Всі публікації з тегом депресія

Цього разу нова смерть відбулась у воді. Томаківка - річка убивця?У Марганці рятувальники за викликом дістали з річки тіло померлого чоловіка. Про це NikopolToday повідомляє від "Мій Марганець". 20-го лютого о 15:15 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про те, що на річці Томаківка у місті Марганець, на відстані трьох метрів від берега, виявлено тіло без ознак життя.Увага: Як вирішити, вчиняти самогубство або ні? До місця події направлено рятувальників 33-ої державного пожежно-рятувального підрозділу Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.По прибуттю до місця виклику співробітники Служби порятунку «101» встановили, що у водоймищі на відстані трьох метрів від берега знаходиться тіло без ознак життя.Рятувальники за допомогою гумового човна та рятувальної мотузки дістали загиблого 1937 року народження.До місця події залучено 6 чоловік особового складу та 1 одиниця пожежно-рятувальної техніки Головного управління ДСНС України в області.Джерело: ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області.Фото Мій МарганецьРаніше ми писали про аварійни дороги-вбивці - хлопчик з Нікополя може втратити життя через корупцію. Також повідомлялось про геноцид для зелених легенів міста у Марганці. 

Поезія не для всіх. Можливо, саме ти врятуєш наш Нікополь від забуття? Час поезії на NikopolToday, розділ Нікополь Арт. Надсилай свої вірші на пошту [email protected]!ДноНочные выстрелы под небом,сверкают звезды, поднят взгляд.Что вообще тут происходит?!Скорее бы куда-нибудь назад…Я задыхаюсь в этой Бездне;на этом дне мне места нет!!!Мне жаль всех Вас, кто тут,..ведь это преисподняя, знайте.Не виноват, что не хотите знать!Пустырь и пустота сознания,во взглядах и движениях людей.Пустые окна, мусор и стенания…И думаю, Вселенная смеется с Вас.Дома и здания за день крушатся,Вы жутко заливаетесь бухлом…И что ни делай, - бесполезно.Ведь ваше ДНК не знает о другом.А Мир, в отличие от Вас, иной!Везде зависимость мышления,сплошной стеной, и не стучи!..Последняя искра надежды…но в головах одним лишь бурьяном.Над Вами те же звезды, что везде,а все боитесь, ненавидите вокруг.Вам уколоть и укусить в два счета,а улыбнуться хоть кому-то, жуть?..И неужели Вы для этого живете?!Мне мерзко, стыдно знать о том,что я родился здесь, в роддомегде за забором разрушенный завод.Что я, и многие другие неизбежно,все детство провели в среде,где под ногами стекла и шприцы.Беги! ...отсюда каждый встречный,скорее, не смотри назад! Беги!Ведь дно затянет Тебя в бездну…Но дальше, далеко отсюда - свет.Я умоляю, лишь не медли…Туда, где воплотишь свои мечты.* * * Зачем пишу стихи, на что?..Самому бы знать, ноне вовремя. Я родился тутЯ явно, не тот час и слог.Затуманилось сознание,но я счастлив мелким радостям;что судьбою мне брошены,будто псу подворотному.16.07.15.Rayan RienerФото PinterestПомираючий Нікополь - фото руїн з центру міста не для слабодухих.Корупція в Нікополі - знищить мрії Ваших дітей і забере останню надію на майбутнє.

Випадки самогубства в Україні все частішають. Кажучи мовою статистики - суїциди забирають більше життів у світі ніж всі разом узяті війни, хвороби та вбивства. У Кривому Розі виявили холодний труп чоловіка у ванній кімнаті Про це NikopolToday розповідає з посиланням на 34 канал. Що змушує українців вкорочувати собі віку?Надвечір 4 березня в Саксаганському районі Кривого Рогу знайшли мертвим місцевого жителя.До слова, куди дзвонити, якщо у Вас планується скоєнення суїциду? У будинку на вулиці Костенко сусіди звернули увагу на тривалий шум води. Він долинав з квартири на першому поверсі. На місце, що сталося викликали медиків і поліцейських. Але двері їм ніхто так й не відкрив.На допомогу прибули рятувальники. Вогнеборці ломом відкрили вхідні двері. Виявилося, що 45-річний господар лежав мертвим у ванній. На жаль, медики констатували смерть чоловіка. Причини того, що сталося встановлюють правоохоронці.Нагадаємо, в Кривому Розі пенсіонер покінчив життя самогубством, зістрибнувши з моста.Автор Олександр АкуленкоВарто відзначити, що руйнівне міське середовище, спаплюжене корупцією - може бути причиною самогубства. Також, у Нікополі, замість реальних змін у правах жінок - знов святковий день. 

Психолог з Нікополя рятує від депресії: Хто із зірок хворіє на депресію? Скільки грошей люди витрачають грошей на подолання депресії? Як боротись з нею? Як виявилось, депресія одна із найскладнішим хвороб людства. Професійна психологиня з міста Нікополь, Марина Воробйова, дасть відповіді. NikopolToday надає слово. 20% людей испытывали депрессию хотя бы раз в жизни.170 млрд Евро в год тратит ЕС на лечение тревожных расстройств и депрессию.У людей, страдающих аффективными расстройствами, риск самоубийства составляет 40%.Сухие цифры, за которыми сотни тысяч жизней, проведенных в оттенках серого. Некоторые формы депрессии передаются в семье из поколения в поколение, что дает повод предполагать, что существующая биологическая предрасположенность к заболеванию может быть наследственной. Биполярное расстройство, по всей видимости, именно такой случай.В некоторых семьях клиническая депрессия тоже передается из поколения в поколение. Однако, она наблюдается и у людей, не имеющих семейной истории заболевания.Наследственная или нет, клиническая депрессия часто связана с изменениями в структуре мозга. К депрессии склонны люди с низкой самооценкой, с постоянным пессимистическим взглядом на себя и на окружающий мир, или легко поддающиеся стрессу. Неясно являются ли это факторы психологической предрасположенностью или ранним проявлением болезни.В последние годы, исследователи показали, что физические изменения в организме могут сопровождаться также и психическими изменениями. Такие болезни как инсульт, инфаркт, рак, болезнь Паркинсона и гормональные нарушения могут привести к депрессивным состояниям, делая больного апатичным и не желающим заботиться о своих физических потребностях, затягивая тем самым период восстановления. Кроме того, тяжелые утраты, сложные отношения, финансовые проблемы или любые стрессовые (нежелательные или даже желаемые) изменения образа жизни могут вызвать приступ депрессии.Часто пусковым механизмом депрессии является комбинация генетических, психологических факторов и факторов окружающей обстановки. Последующие же приступы болезни могут быть вызваны даже небольшим стрессом или происходят вообще без видимой причины.Количество видов лечения депрессии увеличивается, но проблема растёт. За 10 лет количество заболеваний депрессией увеличилось почти на 20%. Вероятность получить это заболевание у людей, рождённых после 1945 года, увеличилась в десять раз.Многие известные люди, богатые и знаменитые - тоже страдали или страдают от аффективных расстройств, таких как депрессия или биполярное расстройство. Среди самых  популярных - Гвинет Пелтроу, Эмма Стоун, Принц Гарри, Адель, Райан Рейнольдс, Бритни Спирс, Кара Делевинь, Джоан Роулинг, Кэтрин Зета-Джонс, Ума Турман, Анджелина Джоли, Брэд Питт, Хью Лори, Майли Сайрус, Холли Берри, Мэл Гибсон, Кристен Стюарт... и другие.Напоминаю, что наиболее эффективным лечением депрессии является когнитивно-поведенческий терапия и/или антидепрессанты.Автор Марина ВоробйоваНагадуємо, це остання мить щоб подихати на вулиці чистим весняним повітрям - наступні місяці в карантині у чотирьох стінах. Варто розуміти, що Природа не буде обирати жертв для помсти за знищення Землі - ми всі заплатимо. 

Не дожив до літа. У Дніпрі виявили повішеного чоловіка. Про це NikopolToday передає із посиланням на 34 канал Дніпра. Нагадуємо, Ваші сни можуть підказати, що приховує майбутнє.Сьогодні, 5 березня, на вулиці Козака Мамая у дворі будинку № 22 знайшли чоловіка без ознак життя.Як повідомляє сайт dp.informator, мертвого побачив шокований мешканець будинку і викликав поліцію.Відомо, що на вигляд повішеному від 30 до 40 років. Також поліцейські виявили у нього документи. За попередньою інформацією, прощальній записки не було. На тілі чоловіка не знайшли слідів насильницької смерті.На даний момент правоохоронці з'ясовують деталі того, що сталося.Раніше ми повідомили, що в Голубівці повісилася маленька дівчинка. У середу, 3 березня, на вулиці Степовій у дворі будинку на дереві повісилася 11-річна дівчинка. Як повідомляє сайт dp.informator, помітивши дочка, батьки обрізали мотузку і занесли дитину в будинок. На жаль, приїхавши на місце події, медики констатували смерть дівчинки. На шиї вони побачили странгуляционную борозну від мотузки, інших помітних пошкоджень на тілі не виявили.Автор Валерія МалихінаТакож ми писали про можливу світову змову - геноцид людства.До слова, якщо у Вас депресія - йдіть до психолога і отримайте лікування. Депресія - це хвороба, а не жарти. Якщо не лікувати депресію - самогубство неминуче.

