Вулкан, який зупинив Європу. Навряд чи хтось може вимовити його ім’я

Eyjafjallajökull - ісландський вулкан, вивержений чотири рази. Звичайно, найбільш пам’ятним сьогодні є той, який 10 років тому призвів до майже повного паралічу в Європі.

Всупереч виду, хмари пилу, що звисають над нашим континентом протягом декількох днів, вплинули на багато подій, а Eyjafjallajökull - став не лише ланкою телеведучих, але й одним із найпопулярніших місць Ісландії.

Ейяфьятлайокудль. Шостий за величиною льодовик в Ісландії та діючий вулкан під ним з такою ж назвою, про який 10 років тому навряд чи хтось чув, а журналісти BBC не змогли вимовити його правильно, просто каже ісландський вулкан.

В даний час Eyjafjallajökull - це місце, яке відвідують багато поїздок, а назва, що розбиває мову, прикрашає багато ісландських сувенірів. Більше того, колись кілька днів повітряний параліч здавався немислимим, а сьогодні в епоху пандемії коронавірусу ми стикаємося з ще більшою - і у всьому світі - зупинкою повітряного руху.

Сейсмічна активність не є незвичайною для Ісландії, і саме вона - а точніше тисячі дрібних землетрусів - призвела до вибуху Ейяф'яллайокулл. Варто також підкреслити, що виверження, що призвело до зупинки повітряного руху над Європою, було вже другим у 2010 році - перший розпочався 20 березня, але був майже в двадцять разів слабшим.

Менш ніж через місяць, 14 квітня, через раптовий набряк річок навколо Eyjafjallajökull, влада наказала евакуацію сусідніх сіл та ферм. Рівень води та температура зросли через чергове виверження вулкана під льодовиком. Лава, що має більше тисячі градусів за Цельсієм після контакту з дном льодовика, призвела до негайного випаровування крижаного покриву та утворення хмари водяної пари та мікроскопічного розміру частинок скла, які були основною причиною всієї суєти.

Активність вулкана поступово зменшувалася, і з 21 травня Ейяф'яллайокулл викидав лише водяну пару і гази, тому ще через 10 днів вулкан вважався дрімотним. Про офіційне закінчення 

Виверження Ейяф'яллайокулла у 2010 році не призвело до смерті когось, але варто зазначити, що люди, які живуть біля вулкана, скаржилися на роздратування верхніх дихальних шляхів. Більше того, через півроку після вибуху було обстежено дві групи (з південної та північної частини острова), і виявилося, що у людей, які раніше не контактували з вулканічним попелом, було менше респіраторних симптомів.

Чому літаки не літають, коли вибухають вулкани?

Щоб зрозуміти, чому вибух Eyjafjallajökull був настільки проблематичним для авіації, потрібно почати з відповіді на питання: Чому літаки не літають, коли вулкани вибухають?

Кожне виверження вулкана призводить, серед іншого, до вулканічного попелу, який може піднятися на висоту в кілька десятків кілометрів. Пил, що утворюється тоді, може, у свою чергу, загрожувати не лише місцям біля вулкана, але й тим, хто знаходиться за сотнями, а то й тисячами кілометрів від вогнища вибуху. І саме пил паралізує повітряний рух.

Якщо літак вилетів у хмару пилу, то частинки могли б не лише значно зменшити видимість пілота, а й завдати механічні пошкодження машини. Однак найнебезпечнішим є ризик потрапляння вулканічного попелу з двигуном машини. Тоді лопаті турбіни можуть бути пошкоджені, що в свою чергу призводить до блокування двигунів машини.

У пік виверження Ейяф'яллайокулл виводив до 400 тонн пилу та 300 кубічних метрів магми в секунду. Загалом з вулкана витекло 80 мільйонів кубічних метрів магми, і майже 100 мільйонів кубічних метрів пилу витекло в атмосферу.

Міжнародна асоціація повітряного транспорту підрахувала, що через виверження та скасування рейсів глобальні авіакомпанії зазнали збитків на 200 мільйонів доларів на день. 11,659 тис. Відбулося в європейському повітряному просторі 16 квітня. рейсів із запланованих 28 597 тис., на 17 квітня було 4,886 тис від 22653 тис а 18 квітня 4000 р від 24,965 тис.

Хмара вулканічного попелу спричинила зрив польотів майже по всій Європі. 15 квітня зв’язки з найбільшими аеропортами Бельгії, Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Ісландії, Іспанії, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Ірландії, Росії, Швеції, Великобританії та Литви та Латвії були припинені. 16 квітня частину або весь повітряний простір було закрито в Австрії, Молдові, Словаччині, Швейцарії, Угорщині та Італії, а 17 квітня повітряний простір було закрито над Боснією та Герцеговиною, Хорватією, Чорногорією, Румунією та Сербією.