Новини Нікополя - nikopoltoday.com

Всі публікації з тегом книги

Дітки нікопольців щасливі, бо розумні: як проводять своє дозвілля малі читачі
Дітки нікопольців щасливі, бо розумні: як проводять своє дозвілля малі читачі
Нікополь 2019-12-17 16:11:48
Як стало відомо NikopolToday, згідно посту опублікованого в соціальній мережі Facebook, малі нікопольці із радістю готуються до святкування Різдва та Нового року у нікополських бібліотеках. Що саме робили дітлахи, можете дізнатись на фото та зі слів від організаторів заходу.Ми цитуємо організаторів:Новий рік - це час чудес. Саме у це свято всі, і дорослі, і діти вірять у виконання всіх бажань. Безумовно, невід'ємним атрибутом Нового року є ялинка. 17 грудня в БІЦ «Слово» маленькі відвідувачі майстер-класу “Новорічні атрибути своїми руками” зробили новорічну ялинку з фетру, адже що може бути душевніше і красивіше іграшок, виготовлених своїми руками?А як ваші діти готуються до свят?Фото Наталія Пашкова з ФейсбукуНагадуємо, раніше ми повідомляли що час змін настав: як можуть змнити Конституцію України, що це буде стсоуватись всіх областей країни.Також ми писали, що центральну Європейську площу міста Нікополь інтенсивно готують до Різдвяних свят: як виглядає ялинка зараз.
"Святий Миколаю, прийди до нас з Раю!" - церковники дійшли до бібліотек Нікополя
Нікополь 2019-12-18 22:03:06
Як стало відомо NikopolToday, у Центральній Дитячій Бібіліотеці Нікополя пройшов черговий цікавий захід. Про це ми дізнались з посту у Facebook.Цікаво згадати, що Святий Миколай - це українська традиційна версія "діда мороза". Учасники заходу стверджують, що заклик "Святий Миколаю, прийдо до нас із Раю!" гучно лунало сьогодні в стінах Центральної дитячої бібліотеки. І диво сталося: Миколай прийшов і привів людей небайдужих до майбутнього: ігумена Меркурія та служителів українського храму св. прав. Петра Калнишевського, що несуть праведне слово і спонукають на праведні вчинки; психолога Ірину Щербакову, котра протягом п’яти місяців надавала дітям знання та допомогу в межах соціального проекту ШКОЛА СУПЕРГЕРОЯ, та наших сердечних друзів цього проєкту – українок із Чикаго, які з-за океану вболівають за нас, радіють досягненням. Як годиться, діти отримали подарунки, бо вони старанно працювали над собою, були добрими, креативними, творчими, веселими.  Та дарувати подарунки навіть приємніше, ніж отримувати! Діти з повагою ставляться до наших Захисників, і тому скористалися чудовою нагодою спробувати й себе в ролі юних миколайчиків - передати через отця Меркурія на Схід власноруч виготовлені святкові листівки та солодощі. Ірина Олександрівна за  увагу, турботу та терпіння була нагороджена відкритими вдячними дитячими серцями, а отець Меркурій прекрасною витинанкою авторства нашої неповторної майстрині Юлії Сергіївни. Були на святі Ялинка, ігри, солодощі,- та найголовніше, найцінніше, -  слова дітей про те, що вони знайшли в бібліотеці справжніх друзів, родинний затишок, розуміння, та були щасливі від  можливості спілкування!До речі, цікаво знати, що біля ЦДБ знаходиться Зал Царства Свідків Єгови, які не святкують отртодоксальні свята.Фото Ната ОсипенкоРаніше повідомлялось, що Епіфіній висловив свої думки стосовно української ЛГБТ-спільноти та абортів. Також ми повідомляли, що останні новини Нікополя варті вашої оперативної уваги. Є чим пишатись і куди піти!
"Шосте вимирання" вже настало - рецензія на бестселлер від Елізабет Колберт
Нікополь 2020-01-08 21:49:34
Що ти будеш казати своїм онукам, вдягаючи на їх голову кисневу маску з фільтром, а на тіло захисний костюм? "Вчись добре у школі"? Саме зараз слід вчитись нам. Варто продовжити еко-тред, що став актуальним завдяки відстуності зими у Нікополі й аномально катастрофічним пожежам у Австралії. Чи варто додавати, що світ шокований швидкими змінами клімату? Автосрький блог про зміну клімату і рецензія на книгу "Шосте вимирання" від Елізабет Колберт спеціально для NikopolToday, в розділ "Власна думка". Текст без змін. А ось у світі хотілося б реальних змін. "Шосте вимирання" вже насталоВступЯ думаю, що моя старість не буде такої спокійною, як у Вас. На мою старість припаде багато катаклізмів, які призведуть до великої кризи: нафтова криза, екологічна криза, криза мігрантів. Гадаю, що під час моєї старості їжа буде коштувати дуже дорого, а великі міста через нафтову кризу перетворяться на кіберпанк-міста, де більшість районів будуть схожі на нетрі і гетто черех фатальні зміни в економіці і кліматі. Я знаю багатьох людей мого віку, які вже зараз роблять суїцид, оскільки вони розуміють - що ми не маємо майбутнього.Ми вже отримали це у Європі. Наші батьки знали зовсім інший клімат. Тут зміни дуже видно. Зима зникла, літо спекотне, більше стихійних лих. Після Чорнобиля, врожаї погані. Деякі рослини в Україні мутували. Також старі люди дуже міцні, а у всіх дітей аллергія і купа хвороб через пластик та хімічні засоби. Я також отримав це. У нас великі проблеми із раком, в Україні кілька мільйонів людей хворі на рак. Це те, що ми отримали через Радянський Союз. Вони побудували усі заводи і небезпечне виробництво в Україні, ці норми безпеки були несприятливі для здоров'я людини і на разі усе забруднено. Ось ми отримали у спадщину після СССР.Ці політики вижувуть. Ви бачили стрічку 2012? Вони мають мільйони награбованих грошей з наших податків і владу щоб вижити разом із своїми родинами щоб не сталося. Так багато грошей, що вони можуть зробити проект міста утопії на Марсі і втілити в життя це тільки за кілька років, лише тому, що вони скажуть зробити це, за рахунок награбованих грошей. Це система рабтва: комунізм, фашизм, капіталізм - усе це лайно і не діє. Люди працюють за папір на тих, хто має реальну владу і спить на тоннах золота.Льод тане надто швидко, "занадто багато води" у всьому. Вчені кожен рік кажуть, що вони помилялись і льод продовжує відколюватись, а прогнози не діють. Трамп і політики кажуть про те, що лише у майбутньому вони припинять викидати бруд у повітря. Тоді вже буде надто пізно.Нещодавно я побачив, що маленька дівчинка зі Швеції, всім вже відома Грета, покинула школу і стояла перед парламентом 3 місяці поки мороз осені не став нестерпним для неї. Але вона не здалася. Вона написала маніфест, про те що політики повинні змінити усе це прямо зараз, і люди побачили, що вона замерзла там заради спільного майбутнього. І там вийшло 15 тисяч людей, щоб блокувати парламент і змусити Швецію діяти прямо зараз, а не відкладати це на плечі майбутнього покоління.Можна пом'якшити цей процес і зробити пристосування до нових кліматичних умов довшим для нас. Тоді люди встигнуть переселитися на нові місця, а не вбивати одне одного через кризу, яка станется надто швидкою, щоб пристовутись і не вбити одне одного за шматок їжі чи склянку чистої води. Економіка руйнується дуже швидко. Згадайте велику депресію та інші, це стається раптово і усе руйнується. Люди втрачають все але коли клімат безповоротньо змінився - залишається лише одне... Вимирання людства до тої чисельності, поки людству знову не вистачить наявних ресурсів але нас залишиться дуже мало. Якщо люди не збережуть технології та частину цивілізації на Марсі, ми втратимо усе. І станемо дикими племенами, які вже ніколи не повернуть усього того, що ми навчились за час нашої еволюції.Політики зробили систему стеження за усіма нами. Сноуден відкрив очі для всього світу. Навіщо вони роблять це, якщо "ми ніхто". Чи не для того, щоб зберегти свої надприбутки з "викопної" економіки, яка знищує майбутнє людства для того, щоб "Вони" жили тут і зараз і забеспечили себе всім для виживання лише для самих себе й нащадків своїх родів. Кожен із нас може стати тим, хто створить цю Революцію змін і "Вони" знають про це. У сучасному суспільстві із соціальними мережами люди швидко орієнтуются, я бачив це у час Української Ревволюції. Режим був подоланий і покидьки втекли до Росії. Тепер ми отримали свободу.Треба боротись проти нього, режиму економіки споживання. Багато моїх американських та європейських друзів постійно роблять це і намагаются змінити ситуацію.ВимиранняПам'ятаю, як я колись в Дніпрі біг по власним справам і раптово звернув увагу на вітрину, за якою була зелена обкладинка книги Елізабет Колберт. Ніби магніт мене направив до книгарні. щоб за будь-які гроші придбати це. І хоча термін "Шосте вимирання" доволі новий не тільки для України але і Світу, я вже чув його і не один раз.Із дитинства я вважав, що доволі багато і дійсно більше за інших знаю "щось там" стосовно навколишнього середовища, близько до серця сприймаючи проблеми природи, тварин та Землі до серця. Мене ніколи так не обходила доля флори і фауни, у противагу людському соціуму. Тож, коли я отримав книгу "Шосте вимирання", на хвилі особливої цікавості до науково-популярної літератури, не міг і подумати, що ця робота мені настільки вразить. Вразить в саме серце і розум так, що доведеться читати її по кілька разів і перечитувати, щоб краще зрозуміти той пласт інформації, який вдарив у мозок, ніби цегла з даху будинку. Навіть я був у шоці... шокований тим, наскільки все далеко зайшло і наскільки ми звикли це не помічати, не звертати увагу на те, що нас світ вимирає насправді, тут і зараз.Звісно, мені б не хотілося бути джерелом спойлерів. які насправді нічого не скажуть. Але я опишу свої думки з приводу змісту книги наскільки це можливо точно для Вас. Авторка починає свою історію, наповнену складною термінологію, як не дивно з самої історії терміну і пояснює як його винайшли і коли люди почали розуміти, що таке вимирання і що таке "Шосте вимирання". Як стає зрозуміло, люди занадто пізно прийняли той факт, що вже занадто сильно нашкодили природі, поки визначали: "ким створений Світ - Богом чи еволюцією?"За цей час чвар у минулих сторіччях вже були винищені незлічення ланки екосистем, види тварин та рослин. І все це почалося саме в той час, коли люди "вірили у святись свого володорювання над природою, до речі з Біблії".Можливо згодом, археологи майбутнього зазначать, що саме ця книга значним чином вплинула на першопрочини Шостого вимирання та закат людської цивілізації. Адже поки одні дослідники сторіччями шукали істину, їх правду забороняла релігія, тому що це не було підтверджено біблійною фентезійною історією. І тому так багато злочинів проти природи було скоєно ще до того, коли Людство зрозуміло, що ми насправді наробили.Згодом, письменниця Елізабет у доволі простій манері продовжує пояснювати складні для розуміння пересічного читача речі, які стосуються вже більш сучасного періоду. В той час, коли чвари між релігією та дослідниками минулого Землі закінчились і факти про існування динозаврів та їх вимирання стали загально-офіційними. Відходячи від контексту, хочу перепросити за довгі речення, типові для мого письма. На жаль, чи на щастя, я не мавма: не шипадзе чи банобо, щоб думати короткими блоками. Тож, або йдемо далі - або повертаємось до релігійних чвар минулих сторіч, щоб згодом і взагалі піти до... лісу? Ні, вже напевно печер, бо лісив, у звичному нам розумінні може і не залишитись, як пояснює Елізабет Колберт.Після історичної частини книги, де авторка пояснювала ввідну інформацію, вона починає розповідати про свої подорожі до лісів та інших екосистем, оскільки ці біоми є притулком для всіх інших видів живих істот на Землі. Тут і виявилось, що зміни у флорі по всій Земіл вже відбулись. Впродовж декілкох десятеліть, можливо, ми навіть поб'ємо всі свої попередні рекорди із винищення видів флори і фауни на Землі. В результіт, якийсь дослідник з майбутнього буде псиати, що відбувся наймасштабніший холокост всього живого на Землі, поки людство бігало до кіно на прем'єри і жідібно пожирало бургери, кожен день вимирали сотні, тисячі видів рослин і тварин, які вже ніколи не повернути. Цікаво спостерігати, як Елізабет Колберт емоційно ставиться до своїх відкриттів. Іноді навіть більш стурбовано ніж самі дослідники і науковці, що вже псотавили хрест на тому, що так давно досліджували: "списано", як короткий факт - "ми всі помремо... після них". Ця книга, "Шосте вимирання", дивовижним чином нагадує якийсь детктив про такі складні речі, про які боїться писати будь-яке ЗМІ. Щоб не марнувати свій час. Але їх вдалося втримати захоплення, щоб змусити читача бути дослідником, детиктивом, разом із нею, шукуючи правду про те, що відбувається насправді тут і зараз, під нашим заклопотаним носом. Після того, ти опиняєшся всередині книги і до закінчення книги ще ціла половина, у тебе вже повністю змінилсоь розуміння екології, а світ, у якому ти жив у минулому, без прикрас, дійсно ніколи не стане як раніше. Тому наступна половина книги, навіть до завершення читання, вже сприймається із шоком. Відчуваєш, що ми живемо саме в той час, коли апокаліптика втілюється у реальність на тлі наркотичного трипу людського суспільства, що йде до свого кінця. Разом із тим, серце країться, коли знов, там в середині книги авторка оповідає розповідь про вже черговий вид тварин, про факт зникнення яких ти не чув, коли пив ранкову каву або святкував якесь чергове "надзвичайно важливе свято". І ти йдеш далі, ближчє до завершення цієї історії про Шосте вимирання, щоб бодай трохи зрозуміти, на що чекати завтра. Бодай трішечки відшукати істини про те, як вимирання того чи іншого виду змінить назавжди твоє майбутнє. Можу тільки запевнити, що відчуття шоку, після вдумливого читання книги "Шосте вимрання", автора Елізабет Колберт залишить Вас шокованими на довгі роки. Ви завжди будете згадувати про те, що дізнались на цих сторінках. Ваша життя і думки можуть змінитись, як і погляд на речі, події і людей, що Вас оточуюють. Можливо на користь, а може на безсоні ночі... Я можу ще довго писати про все це, але навіщо читати про те, що вже написано Елізабет, але вже самостійно.Але так, цю книгу варто купити, прочитати, розповсюдити.До речі, попри те, що я закохався в цю книгу, я все ж скоріш віддав її до бібліотеки, щоб інші люди, якомога більше людей, дізнались всю ту приголомшливу інформацію, що принесла у світ Елізабет Колберт та сотні інших людей, з якими вона працювала, щоб створити це послання до людства.Варто нагадати, що Елізабет Колберт - американська журналістка та автор та відвідуюча колега у коледжі Вільямса. Вона найвідоміша за своєю книгою "Пулітцерська премія" Шосте вимирання: неприродна історія та як спостерігач та коментатор екологізму для журналу "Нью-Йоркер".Із 1999 року Колберт працює у журналі The New Yorker, для якого готує книжкові огляди, коментарі, профайли політиків та масштабні статті на тему кліматичних змін. До цього вона вела авторську колонку The Metro Matters у газеті The New York Times. Її трилогія на тему глобального потепління «The Climate of Man» у 2006 році отримала премію National Magazine у номінації «Суспільний інтерес», у 2005 — премію American Association за «успіхи у науковій журналістиці», а у 2006 — премію National Academies Communication. За огляди та критичні статті Колберт було відзначено нагородами Lannan Literary Fellowship у 2006 році, Heinz та National Magazine — у 2010.Інформація з блогу "Тут і Зараз", автор Rayan RienerТи також можеш поділитись Власними думками на сайті "Нікополь Сьогодні". Надішли свої оригінальні думки на нашу пошту [email protected] І звісно, слід нагадати, що Австралія потрапили цього разу "під роздачу" за те, що ми закриваємо очі на зміну клімату.А можна не звертати на глобальні проблеми і піти поїсти попкорн на чергову прем'єру якогось фільму у Нікополі.
Вєрка Сердючка по-американськи: хто такий РуПол?
Вєрка Сердючка по-американськи: хто такий РуПол?
Світ 2020-01-16 05:00:45
Нещодавно ми писали про новий серіал від Netflix, який відзняв дивний але вартий уваги комедійний серіал, тим не менш із великим соціальним навантаженням. Мова про "ЕйДжей та Королева". Про це NikopolToday передає від Heroin.Сьогодні розповімо про те, чому тобі варто подивитися "Королівські гонки РуПола" або звідки до нас підкинули Вєрку Сердючку від NikopolToday. Адже РуПол зіграв одну з головних ролей в сеіралі "ЕйДжей та Королева, який радимо Вам переглянути. Ми приходимо в цей світ оголеними, а все інше - це дрег. Так починається шоу РуПола Чарльза, що вже налаштовує на відповідний лад. Не так давно Чарльз знявся в головній ролі в серіалі Netflix «ЕйДжей і Королева» - на честь цього ми розповімо, чому Вам варто почати знайомство з раннім проектом зірки. Щось подібне ми вже знали тут в Україні - Вєрку Сердючку. Але Вєрка раптово зникла з шоу-бізнесу України, натомість - РуПол підкорив Америку.Щоб побачити самого РуПолаВін і зовні особистість неоднозначна: володіючи зростом майже під два метри і кожен випуск перевтілюючись до невпізнання, він примудряється бути для учасниць шоу і добрим радником, і суворою матір'ю, і головним суддею, і натхненником. Крім того, він володіє відразу декількома талантами: акторським, музичним і модельним. Починав він з записи синглів, потім зробив спільний трек з самим Елтоном Джоном, став обличчям M.A.C., знявся в десятках фільмів і серіалів, серед яких є «Поганенька», «Адам псує все» і «Дві дівиці на мілині».Щоб навчитися любитиКожен випуск його шоу закінчується наступною фразою:Якщо ви не можете полюбити себе, то, чорт візьми, як ви можете полюбити когось ще?РуПол раз по раз нагадує учасницям: вони - найбільша цінність в їх житті, тому до себе потрібно ставитися з розумінням і теплотою, ні хто не зробить це за них. Однак, на думку організаторів та журі шоу, це ще не означає, що про почуття інших варто забути, і про це мама Ру теж не забуває сказати. Адже їй не потрібно, щоб умовної Вайолет Чачко оголошували бойкот в сьомому сезоні лише тому, що вона говорить іншим все як є.Для того, щоб усвідомити: поняття жіночності та мужності - у нас в головіДрег доступний всім, а не тільки певній касті людей, і «Королівські гонки РуПола» - тому підтвердження. На шоу немає меж по росту, кольором шкіри, вагою, типом фігури - важливі лише твої навички та індивідуальність.З цієї ж причини тут немов стирається межа між маскулінністю і фемінністю: сам РуПол з'являється то в чоловічій іпостасі, то в дреговій, а самі учасниці вигадують образи, часом балансуючи на грані: чого вартий один з конкурсів, де претендентам на приз потрібно було зробити костюм, який представляє одночасно бальне плаття і смокінг. Все в нашому житті - дрег. Поняття про правильне і неправильне, про відповідний набір геніталій або невідповідний - теж.Щоб побачити Ліпсінк не на життя, а на смертьКожне випробування на відрахування закінчується ліпсінком, де дрег-діви виконують під фонограму заздалегідь запропонований трек. І часом у них виходить навіть краще, ніж у авторів оригіналу. Навряд чи десь ще ти могла б подивитися, як танцює учасниця в пориві емоцій й переходить на дроп або спліт, буквально кидаючи себе об сцену.Щоб відчути хоча б третину того, з чим стикаються пригнобленіВелика частина Драг-Квін, що беруть участь в шоу, - геї або трансгендерні персони, які з дитинства стикаються з глузуванням на грунті сексуальної та гендерної ідентичності. Можливо, для того, щоб налаштувати конкурсантів на запеклу битву, а заодно показати реалії глядачам, РуПол іноді влаштовує «гру в бібліотеку». Діви протягом пари хвилин повинні пройтися по всіх недоліках суперниці, виявити найбільш значущі з них і «віднімати» їх - вміло висміяти. Навряд чи це робиться з метою принизити, швидше за все - показати, що «Королівські перегони», як і все наше життя, це серйозне підприємство, що не терпить слабких.Щотижня Драг-Квін повинні з нуля проектувати новий костюм: шити плаття, робити все більш вражаючі макіяжі і дивувати своїми образами. Нерідко буває так, що учасниці навіть і ґудзик не пришивали, не кажучи вже про серйозні проекти, і навіть у них виходять костюми, гідні номінації на перемогу. Цим учасниці зайвий раз показують глядачам: головне - вміння подати себе, решта додасться.Щоб приймати себе і оточуючихПерші сезони шоу йшли на ЛГБТК+ каналі Logo TV, пізніше програму перекупили VH1 - подібний крок частково показує, що показ людей, відмінних від гетеронормативності уявлень, знімає з них стигму та зменшує рівень пригнічення. Крім цього, в шоу на правах журі часто беруть участь улюблені в США знаменитості, серед яких були Леді Гага, Майлі Сайрус, Аріанна Гранде, Діта Фон Тіз, Джіджі Хадід, Демі Ловато і ще десятки зірок. Вони веселяться разом з усіма, дозволяють собі те, чим б не зайнялися на сцені, - трохи побути собою. Так негласні приклади для наслідування показують: перед нами такі ж люди, гідні любові і поваги, і іншим треба б про це пам'ятати.За текстом від Дарини Зайцевої, фото з сайту Herion та відкритих джерелВарто звернути увагу, що отруєне індустріальне повітря дійшло до Нікополя. Не випускайте старих батьків та дітей на вулицю.Також Вам буде цікаво дізнатись чи є насправді в природі спермотоксикоз і скільки сексу потрібно чоловікам насправді.
Печерні люди і диво розумного життя
Печерні люди і диво розумного життя
Нікополь 2020-02-09 20:42:01
Рубрика "Власна думка" від NikopolToday створена і покликана використовувати право на свободу слова, ганатовану всім нам Конституцією України.Кожен із Вас може надіслати свої тексти на нашу електронну пошту [email protected], щоб все місто почуло Ваші думки.Пещерные люди и чудо разумной жизниНу, что же... завершилась моя поездка в Днепр на День Рождения племянника. Был и в Никополе. С радостью могу отметить, что дети счастливы, взрослые довольны. Миссия выполнена!! Останавливался в хостеле. Я немного устал от этой поездки, конечно, но был рад побывать в Днепре, пусть и всего пару дней. Ведь это мой самый любимы город в Украине. Я вижу в нем большой потенциал, жаль многие местные жителе, не разделят мой взгляд. Но оно и понятно... Ведь, если сравнивать Днепр с Харьковом и иметь возможность пожить в обеих городах, становиться ясно, насколько глубокий цивилизационный разлом пролегает между этими города. Не зря Харьков один из 3-х лучших городов в Украине для жизни. Пусть, возможно потому, что Харьков - первая столица Украины? Кто знает, но в глаза бросается сразу несколько вещей, если долго отсутствовал в Днепре - это люди и инфраструктура, общая разница в развитости городов. Казалось бы - население практически одинаковое, большинство людей говорят по-русски, одинаково много беженцев, но!.. Это же какой-то ужас с инфраструктурой в Днепре. Про местных - отдельный разговор...Центральный Мост так и не был реконструирован до конца. Какой то казус - ты едешь на автобусе и наблюдаешь картину: одна половина, направленная в сторону Нового центра - полностью завершена. Красуются новая пешеходная зона, новые современные перила, проезжая полоса ограждена бетонными плитами от пешеходной зоны, но как только ты смотришь в другую сторону, где старый город со своими заводскими трубами - полнейший шок! За столько месяцев - ничего не изменилось, те же ветхие перила, те же дыры на пешеходном участке с гнилыми палками, кое-как прикрывающими пропасть под ногами. Сразу подумал: "такое возможно только в Украине!" но ведь и в Украине ничего подобного я не видел нигде. Мусор повсюду, разбитые дороги, заброшенные здания украшающие центр города и все окрестности... В Харькове как-то уже успел отвыкнуть от всего этого. Или к хорошему просто быстро привыкаешь? И должны ли люди привыкать к хорошим дорогам, чистым площадям и проспектам, качественно обустроенным для людей? должны ли люди привыкать к отсутствию заброшенных зданий? к поездкам по городу на эко-такси? В Днепре все как бы есть да не окончено. Новый центр построили, да и там пару шагов в сторону и ты снова в каком то заброшенном переулке с разбитым асфальтом и бомжами. Все это бросается в глаза из-за контраста, конечно. Но неужели так сложно завершать начатое? Или все в Днепре делается для галочки? Для пустых понтов?Относительно людей, что сказать... Ничего не изменилось. Те же открытые рты, те же алкаши и бомжи. Днепр - город бомжей!! Несмотря на то, что его называют городом миллионеров, все совсем не так. Толпы пацанчиков в спортивных костюмов, смачно отпускающих едкие словечки в мою сторону, толпы бабушек, забивающихся в автобусы и встревающих в разговоры: "я не хочу слушать ваш бред!" И это все в самом центре города!! Мне вообще показалось, что за эти два с половиной дня, что я объездил с семьей весь Днепр - с челкой и светлыми волосами увидел только себя. Да и не мудрено, ведь в городе нет ни одной ЛГБТ-организации с физическим офисом. А есть ли потребность? Тогда как в Харькове неформальная молодежь собирается сходками "Мы все равны" по собственной инициативе, ХАТОБ забит панками, скейтерами и анимешниками, а на анимке собирается по сотне человек каждый выходной, а во Фрешах на Бекетова и Историческом - негде плюнуть - радужный контингент (уже промолуч что в Харькове есть и Квир-Хоум и прочие организации), Днепр был в шоке от меня и моей семьи не напрасно. Мы только и могли сказать, что "дикие люди", да и все тут. А я попросил следующий День Рождения племянника праздновать в гостях у меня в Харькове, поскольку не хочу все это выслушивать от окружающей толпы вновь. Помню как сейчас, когда на меня с подругой набросился молодой человек на Вавилоне, в парке: "мальчик или девочка?" "волосы подстриги" и прочая дичь с угрозами, а с гостевавшей у меня подругой из Полтавы и того больше, все внимание было акцентрировано на нас, даже на входе в Вавилон мы непременно слышали "о 2007 пошли, хахаха". Люди действительно в Днепре не видят разнообразия. Когда Днепропетровск называли городом неформалов, теперь это город быдла и пустых понтов на разбитом асфальте. В Харькове жизнь бьет ключом, никто не лезет со своим уставом в чужой монастырь. Видимо студенческий город оправдывает свое название, все привыкли к молодежи, а молодежь привыкла к разнообразию.Следом за закрытием "Кино-Правда", моего излюбленного места для киносеансов, обанкротился и "МОСТ-Кино", Карл!! Как же так?? В самом центре города, в Мост-Сити нет кинотеатра!!! Караул просто... Я так надеялся сходить на премьеру "Первому игроку приготовиться", но не тут-то было. Выходит так, что мне и семье нужно ехать в Мультиплекс на Тополь в Дафи?? Что же происходит?! Застой города какой-то, никак иначе.После Дня Рождения нас ждал еще один неприятный сюрприз. И это была не девушка с большущих пакетом под каким-то воздействием наркотических веществ, ждущая маршрутку в Никополь и вечно пристающая с расспросами: мальчик я или девочка и кто все эти дети?? Маршрутка задержалась на час, поскольку было пробито колесо. Дорога то в Никополь точно такая же как и Криворожская трасса... В итоге, мы выехали с большим опозданием и прибыли в Никополь после 12 часов ночи. Всю дорогу я ехал с открытыми глазами, то и дело подпрыгивая на каждой колдоцобине. Страшно уснуть в такой дороге, и каким бы ни был уставшим, ведь можно проснуться на обочине!! Все содержимое карманов, мелочь, бутылки - летало по салону маршрутки, сливавясь в какую-то какофонию!!! Ух... Ну нету меня никакого желания проходить через этот 3-х часовой стресс вновь.Развезли друзей племянника на такси по домам и только тогда поехали домой. Я уже, конечно, не могу считать это место своим домом. У меня там даже нет собственной комнаты, но тем не менее. Уставший, я сразу же лег спать. Не пробыв в Никополе и суток, встал с утра и после чашки кофе перебрал вещи для летнего сезона. Промолчу о 10 коробках с прочими вещами, которые нужно отправить в Харьков. Поезд был уже через несколько часов и я спешил как никогда. Отправляясь, я прокручивал в голове, что же я буду писать о Никополе?? А собственно, что писать? Никополь похож на Днепр. Развалины, плохие дороги, такие же пацанчики в спортивных костюмах и сварливые бабушки. Даже таксопарк составлен из одних лада сидан, с разбитыми стеклами и воняющими креслами. Хочу заметить, что на UBER в Харькове также комфортно ездить и по сей день, не говоря о службе экотакси, на приводящих меня в восторг Ниссан Лиф, снующих тысячи по Харькову, будто я и не в Украине вовсе или в Украине, но с отметкой "в будущем". Мне нравятся харьковчане, как не крути. Тут никого не трогают никакие понты, ты интерес как личность для окружающих, не более и не менее, как это и должно быть. Я чувствую себя гораздо свободнее для самовыражения и общения в Харькове!!!В поезде, следующем из Никополя в Харьков я имел радость дочитать замечательный пример научной фантастики 20 века: "Космическая Одиссея: 2001", где Артур Кларк описывал в 4-х коротких историях, объединенной одной сюжетной линией, первый контакт и с инопланетным разумом, прямым образом причастном к возникновению нашей, Человеческой Цивилизации. Книгу я получил через "КСД", на украинском языке. Правда последнюю посылку я так и не получил, поскольку как раз переезжал из Днепра в Харьков. Честно сказать - перевод кусается, но все понятно, благодаря тому, что автор особо не вдавался в подробности физики и прочих моментов, усложнивших бы перевод. Главным образом, сюжет передавал атмосферу открытия, путешествия к неизведанному и желание главных героев узнать правду, чего бы она им не стоила. Любопытно, что проблема ИИ была затронута Автором романа так рано, в конце 1960-х, а также тот факт, что текст писался одновременно с созданием одноименного фильма, лишь с небольшой разницей в деталях сюжета. Режиссером фильма был Стенли Кубрик, но я бы посоветовал для начала прочесть саму историю, а затем смотреть фильм. Это, впрочем, касается и любой авторской истории, положенной в основу фильма. Для своего времени, конечно, что фильм, что и сам роман - опережали время, в попытке показать тот большой мир, что для большинства людей, ослепленных бытовой жизнью, деньгами, склоками и мелочными конфликтами - закрыт. Я надеюсь прочесть свой ящик с новыми книгами в ближайшее время и дать каждой книге рецензию. На этой ноте я прощаюсь с вами, не на долго. Просто есть небольшое желание отдохнуть и написать хотя бы пару глав для моего собственного романа "Слепой", который будет на украинском языке. В надежде на то, что мое очередное скромное творение найдет отклик в ваших сердцах.13. 04. 18. Автор Rayan Riener Фото Here And NowНагадуємо, спорт й зокрема футбол став розплідником геїв. Хто із футболістів приховує свою справжню орієнтацію?Також ми писали, що комунальний холокост накриває мешканців Нікополі - будете пити воду з водосховища!