Чи існують насправді погані та хороші емоції? Чи мають люди право казати вам настанови, як вам почуватись й чому варто відчувати стигматичні "погані" емоції? NikopolToday, як завжди, на стороні прав людини і пояснить про все. Іноді кожен із нас бажає побути наодинці із сами собою. Людина дійсно має право побути на самоті, на сльози, смуток та негативні емоції. Неповага до побажань людини у такому стані становить більшу загрозу, аж до суїциду. Важливо знати, що депресія - це не міф, а хвороба, що без лікування призводить до самогубства. Дайте собі право прожити всі емоціїЯкщо в дитинстві Вам говорили: «Не реви», «Чи варто так засмучуватися через таку дрібницю», «Злитися некрасиво», «Заздрять тільки погані люди», то... Ви не ж насправді переставали відчувати образу, злість або заздрість. Але, цілком можливо, щоб залишатися гарною дівчинкою чи хлопчиком і зберігати прихильність оточуючих, Ви навчилися заганяти «погані» почуття кудись глибоко всередину. Так глибоко, що навіть самі їх не усвідомлюєте. Якщо раптом усвідомили, відчуваєте провину за ці почуття через муштру суспільства.Коли ми не даємо собі прожити якісь негативні почуття, це загрожує серйозними наслідками. Чому? Наприклад, варто розповісти про психологічний спосіб, який регулярно використовують фахівці.Раз в тиждень я влаштовую побачення з собою в приємному місці. І роблю те, що називаю «вивантаженням свідомості»: пишу в спеціальній зошиті, що у мене на душі, що мене засмучує/обтяжує/сердить. І що радує. В ході цього вивантажити народжуються хороші ідеї і настає мир в душі, - ділиться порадою Яна Катаєва.Згадайте, що Вам допомагає залишатися в контакті зі своїми почуттями? Якщо Ви з якогось моменту ввели певну практику для цього - наприклад, «ранкові сторінки» або медитацію, - розкажіть у коментарях, що це дало Вам і як змінилося Ваше життя і Ваше самовідчуття.Чим за це платите Ви і чим платять Ваші діти, а також як бути в контакті зі своїми почуттями - про це в новому випуску психологині Яни Катаєвої:Повертаємось до "поганих" емоцій. В одній з недавніх статей, Яни Катаєвої, вона писала про виховання емоційного інтелекту, про емоційне вихованні дітей по Джону Готтманому. І коли дитина у владі негативних емоцій, коли його несе, - це перший крок, який потрібно зробити, це усвідомити його емоції, зрозуміти, що він відчуває.Але, як показують дослідження, ми не можемо зрозуміти, що відчувають діти, якщо ми не знаємо свої власні почуття. Можливо, це звучить дивно, як ми можемо не розуміти свої власні почуття. Однак, в своїх тренінгах психологи постійно стикаюся з жінками та чоловіками, у яких поганий контакт зі своїми власними емоціями.Можливо тому, що в їх батьківських сім'ях емоції знецінювалися. «Годі плакати!», «Перестань скиглити!», «Не можна злитися!» і так далі. Можливо, заборонені були якісь конкретні емоції, наприклад, дівчаткам не можна злитися, дівчатка не зляться, а хлопцям, як відомо, "плакати не можна".Можливо, жінка або чоловік заганяє свої емоції всередину, роздратування на чоловіка чи дружину або невдоволення власним життям, тому що, якщо їх визнати, відчути, то тоді з цим щось потрібно робити далі. Потрібно якось змінювати своє життя, а це страшно і незрозуміло.І все ж, коли ви не даєте собі повно прожити якісь емоції, то на придушення, по-перше, йде дуже багато внутрішніх сил. І тоді ви відчуваєте себе знесиленою і млявою. По-друге, ви не можете придушити одну-єдину емоцію прицільно. Ви пригнічуєте взагалі свою здатність відчувати. І тоді ви вже не можете радіти на повні груди, не можете веселитися від душі, а ваші дні стають безбарвними.І тому вам весняний виклик. Давайте дамо собі відчувати всі наші почуття! Давайте відновимо контакт зі своїми емоціями. І тоді, по-перше, у вас вивільниться сила-силенна енергії. По-друге, Ви зможете яскравіше відчувати всі барви життя.По-третє, ви зможете дати своїй дитині, коханій людині, друзям, досвід повного прийняття, якого, можливо, не було у вас самого. По-четверте, ви будете почувати себе більш цілісною і більш живою людиною. І по-п'яте, ви знаєте, що багато соматичних хвороб, в тому числі невиліковні, пов'язані з емоціями, які ми придушуємо і витісняємо. Так стверджують безліч фахівців. Ви будете більш здоровою людиною. Це хороша профілактика хронічних хвороб.Психологи не пропонують вам зануритися в пучину своєї туги і захлинутися своїм гнівом. Навпаки, закликаю вас визнати, що ви відчуваєте те, що ви відчуваєте. Дати собі право на це. «Я зараз сильно сумую, і я маю на це право». І дозволити собі побути з цим почуттям і навчитися володіти ним, висловлювати його конструктивно і звертати його на благо.Злість, наприклад, потужна енергія. Я б не хотіла не відчувати ніколи цього почуття, - каже психологиня Яна Катаєва. - Це позбавило б мене енергії. В печалі багато відкриттів для нас, в ній є важливі послання про наше життя. У кожної негативної емоції є щось важливе й цінне.Як можна почати? Зазвичай психологи пропонуюь наступне.Протягом дня запитуйте себе доброзичливо, ласкаво: «Як ти себе зараз почуваєш? Що ти зараз відчуваєш? Що ти хочеш?". Обов'язково вранці, як прокинетеся, обов'язково ввечері, коли лягаєте спати, і ще кілька разів протягом дня. Зосередьтеся протягом декількох тижнів на своїх почуттях, і дозвольте вжити всіх почуття, які є, дайте собі на них право. І ви відчуєте цю повноту життя і звільнення, тому, що ви приймаєте себе цілком, даєте себе відчути все, що ви відчуваєте. Ви помітите, що вам легше стане переносити негативні емоції навіть ваших дітей, любимих та друзів.Давайте будемо в контакті зі своїми почуттями. І пам'ятаєте, забороняючи своїм дітям плакати, ви можете спровокувати їх самогубство у майбутньому, блокуючи шлях до вивільнення негативної енергії. Недарма кажуть, що чоловіки кінчають частіше, життя самогубством. Джерела: Яна Катаєва (психологиня) / psychologiesНагадуємо, всесвітній карантин через коронавірус - це чудова нагода, щоб зайнятись саморозвитком та самоосвітою. До речі, якщо ми переживемо пандемію у Нікополі, то влітку буде чудова нагода розвиватись у новому культурно-спортивному центрі. 

Може, ти належиш до тих, хто втратив усе, що було важливе: кохання, працю, здоров’я, — так, що мучишся питанням, чи — і як — без «цього всього» можеш далі жити.Нагадуємо, чому не варто приховувати свої негативні емоції?Чи ти втратив УСЕ? Може, з плином часу ти почувся змученим від надміру поразок. Може, ти позбувся надій, що також і ти міг би колись відчути, куди належиш і де твій дім. Може, вважаєш, що життя тебе кинуло.Інколи непогано на деякий час просто опустити руки, дати втомі місце, якого вона потребує, і більше нічого від себе та інших не очікувати. Інколи наша душа залишається позаду, як не встигає нас наздогнати на життєвих поворотах… Тоді немає іншого виходу, як почекати, доки вона до нас долучиться і знову нас наповнить. Це очікування припустиме. Воно навіть необхідне, бо ж внутрішній світ керується законами, часто зовсім відмінними від законів світу зовнішнього, налаштованого на успіх. Але, може, ти скажеш, що твоє життя було завжди позбавлене сенсу. Завжди? Ти ще ніколи не відчував сенсу? Все, що ти переживав, ти відчував як позбавлене сенсу? Не знаєш жодних друзів, не пам’ятаєш жодного хорошого часу? Це було би гнітюче. Той, хто каже, що ніколи ще не переживав сенсу, повинен запитати себе самого, чи він насправді думає так, як каже, і чи правдою є те, що він думає. Люди, чиє життя було важким, мають схильність генералізувати свій сумний досвід: через впертість, через приховану або виражену злість, а також через ненависть до всього, що живе. Однак нерідко під цим негативним ставленням до життя криються іскорки сповненої сумнівів любові до нього. Той, хто каже, що ще ніколи не переживав відчуття сенсу життя, повинен також запитати себе, чи він хоче того, що робить, а саме — невпинного тривання у впертості, в злості, у ненависті, і згоди на те, щоби згасла та остання, прихована під ними іскорка любові. Я все ще чую в пам’яті слова мого вчителя Франкля: «Можна відкинути також і сенс…» Однак є також люди, які «все» втратили, але навчилися панувати над своїм болем, і завдяки цьому осягнули глибокий досвід сенсу. Ні, ці люди не люблять того, що в їхньому житті тяжке; вони люблять життя. Вони люблять життя всупереч тому, що в ньому тяжке, і вони безсумнівно потребували багато часу, перш ніж їм вдалося виробити в собі цю позицію. Як вони цього навчилися? Вони зрозуміли, що вирішальне значення має те, на що дивишся: чи на те, чого (вже) немає, чим ти (вже) не є, чого ти (вже) не можеш, — а чи на те, які можливості все ще маєш або які саме зараз перед тобою стоять. Наше життя визначається тим, що ми робимо в ньому головним. Якщо ми зробимо головним страждання і пов’язані з ним обмеження, переживання чи втрати, то наші думки, почуття та дії, всі наші зв’язки з життям будуть детерміновані цією однією темою. Тоді також більшість привабливих можливостей, які попри все можуть перед нами постати, будуть перекриті тінню страждань і залишаться недосяжно далеко. Натомість якщо головним у житті для нас буде саме життя, то ми будемо тут і тепер черпати з конкретних життєвих ситуацій стільки цінностей, скільки можливо з них узяти. Того, що тяжке, ми не зможемо зовсім не бачити, але воно поступово втрачатиме свій трагічний вимір. Вдале життя чи ні; можна панувати над стражданням чи ні — все це залежить від того, чи ми хочемо існувати, жити, видобувати зі свого життя те, що в ньому найкраще, чи ні. Рішення — хочемо ми дивитися на одне чи на друге — за нас ніхто не прийме. У цій свободі й полягає наша гідність.Джерело CREDO / автор Уве БьошемеєрФото PinterestТакож ми повідомляли, що нові телефони загрожують конфіденційності кожного із нас. І пояснювали як втримати заряд життя у вашому телефоні довше.Ще раніше передавали про новий культурно-спортивний комплекс у Нікополі, який мусить відкрити свої двері влітку. І додавали, що саме зараз остання хвилина, щоб підготуватись до пандемії, яка триватиме довгі місяці.

