Новини Нікополя - nikopoltoday.com

Всі публікації з тегом поезія

Нікопольські поети запрошують Вас на творчу зустріч
Нікопольські поети запрошують Вас на творчу зустріч
Нікополь 2020-01-10 01:46:46
Як стало відомо NikopolToday, у бібліотеках міста цілий час велелюдно. З початку року, наприклад у Нікопольскій бібліотеці №3 вже встигли відбутись майстер-класи та "Турнір з Шахів". Зараз бібліотека №3 запрошує Вас на творчі зустрічі з нікопольськими поетами.Про це NikopolToday дізнався з посту на офіційній сторінці Facebook НБ№3. У Нікопольських бібліотеках як ніколи велеллюдно з 2020 року. Нові події варто відвідати ентеллектуальним мешканцям нашого міста у наступні дні.За отриманими даними, 11 січня відбудеться Творча зустріч під назвою «Моя творчість-це народження довжиною у життя».Тому вже незабаром поціновувачі поезії у Нікополі запрошуються на літературний захід до бібліотеки №3! На творчій зустрічі Ви зможете зустрітись із відомою у Нікополі поетесою, Галиною Чабановою.А ось 18 січня нікопольці можуть піти туди на Психологічний тренінг «Ваша карта мрії».Нікопольська Бібліотека №3 обіцяє, що у січні та взимку ще буде багато нових цікавих імпрез для нікопольців.Автор Флоріан КвітРаніше ми писали, що до шоубізу України поверунлась відома музична група, яка раптово зникла у 2016 році.Також ми публікували фотоекскурсію про Нікополь з минулого: пригадайте, яким місто було раінше.
Як виглядає Нікополь вночі без зими (фото)
Як виглядає Нікополь вночі без зими (фото)
Нікополь 2020-02-05 20:24:03
Нікопольчанин, Євген Поночовний, не чекаючи снігу, вирішив прогулятися ввечері по вулицях рідного міста. Під час прогулянки він зробила кілька фото і поділився з ними з друзями в мережі Facebook. Також представимо і фото двох інших фотографів з Нікополя. Вечір йде, приходить ніч, а разом із нею тільки мафія але і творчі люди, що отримуют натхнення від порожніх вулиць міста. Про це NikopolToday передає від Нікополь Арт. Кругом зажгутся фонари,И свет в домах душе так дорог.Гулял бы ночь я до зари.Люблю вечерние прогулки,Хожу я часто дотемна.Родные с детства переулкиВлекут приветливо меня.Вечерний город весь как сказка,Огни на небе, на земле,И суток близится развязка,И всё смолкает в тихом сне.Тарас ТимошенкоФото з групи "Гарний Нікополь".Фотографи Євген Поночовний / Костянтин Аверков / Павло ГусєвТакож ми нагадували, що за дискримінацію в Україні можна потрапити за грати. ЛГБТ також люди!До речі, Вам буде цікаво побачити, як виглядає передмістя Нікополя - підсніжники пробиваються.
-I- (вірш українською латинкою)
-I- (вірш українською латинкою)
Нікополь 2020-02-10 11:35:40
Розділ "Власна думка" від NikopolToday - це також і можливість мешканцям Нікополя поділитсь своєю творчістю із іншими.Надсилайте свої твори на нашу пошту [email protected] і ми обов'язково все опублікуємо. .ya xapavsya za lyudej,yak za ostannyu nadiyu~-samotnist`-ci tortury bolily meni,-ale-lyudy jshly, - gorily…opalyvshy dushu moyu.dyxayu kysnem - alkogolemcya samonist` ryatuye,zberigaye mene vid bolyu.-morok-:nadiyi, lyubov, spodivannya!lysh popil v dushi,na rukax moyix rany…ya lechu u bezodnyu,ne xochu nikogo tyagty-iz soboyu-yak xapatys` za nyx,tak dovgo,.. beztyamno- tyamysh -ne tvoyi, chuzhi!i roky - u bezodnyu...iz nymy pishly-I-o9121∞~Rayan Riener
СоловейКо - Нікополь Арт
СоловейКо - Нікополь Арт
Нікополь 2020-02-25 02:29:02
Творчість лікує і продовжує життя, як стверджують науковці. Надсилайте свою творчість на нашу пошту [email protected] і обов'язково опублікуємо це!Рубрика Нікополь Арт від NikopolToday - відкриває двері для Вашої мистецької реалізації.Нагадуємо: Талановита українська співачка оголосила війну сміттю в Україні, щоб врятувати майбутнє. Шанс є!СоловейКоШахтарський край...Злочинное кубло...Край сірих сажі тінейІ обуглених дерев...Тут,  Соловей, в безвиходіЗагинув...Він отруївся чорною Калиною сердець людей.В безвиході, літаючиКругами над...Він мріяв безнадійноОдну за іншою надію мавАле, як завжди, - безнадійноЛітаючи, він щось шукавВін вірив в те...Про що давно усі забули.І все шукав собі, шукавУ сірім сніжнім попеліЛітав й літав...І безнадія їла солов'яА він у відповідь - боровся,Мов уто мале дитя...Розглядаючи у попелі - життяМріючи, вірячи, плекав НадіюАле помер, одного дняОтруївшись чорним вугликомТаке сумне життя...В сірий попіл впав,Не залишилось надіїВ грудях - зупинилося сердечкоА на тому місці, де пропавВиросла червона калина…6 грудня 2012Rayan RienerФото PinterestРаніше ми повідомляли про сміттєве майбутне Нікополя, яке вже настало. Також ми попереджали, некомпететна та корумпована влада України не врятує країну від коронавірусу. 
ЕкоПанк: що це таке?
ЕкоПанк: що це таке?
Нікополь 2020-02-26 17:17:42
З'явилися нові течії, такі, як #solarpunk і #ecopunk. Кліматичні зміни та передчуття їх наслідків на несвідомому рівні турбує мільйони людей. Крім того, є інформація про те, що найсильнішим чином змінюється частота коливання Землі. Так звана частота Шумана, на зміну якої впливають фактори, що відбуваються у геомагнітній, кліматичній та техногенній.Ці зміни спровоковані діяльністю людства. Зараз, очевидно, що люди відчувають зміни планети і необхідність задуматися про те, що відбувається.Тільки від нас самих залежить доля людства і чи вона взагалі буде / фото ArtStationЭкоПанкКаждый день я думаю о том, что вокруг меня слепые и глухие люди, которые не ведают что этот мир движется в пропасть. Климатические изменения будут необратимы к концу этого века, но изменения начнут происходить гораздо раньше и мы уже наблюдаем это. Всем, кто будет рожден в следующем веке - будет очень несладко. И не важно, где родится человек. Мир после экологической катастрофы и с израсходованными ресурсами будет похож везде. Смерть и отчаяние, массовые миграции беженцев и конфликты за природные ресурсы: чистая вода станет причиной убийства. Но сейчас абсолютное большинство людей в любом обществе занято лишь только тем, что потребляет ресурсы и пытается получить больше денег, чтобы потреблять еще больше. Новый телефон, гаджет, мешки с одеждой, машина одна за другой. Ваши дети будут проклинать вас, когда будут сражаться за глоток чистой воды.Варте уваги: Унікальний музичний гурт Go_A представить країну на Євробаченні 2020!Я просыпаюсь с мыслями об этом, я пишу много новых историй о том, что делают люди и как это будет выглядеть в итоге и я засыпаю с мыслями об этой, в кромешной темноте, где я не вижу света в глазах окружающих. Получаю лишь истошные вопли отовсюду: "хочу трахаться еще больше и больше!" И я вновь засыпаю со слезами на глазах. К чему мы идем?Якщо людтсво не змінить свій спосіб життя - Природа забере в нас все назад / фото images-geeknative-com.exactdn.comКиберПанкМой город - моя сцена, давно утоплен!в радиоактивных отходах, отходящих людейВ очередном запое, забывших полить цветы на балконеиссохших в надежде, что вспомнят...То время, когда были еще живымиМой город - кладбище, дно подростковпоглощенных смартфонами, в коннектеПод столбами-крестами, под сетью!.. смотрящий в другой мир, давно вне игры...Где в реале дети режут вены, играя в палате № 6,Мой город - киберпанк на игле ЛСДперед тем, как уйти в More Kitov ~Последний панк отрезает себя от сеть/стемы,чтобы стать последним эмо, со слезами смотрящим на то, как!сверху тянут за сеть, для всеобщей игры...Мой город - забыл о мечтах, в его центре - кукловоды~ Здесь, в онлайне - никто не вспомнит,когда экопанк посреди руин, в противогазе Будет высаживать на мусоре наших бессмысленных костей, на том месте, где был Мой город, - цветы <323. 12. 16...Автор Rayan RienerКожен із Вас має право голосу й право на свободу слова, що захищено Конституцією України. Надсилайте свої думки та творчість на електронну пошту "Нікополь Сьогодні" - [email protected] із помітками "Власна думка" або "Нікополь Арт". Нагадуємо, бідність та безправ'я в Україні, спровоковані безкарною корупцією доводять українців до самогубств. Варто знати, що влада буде переслідувати всіх, хто становить загрозу корумпованій системі рабства. 
