Всі публікації з тегом система

В країні вже налічується близько 200 осередків горіння через катастрофічні зміни клімату на Землі. Також в Австралії зросла і кількість загиблих в результаті масштабних лісових пожеж, як стало відомо NikopolToday.Жахливий вогонь зруйнував понад 1200 будинків, а мільйони гектарів землі обгоріли, передає ТСН з посиланням на ВВС.Пожежі в Австралії розпочалися восени 2019-го і тривають досі. Фото: Australia's Department of DefenceПолум'я не вщухаєВ місті Канберрі якість повітря зараз вважається найгіршою у світі. Мешканців міста просять не виходити з будинків. Крім того, австралійська авіакомпанія Qantas на один тиждень скасувала рейси до Канберри.Благодійний фонд за останні 48 годин збору грошей на гасіння пожеж у штаті Новий Південний Уельс зібрав понад $20 млн.Батько Керол Данкан біля місця, де був його будинок. Фото: Надане hromadskeЯк повідомлялося, екологи з Університету Сіднея заявили, що близько 2-х мільярдів живих істот загинули в пожежах в Австралії. Відзначається, що температура в зоні пожеж сягає сотень градусів за Цельсієм, через що люди гинуть ще до того, як полум'я до них добереться.Відмова від допомоги УкраїниКенгуру в Національному парку Флінджера Чейза під час пожеж на острові Кенгуру, Австралія, 07 січня 2020 року. Фото: EPA-EFE/DAVID MARIUZВ той же час, Австралія відмовилась від допомоги України у ліквідації наслідків масштабних пожеж. Про це повідомляє «РБК-Україна» з посиланням на пресслужбу Міністерства закордонних справ.Сили оборони Австралії розпочали рятувальну операцію та створили Спільну робочу групу в Новому Південному Уельсі та Вікторії для підтримки після руйнівних пожеж на Південному Сході Австралії, січень 2020 року. Фото: Australia's Department of DefenceПредставники австралійського уряду заявили про наявність достатніх ресурсів для подолання наслідків лісових пожеж. Зображення австралійського прем'єр-міністра Скотта Моррісона, Мельбурн, Австралія, 07 січня 2020 року. Дії Моррісона широко піддавалися критиці разом із бездіяльністю його уряду щодо зміни клімату. Фото: EPA-EFE / JAMES ROSSЗокрема йдеться про ресурси для надання допомоги потерпілим, відновлення інфраструктури та реалізації загальнонаціональних програм з підвищення протипожежної безпеки.Офіцер військово-морського флоту, пожежа на убережжі Іден, Новий Південний Уельс, Австралія, 5 січня 2020 року. Фото: Australia's Department of DefenceНагадаємо Вам:8 листопада, через збіг високої температури (35 градусів Цельсія) й сильних вітрів на території двох штатів виникло одразу 99 локальних пожеж.Пізніше влада австралійських штатів Новий Південний Уельс та Квінсленд оголосила надзвичайний стан через катастрофічний «рівень лісових пожеж» у регіоні — вперше за останні 10 років.19 грудня через масштабні лісові пожежі влада Австралії оголосила надзвичайний стан щонайменше на тиждень. Зокрема, надзвичайний стан оголосили в найбільшому місті країни — Сіднеї — й штаті Новий Південний Уельс.Через отруйні випари лікарі говорять про надзвичайну ситуацію у сфері громадської охорони здоров'я. За останні тижні в лікарнях різко зросла кількість пацієнтів з проблемами в дихальних шляхах.Сусідні країни — Нова Зеландія, Папуа-Нова Гвінея і Вануату — запропонували допомогу уряду Австралії в подоланні стихійного лиха.Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков також заявив, що Україна готова направити в Австралію близько 200 спеціально підготовлених рятувальників для боротьби з пожежами.За даними еколога Сіднейського університету Кріса Дікмена, унаслідок чагарникових пожеж, що тривають на території Австралії з осені 2019 року, могли загинути понад мільярд тварин.Рятувальник дикої природи Аделаїди Саймон Адамчик тримає коалу, яку він врятував у палаючому лісі біля мису Борда на острові Кенгуру, Австралія, 07 січня 2020 року. Фото: EPA-EFE / DAVID MARIUZ Фото з вільних джерелРаніше ми псиали про те, як гине історія міста Нікополь.Також ми радили як вашим рослинам пережити холодну зиму.

Час пригадати минуле, щоб осмислити як йти до майбутнього, разом з NikopolToday. Згадаємо про школи Нікополя, щоб зрозуміти, чи діють реформи освіти зараз і що ще варто змінити, щоб діти Нікополя в школі були щасливі. Потрібно розуміти, що сама система освіти в Україні може бути чинником, чому діти не хочуть ходити до школи і втрачають бажання вчитись. Текст про жахи шкілької системи в Нікополі мовою оригіналу, без змін. Комунізм-Фашизм і українофобія у нікопольських школахШкольная система страны прогнила и уже давно неэффективна. «Совковые» методы образования давно уже не работают на современных детях,  только отбивая у них желание учиться вообще. Коммунистические парадигмы стремительно сваливаться в пропасть прошлого, оставив парадоксальную ситуацию, в которой саморазвитие собственных талантов и креативной творческой мысли и подход, становятся лучшим способом  найти работу приносящую удовольствие, нежели рабский труд  бюджетников, добытый «зубрежкой», от которой в коррумпированной продажной системе нет толку. Узники этого, - такие знакомые для нас «бесплатные» школы, родители, дети и их учителя.«Не надо говорить на украинском! У нас русская школа! Мы все расскажем учительнице!» Прогрессивные европейские и американские методы – не входят в практику, хотя уже несколько поколений выпускников школ заявляли не просто на словах, но и делом: «Мы не будем учить то, что нам не нужно, что не пригодиться в нашей жизни!» Вместо развития индивидуального потенциала личности, нафталиновые школы пытаются всех сравнить, выращивая из детей быдло. Личность до сих пор преследуется, ущемляются права детей. В результате, страдают все. И учителя, которые тратят свой педагогический потенциал на 4/5 класса, которому это не нужно; и сами дети, которые могли бы потратить своё время не на ненавистный им предмет, а на то, что действительно выходит у них лучше учить, понимать и практиковать в будущем.  Потенциал целых поколений закапывается бессовестным образом!Попытки возродить труп советской традиции политиками-консерваторами и постсовецкими учителями на местах, создания винтика системы, которой уже давно нет, натыкаются на жесткий протест поколения, рожденного в свободной Украине. Это первое. Второе – бессмысленная зубрежка, в обществе, где все давно продаётся и покупается, начиная от табеля у школьной скамьи и заканчивая зачетом в университете. Таким образом, в результате коррупции, на высокие посты державы, выбились крайне непрофессиональные ПТУшники, к примеру такие, как Алёна Лукаш, или еще хуже - зек Янукович. Последствия такой системы – сейчас пожинает вся страна.Бессмысленно воспринимать общеобразовательные законы серьёзно, принятые теми, кто их сам не исполняет, кто отправлял учиться, и будет далее отправлять своих детей в Европу и Америку, получать образование в лучших учебных заведениях планеты. В сфере образования зреет своя Революция, ведь поборы с родителей и унижение детей достало всех родителей! Гнилая система разваливается на куски, и дети уже не первый год обременены «Табачным» влиянием на образование. Всё нужно реформировать, использовав инновационный опыт.Коммуниз-Фашизм в никопольських школах.Хочу предоставить Вам прекрасный пример, если так можно выразиться, который произошел в одной из никопольских школ с вполне обычным ребенком . Он подтверждает выше написанное. 3-й класс школы №3 (2013 год, ред.). Слова классного руководителя к ребенку:«Отправим по заявлению в Интернат; Напишем директору, чтобы тебя выгнали из школы; ты что, на дискотеку пришел? другие учителя постоянно делают замечания относительно тебя!»Все это произнесено перед всем классом. Но, с чего такое унижение перед одноклассниками?- Чтоб ты больше в этих синих штанах не приходил! – выкрикнула классный руководитель перед детьми…Дети подхватили, и уже на перемене окружили ребенка: «Почему ты в них ходишь? Не приходи больше в них! Ходи как все! Дискотеку устроил!»Вот и пример коммунизма-фашизма в наших школах. Естественно, любому разумному человеку ясно, что цвет штанов никаким образом не влияет на усвоение информации, но только не для закомплексированных учителей наших детей. Любое «инакомыслие», присекается советским «педагогом» публичным высмеиванием. Дети же, довольно жестоко после могут расправиться с ребенком, лишь за то, что тот посмел отличиться. Учителя, прививают свои личные маргинальные «табу» и детям. В чьих руках ваши дети, господа родители? Система тирании на местах… Школы выращивают из ваших детей либо аутсайдеров, посмевших бороться до конца за своё я, либо тех, кто в массе со всеми готов унижать и разными формами уничтожать тех, кто идет против системы. Что это, как не наследие павших тоталитарных режимов? И зачем нам это нужно в 21 веке?!Украинофобия и маргинализация в русскоязычных школах.Следует заметить, что мальчик учиться в русскоязычной школе. В следующий раз, когда ребенок начинал говорить на украинском языке, так как в его семье это обычная практика, дети сказали: «Не надо говорить на украинском! У нас русская школа! Мы все расскажем учительнице!»  Таким образом, сами дети становятся присекателями инаковости, беря пример с учителей.  Следует заметить, что русскоязычные школы выращивают маргинальзированных детей, которым жить дальше в Украине, но ненавидеть всё, что связано с ней? Из таких школ, выходят выпускники, которым не просто «плевать» на Украину. Школьники не то, что не знают украинского, а зачастую даже не понимают его, презирают украинскую историю и культуру. Какое будущее у такой страны? В результате, возвращаясь к примеру ученика, в школе есть только 2 ребенка, которым всё-равно на каком языке говорит мальчик. Только с ними ребенок и может общаться. Все остальные, считают его белой вороной уже с первых классов, в чем большое участие приняла сама классный руководитель.  После неё, дети подхватили, и начали повсеместную травлю. После болезни ребенок пришел в школу. Наступил нечайно кому-то на ногу на уроке физкультуры,  его толкнули, ребенок крикнул в ответ: «чтоб его не трогали». Но дети уже консолидировались в фракцию против него и вместе начали обвинять. Учительница, вместо того, чтобы разобраться: «Пока тебя не было, было все хорошо, а ты пришел, и все тебя опять трогают!» Дети подхватили: «Если ты бы сюда не пришел, то все было бы нормально, лучше ты болел всегда!» А дальше, ведь будет только хуже… Мальчик потерял желание не только учиться, но и вообще ходить в школу. Его ожидает судьба аутсайдера?  Быть может, родители считают, что их детям это не угрожает, но на месте этого ребенка на самом деле может оказаться каждый, в любом классе. Не подконтрольные классные руководители, одноклассники и школьный персонал, сделают всё, чтобы «воспитать за вашей спиной ребенка таким, каким Вы не хотели бы чтобы он был». Что же делать? Как защитить ребенка от такого «образования» и некомпетентности? Тема тревожная, животрепещущая, поэтому я решил обратиться с примером к нескольким знакомым учителям из нашего города. Они не так давно преподают, но вызывают доверие, так как пошли в сферу образования, именно ради детей, и любви к образованию. Вот что сказала одна из них:«Програму шкільну затверджують люди, які до викладання та специфіки роботи в школі ніякого відношення не мають. А кожен має займатися своєю справою, тим, що добре вміє. Це стосується усіх людей. Тому, не спішіть звинувачувати своїх дітей, що вони дурні і не встигають за програмою.  У випадку з хлопчиком, тут беззаперечно мають втрутитися дорослі. Треба звернутися до завуча або директора. Я можу з упевненістю сказати, - зараз усе вирішують саме батьки дитини. Вони мають реальну владу, це я кажу як людина, що в школі працює. Я можу сказати одне. Закону, який визначає, що шкільну форму слід носити обов'язково, - не існує. Всі питання шкільного життя вирішує рада закладу. Як вона встановлює, так і має бути. Звісно, не проти волі батьків.Українська мова - є державною, ніхто не має права притісняти або забороняти людям спілкуватися нею.  Це особливо стосується школи. Я б таке не терпіла. Особливо в молодшій школі батьки правда мають величезний вплив, можна влаштувати збори батьківського комітету і винести це питання перед батьками, які мають право і забов’язані впливати на вчителів». Молодой учитель захотел остаться инкогнито.Родители могут и дальше закрывать глаза, слепо верить, что «школа во всем верна», а «учителя всегда правы», но это давно уже не так. Система требует кардинальних изменений и реформ, участия в ней самих родителей и детей. А пока вы молчите и бездействуете, школа продолжает калечить детей, - забирая будущее и потенциал у всей страны. Естественно, ведь, чем глупее молодое поколение, тем умнее в их глазах власть, которая уже давно не вызывает доверия… С каждым годом, общеобразовательные школы превращают жизнь личностей в Ад. Собственно, я сам прошел через такой Ад, и знаю прекрасно его убогое лицемерие в лице школьной администрации и учеников. Большинство моих бывших одноклассников, я видел на улицах города в грязных спортивных костюмах, с сигаретой  в зубах и бутылкой в руке. Только некоторые из моих одноклассников, смогли поступить в Университеты, стать фотографами или моделями, начать добиваться чего-то. Те, кто травил их – постигла судьба рабочей силы. Жизнь – расставила всё на свои места. Искренне можно радоваться с того, что поколение 1990-х вступило в ряды учителей. Они не будут калечить души детей, уже хотя бы и тем, что не будут в них лезть…Звісно, буває так, що діти винні самі, але вже тому, що винні батьки:26 квітня 2013Автор Rayan RienerЗа потребою, в розділі "Власна думка" - кожен нікополець може висловитись, щоб скористатись своєїм конституційним правом на свободу слова, самовираження і розповсюдження інформації. Надсилайте свої історії на нашу пошту [email protected]Фото з блогу "Тут і Зараз" та відкритих джерелРаніше ми писали як онлайн система майбутнього зможе змінити Україні одним кліком. І також про занепокоєння жителів міста Нікополь стосовно стану коумнальних систем водопостачання і не тільки.