Самогубний Дніпро. У Дніпрі 23-річний хлопець викинувся з вікна. Про це NikopolToday передає від 34 каналу. Раніше з мережі інтернет видалялись одне за одним відео з тоталітарного Китаю, де люди вішались прямо балконах та скидувались вниз після місяців ізоляції. Нагадуємо, Нікополь Сьогодні першим ніж всі інші новинни сайти міста перейшов на національний шрифт! !Сьогодні, 15 березня, на Слобожанському проспекті молодий чоловік вистрибнув з 4-го поверху житлового будинку. Як повідомляє сайт dp.informator, за попередньою інформацією, це була спроба суїциду. Про подію в поліцію повідомили сусіди.На щастя, хлопець залишився живий. Але був госпіталізований з серйозними травмами.Що стало причиною спроби звести рахунки із життям - поки невідомо. На даний момент правоохоронці з'ясовують усі деталі і обставини.Раніше ми повідомляли, що з'явилося відео про те, як в Кривому Розі підліток кидається під колеса автомобіля. У мережі опублікували відео, на якому видно спроба суїциду неповнолітнього хлопця. Аварія сталася під вечір 2 березня в Кривому Розі. На вулиці Волгоградській підліток кинувся під автомобіль "Таврія". Школяра госпіталізували в лікарню з травмою ноги. У водія машини настав ситуативний шок, йому також було надано медичну допомогу.Автор Валерія МалихінаФото 34 канал ДніпроРаніше: Місто-мільйонник на обсервації - як тепер жити у Дніпрі?Також: В Нікополі трапилась чергова пожежа! Ледь врятували собаку...

«Боюся говорити про те, що відчуваю», «Уявляю, якою буде реакція!», «Так поводитися непристойно». Психолог Ірина Малкіна-Пих розповідає про те, чому ми придушуємо свої почуття, і пропонує навчитися відстоювати свою думку.Кілька вправ. Про це NikopolToday розповідає із посиланням на PSYCHOLOGIES.Нагадуємо, як у райнному центрі протистоять навалі коронавірусу з Китаю.У нашій культурі характерно карати дітей за прояв яскравих емоцій, особливо агресії. Дитину повчають: «Не підвищуй голосу, коли говориш зі старшими, як і не заперечуй!» Часто залякують для придушення емоцій: «Якщо не перестанеш ображати сестру, я викличу міліціонера, і він тебе забере». «Якщо ти будеш грубити бабусі, вона захворіє, помре, і ти будеш в цьому винен». «Якщо ти будеш кричати (плакати, вередувати), то залишишся один, ми тебе кинемо».Загроза покарання, почуття провини, сором, страх - способи усунення прояви яскравих, щирих емоцій з боку дитини, заборона бути самим собою. Як результат, придушення прямого вираження емоцій, відкритого, сміливого, спонтанної взаємодії. Неможливість самоствердження, відстоювання своїх почуттів, переконань. Проблеми в міжособистісній взаємодії можуть породжувати відчуження, депресії, хронічне занепокоєння, зміну настрою, спалахи гніву, а також психосоматичні захворювання і різні варіанти залежної поведінки.Три стилі поведінкиІснують три стилі поведінки в дорослому житті, що дозволяють не проявляти щирих почуттів.1. Прихований пасивний - пошук розради і первинного задоволення потреби за допомогою безликих матеріальних речей (робота, алкоголь, наркотики, їжа, телевізор, комп'ютер, ігрові автомати). Мета - заціпеніння: забутися, відключитися від дійсних, справжніх емоцій і почуттів, замінити сурогатними почуттями.2. Агресивний - яскравий цинізм. Люди - об'єкти для використання і маніпуляцій.3. Пасивний - постійно носити маску відчаю і невдахи.Коли ми були дітьми, то вірили дорослим і підпорядковувалися. Ставши дорослими, ми самі собі пояснюємо доцільність своїх вчинків та правильність обраних стратегій поведінки. Ось п'ять емоційно руйнівних установок, що забороняють висловлювати свої почуття й думки.1. «Якщо я скажу йому, що я насправді відчуваю, він не витримає, він загине». Це твердження базується на уявленні про крихкість іншого. Часто ілюзію крихкості партнер спеціально підтримує з метою збереження ситуації. Така крихкість - маніпуляція. Аналог дитячих страшилок, якими маніпулюють дітьми: «Будеш шуміти, бабуся не витримає і помре».2. «Якщо я дам волю своїм почуттям, то втрачу контроль над собою. Гніватися шкідливо і безглуздо». Дійсно, довгий час накопичувати гнів та роздратування шкідливо - коли гребля руйнується, ефект нищівний. Ось чому конструктивніше висловлювати свою думку відкрито, не приховуючи і не накопичуючи образ, пропонуючи обопільний, відкритий діалог.3. «Така поведінка непристойна». Це твердження перегукується з міфами про жінку. Роль добропорядної жінки (матері, дружини) забороняє таку поведінку «Не леді». Якщо реальна особистість тяготиться заборонами ролі, якщо справжні почуття інші, то що буде більш руйнівним для особистості жінки? Вираз почуттів або психосоматичні захворювання? Здоров'я або хвороба? Життя або смерть?4. «Якщо я розкрию справжні почуття, мене відкинуть». Страх залишитися на самоті, стати ізгоєм, білою вороною. Дитячі страхи - «будеш так себе вести, ми від тебе відмовимося, віддамо міліціонеру, чужому дядькові».5. «Я боюся, що оточуючі зроблять у відповідь». У правдивому, щирому сенсі поведінки існує певний ризик. Питання вибору і відповідальності за вибір. Корисно практикувати відкриті, правдиві стосунки з близькими людьми, членами сім'ї, родичами, друзями.Корисні вправи1. «Я ТАК БОЮСЬ, А ІНШІ ЦЬОГО НЕ БОЯТЬСЯ»Завдання в тому, щоб виявити в собі «зони страху» - речі, яких ви боїтеся, хоча багато людей цього не бояться. Спробуйте вибудувати стосовно собЕ фразу за наступним шаблоном: «Я боюся... хоча багато людей цього не бояться». Завдання - знайти в собі мінімум 3 страхи.А тепер спробуйте розібратися, які з них обгрунтовані, раціональні, а які - абсолютно нераціональні, «дитячі». Наприклад, дійсно має сенс боятися оголених електричних дротів або отруйних змій, але бувають страхи і менш раціональні, наприклад, страх критики, страх успіху, страх поставити запитання викладачеві, начальнику.2. «Я НЕ БОЮСЯ, А ІНШІ БОЯТЬСЯ»Завдання в тому, щоб виявити свої «зони сміливості» - знайти такі дії, здійснити які ви не боїтеся, хоча багато людей цього бояться. Спробуйте вибудувати стосовно собе фразу за наступним шаблоном: «Я не боюся... хоча багато людей цього бояться». Завдання - вимовити мінімум три подібні фрази. Наприклад: я не боюся вигляду крові, хоча багато хто боїться; я не боюся висоти, хоча багато хто боїться, й так далі.3. ВІДГАДАЙ ПОЧУТТЯДля виконання цієї вправи потрібно мінімум три людини - можна виконати це разом з дітьми, друзями, колегами. Спочатку учасники називають кожен по п'ять почуттів: страх, лють, радість, печаль, гордість, ревнощі, меланхолія, образа, заздрість... І пишуть їх на картках різнокольоровими фломастерами. Картки дають учасникам, і вони по черзі намагаються без слів показати, як виглядає людина, що зазнає почуття, написане на картці. Завдання інших - назвати випробовуване почуття «по імені». Потім обговоріть, що було легше - зображувати або відчувати почуття? Які почуття зображати легше - позитивні чи негативні?4. «ЩО Я ЗАРАЗ ВІДЧУВАЮ»Спробуйте якомога точніше назвати почуття, яке ви зараз відчуваєте. Постарайтеся довести почуття до максимуму - зобразити його з перебільшеною, можна навіть гротескною формою. Потім докладно опишіть ваше почуття.5. «ПОЧУТТЯ ПЛЮС ПОВЕДІНКА»Виберіть будь-яке почуття і побудуйте фразу, в якій ви відкрито скажете вашому партнерові по спілкуванню (чоловікові, дитині, другу, колезі й т. д.) про своє почуття, а потім точно опишіть поведінку, яке його викликало.Детальніше див. книгу І. Малкіна-Пих «Віктимологія. Психологія поведінки жертви» (Ексмо, 2010).Між іншим, цікаво розуміти, що минулого разу світова катастрофа сталась через виверження супервулкану в Ісландії. 

