скіфське золото, жіночі прикраси, каблучка із зображенням колісниці, скляна ємність для парфумів, датована 4 століттям до нашої ери, та багато інших цікавих речей. Розкопки продовжуються, і кожного разу вчені знаходять нові докази існування різних культур на території городища.А раніше ми передавали про топові місця Дніпровської області.Джерело / фото veterdoit.com / або зазначені джерела // обкладинка amp.theatlantic.com
Карантин для України: закордон почекає - побач Мальдіви своєї країни
Карантин для України: закордон почекає - побач Мальдіви своєї країни
Дніпровська область 2020-07-19 11:33:14
Жодної дистанції: Дніпровські Мальдіви заполонили відпочивальники із Дніпра та області. Про це NikopolToday повідомляє з посиланням на сайт VGorode.Дніпряни в спекотні дні рятуються від виснажливого сонця по різному: хтось лежить на дивані під кондиціонером, хтось ніжитися на березі моря, а хтось задовольняється і рідними локаціями.Дніпряни відпочивають на місцевих "Мальдівах" / фото: fb Вільногірськ OnlineТак, багато городян кинулися відпочивати на місцеві "Мальдіви", які знаходяться в Вільногірську (Дніпропетровська область). Варто відзначити, сюди потрібно буде їхати аж дві години, але воно того варте. Адже проїхавши якісь 100 кілометрів кожен зможе побачити подібності з Мальдівськими островами. Однак не варто забувати про соціальну дистанцію, адже люди, які відпочивають тут зовсім забули, що в країні продовжує бушувати вірус.Місцевими "Мальдивами" називають Вільногірський кар'єр і його озера через кристально-чистою блакитною води і білосніжного піску на березі. Водойма ніколи не цвіте. У 1961 році тут почали добувати рудні титано-цирконієві піски. В ході робіт з'явилися білосніжні дюни, які приваблюють сюди туристів. Тут можна покупатися і влаштувати круту фотосесію.Ніякої дистанції: Дніпровські Мальдіви заполонили відпочиваючі / фото: fb Вільногірськ OnlineЗа нашими джерелами, там вже платний пляж із додатковими послугами та безкоштовні. Скільки їхати: 100 км/2 години від центру ДніпраЯк дістатися: по Криворізькому шосе і згорнути на ВільногірськНагадуємо, відомі на весь світ Балі перетворились на суйфльне звалище сміття.
Подорожуй Україною: Черкащина здивує тебе
Подорожуй Україною: Черкащина здивує тебе
Україна 2020-08-02 17:26:57
Топові місця для різноманітного відпочинку поруч тебе та в кожній українській області. Встигни побачити, поки завіса карантину знов не накрила країну. Цього разу розповімо про надзвичайні місця Черкащини, географічного серця України. Про це NikopolToday публікує матеріал із посиланням на Прочерк.Подорожі Черкащиною: що і де цікавого подивитися? Неймовірна подорож – на відстані декількох годин. Це могло б виглядати анекдотично, але приготуйтеся здивуватися – Черкащина не така вже і проста, пише «12 вартових».Між іншим: новий карантин буде сильнішим за попередній, схопи літо за хвіст, поки не пізно!Тож, погнали!Черкащина дивовижна вся, але в моєму внутрішньому путівнику вона умовно розділяється на дві частини:1. Таємнича Черкащина, яка є місцем сили (там дійсно дуже багато енергетичних схованок), але з дуже поганими дорогами.2. Історична Черкащина, яка є джерелом пригод для будь-якого шукача, і дороги там є.Інколи це співпадає.Частина перша. Холодний Яр - республіка анархістівЕкопоселення БудаІвківціДуб ЗалізнякаГора СемидубоваМотронинський монастир та джерелоТри криниціШаєва ГораЧигирин - гетьманська столицяЗамок ДаховськихЕкопоселення БудаНа Черкащині є щонайменше три екопоселення, але найвідоміше - хутір Буда Чигиринського району. Мабуть, дух свободи тут залишився ще з часів козацтва. Оточене з усіх боків лісом екопоселення - вдале рішення для ізоляції від надто бентежного та розбалансованого сучасного життя. Тут проживає 15 родин - переважно втікачі з мегаполісів. Є ще хати для нових поселенців, але до своєї громади приймають вибірково.Живуть максимально наближено до природи, без мобільних та інтернету, всю їжу вирощують і готують самостійно, займаються ремеслами, в тому числі виготовляючи вироби на продаж, - двічі на рік проводять у себе ярмарок. З радістю діляться секретами випікання хлібу на сонці та пригощають місцевою сироїдницькою їжею.Сильно рекомендуємо Родову Садибу “Ясний День” - там можна зупинитися на ночівлю та трохи пожити тутешнім життям.Поруч - відомий Дуб Залізняка та решта місць сили Холодного Яру.ІвківціУ цьому селищі народився Максим Залізняк. Проте одного цього факту замало для процвітання, і ще недавно село здавалося приреченим на занепад. Однак знайшовся спосіб подовжити собі життя.Головний “ревіталізатор” Івківців, історик Назар Лавриненко, заснував музей хлібу “Зерноленд”. Спільними зусиллями місцевих жителів відновили старий Одинцівський млин. На базі колишнього радянського колгоспу створили експозицію старовинних предметів та народних ремесел: кузня, гончарня, майстерні ткацтва та ляльки-мотанки, папірня й каламарня. А ще - автентичний парк вуличних ігор далекої минувщини - новий, незвичайний досвід.Дуб ЗалізнякаДуб, який називають ім'ям лідера Коліївщини Максима Залізняка, - це одне з сімнадцяти Національних дерев України і росте воно в урочищі Холодний Яр. Дубові вже більше 1000 років, зріст має 30 метрів, а в обхваті сягає 8,5 метрів - більшого в країні нема.Під цим деревом колись збиралися гайдамаки, а зараз - мандрівники, адже дуб Залізняка вважається чарівним і надає наснаги досягати бажаного. Це не безумовний факт, але можна перевірити.Поруч із дубом - ресторанчик і невеличкий сувенірний ринок.Гора СемидубоваНа околиці Івківців є гора, що має форму кургану, - археологи схиляються до висновку, що тут похований військовий діяч. Хто саме - невідомо, та є безліч легенд з цього приводу. Найпопулярніша - тут лежить прах Богдана Хмельницького. За легендою, курган насипали козаки, переносячи землю у шапках.Раніше на горі росли величезні дуби - як охоронці могили. Їх уже немає, але можна знайти залишки жертовних алтарів і безліч інших, не менш дивних, місць цього живописного куточку Чорного Лісу.Серед місцевих аксакалів Семидубова вважається за найсильніше сакральне місце, де важливо побути самому й насититися силою - як слід.Мотронинський монастир і джерелоІсторія Свято-Троїцького Мотронинського монастиря починається ще до татаро-монгольської навали, а в подальшому тісно пов'язана з козацтвом, адже покровительство над ним брали на себе Сагайдачний і Дорошенко, а найвідомішим його настоятелем був колишній чигиринський сотник. Тут бував Шевченко й малював монастир аквареллю. В 1911 році Мотронинський монастир став жіночим.Будівля монастиря кілька разів була повністю зруйнована, а потім зведена заново, але саме місце вже пронизане особливою енергетикою. Археологи вважають, що до християнських часів тут було язичницьке капище, а ще раніше - скіфське городище.Поблизу монастиря знаходиться джерело святого Онуфрія - у народі його вважають цілющим. І для цього є передумови - адже ця вода містить оптимальні концентрації срібла та радону.Три криниціНа околиці села Суботів в оточенні верб стоять три дерев'яні криниці. За оповідями, їх зробили три козаки за наказом Богдана Хмельницького. Вони наповнюються з цілющого джерела і цією водою лікували поранених козаків.Є повір'я: якщо дівчина вип'є води поспіль з трьох криниць - у найближчі три дні зустріне свого судженого. Ми не перевіряли!Шаєва гораЗаповідне урочище у Смілянському районі, в 20 км від Черкас, що став прихистком чисельних рослин і тварин, занесених до Червоної Книги України. Археологи вказують на велику кількість знахідок скіфської доби на цій території.Шаєва гора (так-так, саме гора!) - складається з білої глини, а дещо глибше має і рідкісну блакитну глину. Раніше на вершині гори стояла церква, а до того тут було слов'янське капище. У підніжжя розташоване цілюще джерело, а саму Шаєву гору називають Малим Афоном - адже це безперечно місце сили, яке часто відвідують рідновіри, християни та просто ті, хто потребують певної енергетики.Якщо пощастить, ви зустрінете тут місцевого відлюдника, якого всі кличуть Хазяїном Гори. Якщо побачите босоногу (незалежно від сезону) людину з довгою бородою - не соромтесь задати йому будь-яке питання.Чигирин - гетьманська столицяРезиденція гетьманів Хмельницьких, Виговського, Тетері та Дорошенка, одна зі столиць гетьманської держави. Колись одне з найбільших міст України, зараз це районний центр, який зберіг у собі пам'ятки славетних часів і все тут пронизано бойовим духом. Та й не тільки бойовим - дух у міста особливий.Їдьте одразу до резиденції Богдана, а звідти - на Замкову Гору, подивитися на Чигирин з висоти. Резиденція - це реконструкція укріплень, гетьманського будинку, козацьких споруд. Тут зберігається унікальна колекція предметів того часу - одяг, зброя, медалі.Садиба Даховських або Леськівський палацЦей величний красень, за легендою, був створений як конкурент “Софіївці” Потоцьких. Але він зовсім інакший - побудований у стилі середньовічного англійського замку. Окрім палацу були ще флігелі, приміщення для слуг та стайні для коней англійської породи, іподром і зимовий манеж. Садибу доповнює трапецієподібний парк, що створювався як пейзажний англійський сад. Але зараз цю пам'ятку архітектури треба вишукувати у лісових хащах.Потрапити всередину палацу навряд чи вдасться, але навіть пройтись парком садиби Даховських - незабутнє відчуття. Бо це місце створили та наповнили люди, сповнені чеснот, розсудливості, але по-справжньому живі й сміливі.До слова, не подорожуйте до Росії: дитину відомого українського репора там вбили.Частина друга. Коло УманіДолина Святого МиколаяМузей Трипільської культуриХасидський кварталЛялькова хатаФерма для друзівБуцький каньйонПалац у ТальномуДолина святого МиколаяОдне з трьох місць у світі, де є слід Миколи Чудотворця. Фізично - це абсолютно чіткі відбитки ніг на граніті, вік якого 6000 років. Ментально - шалена енергетика від каменя та від місця в цілому.Долина розташована в селі Коржовий Кут - півколо у низині, до якої можна спуститися сходами. Сліди святого - на великому камені поруч із маленькою капличкою. Сюди приїздять за зціленням. Любов`ю. Дітьми. Актуально та безкоштовно увесь рік.'Музей Трипільської культури у с. ЛегедзинеЕкскурсія на годину - якщо ви дещо цікавитесь історією. Тижневий тріп - якщо ви адепт.Цей музей створено на місці найгромаднішого трипільського поселення - 15 000 людей опановували 450 гектарів землі у ІІІ-ІV століттях до нашої ери. Він дає глибоке занурення й найповнішу картину Трипільської культури в Україні.Хасидський квартал і могила цадика Нахмана, УманьЦе частина хасидського світу, який існує поза українських законів, - за своїми правилами, релігійними канонами, майже автономно. Валюта: шекелі, долари, гривні. Назви вулиць вказані українською, англійською та на івриті. Їжа кошерна. Ціни високі.Населення 50 сімей. Але під час Рош-ха-Шану (єврейський Новий рік, кінець вересня) тут проживають 30-40 000 хасидів. Одночасно.Стільки уваги дістається Умані завдяки могилі цадика Нахмана. Раббе Нахман із Брацлава заповідав, що його могила може знаходитися лише тут, - тож уся земля навколо неї викуплена хасидами. Та незалежно від релігії це місце є сенс відвідати - адже воно сповнене особливої сили.Приїхати можна будь-коли - територія відкрита. Але слід покинути квартал до першої зорі.Лялькова хатаЛялькова Хата чарівної майстрині Ірини Утяніної розмістилася у селі Полянецьке.Тут можна доторкнутися до автентичної краси українського життя та його особливої сили, що захована в старовинних символах вишиванок та ляльках-мотанках. Ба більше - ви можете власноруч створити таку ляльку, в чому вам допоможе Ірина. Якщо хочете як слід пропитатися цією потужною енергетикою, зарядитися любов'ю та відчуттям безпеки - залишайтесь на довше, адже тут є де переночувати).Ферма-готель у Водяниках“Ферма для друзів” у селі Водяники - це чудова можливість відпочити у фермерському міні-готелі подружжя Оксюковських - Гасі та Андрія. Для тих, хто любить сучасний комфорт, смачну і натуральну їжу, гарні краєвиди та душевну компанію.https://www.facebook.com/gasya.oksyukovskayahttps://www.facebook.com/andriy.oksyukovskyyІдеально як для спокійних і неквапливих, так і для непосидючих. Бібліотека, фермерський гектар з качками та пухнастими кроликами, поруч ліс, доглянута водойма, урочища та кар'єри, які вам можуть показати господарі - у форматі екскурсії на позашляховику. Селище цікаве відреставрованими історичними дерев'яними церквами, а взимку Водяники приваблюють охочих до активного відпочинку, адже це гірськолижний курорт. Неподалік - Жашківська конеферма та Буцький каньйон.Буцький каньйонСкельний каньйон, одягнений у сірий граніт, на річці Гірський Тікич - це маленька Швейцарія зі своїм водоспадом та українським Стоунгенджем. Природний заповідник, схожий на скандинавський фйорд, приваблює любителів скелелазіння та сплавів на байдарках. Але сюди варто приїхати й щоб просто насолодитися видовищними пейзажами.Одна зі скель каньйону, вельми екстремальна, названа на честь Сергія Родіонова - українського науковця-петрографа. Є поблизу цікаві руїни - великого водяного млина XIX століття та першої української ГЕС.Тальне та Палац Наришкіних-ШуваловихВідкриваємо хроніки бойових єдинорогів - саме ця міфічна істота зображена на гербах самого міста Тальне та мисливського будиночку Шувалова, який виглядає справжнім старовинним замком.Палац - архітектура модерну, що спирається на французький ренесанс і створена датськими фахівцями. Сімейні історії Потоцьких, Наришкіних, Шувалових, культурні цінності, колишнє багатство й сьогоднішнє зубожіння, краса й руйнація. Та щось іще - невловиме, але таке відчутнє. У це місце закохуєшся - так, ніби воно є невід'ємною частиною твоєї власної, особистої казки, в якій на тебе, безумовно, очікує щось неймовірне і, може, навіть чарівне. А як може бути інакше - у цьому величному будинку з трьома баштами, балконом, ліпниною та під патронатом єдинорога.Хоч садиба доволі велика, але схована у центрі величезного парку - більше 400 гектарів. Через це вона виглядає ще більш приватною і таємничою. Колись парк був витвором мистецтва, створеним за канонами англійського саду, але зараз він нагадує ліс - паркові статуї були вивезені до уманської “Софіївки”, рідкісні дерева все важче відшукати у хащах, а стадіон тут оселився ще за радянських часів. Проте й досі відчувається, з якою великою турботою влаштовувався і будинок, і територія.У матеріалі використані фотографії Олега Кірієнка та Андрія Горба.Джерело Прочерк Нагадуємо, в Україні біля Дніпра знайшли унікальні пляжі, схожі як дві каплі води на Мальдіви. 