Прошу, Врятуй Нашу Землю - ековірш
Прошу, Врятуй Нашу Землю - ековірш
Нікополь 2020-02-26 23:19:07
Можливо, саме ти врятуєш нашу Землю? Час поезії на NikopolToday, розділ Нікополь Арт. Надсилай свої вірші на пошту [email protected]Прошу, Врятуй Нашу Землюшукаю рай уві сні,немов мокурен між світамиміж жахом та страхом, -не розквітнуть пелюсткивдягаючи гакуранперед людьми....Ватару посеред стін~в кінці кінців, у мене нічого немає,окрім надій та моїх рядків.своє життя приношу у жертву,за чужу провину:щоб зберегти на світанку,бодай одну рослину....на Землі, де вже немаєжуравлів.29. 08. 18. Rayan RienerФото PinterestНагадуємо, ціни на продукти харчування можуть злетіти вгору через теплу зиму і неврожай, внаслідок цього. Також у Марганці знайшли тіло утопленика у річці Токмачка. 
Дно - Нікополь Арт
Дно - Нікополь Арт
Нікополь 2020-03-02 04:17:05
Поезія не для всіх. Можливо, саме ти врятуєш наш Нікополь від забуття? Час поезії на NikopolToday, розділ Нікополь Арт. Надсилай свої вірші на пошту [email protected]!ДноНочные выстрелы под небом,сверкают звезды, поднят взгляд.Что вообще тут происходит?!Скорее бы куда-нибудь назад…Я задыхаюсь в этой Бездне;на этом дне мне места нет!!!Мне жаль всех Вас, кто тут,..ведь это преисподняя, знайте.Не виноват, что не хотите знать!Пустырь и пустота сознания,во взглядах и движениях людей.Пустые окна, мусор и стенания…И думаю, Вселенная смеется с Вас.Дома и здания за день крушатся,Вы жутко заливаетесь бухлом…И что ни делай, - бесполезно.Ведь ваше ДНК не знает о другом.А Мир, в отличие от Вас, иной!Везде зависимость мышления,сплошной стеной, и не стучи!..Последняя искра надежды…но в головах одним лишь бурьяном.Над Вами те же звезды, что везде,а все боитесь, ненавидите вокруг.Вам уколоть и укусить в два счета,а улыбнуться хоть кому-то, жуть?..И неужели Вы для этого живете?!Мне мерзко, стыдно знать о том,что я родился здесь, в роддомегде за забором разрушенный завод.Что я, и многие другие неизбежно,все детство провели в среде,где под ногами стекла и шприцы.Беги! ...отсюда каждый встречный,скорее, не смотри назад! Беги!Ведь дно затянет Тебя в бездну…Но дальше, далеко отсюда - свет.Я умоляю, лишь не медли…Туда, где воплотишь свои мечты.* * * Зачем пишу стихи, на что?..Самому бы знать, ноне вовремя. Я родился тутЯ явно, не тот час и слог.Затуманилось сознание,но я счастлив мелким радостям;что судьбою мне брошены,будто псу подворотному.16.07.15.Rayan RienerФото PinterestПомираючий Нікополь - фото руїн з центру міста не для слабодухих.Корупція в Нікополі - знищить мрії Ваших дітей і забере останню надію на майбутнє.
Квіти Сакури: пророчий вірш про кінець людства
Квіти Сакури: пророчий вірш про кінець людства
Нікополь 2020-03-11 22:01:30
Квіти Сакури Земля повстала проти людейА вони ж її так любили:Саджали дерева, бруд не робилиДеревам й Лісу жертви приносилиЗемля повстала – нічого не спиталаА вони ж її так любили…А що вже казати про нас?Ми права не маємо жити!І  квіти й листя сакури зотліло,Бо не пішов ніхто на неї споглядатиЯк і природа вся зомліла, оскаженілаА може дзеркало вона нам?Бо душі теж в нас затверділи!2011-Rayan Riener-
Я - Сміття - вірш
Я - Сміття - вірш
Нікополь 2020-03-13 17:16:25
Я-МусорТы всё забудешь..Всё, что было с нами.Укутает туманным прошлым,Уйдут воспоминания..Под снежным одеялом,Сложно мне согреться..Я знаю ты забудешь..То, что я живая..Мусором и грязьюнад твоим забором,Это я валяюсь,Ты не замечаешь..Вера и надеждаВсё во мне прогнило,Больше не мечтаю,Быть одним единым.Мятым от обиды,Скомканным от злости,Выкинут листочек,С нашим общим прошлым.Осенью останусь,Холодом внутри..Всё еще живая..Мимо проходи.Напряженность в теле,Отупелый взгляд..МЫ ЖЕ ТАК ХОТЕЛИ!?В ОБЛАКАХ ЛЕТАТЬ..!У тебя сгорели,Чувства все внутри,Мир мой чёрно-белый,Только не смотри..Не хочу заставить,Дать тебе понять,Какого родного,Любимого терять..Растоптавши душу,Пнув её ногой,Мусор разложился,Ты идёшь домой..- Дарина Каспер -
- щоб впоратись із цим життям -
- щоб впоратись із цим життям -
Нікополь 2020-03-16 00:12:22
~- щоб впоратись із цим життям -якби я міг, змінити щось на краще - то феніксом би був, згорів би у вогні, най марноале не зрадив би собінема за що, немає й за кого й забутичи марю я у тіні, мглі, що забива мене щодняя просто хочу вірити у світлощо в житті, що є - життяне те, що міг би я забутиале насправді, хто вана - любовя не хотів, але мав нею бутизаради трьох: надії, віри, тай любові...навіщо жити? як вода - отрутаза що мені тортури ці? скажіть!я не могу. й не волію забути...що все це справжнє - хай би все забуть!!!і так хотів, в куточку своїй душі, бодай надію, крапельку добраа все - нема. навколи лише туга!як болячє - хай заберуть вже небеса!навіщо жити? що зрада - то лисиця хитрунаі кожне слово моє - бите...то все є досвід - скаженого, життя.любов не та - про що всі мріють люди.і все одна - лише самісінька однаНавіщо, дихати у тузі?як помиратиму, - одна...це все, моє життя- pain - inside - rayan riener~
Жити у власному світі: квір-поезія
Жити у власному світі: квір-поезія
Нікополь 2020-03-16 09:01:42
Жити у своєму СвітіЯ хочу жити в такому світі,Де немає лисих людей...Я хочу жити в такому світі,Де при слові би: ти, - «гей?»- Виникає лагідна усмішкаЯ хочу жити в такому світі...Де: світ, доброта, чистотаЯ хочу жити, так хочу жити...Але світ «цей», - лише порожнеча.(2007)Жить в своем МиреЯ хочу жить в таком мире,Где нет лысых людей…Я хочу жить в таком мире,Где при слове бы: ты, - «гей?»- возникает добродушно улыбкаЯ хочу жить в таком мире…Где: мир, доброта, чистотаЯ хочу жить, хочу жить…Но мир «этот», - лишь пустота.(стих написан в 14 лет)- rayan riener -
Повернення на Батьківщину / арт-карантин
Повернення на Батьківщину / арт-карантин
Нікополь 2020-03-27 09:27:33
Поезія російського емігранта. Росіяни тікають з Московії зі словами відомого поета на вустах: "Прощавай не мита Росія..." Невже незабаром очікуваний розпад РФ та ганебна втеча Путіна? Чекаємо із нетерпінням, разом, із NikopolToday. ВОЗВРАЩЕНИЕ НА РОДИНУМеня снова спросят, хочу ли вернутьсяВ страну, где бандит и убийца герой.В страну, что живёт за счёт масляных скважин.В страну, что болеет и бредит войной.Где врач и учитель живут за копейки.В страну, где задушены правда и честь.Туда, где людей пытают в застенках,А старикам часто нечего есть.В страну, где холоп обожает тирана.Где власть и попы людей держат за скот.Туда, где всем лгут постоянно с экрана.В страну, где полезен всегда идиот.В страну, где умы прозябают в болоте.Где водка и жлобство средь главных идей.Туда, где ты завтра сгоришь в самолёте.В страну, где ракеты дороже детей.Туда, где в народе лишь воры в почёте.Где гнусный чекист всегда на посту.В страну, ту, чья совесть расстреляна в спину,Зимой в феврале, на Немцовом мосту.Ярей Тенгри(Март 2020)Нагадуємо, Природа виграла найбільше від пандемії коронавірусу - повітря та вода очищаються шаленими темпами!І також відповідь на запитання: чи залишаться в нас права та свободи під час суворого карантину?