Вони впевнені, що нікому не цікаві. Їх постійна спрага любові й визнання стомлива для тих, хто поруч, і прирікає їх самих на самотність. Але вони все ж не можуть відмовитися від ролі жертви. Чому? Про це NikopolToday пише з посиланням на Psychologies.Колега не привітався, один забув привітати з днем народження, штовхнули в метро... Такі різні ситуації - і завжди одне пояснення: «Ніхто мене не любить!» З цим нелегко змиритися, але таке твердження відповідає дійсності: відсутність безумовної любові з боку оточуючих - реальність, з якою стикається кожна доросла людина.«Наша жага любові - це сильна, часто несвідома потреба знову пережити ту ідеальну любов, яку тільки мати може подарувати своїй дитині, - пояснює юнгіанскій аналітик Костянтин Слєпак. - Але досконала і абсолютна любов матері - це почуття, на яке може претендувати може тільки дитина». У дорослому житті ми вчимося долати цю фрустрацію. Наші любов, прихильність, дружба - завжди результат двосторонніх відносин, в яких кожен одночасно і дарувальник, й одержувач. Але деякі з нас продовжують (як в дитинстві) гостру потребу в любові, схвалення, підтримки.Завищена планка«Я нікому не потрібен» - часто так говорять ті, хто в дитинстві недоотримав батьківської любові або принаймні живе з цим відчуттям», - вважає Костянтин Слєпак. Однак і занадто сильна любов батьків може привести до аналогічних наслідків. Дорослішаючи, дитина буде чекати від оточуючих тої ж кількості уваги, яке отримував в дитинстві, але ніхто не зможе відповідати його завищеним очікуванням. Невситима потреба в нових проявах любові й визнання в кінцевому підсумку змушує навколишніх віддалятися.«Важко залишатися поруч з тим, кому ніколи не буде достатньо почуттів, які йому готові запропонувати, - продовжує Костянтин Слєпак. - І звичайно ж, така реакція підживлює образу «незрозумілого», зміцнюючи його віру в те, що весь світ налаштований проти нього».Потреба бути самим собоюПостійний «брак» любові часто відчувають ті, у кого домінують нарциссические риси характеру.«Бути коханим» для них означає «бути найулюбленішим», тобто тим, кого вважали за краще іншим, - каже Костянтин Слєпак. - Однак складно визнати, що, можливо, ви і не заслуговуєте тієї любові, на яку претендуєте, легше звинуватити інших в тому, що вони не дають собі праці вами зацікавитися».Нестача упевненостіФраза «Ніхто мене не любить!» звучить як невситима жага компліментів.Той, кому бракує впевненості в собі, постійно потребує позитивних оцінок ззовні, і чим їх більше, тим спокійніше людина себе відчуває. Одночасно він стає дуже вразливим для критики: найменший натяк на те, що він недосконалий, змушує шукати визнання з новою силою.Що робити?1. Повернутися в дитинство. Спробуйте згадати своє дитинство. Запитайте себе: відчував(ла) чи я, що оточений(а) увагою? Проявляли батьки свою любов до мене? Мета цих роздумів в тому, щоб усвідомити: ваші переживання і страхи відносяться до вашої особистої історії, тому марно перекладати відповідальність за них на інших людей.2. Згадати всіх, хто вас любить. Ви напевно перебільшуєте. Напишіть імена п'яти близьких людей і згадайте один з останніх знаків уваги: ​​слова подяки, комплімент. Ці жести навряд чи можна назвати ознаками величезної любові, але вони, безумовно, доводять, що вас цінують, вами дорожать.3. Усвідомити свою роль. Близькі стосунки - це завжди взаємний обмін. Згадайте і запишіть те хороше, що ви зробили останнім часом для близьких вам людей. Ймовірно, ви виявите, що задоволення від можливості дарувати любов нітрохи не менше, ніж радість від можливості її приймати.4. Звернути це в гідність. За допомогою процесу, який психоаналітики називають сублімацією, що руйнує потребу в любові може стати силою, здатною заповнити внутрішню порожнечу й вгамувати душевний голод. Художня творчість, наукові дослідження, благодійність. Кожен в силах знайти те, що дозволить йому перетворити фрустрацію в джерело позитивних емоцій.Фото Psychologies / Pexels

В Україні понад тисячу ветеранів АТО вчинили суїцид тільки за офіційними даними - нардеп. Про це NikopolToday інформує з посиланням на УНН. В Україні на сьогодні число ветеранів АТО, які вчинили суїцид, вже давно перевищує тисячу. Про це під час конференції в Києві розповів глава комітету ВРУ у справах ветеранів, учасників АТО і людей з інвалідністю Олександр Третьяков."На сьогоднішній момент з 2014 року парламентом було прийнято понад 24 законів, пов'язаних з ветеранами. Це - і учасники АТО, і в цілому все ветерани. Закони на сьогоднішній день функціонують, але учасник АТО не знає про свої права. Насправді роз'яснювальні роботи про права та обов'язки не проводяться. Це ж стосується і ситуації з суїцидами. На даний момент ні на одному телеканалі немає жодної антісуіцідной реклами. В Україні вже понад тисячу людей, які воювали в АТО і які закінчили життя суїцидом", - сказав він.За словами Третьякова, середній вік ветеранів АТО становить приблизно 35 років."Вони соціально дуже активні. У них загострені всі почуття справедливості, і про них держава повинна говорити і допомагати їм в подальшому житті", - підкреслив він.Ветерани АТО мають право на допомогу держави у подоланні психоогічних проблем, пов'язаних із жахами війни.Фото УНН / Вісник

Усе, що маюУсе, що маю - це свої вірші,написані для себе…Усе, що маю - розфарбовані листинепотріб, лиш для себе.Усе, що маю - прозові склепиЇх кладовище, ненародженихУсе, що маю - та не маєш ти,І ні копійки за душею.Усе, що маю - …Розчарування у житті, в собі.08. 07. 14.Все, что имею - это свои стихи, написанные для себя... Все, что имею - раскрашенные листы хлам, только для себя. Все, что имею - прозаические склепы Их кладбище, нерожденных Все, что имею - и не имеешь ты, И ни копейки за душой. Все, что имею - ... Разочарование в жизни, в себе.