Компанія Virgin Galactic показала свій космопорт
Компанія Virgin Galactic показала свій космопорт
Світ 2020-08-09 00:11:27
Це вам не Байконур. Virgin Galactic відкрила розкішний термінал для комерційних польотів у космос — фото вражають. Про це NikopolToday передає він НВ.Компанія Virgin Galactic відкрила перший термінал для відправки людей у космос. Перші космічні туристи відправляться в подорож зі штату Нью-Мексико.На початку 2019-го приватна компанія Virgin Galactic провела перший тестовий політ свого космічного апарату VSS Unity з людиною на борту. Крім двох пілотів VSS Unity, до кордонів земної атмосфери і космічного простору відправилась Бет Мозес - фахівець з підготовки космонавтів і співробітниця Virgin Galactic.Місія стартувала з космодрому у каліфорнійській пустелі Мохаве, і на висоту майже в 14 кілометрів космоліт VSS Unity піднявся на борту величезного двухфюзеляжного літака WhiteKnight Two. За такою ж схемою Virgin Galactic незабаром буде відправляти в космос перших космічних туристів. Повідомлялося, що близько 600 охочих вже залишили депозити в розмірі $250 тис. за одне місце на борту VSS Unity.Днями Virgin Galactic представила термінал, з якого їх перші клієнти відправляться у своє космічне турне. Як пише Robb Report, розкішний аеропорт побудували в штаті Нью-Мехіко, і він є першим у світі комерційним терміналом для космічних запусків.Площею в 204 кв. км, термінал включає футуристичний ангар для літаків, високотехнологічну вишку для управління польотами і численні лаунж-зони для перших космічних туристів.Термінал назвали Космічні ворота, і він складається з двох рівнів. На першому розташовані кафе і зони відпочинку, а також цифрова доріжка з деталями про космічні подорожі. На другому рівні розташовані команди управління польотами, робочі зони для пілотів і брифінг-центри.У величезних панорамних вікнах терміналу можна насолодитися видом південноамериканської пустелі, який віддалено нагадує марсіанські ландшафти.Джерело НВ
Кривий Ріг притягує гостей міста
Кривий Ріг притягує гостей міста "Залізним Серцем"
Дніпровська область 2020-08-25 00:46:03
До дня Незалежності в Кривому Розі з'явився новий арт-об'єкт. До Залізному серця, більшою мірою, тягне молодят.На житловому масиві Інгулець встановили залізне серце. Його місцевим жителям подарував промисловий комбінат. Твір ковальського мистецтва з трояндами відразу привернуло увагу молодят. Новоспечене подружжя вже почали вішати туди замки, як символи своєї любові.«Трепетне відчуття, воно як символ вашої любові, закривши його разом, робиться разом. Будемо ходити і дивитися, що він на місці, ніхто його там не зняв, будемо показувати, що: ось, бачите, наше перше серце», - розповідає подружжя Єлизавета і Олександр Каптур.«Є така добра традиція: в день весілля молоде подружжя вішають на мости замки, зберігають від них ключі, як символ вірності. Сьогодні ми маємо надію, що така ж традиція з'явиться і у інгульчан на цьому арт-об'єкті. Взагалі-то, він символізує, я так розумію, любов, і сім'ю. У моєму розумінні - це вищі цінності для кожної людини», - розповідає голова Інгулецького райради Сергій Жеребило.Джерело 34 канал 
Історія віднайдення у Покрові марганцевих покладів увійшла до легенд Дніпропетровщини
Історія віднайдення у Покрові марганцевих покладів увійшла до легенд Дніпропетровщини
Нікопольський район 2020-08-26 18:32:15
Авторська робота народного історико-краєзнавчого музею ім. М. Занудька увійшла до числа фіналістів конкурсу «Легенди Дніпропетровщини», що пройшов за ініціативи голови обласної ради Святослава Олійника. Тепер вона представлена широкому загалу на сайті «Дніпропетровщина туристична».Подніпровщина багата на взірці української не казкової прози, яка розповідає про походження міст та сіл, природних об’єктів та народних промислів. Тож конкурс не пройшов непоміченим, об’єднав людей, які цікавляться та зберігають історію свого краю.Понад 160 історій надіслали працівники 73 музеїв та бібліотек з 19 районів та 12 міст нашого регіону, серед них перекази сивої давнини і сучасні народні оповідання. Всі вони, без винятку, заслуговують на увагу, тож компетентному журі з числа істориків, літературознавців, непросто було визначитися з фіналістами. З такої кількості робіт було відібрано 15, до їх числа увійшла розповідь, підготовлена Людмилою Карандєй, екскурсоводом та завідувачки відділом міського музею.За основу Людмила Миколаївна взяла спогади, що дійшли до нас з дореволюційних часів. Більшість записана краєзнавцями, серед яких і засновник музею Микола Занудько та складає безцінну історичну спадщину. Зокрема, перші свідчення про пастуха, який знайшов дивний камінь, що виблискував на сонці мов золото. Цей запис вважають відправною точкою  початку гірничорудної справи, яка зародилася у нашому краї. Про це написала у своїй роботі історик, розповівши про етапи становлення металургійної промисловості від часів дослідника, інженера Валеріана Домгера.Про важливість такої роботи говорили організатори конкурсу, підводячи підсумки та нагороджуючи фіналістів. Відзнаку отримала Людмила Карандєй і музей Покрова, як заклад, що зберігає історичні надбання та не припиняє краєзнавчої роботи, на цьому наголошувала начальник управління обласної ради з питань гуманітарної, соціально-культурної сфери та освіти Лілія Гиренко.Тепер ознайомитися з цим унікальним дослідженням можна на сайті «Дніпропетровщина туристична», перейшовши за посиланням.Джерело Виконкон Покров
Вождь індіанців племені Лакота: Все, чого я навчився у вашого народу, я несу в своєму серці
Вождь індіанців племені Лакота: Все, чого я навчився у вашого народу, я несу в своєму серці
Україна 2020-08-28 12:39:10
40-річний красень з величною поставою і чарівною посмішкою, одягнений, як і личить вождю, в головний убір індіанського воїна (war bonnet). Таким ми побачили в аеропорту «Бориспіль» Вождя американських індіанців племені Лакота (Сіу) Джозефа Брінгс Пленті. Його візит в Україну на запрошення The Kiev Times був насичений подіями: формальні і не дуже бесіди з журналістами і політиками, зустріч з вихованцями та педагогами Рокитнянського районного дитячого будинку, ефіри на ТБ і радіо, зустріч з Президентом України Віктором Януковичем, знайомство з культурними та історичними пам'ятками України. Ми скористалися унікальною можливістю дізнатися про індіанців з вуст Вождя.Лакота - це сім племен. Кілька слів про Ваших племенах. Як відбувається комунікація між ними?Лакота - це сім сімейних кланів. Я походжу з клану, який називається Менніконжу, що означає «закриває від дощу». Ітазіпчо - другий клан, королівське плем'я, що складається з високородних індіанців, «дворян». Назва означає «не мають луків». Відомі племена Чорноногий, Два котла, ще є Оглала, тобто «Розкидають землю». Індіанці вважають, що після смерті людина повертається в землю. Плем'я Хункпапа - «твердо стоїть камінь». Красива назва клану Січангу, що означає «обпалені стегна». На одній території проживали два клани - Чорноногий і Два котла. Коли вони відступали під час нападу американської кавалерії, жорстокі американці підпалювали прерії, щоб їх вигнати. І коли індіанці проходили через палаючу прерії, їх стегна обпікав вогонь. Так що вижили стали називатися «Січангу» і виділилися в особливий клан.Індіанці, які дотримуються традиційних поглядів, як і я, ведуть системний процес об'єднання. Вожді кланів зустрічаються, щоб разом відроджувати індіанські закони і традиції. Багато років тому, коли ми воювали з американською армією, ми більше спілкувалися один з одним і разом збирали наші клани на війну. Але і зараз, у мирний час, ми знову об'єднуємося, щоб зберегти нашу культуру та ідентичність і не дати їм розчинитися в американській культурі.Як на практиці здійснюється управління кланами?У нас є племінне управління, яке перебуває в контакті з державним управлінням і владою штату. Правда, індіанці, що проживають в Республіці Лакота, завжди прагнуть до більшої незалежності.Індіанці племені Лакота населяють штат Південна Дакота. Вас влаштовують закони штату, умови життя?У Південній Дакоті проживають трохи більше 80 тисяч індіанців. Це становить 11% від усього населення Південної Дакоти. У 70-80 роках минулого століття між індіанцями і американським урядом було укладено низку угод. Індіанцям була віддана в управління величезна територія. Пізніше Конгрес переглянув ці угоди, і був прийнятий закон про перерозподіл земельних ресурсів на користь штату. Індіанцям сказали: «Подивіться, навіщо вам ці мільйони квадратних кілометрів? Ми хочемо трохи забрати собі ». Ми не могли заперечувати. Зараз у нас достатньо землі (посміхається). Але ми працюємо над тим, щоб відновити початкові, справедливі угоди і повернути собі всі наші землі.Розкажіть, як починалася життя в резерваціях?Коли створювалися резервації, це були місця заслань, куди індіанців відправляли «з очей геть». Зараз все по-іншому, але про це неможливо забути.У Штатах було сформовано дев'ять основних резервацій, куди влади направляли корінних жителів.Ідея уряду полягала в тому, щоб роздрібнити клани за принципом «розділяй і володарюй». Індіанський народ втратив можливість підтримувати зв'язок, тісні контакти між кланами і племенами.У США штати поділяються на графства. Резервація, де живе моє плем'я, називається Shining river, що означає «Сяюча річка». Вона складається з двох графств: Зібак, в якому я живу, і Дуі.Розкажіть про економічний устрій графств і резервацій, на території яких проживають індіанці.Мушу визнати, що Зібак - не багате графство в США, а точніше - одна з найбідніших. Рівень безробіття високий. Штат Південна Дакота мало заселений, там складно розвивати бізнес. Досить сумна ситуація і у всіх американців в нашому штаті, не тільки в індіанців. Проте, ми, індіанці, своїми силами намагаємося боротися з цими проблемами.