Екосистема накриється мідним тазом. Українка дізналась про майбунє країни від якого стає лячно. Діти будуть порсатись у смітті, як у Африці. Повітря - отруєно, міста накриє шаром непотребу. Невже пакети будуть літати замість птахів? Відео Онуки з Чорнобиля було номіновано на премію міжнародного фестивалю соціального кіно. Про це NikopolToday передає від Великого Києва. За кілька років Київ може стати суцільним смітником - звалища країни переповнено / фото styleinsider.com.uaУкраїна тоне у смітті. Тому уродженка Чорнобиля (Ната Жижченко), співачка ONUKA оголосила війну сміттю в країни і закликає громадян долучитись. Часу залишилось зовсім мало. Відео на пісню «Strum» групи Onuka номінували на міжнародну кінопремію Social World Film Festival. Про це повідомляє The Village.Нагадуємо, вже зараз Нікополь та інші міста України перетворились на стихійни звалища. Співачка ОНУКА шокували своїм відео про українське майбутнє / фото Великий КиївВідео було представлено на кінофестивалі в італійському Неаполі в наприкінці 2019 року.Шестихвилинна відеоновелла в жанрі поетичного реалізму для ONUKA зняв режисер Алан Бадоєв у вересні 2018 року в 25 кілометрах від Києва - в Підгірцях. Ролик про проблему ставлення до побутового сміття в Україні був представлений в рамках стартувючої в столиці соціальної ініціативи ECOSTRUM.Власноруч ми втрачаємо навколишнє. Побутове сміття немов лавина сходить на наші міста, країни. Ще трохи й ми не зможемо бачити прекрасне навколо, - наголошено у зверненні до українців на сайті strum.onuka.ua.Дивитись ONUKA – STRUM: новий потужний кліп з важливим меседжем: Social World Film Festival заснований в 2011 році. Це єдиний кінофестиваль, присвячений соціальному кіно. Відео у мережі YouTube переглянуло вже понад півтоар мільйони людей. Нагадаємо, кліп української групи Onuka на пісню «Vidlik» увійшов до конкурсної програми Berlin Fashion Film Festival відразу в декількох номінаціях.Важливо: Україну можуть закрити, як і інші країни через пандемію коронавірусу з Китаю. У кліпі "STRUM" автори показують майбутнє, яке вже зовсім скоро стане нашою реальністю, а також привертають увагу до масштабів проблеми, у якій винен кожен із нас.Варте уваги: Як ми можемо допомогти братам нашим меншин, що стали жертвами людей?У день релізу відео на трек Strum спільно з "Україна без сміття" ми розпочинаємо екологічну ініціативу #ECOSTRUM. Кожен ваш перегляд та share відео Strum – це відрахування з монетизації на підтримку життєдіяльності сміттєсортувальних станцій. Це простий крок, аби запобігти майбутнього, яке ви бачите у відео, – йдеться у підписі до ролика.Надія помирає останньою, але завжди є час отямитись, змінити своє життя для Природи / фото vogue.uaГоловний слоган у відео це "Можу мінімум - вірю в максимум". Мова про те, що наші зусилля заради майбутнього можуть дати результат, але тільки якщо ми об'єднаємо зусилля для порятнку рідної Землі. Раніше ми нагадували, чому варто звернути увагу на реальний хід справ у Нікополі. Місто вимирає!І повідомляли, як безкарна корупція дає приклад українцям піти шляхом криміналу. 

Если мыслить более шире, то становится понятно, что современная система это все равно рабская система, где бы она ни была. Просто на Западе своя пропаганда, поскольку капитализм дошел до апогея безумия, если рассмотреть современную "фаст" экономику более подробно.Між іншим: гомосексуальність існувала спрадавна всюди, а не була чиєюсь культурною чи системною пропагандою.Люди как саранча, и настолько глупы, что поддаются действию пропаганды капиталистов и монополистов как слепые куклы. Мы с Вами из пост-советского пространства и хорошо знаем, как быстро рушится система до фундамента (остаются одни руины). Когда рухнет капитализм - будет еще хуже, и эти люди, как дети, не будут знать, что делать в этом мире, где чистая вода, хорошая медицина, образование и питание - будет только для богатых. Пока сложно представить, насколько плохо все это закончится после "фаст" экономики по Западному образцу с улучшенными условиями в клетке, где людям предлагают свободу на выборе в витрине. Но, честно, следует признать, что ЕС лучше чем РФ или США. Потому-что последние -  откровенные империи борющиеся просто за влияние на мировой арене за счет человеческих жизней и лгущие о демократии или патриотизме ради того, чтобы контролировать ресурсы и иметь большее влияние ради тех же самых денег на крови. Я бы с радостью променял это северное полушарие, на Новую Зеландию, к примеру. К счастью, она движется по альтернативному пути развития. В нынешней Земле это чуть ли не Рай по всем параметрам. Преступность отсутствует, дискриминация отсутствует, а правительство готовит полный план перехода на возобновляемые источники энергии. При том, что вокруг людей нереальный природный заповедник с экологическими условиями как тысячу лет назад. Пожалуй, когда-то, может, я смогу уехать туда или в Австралию, где чуть теплее. Не знаю, все эти дрязги с РФ, США и Ес закончатся очень плохо и в лучшем случае - глобальным кризисом, если исходить из истории. Нового глобального конфликта не избежать, а Западный образ жизни быстрого потребления ресурсов только приближает эту развязку.Потому, что мы потеряли общество и социальное устройство, которое могли контролировать очень быстро. Всех людей загнали в города и поставили раком.Раньше большинство людей жило в небольших поселениях, маленьких городах, где голос каждого человека влиял на что-то, а теперь - нет. Изменения произошли слишком быстро и люди не могут адаптироваться, а если нужно что-то решить наболевшее - приходится делать Революции со смертями многих людей.P. S. Так, про це я і кажу. Можливо мені дійсно не слід турбуватись долею своєї країни. В кінці кінців я не сприймаю національну ідентиність як те, що вище за всесвіт, вище за долю усієї планети Земля, як цільної системи. Тому що я енвайронменталіст.Я гадаю, що мені просто слід сприйняти руйнацію системи, як смерть близької людини, руйнацію усієї північної півкулі у майбутньому і створити це місто для людей разом із тими, хто поділяє мої цінності, а не жити там, наприклад у буденній Америці, де більшість людей не хоче нічого знати окрім як заробити гроші, популярність та ще якісь інші дурниці. Тому, можливо напрямок Нова Зеландія та Австралія, найбільш кращий варіант для того, щоб отримати місце для створення сталої системи, для гармонійногожиття людей у спільноті та разом із природою, не руйнуючи її. Це звісн було б простіше (дешевше) втілити в Україні але отримати найільшу підтримку у людей - скоріш за все - ні, на противагу цьому, можна отримати більше підтримки у людей з Нової Зеландії чи Австралії, що хочуть жити в альтернативній спільності.Джерело Here And Now | фото PinterestЧи варто нагадувати, що світ за крок до глобальної кризи?

Імена та обличчя, які керують світом та кожним кроком системи, які Ви ніколи не бачили, про які Ви ніколи не чули. Наше життя та майбутнє залежить від тих, хто приховується у тіні, за білими комірцями. Ви впевнені, що коронавірус страшніший за реальну загрозу?Цензура у дії - кожне невірне для системи слово про пандемію буде покаране. Автор фантастичного твору, наданий спеціально для NikopolToday бажає залишитись інкогніто. Прочитавши перекладену з англійської історію, Ви зрозумєте, чому саме. Примітка автора: персонажі та події в цьому вигаданому обліковому записі не повинні нагадувати жодної реальної людини, події чи обставини, минулого...'Діловий костюм'Останні оплески стихли. Він нікому не помахав, зокрема, і повернувся, щоб повернутися всередину.Ще одне з публічних шоу з поміж інших. "Підбадьорювання Героїв" було одним із способів відвернути увагу громадськості від реального проекту.Дозволено було їх розвеселити. "Героям" будуть надані великі похвали та вдячні подяки. Тим часом вони будуть відчувати дефіцит ресурсів і відправлятися виконувати свою роботу з невеликим або відсутнім захистом. Вони будуть наполегливо виконувати свій обов’язок, навіть коли страждають і помирають. Достатньо було постійно висловлювати безпорадне жаління, брехати про наявність обладнання або про неминучий його приїзд, перекручувати цифри.Тестування могло б допомогти - могло б допомогти - зменшити кількість хворих та поменьшало б померлих. Вони мали справу з цим досить майстерно. На відміну від інших країн, тут вони затримувались і потім зупинялися, стверджуючи, що тестування не було корисним. Вони зробили це неможливим. Куплені тести, які «не працюють», і тому повинні були бути викинуті або продані задля наживи. Вони не тестували старших і слабких хворих, а просто покладали їх біля інших уразливих людей, щоб заразити їх.Люди вважали ці невдачі непідготовленністю, але все це було частиною плану. Чим більше старих і хворих, залежних від держави, бідних, немічних тощо, які померли, тим менше держава буде обтяжена наперед. Це було просто - якщо ви були непродуктивними, ви були витратним матеріалом. Це означатиме більше для тих, хто може отримати прибуток від безладу.Він знову помахав рукою у порога і поправив манжету грудкуватого, невідповідного костюма. Йому не подобалося носити це. "Людина з народу", як це люблять казати. Але це було не так, як одяг правильного кравця. Він показав своїм найближчим радникам костюм, який хотів одягнути. "Не правильний час", - сказали вони. Принаймні, він міг би носити його, коли він не потрапляв у поле зору. До тих пір поки не прийшов час щоб це було насправді правильно.Громадськість. Вони подавали їм неможливі обіцянки, спритно апелювали до їх найглибших забобонів, так що цей обдурений "електорат" проголосував за них з неприступним відривом.  Деякі кажуть, що "індики голосують на Різдво". Це м'яко кажучи, але тривалий напад на систему народної освіти протягом багатьох років створило населення, яке в змозі виконати жодного критичного судження. У будь-якому разі, це "голосування" було би останнім надовго.Те, що справді потрібно було цим людям і в глибині душі, - це повернення до «старих добрих часів». Важка робота - важке життя - і не потрібно думати.Вони заслужили все, що отримали. Вони дозволили собі керувати дегенератами та слабкими особами, їх смішними уявленнями про права людини, рівність, справедливість, толерантність меншин, голоси, які рахували за щось, правдиві політики. Він знущався над літанією. Безкоштовна освіта та охорона здоров'я для всіх. Підтримка хворих, знедолених, інвалідів. Правильне, санітарне, житлове. Здорова їжа. Навіть вільний час. Це все повинно йти - на щастя, в країні було багато хто погодився. Або, принаймні тих, хто так проголосував. Нарешті, здавалося, великі маси помстять лівим, лібералам і добродіям. Вони самі можуть голодувати і вмирати, але це того варто.Багата їжа та ліки - запаси їх стануть віддаленою пам’яттю. І нова «еліта» - добре, що їх «обрали» - отримала б гарний прибуток від розладу та відчаю. Тільки ті, хто міг платити, змогли б їсти чи лікувати свої хвороби. Всі інші могли їсти мотлох, жувати аспірини та померти від хвороб 20 століття.Він продовжував перебувати в приміщенні, розмахуючи дратівливими волосинками, вимагаючи термінових рішень та дій, щоб оздоровити людей і врятувати життя. "Не в цей день", - подумав він собі, коли усмішка як в торгової марки піднесла його губи.Він усамітнився у приватному житті своєї вбиральні. Його зневажаний буржуазний костюм був відкинутий. Він відчинив двері приватної шафи.Його діловий костюм чекав на нього. Це була краса, пошита за класичним дизайном, який носив великий лідер недавньої історії, його бойовий герой. Це ідеально йому підходило і показало, що він має на увазі бізнес.Вид мистецтва пошиття, який виробляв цей одяг, майже вимер. Чоловіки з такими навичками народилися в іншій країні і процвітали там, поки не стало очевидним, що їхнє майбутнє там було обмежене, принаймні в короткі терміни. Ці майстри втекли і оселилися тут, зберігаючи традицію, хоча навіть деякі тут зневажали їхню присутність.Він повільно надягав різко підрізаний одяг, куртку та штани, з високим полірованим взуттям.З повагою він надягнув пов'язку чорного кольору, щоб показати, як поважає він мертвих і тих багатьох, хто незабаром ще помре.Гострі складки чорних штанів та непорушні лінії засмаглої двобортної куртки з її рядами срібних ґудзиків - все гордо відбивалися на ньому від дзеркала.Як і дискретна чорна медаль на лівій стороні грудей, і безпомилковий кривий символ на пов'язці.Можливо, він не був би лідером навіки. Але партія, що створюється сьогодні, продовжувала би змітати скрипучий старий "демократичний" порядок, гарантуючи, що хтось із вірних завжди буде спадкоємцем місця у влади.Він привернув увагу і клацнув разом на підборах блискучих кедів. Він вистрілив рукою вперед, а потім назад в ідеальному привітанні, визнаючи ура, тепер тільки для нього одного, що йде до уявних мільйонів, готових йти насмерть вперед, щоб служити новому порядку величезної сили, прибутку та світового буття, безжального, панування. © Anon 2020Оригінал тексту англійською `The Business Suit: what future awaits us?` можна переглянути за цим посиланням. Нагадуємо, в Нікополі криза, пов'язана із правами тварин - отруту розкидають по всьому місті, сотін смертей. 