"Yuakura" ( verse )
Нікополь 2020-03-28 13:10:30
* Юакура, - українська вишня, в протиставлення японському слову "Сакура". Юакура*, - білі твої пелюстки…Твої квіти ніжно-білі, мов кісткиТвої квіти блідно-білі, мов моєЛице. Твої квіти  знов зацвіли…Вітре! Тільки ти мовчи, прошу!Не здувай прекрасні квіти, тихоТи засни. Не руйную мою красуНе тріпай за душу мою. Стихни!Просто квіти  мої обмини дущі,Зникни Вітре, прошу, сльози…Тають на моїх очах. Тихше серцеТак не бийся, біль лише в очах…Тихше Вітре, а якщо подмеш…Трошки ти подми. Не тріпай, а -Тільки обніми. Не суши обличчяСльози обітри, не тріпай волоссяКвіти юакури в подих ти візьми…І облий мене, зненацька. Ними,Тільки трошки, і в волосся заплети.Yuakura* - your white petals...Your flowers pale white as boneYour flowers pale-white as myFace. Your flowers blossomed again...Wind! Just you be quiet, please!Do not blow away the beautiful flowers, quietlyYou go to sleep. Do not destroy my beautyNot tripay for my life. Blows!Just my flowers pass duschi,Disappear Wind, ask the tears ...Tayut in my eyes. quietly heartSo not Fight, pain only in the eyes ...Quietly wind, and if podmesh ...A little you podmy. Not tripay, but -But Let's embrace. Do not land faceTears obitry not tripay hairFlowers in yuakury breath you take ...And oblyy me by surprise. them; Only a little, and hair plait.* Yuakura - Ukrainian cherry, by contrast, the Japanese word "Sakura".Раніше ми повідомляли про авто, на яких буде легше врятуватись із інфікованого китайською заразою міста. 
Сніжинки Душі | вірш
Сніжинки Душі | вірш
Нікополь 2020-04-03 14:00:05
Сніжинки ДушіВулиці тануть, пищать горобці,А я помираю, - в утробі своєї…Душі. Вона улітає в теплі краї,Вона помирає у теплій крові…І ходжу по вулицям в мареві…Мрій. Таких нездійснених, - яНачебто і не німий, мої думкиКричать про себе на весь світ!Ні! Ніхто не чує! Позакривали,Вуха ватою і йдуть, і вирячивсь,Про себе щось бормочуть; йдуЯ далі й далі, і все один – один.Я мов метелик той, що взимку,Народився, й не там де треба і…Не в ту годину, не в той час. ОтоЙ тому один я, - буду назавжди.І день за днем, і ніч за ніччю, і…Рік за роком протечуть. І я помруІ це одвічно, - замкнеться круг…Опісля, в когось сльози потечуть.Травень 2012Улицы тают, пищат воробьи,А я умираю, - в утробе своей...Души. Она улетает в теплые края,Она умирает в теплой крови...И хожу по улицам в мареве...Мечты. Таких несбыточных, - яВроде бы и не немой, мои мыслиКричат ;;о себе на весь мир!Нет! Никто не слышит! закрыли,Уши ватой и уходят, и пялятся,Про себя что-то бормоча; идуЯ дальше и дальше, и все один - один.Я как мотылек, что зимой,Родился, и не там где надо и...Не в тот час, не в то время. ВотИ поэтому один я, - буду навсегда.И день за днем, и ночь за ночью, и...Год за годом протекут. И я умруИ это вечно, - замкнется круг...Затем, у кого-то слезы потекут.~
VanitaS | вірш
VanitaS | вірш
Нікополь 2020-04-06 17:35:33
Звезды падают медленно, гаснут.Держу в руке свой череп…Все в этой Вселенной временно,словно дождь, снег да иней.Свет погаснет, но жизнь останетсяЯ - уйду, Ты - придешь, на время.Как и каждый из нас - лишь искра;мы светимся, без цели, значения. ______________Зірки падають повільно, гаснуть.Тримаю в руці свій череп...Усе в цьому Всесвіті тимчасово,немов дощ, сніг та іній.Світло згасне, але життя лишитьсяЯ - піду, Ти - прийдеш, на час.Як і кожен з нас - лише іскра;ми світло, без мети, значення.26.07.15.
Чи буде майбутнє України світлим?
Чи буде майбутнє України світлим?