Це топ-5 передсмертних записок зірок, від яких у нас до сих пір мурашки. Складно уявити, що відчуває людина, яка вирішила звести рахунки з життям. Для того, щоб оточуючі краще зрозуміли їх мотиви, деякі самогубці залишають передсмертні записки. Ми вирішили пригадати пронизливі з тих, що коли-небудь писали знаменитості.Курт КобейнЙдучи, Курт Кобейн залишив навіть не записку, а цілий лист, який вже не раз цитували ЗМІ і досі обговорює весь світ. Послання було адресоване сім'ї музиканта. Ось його фінальний уривок: «У мене було хороша життя, і я вдячний за це, але з семи років я зненавидів все людство, тільки тому що люди запросто могли ладити і підтримувати один одного. Тільки тому що я занадто сильно люблю і співчуваю їм. Дякую вам всім з охопленої прірви мого розривається шлунка, за ваші листи і турботу, яку я відчував всі останні роки. Я дуже непередбачуваний і імпульсивний, крихітко! Я втратив пристрасть, і запам'ятай, краще спалахнути і згоріти дотла, ніж зберегти тепло і повільно догоріти».Хантер ТомпсонЖурналіст Хантер Томпсон помер так само незвично, як і жив. Для нього не існувало авторитетів та інших думок, крім його власного. Піти з життя він вирішив в 2005 році у віці 67 років. Просто тому, що втомився і не хотів, щоб інші бачили, яким безпорадним зробить його старість. «Немає більше ігор. Більше ніяких бомб, більше нічого. Більше немає задоволення. Більше немає. 67. Тобто 17 років від 50. На 17 більше, ніж мені потрібно. Нудно. Я завжди серджуся. 67. Я стаю жадібним. Розслабтеся - це не зашкодить», - написав Томпсон у своїй останній записці.Джордж СандерсОскароносний актор Джордж Сандерс одного разу вирішив, що його життя занадто нудне для того, щоб він продовжував його підтримувати. «Дорогий світ, я покидаю тебе, бо мені нудно. Я відчуваю, що прожив досить довго. Я залишаю тебе з твоїми турботами в цій солодкій помийній ямі - удачі», - написав Джордж в передсмертній записці, після чого прийняв смертельну дозу пентобарбіталу і помер. Йому було 65 років.Катріона Уайт28-річна кохана Джима Керрі Катріона Уайт наклала на себе руки восени 2015 року. У передсмертній записці дівчина повідомила, що не змогла пережити розставання з коханим.«Я вже три дні не можу повірити, що тебе немає поруч. Я могла б спробувати жити далі, пробувати склеїти розбите серце. Могла б, але в цей раз у мене немає ні сил, ні бажання. Мені шкода, що тобі здавалося, ніби я тебе не підтримую. Я намагалася дати тобі кращу частину себе», - сказано в листі.Своїм посланням дівчина поставила Джима в скрутне становище. Її родичі звинуватили актора в доведенні коханої до самогубства. На щастя, Керрі вдалося уникнути тюремного ув'язнення. Але після цього він не грав ролі у комедіях. Венді О. УільямсСолістка панк-групи Plasmatics наклала на себе руки в 1998 році. Співачка вистрілила собі в голову неподалік від свого будинку в Коннектікуті. За словами друзів Венді, в останні роки вона страждала від депресій і не могла впоратися зі славою, що обрушилася на неї та зруйнувала її життя.«Акт, присвячений моїй власній смерті, - це не те, що я роблю, не думаючи багато. Я не вірю, що люди повинні вести своє життя без глибокого і продуманого роздуму протягом значного періоду часу. Що право на це є одним із самих основних прав, які повинна мати будь-яка людина у вільному суспільстві. Для мене велика частина світу не має сенсу, але мої почуття про те, що я роблю, звучать голосно і ясно для мого мозку і місця, де немає самого себе, тільки спокій. З любов'ю, Венді», - пояснила Вільямс причини свого вчинку в передсмертній записці.Джерело SNC media

За повідомленням видання “Дніпро Час”, яке посилається на власні джерела, нікопольчанку, 1953 року народження, виявили мертвою у її квартирі 6 січня. За попередньою інформацією, жінка наклала на себе руки, перерізавши руки бритвенним лезом. Незадовго до трагедії у неї помер чоловік, на тлі цього у потерпілої почала розвиватися депресія.Депресія - серйозне захворювання, якщо ви виявили її симптоми у своїх близьких, то в жодному разі не ігноруйте їх. Необхідно пам'ятати, що це хвороба, яка потребує втручання фахівців. За потреби можна звернутися за допомогою за такими номерами:376-53-83, 748-07-39 - Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги;767-18-41 - телефон довіри при Дніпровському міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;753-42-61 – кризовий центр Дніпропетровської клінічної психіатричної лікарні;753-44-96 - номер реєстратури психіатричної лікарні;0-800-505-085 – гаряча лінія психологічної допомоги ДніпроОДА (час роботи 14:00 – 18:00).Джерело ГО "Прихист"

Відома українська психологиня Анна Кушнірук розповіла про вплив війни на психічну систему, проблеми в родинах та як починати долати депресивні розлади. Повномасштабна війна стала точкою неповернення для мільйонів українців. Особисті трагедії, втрата житла й роботи, неготовність до вимушених змін призвела до трансформацій у психічному житті людей, а відповідно, й поведінки.Відома українська психологиня Анна Кушнірук розповіла Новини.LIVE, як не потрапити в пастку відкладеного життя, як зрозуміти, що рівень агресії в родині перейшов допустимі межі, та з чого починати покращувати психічне здоров’я.Всі українці зазнали психологічного тиску через війнуЯК ВІЙНА ВПЛИВАЄ НА ПСИХІКУ — Як війна впливає на психічний стан суспільства і людини окремо?— Через війну людина відчула себе дуже вразливою. Ми довгий час сперечалися, чи добре нам живеться в країні, чи добре вдома. Весь час люди будували плани про інше щасливе майбутнє і сьогодні зазнали травми через втрату того, що було недооцінене.Коли людина живе без планів, можливості себе реалізовувати, у неї підіймається рівень тривожності. Через такі зміни людина починає поводитися неадекватно, приймає не зовсім правильні рішення в стані збудження.Психологиня може допомогти подолати військовий стресЯкщо говорити про вплив війни на суспільство, то тут йдеться про гуртування. Нація відчула потребу в об'єднанні. Люди, які дотичні до груп, працюють у волонтерських організаціях за кордоном чи на рідній землі, відчувають себе в рази краще ніж ті, які намагаються пересидіти й перетерпіти важкі часи. Людина відчула, що їй необхідно бути приналежною до родини, до країни, до тих, з ким вона хоче єднатися.— Які хвороби можуть виникати у людей, які пережили фільтрацію, окупацію, життєві трагедії? Яка можлива поведінка?— Тут контекст може різнитися. Залежно від ступеня міцності психіки, з якою людина входила в цю проблематику, відповідно, вона зможе краще чи гірше впоратися.Люди, що пережили нещастя чи складні обставини, скрізь будуть вбачати спробу завдати їм болю. Депресивні стани виникають набагато пізніше, а посттравматичні розлади будуть розвиватися у тих людей, що змушені були вибиратися із гарячих точок або не змогли це зробити.Якщо говорити про посттравматичні наслідки, то це можуть бути розлади, пов'язані з неконтрольованим виплеском агресії, люди будуть максимально нетерпимі один до одного.Зараз період психосоматичних переживань, які впливають безпосередньо на фізичне здоров'я. Через постійний стрес, порушений режим, неправильне харчування люди хворіють на ендокринні розлади, цукровий діабет (це біч нашого часу), спостерігається порушення сну, підвищена тривожність. Також це призводить до зниження інтелектуальних і ментальних функцій, а ще частіше виникають захворювання шкіряного покрову.ХТО У ГРУПІ РИЗИКУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ— Після пережитих випробувань люди стають стійкіші чи вразливіші до ударів долі?— Точно спрогнозувати, як вплине на психіку чергова ситуація або проблема, не можна. Кожен по-різному переживає життєві негаразди. Є люди з різним рівнем резилентності (стійкості), спротиву сприйняття психічних чи фізичних обставин негативного характеру.У багатьох ця резилентність, як м'яз, вона натренована. Людина звикла щодня, зіштовхуючись з проблемами, вирішувати їх, таким чином, психічна система стає пружною. Той, хто звик бути дієвим, навіть у війну буде максимально продуктивним. Проте такі люди теж можуть мати посттравматичні розлади, тільки вже після того, як розв'яжуть усі проблеми.Для людей, схильних переживати нестійкі психологічні стани, війна стане каталізатором, і їхнє психічне самопочуття погіршиться.Людина просто лягає і лежить, вона відрізняється від депресивної. Це називається "психічна інфантильність".— Таку "психічну інфантильність" можуть переживати чоловіки призовного віку?— Коли чоловік боїться, він починає регресувати. Тоді проявляються первинні реакції, тобто виникає почуття страху.— Чи може агресія у чоловіків або жінок бути спровокована провиною через те, що вони не пішли воювати?— Безумовно, це колосальне розчарування. Чоловіки й жінки мають ідеальне уявлення про себе, і, коли прийшов час підтвердити це, виникає розчарування, що призводить до агресії.Таке відчуття провини може трансформуватися в різні психічні хвороби. Це неможливість витримувати себе таким, яким ти себе побачив.ЧОМУ РОЗЛУЧАЮТЬСЯ ЛЮДИ— Чи призвело зростання рівня агресії до збільшення кількості розлучень?— Ні, такого зв'язку немає. Проблема в іншому. Люди визнають, що їм дуже важко бути разом, вони один одного не витримують. Якщо був інфантильний шлюб, коли двоє недостатньо дорослих осіб, то вони шукатимуть цього дорослого. Жінка буде перекладати відповідальність на чоловіка, чоловік — на жінку, і не важливо, де вони — пішли на фронт чи за кордоном.Якщо вони внутрішньо дисфункціональні, замість того, щоб розв'язувати проблему, починають нападати один на одного. Безумовно, такі шлюби найвразливіші.Окрім розлучень, сьогодні й укладається багато шлюбів, що є хорошим сигналом. Люди мають цінувати свій час, своє життя та життя іншої людини.— Чи правильним є твердження, що війна дала поштовх до змін в особистому житті? Жінки менше звертають увагу на спільний побут, наявність спільних дітей, а більше цінують психологічний комфорт?— Ця війна дала нам зрозуміти, що моє, а що ні. Відбулося чітке розмежування людей на своїх та чужих, коханих і некохагих. І ті шлюби, що були у тривалому стані занепаду, не виживають.Проте є ще одна психологічна пастка: людина не може зрозуміти, коли закінчиться війна, коли з'являться гроші, а коли щось нестерпно, намагається перервати те, над чим вона має владу. Тобто людина може вийти зі шлюбу, але не може вийти з війни. Вона плутає психологічний простір і починає з’ясовувати стосунки з чоловіком чи дружиною, залишати його чи її через неможливість вийти з війни.— Що робити з неконтрольованою агресією? До прикладу, особа в соціумі поводиться спокійно, а вдома проявляє агресію чи роздратованість до свого партнера?— Людина здатна чи не здатна на самоконтроль. Якщо вона психічно здорова і перебуває в стресі, може виникати збій, може бути стресовий розлад чи спалах агресії. Але це разовий вияв.Якщо людина систематично влаштовує дома терор, то війна не відкриє нічого, чого не було всередині. Це існувало й раніше. Тиранам, садистам війна даватиме поштовх, бо вони будуть думати, що в цей час ніхто не займатиметься сімейними проблемами. Але війна не скасовує нормальні людські протоколи стосунків.Якщо ви живете у шлюбі, де вас тероризують, якщо дома у вас катастрофа, необхідно про себе подбати й звільнитися від цього.— Що б ви порадили жінкам, які потерпають у війну від морального насильства?— Треба для себе вирішити, чи влаштовують вас такі стосунки, чи погоджуєтеся ви на моральний дискомфорт. Важливо звертати увагу на внутрішні відчуття: якщо нестерпно в цьому шлюбі, то це моя справа, моє бажання його перервати. Якщо ні, то в поміч приходять абсолютно всі центри роботи з жінками, волонтерські організації. Кожен психолог зорієнтує, як зупинити домашнє насильство.— Що обрати: врятувати шлюб і працювати над собою чи поставити крапку у стосунках?— Я ніколи не пораджу терпіти заради формальної процедури. Шлюб — це простір для розвитку, для любові. Це не безконечне терпіння чи знущання з себе та інших членів родини.Так, війна — це не час для з'ясування стосунків. Проте якщо вам некомфортно, якщо ви не можете ставитися із гідністю до себе у цих відносинах, чи то війна, чи то мир, ви все одно маєте брати відповідальність за переїзд, за долю дітей, за можливість заробляти.Війна не має стати пасткою для очікування змін у сімейному житті. Своє життя потрібно цінувати щодня й не варто проживати його, страждаючи.— Які поради для людей та сімей, де панує агресія?— Людина може змінити свою поведінку, якщо співчуває тому, кого тероризує. Якщо ви це усвідомили, то необхідно йти до психолога чи психіатра.Здорова людина не може жити з тим або тою, хто проявляє агресію, бо це співзалежність. Ви маєте взяти відповідальність дізнатися про це більше і звернутися по допомогу.ЯК ЗБЕРЕГТИ ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ПІД ЧАС ВІЙНИ: УНІВЕРСАЛЬНІ ПОРАДИ— З якими проблемами у війну звертаються найчастіше?— Частіше звертаються по допомогу, як пережити втрату близької людини. Більшість відчувають абсолютне знесилення, нестерпність особистих відносин і втрату ідентичності.Нині люди не мають надії на майбутнє, не розуміють, хто вони і як жити далі. Втрата майбутнього — це психічна смерть.— Які б ви дали універсальні поради психолога?— Ми маємо визнати, що живемо сьогодні. Життя не припинялося, і не треба думати, що "закінчиться війна, і я заживу". Ми маємо пам’ятати про людей, яких втратили, але продовжувати жити. Не потрібно ставити всі процеси на паузу, це неправильно. Необхідно мати внутрішню цілеспрямованість.Також завдання — впоратися зі своєю тривогою. По-перше, систематизувати нормальний режим дня, забезпечити собі частий питний режим, за можливості, упорядкувати режим харчування.Через нестачу кисню виникають панічні стани та гормональні зміни. Тому, якщо дуже тривожно, необхідно йти на свіже повітря, попити води та з’їсти яблуко. Це вирішить багато проблем.По-друге — спати. Треба проводити час без гаджетів, без новин, почитати книгу, поговорити телефоном з тим, кого любиш, зробити маску.Нагадуємо, що в Ірландії громадяни вимагають вирівняти плава жінок та ЛГБТ на рівень загальних. Також у Європі вважають, що цивільні чоловіки потрапили у пастку в Україні та їх дискримінують через війну. Джерело NovynyLive