Чому діти, члени родини та вся країна вживає алкоголь, тютюн та наркотики? Чи не винищення це? Вітаємо у власній думці від NikopolToday. Поговоримо? Перед цим, нагадуємо, будь-хто із Вас може публікувати свої думки та твори на цьому сайті. Надсилайте свої тексти на нашу пошту [email protected] і вас почують. Зараз якісні та безпечні олійні фарби коштують біля 50 доларів мінімум (набір). а алкоголь і сигарети в нашій країні можна купити за 1-2 долари та літр пива або горілки за пару доларів продається. Невже ця система створена щоб знищити нас? Найдешевший набір олійниїх фарб можна віднайти за кілька сот гривень. Але що це за фарби?Між іншим: діти по всьому світу слідують за покликанням Грети Тунберг та кладуть своє життя на боротью проти змін клімату й мабутнє. Наприклад, на сайті Rozetka більш-менш якісні фарби коштують понад 500 гривень. Принаймні ті, що не містять шкідливих отрут, створених рабами у комуністичному Китаї, чиє життя було отруєно при виробництві, а здоров'я ніхто не буде відшкодовувати. "Усе для творчості". Або тільки для того, щоб лише обрані змогли писати картини? Батьки на мінімалці зможуть купити все необхідне для дитини, щоб вона розвинула свій талант і стала художником, а не наркоманом? Як середньостатистична людина в Україні буде писати картини? Звідки у людей такі гроші, щоб купити набір найменших тюбиків + полотно та кисті і розчинник щоб написати лише одну картину, яка може обійтись біля тисячі гривень. Звісно, якщо фарби будуть безпечні для навколишнього середовища та вашої дитини. Прийшли... приїхали. До слова, українська співачка поїхала на Балі відпочити: борсалась у купах сміття, а не у хвилях. Звичайно, простіше купити алкоголь і сигарети, щоб в попелі й блювотні пішли всі мрії. Згоріли, разом із майбутнім дітей, народжених на горе.  Як і книги... набагато дорожче алкоголю і сигарет. Вам цікаво, чому ваші діти палять сигарети, вживають алкоголь та наркотики? Чи є в них шанс втілити свої мрії?Але, поки ми не будемо звертати на все увагу, поки не станемо вимагати від уряду змін - діти будуть вибирати алкоголь та наркотики. В них просто немає іншого вибору! І в батьків, які не взмозі платити за розвиток своєї дитини, живучі у злиднях та нескінченній кризі, війні, пандемії. Фото PinterestНагадуємо, екологічна та економічна система Землі у кризі - побачьте самі. 

Позаминулі думки, втрачені дні, подяки Майже 4 роки тому, я кинув усе, роздарував майже всі свої речі "друзям" та приятелям й поїхав з України, сподіваючись ніколи не повертатись до цього пекла. Але довелось повернутись, вже не маючи нічого посеред пустої кімнати, туди, де усі здавалося друзі, що тішилися прощавальними скарбами від мене, поставили мене до чорних списків без пояснень. В мене не залишилося нічого, навіть моєї швейної машинки та повного комплекту для шиття. Які я перед виїздом подарував “друзям”. Довелося жити "з нуля"... У марних пошуках роботи у закинутому богом місті. Розпродаючи останнє, що мав.Потім, після невдалих робіт у "рідному" містечку сталася можливість поїхати до Дніпра. При тому, що в мене вкрали паспорт по дорозі "додому", тому я розумів, що навіть у Дніпрі буде складно. Поки його відновлював, брався за будь-яку роботу, працюючи майже без вихідних: фарбував двері/вікна/паркани бабусям, потім біг розклеювати оголошення, опісля стояв з листівками десь або волонтером й так далі... (о, "неймовірний" 2015-й!!) Про свій заробіток було казати комусь соромно. Але такими підробітками я витягував грошей навіть більше ніж на офіційній роботі, поки не мав паспорту. Але найцікавіше почалося, коли я його отримав і почав шукати офіційне працевлаштування. Стажувався то там то там, зазвичай брали у сфері харчування та обслуговування, й усюди я стикався з ксенофобією та гомофобією, через що мене або звільняли або виживали з роботи самі працівники. Наприклад, в самому центрі, у "Банзай" я також стажувався, і в перший день, коли допомагав на кухні - кухарі увімкнули пісню "пєдарассія", певно щоб "підтримати" мене, висміюючи в очі та позаочі. Через деякий час хлопці-офіціанти підсунули мені продукти до сумки й адміністратор подумав, що я хотів вкрасти це. Це останній випадок, після якого в мене не те що руки склалися, а я вже був готовий одягти білі капці та "Піти у дику далечінь" після низки стажувань з папкою гомофобних випадків і голодними днями очікування, усе ближче йдучи до дати, коли потрібно платити за оренду квартири. Хтось скаже, що я тоді здався, але потрібно знати мою ситуацію краще. (Хоча, когось це турбує?). Ще у дитинстві я зрозумів суть цієї системи і саме тому настільки активно займався творчістю, бо не хотів бути як свої батьки - гвинтиком системи, її рабом. Вже у 14 років я вирішив, що стану письменником, попри що. І тоді, у 2015 році я склав руки й поїхав до свого мухосранська назад, бо не лишилось сил ще один рік, наступні ось так "виживати" як усі та "жевріти" як особистість, що за рік встигла написати тільки кілька віршів, яку не сприймають серйозно знайомі, якій навіть соромно тим знайомим сказати, як складно та важко працюю і через це обростати мохом пліток. Між іншим: Земля помирає, поки ми стурбовані нікчемними проблемами та витратами. Я ніколи не забуду фрази однієї відомої людини в Дніпрі, коли я просто не зміг сказати на запитання: а чєм же ти зарабативаєш? (Коли мене запросили на типову гулянку на дачі) відповідь... Відповідь, що я став "вижатою" людиною, яка встає о 5 годині ранку щоб встигнути на перший підробіток, потім їде на другий, третий й так далі й повертається до квартири біля 12-ї години; людини, яка працює більше за неї, бо елементарно, ні - не хоче їсти, а може бути голодною заради одного - свободи від того місця, де народилася. Свободи від постійного вербального та невербального насилля, буллінгу та знущань на роботі від працедавців та співробітників у “рідному” місті. Я тримав це у собі й промовчав тоді, а вона відповіла: "знаєш что я тебе скажу - ти просто лєнтяй, і ти сам нє хочеш работать". Вона так і не дізналася й не дізнається про мою ситуацію, але туді мене тупо порвало від образи, огиди та цілковитого вакууму нерозуміння оточуючих, і я заплакав та пішов. Так хочется, щоб люди бодай трохи думали, що ну нічого вони не знають про інших та не вигадували байок, які потім активно передаються плітками. Саме тому, й тоді і зараз я зрозумів, що не тим я займався. Мрія дитинства - бути дизайнером, писати, малювати - ось що повинно бути головним у моєму житті. У цій країні не в'яжеться бути: чесним "квіром" із принципами з кар'єрним ростом, майже завжди. Що я бачив увесь час? Люди продають свою честь та принципи на право та на ліво...А я вибрав свою дорогу, чесну та до деталей щиру - я хочу займатися творчістю, хочу заробляти свою копійчину саме цим на життя. Не тому, що іншого не вмію чи хочу пустих понтів та слави, а тому, що ця країна мене задушить своєю несвободою (дискримом, стигмами, пустою рабською працею заради виживання), тому що це суспільство мені в черговий раз підставить та плюне в обличчя, а творчість - мене лікує. Завжди лікує від постійного негативу зусібіч та дає щось більше людям, збагачує їх життя. Й тепер, я дійсно бачу, що моє життя більше не позбавлене сенсу, тепер я відчуваю себе щасливим та вільним, бо я на своєму місці. Місці того, ким я хотів бути й ким я став. За це, я можу дякувати лише тим, хто у мене повірив, підтримав та зробив диво - втілив мою мрію у реальне життя. Заради цього, цих людей я готовий працювати та розвиватись, творити в цьому напрямі далі без жодних оглядів на минуле. Бо я так багато можу дати усім, працюючи на себе, творчо... І нічого, навіть собі, працюючи на когось. Дякуючи тим, хто повірив у мене і допоміг мені!- from 2016 -До слова, творчість дійсно може змінити світ, якщо її підтримувати.

Українці підливають масло до полум'я кліматичних змін. Як повідомляє ГО "Прихист" за добу в області тільки за офіційними даними зареєстровано 58 пожеж в екосистемах.За повідомленням ГСЧС, основною причиною загорянь є спалювання людьми сміття або залишків рослинності. Пожежі гасять на території приватного сектора, відкритих територіях і полях.За останню добу в Нікополі горіла суха трава та очерет. Зокрема, близько 4 гектарів сухостою вигоріло по вул. Херсонській. Пожежа почалася вчора вдень, але навіть близько опівночі окремі осередки ще горіли.Зазначається, що фахівці Служби порятунку «101» в черговий раз закликають жителів Дніпропетровщини відмовитися від практики спалювання стерні, сухої трави і чагарників, а також свідомо дотримуватися правил пожежної безпеки, спільно піклуватися про стан навколишнього середовища.Фото ПрихистДо слова, мільйони людей вже втекли від нестабільної системи по всьому світу та живуть у стабільних умовах. 

Сайт NikopolToday публікує різноманітні авторські матеріали, які дійсно варто прочитати. Кожен із Вас може також отримати можливість публікувати свої тексти на сайті. Пишіть на [email protected] і будете почуті. Цього разу хочемо звернути увагу на проблеми сучасного суспільства, що потрапило у капіталістичну пастку. Але активістка Моніка Аллевельд, здається знає, що потрібно робити людям яким не все одно на проблеми навколишнього середовища та несправедливість суспільства. Між іншим: українці продовжють палити стихійні звалища сміття - пожежі знищують гектари природи. Заклик до співпраціПолітичний, екологічний та людський розвиток в цьому році привели мене до чіткого рішення: з усією силою, радістю і креативом, які у мене є, я хотіла б взяти на себе зобов'язання внести великий внесок у всесвітню дискусію. Це може бути коротко викладено в наступному твердженні:У нас, людей, є можливість за відносно короткий час перетворити Землю в рай - планету, на якій більше немає насильства та страху.Спільні зусилля людей у містечку Тамера перетворили пустельну місцевість у квітучий садЯ знаю, як неймовірно звучить ця пропозиція. У більшості випадків слова просто ігноруються. Вони занадто далеко за межами того, що здається можливим. І все ж вони реалістичні. Я говорю це, не закриваючи очі на те, що відбувається на цій Землі в цей самий момент, на війни і фейковий новини, які роблять їх можливими, на надмірну експлуатацію та виснаження природи і Землі, на пожежі на Амазонці і боротьбу молоді в Гонконзі за долю тих, кому доводиться бігти зі своїх будинків, і тих, хто тоне, намагаючись дістатися до безпечного місця.Я хотіла б звернутися до іншого потенційного нерозуміння: цей проект не обіцяє швидкого і легкого порятунку. «За відносно короткий проміжок часу» - це не запрошення розслабитися, поки робота виконається «в одну мить». Якби це було так просто, людство досягло б цього вже давно. Йдеться про ідею, яка вимагає всього нашого людського розуму, нашої любові до істини, нашої волі, нашої здатності до глобального співчуття і нашої енергії.Я шукаю людей, у яких є сміливість прийняти це твердження з любові до планети Земля, яким потрібен час, щоб перевірити його і повідомити іншим. У цьому мета цього листа. Мій перший крок - зібрати компактну книгу, яка пояснює, чому проект реалістичний. Я дала йому робочу назву: План. У той же час я хочу зібрати навколо цього проекту людей, які будуть поетапно і продумувати План, вивчати його і починати втілювати його. Я мрію, що нам вдасться перевести книгу на багато мов вже до 2020 року і, якщо можливо, опублікувати її одночасно.Чим більше людей будуть говорити про цю перспективу, тим більше буде освітлено це бачення майбутнього, тим більш помітним воно стане для все більшого і більшого числа людей і тим більше воно зможе стати привабливим.Активісти із усього світа відвідують Тамеру, щоб навчитись жити у гармонії з природоюСьогодні людству не потрібно нічого, крім ідеї про те, як направити насувається крах більших систем - екологічних, кліматичних, економічних, політичних і соціальних систем - в конструктивне русло.У той же час, ніщо так більше не відкидається і викликає опір, як відповідь, який дає надію.Це важко прийняти й все ж це можна пояснити. Після всіх історичних помилок людина особливо підозрілий в цьому питанні. Вона не хоче чути більше рішень. Занадто часто її вводили в оману та обманювали політики.Люди у Тамері намагаються зафрендитись із природою та поважати одне одногоКрім того, є особливий фактор. Абдулла Оджалан, курдський лідер, ув'язнений в Туреччині з 1999 року, назвав це влучно:Справжня сила капіталістичної сучасності - це не гроші або зброю; його реальна сила полягає в його здатності задушити все утопії ...своїм лібералізмом.Це виклик, який я хотів би прийняти разом з усіма зацікавленими. Дає надію інформація про реалістичною утопії повинна проникнути в наші серця через наші травмовані шари і бути залученою в публічну бесіду через медійну мережу капіталістичного світу. З цим наша гуманна революція досягла б першого етапу перемоги, можливо, все ще непомітного, але вже великого. Я мрію відсвяткувати цю перемогу разом з усіма учасниками ще в 2020 році.Багато людей по всій Землі вже зараз живуть у мирі з навколишнім середовищем та тваринамиУявіть, що ідея перетворити Землю в рай протягом короткого часу знайде підтримку у дедалі більшої кількості людей, тому що вони зрозуміли, як досягти цієї мети. Уявіть, скільки співпраці та сили буде створено!В даний момент, для мене, мова йде не про початок масового руху, а про створення чашки Петрі, в якій ідея може прорости. Я думаю, що це буде зроблено шляхом створення кола людей, які втілюють визионерское бачення і, в свою чергу, збирають людей навколо їх, кожен з яких служить акупунктурними точками.Сучасні технології дозволяють готувати їжу на сонці і не платити за комунальні послугиТепер особиста замітка:Твердження про те, що ми, люди, можемо звільнити Землю від страху і насильства, виходить не від мене.Я прочитала це багато років тому в книзі Дітера Дюма (тільки німецькою мовою). Це вразило мене. Я повинна була зробити все, що можу, щоб дізнатися, чи правда це чи ні. Як це могло бути можливо? Тому я вивчала книги і твори Дума, особливо ті джерела, на які він посилається. Тим самим я створила зв'язок з тим, чого мене вчили в школі та університеті. Для мене це був спосіб стати однодумцем, а не послідовником. У багатьох особистих бесідах з Дітером Думом мені вдавалося поглибити тему. Те, що робить його роботу унікальною, так це спроба дослідити бачення майбутнього без війни настільки глибоко, що могла б з'явитися концепція для його реалізації. Ось чому запланована книга буде грунтуватися на думках Дума.Всього за кілька років активісти перетворили пустелю у сад і повернули життя, повернулись твариниАле образ майбутнього, який Дітер Дум хоче реалізувати за допомогою свого «Плану цілющих біотопів», не можна приписати одній людині. Точно такі ж ідеї загоряються по всій Землі. Це можна знайти в життєвої концепції «Буена Вівір» зі світу корінних народів Анд Латинської Америки.Або закони життя в колумбійському мирному співтоваристві Сан-Хосе. Або частково в російському русі Анастасія. Або в ідеї «Ndanifor» (душа спільноти) з Камеруну. І в громадській організації Рожава на півночі Сирії. Або в концепції мікросоціалізма. Або в прагненні мільйонів людей у ​​всьому світі жити в суспільстві? І... Чи... Або ... Скрізь ми знаходимо аспекти одного і того ж повідомлення.У вас є ідея, як ми повинні називати цей великий план еволюції, який породжує всі ці рухи, думки і концепції з метою перетворення Землі в рай з допомогою свідомих людей?Спасибі!Переклад статті, написаної у екомістечку Тамера (знаходиться в Португалії) українською. Автор Моніка Аллевельдт, Вересень 2019Джерело GlobalEcoVilligeUkraineНагадуємо, в Україні активісти будують екопоселення по-європейськи: місце для кожного. 