Нікополь 2020-04-12 22:51:55
Де знайти?..Де знайти Свободи в Україні?Де напитись з Правди джерела?Де у водах Істини омитись?.. Може, кажуть, де на острові Дніпра.Як скажене марення брехливе,цю отруту "Влади" загнобить..?Як, у демократію вдягнутись? Кажуть, не здаватись треба, йти.Як усім дійти до праведної цілі?Віра дійсна видна лише по ділах...Все, що маємо зробити, - крок:Лише до дії, кажуть; тільки так![16-12-13] Львів | Нікополь_____________Но вновь за что, нам кара эта?! Смыкаются щупальца войныИ в Варшаве, Риге - техника стоит Москва - везет очередной конвойА мы? Словно ринг для игры,на крови... Вновь! (Вопрос!)Украина моя, почему снова ты?Кто союзники наши? (Вопрос!)Псевдо ЕС , с псевдо свободой, США ?Умиленная Польша , слабая Грузия ?Но и, уж точно, не Москва !!!Мы одни, - сами себе союзники...Но вновь за что, нам кара эта?..13. 08. 14.____________МудакМи стоїмо тут без зброї,із правдою на вустах!А свиня у межигір'ї нас вбиває,за свободу слова,з-за власних барикад!Янукович - вийди до людей без зброї!Ти так боїшся зброї, що на наших вустах!Ми - сила ! Ми - еліта ! Ми - нездоланна правда !А ти - звичайний мудак!!!____________В якій країні ми живемо?!О, Боже мій!В якій країні я прокинувсь?Одного ранку...Де б'ють дітей йСтарих наших батьків...Кийком забити хочутьПравду!Помиями облили лжі її...І влада - є злочинноє кубло !Міліція шпигує вже за мною...Мільйони українців вже- Повстали!І хочуть лиш одного:Свободи, Правди, і Життя без крові!Вільного Життя!..03. 12. 13. ( Нікополь )___________Як Росія помре, - Україна оживе!Ми поглинемо власні земліМи повернемо їх із полонуДочекавшись хаосу з півночіСходу... ~ У період Імперської Ночі!Повернеться земля до матусіУ своє культурне затишне лоно.Ми вернемо усе, коли Росіябуде конати із болю...Землі зграбовані і обманутіВи - повернетесь до Матері.Зло Імперії повернеться до себе(кусаючи інших - вкусить себе)! Немов у притчі про блудного,неслухняного сина;як овечка, до зграї культурисвоєї Країни, - Батьківщини...Ми пройшли зло , через всеА Росія - помре та сконаєу муках та відчаю, за все:за злочини, вбивства, брехню...2013_____________Пливе кача в нікуди...Пливе кача, люди усе плачуть,Порошенко й Тимошенко - по трупахдо влади і грошей скачуть...І паплюжиться кров Героїв святая.Ті, що вбили їх - не понесуть кари...Ті, що катували нас - олігархам не цікаві...Їм би гроші , їм би влади, а що ми?Ми їм даємо влади... (?)Пливе кача, Україна плаче...1 квітня 2014____________А серце так щемить...А серце так щемить від смутку того що було!Ой, як болить! Ніколи не забуду я героїв!Ніколи не забуду, що бороли й перемоги!Не будьмо забувати, що ми вимагали!Не Джабба-хатів, і не Юль з косою,Ні Дартів Вейдерів, але й і не ПР-гандонів!Якого біса відбувається, питаю я?!За що ми мерзли, і кістками лягали українськії герої?!Не смійте забувати наших героїв!Не вірте минулим чортам!Хто що - мав вже час показати у полум'ї...Майдану, - як символу честі і гідності нашого життя! Між іншим: хочеш сексу але страшно? Психологічні поради для тебе. 
Руйнуюча Квітка | вірш
Руйнуюча Квітка | вірш
Нікополь 2020-04-18 00:35:02
Руйнуюча Квітка DESTRUCTIVE FLOWERIn the middle of an impersonal desert,where the mute wind picks up my dry petals.I no longer need anyone, a long time agoAll life has turned into an outletSearch for ways, doomed to wander the soulBehind the door there are new doors...And only with the best friend - meI find an outlet, time after time,Wiping his hands in the blood and callusesInside my ecosystem, I'm not looking for supportOnly fruits, giving from hands, trembling stems,for every hungry soul.Thoughts are like a seed, sowing down the wind,Hope that should blossom in the desert!I do not regret the dying monsters in the wasteland,Blinded minds that only want more and moreBlood; while hungry mouths in the wilderness have dried up.Medieval vampires continue to feast - drink,A poisonous kiss, with chapped lipsAll moves are calculated, physics and chemistry are the same...In the natural dance of symbiosis,Parasites are marred by the power of mathematical lawsAnd the coming death from those,Whom "artificial" was called.Under the dust of sand, the bones will not tell,who heroically deceased, and who of them is a monster.~РАНЯЩИЙ ЦВЕТОКПосреди безликой пустыни,где немой ветер забирает мои сухие лепестки.Мне никто больше не нужен, давноВся жизнь превратилась в выхода Поиск путей, обреченной скитаться душиЗа дверью которой - новые двери…И только с лучшим другом, - мнойНахожу выход, раз за разом,Стирая руки в кровь и мозолиВнутри своей экосистемы, я не ищу поддержкиТолько плоды, даря из рук, дрожащими стеблями,каждой голодной душе.Мысли как семя, сею по ветру,Надежду, что должна в пустыне расцвести!Не жаль мне погибающих монстров в пустоши,Ослепленных умов, что желают лишь больше и большеКрови; пока рты жаждущих в пустыне пересохли. Средневековые вампиры продолжают пир - пить,Ядовитым поцелуем, с потрескавшихся губВсе ходы просчитаны, физика и химия едины...В природном танце симбиоза,Паразиты омрачены, властью математических законовИ грядущей смертью от тех, Кого “искусственными” нарекли.Под пылью песков, кости не расскажут, кто геройски усопший, а кто из них монстр.28. 08. 18.
Нехай | вірш
Нехай | вірш
Нікополь 2020-04-18 22:19:42
Пусть...Пусть говорят, я старомоден,Пусть  говорят, ушёл тот стиль.От чар твоих я несвободен,Держать себя, уж нету сил.Горит свеча, я жду заката,Чтоб любоваться красотой,Чудесной красотой, мне надоЛишь представлять, что ты со мной.Я не боюсь прикосновенийТвоих прекрасных, нежных рук,Но я страдаю от волнений,В мечтах касаясь твоих губ.В тебе я вижу отраженьеНебес, Земли, воды, огня ,И то чудесное мгновенье,Когда скажу: «Люблю тебя!»Хоть я люблю тебя, страдаюИ по ночам совсем не сплю,Простого я не понимаю:С чего признаться не могу?Я лишь боюсь всегда провала,Боюсь неловкости потом.Я трус! Судьба готовит жало,Не защититься мне щитом.Пройдёт весна и лето, осень,Зима мне раны заживит,Любви оковы сладко сбросив,Любовь другая всё затмит.И я на это уповаю,Ужасно этого хочу,Но не нужна уже другая,Я лишь тебя теперь люблю.Автор Андрей ПлатоновичНагадуємо, у місті Дніпро встановлено новий антирекорд.
