Історія
Історія Нестора Махно та його держави анархістів
Корреспондент: Вільна енергія. Як Нестор Махно створив єдину в історії країни анархічну республіку - історичний архів.100 років тому на півдні України Нестор Махно створив першу і єдину в історії країни анархічну республіку. Цей рай безвладдя і вседозволеності проіснував лише кілька місяців, - пише Оксана Мамченкова в рубриці Архів № 41 журналу Корреспондент від 21 жовтня 2011 року.У перші роки Громадянської війни південь України був не тільки полем бойових дій, але і цілим калейдоскопом режимів і влади: німці, націоналісти, білі, червоні - за короткий час всі вони встигли побувати в ролі керівників цього краю, надовго в посадах не затримуючись.При будь-якій владі головними господарями цих земель були місцеві селяни. Саме на них зробив ставку знаменитий анархіст Нестор Махно, коли вирішив у тутешніх, рідних для нього степах організувати найвільнішу в світі республіку. Це йому на короткий час вдалося.Махно почав встановлювати новий порядок, який точніше було б називати безладом, ще в 1917-му, почавши зі свого рідного села ГуляйполеМахно почав встановлювати новий порядок, який точніше було б називати безладом, ще в 1917-му, почавши зі свого рідного села Гуляйполе. Через два роки затія охопила майже всю сільську місцевість півдня Лівобережної Україні від Дніпра до Дону. А 20 жовтня 1919 року анархічна республіка отримала свою конституцію.У цей день близько 300 осіб, переважно селяни, зібралися під головуванням Махна і його Військово-революційної ради на з'їзд в місті Олександрівську, нині Запоріжжя. Учасники з'їзду проголосили неминучість третьої революції і сформулювали основи нового соціального устрою, відповідно до якого не повинно було бути держвлади, зате тріумфували б добровільна самоорганізація і вільний товарообіг.Українські анархісти вірили, що при цьому вони йдуть в ногу із суспільним прогресом. Адже, за їх переконанням, слідом за лютневим переворотом 1917 року, який поклав кінець царизму, і жовтневою революцією, що ліквідувала владу капіталу, неминуче настане третя революція - вона покладе кінець держвладі. Крім того, вони вірили в історичну роль селянства, його право на землю і відчували гостру неприязнь до інтелігенції.Вони вірили в історичну роль селянства, його право на землю і відчували гостру неприязнь до інтелігенції.Ці ідеї впали на благодатний ґрунт. Протестуючи проти нав'язаних зверху форм господарювання, селяни Катеринославської, Таврійської і Херсонської губерній шукали власний шлях. Вони боролися на два фронти - проти великих землевласників з одного боку і більшовицького експерименту із запровадження політики воєнного комунізму з іншого.За час свого існування Махновщина - а республіка протрималася до середини 1920 року - не набула чітких меж і ні на хвилину не виходила із стану війни. Однак викорчовувати з місцевих селян відчуття свободи, виплекане в них махновцями, радянській владі довелося довгі роки."Село вийшло зі своїх мазанок, з-під солом'яних дахів, наклало руку на той незрозумілий механізм, звідки йшли всі накази, куди відвозили податки, де жили поміщики, звучала чужа мова і де зникав викоханий у степах хліб", - так образно і точно описав суть повстанського руху український письменник Валер'ян Підмогильний в оповіданні Третя революція.Мати порядкуПідйом селянського руху на півдні України розпочався чи не відразу після повалення російського імператора Миколи II. У рідному для Махна Гуляйполі, куди він повернувся після лютневої революції, відсидівши за анархістську і екстремістську діяльність шість років в московській Бутирці, вже до літа 1917-го бідняки і середняки відмовлялися платити поміщикам завищену орендну плату і об'єднувалися в невеликі загони. Незабаром за їх прикладом пішли жителі сусідніх сіл.Кількість повстанців стрімко зростала, а авторитет Махна допомагав консолідувати їх сили в один потужний рух, який став прообразом анархістської держави.Бойовий шлях махновців став рядом боїв чи не з усіма органами влади, які були представлені в ті роки в Україні, - починаючи від німців і прихильників Директорії і закінчуючи білими.Їхня ідеологія була досить оригінальною. Махно і його соратники вважали, що головний суспільний клас - це селяни. При цьому українські анархісти заперечували державну владу в будь-яких проявах. Тому не дивно, що бойовий шля