вбиваючи · тоді · зараз · себеТоді · · ·Вбиваючи себе,я остаточно помираюу собі,як особистість · · ·Я марю тим, чого немаі не існує · · ·І лиш.самотність - є моя дружинана усе життя.·Я - попіл, та на жаль,я вірю ще і мрію,як дитя Надії · · ·Це є Містоде мертві люди - звірі · · ·Та я, занадто вжезамріяний поет · · ·Ви - не читайте мої сльозита барвисті тіні · · ·...та зараз.Якщо ніхто не бачить цінностідуші -Немає місця тутй моєму тілу.· 13 ~ 20 ·× u can`t eat money / #rayanriener ×

Політична криза в США, війна між США та Китаєм чи зростаюча заборгованість. Економіст Нуріель Рубіні, більш відомий як "Доктор Дум", прогнозує, що коронавірус не закінчиться. Більше того, коронавірус - це лише початок, - попереджає проф. Нуріель Рубіні у "Проекті".За словами професора, економічна криза, спричинена пандемією, може тривати в більшості країнах навіть до 2025 року. Особливо, якщо восени спостерігається друга хвиля випадків і вакцина до цього часу не була розроблена. Але за п'ять років будуть ще і нові виклики, які додадуть масла до кризового пекла.До слова, саме через це молодь покидає систему і йде шляхом саморозвитку, живучі на природі. Професор Рубіні також застерігає від кліматичної кризи. Особливо в східних районах Африки, де це може призвести до катастрофічних невдач урожаю, голоду, а отже, міграційної кризи."Згідно з останніми дослідженнями, невдачі врожаю, викликані підвищенням температури та опустелюванням в найближчі десятиліття, виведуть сотні мільйонів людей з гарячих тропіків до Сполучених Штатів, Європи та інших помірних регіонів", - застерігає д-р Дум.Економіст також застерігає від політичних криз. Наприклад, перед американсько-китайською торговою війною, яка загострилася після спалаху пандемії, і відносини між наддержавами погіршуються.Навіть якщо ані Китай, ані США не хочуть військового протистояння, посилене маневрування може призвести до інциденту, який виходить з рук. У лютому я попередив, що китайсько-американська холодна війна може нагрітися. Зараз це ще реальніше, пише Рубіні.США також стикаються з політичною кризою, на цей раз внутрішньою. Наближаються президентські вибори.Суперечка між США та Китаєм, Росією, Іраном та Північною Кореєю прискорилась перед виборами. Зростає занепокоєння тим, що ці країни використовуватимуть кібервійну для втручання у вибори та намагатимуться поглибити поділи в Америці, - попереджає "Доктор Дум".За словами професора, незалежно від результату голосування будуть взаємні звинувачення у підробці.Нуріель Рубіні був одним з небагатьох експертів, які прогнозували крах ринку нерухомості в США більше десяти років тому, після чого відбувся крах на фондовому ринку. Звідси його прізвисько «Доктор Дум».Фото Pinterest

Життя в Україні та іншому світі. Чи є різниця у системі? Невже насправді: "краще там де нас людей нема"? Про це NikopolToday пише х посиланням на сайт Tendencee. Ми покажемо 57 дуже відвертих ілюстрацій про те, що в нашому суспільстві не так. У роботі художника Джона Холкрофта є щось дуже тривожне, але дуже добре для переоцінки цінностей. Перевіряючи ці ілюстрації, ви не можете не відчути, що ви бачите щось заборонене. Крихкість системи, неясність її кар’єри; відсутність романтики в сучасному світі. Пристрасті персонажів - їх катування, і вихід є лише один - сприйняти абсурдність сучасного світу. Працюючи в студії поблизу Шеффілда, Великобританія, Холкрофту вдається з'єднати дві абсолютно різні епохи. Надихнувшись друкованими плакатами 1950-х років, він створює сатиричні ілюстрації, що описують речі, які й є нашим суспільством тут і зараз, всюди.Нагадуємо, у своєму дебютному фільмі "Пляжний будиночок", режисер Джеффрі А. Браун зобразив жах майбутнього."Моя робота більш концептуальна, ніж заснована на персонажах", - сказав Холкрофт, після запитання, чи відчуває він себе персонажем в одній зі своїх п'єс. "Однак, працюючи над ілюстрацією, будь то комісія за публікацію чи фрагмент самореклами, я уявляю, як це бути у ситуації з концепцією. Це допомагає більше спілкуватися з глядачем, якщо вони можуть стосуватися людини. зображеної в образі"."Мої найбільші занепокоєння щодо суспільства полягають у тому, що ми дуже залежні від пристроїв до точки одержимості", - сказав художник. "Також є велика частка молодих людей, котрі "скинули вниз" і розглядають платформи на зразок YouTube як новий стандарт розваг, спостерігаючи за брехливими людьми там які просто хочуть бути відомими або хочуть отримати доходів від реклами. Це стало загально прийнятним і нормою"."Оскільки деякі люди можуть змусити їх повірити в те, що їм повідомляють засоби масової інформації, будь то вибори чи референдуми, деякі люди вірять тому, що вони читають у соціальних медіа та в таблоїдах, а не фактам".Незважаючи на всі похмурі кольори у своїй роботі, Холкрофт любить вважати, що він оптиміст, вважаючи, що все буде добре стосовно, наприклад, змін клімату. «Але песимістична сторона мене викликає занепокоєння, коли я не бачу особливого руху в політичному плані. Моє найбільше розчарування полягає в тому, що такі маленькі люди, як ти і я, не маємо голосу, ми кричимо урядам світу щось зробити, мільйони людей без метафоричних мегафонів кричать "світ у кризі, що ти з цим робиш?" Усі великі компанії отримують прибуток від забруднення без піклування про природу в нашому світі».Художник також намагається не вплутуватися у що-небудь релігійне чи що-небудь, що може образити інших, якщо тільки це не справді для доброї справи. «Причина полягає в тому, що, головним чином, саме так я заробляю на життя і створюю шоу, щоб залучати роботу, і не знаю, чи буду дуже популярною особою, якщо відчужу своїх потенційних клієнтів. Хоча статті журналів, як правило, висвітлюють цікаві теми, вони не люблять засмучувати своїх читачів."Джерело Tendencee.com / фото Pinterest