Буккроссинг в Україні [Книги слід звільнити]
Буккроссинг в Україні [Книги слід звільнити]
Нікополь 2020-04-16 22:00:18
Буккроссинг в Україні [Книги слід звільнити]      У цій статті, хочу розповісти про одне зі своїх цікавих захоплень, яким я займаюся вже не перший рік та активно намагаюся пропагувати це оточуючим. Українською мовою воно зветься книгообертом, а первинно - буккроссингом. У цій статті я використаю деяку частину матеріалу зі статті Української Вікіпедії про рух, з тої причини, що я опрацював цю статтю з досить сирого стану у найбільш інформативну з усіх мовних версій (кажу про це, щоб читач не вважав мене копійо, яке нічого не хоче писати самостійно). Ну, що ж, що таке буккроссинг? ____________________________________________________________________________________________Зазвичай, так буккроссери і звільнують книги.    Буккроссинг (англ. Bookcrossing) — хобі та громадський рух, що діє за принципом соціальних мереж і близький до флешмобу. Буккроссинг — це процес визволення книг. Людина, прочитавши книгу, залишає («звільняє») її у громадському місці (парк, кафе, поїзд, станція метро), для того, щоб інша, випадкова, людина могла цю книгу знайти та прочитати; та у свою чергу повинна повторити процес. Спостереження за «подорожжю» книги здійснюється через спеціальні сайти в Інтернеті. Аналогія — орнітологічна практика окільцьовування птахів, щоб відстежити їх переміщення.      Ідею буккроссингу запропонував спеціаліст з інтернет-технологій Рон Хорнбекер у травні 2002 року. Для початку він залишив 20 книг з пояснювальними написами в холі свого готелю. Через півроку на його сайті було біля 300 активних користувачів, які «відпускали» книги і приводили нових учасників. На листопад 2014 року, на міжнародному сайті зареєстровано більше ніж 13 мільйонів книг. Буккроссинговий пікнік.     У липні 2007 року Сінгапур став першою офіційною буккросінговою країною у світі. Ініціатива була запущена спільно з Національною бібліотекою Сінгапуру, і 2000 місць по всій країні були призначені «гарячими точками», як офіційні зони буккросингу. У 2008 році буккросинг був впроваджений в Абу-Дабі. як частина спільної діяльності з керівництвом Абу-Дабі з культури і спадщини. У 2010 році буккросінгові зони були відкриті в Сербіі. Найбільшу популярність буккроссинг завоював в Італії.Буккроссинг - рух за звільнення книг  Буккроссер реєструється на спеціальному сайті (міжнародний - bookcrossing.com[5], український - bookcrossing.net.ua[6]). Потім він реєструє книги, що готується відпустити, створюючи таким чином свою «книжкову полицю». При реєстрації кожна книга отримує унікальний код книги (англ.BCID — BookCrossing ID, а в українському варіанті КН). Буккроссер «звільняє» книгу на сайті (тобто робить запис, де, коли (буде) звільнена книга), і «звільняє» її в реалі. Людина, що знайшла («піймала») таку книгу, увійшовши на сайт і, ввівши код книги, потрапляє в журнал книги, робить там запис і також після читання відпускає книгу, про що повідомляється буккроссер, що відпустив цю книгу. Таким чином, деякі книги вже пройшли через сотні читачів.    Важливо розуміти, що просто обмін книгами з рук у руки або в якихось місцях без реєстрації на спеціальному сайті — не вважається буккроссингом, оскільки втрачається ланка зв'язку, через що перша відпущена книга відправляється у свою першу і останню подорож, відповідно.Є декілька різновидів буккроссингу:Безпечна шафа для книг у Польщі."Класичний" (технологія описана вище);за допомогою безпечних місць (полиць, шаф);букрей (англ. bookray) — пересилання книги поштою, по ланцюжку, від одного учасника до наступного, часто перетинаючи кордони країн та континентів. Книга не повертається до буккроссера, що відпустив її.букрінг (англ. bookring) — єдина відмінність від букрея — книга висилається назад власникові, що відпустив її, тобто утворюється коло (ring).Книгооберт в Україні   Міжнародний сайт буккроссингу показує, що перші книги українцями почали реєструватися десь з 2007 році, можливо трохи раніше. Вже із 2008 року, у Львові були активні молоді люди, які прямо на вулиці починали обмін книгами та розповідали людям про те, що вони роблять. Тому, вже зараз, саме Львів - столиця буккроссингу в Україні.  Близькість до іншиї європейських країн прискорило проникнення букроссингу до туристичного Львову. Це закономірно.Місце для буккроссингу в українській бібліотеці.    Книгооберт  Україні розвинений поки-що слабо. На міжнародному сайті є приблизно 400 зареєстрованих буккроссерів з України, а на українському сайті, який почав працювати з 2013 року, буккроссерів вже більше тисячі. (Тобто, ми зараз знаходимося на рівні розвитку буккроссингу таких країн як Литва.) Теж саме і з книгами, - зареєстрованих книг більше на українському сайті, оскільки міжнародний сайт був перекладений (російською) лише у 2014 році, тому лінгвічна стіна значно обмежувала розвиток буккроссингу в Україні. На томість, зараз безпечні полички буккросингу є у Києві, Харкові, Миколаєві, Луцьку, Львові, Хмельницькому, Дніпропетровську, Кривому Розі, Одесі, Івано-Франківську, Тернополі, Рівному, Херсоні, Донецьку, Луганську, містах Криму та в багатьох інших великих містах. Активну участь беруть такі міста, як: Київ, Львів, Харків, Дніпропетровськ та Івано-Франківськ. В останні роки, буккроссинг почав поширюватися на містечка та навіть села. У 2014 році, вуличні публічні буккроссингові безпечні полиці нарешті з'явилися і в Україні, у містах Львів та Київ.    З українським буккросинг співпрацюють багато магазинів, кафе, клубів, бібліотек. Вони відкривають «безпечні полиці», або «зони буккросингу», тобто місця, де книги залишаються у відносній безпеці і не потраплять до рук двірника, поліції або недобросовісних «любителів книг», які привласнюють відпущені книги. На кынець 2014 року на сайті українського буккроссингу[7] було зареєстровано більше 3000 книг.     Але існує проблема мовних відгалужень і окремих сайтів буккроссингу, відокремлених від першого та міжнародного, які призводять до занепаду буккросингу або домінування одних сайтів над іншими для вигоди власників сайтів. Наприклад, в Україні, була вибудувана російська система, особливо через російську соціальну мережу ВКонтакті, з посиланнями на російський сайт буккроссингу, а не український. 70% спільнот буккроссингу у мережі ВКонтакті підпорядковуються саме російському сайту. Таким чином, українці втрачають можливість користуватися власним сайтом та підтримують саме російський буккроссинг. Львівська зупинка з шафою для буккроссингу.    Більш того, коли міжнародний сайт був перекладений і для російськомовних людей, російський сайт встановив цензуру на цю інформацію і забанював усіх, хто повідомляв про цю новину, щоб тримати у руках монополію та прибуток від сайту. Російський сайт був викуплений бізнесменом з Одеси, Олексієм Гладковим, і після цього російський сайт роками не оновлювався та не розвивався. Також російським сайтом керує Дмитро Олексійович та Анютка Васільєва. Починаючи із 2009 року вони почали встановлювати монополію російського сайту у країнах СНГ. З того часу, буккроссинг почав занепадати.      Сам Олексій Гладков дуже необачно похвалився тим, що він розвинув один дуже вдалий на його думку проект — інтернет-аукціон грошових купюр[8]. Це аукціон, на якому користувачі продають і купують грошові купюри, оплачуючи користування сервісом якийсь невеликий відсоток. Гладков та інші керуючі російського сайту буккроссингом ніколи не займалися та не цікавилися[9]. Таким чином, деякі буккросери зробили висновок, що підприємець Гладков має на меті збільшити собівартість російського сайту за рахунок активності буккроссерів і продати його за більші гроші, у той же час, нахабно отримуючи прибуток від реклами.Мій досвідФото з першого флеш-мобу (половина учасників)    Про буккроссинг я дізнався випадково, копирсаючись в мережі, десь у 2013 році. Мені одразу ж сподобалася ідея, оскільки я розумів, що знання - повинні бути вільними, щоб бути дійсно корисними. Яка цінність книги, що пилюжиться на поличці? Адже ціль її існування в тому, щоб бути прочитаною і чим більше разів - тим краще! Тим більше, що країни, де буккроссинг став розвиненим, стали більше читати, зокрема і сама молодь у рази зацікавилася читанням. А це, самі розумієте, якісний розвиток особистості та суспільства. І ще, найголовніше, країни, в яких читають найбільше - багаті та безпечні для життя. Чесно кажучи, я не думав, що буду першим, хто займеться цією справою  у місті, але після того, як дослідив міжнародний та український сайт буккроссингу (без реєстрації на яких буккроссинг НЕможливий), зрозумів - що я дійсно перший тут, та й взагалі, один із перших сотень в Україні. ЕмоБіль... - сльозкі...    Почав активно реєструвати свої книги та вперше відпускати на волю. Вперше офіційно і масово, - це була акція  флеш-моб від Українського Розмовного Клубу Нікополя 17 листопада 2013 року (а потім і 26 жовтня 2014 року). Цей день можна вважати офіційним днем початку книгооберту в Нікополі. Всього було декілька таких акцій, в яких взяло участь кілька десятків людей. Книжки ми клали у найрізноманітніші місця у старій частині міста. Деякі з учасників, як виявилося, вже ніби-то знали щось про буккроссинг, і навіть розповідали, що хтось вже намагався робити безпечні полички у супермаркетах та бібліотеках, але усе це діло загнулося - оскільки це були просто місця, де лежали книжки без жодної інформації що це і як це. Тому, я відповідав з посмішкою, пояснюючи - що це не буккроссинг. Винести книги на край вулиці, щоб люди розібрали - те саме, що робили ці так звані "буккроссери"... Вже після основних акцій, було декілька статей у пресі про буккроссинг в Нікополі. І це також хороший результат.    Підготовка до буккроссингу    Тим не менш, я діяв переважно самостійно, намагаючись популяризувати цей рух як тільки можна, через друзів, знайомих, акції, ЗМІ, тощо. І результати були. В той же рік я створив безпечну поличку у Центральній Дитячій Бібліотеці. Тому, за змістом, це дійсно перша справжня безпечна поличка. Оскільки самі бібліотекарі потім мені сказали, що усі попередні намагання бібліотек робити щось подібне - закінчувалися нічим - бо робилося усе зовсіи не вірно, не так як треба. І як це не так, можете запитати Ви? А так, що, наприклад, моя подруга з Луцьку, бачила таку "ініціативу" бібліотеки... І знаєте як це виглядає? Звичайна поличка, з 2-3 книжками, БЕЗ НАЛІПОК та будь'якої іншої інформації(!!!) То, перепрошую, яким це місцем ці книжки і поличка мають відношення до буккроссингу? Жодного! День створення полички   Займайтеся буккроссингом публічно, не стидайтеся і використовуйте кожну можливість розповісти і пояснити людям, що таке буккроссинг. Тільки таким чином,  можна дійти до того, що я називаю "критичною точкою", моментом, коли буккроссинг в Україні почне жити самостійно, коли про нього буде дійсно не тільки знати/чути більша частина людей але і розуміти, для чого це і як правильно це робити, щоб рух жив.    Я продовжував далі, реєстрував і відпускав власні книжки. Іноді, залишена на зупинці книжка, викликала просто неймовірну увагу людей - люди одразу збиралися навколо неї і влаштовували дискусії. Також створив і спільноту буккроссерів Нікополя. До речі, що я помітив, книжки слід лишати саме на залюднених зупинках, ЩОБ ЯКОМОГА БІЛЬША КІЛЬКІСТЬ ЛЮДЕЙ ПОБАЧИЛА, що ви робите.   Поличка у Центральній Дитячій Бібліотеці Нікополя.    На кінець 2014 року вже були результати. Люди з Нікополя реєструвалися на міжнародному та українському сайті. Через мою діяльність, Нікополь тепер на 3 місці в Україні за кількістю відпущених книг. Перед Нікополем, тільки Київ та Львів. Ось, як може вплинути на буккроссинг всього одна людина. Сам я випустив більше 500 книжок, і є першим буккроссером Україні на українському сайті. Також, я потрапляв і на перші місця рейтингу буккроссерів на міжнародному сайті. Сподіваюся, моя історія успіху та активності не була марною і знайдеться хочаб кілька людей, що будуть натхненні цією ідеєю і продовжать справу в місті вже після мене. Оскільки я переїзджаю, але продовжу займатися буккроссингом. Ключ до успіхуСаме так відбувається підготовка для звільнення книги справжнім буккроссером.   Я стверджую, головною проблемою буккроссингу в Україні є самі так звані буккроссери (більшість з яких, такими не є), які не дотримується правил буккроссингу і через це не відбувається якісного розвитку руху. Книги не реєструються, наліпки (ексілібри) - не клеяться. А людина, яка знаходить книгу - не отримує через це бодай якоїсь інформації, і тому книга знову кладеться на поличку, але вже нового власника, який її ніколи не відпустить, замість того, щоб продовжити свою подорож. На цьому подорож книги і закінчується.  Зимове вбрання для книг.    Розуміння принципів буккроссингу тими, хто ним намагається займатися - головний чинник, який впливає на успіх чи занепад руху. Адже буккроссинг - це книгооберт книг у суспільстві [10]. Він існує за принципом соціальної мережі, а тому книги потрібно відпускати постійно,і спонукати до цього іншим, розповідати про звільненян книг друзям,знайомим, родині і перш за все, починати з себе - навіщо вам книги в дома, які ви вже прочитали? Вони можуть стати дійсно корисними іншим. Коли критична маса людей буде розуміти усе це, буккроссинг почне жити автономно, і вже не буде потрібно постійно "підтримувати тиск" його існування, можна буде безкоштовно знайти будь-яку книгу, яка вас цікавить у розвиненій мережі обміну безкоштовно. -13. 12. 14.-Rayan Riener Варто відзначити, що саме ця стаття була використана для ЗНО в Україні у 2017 році. 
Коронавірусна еротика - це нова літературна течія
Коронавірусна еротика - це нова літературна течія
Україна 2020-04-18 00:55:56
Універсальний карантин, спричинений швидким розвитком пандемії коронавірусу, є умовою, яка вже починає надихати митців у всьому світі. Амазон буквально затопили численні книги, присвячені цій темі. Важливою їх частиною є еротичні романи, що поєднують різні фетиши з карантинною ниткою. Чи стала пандемія стимулом для реалізації творчого потенціалу під час карантину?Нагадуємо, життя - це ванітас. Моментально скопійовані тенденції сучасної літератури, звичайно, не є чимось новим. З досить високою ймовірністю можна припустити, що якщо книга буде популярною у всьому світі, багато підписників знайдуть свій шлях до ринку. Не так давно критиковані романтичні романи, встановлені в таборі винищення Аушвіц-Біркенау, викликали суперечки, а ще раніше світ підкорило м'яке порно під знаком "П'ятдесят відтінків сірого".Однак пандемія коронавірусу змусила більшу частину світу змінити свої основні звички. Це не могло залишитися без роздумів над темами та популярної літератури. Стандартні романси, що відбуваються на вулицях великого міста і рясніють незвичайними подорожами в нинішній ситуації, просто стали неймовірними. Вони також недостатньо фантастичні, щоб стати своєрідною втечею від реальності в уявний світ без сучасних обмежень на рух. І все ж інтерес до еротики у людей не зменшується лише тому, що вони були укладені в чотири стіни.Порятунком від ситуації, що склалася, виявилися еротичні книги, розміщені посеред пандемії.Йдеться про такі заголовки, як "Covid-69: Еротична історія карантину про коронавірус", "Секс під час пандемії коронавірусу", "Замикання FFM", "Любов у часи Корони", "Гарантія: Покрокова любов у часи кохання Коронавірус", "Кохання в блокуванні" та "Фізичний прояв миття моїх рук позбавляє мене". Книги такого типу за останні два тижні почали набирати значну популярність на Amazon, де їх можна придбати в електронному вигляді за 3-4 долари.Спільною рисою цих еротиків є те, що всі вони грають у реаліях соціальної ізоляції та закриття. Героїні романів коронавірусу (адже в переважній більшості випадків позиція жінки сприйнята) переважно молоді, відносно сором'язливі, але шукають сексуального досвіду, в який коронавірус втручається. Варто, однак, зазначити, що однакова відправна точка часто веде окремих авторів у абсолютно різних напрямках. Оскільки другим важливим елементом коронавірусної еротики є те, що вони часто включають дуже специфічні фетиші.У цьому сенсі вони не надто розходяться від популярної еротики, наприклад, «П’ятдесят відтінків сірого» або «365 днів».У той же час вони явно сміливіші й вигадливіші в темі. Здається, це впливає на те, що вони здебільшого створюються з ініціативи письменників-хобістів та публікуються за власні кошти. Так вони нагадують еротику, доступну в Інтернеті, де шанувальники будь-якого фетишу можуть знайти свою нішу. Залишається питання, чи будуть класичні видавці зацікавлені у цій тенденції, і ми отримаємо більш професійно написані еротичні романи, що відбуватимуться під час пандемії у наступні місяці. Це здається можливим, доки популярність цього типу книг буде зберігатися протягом наступних кількох тижнів. А враховуючи, що до кінця карантину ще належить пройти довгий шлях, ймовірність такого повороту подій значна.Фото PexelsДо слова, розповідь Самукоморі - це про самоізоляцію в сучасному Нікополі. 
Ж. К. Роулінг - найкраще оплачуваний письменник у світі. Вона покинула змагання
Ж. К. Роулінг - найкраще оплачуваний письменник у світі. Вона покинула змагання
Світ 2020-07-10 10:38:54
Ж. К. Роулінг очолила рейтинг найбільш високооплачуваних письменників у світі за версією Forbes. Як єдина, що перевищила прибуток у 90 мільйонів доларів США. Наступний у списку заробив у понад 20 мільйонів доларів менше.Ж. К. Роулінг зайняла перше місце в рейтингу журналу Forbes для найбільш високооплачуваних письменників з червня 2018 року до кінця травня 2019 року. Авторка саги про пригоди Гаррі Поттера повністю випередила конкуренцію і, безумовно, перемогла свого найбільшого суперника Джеймса Паттерсона.Перелік включає доходи від продажу книг у всіх форматах та ліцензіях, роялті та інші квитанції. Податки, ставки літературних агентів, адвокати та інші співробітники з авторами не віднімалися.Ж. К. Роулінг опублікувала 2 книги, які не викликали особливого інтересу (кримінальний роман Смертоносні білі та сценарій фільму Фантастичні звірі: злочини Гріндельвальда), але вона все ж перемогла у списку. Велику частину її заробітку становили прибутки від другого фільму з серії "Фантастичні звірі" та рекордно популярною п'єси "Гаррі Поттер і проклята дитина" на Бродвеї.Загалом Роулінг за 12 місяців заробила 92 мільйони доларів. У Джеймса Паттерсона на 20 мільйонів менше, який має усе менший дохід з року в рік. Хоча в період після Роулінг він продав більше книг, в США є думка, що перенасичення його роботою починає відчуватися.Ось 5 найкраще оплачених авторів за версією "Forbes":1. Ж. К. Роулінг - 92 мільйони доларів,2. Джеймс Паттерсон - 70 мільйонів доларів,3. Мішель Обама - 36 мільйонів доларів,4. Джефф Кінні - 20 мільйонів доларів,5. Стівен Кінг - 17 мільйонів доларів.