В Америці є Спеціальна Бюро у справах індіанців, яке виділяє кошти з державного бюджету. Фахівці Бюро розподіляють ці кошти, і, як зазвичай буває з державними грошима, вони не завжди потрапляють туди, куди потрібно. Треба врахувати, що індіанці живуть практично в кожному штаті. І кожен штат виділяє свої кошти на справи індіанців, в залежності від багатьох факторів. Багато індіанці отримують урядові допомоги і допомогу. Хоча і це не виключає безробіття і бідність.У індіанців є преференції в Америці при влаштуванні на роботу або при вступі до навчальних закладів?Безумовно, є. Наприклад, в анкеті на отримання гранту на освіту є графа «ветеран військових дій» або «корінний індіанець». Ставиш галочку в цій графі - і надходження спрощується. Так само при прийомі на роботу і обігу в соціальні служби.Але при цьому індіанської молоді нелегко. У сучасному індійському суспільстві з'явилися такі нові для нас проблеми, як самогубства, нарко- та алкогольна залежність. У моєму штаті дуже високий рівень відрахування зі шкіл за низьку успішність.Правда, ситуація сумна не тільки для індіанців. Інфраструктура штату не розвинена. У індіанських сім'ях буває до 5 дітей, але у них немає автомобіля, а найближчий магазин знаходиться в 40 хвилинах їзди ...Якщо ви живете в Нью-Йорку, де інфраструктура розвинена, магазини ближче, - це інша справа. Але на нашій землі навіть найпростіші, побутові речі стають вельми проблематичними.Багаті індіанські племена - це міф?Це не міф. В Америці є дуже багаті племена індіанців. Наприклад, Семінолів у Флориді або резервація Фоксвуд в штаті Коннектикут. Індіанці Фоксвуда володіють розкішними казино. Уявіть: в одному з них в останні роки свого життя співав великий Френк Сінатра. Запросити зірку такого рівня на цілий сезон може собі дозволити тільки дуже багата казино. Вдале територіальне розташування вирішує багато.Багаті індіанські племена якось підтримують своїх бідних братів по крові?Індійські племена живуть кожен на своєму умовному «острові» - в резервації. Задумка американського уряду відвічна була така, щоб розірвати зв'язки між ними. Зараз немає обмежень, але історично склалося так, що ми далеко один від одного. Наприклад, є резервація індіанців хавасупаі, на дні Великого Каньйону. Вони повністю відірвані від американської реальному житті, там взагалі не працює телефонний зв'язок і Інтернет. До найближчого міста - 200 миль їзди по пустелі. Спуститися в каньйон можна тільки на вертольоті. У племені немає жодної машини, тільки коні. У єдиного поліцейського, шерифа цієї території, є квадрацикл. Всі інші пересуваються пішки або на конях. Їх життя і сьогодні дуже схожа на ту, яку ви бачите в кіно. Саме вони не дали національної ідентичності розчинитися в американському суспільстві.Що означає Ваше ім'я?Воно означає «Кожен, хто приносить Достаток». Моя місія в цьому житті - не дати індіанської національній основі загубитися і забезпечити достаток свого народу. В Америці є такий вислів - «плавильний котел». Це коли представники всіх народів стають американцями, схожими один на одного. Я повинен врятувати свій народ від такого котла.Які Ваші враження від візиту в Україну?Київ - велике сучасне місто! Для мене ця поїздка - культурний позитивний шок! Я просто в захваті від того, що стільки людей можуть мирно уживаються в одному місці (сміється)! І коли ви приїдете відвідати мій народ в нашій резервації, ви зрозумієте, про що я говорю. Все, з чим ми стикаємося в Україні, викликає неймовірні емоції! Нам подобається країна, відкриті і позитивні люди, національна їжа, ваші традиції і цінності, порядок на вулицях. Ми раді тому, що маємо можливість відкрити Україну і створити духовний міст з Україною. Мені здається, в українського народу є, чим пишатися і що цінувати у своєму житті! Україна рясна і багата, у вас стільки можливостей!Зізнайтеся, що Вам було відомо про Україну перед візитом?В Америці знають Росію. Я дуже небагато знав про Україну. Американці пам'ятають такі поняття, як «залізна завіса», Радянський Союз, Михайло Горбачов. Але Україна - величезна незалежна країна, яка постала переді мною в скоєно неймовірному світі! Американцям завжди вселяли ідею, що Росія або Радянський Союз - це жахливо. Відправляючи мене в Київ, старійшини мого народу дуже побоювалися і вважали, що це відважний крок з мого боку! Тільки будучи в Києві, я усвідомив, наскільки ми помиляємося щодо вашої прекрасної країни, і як важливо, щоб якомога більше американців знали істину про сучасну Україну!Що ви розповісте своєму народу про Україну в першу чергу?Про багато речей! Я переконаний, що завдяки цій поїздці може статися безліч позитивних змін. І це мене хвилює. Я прилечу додому 28 червня і відразу потраплю на Раду старійшин. Все, чого я навчився у вашого народу, все, що я побачив, я несу із собою, в своєму серці. На Поради старійшин я розповім про вашу країну і її багатющою культурі. Я розповім про той шлях, по якому Україна йде до свого майбутнього. Знаю, що у вас є багато складних проблем, як, втім, і у будь-якого народу. І тільки вам визначати шляхи боротьби з цими проблемами. Але я побачив багато мудрості і сил для цього. Я зустрівся з Президентом вашої країни і відчув його силу. Він не тільки сильний, але і точно розуміє свої плани. Це дуже важливо для Президента молодої країни. На зустрічі Президент поставив мені багато різних питань, і наша бесіда була дуже конструктивною. Я подумав, що було б добре, якби і між нашими народами ми налагодили такий ефективний діалог.Я розповім старійшинам про те, що саме під час візиту до Києва у мене народилася ідея створення спеціальної школи, де молоді люди будуть вчитися бути справжніми індіанцями: вивчати індіанські обряди, збирати лікувальні трави, вчитися їздити верхи. Я розповім їм, яка у вас дивовижна країна, і які великі міста - такі, як Київ. Я розповім їм про нових друзів.Незважаючи на те, що нинішня ситуація американських індіанців могла б бути краще, ми завжди пам'ятаємо, що приходить новий день. Ми завжди чекаємо його з надією. Епоха Відродження індіанців почалася в 1975 році: ми домоглися реалізації своїх вимог і відновили багато свої права. Новий день завжди приносить краще. Україна набагато молодше, і їй доведеться зробити нелегкий, але цікавий шлях до істинної Свободі.Джерело The Kyiv Times
Дніпровські Мальдіви: дивовижне поруч (вражаючі фото)
Дніпровські Мальдіви: дивовижне поруч (вражаючі фото)
Дніпровська область 2020-08-31 19:34:00
Дніпровські мальдіви стали дивовижною альтернативою подорожам за кордон через карантин цього року. Мешканці області та інші українці відкрили для себе красу власної країни завдяки пандемії коронавірусу. Тож, від пандемії є і корисні наслідки. Вільногірський кар'єр і його озера - одне з найцікавіших місць в Дніпропетровській області, яке варто відвідати кожному українцю.У Дніпропетровській області в безпосередній близькості від міста Вільногірська знаходяться унікальні озера з бірюзовою водою й дюнами, утвореними білосніжним піском.Білий пісок і бірюзова вода вважаються головною «візитною карткою» відпочинку на далеких тропічних островах. Щоліта під час жари, що виснажує, підстібаються запахом і виглядом «квітучого» Дніпра, волею-неволею приходять думки про те, «чому я не в тій тропічній казці, а тут». Хтось, в надії знайти райське місце біля моря, вирішується на поїздку на наші вітчизняні Чорне й Азовське море, хтось вирушає в більш далекі краї, а хтось з сумом усвідомлює, що на відпочинок біля моря у нього немає часу, або грошей, або і того та іншого...Але існує досить раціональний спосіб позбутися від подібних сумних думок, причому легко і без особливих витрат. Здійснити таке «позбавлення» можна, відправившись в місце, яке отримало назву «Дніпровських Мальдів» з озерами з блакитною водою й білими дюнами. Розташоване воно в безпосередній близькості до міста Вільногірськ.Історія цього дивного місця почалася в 1961 році з видобутку корисних копалин в верхів'ях річки самоткане. Це привабливе місце є лише невеликою частиною Малишевського кар'єра, який створювався, звичайно, не для того, щоб стати місцем релаксу та відпочинку: тут відкритим способом здобували і здобувають зараз рудні титано-цирконієві піски. В результаті чого утворилися масивні дюни з білим дрібним піском і прилеглими до них озерами.Потрапити на «Дніпровські Мальдіви» нескладно. Можна доїхати туди на автотранспорті або ж на електричці «Дніпро-П'ятихатки». Виходити: на зупинці «104 км» (це за одну зупинку не доїжджаючи Вільногірська). Озера і дюни знаходиться недалеке від зупинки. Дійти туди нескладно, досить йти по грунтовій дорозі слідом за людьми, що мають «пляжний вид».Після того, як ви потрапите на «Дніпрова-мальдівські» озера, спочатку походіть по ним і виберіть для себе найбільш зручне місце стоянки і заодно огляньте околиці: вони того варті! Підніміться на дюни, які здалеку можуть здатися не дуже великими, але наблизившись, ви оціните їх масштаб. З собою краще взяти сонцезахисні окуляри: через білого піску при яскравому сонці можуть втомлюватися очі. Відпочиваючих в цьому дивовижному місці поки небагато. Вода в озерах досить приємна, хоча місцями і трохи каламутна. Найчастіше берег досить швидко йде в глибину і потрібно бути уважним тим, хто погано плаває або тим, хто приїхав сюди з маленькими дітьми.Якщо ви любитель фотографувати, то поїздка на «Дніпровські Мальдіви», як раз для вас. Контраст рослинності і неба з білосніжним піском виглядає фото дуже цікаво, та й бірюзова вода озер напевно не залишить вас байдужими.Джерело Город Дніпро
Як побудувати тіпі індіанців своїми руками?
Як побудувати тіпі індіанців своїми руками?
