Всі публікації з тегом переробка

Нещодавно NikopolToday розповідав про те, що Нікополь тоне у смітті. Здається, що це справжня катастрофа для міста, що відлякує європейських інвесторів і розлючує місцевий бізнес та громадськість. Поговоримо і покажемо про те, як у Європі відбувається утилізація відходів. Які зараз існують у Світі сміттєві технології? Та скільки насправді золота в електроніці? А також про одяг з пластикових пляшок й багато іншого, що стане Вам цікаво. Факт: В Україні під легальними і стихійними звалищами поховано від 5 до 10% країни. Це майже як площа Данії та Нідерландів разом узяті. Клімат змінюється, стихійни лиха та епідемії охопили Землю. Здається, що це саме той час, щоб переосмислити своє життя і почати щось робити із сміттям. Стихійні звалища і сміттєві полігони послідовно підривають екологічну безпеку країни, незважаючи на чинне законодавство про пводження з відходами. Як зізнаються експерти, нинішній статус-кво вигідний сірим переробникам сміття в Україні, а для держави «сміттєва» проблема не є пріоритетною.Щорічно українці генерують близько 10 млн тонн побутових відходів, з яких 0,6 млн тонн або переробляються, або спалюється. Це катастрофічний показник, якщо порівнювати з європейськими країнами.«На сьогодні в Україні спалюється 2,7% відходів, а якщо взяти за приклад Європейського Союзу, то там ця цифра доходить до 26%. Якщо говорити про переробку, то ситуація набагато гірша: 43% відходів в ЄС переробляється і повертається до споживання, а в Україні ця цифра - всього 3%», - говорить віце-прем'єр-міністр - міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.Якщо пластик, скло та папір ми ще можемо переробляти, то зі специфічними видами відходів, наприклад батарейками і люмінесцентними лампами, справа йде погано.Сьогодні в країні налічується близько 6 000 сміттєвих полігонів. Сукупна площа, яку займають українські смітники, дорівнює 9 тис. Га, при цьому 1 тис. Га припадають на нелегальні полігони.За словами міністр екології Остап Семерака, 99% українських сміттєвих полігонів не відповідають сучасним нормам.На ситуацію поки ніяк не вплинув закон про сортування твердих побутових відходів, що діє з початку року. Більш того, в минулому році уряд прийняв Національну стратегію поводження з відходами до 2030 року. Цей документ передбачає зниження рівня захоронення побутових відходів з 95% до 30%.Експерти говорять, що без належної інфраструктури, як-то сміттєперевантажувальної станції, сортувальні лінії і сміттєпереробні підприємства, справа не зрушиться з мертвої точки. Сьогодні м'яч на стороні місцевої влади, адже саме в їх компетенції знаходиться фінансування проектів по поводженню з побутовими відходами.Більше про сучасні технології з переробки сміття у відео: У країні, згідно з інформацією Міністерства екології, працюють тільки 22 сортувальних лінії, а з 5 існуючих сміттєспалювальних заводів працює лише один - київський завод «Енергія». При цьому перший в Україні завод з глибокої переробки твердих побутових відходів з'явиться тільки через роки. Він буде побудований під Львом.«За роки незалежності в Україні не було збудовано жодного сміттєпереробного заводу. Всі сміттєві полігони вже давно себе вичерпали, вони не обладнані за сучасними мірками. У всіх містах ситуація зі сміттям однакова, ніхто не вкладає кошти в розвиток цієї інфраструктури. У підсумку йде сильне забруднення ґрунтових вод. Крім того, на будь-якому з сміттєвих полігонів може статися трагедія, як на Грибовицькому сміттєзвалищі», - говорить еколог Микола Щепець.За його словами, на сміттєвих полігонах знаходиться колосальний ресурс органічного палива. Більш того, більшість відходів може бути перероблено і виступити, як вторинну сировину.Що ж гальмує сьогодні ефективне поводження з сміттям? По-перше, зі слів експертів, сортування і переробка відходів витратна справа на тлі практики поховання. Так, закопати 1 тонну відходів коштує всього 120 гривень.По-друге, процес стримує тіньової «сміттєвий бізнес», який часто наближений до компаній, які займаються вивезенням відходів. По-третє, спочатку низька культура роздільного збору відходів у населення і бізнесу. По-четверте, для рециклінгових бізнесу держава поки не надає преференцій, а також не регламентовані правила обов'язкового використання матеріалів з вторсировини товаровиробниками. По-п'яте, в Україні, на жаль, не практикується «розширена відповідальність» виробників тари і упаковки, коли компанія зобов'язана посприяти утилізації або переробки своєї продукції після її споживання. Хоча є надія, що відповідний законопроект скоро з'явиться в стінах Верховної Ради.У будь-якому випадку будівництво мережі сортувальних станцій і сміттєпереробних підприємств обернеться зростанням «сміттєвих» тарифів для населення. Протягом 13 років вони, якщо відштовхуватися від положень Національної стратегії поводження з відходами, повинні вирости 4-6 разів.Як Швеція перетворює свої відходи в золото?Уявіть собі країну, яка закуповує сміття в інших країнах, а її жителі не гребують носити старі речі і здавати пляшки в приймальні пункти. Моторошнувата картина шопоголіків, правда? І якщо ви вже уявили собі забуту богом країну третього світу, то ви помиляєтеся - мова про Швецію, одну з найбагатших країн Європи, яка стала абсолютним рекордсменом в переробці сміття. І сьогодні ви дізнаєтеся, як Швеція перетворює сміття в золото.Всі подробиці у сюжеті:Фото PixelsРаніше ми повідомляли як у Нікополі розходиться бюджет на громадські проєкти.І нагадували що Британія подала на розлучення із Європою: які наслідки для України.