Питання та відповіді щодо одного із засновників NikopolToday
Питання та відповіді щодо одного із засновників NikopolToday
Нікополь 2020-07-18 16:57:34
Усіх вітаю від NikopolToday! Дякую тим хто зібрався, і особливо доброчінцям які дали можливість квір-книзі “На Марс” відбутися, а також всім іншим, за можливість представити цей роман Вам, безкоштовно (спочатку), а потім і за деякі гроші. Те саме стосується і сайту NT. Майбутнє за авторською за авторською журналістикою. 1 . Цікаво трохи розповісти про себе За паспортом я Костянтин, але мій прозаїчний псевдонім - Rayan Riener. Свою поезію я публікую під іменем Флорет Апріл. Публіцистичні тексти у ЗМІ підписую оригінальним ім’ям. Народився у маленькому містечку на Дніпрі, під назвою Нікополь. Із дитинства мав активну позицію щодо захисту прав людини, а згодом, почав займатись волонтерством та активізмом. Був творцем Українського Розмовного Клубу в Нікополі, брав участь у протестах під час Євромайдану; намагався висвітлити ці події у місцевих ЗМІ, де був позаштатним журналістом та стрімером. Оскільки я живу творчістю, в мене вже є значна кількість творів з сотень віршів, десятків розповідей та трьох завершених книг. Деякі дізналися про мене саме через блоггінг, яким займаюся зі шкільних часів. Хтось знає мене які вікіпедиста, одного з засновників проекту Портала ЛГБТ в Українській Вікіпедії. 2 . Чому я усе це розповідаю? Книгу “На Марс” я розпочав писати у 2011 році, а завершив у 2012-му у місті Нікополь. Сюжет книги має декілька фабул-посилів до читача. Це і тема сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, й екологічні питання, мій погляд на альтерантивну політику, економіку та суспільство в цілому. Через безлічь болючих для наших людей тем, цю книгу досі не погодилось видати своїм коштом жодне з українських чи російських видавництв. Мотивуючи свою відповідь не тим, що її тема стосується ЛГБТ-френдлі, а “анархістською пропагандою” розвалу державного устрою. Я вже промовчу про тему веганства, що червоною ниткою зшиває ідеологему новелли “На Марс”. Однак, саме цього року, вдалося зібрати кошти внесками доброчинців через платформу Спільнокошт і вперше видати книгу в Україні. До цього, тільки одне міжнародне видавництво, що базується в Канаді, давало в продаж “На Марс”. Окремо хочу приділити увагу темі буккроссингу в проекті з публікації книги “На Марс”. Буккроссинг - це рух за звільнення книг та перетворення Світу у вільну бібліотеку. Чому це важливо? У розвинених країнах, активісти буккроссингу створили багато книжких шаф на зупинках, зареєстрували свої книги на сайті, щоб інші могли попросити їх почитати, адже це безкоштовно. З іншої сторони, для того, щоб отримати бодай 10-20 кілограмів паперу, потрібно вирубати 1-2 дерева. З них можна отримати лише 10-20 екземплярів книжок. Уявіть, скільки лісу потрібно знищити, щоб виготовити великий тираж. Ось відповідь на питання, чому слід почати займатись буккроссингом - ви та інші економлять гроші, таким чином вирубку лісів можна призупинити, врятувати екосистему. Як долучитись? Кожен екземпляр книги “На Марс” вже зареєстрований на сайті, потрібно лише створити свій власний акаунт і внести номер книги в рядок пошуку. Зробити позначку, що ви впіймали книги, залишити коментар або відгук про неї. Також можна зареєструвати й інші свої книги, які б ви могли передати іншим. Таким чином, вже зараз на Заході, не обов’язково купувати книги, достатньо знайти серед 14 мільйонів зареєстрованих книг на сайті ту, яка вам потрібна і дізнатись де та в кого зараз вона. 3 . Де мене можна знайти? Інстаграм - за цим посиланням. Твіттер - клікни. Телеграм - канал за цим лінком. Фейсбук - тут. 4 . Якщо маєте інші запитання чи хочете співпрацювати?Пишіть на мою електронну пошту [email protected]Фото Pinterest
Історія квір-літератури в Україні: більше не можна мовчати
Історія квір-літератури в Україні: більше не можна мовчати
Україна 2020-07-20 13:17:17
Соціальна тематика стає новим трендом в українській літературі. На книжковому ринку з’являється все більше видань, що присвячені табуйованим і «незручним» темам: сексуальності, тілесності, гендеру. Одна з таких тем — ЛГБТ. Саме тому NikopolToday передає вам цю важливу інформацію від Читомо у партнерстві з Freedom House, які  публікують матеріали про ЛГБТ-літературу, що розповідають про розвиток цього книжкового напрямку в Україні.Чому це важливо? Книжки, які висвітлюють життя людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією, піддаються критиці та провокують скандали, проте знаходять своїх читачів та тримають позиції.Перші українські гей-твориНа початку 1990-х на теренах уже незалежної держави Україна почав виходити перший український гей-журнал «Один з нас». У ньому друкувалися перші оповідання та вірші на гомосексуальну тематику, публікувалися анонси гей-заходів, новини з життя ЛГБТ-спільноти, певний час була там і рубрика «Знайомства». Видання позиціонувало себе як «журнал чоловічої естетики»: саме цей журнал можна назвати «прабатьком» українських ЛГБТ-ЗМІ.Поступово на пострадянському просторі почала з’являтися і гей-література. Повість Марини Козлової «Арборетум» побачила світ у 1995-му: чи не вперше український читач мав змогу поринути в історію кохання між чоловіками, написану для широкого кола читачів. Для багатьох саме ця книга була першим повноцінним виданням на гей-тематику, інформація про яку потрапила у публічний простір. «Арборетум» переклали кількома мовами, кілька разів перевидавали і у складі збірок, і окремим виданням.У 2006 році київське видавництво «Нора-Друк» випустило переклад роману польського автора Міхала Вітковського «Хтивня». Хтивня — це назва вигаданого містечка, де на місцевому нудистському пляжі збираються, відпочивають і знайомляться між собою так звані «феї» — жіноподібні геї. Книгу переклав український письменник Андрій Бондар. На книжковому ринку «Хтивня» стала одним із перших україномовних видань, де описується життя людей ЛГБТ, згадує письменниця і журналістка Лариса Денисенко. «Між іншим, книга не викликала жодного скандалу, нею дуже делікатно цікавилися під час різних літературних подій», — каже вона.Роком пізніше, у 2007-му, у тому-таки видавництві «Нора Друк» вийшла її книга під назвою «Кавовий присмак кориці», де також зачіпається тема гомосексуальних стосунків. Того ж року в інтерв’ю газеті «Бульвар Гордона» креативний продюсер каналу 1+1 Анатолій Єрема зробив камінг-аут — публічно зізнався, що він — гей. Це зізнання стало для України справжнім прецедентом, адже до Єреми це наважилася зробити тільки одна українська знаменитість — шоумен Костянтин Гнатенко.На той час тема ЛГБТ ще не була предметом публічного дискурсу в українському медіапросторі: до масштабних Маршів рівності, на які будуть збиратися не лише самі ЛГБТ, а й їхні союзники — ті, хто їх підтримує — лишалося ще десять років, а українські журналісти навряд чи розуміли різницю між словами «гомосексуалізм» та «гомосексуальність».Ситуація змінювалася поступово: українські автори почали досліджувати тему ЛГБТ у своїх творах: геями чи лесбійками могли бути як головні, так і другорядні герої романів. Так, наприклад, у 2008 році у видавництві «Факт» вийшла повість української письменниці Катерини Бабкіної «Лілу після тебе», де йдеться про чи то любов, чи то дружбу двох дівчат із елементами еротизму. А у 2013 році у видавництві«Фоліо» вийшов роман Бабкіної «Соня», другорядні персонажі якого — геї.На питання про те, чому Бабкіна вирішила «оселити» у своїх книгах героїв ЛГБТ, вона відповідає так: «Тому що вони є, а література має симулювати взаємодію з реальним світом, а не з вибраними його частинами».Катерина Бабкіна називає українське суспільство «темним, неосвіченим, переляканим, традиційним, релігійним, мізогінним та патріархальним». Вона каже: люди бояться і табуюють те, про що не знають і чого не розуміють. Через це подібну літературу можуть сприймати із острахом і осудом.«Дізнатися тепер можна про все на світі, але ж це треба докласти зусиль. А люди не хочуть, люди хочуть подивитися тєлєк і послухати, що бабка-сусідка скаже. Не всі, звичайно, але таких ще багато», — говорить Бабкіна у коментарі «Читомо».«Тепло його долонь» — книжка, яку і сам автор, молодий письменник Юрій Ярема, і видавці «Видавництво Анетти Антоненко» позиціонували як «перший український роман про геїв». У видавництві тему книги назвали «незвичною та сміливою». Тож не дивно, що київська презентація роману, яка відбулася у «Книгарні Є» на столичному Подолі, спровокувала скандал і не тільки цьому. Сам автор тоді планував «розкопати невідому копальню — квір-літературу», що для української літератури могло би бути доволі амбіційними планами. Насправді «Теплу його долонь» передувала також книга «На Марс», гроші на створення якої збирали через краудфандингову платформу «Спільнокошт» і опублікована вона була набагато раніше. У 2014 році, у Канаді, а потім - 2015-го року в Україні, хоча Ярема намагався представити свій витвір у якості першого. Звісно, це не так. Насправді ж, це не єдина книга, яка претендувала на звання «першого гей-роману» в Україні. У 2006-му у видавництві «Критика» вийшла квір-антологія «120 сторінок Содому», створена Олесем Барлігом у співпраці з іншими українськими авторами, яка так само претендувала на такий титул. Щоправда, із це не авторське видання, а перекладна література: в антології зібрали українські переклади творів від трьох десятків авторів з різних країн Європи.Майя, її мами і скандал довкола скандалуУ 2017 році величезний скандал довкола себе спровокувала яскрава дитяча книжечка обсягом у всього 64 сторінки — «Майя і її мами». Майя — дівчинка, у яка має двох мам. Власне, саме цей момент і збурив хвилі хейтерських коментарів у фейсбуці, став інфоприводом для численних публікацій у ЗМІ — довелося навіть скасувати одну із презентацій, аби не наражати на небезпеку її учасників.Насправді ж, аби «скандальним» у цій книзі є тільки один коротенький абзац, який звучить ось так:«Мене звати Майя. І в мене дві мами. Люди часто дивуються, як так вийшло? Але це не дивина! У мене немає тата: він секретний донор. А мами — не секретні, а дуже справжні. Вони люблять одна одну і мене».Авторка Лариса Денисенко каже: коли журналісти приходили до неї по коментарі з приводу «скандальності» книги, вона просила їх зачитати той самий абзац. Після цього у відповідь чула: «І все? А що тут такого?»«Більшою мірою я була вражена не стільки цькуванням мене, моїх видавців, несприйняттям тексту, а тим, що маленька історія, стилістично наївно викладена, збурить як спротив, так і дискусії в суспільстві», — зізнається авторка.Насправді ж, «Майя і її мами» — книга про те, яким різноманітним може бути суспільство. По суті, це коротенькі історії про дітей, які живуть у зовсім різних сім’ях: хтось має братиків і сестричок, хтось — ні, хтось живе з мамою і татом, когось виховує бабуся або дідусь. А у когось, як-от у дівчинки Майї, дві мами.«Майя та її мами» говорить голосами меншин, або більшості, яку вважають меншинами: тут голоси внутрішньо переміщених осіб, кримських татар, дітей — соціальних сиріт, дітей — «солом’яних сиріт», діток з ЛГБТ-родин, родин етно-меншин, для мене дуже важливим є те, щоб ми чули не лише більшість, і не соромилися відстоювати свою ідентичність і свої права», — пояснює Лариса Денисенко.Вона займається правозахистом і зазначає, що, серед іншого, це означає також надавати або підсилювати голоси меншості. Каже: вдячна ЛГБІК-спільноті за довіру, зокрема, голові ГО «Жінки в медіа» Лізі Кузьменко — відкритій лесбійці та активістці за те, що звернулася до неї з пропозицією щодо такого тексту. Згадує й інші організації, які займаються, зокрема, правозахистом, освітніми проектами та темою ЛГБТ і в рамках Коаліції протидії дискримінації, і окремо: «Наш світ», «Інсайт», «Точка опори», «КиївПрайд»та інші.«Я розумію, що таке відчувати ніби наявність конституційного принципу рівності, але не відчувати це на практиці, мені важливо працювати, частково, як має працювати держава, давати реальні можливості для реалізації прав і свобод», — говорить Денисенко.Люди, додає вона, бояться, що почують щось таке, що зруйнує звичний для них порядок речей. Бояться і того, що побачать щось, що позбавляє їх привілеїв «нормальності». За словами письменниці, навіть серед тих, хто обурився від самої наявності цієї книги, було дуже багато людей, в котрих родина зазнала різноманітних змін.«Їм було важче прийняти різноманітність як норму, свою, зрештою, родину як норму. Певне, вони зневажали і відступ своєї родини він канонічної, не приймали її, і тому злилися», — говорить письменниця.«Видавництво» з ракурсом«Всі роки, що я носився з ідеєю відкрити видавництво, доволі чітко бачив, що воно неодмінно буде нішевим, та мусить працювати на певну конкретну мету», — каже видавець, ілюстратор та книжковий дизайнер Ілля Стронговський. У 2016 році спільно з бізнес-партнеркою Лілією Омельяненко він запустив власне видавництво, яке так і називається — «Видавництво». Саме вони видали «Майю та її мам».На час появи «Видавництва Стронговський та Омельяненко уже розуміли, що фокусом їхньої діяльності буде саме соціальна тематика.«Хтось мусить з цим працювати, якщо більші видавці бояться, чом не ми? Загальний дискурс на соціальну тематику в нас має вивіску «не на часі». Це необхідно долати. Зручного часу не буде ніколи» — пояснює він.«Коли «Видавництво» тільки починало свою роботу, вони видавали дитячі книжки про дорослішання, самотність, типи родин. Аудиторії цих книжок все ж були трохи різними і не надто перетиналися. Це і були їхні перші аудиторії — зрозуміло, що вкрай малі», – додає Стронговський.Що ж до історії з «Майєю та її мамами», він каже: той резонанс — це була реакція, скоріше, на скандал, а не на саму книгу. Та навіть цей скандал не призвів до вибухового зростання накладів книги.У «Видавництві» виклали на сайт електронну версію «Майї та її мам» — її скачали понад 50 тис разів.«На щастя, послідовна політика дозволяє акумулювати навколо нас всіх небайдужих до теми, і переважно нас все-таки розуміють і підтримують. Можна окремо додати, що мальовані історії та літературу читають часом геть різні люди, тож долученням коміксів ми її розширили», — каже Стронговський.Після «Майї та її мам» у «Видавництві» вийшло ще кілька видань, які спровокували бурхливу реакцію громадськості. Щоправда, присвячені вони були вже не темі ЛГБТ, а іншим «незручним» для суспільства темам: тілесності, сексуальності, смерті тощо. Наприклад, комікси про менструацію «Заборонений плід» — переклад зі шведської, або «Розквашене яблуко» — теж комікси, теж переклад, але з польської. На цей раз — про сімейне насильство.«Ми намагаємося дивитися, яких книжок на ринку нема і випускати щось, щоби якщо не закрити, то бодай привернути увагу до теми. Дитяча книжка про філософські питання вщент провалилася, хоча у Швеції це супербестселлер із 70 тис продажів. Натомість про смерть для різних вікових категорій ми випустили уже десь п’ять книжок і на всіх них є помірний попит. Дуже важить загальна відомість титулу, «Маус. Сповідь про Голокост» — важка історія, дуже несподівано подана, не надто зручна для сприйняття. Особливо в нас, країни, читачі якої не зростали серед мальованих історій, — але це бестселер», — наводить приклади Стронговський.Він каже: українські читачі загалом відкритіші для вітчизняних авторів, ніж до перекладної літератури. Всі авторські видання, які вийшли у «Видавництві» — «Майя» Лариси Денисенко, «Оця Марія звірів малювала» про дитинство Марії Примаченко Світлани Тараторіної та двотомник «Це зробила вона» — хіти.«Зрозуміло що далеко не всі автори згодні писати на соціальну тематику, а з тих, хто згоден, ще менше спроможних впоратися. Це видно загалом по ринку. Але у нас дуже висока планка і ми неухильно її тримаємо. Що більше хороших вітчизняних і перекладних книжок загалом буде видано, то легше буде і майбутнім авторам», — каже видавець.Ще одне українське видавництво, яке випускає книги на соціальну тематику — «Медуза». Там, наприклад, випустили антологію «Образ, тіло, порядок. Гендерні дослідження в міждисциплінарному спектрі». Це збірка перекладених на українську мову есеїв, які фокусуються на гендері й тому, як це поняття проявляється у різних сферах людського життя. Гендерною тематикою займається і дослідниця, письменниця Оксана Кісь: вона приділяє багато уваги темі фемінізму, гендерним ролям чоловіків та жінок і проблематиці сексизму.Теми-табуЛариса Денисенко називає «Майя та її мами» прикладом інструмента, який можна використовувати для навчання, дискусії та пояснень. Починати можна з будь-якої історії, котра ілюструє різноманітність родин в Україні. За таким принципом вона з колегами створює й інші матеріали, у яких звертає увагу на важливі соціальні проблеми та питання, які потребують вирішення. Домашнє насильство — також одна із них.«Багато людей заперечують і не сприймають проблему гендерно обумовленого насильства, заперечують навіть власний досвід або лише з нього виходять, тому ми створили збірку «Про нас. Проти насильства». Вона є у вільному доступі. Там можна прочитати 10 оповідань на тему домашнього насильства, коментарі психологів, поради правничого середовища, зразки заяв до поліції», — каже письменниця.За її словами, ця збірка дає зрозуміти: ви — не самі, проблема дійсно є, про неї говорять, її не заперечують. Психологи і юристи стикаються з цим щодня і можуть запропонувати допомогу.Це — можливість дати людям надію, щоб вони не почувалися безпорадними, прийняли і себе, й інших. Єдиним збоченством, каже Денисенко, є насильство, але ми можемо з цим боротися, не нормалізовувати його і протидіяти йому.Саме цим займається і письменниця, громадська діячка Настя Мельниченко. У 2016 році вона запустила у соцмережах масштабний флешмоб #янебоюсьсказати: під цим хештегом сотні користувачів — і чоловіки, і жінки — ділилися власними історіями про пережите насильство.«Читаючи історії про насильство, я збагнула, що через майже них усі червоною ниткою проходить тема необізнаності дітей на теми сексу, насильства, особистих кордонах. Коли з ними чинили насильство, а часто це були найближчі люди — тато, дядько, брат — ці діти не могли зрозуміти, чи нормальним є те, що роблять їхні близькі. Їм було соромно, страшно, але ж це найрідніші люди», — згадує Настя Мельниченко.Саме через це і виникла потреба у книжці за мотивами флешмобу: письменниця зізнається, що просто мала розповісти дітям, що таке насильство, чим є секс, як вибудовувати власні кордони. Так з’явилося видання «#ЯНеБоюсьСказати. Найвідвертіша книжка для підлітків». Після виходу книги Настя Мельниченко отримала чимало відгуків, найпоширенішим серед яких було: «Ох, чому ж у нашому дитинстві такої літератури не було».«Християнська мораль табуює ці теми, а ми є християнською країною. Християнські традиції дуже сильні, «зрада» цим традиціям і цінностям сприймається як зрада українській ідентичності і віщує лихе, одвічні муки, наприклад. Людям «підгорає», бо досі ми є досить архаїчним суспільством, де абстракції важливіші за права людини чи права дитини», — пояснює авторка.В цивілізованому світі прийнято балансувати між традиційними цінностями — з поваги до тих, кому вони близькі — і правами людини, розмірковує вона. Але якщо треба робити вибір або-або, то обирають все ж права людини, бо людина важливіша за абстракцію. Тобто ця конкретна дитина, її безпека та життя «важливіші за древні вчення бога, якого ніхто не бачив».«Це одна з відмінностей цивілізованого світу від застарілої парадигми мислення. Але коли я прямо чи опосередковано кажу, що кожна конкретна людина важливіша за такі абстракції як «нація» чи «соціалізм», то мене готові убити. Як і кожного, хто посміє щось сказати на цю тему. Тож оце все неприйняття виходить виключно з нерозуміння того, чим є права людини і певного зміщеного ціннісного сприйняття», — зізнається Настя Мельниченко.На питання, що із цим робити, відповідає: пояснювати. Робити це можна через масову культуру — привчати людей до нової норми. Адже соціальні норми та поняття моралі змінюються разом із епохами, у яких ми живемо. Настя Мельниченко наводить приклад: колись в українському суспільстві жінку, яка приносила позашлюбну дитину, виганяли з громади та піддавали тотальній ганьбі. Колись це справді було традицією, але зараз такі реакції — уже в минулому.«Раніше поява у робочому колективі ЛГБТ-людини викликала б фурор і цькування, а зараз, принаймні у великих містах, нікому немає діла ні до чийого особистого життя — аби твої цінності, як людини, відповідали цінностям компанії. Потроху практики цивілізованого світу прийдуть і до нас», — каже Настя Мельниченко.Ще зовсім нещодавно через книгу «Майя та її мами» Ларисі Денисенко погрожували, але вже зараз, згадує Мельниченко, на українському книжковому ринку з’являються схожі книги. Через те, що кількість такої літератури збільшується, на її думку, сенсу погрожувати всім цим авторам просто немає: «Вода прорвала греблю, її вже не спинити, і скоро все буде добре».Ілюстрації Мар’яна МикитюкСтворено у партнерстві з Freedom HouseДжерело та фото Читомо / автор Олександра Горчинська
Як продавати книги на Amazon: поради та лайфхаки від киянина
Як продавати книги на Amazon: поради та лайфхаки від киянина
Україна 2020-07-23 12:41:14
Креативний бізнес. Продаж книг на Amazon про який пише NikopolToday з посиланням на AIN.ua: як киянин заробляє $ 5000 на місяць в розпал кризи? Адже криза, викликана епідемією коронавірусу з Китаю, боляче вдарила по бізнесу в усьому світі. Тисячі великих і дрібних компаній збанкрутували, сотні тисяч людей позбулися роботи. Тому історії підприємців, які в це сумбурний час зберегли й навіть примножили доходи, особливо надихають. Знайомтеся, ось один з них, - киянин Антон Петренко. Він розповів як йому вдається, займаючись книжковим бізнесом на Amazon, залишатися на плаву в розпал світового фінансового колапсу.Нагадуємо, Марс позеленів: що сталося?Антон, як короновірусна катастрофа відбилася на книжковому бізнесі?Криза особливо не позначилася на книжкових продажах - така специфіка цього бізнесу. Так, звичайно, навесні було затишшя, - коли весь світ завмер на пару тижнів, чекаючи, що буде далі. Але незабаром ситуація вирівнялася. Більш того, акції компанії Amazon, - а саме на цьому майданчику я продаю книги, - досягли свого піку, а доходи букселлерів виросли в 2-3 рази.А чим ти займався до того, як зануритися в бізнес на книгах?Я, як і багато хто, працював в офісі. Але відчайдушно намагався знайти «те саме» заняття, яке дасть мені повну свободу, в тому числі і фінансову, а також почуття стабільності. У 2006 році я займав позицію топ-менеджера в нафтовій компанії. Мені добре платили, але я був зайнятий 24/7. А мені хотілося відчувати життя на повну - наприклад, багато подорожувати, - а не жити від зарплати до зарплати, кожен день повертаючись з роботи додому, втомленим, злим, мріючи тільки про телевізор і вечері.Через рік я поїхав в Канаду. Чим я там тільки не займався! І сніг чистив, і вдома будував, але залишитися на ПМЖ не вийшло.Через півтора року, повернувшись додому, я вирішив будувати кар'єру в Києві, і в 2012 став комерційним директором компанії, яка продавала препарати для професійної косметології. Справи у нас йшли в гору, як і моя зарплата. На цьому можна було б закінчити пошуки себе, вгамуватися і «просто бути щасливим», але мені все одно не сиділося на місці, - справа в тому, що і ця робота забирала все моє життя, гроші дуже швидко витрачалися, а це ніяк не наближало мене до мрії - дослідити різні країни.Таким чином ти прийшов до вибору віддаленої роботи?Так. По-перше, моїх туристичних цілей було настільки багато, що їх неможливо було б поєднувати зі стандартною офісною роботою і покладеним щорічним відпусткою. Це, мабуть, була найміцніша мотивація.По-друге, подорожі вимагають грошей, а комфортні подорожі - ще більше. Тому я дозволив собі мріяти масштабно і поставив планку - не менш $ 5000 доходу на місяць. На цьому етапі я відсіяв все варіанти заробітку, які не принесуть мені таку суму. Наприклад, відразу сказав «ні» бірж фріланса.По-третє, я вирішив, що не хочу стресу. Я багато разів бачив, як велика посаду відбирає все: здоров'я, молодість, оптимізм, вміння мріяти і радіти дрібницям. Я не хотів бути «солідним дядьком в сірому костюмі», який «вирішує серйозні справи». Тому шукав роботу для душі і задоволення, щоб сьогодні, наприклад, жити біля океану в Індії, а через місяць - дослідити гори в Непалі з сином, який, як і я в його віці, дуже хоче побачити світ.По-четверте, я хотів займатися тим, що приносить мені не тільки гроші, але і задоволення. Мені дуже близькі слова Кастанеди: «Всі дороги однакові. Але шлях, який не має серця, не має сенсу! Тоді краще вибирати шлях, у якого серце є ». І свій шлях я почав з вивчення онлайн-середовища. Маючи чіткі фінансові орієнтири в $ 5000 в місяць, я довго придивлявся до різних варіантів, поки, нарешті, не натрапив на варіант - книжковий бізнес на Amazon.Цікаво. І як цей бізнес на Аmazon працює?Якщо коротко, то: спочатку дізнаємося, що «болить» покупцям, що вони хочуть читати, робимо цей продукт і публікуємо на Amazon в декількох версіях - kindle (електронна версія книги) і друкований варіант. Я зараз говорю не про художню літературу, а простий нон-фікшн - довідники, рецепти для схуднення і т. д. Як зробити книгу? Головне діяти поетапно: замовити книгу гострайтеру, а потім відправити її на вичитку редактору та коректору, замовити обкладинку дизайнеру, налаштувати рекламу на сайті Amazon і готово. Займатися кожним етапом самому не потрібно, достатньо знайти виконавців, які зможуть зробити якісний продукт. Ваша справа - проконтролювати. Студентам свого курсу я пояснюю кожен етап дуже докладно. І якщо діяти за інструкцією, книга практично в 100% випадків злетить і буде добре продаватися.Власне, зараз мене вже не так надихає сам продаж книг на Amazon, як успіхи моїх учнів - коли вони починають заробляти свої перші $ 500-1000-2000 відразу після курсу. Отримуючи такі суми на свої рахунки, люди розуміють, що можна жити в достатку, не працюючи на когось з 9 до 18. А це круто змінює якість життя. Люди починають більше мріяти, більше собі дозволяти...Це досить новий вид бізнесу в нашому просторі...Так. Ще пару років тому інформації про те, як продавати книги, навіть російською мовою практично не було. Пам'ятаю, я купив індивідуальний курс по темі «Книжковий бізнес на Amazon» у одного російськомовного коуча, але дуже швидко його закинув і зайнявся самостійним навчанням. У мене було дуже багато питань, - наприклад, про те, як працювати з відгуками, як підвищувати продажу, що таке перепродажу книг і т.д., - на які я отримував розмиті відповіді. І в якийсь момент я застряг - заробляти чомусь не виходило, хоча дуже хотілося, я не знав, куди і як рухатися далі. Тому я вирішив освоювати англомовні курси з торгівлі книжковою продукцією - вони виявилися набагато глибше і зрозуміліше. Однак, звичайно, і вони не могли передбачити всіх можливих шишки та й плюшки, які отримуєш виключно з досвідом. У мене пішли роки, щоб осягнути всі нюанси книжкового бізнесу, але я, навпаки, вдячний за це. Тепер я сам є автором навчального курсу «Продаж книг на Amazon» і, спираючись на результати своїх спроб і помилок, присвячую своїх студентів в тонкощі цього бізнесу.А, пам'ятаю, був час, коли я побачив на своєму рахунку перші $ 500 ... Радів, як дитина! Навіть не так сумі, як того, що я зрозумів - це можливо! Я рухаюся назустріч мрії! І ось якраз в той момент я вирішив, що більше ніколи не повернуся в офіс.Тобто, спочатку ти продовжував працювати в офісі і паралельно намагався продавати книжки віддалено?Саме так. До речі, «намагався займатися» - це ключові слова. На жаль, в реальності цей бізнес завжди відсовувався на задній план, тому що я сидів в офісі по 10-12 годин. У мене в той час навіть на особисте життя часу не було, а про старт нового бізнесу я взагалі мовчу. Тому я вирішив діяти за принципом «закрий старі двері, щоб попереду відкрилася нова».І ось я, нарешті, вирішив повністю зануритися в книжкову справу. Так я перестав жити в борг, розвинув фінансову дисципліну і обзавівся фінансової подушкою. А ще позбувся страху втратити стабільний офісний заробіток, прийшовши до того, що книги завжди будуть давати доходи - так, в цьому місяці більше, в наступному - менше, але прогоріти неможливо, навіть якщо сильно захотіти.Але, наприклад, ті, хто продають товар на Amazon, зараз зазнають великих труднощівТак, у товарніков в березні з'явилися проблеми, яких ніхто не чекав. Ускладнилися міжнародні транспортування, реєстрації акаунтів відбуваються з затримкою. А вишенькою на торті став палаючий недавно склад Amazon в Каліфорнії. Але книги це не «товарка». Букселлерам простіше. Ми і так завжди добре заробляли. А зараз тим більше: доходи на торгівлі книгами виросли в 2-3 рази. І якщо книжкова ніша зміцнила свої позиції завдяки глобальній кризі, то ніщо інше її вже точно не похитне.Який стандартний заробіток на продажу книг?Це $2000-3000 на місяць. Але можна і в рази більше, обмежень немає. Все залежить тільки від мотивації людини, а також якості та кількості опублікованих їм книг.Найчастіше на Amazon користуються попитом книги до 100 сторінок по психології, саморозвитку, маркетингу, кулінарії і т.д. Зазвичай їх ціна в електронному вигляді - $ 3-7, а в друкованому - $ 15-25. Друкує книги, як я вже говорив, одна з найближчих до покупця партнерських друкарень Amazon (це друк під замовлення по системі POD - print on demand). Така система дуже спрощує життя продавцям - ви не відповідальні за фізичний товар.Також відмінно заходять книги на гарячі теми. Наприклад, книги про COVID-19 спочатку карантину були справжнім хітом. Одна така могла принести $ 2000-3000 на місяць.В цілому ж важливо знати: якщо електронну книгу завантажили 50 разів і більше - це вже успіх, якщо менше 5 разів - значить щось з книгою не так, потрібно розбиратися, у чому була допущена помилка при підготовці або публікації.Приклади книг на Amazon:Книги можна створювати самостійно, якщо добре знаєте англійську і дружите з дизайном. Але в принципі бізнес-модель передбачає замовлення книг у письменників і дизайнерів на таких фрілансерських платформах як upwork.com, fiverr.com.Дуже приблизна і усереднена ціна однієї книги (з текстом, редактурой і готової обкладинкою) - $ 150-300, а терміни виготовлення - 10-17 днів. Ви вкладаєте в свої книги один раз, а заробляєте на них ще багато років.Тобто, ти таки досяг своєї планки $ 5000 в місяць? А скільки у тебе книг?У моєму арсеналі 150+ книг з категорії нон-фікшн і майже 400 книг без тексту - органайзерів, блокнотів, зошитів, кросвордів і альбомів. Цього вистачає, щоб отримувати мінімум $ 5000 в місяць, хоча зараз вже я приділяю розвитку бізнесу всього пару днів в тиждень. До речі, моя перша книга приносила $ 16 в місяць. Було дуже прикро, але я наробив багато помилок ще на старті, бо намагався у всьому розібратися сам.А тепер ще один приклад. Нещодавно мій курс «Книжковий бізнес на Amazon» закінчила дівчина, яка хотіла до осені вийти на $ 500 в місяць з продажу, а вийшла на $ 700 через місяць після нашого першого розмови. І було це вже під час карантину.В середньому, більшість моїх студентів отримують по $ 1000 на місяць вже в перші півроку. Один мій студент вийшов на $ 2000 на квітні цього року, другий - на $ 3000. Багато чого залежить не від ситуації в країні і світі, а від людини.Через 5-6 місяців активного вивчення Amazon (наприклад, особливості публікації книг в різних форматах - Amazon Kindle і друкована версія), у студентів з'являється більше книг, розуміння і знання платформи. Багато, до речі, поєднують його з основною роботою як додатковий дохід.Крім заробітків, які ще плюси книжкового бізнесу?Звичайно, вільний графік. Сьогодні я починаю свій день о 10 ранку під пальмою у В'єтнамі, завтра - о 3 годині дня на веранді тайського кафе. Раніше мені здавалося, що так живуть або обрані, або ті, хто краде. Я думав, що так не буває, а зараз навіть уявити не можу, що міг би працювати «на дядю» і кожен день проводити дві години на пробках.Проте, дисципліна дуже важлива. Кому-то, навпаки, офісна робота здасться раєм. Тому, наприклад, тим, хто загорівся цим і хоче спробувати бізнес на книгах, я все таки пропоную спочатку безкоштовно протестувати - чи підійде їм продаж книг на Amazon. А вже тільки потім занурюватися в цю справу з головою.А якщо з англійською зовсім погано?Це не велика проблема. Я, наприклад, не розумів ні слова, коли тільки почав відкривати для себе бізнес на книгах. Є, зрештою, google перекладач, за допомогою якого можна спілкуватися з виконавцями - письменниками і редакторами. Зате через півроку такого спілкування через перекладач можна вже спокійно читати, перекладати і розуміти сенс англомовних текстів. А через рік - спілкуватися з іноземцями без словника і стресу.Літо - вдалий час, щоб продавати книги на Amazon?Я б сказав, літо, - найкращий час для старту книжкового бізнесу. На нашому порталі є окрема стаття про це. Якщо коротко, то влітку можна заробити на сезонних або ситуативних книгах. Плюс до всього ви вивчите платформу уздовж і поперек, розберетеся з рекламою, знайдете виконавців, з якими зможете працювати над своїми наступними книгами. В кінці-кінців літо проходить швидко, а за підсумком ви зможете заробити собі $ 500-1000 на осінь. Це буде ваш перший крок до пасивного доходу. Тим більше, це найприбутковіший час на Amazon - американці (а вони основна купівельна аудиторія) активно здійснюють покупки в цей період.Які найближчі плани?Удосконалювати свій курс! У цьому бізнесі потрібно постійно тримати руку на пульсі. Тому зараз я активно обновляю всі матеріали, поповнюю блог. Ще я дуже зацікавився випуском аудіокниг - це наступний етап мого зросту. Здавалося б, на кшталт 7 років вже цим займаюся, але можливостей для розвитку книжкового бізнесу не зменшується. Мені, напевно, ніколи не стане нудно. Ось, наприклад, нещодавно ми спільно з польським колегою, якого я зустрів під час участі в «А-Форум» від Amazon в минулому році, випустили перший в світі курс «Книжковий бізнес на Amazon» польською мовою і вже проводимо вебінари для польських студентів .Іноді думаю, але ж цього всього і не було б, якби якихось пару років тому я не дозволив собі мріяти по-крупному. Якби я не усвідомив, чого я дійсно хочу - побачити світ - і не почав шлях до своєї мети. Мова не йде про марних мріях - я досить прагматичний, тому мені важливо розуміти, що завтра у мене буде подушка безпеки на наступні півроку. Мова, швидше, йдеться про прийняття внутрішнього рішення - змінити своє життя - і про пошуки реальних варіантів, як це забезпечити фінансово. Варіантів, в ідеалі не залежать від кризи, який, ви самі бачите, перевернув з ніг на голову те, що ще вчора здавалося стабільним. Я щасливий, що в свій час мені вдалося знайти цей варіант і побачити, що наші можливості не обмежені нічим. Хіба що нашою уявою.Джерело AIN.uaДо слова, відома мережа Spotify вже в Україні - безкоштовно. 