Дніпровська область 2020-09-01 14:41:07
Сучасні туристи та кемпери все більше звертають увагу на індіанські тіпі, в яких раніше жили корінні американці. Це краще ніж палатка але як їх зробити власними руками? Для поціновувачів відпочинку у гармонії із природою - це може бути один із найкращих варіантів.В останні роки всі загорілися індіанської темою, багато про це дізнаємося, захлинаючись ще раз читаємо, наприклад, "Маленьких дикунів" Сетона Томпсона, і навіть деякі з нас вирішили своїм власним дітям на дачі спробувати спорудити справжню індіанську тіпі. Знайшовши цю відмінну статтю, як зшити індіанський будинок самим, зі схемами і викрійками, може бути, і ви з дітьми таку зробите і освятите її першим вогнищем, розпаленим, звичайно ж, не сірниками, а тертям - за цим посиланням. Можете скористатись цією інструкцієї детального спорудження тіпі. Але попереджаємо, будуючи для дітей, ви потім можете вигнати їх звідти, щоб проводити там час самим.Про індіанські будинки і малюнки на нихТіпі (tipi, tepee, teepee - "для життя" на мові індіанців Лакота) - це переносний будинок індіанців Великих рівнин, в якому дим по спіралі виходить в отвір над головою. Часто тіпі називають вігвамом але це зовсім не вірно.Укладаючи в своїй конструкції коло, священний для індіанців, типи стало символом всього індіанського світу. З колом пов'язані всі природні ритми: циклічність міграції станів бізонів, і цикл року, і сонце. Пол типи уособлював собою землю, стіни небо, а жести каркаса - стежки, що ведуть від землі в світ духів.Зазвичай типи висотою 6-7 м і діаметром 3-6 м. Покришка (стіни) традиційно зшивалася з сиром'ятних шкур бізонів або оленів, а пізніше стали використовувати парусину. Низ покришки кріпиться кілочками, а вгорі робиться димове отвір зі слуховими клапанами, з допомогою яких регулюють тягу.Тіпі у різних племен конструктивно дещо відрізнялися: кількістю опорних жердин, порядком їх з'єднання і формою підстави (кругла, овальна, яйцеподібна), способом крою покришки.Головна перевага тіпі - це їх мобільність, як у сучасної палатки, але більша комфортність. На рівнинах складно було знайти довгі жердини, тому жінки переносили всю конструкцію, як правило, самі. Коли з'явилися коні, проблема транспортування була вирішена, а типи стали робити більшого розміру.Встановлюють типи, як правило, входом на схід, оскільки вітра частіше дують із заходу. А індіанці племені чорнооких кажуть, що «Це для того, щоб, виходячи вранці з типи, насамперед подякувати сонце».Правила поведінки у тіпіУ тіпі прийнятий певний етикет. Жінки розташовувалися з південного боку, а чоловіки з північної. Рухатися в типи можна було, подібно до сонця, за годинниковою стрілкою. Непристойним було проходити між вогнищем і кимось з тих, хто навколо нього людей, оскільки вважалося, що так порушується їх зв'язок з вогнищем і духами вогню. Потрібно було проходити за спинами сидячих. Також у багатьох племенах вважалося, що заходити за вівтар в задній частині типи має право тільки господар будинку. Залишали типи без особливих ритуалів і церемоній. Все це, крім сакрального значення, дозволяло упорядкувати життя мешканців типи і уникнути хаосу і штовханини.Прикраси для тіпіМалюнками прикрашалися тільки деякі тіпі, на них наносився традиційні декоративні візерунки даного племені, а також стилізовані зображення тварин і природних явищ, і образи сновидінь.Найчастіше в нижній частині типи малюнок символізував землю, а у верхній - небо і небесні сили. Іноді малюнки зображували подвиги господаря типи на війні чи полюванні.Свою сімфоліку мали кольору. Червоний уособлював собою вогонь і землю (гори, степова пожежа, прерії). Жовтий - це колір кани або блискавок. Білий - повітря, простір і вода, а чорний і синій - кольори неба.Крім малюнків типи прикрашали медальйонами, з традиційною вишивкою, військовими трофеями, хвостами і ногами бізонів і іншими виробами.Докладаємо фотографії справжніх індіанських тіпі:Джерело Підковані канікули
Нікополь став більш туристичним: у цьому місту допомогло прісне Каховське море
Нікополь став більш туристичним: у цьому місту допомогло прісне Каховське море
Нікополь 2020-10-09 12:57:58
7 жовтня в 10:00 на рятувальній станції на воду був спущений новий теплохід - «Морський експрес - 2», який з наступного року буде здійснювати регулярні перевезення.Катер побудований з морського типу з непотоплюваного пластика, має непогану остойчивостью, витримує хвилювання в 3 бали і оснащений рятувальними жилетами. Може ходити на глибині від півтора метрів.На наступний рік так само планується розвиток морського туризму - споруда ще одного, більш потужного по характеристикам, теплохода, а також екскурсії уздовж берегів Каховського водосховища.Подробиці в сюжеті журналістів "Прихиста":Джерело ГО "Прихист"
Життя тільки одне: викинь накопичений мотлох із життя та подорожуй з родиною
Життя тільки одне: викинь накопичений мотлох із життя та подорожуй з родиною
Світ 2020-11-04 22:16:54
Росіяни втекли з путінської росії до Європи. Автодом своїми руками на базі Volkswagen LT 35 2002 року. Їх звуть Маша, Женя і Максим, і вони щаслива сім'я, яка дуже любить подорожувати й жити не так як всі.Нещодавно вони повернулися з подорожі по Криму на автобудинку (з 4 по 30 жовтня), і  хотіла трохи розповісти про їх будинок на колесах. Можливо, ця інформація виявиться комусь корисною. Або, можливо, хтось зацікавиться або надихнеться таким життям. Вони з Твері. Чоловіку 25 років, Дружині 28, А Максиму 3,4 року. Працюють на себе (Женя-весільний і шкільний фотограф, я займаюся обробкою фотографій). "Ми вважаємо за краще самостійні подорожі на машині, і кілька разів відправлялися в тривалі поїздки по Європі", - розповідають вони.Їздили на нашій Рено Кліо 3, в якій нам, в принципі, вистачало і місця (спали в машині), і комфорту. З дитиною подорожуємо з його народження, для нього це-звичайний спосіб життя.Далі розповідь родини:У якийсь момент ми зрозуміли, що хотіли б подорожувати з більшими зручностями і бути більш автономними. Не хотілося залежати ні від погоди, ні від місця стоянки, ні від часу доби. Та й питання грошей коштує досить гостро, особливо з ростом євро. Так як ми подорожуємо кілька місяців в році, це для нас дуже актуально. І, як і багато автопутешественники, стали замислюватися про створення автобудинку.Міркували про це кілька років, поки не представився зручний момент для покупки авто це пандемія і карантин.Роботи стало менше, замовлень помітно поменшало-звільнилося багато часу. І ми зрозуміли, що такої можливості може просто не бути-майже вільні ціла весна і літо (зазвичай працюємо майже без вихідних)! Звичайно, у нас і грошей стало менше, і ми вклали майже всі наші заощадження, але ми вирішили, що або зараз, або ніколи).Ми не розглядали нову машину, нам були важливі простота і надійність. Шукали середню базу не більше 5,5 м. В довжину. Також було важливо наявність штатного кондиціонера. Наш Фольксваген якраз відповідає цим параметрам) І, незважаючи на вік, кузов у ​​нього досить цілий. До наступного літа ми будемо автодом перефарбовувати).Які вимоги у нас були від будинку на колесах?- Красивий інтер'єр, щоб було відчуття домашнього затишку.- Хороша теплоізоляція- Кухня (з раковиною, холодильником, плитою і місткими ящиками)- Душова кабіна з біотуалетом і раковиною (з душовою лійкою і доступом до гарячої води).- Простора ліжко, яка б вільно вміщала нас трьох (в тому випадку, що Максим відмовиться спати в своєму ліжку)- Обідня зона з комфортним диваном- Гарне і яскраве освітлення- Можливість харчування на 220 вольт.Трохи цифр) Купили машину за 320 тисяч рублів. Витрата 8,8 літрів (зі всіма меблями всередині). Розміри: від задніх дверей до передніх сиденьев 340 см, ширина 172, висота машини 185. Мій зріст 152 см, зростання Жені-167, так що в машині ми відчуваємо себе дуже комфортно-місця вистачає.За документами машина йде як вантажний фургон-в ній не було вікон і стояла перегородка між салоном і кузовом. Наперед скажу, що ми не реєстрували машину як автобудинок. З'ясувалося, що ДАІ взагалі не дивиться на це, просто перевіряє документи. Але в майбутньому зареєструємо.Отже, будинок без вікон-це не будинок) Тому ми самостійно вирізали 4 вікна. Це було найскладнішим завданням для нас, неоперених пташенят! Купили ми вікна б / у за 5000 рублів. Могли б взяти хороші вікна для кемперів, але таки не було стільки шекелів. Як виявилося, ми зробили непоганий вибір.Женя вирізав метал лобзиком (боявся, плакав-но вирізав)), загрунтував і присобачили вікна за допомогою гумок від УАЗ Хантер (від лобового скла). Також ми зняли перегородку, тому що в подальшому плануємо зробити поворотні крісла.Звичайно, будь-який автодом вимагає утеплення підлоги, стін і стелі. Ми утеплювали підлогу плитами Піноплекс, будівельної фольгою 5 мм. і піною Полінор, стіни і стеля вже були утеплені попереднім господарем (пеноспласт), ми просто додатково запінили. На підлогу постелили хороший щільний антивандальний лінолеум. Вибрали саме лінолеум, а не ламінат, тому що це більш надійно в експлуатації (ламінат може "грати").Стіни у нас покриті рідної фанерою, яку ми просто пофарбували в білий колір. На стелі залишили рідну обшивку, але прибили рейки для краси.Ось, що було "До":Процес роботи ми не фотографували, тому що було не до цього, так що є тільки фотографії результату.Ось, що у нас вийшло через 3 місяці роботи. Всі цілі були досягнуті. Ми отримали міні-квартирку на колесах, в якій дійсно відчуваєш себе, як вдома! (Всі меблі в автобудинку зроблена своїми руками з гівна і палиць фанери, брусків і меблевих щитів).Кухня. Розмір кухонної стільниці 142х40 см. На кухні ми встановили двухкомфорочная газову плиту. Під ліжком зберігаємо побутовий газовий балон на 27 літрів (вирішили брати великий, щоб взагалі не думати про витрату газу). Раковину (як і в душі) ми зробили з гастроемкостей (Женя сам врізав слив) .Також у нас в кухонному гарнітурі варто автохолодильник. Він не дуже добре охолоджує продукти-потім купимо інший.Вода з кухонної раковини набирається в невелику каністру на 5 л., Яку ми спорожняється раз або два в день. Уже в дорозі Женя виконав другий слив на землю. Поки тут все зроблено на швидку руку.Продуктів ми беремо з собою багато, щоб харчуватися, як вдома. Посуд і інші кухонні приналежності в дорозі не гримлять. На ящики встановили спеціальні штучки, щоб вони не відкривалися в дорозі.Душ. Розмір душової кабіни 82х71 см. Каркас душа зроблений з брусків 30х40 і обшитий фанерою 6 мм. Усередині обшили пластиковими панелями. В душі ми зробили піддон своїми руками (сколотили його з фанери, рейок і обмазали рідкої гумою). Зверху піддону поклали каркас з рейок, щоб не стояла вода і було комфортно митися. Вся вода через слив в піддоні поки стікає на землю, в подальшому ми зробимо бак для зливу води (для зупинок в місті).Ми використовуємо біотуалет Тетфорд Порта Потті. Він злегка пахне хімією (в нього заливаються спеціальні рідини), заповнюється він за 4-5 днів (на вулицю не бігаємо, все як вдома). Ніяких паскудних запахів немає. Замість двері ми вирішили поставити рольф-штору фірми Рехау (звичайні двері буде заважати проходу). Також в душовій вбудований вентилятор (ми тимчасово прибрали з нього білу кришку, на фото її немає). Потім ми вбудуємо такої в дах автобудинку.Ліжко. Розмір нашої ліжка 172х124 см. Ми зробили ліжко і для Максима (120х60 см). Його ліжко прикручена до стіни і додатково тримається на мотузках. Максим там не хоче спати, так що ми втрьох спимо на великому ліжку). У ній також є три ящика, в яких ми зберігаємо нашу одежду.Под ліжком дуже великий простір для зберігання речей, в яких немає щоденної необхідності.В обідній зоні ми зробили диванчик. Могли б поставити пасажирські сидіння, але вирішили, що ми не будемо їздити ззаду або возити пасажирів. Столик зробили відкидний, але насправді ми його ні разу не прибирали) Розмір дивана (75х55 см), для двох дрібних людей цілком вистачає.Між салоном і кузовом повісили красиву шторку, щоб закрити сидіння. Над сидіннями є велика полиця для особистих речей.Тепер про найголовніше: вода і електрикаУ машині ми возимо всього 100 літрів води. Бак на 60 літрів коштує під ліжком, решта 5 і 10 літрові пляшки-в кухонному дивані і в багажнику. Цією води вистачає на 4-5 днів.Де ми набираємо воду? Так просто приїжджаємо в населений пункт з приватними будинками і запитуємо, чи можна набрати воду. Зазвичай люди погоджуються) Одного разу набирали навіть у пожежної машини. Коротше, з цим проблем не виникало. Якщо ніде було набрати воду, шукали пару днів і все-таки знаходили місце. Але взагалі, можна набирати воду в джерелах або в кемпінгах. Вода з бака гойдається насосом в душову і на кухню.Вода поки тільки холодна, в подальшому поставимо тен для нагрівання води. Зараз ми нагрівали воду і милися з тазика. Мили посуд і вмивалися холодною водою. Ми провели дитинство в селі, тому нам норм)).Електрика. У нас 12 лампочок в стелі (по 2 Вт), 1 світильник, холодильник, насос для води, вентилятор в душі, зарядки для телефонів і ноутбука. Вбудовано дві розетки на 220. Для 220 Вт коштує інвертор на 1 Кв (з кривим синусом). Все це харчується від двох акумуляторів. Під капотом на 80 ам.ч., в салоні на 60 ам.ч. (Зняли з легкової машини).Надалі ми будемо купувати більш потужний акумулятор і встановлювати на дах сонячні батареї. У цій поїздці нам, в принципі, вистачило і цього, але для тривалих стоянок цього недостатньо. Коли ми стоїмо на стоянці, працює тільки один акумулятор, щоб другий під капотом завжди був заряджений. У нас стоїть реле (УРА 200), за допомогою якого йде харчування на другий акумулятор (все це писала зі слів Жені, заздалегідь перепрошую за неточність)).Опалення у нас тільки від штатної грубки, в наступному році купимо дизельну автономну грубку Планар (вона буде поміщена в кухонному диванчику замість пляшок з водою. Так, ми знаємо, що воду і електрику не можна тримати поруч, так що потім все буде безпечно))) . У цій поїздці ми не мерзли (дуже тепла ковдра + ми нормально переносимо прохолоду), але і ночі в Криму були толерантні (+12 - +14).У нас був місяць, щоб протести наш автодім та зрозуміти, чи всі нас влаштовує. Ніяких критичних мінусів не знайшли. Щось доробимо або переробимо, щось докупаємо, але в цілому ми залишилися дуже задоволені нашою роботою.А, забули сказати про те, у скільки нам все обійшлося) Всі внутрішні роботи (вікна, утеплення, меблі, техніка, електрика, фарби-все-все приблуди) - 90 тисяч рублів. Вважаємо, що це терпимо, але багато ще попереду).Джерело Пікабу / VanLife
Чи зроблять проекти «Бюджету участі» місто комфортніше?