Ми прекрасно знаємо, чиї пляшки засмічують землю, моря та океани. Ці компанії повинні взяти на себе відповідальність за тисячі тонн пластику, які вони виробляють - це короткий виклад обґрунтування судового позову, який Каліфорнійська організація Earth Island, подала проти харчових гігантів.Позивачі хочуть, щоб корпорації були зобов'язані виплачувати збитки, завдані пластичним забрудненням води та ґрунту. Другий позов пов'язаний з освітою та профілактикою: вони вимагають заборонити корпораціям рекламувати продукцію як "рециркульовану", оскільки це створює помилкову віру у клієнтів, що просто кидання пластикової пляшки у відповідний контейнер вирішує проблему. Ну, ні, адже більшість пластикових пляшок просто не підлягає переробці - всупереч тому, що заявляють виробники.Варто знати: Як корупціонери замулюють нам очі та тримають за бидло?10 компаній, зазначених у позові. Це не лише найбільші корпорації харчової промисловості. Ще одним ключовим фактором відбору підсудних були пляшки цих компаній, водолази, що очищають водойми, як правило, витягуються з-під поверхні. Це компанії: Coca Cola, PepsiCo, Nestle, Clorox, Crystal Geyser, Mars, Danone, Mondelez International, Colgate-Palmolive та Procter & Gamble.Відповідачі обережно коментують звинувачення. Цитуючи The Guardian, Вільям М Дермоді-молодший, речник Американської асоціації напоїв, організації «Кока-Кола», «Пепсі» та інших виробників безалкогольних напоїв, запевнив, що «американські компанії з виробництва напоїв вже вживають заходів для вирішення цієї проблеми, скорочуючи споживання нових пластмас, інвестуючи інвестиції збільшити збір наших пляшок, щоб їх можна було перетворити на нові пляшки за призначенням".Передбачається, що лише близько 10 відсотків пластику підлягає вторинній переробці, але Девід Філліпс, директор Інституту "Острів Землі", зазначає, що якщо ми оновлюємо ці показники після того, як врахувати недавній крах ринку переробки, то, ймовірно, лише 5% пластику, що обробляється.Нагадуємо: Час змін настав - екорух залучає до себе ще більше прихильників, які турбуються про навколишнє средовище. Філліпс стверджує, що клієнтів навмисно дезінформували і переконували, що немає нічого поганого в тому, щоб купувати велику кількість пластику, оскільки вони отримають нове життя. "Тепер компаніям доведеться виявити, що вони знають, як мало пластику можна переробити", - пояснює вАвтор Tomash GlenЦікаво те, що у Кривому Розі, можливо, формується нова Силіконова долина - хто український Ілон Маск?Також ми пояснювали, чому не варто вірити побрехенькам про те, що "нічого не можливо змінити". 