Книги про Нікополь: почитай на карантині цієї осені
Книги про Нікополь: почитай на карантині цієї осені
Нікопольський район 2020-08-08 04:25:21
Нові книги про Нікополський район у Центральній бібліотеці. Скоріш до знань, поки все знов не закрили на тривалий піврічний карантин. Великий Луг та плавні- яка їхня роль в історії Нікополя? На цю відповідь NikopolToday може дати відповіь за допомогою бібліотек Нікополя. Великий Луг знаходився у серці козацьких земель Війська Запорізького. Лагідний клімат, родючі землі, безліч дичини, хмари птахів у піднебессі, переповнені рибою озера та ріки- недарма виникло прислів’я « Січ- мати, а Великий Луг- батько!»Плавні- найродючіші землі з казковими луками, що не пересихали найспекотнішого літа. Плавні були велетенським нерестилищем риби всього Азово-Чорноморського басейну, як і берегові ліси справжнім царством дикої природи.На жаль, не збереглося жодного документального фільму про Великий Луг, хоча б періоду його затоплення у 1954 році внаслідок спорудження греблі, що породила Каховське водосховище, поховавши під водами Дніпра головні Запорізькі Січі й найкращі у світі чорноземи.Але, на щастя, на цю тему існує пласт історичної літератури, яка розповість про славне минуле наших земель!Детальнішу інформацію містять видання, які чекають на вас в Центральній дитячій бібліотеці:1. Галичин Н.Е. Легенды Великого Луга.-Херсон, 2017.- 222 с.2. Запорожці: до історії козацької культури/ [упоряд. тексту, передм. І.Кравченка ].-К.: Мистецтво, 1993.- С. 3373. Кустов С. «Козаки, сполом!».- Нікополь, 2016.- 88 с.4. Мицик Ю.А. Козацький край: нариси історії Дніпропетровщини ХV- XVIII ст.- Дніпропетровськ, 1997.- С. 135. Нариси з історії Нікопольського району (від найдавніших часів до початку ХХ століття).- К.- Нікополь- Запоріжжя, 2002.- С.276. Нариси про Нікополь.- Дніпропетровськ: Пороги, 2005.- С. 127. Нікополь очима художників: альбом/[ упорядн. О.В.Дащук].- Нікополь, 2012.- 159 с.; іл.8. Шеремет С.В. В гостях у старого Никополя.- Дніпропетровськ: Пороги, 2001.- С.59. Яворницький Д.І. Історія Запорізьких козаків: [в 3-х т.].- К.:Наукова думка, 1990.- Т.3.- 1991.-С.22Фото Facebook, Вікіпедія та Pexels
Живи змістовно, у долонях із книгою, а не алкоголем чи наркотиком
Живи змістовно, у долонях із книгою, а не алкоголем чи наркотиком
Нікополь 2020-10-29 10:31:20
ЗМІСТОВНО про цікаве! Молодіжний інформаційний центр Нікопольської центральної бібліотеки (на вулиці Шевченка, 180) запрошує молодь рідного міста прикрасити своє дозвілля сучасною цікавою книгою.ЧИТАЙТЕ ЗАЛЮБКИ! !Також варто додати, що погожа, тепла осінь - пора радості і творчості...Адже в цей час природа дарує нам прекрасні матеріали для втілення своїх творчих ідей. В день шкільних канікул на майстер-класі "Ходить осінь по діброві" від бібліотекарів філії 4 діти створили чудові осінні композиції з дубових  листочків. Подаруйте радість собі і близьким разом з нами!Джерело НІкопольська мІська ЦБС
Як написати книгу за 30 днів: дорослий підхід, поради
Як написати книгу за 30 днів: дорослий підхід, поради
Нікополь 2020-11-01 16:17:07
Почався листопад і разом з ним NaNoWriMo - марафон, протягом 30 днів якого мільйони людей з усього світу пишуть книги. Як людина, яка написала книгу за 30 днів до того, як дізнався про існування такого марафону, поділюся практичними зауваженнями.Зауваженнями, які дозволять написати вам книгу, а не чёрте що. Скажімо так: це виклик для просунутих (або божевільних).1 - Уточніть свою швидкістьЯкщо ви пишете 1000 знаків в день, то шанс у вас малий. Навіть дитяча книга в 3-4 А.Л. це 120-160 тисяч знаків.2 - Що ви вважаєте книгою?NaNoWriMo бере за основу 50 000 слів. За фактом вони нічого нам не говорять. Книга може бути 4 А.Л, а може бути 24. Залежить від жанру і вашого стилю. З огляду на передбачуваний розмір і свою швидкість, розрахуйте, чи вистачить потужності написати обсяг.3 - Пишіть планМи говоримо про книгу, а не чернетка з незрозумілим сюжетом і розмитим кінцівкою. Вкладеться в короткий термін і створити якісний твір можна тільки маючи план:- хто персонаж?- в чому виклик / конфлікт історії- хоча б загальна послідовність подій.Інакше піде багато часу на блукання навкруги і буде обсяг, але не буде історії.4 - Мотивація від і доЧим ви себе нагородите за виконання умов челенджу і як покараєте за провал? Продумайте відразу, запишіть і повісьте перед очима. Обидві речі повинні бути досить вагомими, щоб лякати і запалювати.5 - Якщо вплутуватися в гру - то отримувати кайфКнига за 30 днів - це важко, але набагато легше, ніж 10 років готуватися і володіє на першому розділі. І весело.Чи не прагнемо до ідеалу, але все-таки пишемо історію, яку можна відразу показати редактору, а не переробляти 5 разів.Хіба це можливо, запитають деякі?Однозначно: є автори, які в такому режимі пишуть постійно, ще й викладають глави для читання. Питання тренування і серйозного ставлення. Все в наших руках. Терпіння і удачі. Заодно старе відео про особистий досвід написання книги за 30 днів:Джерела Writer's Digest / Інстаграм // автор Юрій Окунєв
Конкурс
Конкурс "BookTrailers" у Нікополі: хто переміг у 2020 році?
Нікополь 2020-11-01 20:19:02
Вже вдруге, до Тижня дитячого читання, на базі нашої бібліотеки був оголошений конкурс «BOOKTRAILERS - книга у новому форматі». Основна мета даного заходу – зацікавити читача яскравою і образною розповіддю про книгу, заінтригувати та спонукати його до активного читання та, звісно ж, реклама нових надходжень. Учасникам цьогорічних змагань вдалося майстерно поєднати два важливих винаходи людства – книгу і комп’ютер, створивши буктрейлер? (з англ.- реклама книги) за своєю улюбленою книгою.У соцмережі Facebook 11 березня всі буктрейлери, які брали участь у конкурсі, були викладені на нашій офіційній сторінці ЦДБ, де кожен бажаючий міг переглянути і відзначити ті роботи, які йому найбільше сподобалися. Тож на результат змагання впливав рейтинг у фейсбуці та оцінки журі.Судді оцінювали 12 робіт учасників за певними критеріями:- буктрейлер не повинен переказувати сюжет твору;- тривалість ролику повинна не перевищувати 3-х хвилин;- відповідати віковій категорії;- мати художньо-емоційний вплив;- естетичність оформлення;- творчий підхід;- особлива увага надавалася тому, що відеоролик не повинен бути скопійованим з мережі Інтернет (або використані матеріали з офіційного трейлеру екранізації представленої книги!).У зв’язку з карантином підведення підсумків було перенесено на невизначений термін. І ось, нарешті, ми оголошуємо результати.Джерела Нікополь Арт / автор Алла Карташова, Центральна дитяча бібліотека
Марганець бібліотечний - Нові книги в бібліотеці, налітай!
Марганець бібліотечний - Нові книги в бібліотеці, налітай!
Нікопольський район 2020-11-04 22:57:19
Шановні читачі! Запрошуємо вас ознайомитися з новими літературними надходження до Марганецької центральної міської бібліотеки! Ці книги видаються для читання додому на абонементі бібліотеки, - звертаються до марганчан бібліотекарі.Андрухович, Юрій. Тут похований Фантомас [Текст] : есеї / Ю. Андрухович. – Брустурів : Дискурсус, 2019. – 240 с.ТСН-ки – це колонки, із якими Юрій Андрухович раз на тиждень виступає на сайті tsn.ua «Телевізійної служби новин» Каналу «1+1». Починаючи з грудня 2010 року, він опублікував їх уже близько двох сотень. До вашої уваги – своєрідне вибране з цих щотижневих записів, розташованих у суворо хронологічній послідовності. Готуючи цю збірку, автор свідомо не вносив змістових коректив, але вважав за доцільне вказати точну дату кожної публікації. Дати тут є не тільки каркасом, але й значною мірою орієнтиром. “Через вікно одного з номерів на третьому поверсі вибратися на дах, окинути поглядом усю Європу з її найвищого міста і знайти в оптичному прицілі вайлувате тіло того, заради кого ти тут. Натиснути на спусковий і, вміло не зачепивши жодного з кількох десятків охоронців, покласти край усім стражданням народу”. Юрій АндруховичАгеєва, Віра. Візерунок на камені. Микола Бажан: життєпис (не)радянського поета [Текст] / Віра Агеєва. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2019. – 496 с. – Бібліогр. в підрядк. прим.REPORT THIS ADЦя книжка — про одного з найвидатніших поетів ХХ століття, якому судилися вершини й провалля, високі здобутки й принизливі манівці. До нього рано прийшло визнання: прочитавши «Гофманову ніч», перед молодим автором став на коліна сам метр Микола Хвильовий. Захопившись футуризмом, поет зостається при тому завсідником антикварних крамниць і пристрасним колекціонером живопису. Невдовзі виробляє самобутній неокласичний стиль. Удостоєний ордена Леніна з особистого наказу кремлівського вождя, пише чи не найкращий вірш в українській сталініані. А згодом, перетривавши добу репресій, тотального страху й неминучого конформіз­му, стає великим релігійним поетом, на кожному етапі своєї творчості звертаючись до образу Собору, до засадничих християнських цінностей. Син петлюрівського офіцера, Микола Бажан волею випадку обіймає посаду заступника Голови українського радянського уряду. Сходо­знавець за фахом, перекладач Руставелі й Навої — повсякчас наводить зруйновані мости між Україною та Заходом. Відзначений усіма престижними радянсь­кими нагородами, змушений самохіть відмовитися від номінування на Нобелівсь­ку премію. Свідомий гріховних переступів, караючись зрадами і втратами, намагається відпокутувати їх подвижницькою культуртрегерсь­кою працею, невпинним і неймовірно результативним тихим спротивом, маючи певність, що за будь-яких обставин слово не може мовчати.Єрґович, Мілєнко. Жертвам сниться велика воєнна перемога [Текст] : журналіст. хроніки (1993-1995) / Мілєнко Єрґович ; пер. з хорв. Ірина Маркова. – Київ : Комора, 2019. – 432 с. – Пер. изд. : Žrtve sanjaju veliku ratnu pobjedu / Miljenko Jergović. – Zagreb, 2006.До книги «Жертвам сниться велика воєнна перемога» увійшли написані впродовж 1993—1995 років есе, нариси та воєнні замальовки про війну у Боснії і Герцеговині або про події, які безпосередньо чи опосередковано стосувались цієї війни. Змальовані автором картини, на перший погляд, видаються ірреальними, страхітливими, болючими, демонструючи усе, як є, без прикрас чи виправдань. Проте книга водночас сповнена надією. Надією на те, що рано чи пізно війна закінчиться, вигнанці повернуться додому, а жертви зможуть віднайти спокій.Ушкалов, Леонід В. (1956–2019). Моя Шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання [Текст] : [есеї] / Леонід Ушкалов ; [Нац. ун-т “Києво-Могилян. акад.”, Центр Європ. гуманітар. дослідж., Центр дослідж. історії і культури східноєвроп. єврейства]. – Вид. 2-ге. – Київ : Дух і Літера, 2019. – 560 с.До книги входить близько 300 невеликих есеїв про світ ідей та образів Тараса Шевченка – поета, художника, музиканта, мислителя. Шевченко постає тут людиною, яка надзвичайно тонко й трепетно відчуває природу, мистецтво, життя в усіх його проявах: від побуту до метафізики. Автор розглядає Шевченка в широкому контексті української та світової культури. А ще, пильно вдивляючись в образ поета, він намагається описати свій власний духовний досвід.Єшкілєв, Володимир Львович. Фаренго [Текст] : [трилогія]. Кн.1. Тінь попередника / В. Л. Єшкілєв. – Харкiв : Фолiо, 2019. – 428 с. – (Сучасна гостросюжетна проза).Трилогія «Фаренго» Володимира Єшкілєва – перша українська фантастична епопея в жанрі space opera. Її дія розгортається в майбутньому, коли людство, залишивши планету-колиску, досягає чергової кризової межі. Розслідування несанкціонованого проникнення в системи корабля-розвідника несподівано для всіх виявляє загрозу набагато вищого порядку. Слідча група зустрічає спротив не лише невідомого ворога, але й політиків, які грають у власні ігри. Чим далі просувається розслідування, тим ширші обрії заколоту відкриваються для детективів і вчених. Про це йдеться в першій книзі трилогії «Тінь попередника».Єшкілєв, Володимир Львович. Фаренго [Текст] : [трилогія]. Кн.2. Гніздо / В. Л. Єшкілєв. – Харкiв : Фолiо, 2019. – 410 с. – (Сучасна гостросюжетна проза).У другій книзі епопеї «Фаренго» «Гніздо» гібридна гра могутніх сил переходить у відкриту війну. І перемога в ній криється не у простуватій солдатській стійкості і не в технічній перевазі. Для перемоги потрібно знайти гніздо, а до­ки воно не знайдене, наповзатиме темрява. І буде піднятий пил на мертвих планетах, і всі очевидності та розрахунки будуть піддані сумнівам, і в химерних місцях знайдуться не лише сліди невгасимої ненависті. А поки йдуть пошуки і руйнуються репутації, серед космічного металолому згасає кохання двох подружок і народжується політична інтрига.Ушкалов, Леонід Володимирович. Чарівність енергії: Михайло Драгоманов [Текст] / Л. В. Ушкалов ; Національний університет “Києво-Могилянська академія”, Центр європейських гуманітарних досліджень. – К. : ДУХ І ЛІТЕРА, 2019. – 600 с. – (Постаті культури).У цій книжці на основі багатого джерельного матеріалу Леонід Ушкалов подає біографію українського публіциста, науковця та громадського діяча Михайла Драгоманова (1841—1895). Автор символічно поділив життєпис на п’ятдесят чотири параграфи й спробував, за його ж словами, «наскільки це можливо, показати життя Драгоманова не чорно-білим, а барвистим, таким, яким наше життя є насправді». «Без гніву і пристрасті» він оповідає про повсякдення свого героя і пробує проникнути у світ його ідей. Однак, автор переконаний, що «магістральний сюжет» життя Драгоманова можна уявляти по-різному.Акунін, Борис. Левіафан [Текст] / Б. Акунін ; пер. з рос. Л. Дубас. – К. : Сім кольорів, 2018. – 240 с. – (Історичний детектив).Нечуваний злочин! 15 березня 1878 року в Парижі на вулиці де Ґренель убито колекціонера лорда Літтлбі, семеро його слуг і двох дітей! З дому зникає лише загорнута у барвисту хустку золота фігурка Шиви, яку потім дістане з дна Сени місцевий хлопчак. На місці злочину комісар поліції Ґустав Ґош знаходить емблему корабля “Левіфан”, який вирушає у своє перше плавання до берегів Індії. Пасажирам першого класу разом із квитком вручали і зображення золотого кита. Комісар змушений вирахувати з кількох сотень пасажирів одного, хто вчинив жахливе убивство. Підозра падає на п’ятьох, у кого відсутня емблема, і поміж них Ераст Фандорін…Содомора, Андрій Олександрович. Сльози речей [Текст] : новели, образки, медитація / Андрій Содомора. – Л. : Піраміда, 2019. – 172 с.У новій книзі Андрія Содомори живе незвичайний Львів – Львів тонких настроїв та почуттів. Рефреном тут можуть слугувати слова Верґілія “Є таки сльози речей, і що смертне – торкається серця”. І як загублена на білому снігу рукавичка плаче за своєю господинею, так самотня людина у міському просторі сумує за втраченою гармонією життя – “золотим віком”. Все це й зумовило елегійну тональність письма. Проза Андрія Содомори переливається в поезію, а психологічні спостереження – у філософські медитації.Бабченко, Аркадій. Війна [Текст] : тlом : [зб. нарисів] / Аркадій Бабченко ; пер. Тамара Клюкіна. – 4-те вид. – Київ : BookChef. – [Б. м.] : Форс Україна, 2018. – 400 с. – Дод. тит. арк. рос.Аркадія Бабченка вважають одним із фундаторів сучасної військової прози. Він пройшов дві чеченські кампанії, тож добре знає, про що пише. Війна не просто не відпускає — як військовий кореспондент Аркадій Бабченко працював на фронтах Південної Осетії–2008 і України–2014. Його нотатки в блозі й на Facebook викликають бурю емоцій. Ним захоплюються і його ненавидять. Його таврують. Його принциповість і професіоналізм мають за взірець. Збірка нарисів «Війна» — історія, що вражає чесністю опису буднів чеченської кампанії. Це розповідь про те, як війна калічить долю одних людей і висвітлює кращі риси інших. Так, є там і героїзм, але здебільшого — це нескінченні дні, важкі від налиплої глини, просочені дешевою горілкою, болем, ненавистю й страхом. «Війна» — художній твір, хоча більшість епізодів справді з життя автора. І саме під час Чеченської війни.Портников, Віталій. Дзвони Майдану [Текст] / В. Портников. – [Б. м.] : Акта, 2018. – 502 с.Книга «Дзвони майдану» є продовженням хронологічно-публіцистичної трилогії автора. Перша її частина – «Богородиця у синагозі» – присвячена періоду 2000-2006 рр., «Тюрма для янголів» – 2006-2011, а «Дзвони майдану» – 2011-2018 рр.Херсонський, Борис Григорович. Сталіна не було [Текст] : [вірші] / Борис Херсонський ; за ред. Юрія Винничука. – Харків : Фоліо, 2018. – 220 с. – (Сафарі).Борис Херсонський – один з провідних російськомовних поетів України, лауреат численних міжнародних премій, в останні роки пише не тільки російською, але й українською мовою та перекладає українською свої російськомовні вірші. У збірку «Сталіна не було» ввійшли як нові вірші, написані українською, так й автопереклади, зроблені у 2016-2017 р. Тематика і стилістика віршів типова для автора – сюрреалістичні спроби осмислити історію тоталітаризму, «біографічна лірика», нариси побуту п’ятдесятих -шістдесятих років минулого сторіччя, у які несподівано вторгаються образи середньовіччя, відлуння війни на Донбасі, монстри юрського періоду… Значну долю у збірці займають біблійні мотиви. Тобто у своїх українських віршах поет залишається сам собою. Але уважний читач знайде тут й відгуки класичних зразків української поезії.Сенцов, Олег. Жизня [Текст] : [зб. автобіогр. оповідань] / О. Сенцов ; пер. з рос. С. Осока. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. – 160 с.«Жизня» — збірка автобіографічних оповідань. Це книжка для всіх, хто досі не знайшов відповіді на запитання, чому Олег допомагав українським військовим у Криму, чому відкрито говорив про розв’язану Росією війну в Україні, чому розпочав голодування і не просив про помилування. Ці тексти знайомлять нас з автором у період важливих для нього внутрішніх пошуків і змін, коли він прагне зрозуміти, хто він, яким шляхом піде далі і з якого більше ніколи не зійде. Це перша публікація творів Олега Сенцова в перекладі українською мовою, що подаються поруч із російськомовними оригіналами. Це надзвичайно важлива для Олега книжка, і, навіть перебуваючи в ув’язненні, він активно брав участь у її виданні.Вдовиченко, Галина. Пів’яблука. Інші пів’яблука [Текст] / Г. Вдовиченко. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. – 472 с.«Пів’яблука. Інші пів’яблука» — історія жіночої дружби, що дозволить читачеві поглянути на звичні речі по-новому, оповідь про долі чотирьох подруг — таких різних, але однаково близьких. Одного разу вони знаходять незвичайний сувенір. Те, що спершу здавалося просто цікавою іграшкою, починає у дивовижний спосіб змінювати життя жінок, виконуючи найпотаємніші бажання кожної з них… Знахідка стане початком нових пригод, вона покаже, чого насправді бажають подруги. Хто зміг створити цей шедевр? І чому майстер Пінзель, найзагадковіший галицький скульптор XVIII століття, що далі помітніше впливає на тих, хто живе у XXI столітті? Дізнайтесь усі таємниці, прочитавши цю чудову книжку. Романи «Пів’яблука» та «Інші пів’яблука», з якими свого часу дебютувала Галина Вдовиченко, — вперше під однією обкладинкою, у новій авторській редакції.Ільченко, Олесь. Місто з химерами [Текст] : роман / О. Ільченко. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Комора, 2019. – 264 с.Роман Олеся Ільченка «Місто з химерами» дозволяє повернутись в часі і зануритись у життя Києва початку ХХ століття: зазирнути за лаштунки театру Соловцова, зустріти Ларису Косач в Музеї старожитностей, випити гарячого шоколаду в кафе «Семадені», поспостерігати за будівництвом Миколаївського костелу і навіть політати аеропланом разом із Ігорем Сікорським. Уважні читачі й читачки дізнаються про загадки життя відомого будівничого Владислава Городецького і разом з героями роману отримають можливість розкрити головну таємницю Києва. Що означає «зловісний трикутник»? Чому його було створено? Що знаходиться в центрі цього трикутника? Чому небезпека чатує над старим містом і чи справді вона вже в минулому?Бадью, Ален. Століття [Текст] / А. Бадью. – Львів : Видавництво Анетти Антоненко, 2019. – 304 с. – Пер. изд. : Le Siècle / Alain Badiou.Ця книжка – водночас знайомство з думкою видатного французького філософа Алена Бадью (нар. 1937), а також філософське переосмислення ХХ століття. Автор прагне дати висловитися самому століттю, його різноманітним практикам, голосам його активістів – політичних, художніх, поетичних, театральних, наукових, психоаналітичних тощо. На переконання Бадью, головна пристрасть, що рухала століття, була «пристрасть реального»: ХХ століття надихалося не мріями, ілюзіями та утопіями, а саме мужністю поглянути реальному в вічі, стати частиною події, перейти до прямої реалізації, винайти щось нове – насамперед «нову людину» замість «старої». Саме тому все ХХ століття перебуває в парадигмі Війни, епічного зіткнення віч-на-віч, співіснування непоєднуваних речей. Усі активісти століття живуть і творять у фігурі антагонізму, зсередини якого потрібно відшукати нову організаційну дисципліну думки, нове «братерство», нове «ми». Сьогодні, залишаючись вірними пристрасті ХХ століття, нам треба запитати вслід за Бадью: «Що значить «ми» в часи миру, а не війни?» Книжка розрахована на філософів, культурологів, істориків, літературознавців і теоретиків мистецтва.Лущевська, Оксана. Залізний вовк [Текст] : повість / О. Лущевська. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. – 136 с.Граф Горгій побився об заклад, що впіймає на полюванні небаченого досі звіра. Так і стається, проте на бенкеті на честь полювання хтось потай випускає залізного вовка, і той тікає. Підозра падає на десятирічного сина графа — Віра. Ціна зради дуже висока, і лютий батько проганяє хлопчика геть. Хлопчик залишається сам у лісі, тепер він мусить боротися за своє життя. Та поруч із Віром — його вірний щур Дада. Разом вони знаходять шлях до маєтку, де їм дають притулок… Динамічний сюжет, екшн та переживання за героїв захоплять юних читачів.Москалець, Костянтин. Стежачи за текстом [Текст] : вибрана критика та есеїстика / К. Москалець. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. – 400 с.Костянтин Москалець як літературний критик пише нешаблонно, без усталених штампів і заяложених тверджень. Він уміє оприявнити перед читачем вразливість ліричного «я» Василя Герасим’юка, живу легенду «вісімдесятників» — Ігоря Римарука, постать інтелектуала й ерудита Олега Лишеги, поетичну філософію, плач і сповідь Григорія Чубая… Ці статті хочеться перечитувати знову й знову, відкриваючи щоразу нові грані у творчості знаних авторів, і водночас — дивуватися глибоким висновкам та естетиці слова Костянтина Москальця. Есеї, вміщені у цій книжці, — про вміння жити тут-і-тепер, шукати, віднаходити й усвідомлювати себе, плекати власну неперервність і, попри плинність часу, цінувати кожну мить буття.Дракермен, Памела. Дорослих не буває [Текст] : На обкл. назва “Дорослих не буває: життя після 40” : історія дорослішання на середині життя / П. Дракермен ; пер. з англ. І. Листопад. – К. : Yakaboo Publishing, 2019. – 288 с. – Бібліогр. С.272-285.Памела Дракермен, американська письменниця, добре відома українській аудиторії за книжкою «Французьке виховання», написала ще одну історію виховання та дорослішання — цього разу себе як дорослої людини. Вона пише про типові й нетипові досвіди та виклики свого покоління, вічні й унікальні, притаманні нашому часові: про кризу середнього віку, перші провістки старіння, про подолання хвороби, тероризм, нові кар’єрні етапи, мудрішання і примирення, любов і дружбу, мудрість і щирість. До цих, здавалося б, універсальних тем Дракермен підходить із самоіронією та інколи несподіваним гумором, а також із дослідницькою сумлінністю іноземки, яка вдячно осягає чужу культуру.Бабкіна, Катерина. Мій дід танцював краще за всіх [Текст] : [оповідання] / К. Бабкіна. – К. : Комора, 2019. – 144 с.«Мій дід танцював краще за всіх» — серія оповідань, що складаються в єдину історію п’яти родин, діти з яких знайомляться в школі першого вересня в перший рік незалежності України та залишаються друзями на все життя. Від двадцятих років в Харкові і знищення театру Леся Курбаса через Голодомор, Другу світову, дев’яності й кілька хвиль еміграції до війни на Донбасі. Ця книжка в першу чергу про прийняття минулого. Про те, як події та обставини впливають на нас незалежно від того, чи знаємо ми про них. Про тяглість і зв’язок поколінь, бажання любові та прийняття, самотність як наслідок або як причину. Про втрати – осмислені чи неосмислені, виправдані чи безглузді. Та, головне, про те, що навіть самотнім, відкинутим, поламаним теж можна вижити і жити, бо, попри все, завжди залишається можливість врешті стати щасливим.Білоцерківець, Наталка. Ми помрем не в Парижі [Текст] : вибрані вірші / Н. Білоцерківець. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018. – 240 с. – (Українська Поетична Антологія).До книжки Наталки Білоцерківець — однієї з найважливіших сучасних українських поетів — увійшли вірші з усіх її збірок: «Балада про нескорених» (1976), «У країні мого серця» (1979), «Підземний вогонь» (1984), «Листопад» (1989), «Алергія» (1999), «Готель Централь» (2004). Це найповніше на сьогодні вибране авторки.Джерело Марганець бібліотечний
Які країни Європи видають найбільше книг? (карта)
Які країни Європи видають найбільше книг? (карта)
Нікопольський район 2020-11-13 22:03:08
Якуб Маріан, чеський лінгвіст та автор персонального блогу, присвяченому культурі,вирішив дослідити, які країни Європи видають найбільше книг щороку.Згідно з даними, які він отримав з різноманітних офіційних джерел, найбільш продуктивною країною за книговидавництвом виявилась Великобританія: щороку тут публікується понад 184 000 найменувань нових книг.В перерахунку на мільйон населення це понад 2870 книг. Україна за цим показником займає одні з останніх місць: щороку у нас виходить лише 470 нових найменувань на мільйон жителів. Несподівано високі показники виявились у Білорусі, яка видає приблизно стільки ж книг, як і Іспанія та Німеччина.Для країн, позначених N/A не було даних взагалі або ж ці дані були непідтвердженими, тому автор вирішив не включати їх до переліку.Джерело Марганець бібліотечний
Де шукати книги Андрія Кокотюхи у Нікополі?