Чи зроблять проекти «Бюджету участі» місто комфортніше?
Нікополь 2020-11-13 22:19:46
У 2016 році в Нікополі вперше був проведений конкурс «Бюджет участі». Нікопольці отримали можливість втілювати в життя проекти для благоустрою та поліпшення естетичного вигляду міста за кошти місцевого бюджету. До речі, обсяг фінансування проектів-переможців у конкурсі «Бюджет участі» щорічно збільшується. З 2017 го по 2019 рік у нашому місті реалізовано 64 проекти. Це спортивні та дитячі майданчики, арт-об'єкти, камери відеоспостереження та багато іншого. У 2020 році цю хорошу традицію продовжили. У конкурсі перемогли 22 проекти, які протягом цього року втілюються в реальність.У №42 газети «Проспект Трубників» (від 15 жовтня 2020 року) писали про одне з таких проектів - це дитячий арт-об'єкт «Будиночок на дереві« Микитин Перевіз». Його відкриття відбулося 10 жовтня в Старій частині міста в сквері Визволення. Автором проекту є директор туристичного агентства «7 Січей» Олег Фельдман. На жаль, один з елементів будиночка, а саме гірка для катання, був незручний. Зараз її вдосконалюють і потім встановлять знову.Крім того, і інші проекти «Бюджету участі» вже почали діяти на території Нікополя. Завдяки партіціпаторной бюджетування також завершені роботи по проекту під назвою «Безпечне спортивне простір». На території СШ №4, яка знаходиться на вулиці Патріотів України, оновлена ​​сходи, що ведуть до шкільному спортивному майданчику. Слід зазначити, що на стадіоні проходять не тільки шкільні заняття з фізпідготовки, тут займаються фізичною культурою і аматорським спортом жителі всього мікрорайону, а також тренуються хлопці з кількох спортивних секцій, що функціонують на базі школи.Ще один проект-переможець «Бюджет участі-2020» під назвою «Прозорий очей» реалізований на території квартального комітету №13, розташованого в приватному секторі на Лапинці. У мікрорайоні встановлено дев'ять камер відеоспостереження.У минулому році на вулиці Малиновського, від магазину «супермаркет АТБ» до п'ятиповерхових будинків, доріжку для пішоходів виклали тротуарною плиткою. У цьому році завдяки перемозі в конкурсі «Бюджет участі-2020» тут реалізований проект «Алея мрії - дорога додому». В рамках проекту вздовж тротуару встановлено десять ліхтарів вуличного освітлення, дві камери відеоспостереження і одна лавочка і висаджені саджанці декоративних дерев.Проект «Smart-простір в бібліотеці» втілили в життя в бібліотечному філії №3 по вулиці Запорізькій. Були закуплені сучасні меблі, два ноутбука, комп'ютер, телевізор, мобільний автономна акустична система, камера і інше технічне обладнання. Завдяки цьому відбулася трансформація звичайного читацького залу в комфортне медіа-простір з якісним бібліотечним сервісом і безкоштовним доступом до соціально орієнтованим послуг, сервісів, навчальних курсів.Проект «Безпечне дитинство руками дорослих» підтримали багато нікопольці, і тепер навколо школи №21 на вулиці Гагаріна ремонтують огорожу шкільного двору, яке перебувала в незадовільному, а місцями і аварійному стані.Зараз огорожу школи шпаклюють, встановлюють відсутні металеві секції і фарбують.Четвертий рік поспіль перемагає в конкурсі «Бюджет участі» колектив Нікопольського міської школи мистецтв №1, що дозволяє прикрашати територію цієї установи, що знаходиться по проспекту Трубників, 35а. У 2020 році завдяки партіціпаторной бюджетування на території школи мистецтв встановили електричні освітлювальні лінії з елементами стилізованого музичного декору, які будуть висвітлювати шкільний двір. Чотири кованих ліхтаря ніби грають на музичних інструментах: синтезаторі, арфі, трубі і контрабасі. Також по периметру території школи мистецтв встановили п'ять звичайних опор зовнішнього освітлення.Роботи з реалізації проектів «Бюджет долі-2020» тривають.Джерело НТМ
Старовинне місто на Дніпрі - Нікополь стає туристочною принадою області
Старовинне місто на Дніпрі - Нікополь стає туристочною принадою області
Нікополь 2020-11-16 21:26:14
Як виглядає стара частина Нікополя? А чи правда, що старовинне місто стоїть на березі найбільшого прісного моря у Європі, що більше у кілька разів "Мертвого" моря в Ізраїлі? Чи дійсно місту Нікополь чи не пів тисячі років? Так, все це правда! Колись стара частина Нікополя вважалася центральною частиною міста. У кожному будинку цього району живе історія у сотні років та десяток поколінь.Спасибі Інформатору, який пройшовся по тихих вуличках старого міста і відобразив красу осінніх скверів, пустельної площі й Каховського водосховища, яке місцеві не дарма називать морем. Незважаючи на сумний вигляд старих будівель, ця частина міста притягує своїм умиротворенням. Тут усе сповнене теплом та виникає відчуття, ніби повернувся в давно забутий будинок. Саме цей магнытизм усе більше притягує туристів із всієї області та країни до старовинного міста, яке колись були столицею козаців і унікальним. Справа в тому, що по всій Європі є тільки два десятків міст, що ведуть своє існування від створення фортеці. А саме тут Гетьман Богдан Хмельницький й проголосив Україну, в місті Нікополь. Джерело та фото Інформатор
Туристична принада Нікопольского району - паромна переправа через Дніпро
Туристична принада Нікопольского району - паромна переправа через Дніпро
Нікопольський район 2020-11-26 09:59:32
Напевно є ті, хто не знає, що Запорізьку та Дніпропетровську області з'єднує поромна переправа. Вона з'єднує місто Кам'янка-Дніпровська, розташований на лівому березі Каховського водосховища і місто Нікополь, розташований на протилежному березі.Про те, як же виглядає ця величезна переправа і яка її історія, розповів мелітопольський блогер і дослідник Дмитро Антіфеев.Те вантажі для німецької армії. Під час будівництва Каховської ГЕС, в результаті чого і утворилося Каховське водосховище, міст був зруйнований, від нього залишилася лише одна опора. А в найвужчому місці, де виступають назустріч два мису Нікополь і Кам'янка, була організована поромна переправа.Переправи через Дніпро здійснювалися в цьому місці ще з 17 століття. В окрузі сучасного Нікополя базувалися п'ять Запорізьких січей. Козаки однієї з них, Микитинської, контролювали переправу від турків і татар, які переправлялися для набігів на Україну. На початку 18 століття цар Петро I в Кам'яному Затоні (прим. - нинішня Кам'янка) вибудував редут (прим. - зімкнуте польове укріплення з зовнішнім ровом і бруствером). Солдати царської армії з редуту контролювали набіги кримських татар і дії волелюбних козаків. За часів Кримської війни через Микитинську переправу перевозили санітарні обози і перекидалися війська.Уже в період розвиненого річкового судноплавства по Дніпру з цих поромів відправлялися швидкі катери, річкові трамвайчики і пасажирські лайнери. Зараз же між портами курсує паром СП-2 "Прип'ять-10", який залишився ще з давніх-давен і був виготовлений на Запорізькому суднобудівному заводі, офіційною датою споруди вважається 1958 рік. Судно періодично піддавалося оновленню, старими залишилися лише надбудова і понтон.Поромна переправа Кам'янка - Нікополь є важливим логістичним ланкою на південному сході України. Адже без неї дорога між цими містами складається близько 220 кілометрів, а через водосховище - всього до 8 кілометрів. У навігаційний період останній пором на Дніпрі здійснює рейси 2 рази в день і перевозить людей, автотранспорт, негабаритний вантаж. Поромом користуються багато, особливо місцеві жителі, для них це самий простий і зручний спосіб дістатися в Нікополь і назад.Джерело ВГородє
Відбулося обговорення показників проєкту бюджету міста на 2021 рік
Відбулося обговорення показників проєкту бюджету міста на 2021 рік
Нікополь 2020-11-26 10:03:03
Через карантинні обмеження громадські обговорення показників проєкту бюджету міста на 2021 рік та проєкту Програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Нікополя на 2021 рік провели в онлайн режимі на платформі Zoom. Завдяки чому активні нікопольці змогли долучитися до обговорення та задати питання, які їх хвилюють. Для обговорення зареєструвалися близько 50 учасників, це і окремі громадяни, і представники громадських організацій.У заході під головуванням заступника міського голови Олени Давидко взяли участь головні розпорядники бюджетних коштів, які ознайомили присутніх зі своїми програмами, на які необхідно надати фінансування. Олена Давидко розповіла про дохідну та видаткову частини проєкту бюджету міста на 2021 рік.– Бюджет міста на 2021 рік відповідає всім нормам бюджетного законодавства, він збалансований та реалістичний для виконання, а також максимально враховує фінансування тих заходів, що затверджені в цільових програмах. На сьогодні ми готові працювати в депутатських комісіях, тому що тільки міська рада затверджує і цільові програми, і програми соціального розвитку, і бюджет міста, – зазначила Олена Давидко.З більш детальною інформацією про основні показники проєкту бюджету міста на 2021 рік можна ознайомитися на офіційному сайті Нікопольської міської ради.Джерело Нікопольська міська рада (сайт)
У Нікополі працює гончарна майстерня унікальна для України
У Нікополі працює гончарна майстерня унікальна для України
Нікополь 2020-12-04 03:22:45
Інфраструктура - це культура! Гончарна майстерня при Нікопольській школі мистецтв гостинно відчинила свої двері у 2019 році. Вона розташована на проспекті Трубників, 35 А.За кошти з місцевого бюджету в будівлі зробили капітальний ремонт. Повністю замінили дах, всі комунікації, електропроводку, встановили нові металопластикові вікна, стіни зовні утеплили та пофарбували. Зроблений пандус дає можливість людям з фізичними обмеженнями без перешкод потрапити до майстерні.Всередині приміщення стіни покриті кахлем та миючими шпалерами. Плитка на підлозі продовжує тему гончарства, бо вона теж з елементами глини.До речі, гончарна майстерня при Нікопольській школі мистецтв є другою в Україні, після знаменитої Опішні. У гончарній майстерні на сьогодні займаються 135 учнів від шести до 15 років. Тут вони освоюють теоретичні знання та практичні навички.Кожне заняття для учнів – це можливість не тільки опанувати техніку виконання тої чи іншої речі, а й поринути в історію давніх давен, дізнатися багато цікавого. Наприклад, звичайне намисто для українських жінок було не просто прикрасою. Вважалося, що вийти на вулицю без намиста – все одно, що вийти голою. Чи то свято, чи храм, чи звичайний день за роботою – шию господині завжди прикрашала низка майстерно вироблених намистин. Намисто було оберегом, захистом від злих духів і недобрих людей.Слухаючи захоплюючу розповідь вчителя, учні ліплять з глини різноманітні намиста. Також у майстерні є два гончарні кола, за якими учні самостійно реалізовують отримані знання та навички на практиці.«Родзинкою» майстерні є музей, де зберігаються старовинні ужиткові гончарні предмети, які діти можуть не тільки бачити на власні очі, а ще й торкатися руками, обстежувати їх і потім використовувати якісь елементи в своїй роботі.Також тут є і сучасні вироби. Наприклад, прикраси, виготовлені учнями, козацькі речі, писанки, народні іграшки. Крім того, в цьому чудовому музеї діти можуть познайомитися з традиціями українського народу, а також історією нашого міста. Ось учні першого класу разом з вчителем зробили в мініатюрі ринок шопу, що знаходився в старій частині Нікополя. Першокласники виліпили фігурки людей в національному одязі, а вчитель допоміг виготовити лави, вози та загін для тварин.Всього в музеї налічується більше ста експонатів. Але знайомство зі звичаями та традиціями українського народу не закінчується лише на заняттях. Цікаву інформацію можна знайти навіть на подвір’ї гончарної майстерні. Наприклад, плитка розписана материнським візерунком та розмальована предметами українського ужиткового побуту з зазначенням правильної назви.Прикрасою подвір’я є експозиція хутору, яку виконали викладачі художнього відділення школи мистецтв. Тут є хата, льох, клуня, млин, колодязь, пасіка. Все, що повинно було бути у добрих господарів.Отже, гончарна майстерня безперечно додає колориту Нікополю і може стати цікавим об’єктом туристичного маршруту вихідного дня, як для нікопольців, так і для гостей нашого міста.Джерело Нікопольська міська рада