Обирай | вірш
Обирай | вірш
Нікополь 2020-04-20 12:57:26
ВыбирайСмешались краски неба в лужах…Набухло солнце, как уста…Мой слух ласкает птичий суржик…Наука сущего проста:Жизнь по себе сама прекрасна.Все остальное – лишь декор,Как для болонки – бантик красный,Для Карменситы – матадор…Язык «понтов» многообразен:Для куртизанки – палантин,Для Тайсона – синяк под глазом,Для нувориша – паланкин.Бог – это  Бог, но не оклады,Что обрамляют Божий Лик.Не скроешь сухость губ помадой,Когда из горла рвется крикОтчаянья иль жажды власти,Утраты, радости, тоски.Караты не заменят счастья,Коль сердце рвется на куски.Вот в чем вопрос: «Быть иль казаться?»Наш мир – большой иллюзион…Ужасным Гудвином считаться…А кончить как Наполеон…Слетать с небес небезопасно...Не забирайся высоко…Жизнь по себе сама прекрасна…Все остальное  - art deko…   Автор Елена Гурова 
Жити за мрію | вірш
Жити за мрію | вірш
Нікополь 2020-04-20 21:20:54
Жить за мечтуЗачем же жить, если тебя не любятЗачем страдать, переживать, и ждать,Ждать то, что никогда не будеттвои мечты в реальность воплощать! Жить надо, чтобы за мечту бороться,любить назло всем глупым языкам,надеяться, что все свершиться,наступит рай, который ты создал!Автор Катерина Никопольская
Білий вірш про темний Нікополь
Білий вірш про темний Нікополь
Нікополь 2020-04-23 14:25:00
НикопольНовое впечатление…Это когда, внутри не шевелится воспоминание, о чем-то похожем, бывшем раньше, или отдаленно напоминающее прожитое, увиденное во сне или подсмотренное в фильмо-книгах.Это как вкус пива из никогда не откупоривавшейся бочки, можно только догадываться, и конечно важно место время и настроение… компания время года, температура, лексика, уважительное отношение к окружающей среде, непроизвольное непредвзятое сиюминутное раскрепощенное свободное и влюблюнное волепровождение встреча интерес интрига тайна загадка искра вспышка огонь.Другое дело когда невозможно проснуться или убежать от чего-то ноги становятся ватными воли нет хочется лечь свернуться калачиком и умереть почти  незаметноРазные стороны одного глаза стервятника вышедшего на свет после долгого сна в темном чулане позабытого солнцем города.Автор Анонім з Нікополя
Кохаю Тебе, кожною клітиною... | вірш
Кохаю Тебе, кожною клітиною... | вірш
Нікополь 2020-05-03 21:58:57
Я люблю Тебя, каждой клеточкой...-Лишь загнав себя в глухой угол,подойдя к отражению в зеркале; в слезах,можно понять и почувствовать,..Нет мнения, описующей жизнь. Что ж, прости!Этот цикл идет без зазрения:у Природы нет совести, глупости, рвения!..- верить в глупости Человечества,лишь иллюзии, придающие смысл.Как ни глупо, банально бы не было:а вправду - "Человеку нужен человек"!Если нет - буду помнить те мгновения, "Мы":чувства, мысли, трепет в душе;Запахи, Твоих рук прикосновения,Воплощенные Тобой для меня, мечты!Не забыть, не унять те мгновения,и ошибки, мной совершенные от и до...Целый список эмоций, ссор и волнений!Но никто не даст мне такой покой,..лишь с Тобой я исцелился и воскрес,Вновь любить Тебя, мой дорогой.-Я люблю Тебя, каждой клеточкой......своего тела и сердца.-Так хотелось бы, сделать все это вечностью!Если нет - то ты уж меня прости.Быть всегда, всему и вся вопреки......как бы ни было, дорожу Тобой.
Кожен день з Тобою... | вірш
Кожен день з Тобою... | вірш
Нікополь 2020-05-05 22:14:46
-від і до від і доце моя агоніяя закохуюсьі вигадую майбутнєяке ніколи не настанеце про меневід і до від і до-Кожен день з Тобою...-Музика лікує, з болем у думках,Як троянди тортури по венах...Згадую про тебе, кожну мить, й тугаз Vivienne Mort в дуеті напруга:"Думаю про тебе, за тобою тужу,і це для мене найжаданніша дружба"та в моєм серці набагато сильніше - кожен день с тобою, згадую як було.І це для мене єдина є таблетка,від болю того, що колись я накоїв:"Хоч по контуру ночі пройду,і мене не стане - забуваю все і вся."...думаю про тебе, за тобою тужу...Завжди, як тебе бачив і ні. У сні....я... де б не був я. В сльозах.А Ти? Не можеш знати, що поруч я, завжди....в думках.-
Offline | вірш
Offline | вірш
Нікополь 2020-05-21 21:39:37
off | lineРозум підказуе – не любити, забути, пітиНе мріяти, кохання своє вбити, збагнути..В серці це відчуття віднайти і тихо його,Раз і придушити. Не думати – а тільки діятиТак неможливо жити. Серце розділене…Йому важко стукати вдень у  день. День.Коли  ж наступить самий день? Болить…Не дивлячись на біль, чогось воно чекає.Невже дурне сердечко вірить ще? А розум?Розум вже збагнув, та серцю не прикажеш Таке дурне, таке дурне, таке мрійливе…Воно усе біжить за почуттями, надіючисьНа щось, що згинуло вже у геєні й пеклі,Туди мій шлях невпинно ллється, як ріка.«На допомогу!» - та вже не чують, ось…Напевно так мені і треба так. Усі закрили,Свої очі. Повідвертали лиця й закрили вухаЇм мене й мого стогнання не почути. Їм –Весело, ось як зхотіли жити. Не думаючи…Про інших, про мене. Ну звісно ж! Я ж…Лайно погане. Так йому і бути, я скажу, хайЯ вже звик, - так буде у житті й надаліНе треба тільки болю підливати у вогонь.Не треба мене бити своїм словом, непотрібно!Не хочу я нічого, тільки б все забути, ВсеО як хочу! Щоб на серці був ричав – клацнувІ біль пішла.  І хочу щоб на голові , вмикаласьКнопка. Така потрібна мені дуже кнопка «Off».- 2012 -
Ще один «Прожитий» | вірш
Ще один «Прожитий» | вірш
Нікополь 2020-06-03 16:10:13
Ще один «Прожитий»Квіти Юакури опада…як нестримні  cльози~В Сіре забуття…як так можна~Жити?Коли серце (в)битеНавіть, сльози моїВсохли!В попелі пустеліРани~мов намистоІ від крові…Так барвисто!І Самотність!..Все цілує, промовляючи:~Існую. Доля я твоя.Знов торкаюсь Рози;Тільки Іншої породи…Я~мале дитяСвіт~лише руйнуєЯ про Все, шкодуюЗнаючи життя.Очі~так закритіІ думки~политіЗгаснуть, в забуття.Ще один, «Прожитий»  21.04.13. (23:30)Цветы Юакуры падают...как безудержные cлёзы ~В Серое забвение...как так можно ~Жить?Когда сердце (у) битоеДаже слезы моиЗасохли!В пепле пустынеРаны ~ как ожерельеИ от крови...Так цветисто!И Одиночество!..Все целует, говорит:~ Существую. Судьба я твоя.Вновь касаюсь Розы;Только Другой породы...Я ~ малое дитяМир ~ только разрушаетЯ обо Всем, жалеюЗная жизнь.Глаза ~ так закрытыИ мысли ~ политыПогаснут, в забытье.
Як Росія помре, - Україна оживе! | вірш без цензури
Як Росія помре, - Україна оживе! | вірш без цензури
Нікополь 2020-06-03 20:44:56
Як Росія помре, - Україна оживе!Ми поглинемо власні земліМи повернемо їх із полонуДочекавшись хаосу із півночіСходу...~ У період Імперської Ночі!Повернеться земля до матусіУ своє культурне затишне лоно.Ми вернемо усе, коли Росіябуде конати із болю...Землі зграбовані і обманутіВи - повернетесь до Матері.Зло Імперії повернеться до себе(кусаючи інших - вкусить себе)!Немов у притчі про блудного,неслухняного сина;як овечка, до зграї культурисвоєї Країни, - Батьківщини...Ми пройшли зло, через всеА Росія - помре та сконаєу муках та відчаю, за все:за злочини, вбивства, брехню…2013
Unrequited | вірш
Unrequited | вірш
Нікополь 2020-06-04 11:48:36
Unrequited。Сама народжена із психо-травм,вона дає мені дитину за дитям。   Єдиний спокій, - темрява та хаос;Розхристаний Метелик Сну, дарує。Квітень 2013;Сама рожденная из психо-травм,она дает мне дитя за дитям;Единственный покой, - темь да хаос;Растрёпанный Мотылёк Сна, дарит;
-kasUmi- | пісня
-kasUmi- | пісня
Нікополь 2020-06-04 17:32:33
-kasUmi--UROlitos- як грався я із равликом.Моя рука опустилась на самое дно.私は許していない。(Нет мне прощения)Хотя и молил Небо со дна.Лишилася тільки вона. ( Моя душа )My little. Ми такі схожі...Ми разом на дні. Но и оба упали с неба...And where to find the rescue and shelter to? (І де знайти допомогу й укриття?)Нигде. Nowhere. Ніде. ノーホエア。Пора признать и отпустить это, пока не растворились в одиночестве вместе.-Kasumi- маленькая улитка, мы так похожи.