Де шукати книги Андрія Кокотюхи у Нікополі?
Нікополь 2020-11-14 22:50:14
Андрій Кокотюха - сучасний український письменник, сценарист, журналіст. Автор понад 60 книжок. Працює переважно в гостросюжетних жанрах : детективному, пригодницькому, історичному. Його романи неодноразово екранізувалися . Лауреат премії конкурсу "Коронація слова". У 2012 році здобув почесне звання "Золотого письменника України".Де шукати книги Андрія Кокотюхи у Нікополі? У фондах Центральної бібліотеки на Шевченка,180 є чимало книг цього письменника. З романами Андрія Кокотюхи ви цікаво проведете час.Джерело Центральна міська бібліотека
Що почитати на карантині? Мудрість тисячоліть!
Що почитати на карантині? Мудрість тисячоліть!
Нікополь 2020-11-21 22:36:29
Молодіжний інформаційний центр Нікопольської центральної бібліотеки (на Шевченка, 180) пропонує ознайомитися з енциклопедією "МУДРІСТЬ ТИСЯЧОЛІТЬ", в якій зібрані і представлені найбільш значимі афоризми перевірені часом.Хронологічний обсяг енциклопедії - від зародження писемності до кінця ХХ століття нашої ери; її ореал - усі континенти Землі, її герої - видатні письменники, філософи, історики, справжні мудреці та незгасимі світочі людства. Цінність афоризмів полягає в тому, що вони, як правило, не потребують ніяких пояснень!Отож, вирушайте у подорож цією цікавою книгою, і нехай вона поглибить ваші знання та збагатить вашу мову. Енциклопедія "Мудрість тисячоліть" адресована усім, хто кохається у мудрості й красномовстві, але насамперед тим, хто хоче жити і творити у новій Україні.Джерело Нікопольська міська ЦБС
Що почитати в бібліотеці під час карантину в Нікополі?
Що почитати в бібліотеці під час карантину в Нікополі?
Нікополь 2020-11-22 00:28:16
Чи цікаві Вам біографії видатних особистостей? У фондах читального залу Центральної бібліотеки ви знайдете книгу Мартіна Гілберта «Черчилль».Сера Вінстона Черчилля — видатну історичну особистість, безмежно відданого британському народові політика, аристократа, стратега світового рівня й історика, невтомного борця за свободу і демократію, лауреата Нобелівської премії — у Сполученому Королівстві визнано «Людиною ХХ століття». Він не лише описував історію — він її творив.Робота визнаного біографа Мартіна Ґілберта з представлення світові Великого Англійця посідає особливе місце серед подібних видань. В основу книги, що вперше виходить українською мовою, покладено факти, відібрані з багатьох дослідницьких джерел та ретельно проаналізовані автором, а також відомості, надані Рендольфом — сином Вінстона Черчилля. Читачам цікаво буде довідатися також про особисте життя та зовсім не політичні захоплення відомого англійця.Джерело Нікопольська міська ЦБС
Читання по-нікопольськи: що нового у бібліотеці?
Читання по-нікопольськи: що нового у бібліотеці?
Нікополь 2020-11-22 23:38:23
Український журнал, який поєднав покоління! 100 років тому побачив світ перший випуск нинішнього журналу «Жінка». З цим виданням виросло кілька поколінь відданих шанувальниць. Перший наклад громадсько-політичного і літературно-художнього часопису був всього 600 примірників і виходив на сіровато-синьому папері.Змінювались часи та політика держави, мінялись редактори і разом з цим змінювались дизайн, рубрики та наповнення журналу. «Жінка» не тільки наповнювала, а й надихала та змінювала життя людей. Сьогодні це яскраве, цікаве видання, яке спілкується з жінкою на рівних, з повагою, з урахуванням усіх її інтересів.Журнал «Жінка» є у фондах читального залу Центральної бібліотеки не Шевченка, 180.Джерело Нікопольська міська ЦБС
ДО ДНЯ ГІДНОСТІ І СВОБОДИ УКРАЇНЦІВ
ДО ДНЯ ГІДНОСТІ І СВОБОДИ УКРАЇНЦІВ
Нікополь 2020-11-23 14:24:41
Прагнення до справедливості і захисту власної гідності завжди визначало існування цивілізованої людини , воно й покликало українців на Майдан Незалежності пізньої осені 2013 року.Пропонуємо вам прочитати книгу «Майдан. Погляд зсередини» (автор-упорядник Олег Трайдакало).Це ні в якому разі не історія Майдану. Це просто спогади. Спогади людей, яким довелось опинитись у вирі подій, які згодом назвуть Революцією Гідності. І тому кожне слово тут – правда, а кожна емоція – щира.Книга складається з двох частин. В першій частині - розповідь самого автора, оборонця знаменитої барикади “Львівська брама” про події Майдану та бойових побратимів. У другій частині книги наведені спогади інших майданівців. В книзі багато авторських думок, оцінок, достатньо гумору та цікавих подробиць.Джерело Нікопольська міська ЦБС
Де почитати про голодомор в Нікополі?
Де почитати про голодомор в Нікополі?
Нікополь 2020-11-26 02:16:51
День па́м'яті жертв голодомо́рів — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада. Ця трагічна подія десятеліттями приховувалась радянською владою але правда вийшла на огляд всього світу. Щоб прочитати книги про Голодомор в Україні та Нікополі, звертайтесь до бібліотеки за адресою вулиця Шевченко, 130. Голодомор. Страшна сторінка в історії України.Пам’яті мільйонів українських селян, убієнних голодом 1932–1933 рр., пам’яті ненароджених поколінь українців, пам’яті українських сіл і хуторів, які зникли з лиця землі після найтрагічніших подій в українській історії і однієї з найбільших трагедій в історії людства ХХ ст. присвячено тисячі публікацій, сотні книг. У фондах читального залу Центральної бібліотеки зберігаються книги, присвячені цій темі.Пропонуємо з деякими з них ознайомитись:Книга Український хліб на експорт: 1932-1933В цьому виданні на основі невідомих документів із колишніх таємних архівів простежено геноцид українського народу в 1932-1933 роках через експорт нашого хліба. Видання розраховане на всіх, хто цікавиться історією України.Книга Голодомор 1932-1933 років в Україні: документи і матеріалиУ книзі вміщено великий комплекс документів і матеріалів, які переконливо розкривають причини, перебіг, масштаби та наслідки страшної соціогуманітарної катастрофи українського народу.Книга Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні. Дніпропетровська областьНауково-публіцистичне видання, яке на першоджерельній основі розкриває причини, сутність і важкі наслідки народної трагедії. Видання містить мартиролог 65332 загиблих, архівні документи та свідчення очевидців Голодомору.Джерело Нікопольська міська ЦБС
Маленькі нікопольці прикрасили бібліотеку своїми роботами
Маленькі нікопольці прикрасили бібліотеку своїми роботами
Нікополь 2020-12-04 02:49:36
Як зазначають бібліотекарі, темою творів були "Зимові сюжети на бібліотечних вікнах". Центральна бібліотека міста Нікополя знаходиться за адресою - вулиця Шевченко, 180. Також до бібліотеки надійшли нові книги!Ніщо не спроможне зупинити плин часу: зима на порозі. Передчуття новорічних свят наповнюють душу теплом. Аби посилити ефект, щоб і око тішилося, на вікнах ЦДБ ми розмістили тематичні витинанки. Герої нетлінних «Вечорів на хуторі коло Диканьки» не тільки надихають вкотре перечитати Гоголя, а ще й нагадують про чудове минулорічне дитяче свято в наших стінах за його мотивами. Різдвяне полотно стверджує в думці, що добро, як і новонароджений хлопчик з кошари, обов’язково завітає в кожну оселю, про що сповіщають ангелики. Яка зима без снігу- наші вікна прикрашають безліч сніжинок, що не повторюють одна одну. І це ще не все, та краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Приходьте, насолоджуйтеся красою! - закликають працівники бібліотеки та їх постійні відвідувачі. До слова, фонди Центральної бібліотеки на Шевченка, 180 поповнились новими виданнями з художньої літератури, історії України і всесвітньої історії, релігіознавства і філософії.Серед усіх цих новинок у фондах з'явилась і книжка нікопольського поета Василя Білого "Пробудження генома". Ознайомитись з новинками ви можете у читальній залі Центральної бібліотеки.Джерело Нікопольска міська ЦБС
Як змінювати світ на краще тут і зараз: в Україні виходить книга про благодійність
Як змінювати світ на краще тут і зараз: в Україні виходить книга про благодійність
Україна 2021-01-01 21:35:16
У грудні в Україні виходить переклад книги “Giving 2.0” — практичного порадника для всіх, хто хоче змінювати світ на краще та робити це ефективно. Це — перше в Україні видання про те, як реалізувати свої добрі наміри та як працює системна благодійність у світі. Авторка книги — Лора Арріллага-Андрессен — американська філантропка, лекторка та соціальна інноваторка. Лора консультує бізнес у Кремнієвій долині щодо ефективної благодійності та керує Центром філантропії у Стенфорді.Її книга “Благодійність 2.0” допоможе усім, хто хоче робити добро, але не знає, із чого почати. Після прочитання ви зрозумієте, які є формати благодійності та як обрати той, що підійде саме вам. Лора Арріллага-Андрессен впевнена, що справжнє добро — це не завжди про гроші. Надихаючі історії у книзі покажуть, що ви також можете ділитися своїм часом, досвідом та соціальними зв’язками.Особливо цінною “Благодійність 2.0” буде для представників громадських і благодійних організацій. У книзі ви знайдете різні підходи до благодійності, практичні інструменти, найкращі міжнародні практики та перелік всесвітніх благодійних програм. Цей посібник допоможе вам знайти відповіді на стратегічні запитання: як ефективніше залучати та користовувати кошти, як масштабувати свою діяльність і як знайти найкомфортніший та найдієвіший спосіб творити зміни для вас та вашої команди.Зробити передзамовлення книги можна за посиланням. Зараз її вартість — 120 гривень, після релізу книга буде коштувати 150 грн на сайті видавництва. “Благодійність 2.0” виходить за ініціативи Марії Артеменко  засновниці БФ “Клуб Добродіїв” та за сприяння Відділу преси, освіти і культури Посольства США в Україні.Марія Артеменко коментує: “У сучасному світі соціальні зв’язки сильні, і кожна дія розходиться колами крізь час і простір. Ось чому важливо не припиняти робити добро. Почуття безпорадності перед обличчям глобальних проблем нас часто паралізує. Але якщо знайти спосіб робити щось хороше і “заражати” цим інших людей (нехай навіть зовсім небагатьох), можна стати причиною значних змін.Прочитавши “Благодійність 2.0”, ви ознайомитеся із найкращими міжнародними філантропічними практиками, дізнаєтеся про дієві інструменти, детальніше розглянете можливості реалізації своїх добрих намірів. Впевнена, це підштовхне вас задуматися про започаткування своєї стратегічної благодійності або ж удосконалення вже наявної доброчинної діяльності”.Джерела Клуб Добродіїв / MMR.ua
Дитячі загадки від марганецького поета Сергія Рубана
Дитячі загадки від марганецького поета Сергія Рубана
Нікопольський район 2021-01-01 22:44:04
Дитячі загадки від марганецького поета Сергія Рубана* * *В повітрі кружляють легенькі пушинки,Біленькі, з узором, немов павутинки.І дружно пушинки на землю лягають,І ковдрою білою все застеляють.Їх любить малеча зимою стрічати.А ну підкажіть, як пушинок цих звати?* * *Зі снігу в дворі чоловічка зліпили,З вуглинок йому оченята зробили,Ніс в чоловічка – велика морквина,Посмішка в нього – червона калина,Із гілок кленових його бровенята!Про кого йде мова, вгадайте, малята?* * *Один раз у році буває це свято,Чекають його з нетерпінням малята.Снігурка із дідом Морозом приходитьНавколо ялинки танок з ними водить.Летять феєрверки, дарунків багатоАну, відгадайте мерщій, що за свято?* * *У ніч новорічну сяє вогнями,Дощиком, кульками і ліхтарямиГарна красуня із нами на святі,І подарунків під нею багато.Кожна дитина дарунків діждеться.Друже, скажи, як красуня ця зветься?* * *Влітку він має шубку сіреньку,Зимою – вдягає новеньку, біленьку.Часто на нього лисичка полює,Та довгими вушками всіх він почує.Моркву він любить, травичку й зернятка.Нумо, малята, яке це звірятко?* * *З дерев облетіли останні листки,І айстри згубили свої пелюстки,В дуплах заснули бджолині рої,Пташки полетіли у теплі краї.Холодно дуже, сніг пролітає.Скажи мені, друже, коли це буває?* * *У валянках теплих іде сивий дід.У діда багато зимою робіт:На озері ковзанку вміло будує,На вікнах прекрасні картини малює.Та з дідом в компанії холодно дуже!Як звати старого, скажи мені, друже?Автор загадок – марганецький поет Сергій Рубанhttp://bibl-ostr.ucoz.ua/index/ruban_sergij_oleksandrovich/0-79Більше загадок шукайте на сторінках книжки-розмальовки “Зимова казка” (2020)Відгадки:Сніжинки. Сніговик. Новий Рік. Ялинка. Зайчик. Зимою. Мороз.Джерело Марганець бібліотечний
Про що книга
Про що книга "Безлюдна Земля"? Автор Девід Уоллес-Уеллс
Україна 2021-01-19 19:39:00
Яким буде майбутнє Землі? Все набагато гірше, ніж ви думаєте. Глобальне потепління вже змінює наш світ до невпізнання, і його наслідки будуть ставати тільки серйозніше і страшніше. Потопи, пожежі, пандемії, голод і війни - це лише мала частина того, що нас чекає навіть за оптимістичними прогнозами. Журналіст Девід Уоллес-Уеллс провів масштабне дослідження і дізнався, як саме потепління вплине на наші життя в найближчому (і далекому) майбутньому.На скільки градусів розігріється планета за наступні десять років? Чи підуть Санкт-Петербург та інші європейські міста під воду? Чи зможуть технології врятувати людство? «Безлюдна Земля» - бестселер The New York Times и книга року за версією The New Yorker, The Economist, Time, GQ та багатьох других видань. Після ее прочитання НЕ залішається сумнівів: світ на порозі катастрофи, в яку людство вперто відмовляється віріті.Купити книгу "Безлюдна Земля" за цим посиланням і почати змінювати світ. 
Книга
Книга "Люди не з Землі" або як Доктор Елліс Сільвер приголомшив науковців та суспільство фактами про походження людини
Дніпровська область 2021-01-28 18:16:09
Наші предки прийшли на Землю десятки тисяч років тому, щоб сховатись від Галактичної війни? Нова наукова книга доводить, що ми прибульці з іншої планети! Люди НЕ прийшли із Землі - це засвідчують сонячні опіки, погана спина та біль під час пологів, як стверджує науковий експерт.Американський еколог каже, що такі умови, як погана спина та сонячні опіки, припускають, що люди не еволюціонували поряд з іншим життям на Землі. У новій книзі доктор Елліс Сільвер каже, що прибульці розмістили людей на нашій планеті ще десятки тисяч років тому. Він припускає, що Земля може бути тюремною планетою, оскільки люди, здається, є природним жорстоким видом і перебувають тут, поки ми не навчимося поводитись цивілізовано й тому прибульці тримають нас під суворим карантином та наглядом.Наукові фантасти почали першими припускати, що давні люди прибули на Землі з іншої планетиАмериканський еколог заявив, що люди не з Землі, а прибули на планету інопланетянами десятки тисяч років тому. Доктор Елліс Сільвер вказує на ряд фізіологічних особливостей, щоб обгрунтувати, чому люди не еволюціонували поряд з іншим життям на Землі, у своїй новій книзі.Вони варіюються від людей, які страждають від поганої спини - на його думку, це тому, що ми еволюціонували у світі з меншою гравітацією, - до того, що вони занадто легко вигорають на сонці і мають труднощі при народженні дитини.У своїй книзі доктор Елліс Сільвер вказує на ряд фізіологічних особливостей, обґрунтовуючи, чому люди не еволюціонували поряд з іншим життям на ЗемліДоктор Елліс каже, що, хоча планета здебільшого відповідає потребам людей, вона, можливо, не відповідає інтересам виду, а також інопланетянам, які нас висадили на ній. Такоє є ймовірність, що люди потрапили сюди через "Зоряні війни" і були біженцями через Галактичний конфлікт. Саме тут, за думкою наших стародавніх предків, подалі від інших можна було врятуватись від конфлікту. У своїй книзі ЛЮДИ НЕ З ЗЕМЛИ: НАУКОВА ОЦІНКА ДОКАЗІВ, еколог пише, що людська раса має дефекти, які відзначають її еволюцію як „не з цього світу”. Мова про те, що давні наші давні предки еволюціонували на планеті із меньшою силою тяжіння, наприклад як на Марсі й з більш м'яким кліматом. ``Людство є нібито найбільш високорозвиненим видом на планеті, але напрочуд непридатним і погано обладнаним для навколишнього середовища Землі: шкодить сонячне світло, сильна неприязнь до природних продуктів, смішно високий рівень хронічних захворювань та багато іншого'', - сказав він.Доктор Елліс каже, що люди можуть страждати від поганої спини, тому що вони еволюціонували у світі з меншою гравітацією. Він також каже, що дивно, що голови немовлят такі великі й ускладнюють народження жінкам, що може призвести до летальних наслідків для матері та немовляти.Доктор Елліс каже, що люди поголовно можуть страждати від поганої спини (показано на малюнку), оскільки вони еволюціонували у світі з меншою гравітацією. Він також каже, що дивно, що голови немовлят такі великі і ускладнюють народження жінками, що призвело до летальних наслідків у попередні часиЖоден інший рідний вид на цій планеті не має такої проблеми, говорить він, й інші науковці це можуть підтвердити.Він також вважає, що люди не призначені для того, щоб піддаватися сонячному опроміненню, як на Землі, оскільки вони не можуть засмагати більше тижня-двох - на відміну від ящірки - і не можуть щодня піддаватися сонці без проблем. Доктор Елліс також стверджує, що люди завжди хворі, і це може бути тому, що наші годинники в організмі еволюціонували і очікували 25 годин на день, як довели дослідники сну за допомогою науки.Сучасна наука довела, що саме на зірці Альфа Центавра є слабке сонячне випромінювання, а тяжіння на тих планетах слабкіше - можливо саме там лежать руїни цивілізації наших предків після зоряних війн‘Це не сучасний стан; ті самі фактори можна простежити аж через всю історію людства на Землі', - говорить він.Він припускає, що такі неандертальці, як homo erectus, були схрещені з іншими видами, можливо, з Альфи Центавра, яка є найближчою до нашої Сонячної системи зоряною системою, приблизно за 4,37 світлових років від Сонця. І ми є нащадками прибульців з іншої зоряної системи, які схрещувались поколіннями із земними видами розумної людини - неандертальцями та іншими. За висновком, наші предки прибульці, були ще більш непристосовані до життя на Землі ніж ми зараз. Він також вважає, що люди не призначені для того, щоб піддаватися такому впливу сонця, як на Землі, оскільки вони не можуть засмагати більше тижня-двох «на відміну від ящірки» і не можуть щодня перебувати на сонціДоктор Елліс зазначив, що багато людей відчувають, що їм ця планета не належить, і почуваються не як вдома на Землі„Це припускає (принаймні для мене), що людство, можливо, еволюціонувало на іншій планеті, і нас, можливо, завели сюди як високорозвиненоий вид""Однією з причин цього... є те, що Земля може бути в'язничною планетою, оскільки ми, здається, природно жорстокий вид, і ми знаходимося тут, поки не навчимося поводитися", - сказав він.Це був дім? Доктор Елліс припускає, що неандертальці, такі як homo erectus, були схрещені з іншим видом, можливо, з Альфи Центавра. Зірка Проксима Кентавра зображена в зоряній системі, яка є найближчою до нашої Сонячної системи приблизно за 4,37 світлових років від СонцяДоктор Елліс заявив, що книга має на меті створити дискусію, а не бути науковим дослідженням, і сподівається, що це призведе до того, що люди зв’язуватимуться з ним із подальшими пропозиціями щодо „доказів”.Поки інші вчені заявляють, що деякі бактерії прибули на Землю з космосу, Кріс Маккей, астробіолог НАСА, сказав, що робити висновок про те, що це життя інопланетян - це "великий стрибок".Наші давні предки спостерігають за нами, нащадками своїх родичів, що знайшли новий дім на Землі?Професор Уейнрайт з Університету Шеффілда планує проводити подальші дослідження і вважає, що життя постійно надходить з космосу, яке не виникло на Землі. Доктор Елліс каже, що, хоча його ідея є надзвичайною еволюцією цієї ідеї, вона має бути спонукальною до роздумів, і він стверджує, що мав на неї переважно позитивну реакцію.Його цікавить, чи прийшли люди на Землю окремо, можливо, прилетівши на метеорах і кометах, перш ніж перерости у відомий нам сьогодні вид.Десь далеко у часі та просторі існує наша прабатьківщина, де досі живуть наші брати та сестри..."Моя теза передбачає, що людство не еволюціонувало від цього конкретного виду життя, а еволюціонувало деінде і було перевезене на Землю (як повністю еволюціонований Homo sapiens) між 60 000 і 200 000 років тому", - говорить він.Джерело MailOnline
Цілих 40 відсотків людей живуть в самотності. Єдина така країна у світі
Цілих 40 відсотків людей живуть в самотності. Єдина така країна у світі
Світ 2021-02-09 18:29:19
Чи може самотність бути синонімом процвітання? А може, це втрата в житті? Серед національних стереотипів виділяється той, що стосується шведської стриманості та дистанції. У той же час шведи та їх країна вважаються прикладом досконалості. "Ймовірно, навіть в Італії є трохи невротичне бажання бачити, як ідеальна Швеція зазнає невдачі", - говорить режисер. - У мене таке враження, що поляки теж! - погоджується письменник.Ми вже звикли до того, що Катажина Тубілевич проводить нас навколо холодної та магнетичної Півночі. Автор та перекладач пов’язала своє життя та творчість зі Швецією. Протягом багатьох років Тубілевич живе у Стокгольмі, європейській столиці самотніх людей. Не дивно, що вона вирішила присвятити темі самотності цілу книгу."Самотня, як швед? Про північних людей, які люблять бути на самоті" - це книга, зроблена з нарисів, репортажів та бесід, з якої ми не тільки дізнаємось, що може бути самотність, але і завдяки якій ми пізнаємо своїх сусідів з усього світу Балтійське море і ми самі. досвід часто вимушеної ізоляції ці спостереження набувають надзвичайної цінності.Надано видавництвом Wielka Litera, ми представляємо вам фрагменти кількох інтерв’ю, які Катажина Тубілевич вирішила включити у свою книгу "Самотня, як швед? Про людей Півночі, які люблять бути на самоті".Головними героями переговорів є Ерік Гандіні: італійсько-шведський режисер; Вінсент В. Сіверський: відповідальний Влодзимеж Соколовський, колишній розвідник, автор бестселерів кримінальних романів, та Пітер Стренг: онколог та перший професор паліативної медицини у Швеції.Інтерв’ю з режисером Еріком Гандіні (уривок)Катажина Тубілевич: У вашому фільмі "Шведська теорія кохання" є сцена на курсі шведської мови для іммігрантів, де вчителька, яка не є шведкою, пояснює, що шведи люблять короткі відповіді, тому не слід їх втомлювати з довгими аргументами. Не потрібно витрачати з ними час.Ерік Гандіні: Правильно. Ви кажете: «Як ти почуваєшся?» І на те саме запитання ти відповідаєш: «Дуже добре». І вже.Чи цікава ця нестримна Швеція для балакучих італійців?Так, цікаво та ідеалізовано. Це країна, яку історично наводили як приклад досконалості. Він викликав певне почуття неповноцінності в Італії. Ймовірно, навіть в Італії є дещо невротичне бажання бачити, як ідеальна Швеція зазнає невдачі.У мене таке враження, що поляки теж!Я думаю, що захоплення шведською криміналістикою базується на ідеї, що у Швеції є також дуже темна сторона. Це вже було з Бергманом, воно також полягає в загальному уявленні, що шведи вживають самогубство частіше, ніж представники інших держав. Я думаю, що історично Італія та Швеція є протилежними полюсами. Це було ще очевидніше до вступу до Європейського Союзу ... Я виріс в італійсько-шведській родині, і коли я приїхав у Швецію на канікули в сімдесятих, це було для нас настільки екзотично. Сьогодні його неможливо відтворити, оскільки Європа стала набагато одноріднішою. (...)А коли ви робили «Шведську теорію кохання», чи не почувались ви трохи самотньо в Швеції? Я помітив, що деякі критики, а також ті, хто пов'язаний з лівими та закликає до відкритості, під час написання твору про твій фільм звинуватили тебе в тому, що ... ти не швед. Раптом виявилося, що ви італійський наклепник на Швецію, що, можливо, вам не вистачає італійського традиціоналізму.Так, коли я знімав критичний фільм про Італію, мене вважали шведським режисером у Швеції, але коли я знімав фільм, який критикував Швецію, раптом я став італійцем! Крім того, також лунали голоси із застосуванням найефективнішої зброї, яка сьогодні може бути використана у Швеції. Написано, що я антифеміністка. Це коментар, який завершує дискусію. До того ж це абсолютно неправда. Я зняв фільм про екзистенційний стан шведів, а не про звільнення жінок, що призвело до самотності в суспільстві. Це не була моя теза.Гаразд, але наскільки великою, на вашу думку, є проблема небажаного самотності у Швеції?Це гарне запитання. Оскільки самотність за вибором - це зовсім не проблема, і я думаю, що наша нація розвиває здатність чудово вникати в себе. Я дуже ціную це. Справа в тому, що прийняття настільки велике, що кожна людина потребує власного простору, часу та місця для роздумів. Я пам’ятаю, колись Хеннінг Манкелл сказав, що коли ви живете в такій привілейованій країні, як Швеція, ви зобов’язані присвятити свій час спогляданню. В Італії такої згоди немає. Опитування громадської думки також говорять, що пересічні шведи не скаржаться на занадто велике самотність. Вони її цінують.Це також питання звички та виховання. Одного разу у мене був палестинський студент, який сказав, що до приїзду до Швеції він жодного разу не з’їв жодної їжі. Це часто є нормою у Швеції. Водночас, похвала самотності та незалежності, що вкорінена в культурі, може стати пасткою. Пам’ятаю, колись моя дочка сказала мені, що вона повинна навчитися залишатися одна. Я вважаю, що це не потрібно. Я думаю, що індивідуалізм став занадто важливою мішенню у Швеції, і деякі люди страждають від цього. До того ж, жити на самоті є щось дуже комфортне. Не потрібно пристосовуватися до когось, а це має негативВ одному зі своїх інтерв’ю ви сказали, що існує зв’язок між побудовою незалежного способу життя та неможливістю жити по-справжньому близьким людям, які не такі, як ми. Зрозуміти це важливіше, ніж сказати: "У цьому винні шведські демократи".Я думаю, що найнебезпечнішим наслідком екстремального індивідуалізму є те, що ви можете стати абсолютно нецікавими до інших. Або ви можете дійти висновку, що ваші обов'язки перед суспільством складаються із сплати податків. Мене лякає постать самотньої людини, яка живе одна в центрі міста і перестає мати можливість жити у стосунках, а також спілкуватися з людьми, які відрізняються від нього. Я також зараз говорю про власний страх стати кимось таким.Цікавий парадокс для мене полягає в тому, що в Швеції, з одного боку, існує надзвичайний індивідуалізм, а з іншого боку, в дискусії відчувається сильний колективізм, побудований на консенсусі. Шведи бояться залишатися наодинці зі своїми поглядами, а тих, хто має думки, що кардинально відрізняються від загальновизнаних, карають виключенням із дебатів.Щось у цьому є. Наприклад, молодь у культурному світі страшенно боїться сказати неправильну річ. Мистецтво починає обмежуватися самоцензурою, різними ідеологічними рамками та переконаннями в тому, що правильно, а що неправильно. Я вважаю це страшенно небезпечним. Саме в культурі ми повинні вміти грати навіть із забороненими думками, а у Швеції ця можливість обмежена певним ідеологічним тиском.Чи є духовні причини для самотності і в Швеції?Одного разу я поїхав з колегою-мусульманином з Італії до мечеті в Стокгольмі. Його зустрічали як "брата", когось із близьких. Я нічого подібного не знаю, тому, можливо, секуляризація суспільства сприяє самотності. З іншого боку, я сам походжу із абсолютно нерелігійної сім'ї, але з сильними гуманістичними цінностями. І саме в секуляризованій Швеції звичайні люди прийняли свої будинки біженців під час кризи 2015 року.Зигмунт Бауман у вашому фільмі говорить, що надзвичайний індивідуалізм веде до самотності, а це до нестерпних страждань. Чи шведам, які звикли до самотності, пощастило менше, ніж іншим країнам?Кожного разу, коли це згадується, є маса досліджень, що шведи - і скандинави загалом - дуже раді, що вони задоволені часто рідкісними стосунками. У той же час ми також знаємо, що самотність, небажана, вбиває, як куріння. Все це не просто і просто, але напевно міжособистісні стосунки необхідні для нашого життя.Інтерв’ю Вінцента В. Сіверського (фрагмент)Катажина Тубілевич: Швеція - це країна, де не лише під час пандемії кожен пасажир автобуса чи метро наполегливо намагається знайти місце, у якого не буде сусіда. Понад сорок відсотків шведів живуть поодинці, і проблема самотності в суспільстві дедалі частіше обговорюється. У той же час у мене все ще складається враження, що це не трактується як невдача в житті.Вінсент В. Северський: Швеція має схильність до самотності в цій країні, щоб вона добре функціонувала. Окрім історичної, демографічної та ментальності, самотність - це також результат процвітання. Справа в тому, що ти можеш просто бути самотнім у Швеції. Дуже часто трапляється так, що люди в інших країнах хотіли б мати можливість бути на самоті, але не можуть це робити з економічних чи соціальних причин. У Швеції ви можете вибрати самотність, якщо хочете, у вас є квартира, зарплата. Багато людей обирають це і іноді тонуть у ньому, але самотність у Швеції не є патологічним станом.Інтерв’ю з Пітером Стренгом, професором паліативної медицини (уривок)Катажина Тубілевич: У своїй книзі «Належність» ви багато пишете про те, скільки вам потрібно часу для себе та інших людей лише для себе. Що це за хороша самотність?Пітер Стренг: Нам потрібне це хороше усамітнення, тобто самостійне відступлення. Особливо жителі великих міст. Насправді, в біологічному вимірі люди розраховані на малі групи. До ста років тому більшість людей у ​​Швеції жили в маленьких селах, де всі знали одне одного. Наш новий світ зовсім інший, і все ж наші гени все ті ж. Величезна кількість зустрічей з новими людьми викликає стрес, не обов’язково повністю усвідомлений, але призводить до великої втоми. Ми їдемо в метро серед тисяч незнайомих людей, на роботі постійно буваємо на різних зустрічах, постійно бачимо нові обличчя. Це наше повсякденне життя, і це перевантажує наш мозок. Ось чому для нас надзвичайно важливо відпочити від стресу, який пов’язаний з усіма людськими контактами. У великому місті стільки вражень та людей, що ми автоматично закриваємось на собі. В автобусі ніхто нікого не вітає. Якщо, навпаки, ви блукаєте пустелями Лапландії і раптом зустрінете двох людей, ви зупинитесь і почнете з ними розмовляти. А якщо вони зі Стокгольму, це додаткове задоволення.Тож, як не парадоксально, час самотності також може відкрити нас для контакту...Точно так.
