Баріатрична операція - як повернути собі контроль над вагою?

Іноді ніяк не виходить схуднути: не допомагають ні обмеження в їжі, ні фізична активність, ні поради нутриціолога, ні сеанси у психолога. Коли все життя підпорядковується спробам знизити вагу, а через ожиріння вже «посипалося» здоров'я, опускаються руки. Однак є радикальний спосіб розв'язання проблеми - операція. Зважитися на хірургічне лікування ожиріння не так просто: у будь-якої операції є ризики, дуже страшно лягти на стіл до хірурга, навіть якщо це допоможе вам змінити своє життя. Про те, чим баріатрична хірургія відрізняється від інших видів хірургії, і чому так важливо з розумом обирати клініку і лікаря для операції зі зменшення шлунку розповідає лікар-хірург, кандидат медичних наук Ігор Ігорович.

- Баріатрична хірургія - що це?

- Баріатрична хірургія - це хірургія ожиріння. Найчастіше до мене звертаються пацієнти з надлишковою масою тіла, з ожирінням, які багато разів намагалися схуднути самостійно, але в них це не виходить, і вони наважуються на хірургічне втручання.

- У чому особливість баріатричної хірургії?

- Баріатрична хірургія не просто так винесена в окрему спеціальність. Пацієнти баріатричного хірурга - специфічні: ними потрібно займатися від моменту звернення і протягом 2-3 років після операції - не можна прооперувати людину, виписати і забути про неї. Потрібно враховувати, що це коморбідні пацієнти, тобто пацієнти з кількома супутніми патологіями.

Не потрібно плутати операцію на шлунку з пластичними операціями. Дуже часто мені ставлять запитання: «Баріатрична операція - це означає відрізати «фартух», відрізати жир?». Ні. Баріатрична операція - це складне оперативне втручання в шлунково-кишковому тракті, де ми або повністю перебудовуємо шлунково-кишковий тракт, виключаючи з травлення частину кишки та зменшуючи шлунок, або - просто зменшимо шлунок.

З огляду на те, що пацієнт - особливий, з масою супутніх патологій, така операція має відбуватися швидко, має бути виконана професійно. Баріатричні хірурги проходять серйозне навчання. Не кожен може зробити таку операцію, тому що збільшення часу втручання (більш ніж 2-2,5 години) підвищує ризики інтраопераційних ускладнень (ускладнень під час операції) та ускладнень у післяопераційному періоді. Не потрібно забувати, що пацієнти з ожирінням більш схильні до тромбоемболій легеневих артерій, дихальної недостатності, проблем із серцево-судинною системою. Якщо операція затягується, оскільки виконується непрофесіоналом, то всі ці ризики підвищуються.

- Які проблеми зі здоров'ям можна вирішити за допомогою хірургії ожиріння?

- Як правило, до мене приходять пацієнти, які вже неодноразово намагалися схуднути самостійно: сиділи на дієтах, займалися з нутриціологами, займалися фізичним навантаженням. Деякі з них навіть худнули на 30 кілограмів, але потім вага поверталася. Це пацієнти, життя яких перетворюється на боротьбу зі своєю надмірною вагою.

Друга група пацієнтів, які до мене приходять, - це коморбідні пацієнти, у яких є супутні ожирінню захворювання:

• проблеми із серцем;
• апное сну;
• болі в суглобах;
• дистрофічні зміни хребта;
• цукровий діабет;
• гіпертонічна хвороба;
• еректильна дисфункція у чоловіків;
• безпліддя у жінок.

Після операції, як правило, відбувається значне поліпшення. У пацієнтів йде в ремісію гіпертонічна хвороба, вони знижують дозу гіпотензивної терапії (препаратів для зниження артеріального тиску). Іде в ремісію цукровий діабет: люди, які були на інсуліні, переходять на таблетовані форми, надалі можуть відмовитися і від них. Люди перестають страждати від болю в хребті, стають активнішими, починають займатися спортом, у них зникає біль у суглобах, задишка. У них зникає апное сну - це дуже небезпечний стан, коли в людини під час сну зупиняється дихання, і вона може померти.