Дихати (Respire) | sonG
Дихати (Respire) | sonG
Нікополь 2020-06-04 20:43:28
Дышать (Respire)Свет засыпает пеплом и тьмоюВ сердце пауки сплели паутину, мгновеньеИ исчез яркий свет, - отнято все возможности любить!Жить…Гниющие кости, - отрешенный взгляд…Не священные мощи, - всего лишь куча дерьмаГнилые мысли, - закрываем челкой глазаОтрешенные души, - дышим, еле живя и…Любовное разочарование! Золото обернулось дерьмомСвященное, - стало не твоей веселой улыбкой, а рвотным пятном!Ты не бабочка, лишь гусеница-паразит. Экскрементируй свою ложь! иГниющие кости, - отрешенный взгляд…Не священные мощи, - всего лишь куча дерьмаГнилые мысли, - закрываем челкой глазаОтрешенные души, - дышим, еле живя и…Жги, жги своё подлое сердце, сжигая предательством преданностьТы все равно не умеешь любить. Не люби! Я-то зашью своё сердце, а твоё - лишь пепел души…Если есть демоны, такие как ты, то есть и ангелыКак свет и тьма, зло и эликсир добра, - верю в это и…Гниющие кости, - отрешенный взгляд…Не священные мощи, - всего лишь куча дерьмаГнилые мысли, - закрываем боль челкой, - наши  глазаОтрешенные души, - дышим одиночеством, еле живяВыживаем чрез дни-мясорубки, веря во что-тоДыша…Вы любили? Если да, то жили, возможно, не зря Light glow
-СтогнаннЯ- | вірш
-СтогнаннЯ- | вірш
Нікополь 2020-06-04 21:39:30
-СтенаниЯ-Я весь измучен -тут мне тюрьма,и будто губы нитью сшитыи руки позади, -закованные в кованные цепи.И даже взор закрыттуманной пеленою.Хочу дышать, но что-то душитХочу писать, но будто...пальцев нет.Всё это сон!!!Но некуда бежать…05|09|14
В якій країні ми живемо?! | вірш
В якій країні ми живемо?! | вірш
Нікополь 2020-06-05 20:25:22
В якій країні ми живемо?!О, Боже мій! В якій країні я прокинувсь? Одного ранку...Де б'ють дітей й Старих наших батьків...Кийком забити хочуть Правду! Помиями облили лжі її...І влада - є злочинноє кубло! Міліція шпигує вже за мною... Мільйони українців вже- Повстали! І хочуть лиш одного: Свободи, Правди, і Життя без крові!Вільного Життя!..03. 12. 13.
Давайте звинуватимо Все! | поезія про правду
Давайте звинуватимо Все! | поезія про правду
Нікополь 2020-06-06 17:05:06
Давайте звинуватимо Все!Давайте обвиним Солнце, что оно хочет выделится?Светит всем в глаза яркокаждый день, каждый год.Иль Месяц, что на небе...мечется, в каждую ночь.А что Звезды яркие себеразбросались в ночи?!И почему бесстыдно цветыоткрывают миру интимное:свои половые уста и мечи?Давайте обвиним уж Всех!!1 сентября 2014____________Давайте звинуватимо Сонце, що воно хоче виділиться? Світить всім в очі яскраво кожен день, кожен рік. Чи Місяць, що на небі... метушиться, кожну ніч. А що Зірки яскраві собі Розкидані у ночі?! І чому без сорому квіти відкривають світу інтимне: свої статеві вуста і мечі? Давайте звинуватимо ж Всіх!!
Еліта помирає!!! | життєвий вірш
Еліта помирає!!! | життєвий вірш
Нікополь 2020-06-06 22:23:38
Еліта помирає!!!Як соромно мені, що не бачив- у нашій країні тисячі героїв!!!Поруч з ними я готовий стати!Не бажаючи нічого у заміну…Нас роками зомбували ЗМІї -“Ми найгірші/ми не варті/ми ніщо”А в реальності, на ділі відбуласяНація героїв і творців життя!І коли усі вони на фронті, із нір вийшла клята вишивата…Що оре лиш: “Слава Україні!”перед цим напившись у  лайно.А на фронті - гине дійсна еліта.Робить геноцид “нова влада”.В чім різниця? - питаю укотре.Я вимагаю винищення зради!!!В час анархії - країна показала,в нас суспільство є горизонталь.І не треба жодних “вертикалей”!Ми наїлись цього вже лайна!!!
Живи [своїм] | філософський вірш
Живи [своїм] | філософський вірш
Нікополь 2020-06-07 15:52:36
Живи [своим]Живи своим добром и жалким грехом.За белой [чёрной] маской - снова маскаТы - есть и Свет и Тьма.Ведь в каждом есть по два зерна...Бери одно, иль два, - не подведи себяЛето 2014
За що вбиваємо (Тварин) | вірш про права тварин
За що вбиваємо (Тварин) | вірш про права тварин
Нікополь 2020-06-07 22:09:19
За що вбиваємо (Тварин)За те, що захищають дитинчат?До смерті захищають…За те, що знають - кожен в зграїбрат!?За те, що є вони живі? Що є… доцільним прикладом гармонії?Яка існує на Землі…Поза людського “болю”.Птахи - співають краще за людей.Природа - її синонім - різноманіття…А квіти, небо, гай дерев?Хто ми такі?Ми - войовничі вбивці і тупі.Бо розум направляємо туди,Із чого наша душа - з ПеклаНесемо смерть, вогонь тортур.Ми - “звірі” жорстокі, жахливіА тварини, то ті, хто за прикладЖиттям своїм дарує, як повинні…У щасті і злагоді жити.2013За то, что защищают детенышей?До смерти защищают...За то, что знают - каждый в стаебрат!?За то, что они живы? Что есть...отличным примером гармонии?Которая существует на Земле...Вне человеческой "боли".Птицы - поют лучше людей.Природа - её синоним - многообразие...А цветы, небо, роща деревьев?Кто мы такие?Мы - воинственные убийцы и тупые.Ибо разум направляем туда,С чего наша душа - из АдаНесем смерть, огонь пыток.Мы - "звери" жестокие, ужасныеА животные, то те, кто в примерЖизнью своей дарит, как должны...В счастье и равновесии жить.
Здрастуй, друже мій з Моксель | вірш про Московію
Здрастуй, друже мій з Моксель | вірш про Московію
Нікополь 2020-06-08 13:56:54
Здравствуй, друг мой с МоксельЗдравствуй, друг мой с МоксельОбезумела у Вас слышал земля,И как декаденты за стены брошены,А на глазах у всех пелена...Так за ложь что толку биться,За пустой погибать урожай?Чему было суждено уродиться,То в Империи и пожинай.Посмотри на соседей - лучше,Им живется в их свободный век,Слухи, что соседу все хуже,А на деле, он как ты - человек.Ты к себе привлекаешь внимание,А на нашей земле от того море слёз,И устали ведь больше вашего,Может стоит нас забыть... - вот вопрос! Я открыто сказать лишь сумею,Говорю как есть, не тая,Друг мой, любишь Родину - я верю!Только побереги от неё нас.2014
Ненароджені [безмовні] вірші | поезія про прокрастинацію
Ненароджені [безмовні] вірші | поезія про прокрастинацію
Нікополь 2020-06-08 20:33:50
Нерожденные [безмолвные] стихиЕсть затерянные стихи,которым из мыслей не удалось родитьсяЕсть затерянные стихи,затерянные на клочках старой бумагиЕсть затерянные стихи,которых никто никогда никто не услышитЕсть затерянные стихи,словно люди, которые не смогли родится.Нерожденные, безмолвные стихив вечности так и не грянут?18 серпня 2014Є загублені вірші,яким з думок не вдалося народитисяЄ загублені вірші,загублені на клаптиках старого паперуЄ загублені вірші,яких ніколи ніхто не почуєЄ загублені вірші,немов люди, які не змогли народиться.Ненароджені, безмовні віршіу вічності так і не прийдуть?