Як пройшло засідання міського літературного об’єднання “Віра”?
Як пройшло засідання міського літературного об’єднання “Віра”?
Нікопольський район 2021-10-12 18:48:06
Гордістю міста Марганця і бібліотеки є Марганецьке міське літературне об’єднання “Віра”, яке об’єднало марганецьких поетів, прозаїків, музикантів, художників, журналістів, краєзнавців, громадських діячів і просто зацікавлених марганчан. Вони всі стали надійними помічниками та щирими друзями бібліотеки у справі збереження і популяризації культурної спадщини краю.29 вересня учасники об’єднання “Віра” присвятили своє чергове засідання Всеукраїнському дню бібліотек. Відкрила засідання директорка КЗ «Публічна бібліотека» Ольга Забенько. Вона привітала всіх присутніх і розповіла  про роботу бібліотек. Її розповідь супроводжувалась презентацією про бібліотеки міста, про їх послуги та можливості. Потім присутні переглянули сучасний проморолик про центральну міську бібліотеку.Вперше у роботі літоб’єднання “Віра” взяв участь марганецький поет Сергій Рубан. Він в минулому відкрив свій талант людям і буквально сколихнув всю марганецьку літературну спільноту своєю творчістю. В 2020 році вийшла його авторська поетична збірка “Відчути душею”. Новий та молодий поет Сергій Рубан отримав високі оцінки від професійних літературних критиків та просто широкого кола шанувальників поетичного слова. Пізніше Сергій Олександрович знову здивував читацьку авдиторію: він видав до зимових свят дитячу книжку-розмальовку “Зимова казка”, в якій представив свої дитячі вірші і загадки. Але ця книжка сподобалася не лише дітям, а й дорослим. Її просто розшукували по місту, щоб подивитися чи придбати. Доступні для дітей вірші та загадки, з яскравими зимовими образами, пронизані духом казки і свята дуже вдало в книжці доповнені розмальовками. Поет Сергій Рубан вміє дивувати. Він спробував себе і як прозаїк. Так навесні цього року світ побачив роман “Коли боги мовчать”, виданий видавництвом “Ліра-К”. Цей роман отримав дуже суперечливі відгуки: хтось був неймовірно вражений і задоволений, інші не змогли повністю зрозуміти задум автора. Та це і не дивно, адже роман написаний в стилі модерної прози, розрахований не на буквальне сприйняття, а глибоке осмислення крізь призму почуттів та уявлень головного героя. Тут читаючи цей твір, кожен читач міг можливість зробити свої власні висновки.У своєму виступі Сергій Рубан розповів про свій творчий шлях та про плани на майбутнє, зачитав свій вірш. Він поділився приємною новиною, що на днях вийшла друком поетична збірка “Притчі і тости”. Це спільна збірка Сергія та його батька Олександра Федоровича, поета, краєзнавця, дослідника історичного минулого рідного краю. Ця збірка має два розділи: притчі і тости. Притчі написані Сергієм Рубаном, а тости – відповідно Олександром Рубаном.Приємною несподіванкою став подарунок від Сергія Рубана книги «Притчі. Тости» для читачів Марганецької публічної бібліотеки.На засідання літературного об’єднання “Віра” завітав директор Марганецького міського краєзнавчого музею Мар’ян Корбут. Він звернувся до присутнім із пропозицією взяти участь у робочій зустрічі з істориком В.Грибовський, який має намір працювати над випуском книги про історію міста Марганця. Також запрошував розширити свої знання про історичне минуле нашого краю і завітати до краєзнавчого музею. М.І.Корбут запросив до співпраці, як бібліотеку так і творчих людей нашого міста. Продовжив засідання голова літературного об’єднання Микола Смирнов. Він привітав колектив бібліотеки  зі святом і прочитав свій вірш, присвячений бібліотекарям.Нові поезії зачитали відомі поети нашого міста: Любов Лопатюк, Віра Обозюк, Андрій Корецький, Геннадій Самойленко, Віктор Онуфрієнко та ін.Відомий марганецький журналіст, член Національної спілки журналістів України Леонід Боровик познайомив присутніх з газетою “Нам тут жити”. Він вже кілька років власноруч друкує її для мешканців міста. Це дуже душевне періодичне видання. За всю свою довгу професійну діяльність Леонід Семенович написав чимало статей високого ґатунку. Він також видав три книги, в яких зібрав найцінніші нариси і публікації про людей та події нашого краю.Вже постійним учасником літературних заходів став Сергій Дяченко, поет, музикант-виконавець, краєзнавець. Він щиро привітав колектив бібліотеки з прийдешнім святом віршем і подарував книги.Бібліотека стала привітним осередком для талановитих, творчих людей нашого міста. Бібліотекарі тісно пов’язані з усіма нашими літераторами. Колектив щоразу старається, щоб всі отримали масу задоволень від зустрічі, а захід проходив у теплій, затишній та дружній атмосфері.Публікацію підготували: І. І. Мащенко, В. В. Фіалковська, О. В. Забенько.Джерело Марганець Бібліотечний
Добірка найвпливовіших науково-фантастичних книг, що вплинули на культуру та кінематограф
Добірка найвпливовіших науково-фантастичних книг, що вплинули на культуру та кінематограф
Світ 2021-11-20 20:23:49
З розряду читати кожному! Підбірка найбільш впливових фантастичних творів за версією літературного видання BookRiot. Ці книги свого часу перевернули уявлення людства про місце у всесвіті та широке мислення суспільства у всіх країнах. «Машина часу», Герберт Уеллс (1895)За сюжетом мандрівник у часі вирушив у майбутнє на 800 тисячоліть вперед і виявив, що людство розділилося за класовою ознакою на дві групи.У романі Уеллс розмірковує про можливі наслідки індустріалізації, тому книга стала прикладом жанру кліматичної фантастики, пише BookRiot.«Однієї крові», Полін Хопкінс (1902-1903)Головний герой роману Руел – американець змішаної раси, який видає себе за білого. Він дізнається дивовижні факти про історію Африки після того, як випадково знаходить технологічно розвинену підземну цивілізацію під місцем археологічних розкопок в Ефіопії.«Принцеса Марса», Едгар Райс Берроуз (1912)Автор романів про пригоди Тарзана написав серію книг про подорожі капітана армії США Джона Картера. "Принцеса Марса" та наступні твори автора стали еталоном наукової фантастики на десятиліття вперед, як пише видання.«Метрополіс», Теа фон Харбоу (1925)Харбоу описує майбутнє, у якому нижчі класи змушені працювати, щоб багаті жили у розкоші. Усе більше схоже на сьогодення, чи не так?«Збірка оповідань Артура Кларка», Артур Кларк (1937–1999)У розповідях «Зірка», «Не-буття» та «Дев'ять мільярдів імен Бога» Кларк пише про проблеми науки та релігії. Він розмірковує про концепцію існування найвищої сили в епоху технологій.«Довершений робот», Айзек Азімов (1939-1977)У збірці, опублікованій у 1982 році, зібрано 31 розповідь про роботів. Три закони робототехніки, сформульовані Азімовим, перейняли інші письменники-фантасти. І стали загальновідомими у всьому світі через кіно. «Тінь над Марсом», Лі Брекетт (1944)Головному герою роману, збіднілому мандрівнику Ріку Уркарту, судилося правити Марсом. За сюжетом він бореться проти королівської влади на планеті, щоб здійснити своє призначення і дати людям омріяну свободу.«Астробой», Осаму Тедзука (1952-1968)Манга "Астробой" про роботів, наділених людськими почуттями, стала еталоном манги в післявоєнній Японії, а її аніме-адаптація стала "першою комерційною анімаційною телепрограмою в країні", згідно з офіційним сайтом Тедзукі."Зірковий десант", Роберт Хайнлайн (1959)Космічні війни та інопланетяни популярні у науковій фантастиці багато в чому завдяки цьому роману. Екранізацію зняли 1997 року і вона відрізняється від книги: фільм критикує фашистське суспільство, а головні персонажі вмирають, захищаючи інших. У романі ж Хайнлайн описує тотальну війну та застосування страти, які широко використовує корумпована влада через пропаганду "ворога".«Пристрасті по Лейбовиці», Уолтер Міллер (1959)Дія постапакаліптичного роману розгортається в католицькому монастирі, де після руйнівної ядерної війни поступово відновлюється цивілізація. Роман став лауреатом літературної премії "Х'юго".«Тріщина в часі», Мадлен Л'Енгл (1962)Твір про групу дітей та їх наставників, схожих на хресних фей, які подорожують із виміру до виміру. Книга привернула увагу дітей, особливо дівчаток, до жанрів наукової фантастики та фентезі.«Вавілон-17», Семюель Ділені (1966)У центрі сюжету колишній військовий криптограф, котрому доручено розшифрувати ворожий код перед атакою. Як з'ясовується, Вавилон-17 — це не код, а мова, і героїня роману намагається дізнатися якнайбільше про те, як він функціонує.«Чи мріють андроїди про електричних вівць?», Філіп Дік (1968)В основі роману лежить історія "мисливця за головами" Ріка Декарда. Йому доручено вистежити майже не відрізняються від людини роботів, які втекли з рабства на Марсі і тепер таємно мешкають серед людей на Землі. На основі цієї книги відзнято культові стрічки "Той, що біжить по лезу".«Ліва рука Темряви», Урсула К. Ле Гуін (1969)Посол людства вирушає на міжгалактичну раду на іншу планету для об'єднання двох світів. Люди з тієї планети відрізняються тим, що вони не мають гендера і протягом життя вони змінюють стать.«Де допізна так солодко співали птахи», Кейт Вільгельм (1976)У романі описується постапокаліптичне майбутнє, в якому людство намагається вирішити проблему безпліддя за допомогою клонування.Завдяки книзі Вільгельм стала другою жінкою в історії, яка отримала літературну премію «Хьюго» за найкращий роман після Урсули К. Ле Гуїн, автора «Лівої руки Темряви» та «Обділених».«Псіон», Джоан Віндж (1982)Головна героїня роману – дівчинка-підліток, гібрид інопланетянина та людини. У неї виявляють телепатичні здібності, і вона починає вчитися на слідчого за спеціальною урядовою програмою. "Псіон" - найкраща книга року на думку Американської бібліотечної асоціації.«Ді, мисливець на вампірів», Хідеюкі Кікуті та Ёсітака Амано (з 1983—наші дні)Це серія романів про напіввампір-ізгоя, який полює на вампірів-аристократів. Книги змогли об'єднати у собі культуру Сходу та Заходу та стали основою для 26 сіквелів. Відбулося розкриття таємниць світу після ядерної війни та всіх можливих різновидів мутантів. «Акіра», Кацухіро Отомо (1982-1990)В основі книги лежить історія двох підлітків-байкерів, чиє життя в Токіо змінюється після Третьої світової війни. Один із них набуває екстрасенсорних здібностей після участі в урядовому експерименті. У 1988 році з її мотивів вийшов однойменний аніме-фільм. Зараз йде мова про екранізацію. «Нейромант», Уільям Гібсон (1984)Твір став втіленням кіберпанку. Автор заклав основні засади цього жанру та познайомив письменників-фантастів з поняттям «кіберпростір». Зараз це антиутопічне майбутнє втілюється в сьогоденні за допомогою корпорацій та їх "мета"-розробок штучного світу.«Дочки коралового світанку», Кетрін В. Форрест (1984)У центрі сюжету група жінок, яка збирається колонізувати далеку планету, щоб сховатися від патріархального впливу та гноблення. Складнощі виникають після того, як інші поселенці знаходять їх та пропонують об'єднатися. Твір отримав премію «Лямбда».«Ксеногенез», Октавія Батлер (1987-1989)Це трилогія оповідань «Світанок», «Обряди дорослого життя» та «Імаго». За сюжетом книги після ядерної катастрофи на Землі представники іншої космічної цивілізації вивезли всіх уцілілих і почали відновлення біосфери планети."Привид в обладунках", Масамуне Сіро (1989-1997)Одна з найвпливовіших манга-і аніме-франшиз у жанрі кіберпанк. Ними надихалися сестри Вачовські, Джеймс Кемерон та Стівен Спілберг.«Аммоніт», Нікола Гріффіт (1992)За сюжетом головна героїня-антрополог вирушає на колонізовану планету, де в результаті спалаху вірусу загинуло майже все населення. Гріффіт описує, як виглядав би світ, керований жінками. Роман став одним із найкращих прикладів поджанру феміністської наукової фантастики. Письменниця стала лауреатом літературних премій Джеймса Тіптрі-молодшого та «Лямбда».«Дитя людське», Філліс Дороті Джеймс (1992)У 2019 році книга увійшла до списку «100 романів, які змінили світ». У ньому описується недалеке майбутнє, у якому безпліддя всього людства призвело до повного розпаду суспільства. Дії розгортаються в умовах постпандемії після спалахів грипу у 2008 році.«Лавіна», Ніл Стівенсон (1992)Стівенсон у своїй книзі передбачив появу в інтернеті супутникових зображень Google Earth, надихнув створення відеоігри Second Life і популяризував термін «аватар» для позначення фотографії або персонажа онлайн-профілю.«Книга Страшного суду», Конні Уілліс (1992)Головна героїня роману переноситься у 14 століття місто Оксфорд, де у цей час поширюється чума. Тим часом у році, звідки вона прибула, починається спалах невідомої хвороби, через який вона не може повернутися додому. Роман виграв премії «Х'юго» та «Неб'юла».«Узумакі», Дзюндзі Іто (1998-1999)Дзюндзі Іто працює у жанрі жахів. Серія манги складається з трьох частин і поєднує в собі історію про подорожі в часі та надприродному."Громадянська кампанія", Лоїс Макмастер Буджолд (1999)Любовна лінія у романі становить значну частину всього сюжету. Буджолд пише про пригоди Майлза Форкосігана, поєднуючи в книзі роман епохи Регентства та космічну оперу.«Королівська битва», Косюн Такамі (1999)Головним героям-підліткам належить зіграти один проти одного у гру на виживання, доки не залишиться один переможець. Багато хто вважає, що такі відеоігри, як Fortnite і Player Unknown's Battlegrounds, були натхненні романом Такамі.«Опівнічний грабіжник», Нало Хопкінсон (2000)Роман розповідає історію дорослішання дівчинки Тан-Тан, яка живе на планеті, яка перебуває під сильним впливом афрокарибських традицій. Хопкінсон торкається серйозних тем, включаючи згвалтування та інцест. Книга отримала позитивну рецензію в журналі Publishers Weekly та допомогла автору стати одним із найвпливовіших письменників-фантастів 21 століття.«Темна матерія: століття спекулятивної фантастики африканської діаспори», за редакцією Шері Томас (2000)Це збірка оповідань та нарисів у жанрі наукової фантастики, написаних авторами африканського походження. Серед інших у збірці представлені есе таких письменників, як Батлер, Хопкінсон, Семюел Ділені, Вільям Едуард Беркхардт Дюбуа, Оноре Фанон Джефферс та інші.«Завдання трьох тіл», Лю Цисінь (2008)Це перший роман Лю Цисіня у трилогії «Пам'ять про минуле Землі». Книжка познайомила західного читача зі світом китайської наукової фантастики, пише BookRiot. У 2015 році автор отримав премію «Хьюго» за найкращий фантастичний роман року.«Пробудження Левіафана», Джеймс Корі (2011)Перший твір у жанрі космічної опери із серії «Простір», де автор описує грандіозні космічні битви. За мотивами книги зняли телевізійну адаптацію, створили комікси та настільну гру. У 2020 році Корі отримав премію «Хьюго» за найкращу серію книг.«Попелюшка», Марісса Мейєр (2012)Книга відкриває серію «Місячні хроніки». Мейєр розповідає історію дівчини-кіборга, яка може врятувати імперію від чуми. Попелюшка показала цілому поколінню дівчаток і дівчат, що в науковій фантастиці є місце і для них.«Імперія Радч», Енн Лекі (2013-2016)Роман приніс Енн Лекі нагороди "Хьюго", "Неб'юла", а також премію Артура Кларка. Це масштабна науково-фантастична епопея, в якій порушуються питання мови, гендеру та колоніалізму.«Станція Одинадцять», Емілі Сент-Джон Мандел (2014)Дія твору відбувається у районі Великих озер після пандемії грипу, яка зруйнувала цивілізацію. Акторська трупа, що кочує, зустрічається з жорстоким пророком, який контролює місто, куди приїжджають герої. За книгу Мандела була удостоєна премії Артура Кларка.«Зона Ікс: Південна межа», Джефф Вандермеєр (2014)Південна межа — секретна агенція, яка керує експедиціями до покинутої Зони Ікс, де пропадають люди. Натхненням для автора «Зони Ікс» став Національний заповідник дикої природи Сент-Маркс у Флориді.До списку найвпливовіших науково-фантастичних книг також увійшли:"Блейк, або Хатини Америки", Мартін Делані (1859-1862)."Франкенштейн, або Сучасний Прометей", Мері Шеллі (1818)."Двадцять тисяч льє під водою", Жуль Верн (1869).«Дивна історія доктора Джекіла та містера Хайда», Роберт Льюїс Стівенсон (1886)."Ми", Євген Замятін (1924).«Про чудовий новий світ», Олдос Хакслі (1932)."1984", Джордж Оруелл (1949).«451 градус за Фаренгейтом», Рей Бредбері (1953)."Дюна", Френк Герберт (1965)."Бійня номер п'ять", Курт Воннегут (1969)."Автостопом по галактиці", Дуглас Адамс (1979-1992).«Оповідання служниці», Маргарет Етвуд (1985)."Охоронці", Алан Мур, Дейв Гіббонс (1986-1987)."Парк юрського періоду", Майкл Крайтон (1990)."Зоряні війни: Траун", Тімоті Зан (1991-1993).«Дзвінок», Кодзі Судзукі (1991)."Сейлор Мун", Наоко Такеуті (1991-1997).Список науково-фантастичних книг, які вплинуть на наступне покоління авторів«Варвари крижаної планети», Рубі Діксон (2015)У любовно-фантастичному романі Діксон описує відносини між інопланетянами та людьми. На початку 2021 року книга стала популярною у TikTok та задала тренд на романтичні історії про прибульців.«Королівські милості», Кен Лю (2015)Дебютний роман Кена Лю у жанрі силкпанк, у якому автор описує альтернативний світ, натхненний китайськими міфами. Книжка стала масштабною науково-фантастичною епопеєю з політичними інтригами.Кен Лю наблизив західного читача до азіатської культури та отримав за свій роман літературну премію «Локус».«Розколота Земля», Нора К. Джемісін (2015-2017)У 2016 році Джемісін стала першою письменницею-афроамериканкою, яка отримала премію «Хьюго» за найкращий роман зі своєю книгою «П'ята пора року», яка стала першою частиною трилогії «Розколота Земля».2017-го Джемісін отримала «Хьюго» ще раз за роман «Брама Обеліска» і стала першим автором, якому вдалося виграти премію два роки поспіль. 2018 року письменниця втретє поспіль перемогла у номінації «Кращий роман» — «Кам'яні Небеса».Трилогія «Бінті», Ннеді Окорафор (2015-2018)Головна героїня роману Бінті залишає свою рідну планету і вирушає у міжгалактичну подорож. Вона стає першою зі свого народу, хто зміг вступити до престижного космічного університету.Бінті зближується з Медузами, інопланетною расою, яка збирається знищити її університет. На думку онлайн-журналу про наукову фантастику Tor.com, «Бінті» та її сиквели започаткували золоте століття в науково-фантастичній літературі.«Балада про Чорний Том», Віктор ЛаВаль (2016)Це переказ історії Лавкрафта «Жах на Червоному гачку», в якому події переосмислюються з погляду молодої темношкірої людини, яка має стати посередником в угоді з дияволом.«Еверфер», Нісі Шаль (2016)Альтернативна історія держави Конго у жанрі стимпанк. У романі Нісі Шаль по-іншому дивиться на колонії Бельгії, що існували на території сучасної ДРК, та знайомить західного читача з африканською культурою.«Підземна залізниця», Колсон Уайтхед (2016)За свій перший роман «Підземна залізниця» Колсон Уайтхеда отримав Пулітцерівську премію з літератури. Роман зробив великий внесок у відродження інтересу читачів до книг жанру альтернативної історії.«Майбутній дім живого Бога», Луіза Ердріч (2017)У книзі «Майбутній дім живого бога» Луїза Ердрич порушує питання придушення жінок. Автор описує постапокаліптичний світ, у якому представниць фертильного віку змушують виношувати ембріони.«Недоброзичливість привидів», Ріверс Соломон (2017)Основним елементом сучасної наукової фантастики стали кораблі покоління довгих міжзоряних подорожей, і Ріверс Соломон використовує цей прийом, щоб розглянути останні 200 років расових відносин США.«Відмова всіх систем», Марта Веллс (2017)Головний герой книги – робот-охоронець, якому вдалося звільнитися від контролю людини. Однак він продовжує прикидатися звичайною машиною, щоб уникнути перепрограмування."Вихідна допомога", Лін Ма (2018)Дебютний роман Лін Ма, який отримав премію «Кіркус» за найкращий твір року. Він представляє постапакаліптичну історію про зомбі, відсилаючи читача до робочої культури мілініалів.«Космічна опера», Кетрін М. Валенте (2018)Книга написана в жанрі науково-фантастичної комедії та розповідає про те, що було б, якби Земля брала участь у міжгалактичній версії Євробачення."Ось як ви програєте війну з часом", Амаль Ель-Мохтар, Макс Гладстон (2019)Історія кохання двох агентів, що подорожують у часі, що опинилися по різні боки поля бою. Новела отримала премії Британської асоціації наукової фантастики, літературні премії «Хьюго», IGNYTE, «Локус» та «Неб'юла».«Пам'ять, що зветься імперією», Аркаді Мартін (2019)Книга в жанрі космічної опери, в якому автор пише про придворні інтриги, суперництво та загадкові вбивства. Письменниця стала лауреатом премії "Х'юго".«Гідеон з Дев'ятого дому», Темсін Мьюїр (2019)Автор поєднує у книзі любовну історію та детектив у стилі Агати Крісті.«Мертві, що світяться», Кейтлін Старлінг (2019)Став одним із найпопулярніших науково-фантастичних романів жахів, що вийшли за останні роки. Дія розгортається на астероїдах, де ведеться видобуток корисних копалин. Люди стають кіборгами, щоб отримати роботу, яка може їх вбити.«Фінна», Ніно Чіпрі (2020)Рітейлер, схожий на IKEA, несподівано поєднується з іншими магазинами в паралельних вимірах, що призводить до катастрофічних наслідків.«Химерний фенікс», Юн Ха Лі (2020)Сюжет був натхненний міфологією Кореї. Головним героєм став художник-шпигун, який дізнається про страшну правду про роботи і вирішує повалити імперію за допомогою механічного дракона.«Псалом для диких будівель», Беккі Чамберс (2021)Чамберс показує незалежність людей і роботів один від одного і пише про проблеми перенаселення та надмірного використання нафти. У романі порушуються питання психотерапії та пошуку сенсу життя.