Зараз це досі маловідомо. Але на території сучасних формувань ДНР і частково Дніпропетровської та Запорізької областей, існувала справжня республіка анархістів, на чолі із Махно. Там мешкало понад 7 мільйонів людей, поки комуністи не приборкали цю територію вільнодумців. Це історія про те, як одна людина створила країну вільних людей площею у три українські області.Вільна територія - так називалась ця місцевість. Деякі називали її Махновщина (жовтень 1919 — 1921) - ржавне утворення, територія під контролем вільних рад та лібертарних комун, де створили перше у світі анархічне суспільство, під час Української революції. Територія перебувала під захистом Революційної Повстанської Армії Нестора Махна.Площа Вільної Території була заселена приблизно сімома мільйонами осіб. Після падіння режиму гетьмана, територія була зайнята російськими військами Антона Денікіна, створено тимчасовий уряд Півдня Росії. До 1920 року війська Денікіна залишили територію після наступу частин Червоної Армії у співпраці з силами Нестора Махна, частини якого вели партизанську війну в тилу денікінців.Історія створення першої держави анархістів у світі26 листопада 1918 року Махно з своїм загоном (800 бійців) зайняли Гуляйполе, Пологи, Гайчур, Оріхів, Новокарлівку і прилеглі села відродивши Вільну територію, на яку поширювалася влада Повстанського штабу на чолі з Н. Махно. Влада на місцях належала місцевим органам самоврядування. Політичне керівництво як колегіальний керівний орган повстанців здійснювала "Гуляйпільська група анархістів-комуністів - Селянська група анархістів повстанців Гуляйполя - Гуляйпільський союз анархістів".[6] 29 листопада Махно видав наказ "Про загальне повстання в Вільному районі" цей наказ ознаменував активізацію боїв на всіх фронтах. В цей же час в Вільну територію стали прибувати повстанські загони з Павлоградського, Бахмутського, Маріупольського повітів які відступали з боями під натиском української та донський армії. Гуляйполе стало центром повстанства, тут були створені органи управління Вільної території, і органи керівництва повстанським рухом Революційна районна Рада і штаб повстанців.9 грудня 1918 року до Гуляйполе прибув Григорій Колос командир повстанських загонів Катеринославської-Донецького району, де домовився про спільні дії проти Армії УНР в катеринославському напрямку і про спільні дії в гришинському напрямку проти Донської і Добровольчої армій. В цей же час 13 грудня Катеринославський губернський комісар Директорії УНР Воробйов Г. Ю запропонував Махно військовий союз проти донців і добровольців. Для переговорів і укладення союзного договору до Катеринослава виїхала делегація Вільної території. Союзницька угода була підписана 15 грудня 1918 року. Стосунки з губернськими представниками Директорії УНР погіршилися після подій 20-21 грудня коли загони Вільного козацтва розігнали в Катеринославі місцеву раду і інші робочі організації. Ці безглузді вчинки місцевої влади Директорії УНР відштовхнули Махно як прихильника радянської влади від подальших контактів з представниками Українсько Народної Республіки. У відповідь на дії республіканців Махно відновив бойові операції проти частин Армії УНР, загін махновців вибив республіканський гарнізон з Синельникова. В цей же час в рядах повстанства і керівництва Вільної територією більшовики вели агітацію про ворожість повстанству Директорії УНР.В ході переговорів з більшовиками Махно погодився почати наступ на Катеринослав, при цьому від більшовиків він отримав гучну посаду головнокомандувача всіх повстанських загонів. В ході боїв 26-27 грудня повстанці під керівництвом Махно зайняли Катеринослав, по заняттю міста більшовики створили одномартійний ВРК, проти цього виступив Махно запропонувавши створити коаліційний ВРК з представника всіх партій. В цей же час на підконтрольній Колосу території червоні загони почали роззброювати махновські загони.31 грудня 1918 частини Армії УНР вибили махновців з Катеринослава, у втраті міста Махно звинуватив винних більшовиків. Зазнавши величезних втрат він відступив в Гуляйполе при цьому всюди він говорив що треба "... розігнати більшовицькі штаби", а Колос всюди став поширювати слух що Махно зрадив повстанців в Катеринославі. Махновці розпустили свій перший коаліційний Повстанський штаб Вільної території. На півночі встановилася межа по річці Самара між більшовицькими повстанцями і Вільною територією. Відгуком цих подій став конфлікт в Гришиному де більшовики заарештували Петренко, якого звільнили прибулі махновці. Після звільнення Петренко наказав розстріляти декілька більшовиків, в зв'язку з цим в Гришиному були скликано екстрене зібрання більшовицьких організацій Донбасу. На зборах було прийнято рішення вивести з Донбасу все більшовицький організації і загони які їм підпорядковувалися всього 4000 бійців. Після виведення більшовицьких частин командуванням Гришинської бойової дільниці став Петро-Петренко який з своїм загоном 2000 бійців і місцевими повстанцями зайняв фронт від Степанівки до Благодатного.Весь січень на північному і західному ділянці фронту тривали запеклі бої махновців з частинами Армії УНР, особливо запеклі бої були за володінням Лозовою. В цей же час Південний фронт махновців проти частин Добровольчої та Донський армії розтягнувся на 210 кілометрів від Горлівки до Токмака.У цей час під керівництвом Махно було 8000 організованих бійців. Для реорганізації фронтів і повстанських загонів 3-4 січня 1919 року на станції Пологи відбувся Повстанський з'їзд Вільної території на який прибули 40 делегатів. З'їзд виступив за передачу влади на місцях Вільним радам і виступив за реорганізацію повстанства за зразком регулярних військових частин. Для цього був обраний Оперативний штаб армії на чолі з І. Новіковим, який повинен був зводити загони в полки і керувати бойовими операціями.Після лютневої революції 1917 року на території колишньої Російської імперії була створена Українська Вільна Анархічна Республіка. Відбулась війна між Вільною територією і Україною (УНР). У 1919 столиця була перенесена з Гуляйполя до Катеринослава (нині місто Дніпро). 28 серпня 1921 року увійшла до складу УРСР. Рух за автономію Вільної територіїЗ самого початку зародження махновського руху в середовищі місцевого населення Вільної території була певна схильність до відокремлення і створення автономії на підконтрольній повстанцям території.Відразу ж після провалу Корніловського перевороту в 1917 році повстанці встановили в межах їм підконтрольній території автономію. На початку травня 1919 р. махновське керівництво прийняло рішення: ―Доручити ВРР почати переговори з питання повної автономії Маріупольського, Бердянського, Мелітопольського, Олександрівського, Павлоградського і Бахмутського повітів.Є підстави стверджувати, що питання автономії перетворювалося в одне з центральних. 31 травня 1919 р., начальник махновського штабу В. Білаш мав розмову з групою анархістів і есерів. Йшлося, зокрема, про майбутнє махновської території та взаємини з радянським урядом України:"– ... Постановили забезпечити незалежність, маємо свій вплив на весь район, і що ж, залякаєш нас?– Адже ж змогли більшовики оголосити Донецько-Криворізьку республіку, змогли оголосити Кримську республіку? Це взагалі окремі держави, зі своїми урядами, арміями. І не посоромилися.– ...Ось підійде з'їзд (прм. IV з'їзд Вільної території) , прийде секретаріат і, впевнений, обов'язково вступимо з Україною в договірні відносини, та не такі, як тепер, а справжні. Тоді ми скажемо: давай зброю – одержуй хліб, вугілля..."Коли на початку січня 1920 р. махновці обговорювали наказ командування 14-ї армії, згідно з яким вони повинні вирушити в похід на Польський фронт, була висунута контрпропозиція:"―Підписання військової угоди і надання незалежності Катеринославській і Таврійській губерніям."У середині жовтня 1920 р., коли в умовах наступу Врангеля мова зайшла про воєнно-політичну угоду між урядом УСРР і РПАУ(м), махновці запропонували до тексту документа включити 4-й пункт про організацію ―в районі дій махновської армії місцевим робітничо-селянським населенням вільних органів економічного і політичного самоуправління, їхню автономію і федеративний зв'язок з державними органами Радянських республік‖. Характерно, що більшовики дали принципову згоду на підписання угоди, але пообіцяли зробити це після обговорення по партійній лінії. У розпал Кримської операції махновці неодноразово обговорювали питання про ―4-й пункт. Їх, зокрема, турбувало, чому більшовики не пишуть у своїй пресі про політичну угоду між радянським урядом і РПАУ(м). 9 листопада 1920 р., коли махновці були переконані, що Крим буде взятий, відбулося таємне засідання членів ради РПАУ(м). Серед інших, обговорювалося питання: що далі? Рада доручила представникам РПАУ(м) при Південному фронті відстоювати 4-й пункт в тому формулюванні, у якому він зазначений в угоді з урядом УСРР.Територія свободи від економічного рабства та росіян-загарбниківМахно у своїх спогадах "Російська революція на Україні" територію першої Вільної території яка існувала із вересня 1917 по квітень 1918 описував так:"... Олександрівського, Мелітопольського, Бердянського, Маріупольського, Бахмутського і Павлоградського повітів - районів, які ідейно були пов'язані з Гуляйпільською Радою Селянських і Робітничих Депутатів і вважали його ініціатором в боротьбі проти уряду за право розширення і поглиблення антидержавницьких революційного процесу."З кінця 1918 року повстанські загони Махно мали величезний вплив на органи місцевого самоврядування в Олександрівському, Бахмутському, Павлоградському, Маріупольському повітах. Але остаточно була визначена територія на яку претендавала Вільна територія тільки 12 травня 1919 року в місті Маріуполі в якому проходив військовий з'їзд прилеглих полків яки опирували на лінії фронту Доля - Оленівка - Новоазовськ.[16] На з'їзді були присутні Махно, Озеров, Родіонов, Гордін, Міхальов-Павленко, Веретельников, Серьогін, Данилов, Грановський, Чучко, Куриленко, Петренко, Белаш, і ін.На порядку денному стояло три питання, другим був Переукладання союзного договору з Радянським урядом. Під час обговорення другого питання з промовою виступив Белаш який заявив:"Тепер потрібна ясність, чіткість, самодостоїнство. Треба набратися мужності і сказати: ми хочемо самовизначення, ми відмовляємося від інтернаціональних ідей. Тоді більшовики приберуть свої організації і будуть наші федеративні союзники на білому фронті."За підсумком зборів по другому питанню була прийнята така резолюція:"З огляду на важке становище на фронті і в тилу продовжити договір з Сов-урядом. Доручити ВРС почати переговори в частині повної автономії Маріупольському, Бердянському, Мелітопольському, Олександрівському, Павлоградському та Бахмутський повіт."Таким чином керівництво Вільної території визначила її межі такими повітами:Олександрівський повітБахмутський повітБердянський повітМелітопольський повітМаріупольський повітПавлоградський повітТериторія Вільної території за версією Віктора Білаша.Після розгрому Вільної території на одному з допитів ВУЧК колишнього начальника Штабу РПАУ Віктора Білаша на питання «Географія махновщини (район, осередки,Дібрівський ліс, річка Вовча)?»Він відповідав:«Географія Махно і махновщини - це Гуляп-Поле, Дібрівки, Успенівка, Туркеновка, Санжарівка, Воздвиженка, Рождественка, Воскресенка, Кінські Роздори, Гусаркл і Федорівка. Підрядні місця махновщини - це »... (йде перерахування ряду сіл)«Центр Махно, - це Гуляйпільський повіт, а махновщини - Гуляйпільський, Гришинський, Маріупольський, Олександрівський і Бердянський повіти».Організатор боротьби з повстанським рухом в Україні Ейдеман Роберт Петрович географію Вільної території окреслював так:"Східна частина Запорізької губ. і західна Донецької - ось історичний очаг махновщини."Якою була зовнішня політика?З вересня по жовтень 1917 року симпатії Нестора Махно як лідера Вільного району були на боці Української Центральної Ради.15 грудня 1918 - Катеринославська угода. Союзницька військово-політична угода між Катеринославським губернським комісаром Директорії УНР Воробйовим Г. Ю. і представниками РПАУ про спільну боротьбу з Донською арміїєю Всевеликого Війська Донського. 20 вересня 1919 - Жмеринська угода Союзницька військово-політична угода між РПАУ і Директорією УНР про спільну боротьбу з Добровольчою армією .Після підписання союзної угоди в штаб РПАУ для ознайомлення з махновцями прибув письменник січовий стрілець Мирослав Ірчан в своїх спогадах Махно і махновці. Спогади очевидця виданої в 1919 році в одному з діалогів махновець говорив:« Запишіть точно це, що бачите, щоб історія не говорила про нас як про бандитів. Ми боремося за Україну, а не за нікого иншого. «В іншому місці Ірчан пише: "В армії (прм. РПАУ),..., є дві партії: націоналістична, себто українська і безпартійна, або байдужна до національностей. Перша група постійно росте. Армія має досить великий процент інтелігентів, як лікарів, учителів, учительок, а навіть людей, що відомі добре з передвоєнної ще української літератури."У 1920 році відновилися контакти між Директорією УНР і РПАУ так в липні 1920 до махновців прибули представники Директорії УНР, другий раз представники Директорії УНР прибули до махновців в січні 1921 року.Після розгрому Вільної території і Української Народної Республіки в лютому 1922 року в Місії УНР в Бухаресті в відбулася зустріч між Гулим-Гуленко який був співробітником місії і Махно. Під час зустрічі обоє обговорювали преспекітву подальшої спільної боротьби проти більшовиків в Україні, до яких би то не було результатами переговори не превели.Джерело Україна

Разом з відходами тварини їдять поліетилен, пластик і небезпечні хімікати. Фотограф зі Шрі-Ланки Тармаплан Тілаксан показав сумні фото, на яких цейлонські слони шукають їжу на величезному звалищі. Гори сміття скупчилися біля джунглів в районі Ампара, і фотограф кілька місяців документував, як тварини поїдають відходи разом із пластиком і поліетиленом.Більшість слонів на Шрі-Ланці проходять в пошуках їжі близько 30 км в день, виконуючи при цьому важливу екологічну місію: через свій послід вони можуть "садити" до 3200 нових дерев. Тепер цейлонські слоненятка із дитинства їдять отруйні відходи, як і їх батьки / фото Tharmaplan TilaxanПроте поведінка цього стада з 30 особин змінилася через величезне звалище, на яке звозять сміття з усієї країни. Тілаксан розповів, що слони стали регулярно навідуватися на звалище, викопуючи залишки їжі. Разом із відходами тварини регулярно споживають пластик, поліетилен та інші забруднювачі, які дослідники знаходили в їхньому посліді. Для деяких слонів випадкове вживання хімікатів вже виявилося фатальним.Харчуючись на звалищі, дикі слони також стали звикати до людей. Вони почали вторгатися в довколишні села, топтати рисові поля і провокувати агресію сільських жителів. І хоча уряд знає про проблему, допомагати слонам не поспішає. Незважаючи на численні прохання, паркан навколо сміттєзвалища так і не побудували. Також не було зроблено ніяких дій, щоб завадити тваринам проникати у житлові райони в пошуках їжі. "Сподіваюся, можновладці об'єднаються і прийдуть до рішення, яке вирішить це питання в найкоротші терміни", - сказав фотограф виданню New York Post.До слова, Національний парк Таїланду знайшов спосіб боротися зі сміттям туристів - вони отримують його назад поштою. Акція покликана навчити туристів більше не смітити.Джерело The Lime