Пливе кача в нікуди | вірш про кризу
Пливе кача в нікуди | вірш про кризу
Нікополь 2020-06-08 22:40:42
Пливе кача в нікудиПливе кача, люди усе плачуть,Порошенко й Тимошенко - по трупахдо влади і грошей скачуть...І паплюжиться кров Героїв святая.Ті, що вбили їх - не понесуть кари...Ті, що катували нас - олігархам не цікаві...Їм би гроші, їм би влади, а що ми?Ми їм даємо влади... (?)Пливе кача, Україна плаче... 1 квітня 2014
Пов'язані-зв'язані | поезія про українців
Пов'язані-зв'язані | поезія про українців
Нікополь 2020-06-10 12:03:52
Пов'язані-зв'язаніМи усі пов’язані-зав’язані.Українці, яких серце шитеОдними і тими самими…Нитками долі роду свого.І у нашій культурі - ми -Єдині! Усі красиві...Нам не страшно, ми сила!Коли рАзом! РазОм!!!Буде жити Україна у світідоти, поки цінуємо всіх!Кожного з нас, і Україну,..нас не зламати ворогам!!___Там де впаде краплина, -розіллється цілий Океан.Ніхто ніколи у цій Україніне лишиться сам на сам.3 вересня 2014***Мы все объединены-связаны.Украинская, которых сердце шитоОдними и теми же...Нитями судьбы рода.И в нашей культуре - мы -Едины! Все красивые...Нам не страшно, мы сила!Когда вместе! Вместе!!!Будет жить Украина в миредо тех пор, пока ценим всех!Каждый из нас, и Украина...нас не сломать врагам!!___Там где падает капля, -разольется целый Океан.Никто никогда в этой Украинене останется один на один.
Поверни мені мій 2007 / вірш про емо
Поверни мені мій 2007 / вірш про емо
Нікополь 2020-06-10 15:23:46
Поверни мені мій 2007“Поверни мені мій 2007!”, - кричиш?Та його тобі хто винен, чого пищиш?Закрий свій писок, бо в мене ЕМОції!І що було такого в тому 2007-му?!Бухло, мат, тютюновий дим, ти?!!Бидло, тільки модне, з чьолкою!?!Мовчи! Бо нічого не знаєш, що є ЕМО!Це - не узкачі, різані вени та кеди!!!Був би емо, - не став би хіпстером…А як дійсно ЕМО, то робив би щосьСправжні емоції - роком не в’язані!Уся та хвиля - лиш модна ефтаназія.Не напиваються, не колються, не вживаютьНе торкається вуст ЕМО шмат м’яса…І тим більш, ЕМО не зраджують!..ЕМО - це стан душі. Справжні емоціїМузика з серця, а не трендові течії!!!ЕМО - це вічні діти, творчі, тендітні…Візьми балончик у долоні ЕМО-кід, ірозфарбуй сірі навколишні стіни!..Щоб усі інші побачили, що одні вони!18 серпня 2014"Верни мне мой 2007!", - орешь?Да тебе кто виновен, чего пищишь?Закрой свой ​​рот, у меня эмоции!И что было такого в том 2007-м?!Бухло, мат, табачный дым, ты?!!Быдло, только модное, с чёлкою!?!Молчи! Ибо не знаешь, что есть эмо!Это - не узкачи, резаные вены и кеды!!!Был бы эмо, - не стал бы хипстеров...А как вправду ЭМО, то делал бы что-тоНастоящие эмоции - годом не вязаные!Вся и волна - лишь модная эфтаназии.НЕ пъянствуют, НЕ колются, не употребляютНе прикасается уст ЭМО кусок мяса...И тем более, - ЭМО не изменяют!..ЭМО - это состояние души. Истинные эмоцииМузыка из сердца, а не трендовые течения!!!ЭМО - это вечные дети, творческие, хрупкие...Возьми баллончик в ладони ЭМО-кид, ираскрась серые окружающие стены!..Чтобы все остальные увидели, что одни они!
Наближається Осінь | вірш про старість та смерть
Наближається Осінь | вірш про старість та смерть
Нікополь 2020-06-10 22:45:32
Приближается ОсеньЖара и духота - украинское летоСменилась в раз нежданной прохладой.Весь день стояла тоскливая тень,Предчувствие какой беды?И дождь обрушился рыдатьНа наши беспокойные головы.А быстрый ветер оторвал листокВесь желтый и отживший молодость…Он бы и рад еще сок Солнца питьДа не вернуть лет жизни.И с ним, и тысячи других -этой переломной ночью сникли. Кто-то брешет, что устал житьНо как лететь, - цепляется за каждую нитьКрича, неистово всему:- я Солнца соки пить еще хочу!И, доживу ли до старости лет?Но, почему бы и нет? Сейчас жить хочу... 18 серпня 2014
Світ - дивовижне місце! | поезія від депресії і для мотивації
Світ - дивовижне місце! | поезія від депресії і для мотивації
Нікополь 2020-06-11 01:23:02
Світ - дивовижне місце!Возможно, Мир удивительное место:И люди в нём, вполне быть может - являются фантазией друг друга...И эфемерны - физические законы.Но,.. люди - никогда не научатся житьтак как нужно, лишь по одной, единойПричине: нет никакого формата,по которому как-то нужно жить…Все пути верны и не верны одновременно,и каждый - тождественен другому.Но кто кого осудит и имеет ли надменно?Кто смеет вообще судить пути другого?Мы в пустоте Вселенной брошены,своими точками искор сознания…На этой затерянной горошинке -чей синий лик давно зовём Землёю.Но большинство, опять и снова жемировоззрение сужает до размера- Пыли!.. (жалкой/серой)что всё летает по нашей квартире.Люди!.. Не стремятся осознать же,до сих пор и до этого бренного часа, -что они - часть невероятного большого!Что больше любого народа и закона.я, не думайте, - Люблю свою Украину.Но более всего желаю одного:смерть принять на планете мира:Марсе, что ждёт рассвета своего…я Люблю Украину, но я - гражданин -дитя этой Планеты, а не клочка земли,народа, в отрезке бесконечного времени.В коем - мы не значим, не существуем.Но, так и быть - я чту принцип гражданинаи мой природный альтруизм - для Мира.Пытаюсь что-то принести и донестив Общество, Мир, что меня окружает…- Где бы я ни был!! Хотя… На самом деле, - всё не важно… Кто знает, может также считает каждый микроб? Зрит себя важным, но…Для Бесконечного - мы никто. И каждый -одна молекула, в капле океана Вселенной.Мы ищем оправдание собственной жизни,но всё же, прекрасно, что есть Сознание,чтоб лицезреть лик величества Вселенной.30 августа 2014---Можливо, Світ дивовижне місце:І люди в ньому, цілком можливо -є фантазією один одного...І ефемерні - фізичні закони.Але,.. люди - ніколи не навчаться жититак як потрібно, лише по одній, єдинійПричині: немає ніякого формату,за яким якось треба жити...Всі шляхи вірні і не вірні одночасно,і кожен - тотожний іншому.Але хто кого засудить і чи має пихато?Хто сміє взагалі судити шлях іншого?Ми в порожнечі Всесвіту кинуті,своїми точками іскор свідомості...На цій загубленій горошинці -чий синій лик давно кличемо Землею.Але більшість, знову і знову жсвітогляд звужує до розміру- Пилу!.. (жалюгідного / сірого)що все літає по нашій квартирі.Люди!.. Не прагнуть усвідомити ж,до сих пір і до цієї тлінної години, -що вони - частина неймовірного великого!Що більше будь-якого народу і закону.я, не думайте, - Люблю свою Україну.Але більш за все бажаю одного:смерть прийняти на планеті миру:Марсі, що чекає світанку свого...я Люблю Україну, але я - громадянин -дитя цієї Планети, а не шматочка землі,народу, в відрізку нескінченного часу.В якому - ми не значимо, не існуємо.Але, так і бути - я шаную принцип громадянинаі мій природний альтруїзм - для Світу.Намагаюся щось принести і донестив Суспільство, Світ, що мене оточує ...- Де б я не був!! Хоча... Насправді,- Все не важливо... Хтозна, може також вважаєкожен мікроб? Бачить себе важливим, але...Для Нескінченного - ми ніхто. І кожен -одна молекула, у краплі океану Всесвіту.Ми шукаємо виправдання власному життю,але все ж, прекрасно, що є Свідомість,щоб споглядати лик величності Всесвіту.30 серпня 2014