На Каштановій алеї в Нікополі закінчують укладати нові тротуари
На Каштановій алеї в Нікополі закінчують укладати нові тротуари
Нікополь 2020-12-08 20:10:58
Нікополь продовжує дивувати надзвичайними змінами у кращу сторону щомісяця. І не дивно, адже це центр району, який приймає туристів, студентів й бізнесменів та інших гостей Нікопольщини або області. Вам напевно буде цікаво побачити, як зараз виглядає Каштанова алея у місті, що змінюється. Продовжується капітальний ремонт бульварної частини алеї на вулиці Каштановій, від вулиці Гагаріна до проспекту Трубників. Тут вже закінчують укладати тротуарною плиткою дві пішохідні доріжки та центральну частину алеї. Розбили клумби, зробили систему автоматичного поливу. Також до кінця цього року на алеї планується встановити освітлення та лавочки. У наступному році працівники комунального підприємства «Паркове господарство» висадять квіти на клумбах і Каштанова алея стане чудовим місцем для відпочинку нікопольців та гостей міста. Джерело Нікопольська міська рада
Отдых на природе с комфортом
Отдых на природе с комфортом
Нікопольський район 2021-03-10 09:10:02
Отдых на природе требует соответствующего комфорта. И в этом нет ничего плохого. Современные материалы и технологии предлагают множество решений. При выборе для себя конкретного изделия следует ориентироваться на производителей и предлагаемое качество продукции. Загородные поездки требуют соответствующей экипировки и оборудования. При таком подходе рыбалка, охота или обычный поход пройдет намного приятней. Среди производителей одежды, обуви и другого инвентаря можно выделить бренд Норфин. Компания специализируется на выпуске продукции для любого времени года. Если вы рыбак, охотник или турист лучшей экипировки не найти. При поездках за город небольшим составом отличным местом для ночлега может стать палатка Norfin Otra 2 Alu NS https://norfin.com.ua/palatka-alum.-2-kh-mestnaya-norfin-otra-2-alu-ns/. Модель Otra 2 Alu NS рассчитана на двух человек. Общий вес составляет не более 3,5 кг, что позволяет комфортно переносить ее в сложенном виде на большое расстояние. Внешний размер палатки хоть и не большие: длинна - 360 см, ширина - 140 см, высота - 110 см, но отлично подходят для размещения и людей и багажа с необходимым инвентарем. Благодаря большому тамбуру, длина 150 см, при входе можно разместить под надежной защитой от осадков большое количество вещей. За тамбуром располагается вход во внутренний отсек. Вход в тамбур и внутренний отсек закрывается на молнию, чем обеспечивается защита от непрошеных гостей. Для большего удобства имеются специальные москитная сетка на входе, что позволяет обеспечить циркуляцию воздуха во внутреннем отсеке. На крыше палатки также предусмотрено окно клапан для вентиляции. В разложенном виде внутреннее пространство палатки имеет дополнительные карманы для размещения полезных вещей. В качестве ткани тента применен синтетический материал Polyester. Особая технология создания материала обеспечивает превосходные эксплуатационные свойства на долгие годы. Материал палатки обеспечивает отличную защиту от влаги и продувания ветром. Для большей защиты швы палатки защищены дополнительно термоусадочной лентой. Обратите внимание, что внутренний и внешний контуры выполнены раздельно. Для большей надежности каркас палатки выполнен из алюминия. Палатка поставляется в комплекте с удобным транспортировочным чехлом сумкой, что позволяет без проблем хранить ее в сложенном виде. Обратите внимание, что покупать продукцию бренда лучше в специализированных магазинах или напрямую у производителя. Для покупки можно пользоваться официальным сайтом компании, что облегчит задачу по выбору нужной продукции. Для своих путешествий и хобби лучше выбирать продукцию соответствующего качества от проверенного бренда, так поездка не будет испорчена. Norfin.com.ua    
Як виглядає нова
Як виглядає нова "Каштанова алея" в Нікополі уночі?
Нікопольський район 2021-04-21 19:13:40
Перлина Нікопольського району що дає надію. В останній час Нікополь інтенсивно змінюється і стає рушієм інновацій до модернізації всього Нікопольського району. День за днем реновуються вулиці, парки, сквери та лікарні, які так необхідні людям для комфортного життя та розвитку.Пропонуємо відвідати нову оновлену "Каштанову алею", що вже майже була закінчена. У переддні літа - цей подарунок мешканцям міста особливо актуальний, щоб відпочити ввечері та у веселі літні ночі. Адже це віддалена від пляжів та прохолоди частина міста. Сучасна алея у НікополіІ хоча робота ще триває - "Каштанова алея" вже стала новим популярним місцем відпочинку нікопольців та гостей міста. Враховуючи динаміку змін, варто очікувати і на нові місця відпочинку для містян у наступні роки, що будуть відновлені.Зміни дають надію та віру у відродження міста Нікополь та цілого району. Про відкриття нової "Каштановї алеї" було заявлено минулої осені. Фото NikopolToday
Таємнича історія: у Марганці віднайшли приховані тунелі
Таємнича історія: у Марганці віднайшли приховані тунелі
Нікопольський район 2021-04-25 15:15:59
Історія розкриває свої таєниці. Жителями Марганця було знайдено столітнє підземеллі. Древня печера знаходиться на околиці міста, в селищі Городище. Про це NikopolToday пише з посиланням на Інформатор. Повідомлення опублікував житель Марганецької ОТГ Мар'ян Корбут.Учасники товариства Марганець туристичний, в одній з експедицій, виявили дореволюційне підземелля, яке збереглося і до наших часів. Про вікове підземелля розповіли жителі селища Городище. За їхніми словами, під старими руїнами будівель знаходилися глибокі льохи, які в даний час засипані. А за часів Російської Імперії будівлею володів єврей, який займався торгівлею. Неподалік від руїн частково зберігся старовинний кам'яний причал, можливо, що підземне приміщення використовувалося як склад.Глава організації Марганець туристичний Мар'ян КорбутТакож місцеві жителі стверджують, що за часів Другої Світової війни, в цих пагорбах німці розстрілювали мирних громадян. Якщо придивитися, то на стінах навіть можна помітити сліди від куль. У радянські ж часи, тут була бойня, а пізніше магазин, який пропрацював до 1979 року.23 квітня Марганецькі експедитори вирішили перевірити розповіді місцевих жителів і вирушили досліджувати руїни старих будівель, де ними й було виявлено столітнє підземеллі. Вхід в печеру виявив один з учасників - Олег Прудиус.Як виявилося, вхід сильно завалений сміттям, але сам льох знаходиться в досить хорошому стані. Розглядаючи підземелля, жителі Марганця, виявили там невеликі ніші, а стіни були оброблені штукатуркою, швидше за все радянського періоду.За припущеннями учасників експедиції, там може бути замурований прохід в інше приміщення підземелля. Також, в цьому підвалі, швидше за все, були кріплення для свічок або лампадок, так як в печері абсолютна темрява. Але, мабуть, вони були металеві, тому й не збереглися до наших часів.Учасники товариства Марганець Туристичний пропонують об'єднатися місцевим жителям міста та райну, провести суботник в погребі і облаштувати в підземеллях невеликий музей кераміки. Раніше учасники групи, привертали увагу всіх небайдужих городян, до одної старовинної будівлі, яке безпосередньо пов'язане з історією розвитку Марганця.Джерело Інформатор
Санжійка: топ-5 причин, чому українці люблять цей курорт
Санжійка: топ-5 причин, чому українці люблять цей курорт
Україна 2021-09-17 17:42:15
Санжійка - це курорт на березі моря в Одеській області, на який їде все більше одеситів і українців. Чим же так подобається відпочиваючим це місце? Люди, як відвідали даний регіон і відзначили п'ять причин.Де розташовано це райське місце? Санжійка знаходиться між Чорноморськом (Іллічівськ), Грибівкою і Затокою. Відстань від Одеси: 35 кілометрів.Як туди доїхати? Автобуси на Санжійку з Одеси відправляються з автостанції "Привоз", що знаходиться біля з/д вокзалу. Це маршрути: Одеса - Грибівка. Автобус з Одеси на Санжейку відправляється через кожних дві години. Ціна приблизно 50 гривень. Особистим транспортом дорога займе приблизно одну годину. Благо, асфальт відремонтували.1 причина - Порожні пляжіОсновна причина, по якій сюди їдуть пляжники - можливість плескатися в морі, не переживаючи за збереження своїх речей і розклавши все як захочеться. Адже тут місця вистачить хоч для п'яти підстилок, парасольок і наметів.У вихідний день і пік курортного сезону гарантувати вам безлюдний пляж не можна, але людей буде точно менше, ніж в Отраді або на Ланжероні. А ще на пляжі немає ні пірсів, ні хвилеріза. Милуйтеся широкими хвилями, але не забувайте про безпеку в воді.2 причина - Високі схилиЗ обривів біля Санжійки відкривається захоплюючий вид на море. Спускаючись драбинами зі схилів, ви відчуєте себе персонажем закордонного кіно.Щоб зробити чудові кадри сюди приїжджають знамениті фотографи і популярні блогери Instagram. Більш романтичного місця в Одеській області не знайти. За кадрами радимо приїжджати до світанку. Такий гарний початок дня ви запам'ятаєте надовго.Але не підходьте дуже близько до обриву заради фото. Тут періодично проходять зсуви. Останній раз великий обвал був в серпні 2019 року, тоді шматок суші обрушився в воду.3 причина - Санжійський МаякЩе одна локація для фото - це гарний Санжійський маяк. Його побудували в 1921 році. Але через обвали маяк переносили вже кілька разів. У зв'язку з цим ще його називають "тікай маяком". Одного разу він таки звалився в воду і в 1956 році відтворили нинішній будинок Санжійський маяка. У 2010 році будівлю маяка перенесли приблизно на 100 метрів від берега. У дещо зміненому вигляді маяк працює і в даний час.Маяк обгороджений високим парканом. Раніше тут проводили екскурсії, але зараз потрапити всередину може пощастити не всім. Проте, на нього цікаво подивитися навіть зовні щоб зробити пам'ятне фото. А ще маяк зображують на магнітиках з курортом і продають з ним різні сувеніри на пам'ять.4 причина - Близькість до розвагУ Санжійці тихо і спокійно, якраз для відпочинку від галасливого міста. Однак і за розвагами далеко їхати не доведеться. У 25-ти кілометрах знаходиться Затока з дискотеками і вечірками. А от дітям до душі аквапарк з басейнами і гірками. Дістатися до нього можна на машині або маршрутці.З іншого боку, за дев'ять кілометрів, знаходиться Чорноморськ, де є гарна набережна, багато супермаркетів, магазинів, кінотеатр та інші радощі міста. Прогулятися тут цікаво навіть одеситам, які їдуть відпочити від брудних залюднених вулиць Одеси. 5 причина - КемпінгКоли немає грошей і бажання ночувати в готелі, а хочеться прокинутися й через дві хвилини лежати на піску біля води, вибирайте кемпінг. Або зрозумілою мовою - відпочинок з наметом. Санжійка для цього виду туризму відмінно підходить.Тут можна розміститися як "дикуном", так і на облагородженій території з туалетом, урнами для сміття, столиками і душем. За розміщення палатки в кемпінгу готуйте від 50-ти гривень за добу. Плюс парковка машини обійдеться в 20 гривень за добу. Таким чином на проживання ви витратите не більше тисячі гривень за цілий тиждень. Кемпінг з кожним роком стає все популярнішим видом відпочинку у Санжійці та країні загалом.Джерело VGoroge
Що таке екотуризм? Сучасна концепція «зеленого» туризму
Що таке екотуризм? Сучасна концепція «зеленого» туризму
Світ 2021-12-06 19:27:45