В рамках Global Climate Strike в Києві пройшов марш за клімат, в якому брала участь і ліва колона. Антикапіталістичні (як і в цілому політичні) гасла і плакати колони викликали нерозуміння у окремих особистостей як під час маршу, так і в мережі після. Насправді пояснити, чому найбільш послідовна екологістская позиція є в той же час антикапиталистической, досить складно - оскільки тут варто врахувати досить велику кількість як причинно-наслідкових зв'язків, так і посилань на дані досліджень, - але спробувати все одно варто. У тому числі тому і ліву, і екологістскую критику складно втиснути в прості гасла: в кращому випадку гасло служить посиланням на грунтовний розбір польотів, і тим самим він як би запрошує до подальшої розмови. Тому давайте поговоримо. По порядку.1. У людства є меньше 10 років на те, щоб урізати викиди парникових газів наполовину. І це тільки крок в напрямку до повної декарбонізації, яка повинна відбутися до 2055 року. Такі рекомендації ООН. Якщо цього не зробити зараз, потім буде бо-бо: 420 мільйонів чоловік будуть проживати в регіонах, уразливих для аномальної спеки; високий ризик засух створить проблеми для врожаю і доступу до питної води.У довгостроковій перспективі наслідки зміни клімату можуть бути апокаліптичними:- руйнування морських екосистем внаслідок окислення океану (оскільки осідає вуглець пов'язує молекули кальцію, необхідні організмам у самому низу морської харчового ланцюжка);- відтавання вічної мерзлоти з усією похованої органікою і дестабілізація гідратів метану здатні самі по собі внести значний вклад в глобальне потепління, навіть якщо людство до того часу мінімізує свої викиди;- порушення океанічних течій матиме непередбачувані наслідки, аж до аноксії і вимирання мало не всієї морської життя і масштабного забруднення атмосфери токсичними газами (продуктами життєдіяльності бактерій в океані без кисню), як це сталося в кінці Пермського періоду.Мало того, наша планета вже страждає від загрозливого забруднення пластиком. Наприклад, в Середземному морі плаває від однієї то три тисячі тонн пластика. Частинками пластика виявлені навіть в Антарктиці! Пластик (як у вигляді великих предметів, так і мікрочастинок) потім потрапляє в організми морських тварин, що саме по собі здатне їх убити, а після вживання їх в їжу - і в людей. Чи вплине це вплив на нормальне функціонування організму - питання риторичне.2. З якихось причин вільний ринок виявився не здатний відреагувати на виклики екологічного характеру - навпаки, «звільнення» ринків в 80-х дало новий поштовх для зростання викидів парникових газів в глобальному масштабі (чому важливий саме глобальний масштаб - див. Пункт 4 ). Починаючи з 80-х були в цілому подолані дві масштабні проблеми: забруднення свинцем в США і деградація озонового шару. В обох випадках потрібно державне втручання. Це були політичні рішення.3. В рамках боротьби зі зміною клімату в ООН і ОЕСР просувають дві взаємопов'язані концепції: стійке зростання і decoupling. Перша має на увазі, що для збереження економічного зростання слід робити поправку на загрози на кшталт зміни клімату, щоб зростання залишався стійким. Друга більш конкретна - ідея про те, що можна відокремити економічне зростання від шкоди навколишньому середовищу, що має на увазі пошук і втілення певних політик. Власне, декаплінг - необхідна умова досягнення стійкого зростання.Представлене вище визначення дуже спрощено. Декаплінг можна розділити на два типи: відносний і абсолютний. Перший має на увазі, що з ростом ВВП викиди ростуть в меншій мірі, другий - що викиди при цьому падають. Перший успішно досягається, наприклад, при переході з вугілля на газ, а от з другим проблеми.4. Абсолютний декаплінг не працює. Незважаючи на прийняття декларативних документів і кліматичних зобов'язань урядами, глобальний тренд на зростання викидів парникових газів залишається в силі (також див. Картинку). Незважаючи на рекордні інвестиції в поновлювані джерела енергії, рівень викидів продовжує зростати.Деякі можуть заявити про успішне декаплінг в Європі і США. Однак тут можна сказати, що подібні заяви не враховують споживання імпортованих товарів: не дивлячись на 13-відсоткове зменшення викидів в період 1990-2010 рр. на території ЄС, з поправкою на імпорт ми отримуємо 8-відсоткове зростання (с. 24-28).Але навіть якщо ми погодимося з твердженням про успіх декаплінг, є три «але».- Перше: щорічного падіння рівня викидів в тих країнах, де воно відбувається, недостатньо, щоб досягти визначених ООН цілей. У Британії, наприклад, спостерігається щорічне падіння викидів на 1,5% - з такими темпами квота викидів буде витрачена до 2023 року, а до середини століття не буде досягнуто не те що повне, як це потрібно, а навіть половинчасте зниження. Потрібні додаткові заходи.- По-друге, нескінченне зростання в принципі неможливий на планеті з обмеженими ресурсами. Якщо ми замінюємо викопне паливо сонячними панелями - нам потрібно багато літію для батарей. Плюс земля, на якій ці панелі будуть розміщуватися. Якщо ми виробляємо біопаливо - знову-таки, потрібно придумати, де вирощувати сировину для нього. Можна придумати ту чи іншу розумне рішення, але в кінці кінців слід визнати: наші ресурси обмежені, і нам необхідно знайти спосіб витрачати їх з розумом.- Навіть якщо вирішити всі проблеми, пов'язані з переходом на ВДЕ (а перехід на них життєво необхідний), залишаються викиди, пов'язані з тваринництвом, виробництвом цементу і промисловості в цілому, від яких також необхідно позбутися. Це означає, що виробництво потрібно скорочувати і, знову-таки, навчитися розпоряджатися наявними ресурсами. Потрібен degrowth, або дерост.5. Проблема зміни клімату носить більш фундаментальний характер, ніж наслідки використання екологічно шкідливих і токсичних матеріалів, оскільки її рішення вимагає скорочення виробництва в цілому. Це не просто прямий удар по прибутках власників, а й замах на базові принципи функціонування сучасної економіки.Як вона працює, до речі? У нас є якесь підприємство, яке надає товар або послугу на ринок. У підприємства є власники, які хочуть заробити побільше. Досягти цього можна через збільшення цін, обсягу продукції, що випускається або зменшення її собівартості. В умовах конкурентної боротьби піти на збільшення цін не так-то просто, а от для нарощування виробництва та зменшення собівартості потрібні кошти. З цією метою беруться позики або випускаються акції. Великі корпорації, в принципі, можуть обійтися і без залучення коштів з боку (про них трохи нижче), а ось рибі подрібніше вони життєво необхідні, інакше інвестиції підуть конкурентам, і, скориставшись можливостями, що відкрилися, ті витіснять наше підприємство з ринку. Позики беруться під відсоток - відповідно, доходи повинні покривати і його: хочеш не хочеш, а підприємству потрібно підрости. Ця логіка відноситься і до банків, які видають кошти: чим більше вони інвестують, тим більше вони можуть залучити коштів і тим більше вони можуть і будуть інвестувати. Залучення інвестицій через випуск акцій в цілому має на увазі необхідність зростання прибутковості: чим більшою здається потенціал для зростання прибутку підприємства, тим більше знайдеться бажаючих придбати акції. Плюс їх можна продавати за вищою ціною. Це одна причина, по якій менеджмент компанії буде домагатися зростання прибутків. Друга - власне, про корпорації: від менеджменту цього прямо вимагають акціонери (які, між іншим, також можуть продати наявні акції дорожче і заробити на спекуляціях). В результаті маємо систему, яка всіляко стимулює погоню за додатковими прибутками. Як побічний ефект при цьому зростає ефективність виробництва, збільшується обсяг випущеної продукції та послуг - іншими словами, економіка зростає. І прагне рости нескінченно.Знову-таки, можна не залучати сторонні інвестиції, зайняти нішевий ринок (веганських продуктів, наприклад) і не гнатися за зростанням прибутку ... До тих пір поки на ринок не зайде конкурент побільше, який залучає інвестиції і тому може витратити більше грошей на маркетинг, на обладнання (яке, до речі, зношується з часом, і готівки може просто не вистачити на його оновлення), нарешті, просто задавити демпінгом цін - все тому, що може собі це дозволити. А якщо наша компанія все ж випустила на ринок акції, то велика корпорація-конкурент їх при бажанні взагалі скупить. В таких умовах жоден топ-менеджер не буде вживати заходів, що б'ють по інтересам його компанії і потенційно викликають невдоволення акціонерів - це просто нерозумно. За це і попереть з посади можуть, та й взагалі вірний спосіб втратити обличчя в очах побратимів.До речі, заробивши багато грошей, компанія може відкрити свій банк з усіма наслідками, що випливають звідси можливостями. Багато хто так і робить.6. Прагнення до зростання прибутків проявляє себе в суспільстві споживання, коли збувається якомога найбільше. Для цих цілей застосовується кілька прийомів: економія на матеріалах і робочій силі, скорочення терміну життя продукту і, звичайно ж, маркетинг.Дешева робоча сила - основна причина, чому Китай відіграє роль світової фабрики, що, в общем-то, очевидно. Що ж до матеріалів ... Пам'ятаєте, раніше молоко поширювалося в скляних пляшках? Але зараз в моді пластик. Він багатьом хороший, але головне - він дешевше, а оскільки він легкий і гнучкий, то і транспортування теж дешевше, ніж у скла. Пластик робиться з нафти, та й сам по собі пластик - серйозний забруднює фактор, але жодна корпорація не піде на повну заміну пластикової упаковки альтернативної, адже ними ж не дурні керують. Найгірше, що навіть якщо і хочеш відмовитися від споживання продукції в пластиковій упаковці, можливостей для цього немає.Заплановане застарівання - щось з розряду теорій змови, хоча, по правді сказати, це дуже зручний інструмент, який гарантує стабільний дохід компаніям, оскільки корпорації могли б робити стабільні прогнози щодо виведення товару з експлуатації і, відповідно, продаж нових товарів. До речі, наприклад, у продукції компанії Apple є тенденція виходити з ладу відразу після закінчення гарантійного терміну. Якщо серйозно, то в контексті дигіталізації побутової техніки збільшується її складність, а відповідно, збільшуються шанси, що щось вийде з ладу - зменшується середній термін життя продукту. Погіршується ситуація тим, що створюються перешкоди в лагодження вийшла з ладу техніки - скажімо, коли не можна просто так взяти і замінити батарею в смартфоні. Не так давно в Німеччині було проведено дослідження, яке хоч і не виявило достатніх підстав вважати, що виробники побутової техніки практикують заплановане старіння, але, тим не менш, виявило, що товари на заміну стали купуватися частіше, ніж раніше.Значною мірою це відбувається в тому числі завдяки бажанню споживачів і споживачок придбати нове на заміну старому - навіть якщо старе як і раніше цілком функціонально. Що підводить нас до виробництва бажання, маркетингу. Саме завдяки йому бідність ніколи не зникне: завжди будуть випускатися нові товари, краще за інших, а реклама буде переконувати нас в необхідності придбати їх. Добра половина придбаного, правда, потім буде припадати пилом в коморах або використовуватися раз на півроку. Але зате компанія-виробник отримала прибуток.Кожен з описаних випадків - конкретний прояв того, як капіталісти отримують вигоду від руйнування навколишнього середовища.7. Отже, погоня за прибутком у відповіді за зростання вуглецевих викидів. Погоня за прибутком у відповіді за забруднення пластиком. Погоня за прибутком у відповіді за дефорестацію Амазонії. Погоня за прибутком у відповіді за виснаження грунтів. Погоня за прибутком у відповіді за виснаження рибних ресурсів. Цього, в принципі, достатньо, щоб заявляти про необхідність лівих повісток на екологічних маршах. Але ми підемо далі.8. Деякі можуть заявити, що руйнівні ефекти капіталізму можна приборкати суворими державними заходами: забороною на виробництво і імпорт одноразового пластику, високими податковими ставками на викиди вуглецю, забороною на виробництво і ввезення автомобілів на викопному паливі, контролем за народжуваністю і т.п. Так ось, швидше за все, це не спрацює, і є цілий ряд підстав вважати, чому.Перше. Високі податки виллються в високі ціни, тому що, звичайно ж, власники перекладут свій тягар на споживачів і споживачок.Друге. Оскільки сучасне суспільство ієрархічно, соціальний статус полісемейкеров ближче до капіталістів, ніж до широких мас. Політики керують сформований економічною системою, тому їм досить просто сприйняти її як щось само собою зрозуміле. Політикам доводиться вирішувати робочі питання разом з бізнесом і враховувати його інтереси - це вже само по собі майданчик для формування груповий солідарності. Нарешті, їх виборчі кампанії фінансуються капіталістами, плюс вони отримують медіапідтримку від ЗМІ, які, природно, контролюються бізнесом. Це все досить велика кількість факторів, здатних «збити з вірного шляху».Третє. Ми вже встановили вище, що скорочення виробництва прямо суперечить інтересам капіталістів. І як показує практика, ті будуть противитися будь-якому контролю при першій же можливості. «Держава загального добробуту" не прожило й півстоліття - повсюдно воно витіснене неолібералізмом.9. Є, однак, альтернатива - взаємодопомога і солідарність. Людству дійсно варто перебудувати модель і виробництва і споживання. Завдання стоїть таким чином: що потрібно зробити для того, щоб рівень виробництва впав, але при цьому рівень життя був гідним. Можна виробляти менше, але більш живучі і легкоремонтіруемие предмети. А виробленими речами користуватися колективно. Тим самим зменшити викиди від індустрії. Можна перейти на вегетаріанство/веганство - тим самим зменшаться викиди від тваринництва. Можна перекваліфікувати офісні приміщення під житло, і завдяки цьому зменшити викиди від виробництва цементу. Ну, і тримати в умі, що чим менше ми виробляємо - тим менше потрібно працювати, але також і тим менше нам потрібно електрики. Для всього цього нам капіталізм не потрібен і навіть шкідливий.Отже, підсумуємо вищесказане. З екологією все дуже погано, терміни підтискають. Вільний ринок вирішити цю проблему не здатний. Державні політики неефективні зараз і в цілому не можуть впоратися з викликом, тому що вступають в протиріччя з базовими принципами економіки. Щоб не міняти клімат, нам потрібно змінити систему.Джерело Політична Критика

Кліматичні зміни призвели до того, що поверх талого льоду на Антарктиді почали цвісти водорості, зелений колір яких видно навіть з космосу. За прогнозами групи британських дослідників, які опублікували статтю на тему глобального потепління в журналі Nature, цвітіння снігу може змінити екосистему континенту, оскільки у майбутньому водорості можуть стати харчовою базою для інших видів.Цвітіння на поверхні снігу в Антарктиді були вперше описані ще в середині ХХ століття. Хоча водорості ростуть лише на невеликій частці континенту, зокрема на Антарктичному півострові, вони суттєво впливають на морську і наземну екосистему регіону і визначені як багате харчове джерело для великої кількості видів.У дослідженні зазначено, що підвищення температури повітря на 1,5 °С суттєво впливає на розмноження водоростей. Глобальне потепління призвело до того, що площа їх розмноження почала зростати, і це може мати вирішальне значення для екосистемних змін Антарктиди.Біологи створили першу великомасштабну карту водоростей півострова, яку будуть використовувати як базу для оцінки швидкості, з якою континент "зеленіє" через кліматичні зміни. Майже дві третини квітучих зелених водоростей були знайдені на низинних островах на півночі півострова, де спостерігалось найбільше підвищення температури.Учені пояснили, що снігові водорості поширюються зокрема на територіях колоній пінгвінів, тюленів та інших тварин, оскільки організми переважно живляться їх послідом. Тенденції підвищення температури влітку призвели до подальшого розширення ареалу снігових водоростей, збільшення його видового різноманіття та ущільнення співіснування з іншими організмами. Водорості утворили тісні зв’язки з крихітними грибковими спорами та бактеріями.Біолог з Кембриджського університету Метт Дейві, який керував дослідженням, зазначив в інтерв’ю The Guardian, що це схоже на симбіоз, який в подальшому "може сформувати нові місця для життя" та започаткувати "створення нової екосистеми".Що відомо?Вперше за всю історію Антарктики температура піднялася вище 20 градусів. Окрім цього, 6 лютого аргентинська дослідницька станція на Есперансі заміряла 18,3°С, що стало найвищим показником на континентальному Антарктичному півострові. Цей регіон зберігає близько 70% прісної води у світі у вигляді снігу і льоду.Вчені ООН прогнозують, що до кінця цього століття океан буде на 30-110 см вище залежно від зусиль людини щодо скорочення викидів і чутливості крижаних щитів.Джерело Суспільне

Чи можуть рослини та тварини вчасно адаптуватись до швидких змін клімату, щоб не вимерти? Спитаймо у мамонтів чи динозаврів. Ті способи, якими види зазвичай адаптуються (наприклад, міграція), зараз найчастіше просто не реальні, так як глобальні зміни відбуваються надто швидко.Недавній огляд по цій темі, доповідь про оцінку екосистем на порозі тисячоліття 2005 року, зробив деякі похмурі висновки: в даний час 60% екосистем у світі деградували і швидкість вимирання виросла в 100-1000 разів. Наприклад, дослідження 2003 року показало, що до 2100 року через вирубку лісу до 4200 видів в регіоні Південно-Східної Азії може бути знищено.Атмосферний нагрівання більш ніж на 4 ° C поверне клімат планети протягом 100 років у світ, майже вільний від льоду, як було 35 мільйонів років тому. Середня "тривалість життя" виду становить від 1 до 3 мільйонів років. Тому цілком можливо, що планетарні умови будуть перетворені в стан, відмінне від усього, з чим стикалися більшість сучасних видів.Джерело ClimateStrike