Сектор 99 / вірш про смерть українських військових через війну з Московією
Сектор 99 / вірш про смерть українських військових через війну з Московією
Нікополь 2020-06-11 14:51:33
Сектор 99Дякую тобі, Ігоре Берестенко,Дякую тобі, Кузнєцов Антон,Дякую тобі, Руслан Кулібаба,Дякую тобі, Москаленко Сергій...Вас не стало у хмарах небесколи тварини-потвори стріляли…Убивали, з посмішкою на ротахІ тисячі інших честі синів!..Скільки ще янголів впаде з неба?За тебе, за мене, всіх нас!За нашу Свободу, і вибір…А також, чудову країну для Нас.Нікополь, відвідай Сектор 99, у місті тиші та пам’яті минулихТам, де сплять наші військовіНаші янголи-ахоронці Свободи!31 серпня 2014Спасибо, Игорь Берестенко,Спасибо, Кузнецов Антон,Спасибо, Руслан Кулибаба,Спасибо, Москаленко Сергей...Вас не стало в облаках небескогда животные-уроды стреляли...Убивали, с улыбкой на ртахИ тысячи других чести сынов...Сколько еще ангелов падет с неба?За тебя, меня, всех нас!За нашу Свободу, и выбор...А также, прекрасную страну для Нас.Никополь, посети Сектор 99,в городе тишины и памяти прошлыхТам, где спят наши военныеНаши ангелы-герои Свободы!31 августа 2014
Усе, що маю | вірш
Усе, що маю | вірш
Нікополь 2020-06-11 18:14:44
Усе, що маюУсе, що маю - це свої вірші,написані для себе…Усе, що маю - розфарбовані листинепотріб, лиш для себе.Усе, що маю - прозові склепиЇх кладовище, ненародженихУсе, що маю - та не маєш ти,І ні копійки за душею.Усе, що маю - …Розчарування у житті, в собі.08. 07. 14.Все, что имею - это свои стихи, написанные для себя... Все, что имею - раскрашенные листы хлам, только для себя. Все, что имею - прозаические склепы Их кладбище, нерожденных Все, что имею - и не имеешь ты, И ни копейки за душой. Все, что имею - ... Разочарование в жизни, в себе.
Янгол/Охоронець / вірш про відданість
Янгол/Охоронець / вірш про відданість
Нікополь 2020-06-12 17:19:02
Аnqел/ХrаnиtельУтром ли ранним или поздней ночью,I need you, I need you right nowхожу во сне, в другом мире:So don't let me, don't let me downпо перьями устланной тропе,I say your name but you're not aroundобходя топи, спасаясь от грязиIt's in my head, darling I hopeТы был всегда моим светом, моим маякомSo don't let me, don't let me downВ этой темной, холодной пустынеI think I'm losing my mind nowА сейчас откололся о берега, уходящей льдиной- down, up, down, down - Уходя все дальше, растворяясь в этом мире.- down, down, down -Холодная вдали вода - замерзают в ней сердца;- down, down -Направляясь к солнцу, знай, - и до тебя,- down -айсберги не доплыли…`in trying to fly to the sun`...лишь выпали где-то дождем.please, don't leave me down,Мой Ангел, Хранитель…11. 06. 20.
"Дорога в багатокрапку..." Герман Майєр рецензія
Дніпровська область 2020-06-13 22:03:37
"Дорога в многоточие..." // Герман Майер // рецензия    Предлагаю вашему вниманию видеорецензию о сборнике молодого Днепровского поэта и прозаика - Германа Майера: "Дорога в многоточие...". Эту книгу подарил мне лично автор на презентации книги "На Марс" среди руин старого винного завода... Решил не повторяться, в иной, письменной форме, потому желаю Вам приятного просмотра этого психоделического андеграундного видео:                                                                               -Rayan Riener-
Самукоморі: вірш
Самукоморі: вірш
Нікополь 2020-06-15 14:33:13
СамукоморіЯк боляче…Крихкими краплямиЛьоду, зникає серцеМоє… У полоні воліСам, у цій безодні...у темряві…Нема надії більше,Для мене, і без силОстання крапля кровіУтекла, сльозою…На моїх безкровних...безнадії…Очах, сліпих від болюМіж зламаних кістокДопоки попіл віє-виє,Зникаючи в безодні....мати мрії.- 3 січня 2019 -
Де знайти?.. - вірш про справедливість і Україну
Де знайти?.. - вірш про справедливість і Україну
Нікополь 2020-06-18 22:57:15
Де знайти?..Де знайти Свободи в Україні?Де напитись з Правди джерела? Де у водах Істини омитись?..Може, кажуть, де на острові Дніпра.Як скажене марення брехливе,цю отруту "Влади" загнобить..? Як, у демократію вдягнутись?Кажуть, не здаватись треба, йти.Як усім дійти до праведної цілі?Віра дійсна видна лише по ділах... Все, що маємо зробити, - крок:Лише до дії, кажуть; тільки так! [16-12-13] Львів | Нікополь
Епікриз болю: вірш про самотність
Епікриз болю: вірш про самотність
Нікополь 2020-06-21 23:06:06
Епікриз болюДні і Ночі протікаютьУ самотньому холодіЯ – віддзеркалення у калюжі.Мене легко образити;І ще легше – зробити болячеЯ Самота, - забута у спогадахЯ Німота, - хоча безліч думокЩо сплелись у душі, забагатоМене й легко образити;Ще легше – зробити болячеУ повутинні-самотинні…Я помираю морально, і болісноМені нестерпно від вашого холодуТак, мене легко образити;І так легко зробити боляче……P.S. Ви ж бо, - дієва мораль:Водночас, ви ті, хто і робить боляче.19.05.13.Epicrisis of PainDays and Nights flowIn the lonely coldI - reflection in puddles.It is easy to offend me;And even easier - to hurtI Solitude - forgotten in the memoriesI'm Dumb, though I have a lot of thoughtsToo much intertwined in the soulIt is easy to offend me;Even easier - hurtIn the cobweb-lone…I am dying morally and painfullyI have intolerable from your coldYes, it is easy to offend me;And it's so easy to hurt……P.S. You are, after all, an effective morality:However, you are who makes painful.19.05.13.
Пандорум: вірш про нерозділене кохання
Пандорум: вірш про нерозділене кохання
Нікополь 2020-06-23 23:59:25
ПандорумВони ходили завжди майже поруч…Хоча від серця один-одного мали нібиНі-чо-го. Тож, хто наважиться відкритиКохання скрині механізм Пандори?..І вже не тільки доторкнутись до зеркалюА розірвати межі відображення у склі?В надії віднайти, все те, що в прихисткуДуші ховається, - надії. Та все б те і нічогоАле ж ряхтять за спинами їх сірі тіні,Ті чудиська  Пандоруму, у кожного в душіТа ті, хто торкає тінню до рук їх, цілункомДе ж Всесвіт подій? Він в уламках душі…2013
Завантажуйте більше