Попит на екологічний туризм зростає на 20-30% на рік, починаючи з 1990-х. Обмеження на подорожі за кордон через пандемію цьому сприяють, люди шукають альтернативні варіанти відпочинку. NikopolToday пояснює основні принципи екотуризму, цікаві напрямки та його вплив на природу.Поняття екотуризмуВважається, що формальне визначення з'явилося у 1980-х і належить мексиканському екологу Ектору Себальосу-Ласкурайну. Він вкладав у цей термін ідею балансу між відновленням сил за допомогою відпочинку на природі (рекреацією) та екологією.Сьогодні Міжнародне суспільство екотуризму визначає екологічний туризм як «відповідальну подорож на природні території, яка зберігає навколишнє середовище, підтримує добробут місцевого населення».Екотуризм, або «зелений» туризм, коректно відносити до відповідального чи сталого туризму. Його іноді помилково прирівнюють до природного туризму, але завдання останнього не входить питання збереження довкілля. У нацпроекті «Екологія» екотуризм зазначений як спосіб збереження біорізноманіття.Які є види екологічного туризму:Культурний. Відвідування об'єктів культурної та історичної спадщини, занурення в етнографію та місцеві традиції об'єкту відвідин.Науковий. Вивчення, спостереження, участь у польових дослідженнях флори та фауни, історії, палеонтології тощо.Агротуризм. Участь у сільськогосподарській діяльності місцевого населення цінних природних територій, включаючи навчання органічного землеробства та догляд за тваринами.Освітній (пізнавальний). Спостереження за тваринами, комахами, природними явищами, фотополювання.Пригодницька. Активний відпочинок, включаючи альпінізм, сплави, рафтинг, вітрильний спорт тощо.Цілі та основні принципи екотуризмуМета «зеленого» туризму — допомагати збереженню дикої природи та культурних цінностей, користуючись тими туристичними послугами, які сприяють охороні відвідуваних об'єктів та підтримують життя місцевого населення.Основні принципи екотуризму включають три обов'язкові умови: мінімальний вплив на навколишнє середовище, досвід взаємодії мандрівника з незайманою природою та позитивний вплив на місцеву економіку. Докладніше про кожну:ЕкологічністьЕкотуристи дбайливо ставляться до природних ресурсів, аж до відмови від благ цивілізації та технологій. Доходи від турпослуг йдуть на охорону природи. Цей принцип передбачає, що природа здатна відновитись від впливу людини для майбутніх поколінь.Приклади:Не еко. Тривалий авіапереліт, проживання у прибережному готелі зі шведським столом, перегони на квадроциклах та валіза сувенірів – все це суперечить екотуризму. Щоб забезпечити таку відпустку, витрачається багато копалин на транспорт, сервіс і виробництво товарів.Еко. "Зелений" туризм передбачає відповідальне споживання ресурсів на всіх етапах. Потяг викидає менше парникових газів, ніж літак. Велосипед і піші прогулянки екологічніші за квадроцикли. Місцеві продукти та товари не везли здалеку, а отже, вони не забруднювали природу викидами від транспорту. Харчуючи помірно місцевою їжею, екотуристи дбайливо витрачають ресурси планети та підтримують місцевий бізнес.Незаймана природаПривабливість екотуризму — у спогляданні та вивченні природних ландшафтів, мінімально порушених діяльністю людини, без втручання у екосистеми. Знайомство з культурними, природними та етнографічними пам'ятками.Приклади:Не еко. Зоопарки та океанаріуми — розважальний бізнес, який не зберігає цінних видів рідкісних тварин.Еко. Спостерігати за дикими тваринами в їхньому природному середовищі цікавіше, ніж у вольєрах. Споглядати унікальні пейзажі, які природа створювала тисячоліттями, торкнутися багатовікових традицій рідкісних етносів — варто того, щоб дістатися туди, де немає цивілізації.Підтримка місцевої економікиЕкотуризм створює умови, щоб місцевому населенню та туріндустрії було вигідно зберігати природу у первозданному вигляді, берегти ресурси та вести стійку економічну діяльність.Приклади:Не еко. Коли для будівництва SPA-готелю вирубуються ялівці, ліс розрізає траса, що веде до нього, а місцеве населення не може займатися звичним промислом через забруднення річок і шум від цікавих туристів, руйнується тендітна рівновага малопорушених територій і життєвий уклад корінних народів.Еко. Місцеві жителі можуть заробляти, ставши провідниками для екотуристів, а також впускаючи їх у своє життя та побут, знайомлячись із премудростями народних ремесел. Екотуристи можуть фінансово та волонтерськи допомагати в охороні природи, наприклад, від пожеж, навчати місцевих жителів корисним навичкам.Хоча масовий туризм негативно впливає на природу, це не означає, що всім потрібно забути про пляжі та туристичні столиці і аскетично тинятися по горах і пити росу з аборигенами. Екотуризм — альтернативний вид відпочинку, а чи не заміна традиційному.Вибираючи напрямок та туристичні послуги, звіряйтесь з основними принципами екотуризму. Чи справді запланований відпочинок сприяє збереженню цінної природи чи приставкою «еко» маскується експлуатація природного об'єкту розважальним бізнесом?Так, гірськолижний відпочинок у російському Сочинському національному парку подається як екотуризм. Але екологи борються з будівництвом гірськолижних об'єктів тут, стверджуючи, що воно завдає серйозної шкоди унікальній природі Кубані.Популярні напрямки екотуризмуВ світіНа планеті понад 265,5 тис. природних територій, що охороняються. Досвідченим мандрівникам цікаві дикі куточки Латинської Америки, Австралії, Нової Зеландії, Південної Африки та Океанії. Найвідповідальніших екотуристів вимога економії ресурсів змушує відмовитися від далеких перельотів на користь об'єктів найближчих регіонів або влаштовувати багатоденні тури, використовуючи наземні та водні види транспортУ заповідники почали з'являтися ще ХІХ столітті, і внутрішній екотуризм країни добре розвинений. США лідирують за доходами від відвідування природних територій, що охороняються. За ними слідують Австралія та Кенія. Популярні екотуристи: Лаос, Коста-Ріка, Перу, Непал, Еквадор, Індія, Філіппіни.У Європі зон, що під захистом, відносно багато (наприклад, понад 37% території Німеччини). Але по-справжньому унікальних та незайманих природних територій там збереглося небагато. Більшість площ європейських країн давно освоєна людиною та заселена. Найцікавіші для «зеленого» туризму Фінляндія, Норвегія та Ісландія. Часто європейці вирушають дивитися на дику природу в країни, що розвиваються, в тому числі в Україну.Екотуризм може включати волонтерські функції, але в першу чергу це відпочинок і насолода природою з користю для обох сторін.Тенденції сучасного розвитку «зеленого» туризмуУ 2018-му 87% мандрівників зазначали, що хотіли б подорожувати відповідально до навколишнього середовища. За даними WWF, 2019 року екотуристи складали чверть усіх мандрівників.2020-го пандемія обмежила пересування, але не спрагу вражень, тому більше туристів звернулися до альтернативного відпочинку.Проблеми розвитку галузіПроблема розвитку екотуризму в тому, що необхідно одночасно і залучати туристів, і стримувати їхній потік. Хоча інфраструктура для залучення відпочиваючих має розвиватися, будь-яка діяльність в ООПТ має бути дуже акуратною, щоб не руйнувати те, заради чого все було затіяно: тишу, чистоту, спосіб життя місцевого населення. Непросто досягти балансу між збереженням природи та зростанням популярності об'єктів.Крім цього, розвитку галузі заважають:Помилки про екотуризм. Для деяких відпочинок на природі асоціюється з відмовою від комфорту, самоподолання та великими фізичними зусиллями.Дефіцит інформації. Екотури – це не те, що шукають люди, плануючи відпустку. Національні парки здаються недоступною точкою на карті або забороненою територією. Немає ідеї, що туди можна якось потрапити.Недостатня усвідомленість. Туристи не уявляють, які збитки навколишньому середовищу завдає їх «звичайна» відпустка. Лише сонцезахисних кремів в океані виявляється 14 тис. тонн щорічно, через що страждають коралові рифи.Важкодоступність. Подорож у віддалені регіони може виявитися складнішою, дорожчою та затратнішою за часом, ніж відпустка на море. На щастя, в Україні можна знайти місця для екотуризму неподалік мегаполісів.Вплив екотуризму на природуІноді екотуризм критикують за заподіяння шкоди природі. Але це знову суперечка про поняття. Якщо необдумані туристичні послуги порушують цілісність території, що охороняється, це суперечить принципам екотуризму. Такий туризм екологічним не є.«Екологічний туризм - це туризм, який не залишає за собою слідів. За ідеєю, територія не повинна від нього страждати. Решта видів туризму не екологічна», — пояснює Ігор Шпиленок, фотограф-натураліст, засновник заповідника «Брянський ліс».Якщо туристичний потік рине у ліси, де не ступала нога людини, це зруйнує унікальну природу. Як у мультфільмі «Казка про білу крижинку» 1974 року, де туристи долали пінгвіна на крижині, і йому все важче було зберігати чистоту свого будинку.У світовій практиці, щоб відвідати заповідник, потрібно отримати дозвіл, іноді місяцями чекаючи своєї черги. Антропогенний вплив виснажує ресурси океану, знищує ліси, забруднює повітря, змінює клімат, через що в результаті страждає сама людина. Недоторкані зелені зони є буфером підтримки біосфери планети, очищають повітря, стають укриттям для дикої фауни і місцем відновлення популяцій.Справжній екологічний туризм допомагає зберігати дику природу у первозданному вигляді.Джерело +1
Хочу туди: скандинавський готель, де можна переночувати на дереві у кабіні НЛО
Хочу туди: скандинавський готель, де можна переночувати на дереві у кабіні НЛО
Світ 2022-01-10 13:08:19
Для креативних туристів є ще номер-гніздо та скляний куб. А на активних уже чекають собачі упряжки та довгі походи лісом. Готель Treehotel знаходиться в місті Харадс, а його номери не просто розташовані в кронах дерев, але й мають химерний дизайн.Якщо будиночок на дереві завжди був вашою дитячою мрією, настав час її здійснити. У Швеції є ціле місто на деревах, куди можна приїхати відпочити від рутини, поласувати смачною північною їжею та насолодитися недоторканою природою з усіма зручностями та комфортом гарного готелю. На високому дереві вас точно ніхто не дістане.Гості можуть пожити всередині скляного куба, відчути себе інопланетянами, знявши номер у тарілці, що літає, або максимально наблизитися до птахів і забратися у величезне і комфортне пташине гніздо. З номерів відкривається фантастичний вид на долину, милі лісу та потужну річку. А якщо вам пощастило потрапити до готелю з вересня до березня, ви обов'язково побачите північне сяйво.Окрему увагу варто приділити ресторану. Туристам пропонують усі види делікатесів північної країни. Наприклад, на обід можна скуштувати м'ясо оленя або лося, а як десерт спробувати лимонний сорбет зі свіжими місцевими ягодами.Джерело Championat
Кривий Ріг: пам'ятки з іншої планети
Кривий Ріг: пам'ятки з іншої планети
Дніпровська область 2022-07-08 21:23:36