Австралія бере відповідальність за свої відходи на себе - з країни припинять вивозити вторсировину, яке можна переробити в нові товари. Зараз Австралія відправляє за кордон 711 тисяч тонн необроблених відходів. Як правило, їх вивозять в азіатські порти. Уряд Австралії вирішив, що не варто віддавати свої сміттєві гроші та заробляти на цьому самостійно.Як виявилось, не варто викидати гроші. На поліпшення сфери переробки виділять 138 млн доларів (мільярди гривень). У планах також створити 10 тисяч робочих місць, і нинішній штат співробітників виросте на 32%. Нова заборона почне діяти з 1 січня 2021 року - не можна буде експортувати пластикові відходи, макулатуру, скло і шини.Джерело Zero Wate

З 2021 року побутова техніка повинна працювати довше. ЄС зобов’язав виробників  створювати продукцію таким чином, щоб її легко було ремонтувати й замінювати окремі частини, а також забезпечувати наявність таких деталей протягом 10 років. Нові правила поки що стосуються лише побутової техніки та освітлювальних приладів. Але єврочиновники вже розробляють такі ж вимоги й для ґаджетів. Сьогодні ремонтувати зіпсовані прилади абсолютно невигідно. Плановане застарівання  (навмисне створення товару так, щоб він через певний час став немодним чи непридатним до використання) –  доведений факт. Ще в 1925 році виробники електричних лампочок (серед яких були General Electrics та Philips) домовилися навмисно обмежити термін експлуатації до 1000 годин. Це мало збільшити продажі та, відповідно, прибутки. Змову через кілька років викрили, але спосіб «стимулювати» покупців взяли на озброєння й виробники інших товарів. Такий підхід активізує економіку, але екологію надмірне споживання... Зараз люди щороку в усіх країнах світу купують та викидають усе більше одноразових товарів або тих, що працюють надто коротко. Звалища ростуть. 

Нідерландський дизайнер Дейв Хеккенс (Dave Hakkens) запустив незвичайний екопроект під назвою Precious Plastic (укр. «Дорогоцінний пластик»), в рамках якого був розроблений ряд саморобних верстатів і відкритий віртуальний магазин, купує використані пластикові пляшки й створює з них щось нове та корисне.Пляшки й інше пластмасове сміття спочатку упорядковано відповідно до типу пластика і подрібнюються в тріску, а потім перетворюються в предмети декору, ювелірні вироби, предмети одягу, іграшки або навіть нитки для 3D-принтера. Дизайнер оприлюднив усі схеми для створення повного циклу переробки із вкрай дешевих деталей, доступвних у всьому світі. Неприємно коли ручка з ножа зламана, але коли маєш верстат для переробки пластику - робиш нову рукояткуЯк щодо нового посуду, щоб не як у сусудів чи друзів? Власними руками повний кухонний набір!- Де ти купила таку шляпку? - Не купила, а зробила зі сміття! - Отакото! !Кількість речей, які ви можете зробити з пластику обмежена тільки вашою уявою Машини, розроблені в рамках проекту цікаві тим, що створені з повністю відкритим вихідним кодом, який означає, що будь-який бажаючий зможе своїми руками створити всі необхідні інструменти для вторинної переробки пластмаси завдяки кресленнями і відкрити свою власну «пластикову» майстерню. За кілька років після старту проєкту такі майстерні з'явилисьч и не у всіх країнах світі, і зокрема чисельні і в самій Україні! Усі матеріали дял створена верстатів можна купити у будівельних магазинах дешевоАле ваша власна майстерня із переробки пластику здатна переробити сміття, замість знищення природиПеревагою цих «верстатів» є те що, вони мають модульну структуру і легко пристосовуються до локальних особливостей, а покрокова інструкція по їх складанню максимально полегшить задачу створення «зеленого» виробництва. До того ж, вони мають низьке енергоспоживання й для їх живлення може підійти будь-який поновлюване джерело енергії.Дейв Хеккенс ініціював свій проект для того, щоб долучити до рециклінгу пластика людей по всьому світу, тим самим зменшити кількість відходів, що забруднюють навколишнє середовище. І у нього вийшло. Зараз подібні пластикові майстерні є чи не у кожному великому місті планети. Кожен із нас може врятувати природу Землі від власних відходів!Джерела ЕкоТехніка / Українські Новини