Якщо нещодавня зміна літа на осінь руйнує вас, ви не одні такі. Зі зниженням температури та скороченням денного світла стає все більш поширеним явищем сезонна депресія. Але є поради, які можуть допомогти людям, які борються з цим. «Деякі люди схильні до депресії, коли їм не вистачає сонячного світла, і вони починають відчувати себе на смітнику», — каже доктор Річ О’Ніл, професор психології в Університеті штату Нью-Йорк, північна частина штату. Найважчими місяцями для людей із сезонною депресією — або сезонним афективним розладом — зазвичай є січень і лютий, але це може початися зараз — і частіше у жінок, ніж у чоловіків. За даними Національного інституту психічного здоров’я, сезонна депресія складається зі змін настрою протягом коротких періодів, коли вони відчувають сум або несхожість на себе, як правило, викликані зміною сезону. Це відрізняється від великої депресії, яка, згідно з Центрами контролю та профілактики захворювань США, «це більше, ніж самопочуття або поганий день». За словами CDC, сильна депресія виникає, коли «сумний настрій триває тривалий час і заважає нормальному повсякденному функціонуванню». Американська психіатрична асоціація каже, що близько 5% дорослих у США відчувають сезонну депресію, симптоми якої схожі на велику депресію. Існує багато способів лікування сезонної депресії, включаючи методи, що імітують сонячне світло. «Важливо не думати: «О, це зміна сезону», не отримавши відповідного діагнозу. Тож краще попрацюйте з фахівцем із психічного здоров’я, щоб він допоміг вам розібратися, що є причиною цього», – сказав О’Ніл. «Просто щодня приділяйте трохи часу перед джерелами яскравого світла, де ви отримуєте в очі та в мозок таке ж світло, як і від сонця», — сказав О'Ніл, посилаючись на різновид світлотерапії. Крім того, люди з з сезонною депресією можуть просто стояти перед вікном, коли світло, або виходити на вулицю, щоб отримати більше світла. Приймання вітаміну D також може допомогти, а також більше фізичних вправ. «Більшість людей позбавлені фізичних вправ, і якщо ви знову почнете рухатися — що важко робити взимку — ви можете підбадьоритися», — сказав О’Ніл. Ліки та психотерапія є іншими варіантами, коли сезонна депресія прогресує за межі зимової нуди. Якщо ви страждаєте від сезонної депресії, спеціалісти пропонують поговорити зі своїм лікарем, щоб знайти лікування, яке підходить саме вам. Джерело Wane Також не соромтеся звернутись про психологічну допомогу через війну та обстріли.   

Під час війни у багатьох людей настають кризові стани. Особливо, це стосується тих, хто через війну втратив своїх близьких чи власне житло або роботу. 48-річна мешканка Дніпровщини намагалась вчинити самогубство. Про це повідомляє директорка Дніпровського областного центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф, Радія Шевченко. 48-річна жінка здійснила спробу самогубства, прийнявши надмірну дозу гіпотензивних засобів. Сусіди встигли викликали швидку.  Прибула бригада медпрацівників і виявила жінку з проявами гіпотензії. Фельдшер терміново надала медичну допомогу. Постраждалу доставили у реанімаційне відділення КП «Покровська ЦРЛ» ПСР.  Зараз, життю пацієнтки нічого не загрожує.  Нагадуємо, що сезонна депресія може бути дійсно небезпечною для життя ваших близькиз - є поради і методи, як допомогти собі та рідним.   