Потрібно не забувати, що пацієнти з ожирінням живуть на 10-14 років менше, ніж люди без ожиріння, цей факт уже доведено статистично. У пацієнтів з ожирінням у чотири рази збільшується ризик виникнення онкологічних захворювань, захворювань гормональної сфери. У жінок страждають яєчники, молочна залоза, матка, у чоловіків - передміхурова залоза. Тому після того, як пацієнти скидають вагу, всі ці захворювання йдуть у ремісію, пацієнти почуваються краще.

У мене є кілька яскравих випадків прикладів пацієнтів. До мене звернувся пацієнт із вагою 160 кг. Для нього це була операція відчаю. У нього був цукровий діабет другого типу, він був змушений приймати великі дози інсуліну, у нього були діабетична стопа, виразки на гомілці, що не гоїлися, задишка. Він практично не міг ходити, піднімався на один поверх і був змушений робити зупинку. Через 4 місяці після операції вже був яскравий результат, коли цей пацієнт скинув понад 40 кг, і в нього загоїлися виразки, він відмовився від інсуліну. Він писав, що ходить по гриби, коле дрова, веде соціальне життя.

Інший випадок був, коли до мене звернулася молода дівчина 25 років із вагою 180 кг. Усе її життя проходило у квартирі. Вона не могла підібрати собі одяг, не виходила з дому. Але в неї не було супутніх захворювань, були соціальні проблеми. Через рік після операції вона схудла на 90 кг. У неї нормалізувалося особисте життя, вона ходить у спортзал, вона купила мотоцикл, з'явилося нове хобі, тобто життя після операції змінюється кардинально. І це варте того, щоб робити ці операції.

- Коли показана операція зі зменшення об'єму шлунку?

- До баріатричної операції існують жорсткі показання. Загальні показання - це індекс маси тіла понад 35 і наявність супутніх захворювань. Індекс маси тіла понад 40 без урахування супутніх захворювань - це вже абсолютне показання до баріатричної операції.

Коли індекс маси тіла становить від 30 до 35 - при ожирінні першого ступеня - потрібно дивитися і вирішувати з кожним пацієнтом індивідуально. Я вважаю, що якщо життя - боротьба, і якщо всі зусилля йдуть на постійний підрахунок калорій, заняття спортом, якщо пацієнт зривається в депресію, то худне, то повнішає, то в цій ситуації людина вже може прийти на консультацію до баріатричного хірурга і обговорити варіанти. Це вже може бути показанням до баріатричної операції.

Коли до мене приходять пацієнти і кажуть: «Я просто хочу схуднути, тому що не подобаюся собі в дзеркалі», я завжди запитую, що вони вже для цього зробили. І якщо вони відповідають, що нічого не робили, а одразу прийшли на баріатричну операцію, таких пацієнтів я, найімовірніше, не візьму. Я відправлю їх до дієтолога, у спортзал. І якщо такий пацієнт повернеться до мене через рік і скаже, що схуднути не може, тоді ми будемо розмовляти з ним про операцію.

- Які баріатричні операції існують?

- Сьогодні існує два основних типи операції:

• рестриктивна поздовжня резекція шлунку;
• різні види шунтувальних операцій, де ми зменшуємо шлунок і виключаємо з травлення частину тонкої кишки.

Що стосується бандажування, сьогодні ця операція відходить в історію, тому що має дуже багато ускладнень, таких як зісковзування бандажа, формування грижі стравохідного отвору діафрагми. Бандаж - це чужорідне тіло, тому він може спровокувати спайковий процес. Бандаж може мігрувати в просвіт шлунку. Саме тому більшість баріатричних хірургів відмовляються від бандажування, зокрема і я. Тип операції потрібно обговорювати з кожним пацієнтом індивідуально.

- Що собою являє рестриктивна операція?