Домінікана входить в п'ятірку країн Латинської Америки і Карибського басейну, які виробляють найбільшу кількість ТКО. Домінікана, також відома у всьому світі по славнозвісному прізвиську "сміттєвий курорт". Щодня там ховають відходи на 350 полігонах. Все звалюють у величезні купи, які під палючим домініканським сонцем гниють, розкладаються і отруюють навколишнє середовище. Однак незабаром це зміниться: в країні побудують завод «Енергія з відходів».Підприємство потужністю 55 МВт в Сан-Педро-де-Макорісі буде приймати для переробки відходи, які зараз ховають. Чинний міський полігон завдяки цьому можна буде закрити.Завод в Сан-Педро-де-Макорісі стане пілотним проектом. В майбутньому подібні підприємства можуть з'явитися в Санто-Домінго-Есте, Пуерто-Платі і Хайне.Між іншим, засоби індивідуального захисту - нова категорія відходів. Минулого місяця під час «Всесвітньої прибирання пляжів» організатори виділили захисні маски і рукавички в окремий пункт. Захід проводили протягом 35 років, і вперше в історії ЗІЗ вважали поштучно, нарівні з недопалками, трубочками і упаковкою.За попередніми даними, на прибережних територіях по всьому світу набралося 62 210 одиниць засобів індивідуального захисту. Маски і рукавички розкладаються в природі так само довго, як і звичайна упаковка із пластику. При цьому в процесі вони завдають шкоди тваринам: птиці плутаються в вушних петлях, риби - застряють в рукавичках.Цього року у «Всесвітньої прибирання пляжів» брали участь 76 країн, а під час акції зібрали 725 тонн відходів.Джерело Zero Waste

А потім продаватимуть нам як нову сировину... Сировина екологічна і дефіцитна: з країни тоннами вивозять брухт ділки. Тільки за липень спродали втричі більше, ніж за увесь минулий рік. Сировину віддаємо за кордон, тож і роботу отримують тамтешні компанії. Вони з нашого брухту ллють сталь, а отже платять своїм людям зарплати, а бюджетам – податки.В плюсі і їхнє довкілля: брухт – це майже напівфабрикат, тож і його переробка більш екологічна. Натомість, кажуть експерти, наші компанії лишаються ні з чим. І вже звітують — на складах дефіцит брухту. Вони благають заборонити вивозити його за кордон.«Необхідно ініціювати Закон України про заборону експорту металобрухту. Якщо ми зараз цього не зробимо, співробітники металургійних підприємств втратять роботу, адже українська сировина буде перероблятися за кордоном. Держава недоотримає 85 млрд гривень податків від підприємств металургійної промисловості і суміжних галузей», — наголошує керівник Центру розвитку ринкової економіки CMD-Ukraine.Джерело 34 канал Дніпро

Звертаємо Вашу увагу на шкідливі ефекти швидкої моди на екологію, такі як використання великої кількості води та енергії, забруднення повітря та водних ресурсів, а також руйнування природних екосистем. Наведемо приклади того, як швидка мода може бути шкідливою для тих, хто виробляє її, а також для тих, хто купує її. Закликаємо свідомих українців до більш свідомого споживання та підтримки стійкої моди. Пропонуємо переглянути відео, в якому українська авторка розкриває проблеми швидкої моди та її впливу на довкілля. Наше ставлення до речей показує, як масові ритми та модні тенденції призводять до масштабної споживчої культури, яка швидко зношується та викидається.  Швидка мода і як вона шкодить майбутньому планети та людства?   Швидка мода - це виробництво та продаж недорогих і модних товарів, яке часто супроводжується швидким зміненням трендів та великою кількістю колекцій за рік. Це призводить до великої кількості відходів, енерговитрат та забруднення довкілля. Проблеми, пов'язані з швидкою модою, полягають у тому, що вона призводить до: Забруднення водних джерел - виробництво текстилю потребує великої кількості води, а також забруднює її відходами від фарбування та обробки тканин. Використання великої кількості хімікатів - для фарбування та обробки текстилю використовуються різні хімічні речовини, які можуть бути токсичними та небезпечними для здоров'я людей та природи. Велика кількість відходів - швидка мода пропонує недорогі товари, які не мають високої якості та довговічності, тому вони швидко викидаються і стають відходами. Як нам ставитись до речей, щоб захистити Природу? 1. Купувати менше - обирайте якісні та довговічні товари, які можна використовувати довше, а не ті, які швидко виходять з моди. Якісні речі, які будуть служити вам тривалий час. Це дозволить вам уникнути купи непотрібних речей, які потрібно буде викидати через кілька місяців. 2. Купувати товари з більш стійкими матеріалами - обирайте товари з бавовни, льону, конопель, бамбуку або вовни, які мають менший вплив на довкілля. Віддаюте перевагу речам з природніх матеріалів, які не шкодять довкіллю. Наприклад, бавовна, льон, конопля, шовк та інші природні тканини. 3. Відмовляйтеся від покупок у великих мережах магазинів - вони надають перевагу швидкої моді та масовому виробництву, тому краще відвідувати крафт-магазини вітчизняних та місцевих брендів.  4. Відмовляйтеся від шопінгу на період знижок та розпродажів. Це надихає на купівлю більше, ніж вам потрібно, і може призвести до набагато більшої кількості непотрібних речей. 5. Вибирайте бренди, які дбають про довкілля, роблять речі з перероблених матеріалів та використовують екологічно чисті матеріали та технології виробництва. 6. Віддавайте старі речі в організації, які займаються їх переробкою або вторинним використанням.7. Думайте про свої вибори та дії. Кожен з нас може зробити щось для захисту довкілля, і маленькі кроки можуть призвести до великих змін. Пам'ятайте, що ми маємо лише одну планету, і ми всі повинні зробити свій внесок у її захист задля майбутнього.