Багато людей борються зі святковою депресією, а для деяких вона досягає піку напередодні Нового року. Ті, у кого вже є депресія, особливо вразливі до проблем психічного здоров’я цієї великої ночі з великими очікуваннями. Особливо це стосується більшої кількості людей в настільки кризові для суспільства часи, коли йде війна.  Початок нового року не обов’язково повинен бути напруженим, сумним чи самотнім. Кілька змін і нових традицій можуть перетворити свято на щось позитивне, та вечір, який може підтримати хороше психічне здоров’я, як радить Bridges to Recovery, попри російську агресію.  Буває важко визнати, що Новий рік — не ваше улюблене свято, як для всіх інших. Для більшості це має бути одна з найкращих вечірок у році, час для роздумів і час, щоб задати тон наступному року. Але це лише невиправдані очікування на один день чи ніч. Відпустіть очікування, насолоджуйтеся цим днем так, як вам хочеться, зосередьтеся на собі, а не на тому, що хочуть від вас інші, і ви зможете пережити це свято, щоб насолодитися чудовим Новим роком. Новорічна депресія — справжній феномен Добре відомий і досліджений факт, що святковий сезон погіршує або викликає симптоми погіршення психічного здоров’я у багатьох людей. Якщо у вас вже є депресія, ця пора року може погіршити її, але навіть люди без діагностованих психічних захворювань ви теж можете бути вразливі. Особливо в умовах війни. Весь сезон, від Святого Миколая до Нового року, викликає стрес, тривогу та депресію з багатьох причин: Стрес є основною складовою святкової нуди. Стрес, пов’язаний з купівлею подарунків, приготуванням великих обідів і відвідуванням вечірок, може стати непереборним. Високі очікування також викликають погані почуття, особливо якщо ви не можете їх задовольнити. Фінанси викликають багато тривоги в цю пору року, особливо в поєднанні з очікуванням покупки подарунків. Деякі люди залишаються ізольованими під час святкувань, що може спровокувати депресію та важке відчуття самотньості й невпевненності. Горе часто посилюється у свята, особливо якщо ви втратили близьку людину. Холодніша погода і короткі дні можуть спровокувати сезонну депресію. Усі ці та інші проблеми також стосуються новорічної депресії, але це явище має щось інше. Головними факторами є самотність т ізоляція. Переддень Нового року – це час, коли очікується, що люди збираються в оточенні друзів, проводять вечірки та цілують когось опівночі. Якщо у вас немає цих речей, це може здатися провалом, який ви будете згадувати весь наступний рік. Ще одна проблема, яка відрізняється від решти святкового сезону, - це зосередженість на роздумах. Багато людей переглядають минулий рік і бачать багато розчарувань та страждань. Це особливо проблема, якщо ви схильні порівнювати власні досягнення з досягненнями інших. Очікування напередодні Нового року величезні, але інша проблема – це очікування нового початку. Багато людей вважають, що це єдине свято має задати тон решті року, що нерозумно. Якщо ніч пройшла погано, це не означає, що наступні 365 днів також будуть розчаровуючими, але це те, що відчуває більшість людей. 1. Зустріньте Новий рік із рішеннями щодо психічного здоров’я Якщо ви боретеся з депресією чи іншими психічними захворюваннями, це чудова можливість поставити цілі щодо покращення психічного здоров’я. Прийняття рішень може дати надію на майбутній рік, але воно також може бути розчаровуючим. Ставте розумні та досяжні цілі. Не налаштовуйте себе на невдачу. Ось кілька гарних прикладів: Оточіть себе людьми, які роблять вас щасливими, і почніть рвати зв’язки з тими, хто цього не робить. Зосередьтеся на тому, що ви можете контролювати у своєму власному житті. Зверніться по допомогу, коли вона вам потрібна. Пройдіть професійне лікування психічного здоров’я. Це рішення, якими ви можете керувати. Коли ви зустрінетеся з ними, це підвищить вашу самооцінку та допоможе вам зрозуміти, наскільки ви контролюєте своє життя. Важливо відчувати контроль над своїм життям, наскільки це можливо.  2. Розмірковуйте про свої досягнення, а не про досягнення інших Вам не вдалося виконати минулорічні рішення? Чи спостерігали ви, як інші люди досягають цілей і роблять великі справи, поки вам було важко? У вас був важкий рік? Роздуми про минулий рік можуть бути позитивним, але водночас важкими. Рефлексія може бути корисною, якщо ви робите це правильно. Складіть список того, чого ви досягли, незалежно від того, наскільки малий він. Наприклад, якщо ви хотіли схуднути на 20 фунтів, але втратили лише 10, сприймайте це як перемогу, а не як поразку. Найголовніше, не порівнюйте себе з іншими. Життя - це не змагання. Це допомагає відпочити від соціальних мереж, одного з найпідступніших інструментів порівняння. Зосередьтеся на собі, ваших досягненнях, сферах, які потребують вдосконалення, і типі людини, якою ви хочете бути, незалежно від інших. 3. Відволікайте увагу Румінація є негативним двоюрідним братом рефлексії. Румінація - це нав'язливий тип мислення. Люди з депресією схильні розмірковувати про негативні думки та події, погіршуючи депресію. У цю пору року роздуми можуть перетворитися на думи, викликаючи більш депресивні симптоми. Відволікання — чудовий інструмент для боротьби з цим негативним мисленням. Коли ви поринете в погані думки, знайдіть заняття, яке зацікавить ваш розум і тіло. Фізичні вправи - один з найкращих способів відволіктися від негативних думок. Коли тіло задіяно, розуму важко одержати верх над вами. Вийдіть на прогулянку, щоб насолодитися свіжим повітрям. Якщо ваші думки не припиняються, послухайте подкаст або аудіокнигу під час прогулянки, вигулу собаки або вилазки з другом. 4. Започаткуйте нову традицію, яка робить вас щасливою людиною Настав час відмовитися від очікувань інших людей. Новорічна ніч не обов’язково повинна бути великою вечіркою з гарною сукнею та великою кількістю друзів. Якщо від цього вам стає гірше, зробіть щось інше. Започаткуйте святкову традицію, яка принесе користь вашому психічному здоров’ю. Якщо це означає залишатися вдома зі своїми домашніми тваринами та дивитися фільми наодинці, зробіть це. Якщо ви не хочете залишатися на самоті, влаштуйте невелику зустріч або ночуйте з кількома близькими друзями. Ви можете бути здивовані, виявивши, що вони також віддадуть перевагу невеликій вечірці, ніж великій події. 5. Звертайтеся до інших за допомогою Соціальна ізоляція тільки погіршує депресію. Потужна мережа підтримки є корисним другом у боротьбі з депресією будь-якої пори року. Якщо Новий рік змушує вас почуватися самотнім, простягніть руку та поговоріть з тим, кому довіряєте. Попросіть друга або члена сім’ї провести з вами тиху новорічну ніч. Ще один важливий зв’язок, який слід налагодити під час важкого періоду депресії, – це зв’язок із фахівцем у сфері психічного здоров’я. Якщо у вас є терапевт, зателефонуйте, щоб призначити додаткові сеанси або почати лікування знову, якщо ви зупинилися. Подумайте про те, щоб звернутися до лікувальних закладів, якщо вам справді важко. Для деяких людей лікування в інтернаті під час канікул – це те, що призначив лікар. Лікувальний центр може дати вам безпечне місце, щоб пережити свята, а ви зробите більше, ніж просто виживете. Вони можуть забезпечити активне та різноманітне лікування, підтримувати спільноту та інструменти, які вам знадобляться, щоб почати наступний рік правильно. Новорічна депресія може бути справжнім явищем, але це не означає, що вона неминуча або що з нею нічого не можна вдіяти. Будьте активними, якщо знаєте, що ця пора року впливає на ваше психічне здоров’я. Спілкуйтеся з друзями та родиною, створюйте нові традиції, міркуйте позитивно та пройдіть лікування, якщо воно вам потрібно. Поради щодо симптомів депресії та як звернутися за допомогою Якщо вам потрібна додаткова допомога в боротьбі з депресією, тривогою чи іншими проблемами психічного здоров’я, зв’яжіться з професіоналами прямо сьогодні, щоб дізнатися про наші розмовні терапії. 376-53-83, 748-07-39 – Дніпровський центр соціально-психологічної допомоги; 767-18-41 - телефон довіри Дніпровського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; 753-42-61 – кризовий центр Дніпровської клінічної психіатричної лікарні; 753-44-96 – реєстраційний номер психіатричної лікарні; (099) 624-05-69, (067) 737-79-11 - номери Євгена Юр'єва (для тих, хто має час і можливість систематично займатися лікуванням); 0800-505-085 – телефон довіри психологічної допомоги Дніпро ОДА (працює з 14:00 до 18:00).

Масові самогубства зазвичай відбуваються у світі, коли їх учасники планують таким чином радикальний протест або привернення уваги суспільства. Які передумови подібних планів у російських школярів? Школярі на росії продовжують шокувати на фоні агресії своєї країни проти України, яка впливає на хитку психіку дітей та підлітків. Поліція на росії ще не встигла вгамувати масові заворушення пов'язані з "ЧВК Редан" (коли російські гопнікі б'ють анімешників), а тепер спливла інформація про масовий суїцид школярів, які таким чином хочуть "вийти зі складу росії". Як повідомляють місцеві Telegram-канали, акцію запланували московські школярі на початок березня. Про заплановане проговорилася 11-річна дівчинка на прийомі у спеціаліста центру психічного здоров'я дітей та підлітків імені Сухарєвої. За її словами, у місцевих школах дівчата і хлопці вже кілька днів обговорюють масове самогубство у розмовах на перервах та листуванні. Вони хочуть вийти на якийсь дах і "покинути росію" назавжди. Зараз із цією інформацією працює їх поліція та слідчі. Близько тижня тому в Москві дві дівчини, взявшись за руки, разом зістрибнули з багатоповерхівки. Одна померла одразу, іншу намагалися реанімувати, але не врятували. Як бачимо, війна та збройна агресія проти України і також путінський режим впливають на стан дітей та підлітків, вражених агресією, безправ'ям, дискримінацією та насиллям, що панує у російському суспільстві. Часто депресія може призвести до суїциду, тому важливо з особливою турботою піклуватись про власний стан здоров'я і особливо про дітей та підлітків, які вкрай чуттєво реагують на всі події навколо. Не соромтесь звернутись до лікаря, якщо ви захворіли на депресію або ви знаєте того, хто знаходиться у зоні ризику.  Лінія запобігання самогубствам, дзвони прямо зараз, якщо тобі погано: 7333 Працює цілодобово 24/7.