- Наприклад, це поздовжня резекція шлунку. Якщо зазвичай пацієнт за обідом може з'їсти до 4 літрів їжі, тобто розтягнути шлунок до 4 літрів, під час рестриктивної операції ми формуємо шлунок 100-150 мл максимум, і він не розтягується. У результаті пацієнт не може з'їсти більше цього об'єму.

Крім того, видаляється грелінпродукувальна зона. Грелін - це гормон голоду. І коли ми видаляємо цю зону, людина перестає хотіти їсти, у неї немає апетиту. За рахунок цього значно знижується калораж (кількість калорій) її їжі, і вона худне. При цьому анатомія шлунково-кишкового тракту повністю зберігається, пацієнту не потрібно додатково приймати вітаміни, мікроелементи.

- Які можуть бути ускладнення після баріатричної операції?

- Ускладнення можна розділити на два типи - ранні та пізні. До ранніх ускладнень належать кровотеча, неспроможність швів. За світовою статистикою це приблизно 1-2% від усіх ускладнень. У моїй практиці були такі ускладнення. У мене була одна кровотеча в ранньому післяопераційному періоді, довелося зробити повторну лапароскопічну операцію, і все закінчилося добре, пацієнт був виписаний у строк.

Пізні ускладнення - це демпінг-синдром, виразка анастомозу, вітамінна недостатність, білкова недостатність. Вони можуть виникнути після шунтувальних операцій. Більшість із цих ускладнень лікуються консервативно, дуже рідко доводиться робити операцію - менше ніж в 1% випадків. Після шунтувальної операції в 0,01% буває таке ускладнення, як жовчний рефлюкс, коли відбувається закидання жовчі в шлунок і стравохід, що викликає в людини дуже неприємні відчуття. Тут потрібна повторна операція.

Демпінг-синдром виникає, коли після шунтування пацієнт не дотримується дієти і вживає дуже висококалорійну їжу з великим вмістом цукру, що різко підвищує рівень цукру в крові. Через те, що їжа потрапляє відразу в дистальні відділи тонкої кишки, швидко викидається інсулін, і відбувається різке зниження цукру. Людину пробиває холодний піт, вона відчуває різку слабкість, може з'являтися нудота, блювота, діарея, болі в животі. Якщо пацієнт один раз це відчує, він зрозуміє, що більше не потрібно їсти велику кількість цукру.

Недостатність вітамінів і білка - це керована мальабсорбція (порушення всмоктування харчових речовин), тому ми прописуємо підвищені дози вітамінів.

Після поздовжньої резекції шлунка найстрашніше віддалене ускладнення - це розвиток рефлюксної хвороби. Під час формування рукава ми частково руйнуємо антирефлюксні механізми, і в людини може формуватися закид шлункового вмісту в стравохід. У деяких випадках цей стан можна купірувати консервативно, іноді потрібна повторна операція.

- Чи можна знову набрати вагу після операції зі зменшення шлунку?

- Так, рецидив ваги можливий. Взагалі після поздовжньої резекції шлунку людина може скинути до 60 кілограмів своєї надлишкової маси тіла. Після шунтувальних операцій, залежно від типу операції, людина може скинути до 80-90% надлишкової маси тіла.

Після шунтувальних операцій відсоток повернення ваги набагато нижчий, ніж після рестриктивних операцій. Це логічно, тому що тут працюють два механізми: рестрикція (обмеження) + керована мальабсорбція. Після шунтувальної операції втрачена вага може повертатися у 15-20% людей, яким було виконано цю операцію.

Повернення ваги після рестриктивних операцій вище, ніж після шунтувальних операцій. Найчастіше вага повертається через 3-5 років, якщо пацієнт не дотримується дієти, їсть висококалорійну їжу. Однак навіть у цьому випадку вага не повернеться повністю. Максимум - це 20% від втраченої маси тіла. Після поздовжньої резекції таке відбувається у 40% пацієнтів.