х Ти не можеш їсти гроші,разом із ними... хУ цій цілковитій тиші, повній галасу та сліз,не чують більше співу птахів.Ти не зможеш гроші з’їсти,щоб закрити цей біль.Морок навколо нестерпний,алі всі закохані у власну сліпоту,Де чужі вуста п’ють кришталеву воду,тобі - дають пити бензин. Подих вітру нагадує про мрії,але вдома - тільки бетон і сміття,А на вулиці - море каменів, що збивають тебе з ніг. Одноразові руки тримають за шию,від манекенів з пластику,З намордником на обличчі.Пусті та й токсичні, без почуттів.Щоразу - разові дії, і люди такі,а завтра накриє, дощем зі сміття.Отруйні дії - отруїли наш потік життя,забули про древо, джерело буття.Навколо - синтетичні повії,що втратили дитячі мрії,Тікаючи з міста, рятуючи власне життя,врятуй у собі дитину…...пам’ятаючи, що коли впаде останнє,листя з дерева надії, в отруйні ріки,забито останню тварину, їх голод та спрагу ніщо не втамує. а гроші лежатимуть з манекенами,в сухому болоті з олії. [04.04.21]

Продавайте свої акції енергетичних компаній. На зорі нової ери людство вирішило змінити себе заради майбутнього та інакшої системи. У пошуках більш справедливого світу - не обійтись без помилок, але це правило гри у якій можна перемогти. Чисте повітря, вода, безпечне середовище для всіх живих істот; інші цінності - саморозвитку та розподілу ресурсів, пошуку рівноваги між людиною та природою та гармонії між нашими бажаннями і дійсно тис, що нам необхідне для щастя. Елементарні речі: трохи їжі, здоров’я, друзі та любов, що можна назвати більш добрим світом. Великі гроші? Безкінечна нажива? Позбавлення принципів та людської подоби заради того, що на той світ не забереш? Або менше зло, де наука, освіта та культура контролюють стабільність цивілізації? Що обереш ти? «Щастя» для себе поміж нещасного світу повного страждань та бурхливих подій, від яких ніхто не застрахований чи пошук іншого шляху, де сенс нашого життя буде більшим «ніж отримати все, що тільки можна» за короткий відрізок життя, що дав нам в оренду Всесвіт?

"Той саме час, коли ми продали свої душі капіталізму". Капіталізм гірше смерті: про що розповідає серіал «Гра в кальмара», який побив усі рекорди переглядів у світі? Деякі порівнюють цей серіал із інсайдерською відеороботою "У Тіні", який ймовірно міг стати натхненням для творців серіалу. "Гвинтики у брудній системі грошей". Південнокорейський серіал «Гра в кальмара» за тиждень став найпопулярнішим проектом Netflix в 90 країнах. Варто розібратись, в чому його головна ідея і чому він міг так сподобатися глядачам.Людство втратило людське обличчя через гроші / кадр із серіалу «Гра в кальмара»"Кіберпанк вже настав". Близько 10 років тому південнокорейський режисер Хван Дон-хек з Сеула почав працювати над сценарієм міні-серіалу «Гра в кальмара», головна ідея якого полягала в тому, що люди, що знаходяться на межі банкрутства, грають в дитячі забави з летальним результатом заради грошей. Дон-хек тоді жив з мамою і бабусею практично за межею бідності. Закінчити сценарій в результаті він не зміг - йому довелося продати свій ноутбук, щоб отримати за нього $675 готівкою і оплатити побутові витрати.Автор сценарію до серіала пройшов через бідність, дивлячиь на жадобу багатих навколоБідність для Південної Кореї - проблема національного масштабу. Незважаючи на те, що країна є одним зі світових лідерів в індустрії краси, медицини та догляду за собою, мільйони жителів Південної Кореї живуть у важких економічних умовах. Держава займає п'яту сходинку в рейтингу країн з високим рівнем відносної бідності (встановлюється в порівнянні із середнім доходом після виплати податків). Близько половини населення Південної Кореї старше 65 років не мають коштів до гідного існування і вважаються незаможними.Країна займала лідируючі рядки в рейтингах бідних держав і до пандемії, але в період локдауна, пов'язаного з поширенням коронавирусной інфекції, жителі Південної Кореї виявилися в ще більшому кризі, через що ідея серіалу Хван Дон-хека стала як-ніколи актуальною.Через локдауни, коронавірусну істерику й втрату роботи світ охопила масова хвиля самогубствЯкщо 10 років тому інвестори і продюсери побоювалися вкладати гроші в проект «Гра в кальмара», тому що вважали, що він занадто кривавий і жорстокий, а в 2021 році керівництво Netflix все-таки інвестувало в серіал, який буквально за тиждень став найпопулярнішим шоу стрімінгового сервісу в 90 країнах. Крім того, цей проект - ще одна гучна заявка Netflix на те, щоб стати головним майданчиком з розвитку локального кінематографа. Сотні мільйонів людей з усього світу побачили інсайд у серіалі, накшталт відеороботи "In Shadow":Користувачі TikTok висловлюють десятки конспірологічних теорій, в чому ж сенс серіалу. За хештегом #squidgame в соціальній мережі виклали вже більше 32 млрд кліпів, велика частина з яких присвячена різним (можливим) пасхалкам. До речі, якщо ознайомитися з ідеями і домислами фанатів, дивитися «Гру в кальмара» стає цікавіше.Замість того, щоб згуртуватися і виграти разом, учасники починають вбивати один одногоСвіт капіталізму: більшість за межею бідності, а статкі найбагатших ростуть поки мільярди страждаютьІдея проекту «Гра в кальмара» вкрай зрозуміла і навіть банальна. Головні герої серіалу - це 456 осіб, які або живуть за межею бідності, або знаходяться на межі банкрутства. Гроші цим людям потрібні настільки терміново, що вони погоджуються взяти участь в свого роду реаліті-шоу. Кожен день вони проходять випробування - це класичні дитячі ігри, - за які отримають або гроші, або кулю в лоб. На учасників чекає шість різних ігор, в кожній з яких частина людей гине, через що фінальний виграш зростає. Якщо всі випробування пройдуть кілька гравців, вони розділять приз. Якщо в фіналі виявиться одна людина, то він отримає всю суму - $ 38,5 млн. Зрозуміло, замість того, щоб об'єднатися і виграти разом, учасники починають вбивати один одного, тому що не можуть впоратися зі своєю жадібністю.«Гра в кальмара» на прикладі мініатюрного суспільства, що існує в замкнутому просторі за суворими правилами, демонструє головні вади і гріхи людства - це свого роду південнокорейський Некрасов, який візуально прикидається місцями кіберпанком, місцями фільмами Уеса Андерсона. Головні герої задаються питаннями: хто вони такі - люди, які заслуговують на повагу, або робочі конячки, на яких всім начхати. Вони намагаються зрозуміти, як далеко готові зайти заради грошей, поступово відмовляючись від всіх моральних принципів і засад. Вони знаходять свої способи обдурити систему, запропонувавши комусь хабар, що лежав із кимось, порушивши умови проживання або застосувавши силу. Учасники шукають союзників, але заради власної вигоди зраджують навіть друзів і соратників. Поступово вони миряться з тим, що хтось встановлює абсурдні і жорстокі правила життя, на які не можна впливати, і добровільно перекладають відповідальність за прийняття рішень на третю сторону, яку ніколи не бачили.Під час перегляду у глядача може з'явитися бажання побачити, що хтось із героїв зробить правильно і добре, але людська натура в «Грі в кальмара» розкривається в гнітючому, але передбачуваному форматі.Виною всьому - грошове сонце, з наркотичною дією на свідомість, яке висить під стелею кімнати, де живуть всі учасники проекту. Періодично гравці, немов загіпнотизовані, дивляться на величезну скляну скарбничку у формі свині, що випромінює тепле жовте світло, і мріють про те, як все стане добре, коли вони виграють. Нарешті сонце, яке повинно світити всім однаково, повернеться в їх сторону, і життя стане приємним і легким. Ну а якщо не стане - вони помруть. І це значить, що їм ніколи не доведеться повертатися до бідного, жалюгідного і сумного життя без грошей. Поки глядач не розуміє, як взагалі можна було погодитися на участь в подібній кривавій бійні, гравці переконані, що це експеримент дає їм хоч якийсь шанс на світле майбутнє, тоді як за межами проекту у них немає перспектив.Капіталізм - зло. Бідність - не порок, може наздогнати кожного. «Там, за межами гри, так само погано, як і тут. Що буде, якщо нас відпустять? Нам всім навіть нема куди іти», - кажуть учасники експерименту, коли виникає суперечка про те, чи варто припинити гру. Усвідомлювати, що вони мають рацію, - сумно, але зовсім не в новинку. За стражданнями і потугами бідних, звичайно, спостерігають багаті, яких гроші розбестили настільки, що смерть їх смішить.Паралельно глядач бачить, як в систему наглядачів і організаторів гри вбудовується людина, з самого початку не причетна до жорстокого соціального експерименту і переслідує благу мету. Він не розуміє, що відбувається, навіщо кожен день гинуть десятки людей, хто організував цю гру і як вибратися. Але чітко усвідомлює, що доведеться існувати в рамках жорстких правил, щоб вижити. І це ще один доказ того, що людина здатна на багато чого, якщо усвідомлює вигоду від своїх дій.Капіталізм - ще одна антиутопія, у якій ми всі живемо як раби«Гра в кальмара» - це яскраве поєднання корейської класики (вивернуті кишки, екзальтовані персонажі, добірна лайка і сюжетний треш) і банальної антиутопії. Серіал - однозначно дуже красивий і захоплюючий (проект зроблений так стильно, що герої стритстайла наступного літа безумовно будуть ходити в рожевих комбінезонах і масках, що нагадують частину екіпіровки рапірщіків), але навряд чи новий і проривний з точки зору ідеї і посилу. Капіталізм - зло. Бідність - не порок, може наздогнати кожного. Жити без грошей важко. Жадібність тягне за собою жорстокість. Проект Хван Дон-хека - ще одна можливість нагадати собі ці прописні істини і заодно порадіти, що Netflix розвиває і просуває не тільки американські серіали і фільми.Джерело Forbes

Система без грошей - це реальність! "Все краще, що не купиш за гроші", Жака Фреско, - українською! Орієнтовно у березні вже будуть книги. Тож, у підтримку всього цього, ми ще запустемо передпродаж друкованного видання вже у найближчі дні!Що нам потрібно, щоб це сталося:1) 19800 грн - переклад українською + редакція2) 23900 грн - аудіо версія книги, професійний актор Михайло Войчук3) 25000 грн - друковане виданняВсього: 68700 грн (2500 долл)Хто може проспосорувати хоча б невеличку частину від цих витрат, окрім придбання книг - будь ласка, давайте разом це зробимо! А може хтось зможе взяти витрати на себе повністю чи частково за якийсь напрям. Цільовий рахунок: https://designing-the-future.org/tvp-ukrainian/Якщо у вас є якісь питання, чи виникли проблеми з оплатою - пишіть в коментарях або звертайтесь: https://www.facebook.com/evgeniy.sluzkoЗразки записів для аудіокниги, Михайло Войчук: https://www.youtube.com/playlist?list=PLrQIBNg-X9Vqr2jw1zCj7LNSqwrr0yTCBДжерело Facbook