21 у місті Вишневе Київської області трапилася трагедія: 29 річна жінка викринула немовля з вікна. Врятувати дитину не вдалося.  Поліцейські відкрили кримінальне провадження. Слідчі припускають, що у жінки була післяпологова депресія. Це стан який включає у себе апатію, погіршення настрою, суїцидальні думки, які поширюються на жінку і на дитину. В Українському суспільсві на масовому рівні досі не розуміють всю серйозність такого психічного розладу як депресія. Більше того у наявність післяпологової депресії більшість не вірять, оскільки материнство сприймається крізь рожеві окуляри. Це «священа корова» і щось таке, що невід’ємно та органічно приписують жінкам на рівні інстинктів.  Саме через міфи про материнський інстинкт жінки не отримують належної допомоги та лікування. Насправді вагітність і пологи – це травматичний процес, після якого потрібна реабілітація. У післяпологовий період жінка найбільш вразлива. Окрім того , що загострюються хронічні хвороби, внаслідок стресу додаються нові. Від постійного дефіциту сну можуть з’являтися невротичні та психіатричні розлади. Один із поширених є «бейбі блюз» - стан післяпологової депресії. Повертаючися до цієї новини, хочу звернути увагу  на реакцію суспільства. У коментарях суцільні заклики вбити жінку та скептицизм до її стану. Тільки меншість засуджує неуважного чоловіка та інших родичів. Суїцидальний стан дуже важко непомітити, а тому це означає одне: з боку родини був повний ігнор і всі обов’язки були на жінці.  В Українському суспільсві жінок агітують народжувати. Лікарі переконують, що вагітність і пологи омолоджують та лікують більшість хвороб. Пролайфери реєструють петиції про заборону абортів. Вже коли жінка народжує, то на неї всім байдуже.  Ця історія приклад того, що народження дитини не лікує хвороби та не рятує від депресії чи почуття нереалізованості. У більшості випадків лише погіршує поагане становище, у якому опиняються жінки. Цей злочин можна було б попередити, якби у суспільстві не транслювали міф про материнський інстинкт та не табуювали психіатричну допомогу. 

20 травня у Кривому Розі, на подвір'ї будинку було виявлено тіло 16-річного хлопця, який вчинив самогубство, шляхом повішання. Передсмертної записки юнак не залишив. Трагічний випадок стався у Ценрально-Міському районі. Тіло 16-річного хлопця направлено на судово-мудичну експертизу для встановлення причин смерті. Правоохоронці з'ясовують всі обставини смерті хлопця. Повідомляє Інформатор Кривий з посиланням на прес-службу КРУП. Якщо ви або ваші близькі потребуєте психологічної допомоги зверніться за цими номерами телефону: 376-53-83, 748-07-39 - Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги, 767-18-41 - телефон довіри при Дніпропетровському міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Нагадуємо, що мешканці Нікополя та району чи не щодня потерпають від рашистських обстрілів: комунальники міста допомагають містянам подолати наслідки руйнувань. 

В місті Дніпро 34-річний чоловік вчинив стрибок з Амурського моста після суперечки з дівчиною. В результаті отриманих ушкоджень чоловік загинув. Інформація надійшла від Інформатор Дніпро. У місті Дніпро сталася трагедія: 34-річний чоловік здійснив стрибок з Амурського моста після конфлікту зі своєю партнеркою. Несприятливі наслідки отриманих травм призвели до його смерті. За іданими Інформатора Дніпро, подію підтверджено пресслужбою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Первісно подія розглядається як самогубство. Не залишайте без уваги симптоми депресії у людей, що вас оточують. Проведіть з ними розмову і пропонуйте професійну підтримку. У разі виникнення потреби, ви можете звернутися за наступними номерами: Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги: 376-53-83, 748-07-39; Телефон довіри при Дніпровському міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: 767-18-41; Кризовий центр Дніпропетровської клінічної психіатричної лікарні: 753-42-61; Реєстратура психіатричної лікарні: 753-44-96; Євген Юр’єв (для тих, хто готовий системно займатися лікуванням): (099) 624-05-69, (067) 737-79-11; Гаряча лінія психологічної допомоги Дніпропетровської ОДА: 0800-505-085 (працює з 14:00 до 18:00).

Цей вид психічних розладів включає елементи проявів, пов'язаних з нав'язливістю і вимушеністю. Нав'язлива складова проявляється через переважання наполегливих і повторюваних ідей, які пацієнт не може придушити самостійно. Один із найбільш характерних проявів таких ідей – це занепокоєння про забруднення, що супроводжується постійним почуттям невпевненості. Вимушена сторона є регулярними стереотипними діями, що виконуються пацієнтом у відповідь на наполегливі думки. Ці дії часто набувають форми ритуалу, спрямованого на позбавлення впливу наполегливих ідей. Серед найпоширеніших дій можна назвати часте миття рук, проведення різноманітних перевірок. Реактивні форми розладу Тривожний розлад, вилікувати який допоможе наша кліника Нью Лайф, може виникнути внаслідок стресових ситуацій, пов'язаних із сімейними взаєминами, суспільною активністю чи професійною сферою. Іншими словами, це зайва, невідповідна чи патологічна реакція на конкретну подію у людському житті. У певних випадках реактивний тривожний розлад може статися через занепокоєння про стан здоров'я або бути пов'язаним із серйозними захворюваннями. Опис реактивного тривожного розладу включає відповідь на гостру стресову ситуацію, таку як посттравматичний стресовий розлад. На сьогоднішній день цей розлад зустрічається досить часто і формується внаслідок виняткових та загрозливих для життя обставин, таких як землетруси, авіакатастрофи, захоплення в заручники або серйозні захворювання. Депресія та тривога Виявлення відмінностей між депресією та тривогою представляє певні труднощі у багатьох випадках, оскільки психічні прояви обох станів багато в чому схожі та переплітаються. Тривала присутність тривожного розладу може сприяти розвитку депресії у пацієнта, що супроводжується характерними симптомами, такими як постійні болючі відчуття, втрата ваги, порушення сну та інше. Це, у свою чергу, може погіршити стан пацієнтів, які страждають на тривожні розлади. Таким чином, виникає взаємодія: тривала тривога може спричинити розвиток депресії, що посилює симптоми тривоги. Загальний прояв тривоги та депресії виявляється у 70% пацієнтів. ОКР лікування можна пройти у нашій клініці, у нас працюю лікарі з великим досвідом. Статтю російською можна прочитати за цим посиланням.

Війна, інформаційний шум, глобальні катаклізми... цілком нормально в таких умовах відчувати тривогу та занепокоєння. Психіка часто не витримує навантажень і тоді нас накриває паніка, лють чи неконтрольований плач. Поки причини додаткових стресів українців множить на нуль ЗСУ, пропонуємо вам ознайомитися з 5 простими техніками «заземлення». Вони допоможуть вам впоратися з емоціями й повернутися до тями. 1.    Дихайте квадратом Знайдіть поглядом квадратний або прямокутний предмет. Підійде що завгодно: вікно, картина на стіні. Та хоч би й монітор. Повільно ведіть поглядом вздовж однієї сторони, вдихаючи. Затримайте віддих, коли ваш погляд зупиниться на кутку. Видихайте, ведучи поглядом по наступній стороні. Повторюйте, поки не повернетеся в реальність. 2. 5-4-3-2-1 Назвіть 5 предметів біля себе. Торкніться 4 найближчих поверхонь. Відчуйте їхню текстуру. Опишіть подумки, які вони: м’які чи цупкі, холодні чи теплі. Що детальніше ви їх опишите, то краще. Вслухайтеся й знайдіть 3 звуки з тих, що вас оточують. Які вони? Принюхайтеся. Чим пахне? Назвіть 2 запахи. Спробуйте щось одне на смак. Ми не сумніваємося у вас, та про всяк випадок попереджаємо: це «щось» має бути їстівним. 3. Фокус Виберіть предмет і детально опишіть його. Якого він кольору? Яка в нього форма? Текстура? Як на ньому лежать тіні? Його можна рухати чи ні? Можете навіть смак собі уявити. Що детальніше ви його опишите, то краще. 4. М'язова релаксація Напружте м'язи рук, ніг та живота на 5 секунд. Розслабте їх на 10 секунд. Повторіть кілька разів. 5. Візуалізація Уявіть спокійне місце, де вам комфортно, не важливо, реальне воно чи вигадане. Зосередьтеся на відчуттях. Що ви бачите в цьому місці? Що чуєте? Опишіть усе до дрібничок. Сподіваємося, ці техніки стануть вам у пригоді. Однак пам’ятайте: вони не замінять повноцінну психологічну допомогу. Якщо ви постійно відчуваєте тривогу чи лють, якщо ви постійно засмучені чи маєте панічні атаки, зверніться до фахівця. Це не соромно.