Недавня фантастика у жанрі альтернативної історії
Недавня фантастика у жанрі альтернативної історії
Україна 2021-11-21 21:40:13
Альтернативна історія - дуже популярний, але аж ніяк не такий простий напрямок фантастики, як може здатися при поверхневому знайомстві. Не кожному автору під силу поринути у минуле і переконливо показати, куди міг згорнути розвиток цивілізації, трапись щось інакше.Рецензенти у видавництві fanzon хотіли б розповісти про кілька оригінальних творів у жанрі альтернативної історії.Кім Стенлі Робінсон - «Роки рису та солі»Автор «Червоного Марса» та «Нью-Йорка 2140» ще 2002 року випустив роман, відправною точкою якого стає епідемія чуми в Середні віки. Робінсон припустив, що якби хвороба викосила не третину населення Європи, як насправді, а дев'яносто дев'ять відсотків. За версією Робінсона, у такому разі локомотивом розвитку людства стали б мусульманські країни, Індія та Китай.«Роки рису та солі» охоплюють століття, і таку історію не розкажеш очима одного-двох героїв. Тому письменник розділив роман на такі собі «книги в книзі», показуючи групу персонажів, що перероджуються в різних епохах.Тепер спорожнілу Європу повільно освоюють мусульмани, Китай вирушає підкорювати Америку, а Індія першою починає промислову революцію. У ліричному і неквапливому стилі автор показує, як світ відрізняється від нашого.Адам Пшехшта - "Адепт"«Адепт» польського письменника Адама Пшехшти запрошує читачів до Варшави на початку XX століття, де (як і в інших великих містах світу) з'явилася територія, населена диявольськими створіннями. Люди навчилися стримувати їх за допомогою парканів із срібних лозин, але й ігнорувати надприродне не виходить. Ці анклави містять безліч речовин з магічними властивостями - так у світі з'являється магія і алхімія, і алхіміки, ризикуючи життям, пробираються в анклави, щоб отримати цінні інгредієнти для своїх експериментів.Адам Пшехшта розповідає не лише про пригоди всередині анклаву, а й багато уваги приділяє політичним протистоянням за його межами. У Польщі, яка на той момент входить до складу Російської імперії, утворюються таємні товариства та терористичні угруповання, які хочуть використати алхімію заради визволення країни.Під час експедиції до анклаву варшавський алхімік Олаф Рудницький зустрічається з офіцером царської гвардії Олександром Самаріним. Вони мають бути заклятими ворогами, але волею долі обидва опиняються в епіцентрі пригод та інтриг. І замість ненависті їх починає сковувати дружба та повага.Леві Тідхар — «Усама»Леві Тідхар створив химерний нуарний детектив, дія якого відбувається у світі, де Друга світова війна закінчилася інакше, тероризм переможений, а Усама бен Ладен — вигаданий герой коміксів. Головний герой, детектив Джо, за завданням таємничої наймачки якраз і розшукує автора коміксів про бен Ладена.В «Усамі» дуже нетривіально стикається наша реальність із альтернативною. Тідхар досліджує саме поняття реальності і те, якими способами вона може бути заміщена у свідомості конкретної людини. У світі Джо багато відомих місць, але таку картину світу важко прийняти: Інтернет ніхто не винайшов, В'єтнам - союзник Японії, президентом Франції був Екзюпері, а конфлікт Заходу з арабськими країнами місцевим здасться абсурдом.Книгу недарма порівнюють із творчістю Філіпа Діка. Причому, якщо спочатку вона нагадує «Людину у високому замку», то до фіналу скоріше здається сміливим переосмисленням «Убика». Втім, це ще й дуже самобутній та захоплюючий детектив, у якому жанрові кліше обігруються з незвичайного боку.За «Усаму» Леві Тідхар отримав Всесвітню премію фентезі, хоча його конкурентами були Стівен Кінг із романом «11/22/63» та Джордж Мартін із «Танецем із драконами».Ханну Райаніемі — «Країна вічного літа»Іноді альтернативні історії поєднуються з іншими напрямками фантастики. Це добре видно на прикладі «Країни вічного літа», події якої розгортаються у 1930-х роках. Тільки ось Райаніями описує світ на стику стимпанку та дизельпанку, в якому освоїли ефірні технології, дозволили встановити зв'язок із потойбічним світом.Роман є шпигунський трилер, присвячений протистоянню Британії та СРСР. Обидві держави претендують на владу в потойбічному світі — адже квиток до Країни вічного літа є далеко не у всіх, але багато хто хоче продовжити своє існування після смерті у фізичному світі.Головна героїня Рейчел Уайт – агент британської контррозвідки. Вона дізнається про перебування у Літньому управлінні радянського «кроту». Шпигунка давно мріяла піднятися кар'єрними сходами, але, на жаль, просто так видати ворога вона не може — має високопоставлених друзів. Їй доводиться грати за правилами.Чайна М'євіль - «Останні дні Нового Парижа»Чайна М'євіль — майстер фантасмагорій та химерної фантастики. У романі «Останні дні Нового Парижа» він звертається до теми класичного сюрреалізму як течії, що сформувалася в середині XX ст.Події відбуваються у 40-50-х роках. За часів Другої Світової війни французи намагаються вразити ворога сюрреалістичною бомбою. На жаль, коли все йде не за планом, бомба вибухає в Парижі і занурює місто в безодню хаосу і божевілля. Нацисти все одно зберігають владу над містом, а за допомогою окультизму вони ще й підкоряють собі демонів, породжених С-бомбою.М'євіль розповідає історію від імені тих, хто намагається просто покинути це божевільне місце, але зробити це не так просто. Прийом альтернативної історії автор використовує не для того, щоб у класичному варіанті показати, як міг би розвинутись світ. Натомість він досліджує саму природу сюрреалізму в дуже нетривіальних, але страшенно придатних для цього декораціях. Книга сповнена посилань до реальних робіт сюрреалістів і в певному сенсі «Останні дні» — справжній гімн свободи духу та творчості.Павел Майка — «Мир миров»В основі сюжету роману "Світ світів" лежить "Війна світів" Герберта Уеллса. Польський письменник Павло Майка продовжив ідею класика, що Перша війна велася проти марсіанських прибульців. Але коли вони почали програвати, то насамкінець скинули міфобомди, які назавжди змінили вигляд планети.Тепер Землі з'явилися персонажі міфів, казок і майже всіх несвідомих образів людства. Марсіани переборщили і теж потрапили у свою пастку, зруйнувавши міфобомбами флот.Майка вийшла дуже смілива постмодерністська літературна гра з великою кількістю посилань до міфів і казок, а також непередбачуваними пригодами дуже строкатої компанії колоритних персонажів.Джерело Світ Фантастики
Які вимоги до бібліотекаря на сьогодення?
Які вимоги до бібліотекаря на сьогодення?
Нікопольський район 2021-11-24 15:33:45
Сучасне суспільство змінюється швидкими темпами. Під впливом викликів сьогодення бібліотеки України постійно змінюються. На вимогу часу перед ними постають нові завдання та виклики. Не є виключенням і бібліотеки міста Марганця. Щоб бути сучасними і максимально задовольняти інформаційні потреби представників Марганецької територіальної громади, бібліотеки КЗ «Публічна бібліотека» постійно розвиваються, навчаються новому, удосконалюються наявні знання та навички, знаходять нові методи, форми та підходи в роботі.Центральна бібліотека є методичний та бібліографічним центром для всіх бібліотек Марганецької ТГ.  Тому 18 листопада 2021 року в бібліотеці відбувся семінар бібліотечних працівників на тему «Трансформація компетенцій бібліотекаря на вимогу сьогодення».Захід своїм виступом відкрила начальник відділу культури виконкому Марганецької міської ради Олена Буякова. КЗ «Публічна бібліотека» Марганецької територіальної громади є структурним підрозділом відділу культури. За сприяння керівництва відділу культури бібліотеки поступово розвиваються і змінюються на краще. Під час свого виступу Олена Михайлівна побажала плідної та успішної роботи всім учасникам семінару. Також подарувала бібліотечним фахівцям солодкі гостинці. В ході семінару взяла участь головний спеціаліст відділу культури виконкому Яна Макарова. На семінарі розглядалися різні теми. Консультація «Сучасні компенетції бібліотекаря для успішної роботи» надала Ольга Забенько, директор КЗ «Публічна бібліотека» Марганецької територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області. Вона розповіла про державну політику в бібліотечній галузі, головні тенденції розвитку бібліотек на вимогу часу. Бібліотеки інтегровані у всі сфери життя людини і суспільства: освіту, науку, культуру, виробництво та управління.  Це єдина інституція, що надає безкоштовний доступ до інформації, знань і культурного надбання нації та світу і сприяє просвіті.Трансформаційні процеси і зміни в державі та суспільстві, Стратегія розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року «Якісні зміни бібліотек задля забезпечення сталого розвитку України» вимагають перегляду пріоритетів у роботі бібліотек, створення їх гнучкої та динамічної структури, комфортного середовища, впровадження варіативних моделей бібліотек, зонування бібліотечного простору, використання інформаційно-комунікативних технологій, що забезпечить надання широкого спектру традиційних та інноваційних послуг.Сьогодні все частіше можна почути вираз «Бібліотека – третє місце», «Відкритий простір бібліотеки». У сучасному світі бібліотека перестає бути місцем, де зберігаються книги, а стає дійсно громадським центром спілкування, комфортним і максимально зручним для відвідувачів з можливістю  реалізувати власні культурно-освітні, дозвільні, інтелектуальні потреби та ідеї.Головні вимоги до успішної діяльності сучасної бібліотеки: відкритість, комфортність, креативність, клієнтоорієнтовність, багатофункціональність, інтегрованість, безпека. Простір сучасної бібліотеки – це фокус-зони, велика частина яких пов’язана з новими IT-технологіями. Адже більшість відвідувачів приходять до бібліотеки не тільки для читання книг, а для отримання доступу до інформації через мобільні пристрої – смартфони, планшети і ноутбуки.  В кожній бібліотеці Фінляндії можна безкоштовно користуватися Інтернетом. Музика, фільми, ігри, курси з вивчення мов, аудіо-книги… –  і все це безкоштовно і цілком доступно.  Сучасні бібліотеки Німеччини приваблюють громадян не тільки багатими зібраннями літератури, але й можливістю користування найсучаснішою інформаційною аудіо-продукцією. Завдяки виставковій та музейній діяльності, залученню найвідоміших письменників і діячів культури на масові заходи бібліотеки Німеччини стали улюбленим місцем зустрічей та спілкування людей різного віку. Спеціально для них створюються затишні куточки для відпочинку, де можна обговорити новинки літератури і познайомитися з книгознавцями. Консультацію про медіаосвіту та медіаграмотність підготувала Вікторія Жданова, бібліотекар абонементу КЗ «Публічна бібліотека». Презентацію до виступу підготували та презентували Ольга Середіна, бібліотекар юнацького абонементу КЗ «Публічна бібліотека» Ірина Мащенко, бібліотекар читальної зали КЗ «Публічна бібліотека».Напрацюваннями з досвіду роботи з користувачами-дітьми поділилася Ірина Дем’янець, провідний бібліотекар бібліотеки-філії №1 КЗ «Публічна бібліотека». Вона виступила з темою «Діти – перш за все і понад усе!». Презентацію до виступу підготувала Ірина Малікова, провідний бібліотекар бібліотеки-філії №1 КЗ «Публічна бібліотека».Під час виступу Світлани Рубан, бібліотекаря читальної зали КЗ «Публічна бібліотека», на тему «Бібліографічний опис як сукупність логічно цілісного тексту», колеги не лише згадали правила та вимоги до аналітико-синтетичної обробки документів, але й мали змогу перевірити поданий матеріал. Присутнім було запропоновано виправити помилки в бібліографічних описах та прокоментувати їх. Спеціалісти вдало впоралися із поставленим завданням.Наприкінці семінару колеги мали можливість виступити із власним баченням теми заходу, поділитися своїми проблемами та думками. Всі присутні розділилися на чотири групи, кожна з груп підготувала невеличкий висновок на запропоновані запитання: 1. Значення бібліотек в сучасному суспільстві.2. Роль бібліотекаря у створенні іміджу бібліотеки в громаді.3. Бібліотека і Інтернет: точки дотику.4. Головні виклики бібліотекам Марганецької громади.Таким чином, учасники семінари під час заходу набули нових знань, вдосконалили вже існуючі професійні знання та навички, обмінялися думками та роздумами, а також з’ясували конкретні виклики часи та проблеми бібліотек Марганецької територіальної громади.Джерело Марганець бібліотечний / Підготувала Ольга Забенько
Огляд літератури «Людина починається з добра»
Огляд літератури «Людина починається з добра»
Нікопольський район 2021-12-08 15:45:44
Інвалідність впливає на всіх, хто так чи інакше зіштовхується з цим явищем. Життя людини, яка отримала тяжкі травми та ушкодження здоров’я, докорінно змінюється, так само, як і тих людей, хто таку особу оточує: рідних, друзів. Література, особливо художня, тим і славиться, що звертає увагу читачів на різні проблеми людського життя і особистості – як позитивні, так і негативні. Вдумливого автора завжди цікавить, як людина проходить різні випробування, у тому числі – пов’язані з інвалідністю.Бібліотекарі читальної зали підготували огляд літератури «Людина починається з добра», на якій представлена художня література, в якій звучить тема особливих людей та книги про відомих людей з обмеженими можливостями, які досягли успіхів.AdvertisementsREPORT THIS ADБагато з літературних творів, де так чи інакше задіяні люди з інвалідністю, є дуже тяжкими за сюжетом і не завжди мають казковий фінал.І дехто може запитати: «А навіщо читати такі тяжкі книги, коли можна провести вечір-другий в компанії легенького детективу чи любовного роману?..»А для того, що книга – це не лише розвага. Вона відповідає на питання, дає поради, дарує психологічну підтримку.Отже, ми з’ясували, що такі персонажі в літературі є і читачам вони потрібні. І вони допомагають. Кому?По-перше, своїм «колегам» по нещастю, які живуть у нашому, реальному світі. Вони, спостерігаючи позитивні приклади боротьби, перемог чи просто стоїцизму на тлі нездоланних проблем, не зневірюються і, разом з героями, знаходять сенс у житті.  Не секрет, що стосунки в родинах, де є люди з інвалідністю, бувають дуже складними. Але мама, бабуся чи інший родич, прочитавши, для прикладу, «Біле на чорному», все ж добре задумається над тим, чи варто віддавати хвору дитину до інтернату. Адже, навіть у ХХІ сторіччі спеціальні установи, де утримуються діти-сироти з інвалідністю, занадто далекі від ідеалу. А позитивні приклади героїв з інвалідністю суттєво додають віри та впевненості у часом недосконалій фізично, але все ж рідній людині.А пересічні громадяни, прочитавши у популярних книгах, зокрема – фентезі, про те, що люди з інвалідністю можуть якщо не досягти мети повністю, то хоч поборотися за мрію, уже не будуть із жалем дивитися на людину з милицями чи на візку.Книга може бути засобом реабілітації – як людини з інвалідністю, так і нашого з вами суспільства.Персонажі з інвалідністю можуть стати справжньою окрасою твору. Усе залежить від автора – чи вистачить йому таланту і тактовності, щоб відобразити у героях насамперед людей, а вже потім – інвалідність.Пропонуємо вам книги прочитати дані книги:Кіз, Д. Квіти для Елджернона: роман/ Деніел Кіз; пер. з англ. Віктора Шовкуна. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2021. – 304 с.Чарлі Гордон — розумово відсталий, але у нього є друзі, робота, захоплення і непереборне бажання вчитися. Він погоджується взяти участь у небезпечному науковому експерименті, який може зробити його найрозумнішим… Яку ціну маємо ми платити за свої бажання? Чи варті вони того? Пронизлива історія, яка нікого не залишить байдужим! Мабуть, один з найлюдяніших творів у світової літературі.Матіос, М. Солодка Даруся. – Львів: Піраміда, 2005. – 176 с.Історія про Солодку Дарусю – пронизлива, душевна, гірка правда життя, яка написана про реальні події. І від того вона чіпляє за живе ще сильніше. Це – історія щасливої родини, яку зруйнувала радянська влада. Головна героїня – Даруся, для всіх дивна жінка, яка не говорить, боїться цукерок, періодично має дивні приступи, які лікує, закопуючись в землю, або стоячи в холодній ріці. І тільки старші люди знають, що Даруся – не дивна, просто на її долю випали страшні випробування, які і є причиною і поясненням її поведінки. Від цієї історії і камінь заплаче.Брумель, В.Н. Не измени себе: роман/ Валерий Брумель, Александр Лапшин. – М.: Мол. гвардия, 1980. – 302 с.Герои романа – известный спортсмен и врач, открывший новые методы лечения костных травм. Судьбы этих людей различны, но в их характерах есть общее, что объединяет их на пути к достижению цели: одержимость, нравственное мужество, духовная цельность.Альшванг, А. Людвиг ван Бетховен: очерк жизни и творчества. – М.: Советский композитор, 1971. 559 с.Монография  представляет собой очерк жизни и творчества великого немецкого композитора Людвига Ван Бетховена, сыгравшего исключительно важную роль в истории мировой музыкальной культуры.Драма одного из величайших композиторов заключалась в том, что в последние десятилетия своей жизни он страдал прогрессирующей утратой слуха. Но эксперты считают, что именно полная глухота сделала его музыку шедевральной.Полевой, Б. Повесть о настоящем человеке: повість. – М.: Правда, 1987. – 496 с.В основі повісті справжня історія подвигу Героя Радянського Союзу льотчика Олексія Маресьєва. Людина з вадами здоров’я зображувалася як герой, як зразок для наслідування, як ідеал відданості справі, як подвиг радянської людини.Островский, Н. Как закалялась сталь: роман. – М.: Мол. гвардия, 1985. 300 с.«Как закалялась сталь» – автобиографический роман в двух частях советского писателя Николая Алексеевича Островского (1904-1936). Создавался в 1930-1934 годы.“Как закалялась сталь” – роман, вдохновивший на подвиг миллионы юношей нашей страны, которые шли сражаться и умирать на фронтах Великой Отечественной войны с именем его главного героя – Павла Корчагина – на устах. Сейчас, конечно, идеологическая подоплека этой книги устарела, но главная тема романа, тема сильного и целеустремленного человека, готового преодолеть любые трудности и удары судьбы по-прежнему остается актуальной.Джерело Марганець бібліотечний
Святкова виставка “Зима щедра святами та цікавими книжками” у Марганці
Святкова виставка “Зима щедра святами та цікавими книжками” у Марганці
Нікопольський район 2021-12-28 02:15:41
Культурне дозвілля. День за днем, година за годиною наближаються новорічно-різдвяні свята. Цих свят з нетерпінням  очікують як діти, так і дорослі. Народні свята новорічно-різдвяного циклу дуже колоритні, цікаві своєю самобутністю і чарівністю, глибиною народної філософії, дивовижною красою і духовністю української нації. День святого Миколая, Новий рік,  Різдво, Щедрий вечір, Водохрещі несуть у наші оселі та серця добро, любов, оновлення, злагоду та щирість радісних побажань. Бібліотекарі, як хранителі традицій нашого народу, особливо готуються до цих свят.На виставці представлено книги, які розповідають про українські звичаї та обряди святкування Нового року та Різдва, а також пропонуються чудові новорічні історії, які приємно почитати наодинці або всією родиною зимовими вечорами. Хіба ж можна пройти повз такі виставки, не прихопивши із собою для читання хоч одну із представлених книжок?Колектив  бібліотеки  вітає своїх користувачів з прийдешнім Новим роком та Різдвом Христовим! Бажає всім міцного здоров’я, радості, щастя, миру, добра, благополуччя та достатку.  Завітайте до нас і створіть собі святковий настрій!Джерело Марганець бібліотечний
Крути: день пам'яті відзначають 29 січня
Крути: день пам'яті відзначають 29 січня
Нікопольський район 2022-01-30 08:19:06
Крутянський бій став національним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність. 300 українських юнаків-добровольців виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому чернігівському полі нерівний бій із майже п’ятитисячною більшовицькою армією. Вони показали приклад мужності, відданості і незборимості духу.В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім незначна. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це символ нескореного духу нашої нації. Це пересторога тим, хто і нині сподівається поставити націю на коліна.Цей День, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут.Указ Президента України про «День пам’яті Героїв Крут» № 15 /07, який відзначається 29-го січня, за даними проекту DilovaMova.com, був підписаний 15-го січня 2007-го року.Історичні дати — не тільки пам’ять про минуле. Це також ключ до того, щоб в майбутньому уникнути помилок минулого. Українські юнаки загинули і власною кров’ю вписали героїчну сторінку в історію визвольних змагань нашого народу. Адже коли до такої свідомої самопожертви здатна молодь — нація незнищенна.AdvertisementsREPORT THIS ADБібліотекарі читальної зали оформили тематичну інформаційну виставку «У Крутах, на варті державної волі, ви полягли, як справжні герої!»,  мета якої розкрити причини трагедії під Крутами, виховувати інтерес і повагу до історичного минулого своєї країни, до борців за незалежність України.Віртуальний огляд книг за посиланням: http://bibl-ostr.ucoz.ua/news/kruti/2022-01-26-1127Джерело Марганець бібліотечний
Магія творчості у бібліотеці Марганця
Магія творчості у бібліотеці Марганця
Нікопольський район 2022-02-02 11:15:48
27 січня в читальній залі центральної міської бібліотеки відбулось чергове засідання клубу «Магія творчості». Темою зустрічі було улюблене свято молоді – День Святого Валентина. До цього свята майстрині клубу вирішили зробити власноруч гірлянди з червоних сердечок, які будуть прикрашати хол бібліотеки. Стало гарною традицією прикрашати фото зону бібліотеки роботами, зробленими руками наших майстринь.З кольорового паперу майстрині вирізали сердечки та круги, а потім клеїли їх на стрічку. Зустріч пройшла в дуже теплій, сімейній обстановці, яка передавалася і працівникам бібліотеки.Не обійшлося і без традиційних «похвастушок», як називають самі майстрині свої нові роботи. Всі вони дуже гарні, неповторні та чарівні.         Свої неповторні роботи – картини вишиті стрічками та святкову листівку показала майстриня Чикалова Ірина, своєю незрівнянною вишитою картиною похизувалася Шаляпіна Ольга.Такі роботи завжди зачаровують та зводять подих в усіх оточуючих, вони просто неймовірно гарні! Наприкінці зустрічі всі майстрині охоче сфотографувалися зі своїм творінням – прекрасними гірляндами, зробленими за цей час.  Вони будуть прикрашати хол та фото зону бібліотеки.Джерело Марганець ббліотечний
Як подолати внутрішні страхи та комплекси для успішної творчості?
Як подолати внутрішні страхи та комплекси для успішної творчості?