Завод преформ https://dzp.com.ua/ є ключовою ланкою в процесі виробництва пластикових пляшок з різьбовою шийкою. Преформа, своєю чергою, є попередньою формою, з якої потім виходять готові вироби. Які етапи виробництва преформи є на заводі Виробництво преформ на заводі включає кілька етапів. Першим етапом є приймання та зберігання сировини. Сировина для преформи - це поліетилентерефталат (ПЕТ), який доставляється на завод у вигляді гранул. Після приймання сировина зберігається на складі відповідно до вимог її зберігання. Наступний етап – передпідготовка сировини. Гранули ПЕТ завантажуються у спеціальний сушильний бункер, де вони прогріваються та звільняються від надлишків вологи, щоб уникнути дефектів у преформах. Далі відбувається їхнє плавлення в екструдері. Екструдер – це спеціальне обладнання, яке переводить сировину у стан пластичної маси. Пластична маса проходить через фільтр для видалення сторонніх включень, а потім потрапляє в головку формування. У головці формування маса перетворюється на форму майбутньої преформи. Наступний етап – видування. Внутрішня порожнина головки формування заповнюється формувальним газом, який нагріває преформу, надаючи їй остаточної форми та розмірів. Потім преформа охолоджується та фіксується, що робить її готовою для подальшого пакування. Основні технології, що використовуються на заводі преформ На заводі преформ використовуються різні технології, щоб забезпечити високу якість та ефективність процесу виробництва. Одна з основних технологій, що застосовуються на заводі, – це лиття під тиском. І тут преформа формується під тиском пластичної маси. Ця технологія дозволяє отримати прецизійно виготовлені та однорідні преформи з високою точністю розмірів та форм. Інша важлива технологія – використання інфрачервоних променів у процесі нагрівання преформ перед видуванням. Інфрачервоні промені забезпечують рівномірне та швидке нагрівання, що дозволяє економити час та енергію. Також на заводі преформ застосовуються системи контролю та автоматизації. Це дозволяє максимально точно контролювати процес виробництва та уникнути дефектів у преформах. Крім того, автоматизація робить процес більш ефективним та економічним. Криза у сфері виробництва преформ на заводах: проблеми та рішення Останніми роками у сфері виробництва преформ на заводах сталася криза. Основна проблема кризи полягає у нестабільності сировинного ринку, а саме у коливаннях цін на поліетилентерефталат (ПЕТ). В умовах кризи заводи зіткнулися зі збільшеними витратами на сировину та зниженням прибутку. Проте існують рішення, які можуть допомогти подолати кризові ситуації. Наприклад, багато заводів застосовують системи змінного формоутворення, які дозволяють швидко перемикатися на виробництво різних типів преформ із мінімальними витратами. Також вирішенням проблеми може бути диверсифікація постачальників сировини та різноманітність використання матеріалів, наприклад, деякі заводи почали використовувати біополімери замість традиційного ПЕТ. Це не лише знижує залежність від коливань цін на сировину, а й дозволяє знизити вплив виробництва на довкілля. Які головні регуляції та стандарти дотримуються на заводі преформ На заводі преформ дотримуються головні регуляції та стандарти, щоб забезпечити якість та безпеку виробів. Одним із головних стандартів є стандарт ISO 9001, який визначає вимоги до системи управління якістю. Також застосовуються стандарти ISO 14001 та ISO 45001, які відносяться до охорони навколишнього середовища та охорони праці відповідно. Основні регуляції, що дотримуються на заводі, належать до санітарно-гігієнічних та технічних норм, а також норм безпеки. Заводи також піддаються регулярним перевіркам та аудитам з боку регулюючих органів для підтвердження відповідності. На закінчення завод преформ відіграє важливу роль у виробництві пластикових скляних пляшок. Він проходить кілька етапів виробництва, використовуючи різноманітні технології. Кризи у сфері виробництва преформ можуть бути подолані за допомогою диверсифікації та забезпечення відповідності регуляціям та стандартам. Ви також можете прочитати цю статтю російською за посиланням.