Кривий Ріг - місто, марсіанські пам'ятки якого створила людина своїми руками. Пам'ятки дивовижні і фантастичні, дивні й несподівані. Більшість туристів не розглядають Кривий Ріг як туристичну точку, але опинившись там одного разу, змінюють враження про туризм.Унікальність Кривого Рогу ще і в тому, що він увійшов до списку об'єктів промислового туризму в Європі. Саме тут ви зможете подивитися безпосередньо діюче виробництво.Щоб повністю "відчути" індустріальну атмосферу Кривого Рогу, рекомендуємо вам побувати в його особливих місцях, які і створюють всю цю незвичайність сприйняття і розрив туристичних шаблонів.Південний гірничо-збагачувальний комбінат - найвідоміший об'єкт індустріального туризму в Кривому Розі. Щороку в кар'єрі Південного ГЗК добувають більше 25 млн тонн руди. Розміри кар'єра настільки великі, що подейкують, ніби в нього можна помістити одночасно два князівства Монако. У Скелеватському родовищі, яке розробляє ПГЗК, пласти руди залягають не так, як у всіх інших рудниках. Через цю особливість одна з воронок вийшла в формі величезного серця. Через те, що підземні шари, збагачені рудою піднімають нагору, відвали кар'єра стають червоного кольору. Завдяки цьому складається враження, ніби ви не на Землі, а на просторах червоної планети.Кочубеївський рудник - найстаріший з рудників Кривого Рогу, які збереглися до сьогодні. Йому вже більше 100 років. Тут відкритим способом добували залізну руду. Поки в штольнях активно кипіла робота, в скелях з'явилося безліч підземних ходів, довжиною близько 200 метрів. Через віддалене розташування, через 10 років рудник перестав працювати. Про Кочубеївський рудник знову згадали перед зйомками українського фільму "Червоний" і показали, як він виглядає зсередини. Тепер всі маршрути промислового туризму обов'язково захоплюють печерні ходи копальні. Щоб добре розглянути кожен куточок штольні, рекомендуємо взяти з собою ліхтарик.Шахта "Гвардійська" - одна з восьми діючих в даний час шахт Кривбасу. Місце, в якому існує справжня "зона відчуження" з гігантськими вирвами в землі, усипана різнобарвною гірською породою. Шахта працює вже більше 50 років. За весь час роботи тут було видобуто понад 100 млн тонн руди. Дуже рекомендуємо прогулятися незвичайним ландшафтом навколо шахти і зібрати на пам'ять різнокольорову породу.Найдивовижніше озеро України - техногенне Рожеве озеро. Велика водойма, в якому збираються води шахт "Артем-1" і "Гігант-Глибока" підприємства «Кривбасшахтозакриття», які відкачуються з глибини більше 1 км з-під землі. Вода озера містить велику кількість брому, йоду, натрію, калію і магнію. Цілий рік озеро зберігає свій рожевий колір.Ще один незвичайний і антропогенний об'єкт Кривого Рогу, який працює з 1986 року - Криворізький швидкісний трамвай, він же Метротрам. Особливість швидкісного трамвая оцінять жителі міст з метро. Чотири станції метротраму розташовані під землею. Конструкція станцій нічим не відрізняється від звичних станцій метро. Ось тільки з темряви тунелю виїжджає не галасливий потяг, а трамвай.Здається, ніби екскурсія до Кривого Рогу просто створена для того, щоб похитнути наше звичне сприйняття подорожей і навчитися бачити світ трохи інакше. Тому, якщо ви хочете розширити рамки вашого сприйняття подорожей - вам неодмінно варто відчути всю красу індустріального туризму в Кривий Ріг.Джерело КраїнаUA
Нікополь після обстрілів (фото)
Нікополь після обстрілів (фото)
Нікопольський район 2022-08-20 15:55:02
Фотограф Світлана Костянтин оприлюднила нові фото Нікополя після обстрілів. Попри руйнування - життя у місті триває. На небі та морі досі шалено гарні краєвиди нескореного міста на Дніпрі. Нікополь відомий рядом цікавих речей: Каховське "море" - найбільше водосховище у Європі, яке зараз захищає Дніпровську область від окупації; під Нікополем знайшли Скіфську пектораль: також у Нікополі Богдана Хмельницького обрали Гетьманом Запоріжської січі та України.Нагадуємо, що Нікополь під час літа є курортним містом, куди їдуть тисячі людей з України та світу щоб відпочити на прісному морі. Зараз всі пляжі в Нікополі заміновано, а купатись заборонено. Нікополь. 15 серпня 2022 року. Світлини Костянтин і Влада Ліберови.Джерело NikopolGram
Ядерний бункер часів холодної війни приваблює туристів, стурбованих новими загрозами
Ядерний бункер часів холодної війни приваблює туристів, стурбованих новими загрозами
Світ 2023-01-28 22:36:15
На тлі відновлення напруженості на Заході у відносинах з росією туристи стікаються до виведеного з експлуатації ядерного радіаційного укриття, яке Канада побудувала, щоб зберегти свій уряд під час ядерної війни. Про це розповідає The New Your Times. Невдовзі після того, як росія вторглася в Україну минулого року, музей Крістін Макгуайр почав отримувати запити, на відміну від усього, з чим вона стикалася раніше за свою кар’єру. «Нас запитували, чи ми все ще функціонуємо як протирадіосховище», — сказала пані Макгуайр, виконавчий директор Diefenbunker: Канадського музею холодної війни. «Цей страх все ще дуже реальний для людей. Здається, це повернулося в суспільну психіку». Diefenbunker досі має більшу частину форми та особливостей ядерного протирадіосховища, яке колись було для канадського уряду та військових V.I.P.s. Але підземний комплекс, виведений з експлуатації в 1994 році, перетворився з функціонуючого військового активу на потужний символ повернення до епохи, коли знищення світу знову здається реальною можливістю, коли росія, яка має ядерну зброю, створює привид використання зброї. . Історія Diefenbunker пов’язана не лише з глобальною напругою, але й з економним підходом Канади до цивільної оборони, оптимістичним мисленням про апокаліпсис і антипатією канадців до всього, що вони сприймають як особливу угоду для своїх політичних лідерів. Тепер приватний музей є одним із небагатьох місць у світі, де відвідувачі можуть оглянути колишній бункер часів холодної війни, побудований для розміщення уряду під ядерним ударом. Ці фактори зробили чотириповерховий лабораторію площею 100 000 квадратних футів із приблизно 350 номерами неочікувано популярною туристичною визначною пам’яткою, незважаючи на її бездоріжжя в селі Карп у межах міста Оттава, Столиця Канади. Роберт Ботвелл, професор історії в Університеті Торонто, був членом правління культурної організації Онтаріо в 1990-х роках, коли група волонтерів запропонувала перетворити бункер на музей. У той час, за його словами, кілька інших волонтерських музеїв не змогли залучити відвідувачів навіть за достатнього фінансування. «Я подумав: «Діфенбункер? Дай мені спокій", - сказав він. «Але я був абсолютно неправий». З початку будівництва в 1959 році бункер носив різні офіційні назви: Emergency Army Signals Establishment, Central Emergency Government Headquarters і Canadian Army Station Carp. Але він став відомий як Діфенбункер на честь Джона Діфенбейкера, прем’єр-міністра, який замовив його, більше як форма глузування, ніж на його честь. Протягом майже двох років, під час будівництва, бункер і 10 інших значно менших бункерів по всій країні маскувались під військові центри зв’язку, що, власне, і було частиною їх ролі. Але газета The Toronto Telegram викрила справжню природу Діфенбункера в 1961 році, зробивши детальний аерофотознімок місця його будівництва. На фотографії видно, що планується встановити десятки туалетів, що свідчить про те, що комплекс буде більше, ніж маленька радіобаза. Над фотографією був заголовок: «78 ВАННИХ — і армія все одно не визнає, що… ЦЕ ДІФЕНБУНКЕР». На відміну від Сполучених Штатів, Канада не створила розгалужену мережу укомплектованих протирадіосховищ для захисту цивільного населення, сказав Ендрю Бертч, історик з Канадського військового музею та автор книги про обмежену систему цивільного захисту країни. Частина цього була просто витратою, сказав він. Але він сказав, що військові також припускали, що Радянський Союз зарезервував свою на той час обмежену кількість боєголовок для Сполучених Штатів і не буде «витрачати» їх на канадські цілі. У цьому сценарії планувальники припускали, що головною загрозою буде радіація радянських бомбардувальників, збитих над Канадою. Це призвело, за словами доктора Бертча, до системи цивільного захисту, в якій «здебільшого громадськість була сама по собі». Пан Діфенбейкер визнав призначення бункера після появи аерофотознімка та пообіцяв, що ніколи не відвідає його та залишиться вдома з дружиною, якщо прилетять бомбардувальники та ракети. Але обурення ексклюзивним бункером, призначеним для 565 осіб, включаючи прем’єр-міністра та 12 найвищих міністрів його кабінету, не зникало. Обурення посилилося тим, що уряд відмовився оприлюднити вартість бункера, оцінену в 22 мільйони канадських доларів у 1958 році, або близько 220 мільйонів сьогодні. Ззовні Diefenbunker виглядає як трав’янистий схил пагорба з кількома вентиляційними отворами, що стирчать із-за землі, разом із кількома антенами, одна з яких досить висока. Вхід, доданий у 1980-х роках, ведеться через металеву будівлю з поворотними дверима гаража, які відкриваються до вибухового тунелю, зони, призначеної для поглинання енергії від бомби, скинутої на центр Оттави. Вибуховий тунель, що тягнеться на 387 футів, з’єднується з набором дверей, вагою одна і чотири тонни кожна, а далі — зона дезактивації, яка відкривається до решти бункера. Значна частина інтер’єру утилітарного та яскраво освітленого простору є реставрацією оригіналу, який було знято після виведення комплексу з експлуатації та замінено подібними або ідентичними предметами з менших бункерів або військових баз. Кабінет і номер прем’єр-міністра вирізняються спартанським дизайном, єдиною ноткою розкоші є раковина бірюзового кольору. У кімнаті військового кабінету є графопроектор і чотири телевізори. У кімнаті для військових брифінгів, що знаходиться поруч, є проектор, який відстежує літаки. Бункер оточений товстими шарами гравію з усіх боків, щоб допомогти пом’якшити шок від ядерних вибухів поблизу. Його сантехнічні прилади встановлені на товстих гумових плитах і з’єднані шлангами, а не трубами з тієї ж причини. Найнадійнішою та найкраще захищеною зоною бункера було склепіння за такими величезними дверима, що для вирівнювання тиску повітря потрібно відкрити другі, менші двері. Він був задуманий як місце для розміщення золота центральним банком Канади, Банком Канади, якщо атака здається неминучою. Немає записів про те, що банк коли-небудь доставляв туди золото, сказав представник Банку Канади, і в 1970-х це сховище перетворилося на спортзал. У 1984 році капрал, який стояв у бункері, здійснив рейд на невеликий склад зброї. Він викрав велику кількість зброї, у тому числі два пістолети-кулемети, і 400 патронів перед тим, як поїхати в місто Квебек, де він застрелив трьох людей і поранив ще 13 під час законодавчих зборів провінції. Комплекс був розроблений для зберігання достатньої кількості їжі та генераторного палива, щоб підтримувати мешканців протягом 30 днів після ядерної атаки, за припущенням, що на той час рівень радіації над землею буде достатньо низьким, щоб усі могли вийти. Але потреби так і не виникло, і бункер залишився зневажливим. Зрештою, єдиним прем’єр-міністром, який відвідав це місто, був П’єр Елліотт Трюдо, батько Джастіна Трюдо, нинішнього прем’єр-міністра, який прилетів на військовому вертольоті в 1976 році. Після поїздки його уряд скоротив бюджет. Зараз сюди стікаються відвідувачі з усієї Канади та з-за кордону, щоб на власні очі відчути вікно в минуле холодної війни — і, можливо, відчути безпеку, якої багато хто прагне сьогодні. Це також рідкісна можливість ступити всередину бункера, побудованого, щоб протистояти ядерному Армагеддону. Хоча бункери часів різних воєн розкидані по всьому світу та відкриті для відвідувачів, основні бункери часів холодної війни зустрічаються набагато рідше. Списаний бункер під курортом Грінбрієр у Західній Вірджинії, призначений для всіх членів Конгресу, пропонує екскурсії, але забороняє телефони та фотоапарати. Жиль Куртеманш, гід-волонтер у Дифенбункері, був солдатом, який дислокувався там у 1964 році, коли йому було 20 років. Він працював там два роки зв’язківцем, встановлюючи та обслуговуючи засоби зв’язку та комп’ютерну інфраструктуру. Він був одним із 540 осіб, цивільних і військових, які обслуговували бункер у три зміни до його виведення з експлуатації. Для нього та для Канади все завершилося. За його словами, холодна війна його юності змінилася на нові види загроз. «Це важлива річ, яку ми маємо тут», — сказав пан Куртеманш, маючи на увазі здатність музею нагадувати відвідувачам про загрози минулого та сьогодення. «Тепер Китай починає грати м’язами, а росіяни? Ну, я взагалі не розумію, що вони роблять. Для мене це божевілля».
Завантажуйте більше