Україна 2022-08-12 20:35:51
Аби успішно розвиватися у творчості, необхідно подолати свої внутрішні блоки та страхи. Вони дуже різні, мають кожен свої передумови, але в результаті дають одне: стійку установку на те, що ви не маєте і не можете творити.Завершення теми страхів у творчості читайте у дописі. Це топ-3 страхи, які заважають Вам творити. Сьогодні завершуємо тему страхів у творчості та розберемо методи боротьби зі ще трьома страхами.1. Страх, що ти не гідний того, щоб творити.Ми схильні порівнювати себе з іншими. Навіть ті люди, на яких усі рівняються, часом думають, що не варті своїх успіхів. Це відчуття відоме під назвою "синдром самозванця".Люди з синдромом самозванця шукають і приймають будь-які ознаки того, що їх робота не така досконала, як вони сподівались, укріплюючись у своїй вірі в те, що вони не гідні бути успішними. І через це навіть не починають творити.Що робити?Пам’ятайте, що будь-якому творчому починанню властива недосконалість, а результат не завжди виходить таким, як ми уявляли на початку. Це нормально, бо навіть найкреативніші люди можуть виявити, що реалізувати їхню ідею саме таким чином не можна. Але є інші варіанти, майже завжди. І прагнення до більшого не означає, що зараз ви робите замало. Просто хочете розвиватися – і це чудово.2. Страх залишитися без винагороди.Чомусь в суспільство міцно вкорінився стереотип про те, що коли ти митець, то неодмінно бідний. Бо нібито якщо ти віддаєшся творчості, то не маєш часу на "нормальну" роботу і тому не маєш коштів на життя. Тому в пошуках "успішної" кар'єри люди часто забувають про те, чого насправді прагне їхня творча душа.Що робити?Згадайте приклади успішних та фінансово стійких творчих кар’єр. Поєднати творчість із роботою – стратегія, яку можна успішно використати, щоб розблокувати свій творчий потік та досягти в ньому успіхів. Не вимикайте творчість, навіть якщо спочатку ви не можете цілком себе забезпечувати з неї. Але будьте в ній максимально наполегливі – і це принесе результат.3. Страх зробити перший крок.Початок – найскладніша частина роботи. Ми можемо тижнями сидіти над чистим аркушем, чекати приходу натхнення або принаймні зникнення страху написати перше слово, зволікаємо і, врешті, так нічого й не пишемо. Що робити?Виробити дисципліну. Визначте час, коли писатимете. І пишіть, навіть якщо здається, що виходить якась нісенітниця. Пам'ятаємо про редагування: ви зможете виправити все, що вам не подобається, згодом, коли найважливіший етап – написання – буде пройдений.Напишіть "мк" в коментарях, щоб узяти участь у майстер-класі "Інстаграм для творчих" і разом подолати ваші творчі страхи в мережі.Збережіть допис і сміливо творіть, не піддаючись страхам. До слова, деякі зірки, як ось Томмі Лі, зовсім не мають комплексів і показують свої пеніси на всю соцмережу. Джерело Клуб Анонімних Авторів
Як самостійно опублікувати свою книгу? Допоможе самвидав
Як самостійно опублікувати свою книгу? Допоможе самвидав
Україна 2022-08-13 18:49:12
Не всім авторам підходить варіант писати у видавництва й чекати вердикту щодо своєї книги. Принаймні на початку. Причини різні: когось зупиняє страх отримати відмову, а хтось хоче мати більше контролю над своєю дебютною книгою. На допомогу приходить самвидав!Кожен бажаючий може стати автором адже, можливо, саме Ваша книга стане новим українським бестселлером. Самвидав дає більше свободи у прийнятті рішень, але й передбачає певні виклики. Розповідаємо в дописі детально про те, як видати книжку самостійно.Клуб Анонімних Авторів допомагає ЗСУТо як видати книжку самостійно? 1. Напишіть книжку.Це найперший і найголовніший крок. До того ж найбільш творчий. Дайте тут собі цілковиту свободу, аби створити справді захопливу історію.2. Відредагуйте рукопис.Спочатку якомога ретельніше відредагуйте текст самостійно, а потім знайдіть фахівця, який завершить редагування та допоможе підготувати текст до публікації.3. Зробіть дизайн обкладинки.Саме вона здійснює перший контакт із потенційним читачем, тож має створити інтригу й привабити його. Для створення обкладинки варто залучити професійного ілюстратора або дизайнера.4. Зверстайте книжку.Можете виконати завдання самостійно, якщо володієте необхідними навичками й програмами, або ж знайти фахівця для співпраці.5. Визначте формат.Зараз не потрібно вносити передплату за тираж у тисячу примірників, які потім не дуже зрозуміло, де зберігати. Ви можете реалізувати книжку в електронному форматі або ж замовляти друк на вимогу.6. Дослідіть ринок інтернет-майданчиків.Вивчіть, де ви зможете реалізувати свою книжку. Дізнайтеся про умови співпраці та складіть перелік магазинів, де зможете організувати продаж книжки.Попрацюйте над ціноутворенням. Врахуйте витрати на редагування, дизайн, верстку і друк, а також на відсоток, який братимуть за реалізацію інтернет-магазини.7. Продумайте комунікацію з читачами.Визначте стратегію, завчасно прогрійте авдиторію, показуйте процес підготовки та запускайте книжку в продаж, коли будете готові. Для цього вам необхідно створити або підготувати наявні профілі в соцмережах.Збережіть цей допис та використовуйте поради для вільного і самостійного видання книжок і також долучайтесь до Клубу Анонімних Авторів, якщо вам цікаво письменництво.До слова, ваш талант може блокувати страх та комплекси, поки інші пишуть і видаються - є поради як подолати фобію невдачі. Також ми публікували поради, як знайти свого читача, якщо ви письменник, блогер або журналіст. Джерело Клуб Анонімних Авторів
Як працювати з книгою?
Як працювати з книгою?
Україна 2022-10-24 17:34:05
Харківська письменница опублікувала дієві поради щодо написання літературних творів. Авторка Таїс Золотковська постійно дає поради літераторам через Клуб Анонімних Авторів.  Вітаю, любі авторки та автори! - пише літераторка, - Ось вам моє дружнє нагадування про те, що для творчості є місце всюди і завжди. Тож відкиньте внутрішні зауваження про "не на часі" і творіть про те, що вам справді цікаво. Я вірю в кожного з вас! Корисності, щоб творити Постійно не вистачає часу на творчість? Бракує дисципліни, щоб виробити звичку регулярного письма? Вже на третій день не знаєте, про що писати? Швидко втрачаєте мотивацію? Хотіли б вести блог, але не маєте ідей для текстів? Я маю розв'язання цих проблем! Сьогодні познайомлю вас ближче зі своєю книжкою-імпульсом "Писати як дихати". Я створила її для роботи, відпочинку та натхнення авторів, наповнивши її простими й легко втілюваними ідеями та порадами, які стануть частиною вашого творчого життя. Далі розповідаю більше про те, що на вас чекає всередині книги та як із нею працювати   62 ідеї для вашої творчості. Ви можете виконувати завдання підряд. Можете розгортати на будь-якій сторінці, щоб обирати випадкове завдання. Можете розпочати з кінця або з середини. Робіть так, як відчуваєте. Але головне – творіть. Щоденна практика. Виконуючи по одному завданню з книги щодня, за 2 місяці ви випрацюєте звичку регулярного письма, яку залишиться лише підтримувати надалі зі своїми власними ідеями. І вам це точно вдасться! До речі, на виконання завдань вам вистачить усього 10 хв. Мотивація і натхнення. Перед кожним завданням я залишила історію-підводку зі свого життя. Про те, як пишу я. І чому саме таке завдання сьогодні пропоную вам. Так ви краще пізнаєте мене. І надихнетеся на створення своїх неповторних текстів. Місце для письма. Так-так, ви можете писати прямо в книзі, бо я залишила місце для вашої творчості. Сміливо робіть позначки й пишіть свої тексти. Але якщо ви не любите писати в книгах, можете залишити сторінки чистими, а записи робити в блокноті. Так теж можна. Як забажаєте. Можливість ділитися творчістю. Завдання в книзі побудовані таким чином, що кожен з написаних вами текстів може стати чудовим дописом для соцмереж. Зробіть відповідне фото та публікуйте, якщо бажаєте, й одразу отримуйте реакцію на свою творчість. Подаруйте собі 62 дні творчої свободи з книгою-натхненницею та порадницею в паперовому або електронному варіанті. Запрошую на зустрічі Клубу Анонімних Авторів Якщо вам потрібна додаткова мотивація для письма й підтримка творчої компанії, нижче графік наших зустрічей на наступний тиждень. 15 вересня, 17:30: СумиМісце зустрічі необхідно уточнити у ведучоїВедуча: Світлана Колодяжна (0660554066) 15 вересня, 18:00: ХмельницькийМісце зустрічі необхідно уточнити у ведучоїВедуча: Олена Леус ([email protected]) 15 вересня, 19:00: Бердянськ (Онлайн) Ведуча: Альона Акімова Telegram: aleshka_akimovaInstagram: aleshka_akimovaWhatsApp: +33652957669 15 вересня, 19:00: Київ (Онлайн) Ведуча: Іванна ПідгаєцьТелефон: 0934824361 (вайбер, телеграм)Фейсбук: https://www.facebook.com/profile.php?id=100013708477477Інстаграм: ivanna5661 15 вересня, 20:00 за Києвом (13.00 – Провіденс): Провіденс, Род-Айленд (США) (Онлайн) Співведучий: Сергій ЖмуренкоТелеграм організаторки: @valerimolina 16 вересня, 16:00: Запоріжжя Місце проведення необхідно уточнити у ведучоїВедуча: Ірина Заіченко (0976858403) 17 вересня, 16:00: Черкаси  Lviv CroissantsВедуча: Анастасія Колеснікова (0965868271)Чат в телеграмі: https://t.me/+xLMFJzVCD2wwZTNi 18 вересня, 12:00: Львів Львівська свічкова мануфактураВедуча: Еліна Серкіз Телеграм: @akbal_194 18 вересня, 13:30: Дніпро Кав'ярня "Гвоздь"Ведуча: Світлана Талаш (0963769634) Вам потрібні лише ручка та записник  Все буде Україна! З теплом, ваша Таіс Золотковська.
Як створити захопливий сюжет?
Як створити захопливий сюжет?
Україна 2022-10-25 17:00:11
Харківська письменница опублікувала дієві поради щодо написання літературних творів. Авторка Таїс Золотковська постійно дає поради літераторам через Клуб Анонімних Авторів.  Вітаю, любі авторки та автори! - пише літераторка, - Якщо у вас залишилася недописана історія, яка так і просить нарешті її завершити, – це ваш знак! Творіть, дописуйте, діліться зі світом своєю творчістю. Вона важлива. Корисності, щоб творити Про що б ви не писали, вашій історії потрібен цікавий сюжет, який триматиме увагу читача від першого до останнього речення. Без сюжету історія не живе, тому важливо знати, на які основні моменти звернути увагу, щоб текст захопив читача по-справжньому. Далі розповім про 8 кроків, які допоможуть вам створити захопливий сюжет: 1. Генерація ідей.  Все починається без ідеї, адже створити сюжет без неї – неможливо. Для генерування ідей можна використовувати фрірайтинг або мозковий штурм, можна користуватися прийомом спостереження або ж переглянути старі записи й знайти ідеї там. Який би підхід ви не вибрали, важливо виділити час на те, щоб продумати й обрати саме ту ідею, яка запалює вас настроєм творити. 2. Проста, переконлива передумова.  Коли з основною ідеєю визначились, час побудувати основу розповіді. Один зі способів створення такої основи називається методом сніжинки. Він передбачає початок з основної передумови або теми, на якій ви будуватимете кожен інший аспект розповіді та розвитку персонажів, реалізуючи загальну ідею. 3. Явний центральний конфлікт. Створення чіткого центрального конфлікту посилить ваш сюжет і зацікавить читача. Знайти приклади явних центральних конфліктів між позитивним і негативним персонажем можна у трилерах, фентезі або пригодницьких історіях.  4. Визначення структури. Існують різні моделі, на основі яких ви можете побудувати структуру вашого сюжету. Найчастіше використовують структуру з трьох частин: зав'язка, розвиток дії та розв'язка.  5. Визначення основних сюжетних ліній. Почніть викладати сюжет. Не турбуйтеся про те, щоб розписати все відразу. Визначте кілька (або одну) основних сюжетних ліній та почніть формувати кожну окремо, а згодом зберете їх разом у повноцінну розповідь.  6. Мікроісторії. Коли ви сформували бачення свого основного сюжету, можна поділити його на мікроісторії. Часто кожен персонаж має своє бачення подій, що розгортаються, тому подумайте про них, про те, як вони бачать історію і що можуть про неї розказати. Врахуйте, що мікроісторії персонажів мають доповнювати й просувати вперед головну сюжетну лінію, а не відвертати від неї увагу. 7. Причинно-наслідковий зв'язок. Хороші історії передбачають логічний ряд подій, які переходять одна в одну. Переконайтеся, що кожна запланована сцена виходить із події, що їй передує. Сюжет має прогресувати вперед через такі елементи, як мотиви персонажа або дії, що стимулюють вашу розповідь. Якщо ви дивитеся на свою історію як на послідовність подій, то маєте бачити логічну послідовність, коли одна сцена запускає наступну і штовхає сюжет уперед. 8. Зв'язати ниточки. Після того, як ви створили сюжет, переконайтеся, що ніде немає запитань без відповідей чи пропущених деталей. Редагування – дуже важлива частина творчого письма. І починається вона прямо тут, на етапі продумування сюжету. Навчіться створювати захопливі сюжети для своїх історій на майстер-класі про сюжет. Тривалість запису: 57 хвилини. Також ми публікували матеріал про те, як працювати зі своєю книгою?
«Тільки не пиши мені про війну» – Павло Вишебаба розповів про рекордні продажі збірки віршів
«Тільки не пиши мені про війну» – Павло Вишебаба розповів про рекордні продажі збірки віршів
Україна 2022-11-30 00:47:39
Українську літературу не спинила війна, а навпаки. Автори з подвійною наснагою почали творити і продавати книжки українською. Про це свідчать неймовірні продажі книги «Тільки не пиши мені про війну» про які Павло Вишебаба розповів у своєму Twitter. Мова про рекордний наклад і продажі, яких ще країна не бачила.  Українці вже замовили понад 10 тисяч примірників книги «Тільки не пиши мені про війну» – це буде рекордний наклад збірки віршів в історії України. Дякую вам! – розповідає поет і водночас захисник Вишебаба.  Авло Вишебаба – український поет, що зараз приймає активну участь в захисті українців на фронті але водночас не полишає культурний фронт, щоб творити не дивлячись на війну та службу. «Тільки не пиши мені про війну» – це збірка віршів, що вже побила будь-які попередні рекорди  продажів поетичних збірок в Україні і вже увійшла в історію української літератури.  Маєте останній шанс замовити український бестселлер за цим посиланням тут: https://vyshebaba.com.ua/  
"Книжкові сили": буккроссинг задля допомоги ЗСУ
Україна 2022-11-30 21:19:10
В Україну створили цікаву ініціативу для любителів книжок. Усі вторговані гроші віддаватимуть на українську армію. Так, у нашій державі відтепер діє благодійний магазин вживаних видань "Книжкові сили України". Про це повідомили засновники проєкту Української академії лідерства. Телеграм-бот для приймання книжок від користувача. Також бот нагадає про відправлення, там можна отримати зворотний зв'язок у разі виникнення проблем. Сайт – звичайний маркетплейс, де люди купують книжки, як в онлайн-книгарні. Інстаграм для взаємодії з авдиторією, відповідей на запитання,– розповів Манілов. Що це за проєкт? Засновник проєкту Юрій Манілов розповів, що ідея проєкту полягає в обміні вже прочитаними книжками. Усе задля збільшення благодійних пожертв на потреби Збройних сил України. Інформацію про ініціативу поширюють завдяки сайту, телеграм-ботові та інстаграму. Благодійниками стають і ті, хто донатить книжку, і ті хто її купує. Користувачів сайту заохочують повертати книжки в проєкт після прочитання. Таким чином одне видання може мати кілька донатів. Книжка лишається у користувача доти, поки її не куплять. Як оплатити книги? Проєкт передбачає, що покупці оплачуватимуть книжки на рахунок ФОПу, а вже "Книжкові сили України" донатитимуть їх благодійним організаціям. Спочатку планували, що платіжна система прийматиме платежі як донати. Однак втілити цю ідею не вдалося через відмову платіжних систем. Ми плануємо оголошувати збір на початку кожного місяця на якусь конкретну потребу, закривати її та оголошувати новий збір. Цього місяця збираємо 50,000 грн на ремонт військового дрона для аеророзвідки,– уточнив Манілов. Які видання потрапили до номінації Книга року – 2022? У 2022 році в Україні, попри повномасштабну війну, також визначатимуть книгу року. У BBC Україна оприлюднили довгі списки премії. До цьогорічного списку потрапили 38 видань у трьох категоріях: "Книга року"; "Есеїстика"; "Дитяча Книга року". До номінації "Книга року ВВС – 2022" потрапили 14 видань: Анна Бугаєва. "Усе буде Париж!" (Золотоноша: Видавництво "Раіни"); Руслан Горовий. "Поіменник". (Київ: "ТаТиШо!", "Люта справа"); Сергій Демчук. "Острів Джа". (Київ: "Темпора"); Наталія Довгопол. "Знайти країну амазонок". (Харків: "Віват") Ірена Карпа. "Тільки нікому про це не кажи". (Київ: "Книголав"); Сергій Карюк. "Ферія. 13 андалуських днів і ночей". (Київ: "Гамазин"); Богдан Коломійчук. "300 миль на схід". (Львів: "Видавництво Старого Лева"); Христина Коціра. "Яблука Єви". (Харків: "Клуб сімейного дозвілля"); Ярослава Литвин. "Не мій дім. (Харків: ВД "Фабула"); Марина Манченко. "Гіркі апельсини". (Київ: "Темпора"); Анна Морозова. "Четвертий помічник святого Христофора". (Київ: "Саміт-книга"); Галина Петросаняк. "Вілла Анемона". (Чернівці: "Книги – XXI"); Андрій Сем'янків. "Танці з кістками. Медичний трилер". (Київ: "Віхола") Олександр Терещенко. "Життя після 16:30. Сім років потому". (Київ: "ДІПА"). Нагадуємо, що український військовий і поет Павло Вишебаба повідомив про рекорд в історії української літератури.       
Книга для дітей «Світ без меж» — Анастасія Степула: як ставитись до людей з інвалідністю?
Книга для дітей «Світ без меж» — Анастасія Степула: як ставитись до людей з інвалідністю?
Україна 2022-12-04 15:06:15
Як пояснити дитині, чому людина пересувається на кріслі колісному? Чому хтось чує завдяки спеціальним пристроям у вухах, як у шпигунів? Уявіть, яким відкриттям для малюків буде те, що є люди, які розмовляють руками, а є ті, хто читає пальцями? Про це та більше на своїй сторінці розповідає Олена Зеленська.  «Коли йдеться про дружбу, любов і взаємодопомогу, немає значення – говорить людина словами чи показує картинки, ходить ногами чи на кріслі колісному, читає буквар очима чи пальцями, чує музику чи тільки здогадується про неї», — пише Анастасія Степула у книзі «Світ без меж».     Учора у світі відзначали день людей з інвалідністю, й на часі нагадати про цю книгу. Торік у цей день ми її презентували, а згодом вона потрапила до бібліотек у школи – 20 тисяч примірників. Щоб допомогти педагогам коректно відповідати на дитячі питання про безбар‘єрність.     Відтепер книга доступна у вільному продажі, а також онлайн. Озброюйтесь відповідями на питання, що можуть здатися вам складними для пояснення дитині. Щоб змалечку вона росла у світі, в якому ні для кого справді немає меж.
Книга
Книга "Остання справа журналістки Кроніної" — автор Анастасія Піка
Україна 2022-12-23 08:06:19
Цей роман, що розкаже про закулісся журналістики та пошуки правди. Про це пише КнигоЛенд.  Альона Кроніна — молода українська журналістка, яка потрапляє на роботу до суворо цензурованої та повністю підконтрольної проросійському спонсору київської редакції. Дівчина занурюється у світ фейків, замовних статей, маніпуляцій та чорного піару. Проте під час Євромайдану вона розуміє, що більше не може бути відстороненим свідком подій і хоче боротися з кремлівською пропагандою та розповідати людям правду. Альона побудує блискучу кар’єру: IT-журналістка, працівниця парламенту, агентка розвідки MI6 — і спробує зірвати російське вторгнення до України 24 лютого 2022 року. Цей роман не просто про сучасну українську історію 2012–2022 років, він насамперед про розвиток української журналістики та демократичного суспільства. Авторка роману Анастасія Піка — українська письменниця, журналістка, літературна блогерка. Народилася в Києві, у 2020 році переїхала до Лондона. Роман «Останнн справа журналістки Кроніної» вийшов у видавницвтві Bookraine Publishing Придбати книгу можна у книгарнях Книголенд або ж на нашому сайті за посиланням — https://bit.ly/3HD3EMM
Цікава книга «Opt Art. Від математичної оптимізації до візуального дизайну»
Цікава книга «Opt Art. Від математичної оптимізації до візуального дизайну»
Україна 2022-12-24 19:14:40
На нашому сайті ви можете знайти нову книжку «Opt Art. Від математичної оптимізації до візуального дизайну». Роберт Бош веде читачів захоплюючим туром з лінійної оптимізації та того, як її можна використовувати для створення візуальних зображень. Автор чудово поєднав своє захоплення математикою та мистецтвом у власний унікальний та надихаючий підхід. У книжці він ділиться секретами того, як використовувати обчислювальну міць для пошуку нових ідей та створення нового мистецтва. Про це пише українське видавництво "Фабула" на сторінці Фейсбук.  Роберт використовує відомі з математики й інформатики методи оптимізації для кодування творів зображувального мистецтва та зображення геометричних моделей. Книжка містить багато рівнянь і нерівностей, але всі вони лінійні, тобто найпростіші та найлегші для розуміння. Від Лего до доміно, від лабіринтів до Мони Лізи, Роберт Бош показує, як прості лінійні рівняння стають потужним «пензлем» у руках художника-математика. Книжка доповнена ще безліччю інших зображень, переважну більшість з яких автор створив, користуючись описаними тут методами. Придбати кгнигу: https://fabulabook.com/product/opt-art/
Купуй книги у видавництві «Човен» допомагаючи ЗСУ
Купуй книги у видавництві «Човен» допомагаючи ЗСУ
Україна 2022-12-28 13:08:42
Кожен може долучитись до Перемоги. Мова про книгу «Схід українського сонця», яку можна купити, прочитати, а частина коштів з продажу піде для українських військових.  Друзі, ми до вас з доброю новиною: починаємо передпродаж важливої книжки Катерини Зарембо – «Схід українського сонця. Історії Донеччини та Луганщини початку ХХІ століття». Про що «Схід українського сонця»? Про українські спільноти Донеччини та Луганщини, які діяли від початку 2000-х і до російського вторгнення 2014 року й існування яких російсько-радянський міф про Донбас заперечував. Про культурні простори, студентські середовища, українське село, розмаїті релігії. Про тих, хто хотів жити не в міфологізованому минулому, а у вільній демократичній Україні. Ці спільноти були голосами нових, непострадянських Донеччини та Луганщини, вбудованих у всеукраїнський контекст; пробудженням приспаного (пригнобленого, винищеного, закатованого) українства. Чому це важливо? Бо «вдавати, що українського Донбасу нема, – це означає скоювати злочин». (Станіслав Федорчук) В якому жанрі написана книжка? «Жанр цієї книжки – нонфікшн, або документальна проза, в основі якої є велика кількість усних історій… Ця книга – моя інтерпретація українських Донеччини та Луганщини так, як я їх прочитала, почула та побачила. Але, мені здається, вона наближається до правди». (Катерина Зарембо) Чому «Схід українського сонця» варто читати? Бо це чесна й професійна розповідь, яка дозволить читачеві зрозуміти, чому і заради чого наші герої сьогодні боронять буквально кожен метр українських Донеччини та Луганщини. Катерина Зарембо – дослідниця, перекладачка та викладачка; фахівчиня з питань зовнішньої політики і громадянського суспільства України. Асоційована аналітикиня Центру «Нова Європа»; викладачка кафедри міжнародних відносин Національного університету «Києво-Могилянська академія». Авторка книжки «Писати аналітику може кожен. Мистецтво переконливого тексту» (за участі Ірини Лапшиної, Ілони Сологуб, Тараса Доронюка, Анни Юрґен), 2021 рік. Переклала українською «Після війни. Історія Європи від 1945 року» Тоні Джадта. Придбати книжку за ціною передзамовлення ви можете в онлайн-книгарні видавництва: https://choven.org/booksstore/ 15% з кожної проданої книжки ми перерахуємо на потреби ЗСУ! «Схід українського сонця. Історії Донеччини та Луганщини початку ХХІ століття» виходить друком за сприяння Харківського офісу Фонду Конрада Аденауера. 
Павло Вишебаба презентував свою книгу
Павло Вишебаба презентував свою книгу
Україна 2022-12-30 19:03:54
Команда вже відправляє книги читачам, які її замовили. Насамперед без автографу. Вийшов друком перший тираж збірки моїх віршів «Тільки не пиши мені про війну». Це 15 000 примірників, і наклад вже повністю розпродано. Дякую вам! Я ж сів підписувати книжки тим, хто подарував збірку українському військовому. Нагадаю, що купуючи екземпляр з автографом - людина оплачувала другу книгу для нашого воїна. І дякую тим, хто це зробив  Майже 4000 книжок передамо нашим військовим - від госпіталей до передової, - розповідає автор.  Презентація книги відбулась у найкращий з можливих способів у наших умовах. Прочитав вірші й передав від вас книжки військовим, які проходять лікування після поранення. Десятки палат, понад ста наших воїнів. Про це розповідає Павло Вишебаба на своїй сторінці у Телеграм.  Вони зараз мають час переосмислити та перевідчути досвід, які були змушені здобути цього року. У часи епосу та драми ми подарували їм трохи лірики.  Швидкого одужання, побратими та посестри, будьте нам здорові! - пише Павло Вишебаба. Для бажаючих прочитати збірку наразі є можливість придбати електронну версію на сайті https://vyshebaba.com.ua або там же забронювати собі примірник у другому тиражу. Також українська письменниця Оксана Забужка опублікувала свій новий есей про війну.  
Стівен Кінг: «Читайте те, що під забороною»
Стівен Кінг: «Читайте те, що під забороною»
Україна 2023-02-07 23:46:42
В останні роки у США спостерігається різке підвищення заборони на книги. Про це свідчать дані некомерційної організації PEN America, яка займається захистом свободи слова. Так, наприклад, близько 41% книг, заборонених у школах на території США у 2021-22 навчальному році, містять ЛГБТК-персонажів. Популярний письменник Стівен Кінг виступив проти цих заборон. На думку «PEN America», подібні заборони є частиною скоординованої кампанії, метою якої є витіснити ЛГБТК-повістку з навчальних закладів та громадського життя. Вони повідомляють, що впливова мережа консервативних груп у США прагне заборонити дедалі більшу кількість книг зі шкільних бібліотек. Стівен Кінг, у свою чергу, закликав школярів читати заборонені книги, про що написав у своєму твіттері. Привіт діти! Це ваш старий приятель Стів Кінг, який каже вам, що якщо у вашій школі заборонили якусь книгу, то якнайшвидше тягніть свою дупу до найближчої книгарні чи бібліотеки і з'ясуйте — що конкретно вони не хочуть, щоб ви читали, — написав у твіттері Стівен Кінг. Цей твіт письменника набрав понад 39 мільйонів переглядів та зібрав майже 750 тисяч лайків. Варто зазначити, що Стівен Кінг завжди виступав на підтримку ЛГБТК-спільноти та публічно заявляв про себе як про союзника ЛГБТК-людей. У 2020 році автор жахів приєднався до більш ніж 1800 американських і канадських літературних діячів, які заявили про свою підтримку трансгендерних і небінарних людей. Також у 2021 році Стівен Кінг заявив, що Джоан Роулінг «скасувала» і «заблокувала» його після того, як він сказав своїм передплатникам, що трансгендерні жінки — це жінки.
Історія України-Русі — багатотомне, прижиттєве видання робіт Михайла Грушевського
Історія України-Русі — багатотомне, прижиттєве видання робіт Михайла Грушевського
Нікополь 2023-02-08 20:54:11
Історія України-Русі — багатотомне, прижиттєве видання робіт українського історика, ідеолога української державності, і Голови Центральної ради Української Народної Республіки (1918-1920 рр..) – Михайла Грушевського. Про цю книгу розповідають на Фейсбук-сторінці Центральна бібліотека Нікополя. Ця історична монографія описує історію України, і земель населених Українцями, від прадавніх часів до другої половини 17 століття. Перший том «Історії України-Русі» був опублікований у Львові в 1898 році. Великий український історик і громадський діяч Михайло Грушевський був упевнений, що українці і росіяни є різними і різновекторними по своєму походженню і розвитку народами, з різними коренями та історичними шляхами створення своїх держав. В своїх історичних дослідженнях, які були зведені у великий історичний збірник – «Історія України-Руси» Михайло Грушевський наводить численні докази того, що історія української нації починається в 4 столітті.Основою праці відомого історика служить докладно викладене, написане цікавою для читання мовою, історичне спостереження про невпинний, багатовіковий розвиток української нації, розвиток її самобутнього побуту і унікальної культури. Поява першого тому «Історія України-Руси» в 1898 році стала найпомітнійшою подією української історіографії кінця ХІХ- початку ХХ століття. Видання знаходиться у фондах Центральної бібліотеки на вулиці Шевченка, 180. 
Завантажуйте більше