Це справжній екоцид.  На тлі немислимих людських страждань, які принесла Україні війна, проблеми довкілля можуть здаватися другорядними.Але екологи попереджають, що рани, які російська армія завдає лісам, степам і водоймам України, залишаться на десятиліття, а спадок війни нестиме загрозу й після того, як гармати стихнуть.Історик Тімоті Снайдер називав Україну після Другої світової війни “кривавими землями”. Після нової війни вона може стати ще й “спустошеною та замінованою землею”.З початку повномасштабної війни російські війська обстрілюють нафтобази та великі промислові об'єкти по всій Україні. У ґрунт і підземні води потрапляють важкі метали від снарядів та військової техніки. Пожежі у лісах і степах знищують природне середовище рідкісних видів. Війна нещадно руйнує всю природу – страждають повітря, вода, земля, рослини і тварини. Захоплення й обстріли атомних електростанцій, розміщення там техніки та підриви боєприпасів загрожують техногенною катастрофою, яка зробить території навколо непридатними для життя людини.Подробиці екокатастрофи через російську агресіюУсі ці дії є злочинами проти довкілля, або екоцидами, пояснює Євгенія Засядько, керівниця відділу клімату ГО "Екодія"."Це не лише про шкоду природі, а й про людей. Ця війна може спричинити багато смертей у майбутньому через забруднення води й ґрунтів, через  мінування", - Євгенія Засядько, ГО "Екодія"У міжнародному праві навмисна шкода природному середовищу вважається воєнним злочином. Експертка впевнена, що Росія понесе за це відповідальність. Міністр захисту довкілля Руслан Стрілець заявив, що Україна може стати першою країною у світі, яка отримає репарації за злочини проти довкілля. Збитки, які Росія завдала екології України, вже складають сотні мільярдів гривень, розповів міністр. Він зазначив, що міністерство разом з екологами ретельно збирає доказову базу екозлочинів - фото, відео, свідчення людей. "Екодія" вже зафіксувала понад 200 екоцидів. Найбільше число цих злочинів сталося на Київщині, Слобожанщині, Донеччині та півдні України. Однак від дій російських військових страждають практично всі регіони України, каже Євгенія Засядько. А повну картину шкоди екології можна буде отримати лише після війни.Загроза ядерної катастрофиПоки світ із жахом міркує про те, чи застосує Путін ядерну зброю, Україна вже третій місяць живе під загрозою ядерної катастрофи. У перший день вторгнення російські військові захопили Чорнобильську АЕС, зона відчуження понад місяць була в окупації. Експерти фіксували підвищення рівня радіації.Гендиректор Міжнародної агенції атомної енергетики Рафаель Гроссі, який пізніше відвідав ЧАЕС, сказав, що "ситуація була абсолютно ненормальною й дуже, дуже небезпечною".На думку українського міністра захисту довкілля, "це - спроба шантажу усього світу".А на початку березня росіяни обстріляли енергоблоки найбільшої у Європі атомної станції - Запорізької АЕС. Вперше в історії людства військові свідомо стріляли та поцілили в атомний об'єкт.Росіяни розмістили на території ЗАЕС, яка досі перебуває під їхнім контролем, військову техніку, підривали боєприпаси. Мішенню російських військ стала й Південноукраїнська атомна станція біля Миколаєва, над якою вони запустили три ракети. За оцінками експертів, загроза влучання в ядерний реактор була високою."Атомні станції не пристосовані для воєнних дій. Якщо на них станеться аварія, ми отримаємо другий Чорнобиль". - Євгенія Засядько, ГО "Екодія"Радіоактивне забруднення у разі руйнування АЕС зробить непридатними для життя значні території, додає Інна Гоч з Всесвітнього фонду природи WWF-Україна.Те саме може статися, якщо Росія застосує тактичну ядерну зброю, діапазон ураження якої 25-30 км. Тут усе живе буде знищене з відповідними наслідками: проникаючою радіацією та радіоактивним зараженням місцевості.  Токсичне повітря Окрім радіоактивної небезпеки, обстріли та окупація підвищують ризик викидів токсичних відходів з промислових підприємств України. Найбільша їхня кількість розташована на сході країни, де йдуть активні бойові дії. Коли тривали зіткнення навколо столиці й через обстріли спалахнули пожежі у Чорнобильських лісах, Київ був у топах по забрудненню повітря, пояснює Євгенія Засядько. Пожежі не могли швидко загасити, тому що територію контролювали росіяни.Зараз під загрозою великих пожеж залишаються значні території південної та східної України, й з наближенням літа ця загроза зростає."Лісові пожежі вже виникають через бойові дії у лісах та поблизу, а також через недбалість при поводженні з вогнем. Ці пожежі фактично немає кому і чим гасити", - Олеся Петрович, впровадження природоорієнтовних рішень WWF-УкраїнаКожна пожежа на нафтобазі також стає техногенною катастрофою. За підрахунками екологів, під час горіння нафти (пожежі на нафтобазі з кількома резервуарами) виділяється приблизно стільки ж атмосферного забруднення, скільки виробляє весь транспорт Києва за місяць.  Російські війська десятки разів влучали у нафтобази і заправки. Пожежі зі стовбами чорного токсичного диму не завжди вдається загасити швидко. Влучання снарядів у хімічні підприємства, як-от у Рубіжному на Луганщині або в Сумах, призводили до витоків азоту і аміаку. Азот підіймається вгору, пояснює експертка "Екодії", і люди можуть отримати опіки легень, втратити зір, а при великій концентрації - померти. Так само вгору підіймається удвічі легший за повітря аміак, що може проникати у вікна верхніх поверхів.Забруднюють атмосферне повітря й хімічні речовини, які вивільняються під час вибуху бомб і ракет. Їхні уламки, потрапляючи в землю, отруюють її й ґрунтові води.Понівечена земляЯкщо оцінити шкоду повітрю можуть насамперед експерти, картина розбитої військової техніки посеред весняного лісу промовисто говорить до кожного.Тисячі російських танків і бронемашин забруднюють землю паливно-мастильними матеріалами, а спалені продовжують завдавати шкоду вже як металобрухт. В Україні й до війни були проблеми з відходами, каже Євгенія Засядько з "Екодії"."Коли війна завершиться, утилізація такої кількості металобрухту стане ще одним викликом. Переробка військового брухту є більш складним і трудомістким процесом", - Євгенія Засядько, ГО "Екодія"Це канцерогенне сміття, і поки воно залишається на землі,отруює навколишнє середовище важкими металами, які потрапляють у ґрунтові води. У районах активних бойових дій якість питної води у криницях суттєво погіршилась, пояснює Засядько.Ще до повномасштабного вторгнення, отруєння підземних вод було справжньою екологічною катастрофою на Донбасі. На непідконтрольних Україні територіях з 2014 року відбувається масове затоплення закритих або зруйнованих війною шахт.Тепер через інтенсивні обстріли не вдається відкачувати воду й у шахтах по інший бік фронту. Внаслідок пошкодження енергетичних систем не працюють насоси у трьох шахтах Луганської області. На одній із них у Золотому був повністю затоплений один рівень."Шахтна вода", в яку потрапляють важкі метали й солі з гірничих порід, проникає у підземні води, забруднюючи їх цим токсичним "коктейлем". Понівечена війною земля приховує у собі й інші небезпеки. Одна з найбільших – це залишки боєприпасів та замінування природних територій. На сьогодні, за даними ООН, Україна – одна з найбільш замінованих країн світу. Понад 80 тисяч квадратних кілометрів території України потребують очистки від мін та вибухонебезпечних залишків.Розмінування міст і сіл зазвичай проводиться доволі швидко, а ліси залишаються нерозмінованими десятиліттями.Такі місця, зокрема на Поліссі, зберігатимуть сліди війни багато років, каже фахівчиня WWF-Україна Інна Гоч. Тут і досі знаходять снаряди та міни часів Другої світової війни.Чи буде питна вода?Через війну та її наслідки в Україні може постати проблема з питною водою та опустелюванням."Ще до війни Україна потерпала від недостатньої кількості води та її поганої якості", - Інна Гоч, напрям "Вода" WWF-УкраїнаЗа забезпеченістю питною водою Україна посідала 125-ту позицію зі 180 країн світу. Насамперед нестачу відчували східні та південні регіони, що лежать у басейні Сіверського Дінця, Південного Бугу, у Приазов'ї та Криму.Стан прісноводних ресурсів прямував до статусу "дуже високий ризик", розповідає дослідниця. Через війну ця ситуація ще погіршиться.Обстріли очисних споруд, як-от у Василькові, руйнування водогонів та іншої водної інфраструктури, неможливість швидко її полагодити, вплинуть на якість і кількість води. Наступний етап у цьому ланцюжку - поширення інфекційних хвороб, каже Гоч.Заповідники під обстріламиГеографія і клімат України наділили її приголомшливим багатством флори і фауни. На її територію припадає 35% біорізноманіття Європи. Це - 70 000 видів рослин і тварин, багато з яких є рідкісними або ендемічними, тобто притаманними лише цій території."Війна зачепила близько третини всього природно-заповідного фонду України", - Тарас Ямелинця, напрям "Рідкісні види" WWF-Україна.На сьогодні декілька десятків природних і біосферних заповідників, національних і регіональних природних парків зазнають суттєвої шкоди внаслідок російської агресії, каже експерт.Під загрозою знищення перебувають близько 200 територій земель Смарагдової мережі. Це природоохоронні території, визначені Бернською конвенцією. Її мета - збереження рідкісних видів та оселищ.Смарагдова мережа захищає бурого ведмедя, чорного лелеку, рись, орлана-білохвоста та сотні інших видів тварин і рослин. Насамперед екологів непокоїть руйнування Рамсарських об’єктів на узбережжі Азовського й Чорного морів та в нижній течії Дунаю і Дніпра. Це водно-болотні угіддя, визнані територіями міжнародного значення, наприклад, Дунайський біосферний заповідник.В окупації з перших днів війни опинився заповідник "Асканія-Нова" на Херсонщині. За словами керівництва, тварини не постраждали від воєнних дій. Але закуповувати корм та підтримувати парк адміністрації доводиться за власні кошти.В лісах у Чернігівській, Сумській, Луганській, Донецькій та Херсонській областях залишається багато нерозірваних боєприпасів, каже Тарас Ямелинця. Це небезпека для людей і диких тварин на багато років.Тварини налякані війною"На жаль, немає можливості запобігти шкоді природі під час війни", - Олеся Петрович, WWF-УкраїнаПорушений ґрунт та спалені ліси дуже швидко заростають чужорідними інвазійними видами. Рідкісним видам тварин загрожує не так загибель деяких особин, як руйнування або зміна їхніх ареалів та міграційних коридорів, пояснюють дослідники.Воєнні дії відбуваються у найбільш чутливий період року, коли тварини шукають собі пари, їжу та приводять дитинчат. Шум чи світло у темну пору доби, насамперед у сезон тиші, а також стрес можуть порушувати життєві цикли птахів і ссавців.Екокоридори - це фактично шляхи життя. Бойові дії могли частково або повністю порушити їх, а тварини могли "відступити" налякані запахами та звуками війни. Тепер їм треба призвичаюватися до нових умов.Коні Пржевальського чи лосі у Чорнобильській зоні можуть постраждати через неконтрольоване браконьєрство. Відстріл або знищення ділянок степу може очікувати коней і на теренах окупованої "Асканії-Нова".За словами Олесі Петрович, через війну зменшилися випадки браконьєрства. "Але "затишшя" є тимчасовим - якщо продовольча криза поглибиться, на окупованих територіях почнуть із подвійною силою добувати дичину та рибу".На півночі та північному сході країни, на Поліссі, у природній зоні змішаних лісів пролягають важливі екокоридори великих ссавців - ведмедя, рисі та вовка, каже Тарас Ямелинця.Україна лежить на перетині важливих міграційних шляхів птахів у західно-палеарктичному та афро-євроазійському регіонах, від яких залежать понад 400 видів птахів, пояснює Ямелинця.У березні та квітні сотні тисяч водоплавних птахів мігрують вздовж морської берегової лінії на півдні та вздовж лісів на півночі країни. У цих регіонах були або продовжуються активні бойові дії. Під загрозою 30 тисяч пар білих лелек та близько 500 пар рідкісних чорних лелек, які прилітають у цей час в Україну для гніздування.Війна грубо втрутилася в екосистему Чорного моря. Російські військові замінували частину його акваторії, стріляють потужними снарядами з надводних і підводних човнів.Нещодавно на березі національного природного парку "Тузлівські лимани" на Одещині знайшли мертвих дельфінів. Як пояснив BBC керівник парку, еколог Іван Русєв, тварини не мають на собі слідів браконьєрів. Вони могли загинути через те, що втратили орієнтацію за ехо-сигналами.Російські військові використовують гідролокатори на високому рівні децибелів, а це шкодить слуху дельфінів. За словами Русєва, зараз неможливо оцінити, скільки мертвих тварин може бути у морі.Зруйноване мтале майбутнє?На думку екологів, майбутнє довкілля напряму залежить від того, як саме українці будуть відбудовувати країну після війни."Є ризик максимального використання природних ресурсів для відновлення після війни, наприклад розорення природних територій з мандатом запобігання голоду", - Олеся Петрович, WWF-УкраїнаМожуть збільшитися викиди через виробництво будівельних матеріалів та відбудову. Частину природних територій можуть віддати під забудову для відновлення населених пунктів, вже з'явилися нові сміттєзвалища з залишків зруйнованих будівель та "кладовища техніки".Разом із тим, чиновники заявляють, що Україна підтримає європейський зелений курс, який стане орієнтиром під час відбудови. Міністр захисту довкілля Руслан Стрілець розповів, що Україну долучили до європейської програми Life, яка фінансує проєкти у галузі екології й має величезні бюджети.В Україні вже щороку фіксують рекордний рівень спеки, каже Євгенія Засядько з "Екодії", питання зниження викидів в атмосферу є вкрай нагальним."Можливо, коли ми будемо відбудовувати міста, ми зможемо зробити їх більш екологічними, зменшити кількість автомобілів, прокласти велодоріжки, підвищити енергостійкість наших будинків", - сподівається еколог.Можливо, це - шанс не лише відмовитися від нафти й газу Московії, але й позбутися залежності від викопного палива загалом. Джерело BBC Україна

«Наші громади встановлюватимуть отримані генератори у Пунктах незламності, лікарнях, соціальних установах. Дякую німецьким партнерам за підтримку. Разом ми сильніші», – зазначив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентин Резніченко. Генератори бензинові. Їхня загальна вартість – 150 тисяч євро. Про це звітує Облдержадміністрація. «Це не просто техніка. Це світло та тепло, які будуть мати люди, навіть якщо ворог знову знеструмить область. Громади регіону отримують найнеобхідніше саме зараз», – наголосив перший заступник голови Дніпропетровської ОВ Володимир Орлов. Він додав, що таке регіональне партнерство – це знак підтримки всіх українців, які нині борються за незалежність. Водій Микола віз обладнання з Кельна три доби. Каже, звик до великих відстаней. «Я за кермом фури вже 20 років. З початку війни керую гуманітарними вантажами. Минулого разу ось ліки були. Нині генератори. Кожен рейс дуже важливий та відповідальний», – сказав далекобійник Микола. Два генератори передали Губінісській громаді. Вони працюватимуть у місцевих Пунктах незламності. «Підтримка дуже до речі в цей надскладний час. У нашій громаді 25 населених пунктів. Проживає майже 18 тис. осіб. Чи зможемо створити для них додаткові локації, де можна зігрітися та зарядити телефони», – розповів голова громади Петро Єрьоменко. Постачання генераторів – від Міністра федеральних, європейських та закордонних справ та засобів масової інформації землі Північний Рейн-Вестфалія Натаніеля Лімінські, Генерального консула України в Дюссельдорфі Ірини Шум, співробітників громадської організації «Синьо-жовтий хрест» у Кельні. Також у Дніпрі з'явились нові автобусні маршрути до віддалених районів міста.