Новини Нікополя - nikopoltoday.com

Прибутки чи безпека ЛГБТІК: що обирають техногіганти?

Kateryna Verner - nikopoltoday.com
, 2024-05-29 07:50:02

На читання тексту піде: 5 хвилин, 4370

Попри політику протидії дискримінації, соціальні медіа навмисно розпалюють ворожнечу, оскільки це підіймає охоплення, і, як наслідок - прибутки.

Прибутки чи безпека ЛГБТІК: що обирають техногіганти?

Гіганти соціальних медіа, прибутки яких сягають сотень мільярдів, знову ставлять свої інтереси вище добробуту та безпеки ЛГБТІК-користувачів. Як повідомляє ЛГБТІ КоСорціум, вони не зважають ані на цькування, ані на мову ворожнечі, ані на дезинформацію, що травмують та маргіналізують ЛГБТІК-людей.

Звіт GLAAD, що в ньому йдеться про безпеку ЛГБТІК-людей у Соцмережах 2024 доводить це наочно. Жодна провідна платформа, за винятком TikTok, не отримала бал вищий за «F» за зусилля із захисту ЛГБТІК. 

Водночас минулоріч компанії отримали колосальні прибутки. Meta (Facebook, Instagram, Threads) – $134 млрд, Google (YouTube) – $31.5 млрд, Twitter – $2.5 млрд. Проте інвестувати у безпеку вразливих груп гіганти не квапляться.

Ба більше: техногіганти активно підживлюють ненависть та конфлікти. Причина проста: це збільшує залученість користувачів, а разом з нею ростуть і прибутки. Компанії наживаються на ненависті, зокрема на ненависті до ЛГБТІК. 

Боротьба з дискримінацією обертається гайпом. Водночас медіамагнати обмежують самих ЛГБТІК-активістів та творців контенту, прикриваючись порушенням правил спільноти.

Деякі дані зі звіту

  • У рейтингу безпеки ЛГБТІК всі популярні платформи, за винятком TikTok (67%, D+), отримали оцінку F: Facebook – 58%, Instagram – 58%, YouTube – 58%, Threads – 51%, Twitter – 41%.
  • Річний рекламний дохід платформ у 2023: Meta (Facebook/Instagram/Threads) – $134 млрд, TikTok – $120 млрд, YouTube – $31.5 млрд, Twitter – $2.5 млрд.
  • Дослідження виявило понад 700 нападів наЛГБТІК-людей у США за рік після нападу на клуб Q у Колорадо.
  • 40% цих інцидентів було спрямовано проти дрег-виступів та дрег-артистів. При цьому часто використовували хибні звинувачення у «розбещенні неповнолітніх».
  • 10% всіх антиЛГБТІК інцидентів спрямували проти шкіл і університетів. Часто звучали тези про «пропаганду трансгендерності».
  • 6% антиЛГБТІК інцидентів були спрямовані на медзаклади, що надають гендерно-афірмативну допомогу. Там звучали тези про «каліцтво дітей».
  • 94% респондентів найбільшого австралійського дослідження минулоріч стикалися з трансфобією у мережі. Майже 50% трансгендерів потерпали від трансфобії у мережі.

Які висновки?

Якщо коротко, висновки невтішні. Алгоритми та рекомендації платформ часто підсилюють антиЛГБТІК-наративи. Водночас не заборонений правилами соцмереж ЛГБТІК-контент піддають надмірній модерації.

Прозорість процесу модерації залишається сумнівною. Невідомо, яким чином алгоритми модерують контент і чи достатньо захищені дані ЛГБТІК-користувачів (і користувачів загалом).

Платформи мають інвестувати більше у модерацію різними мовами, навчання модераторів щодо потреб ЛГБТІК. Модерація має враховувати права та потреби ЛГБТІК-людей. Надзвичайно важливо протидіяти антиЛГБТІК наративам, а саме звинуваченням ЛГБТІК у педофілії, тезам про «ідеологію гендеру», дезінформація про гендерно-афірмативну допомогу.

Ці дані та висновки свідчать: необхідно системно підійти до змін роботи соцмереж. Це потрібно для забезпечення безпеки ЛГБТІК-користувачів. 

Звіт GLAAD містить й інші важливі дані

  • Згідно з опитуванням HRC, 96% ЛГБТІК-молоді бачили в соцмережах образливий чи шкідливий для ЛГБТІК контент. Минулоріч половина ЛГБТІК-молоді потерпали від цькування в мережі через ідентичність.
  • 5% ЛГБТІК-молоді (67.3% трансгендерної молоді) не мали певності, що платформи вживуть заходів, якщо вони поскаржаться на мову ворожнечі чи кібербуллінг.
  • 2% ЛГБТІК-молоді (16.7% трансгендерної молоді) не почуваються безпечно, беручи участь в онлайн-активностях.
  • Новий допис організації Men Having Babies в Instagram зі світлиною двох татусів з новонародженою дитиною помилково позначили як «чутливий контент». Це – частина надмірної цензури ЛГБТІК-контенту.
  • Норвезьке дослідження показало: кількість твітів про трансгендерів зросла з 1485 до 23465 (майже в 16 разів) за 2018-2022 роки. 47% контенту про трансгендерів містили мову ворожнечі.
  • За даними GLAAD, все більше платформ додають правила яке забороняє місґендерінгу/деднеймінгу та рекламу конверсійної терапії. Цього домоглися завдяки адвокації правозахисників.
  • У Гані проєкт виявив, що до ропалювання антиЛГБТІК настроїв у соцмережах причетні іноземці, зокрема – Євангелісти із США. Це стало однією з причин нелюдського законопроєкту проти ЛГБТІК.

Які висновки?

Звіт GLAAD про Безпеку ЛГБТІК-людей у Соцмережах 2024 висвітлює глобальний масштаб проблеми онлайн-ненависті та дезінформації проти ЛГБТІК на провідних онлайн-платформах. Всупереч політиці протидії дискримінації, мережі часто погано модерують шкідливий контенту та непропорційно обмежують ЛГБТІК-користувачів. Дані про зв’язок онлайн-ненависті з реальним насильством, особливий ризик для ЛГБТІК-молоді та недовіра до платформ щодо захисту від цькування у мережі лякають та непокоять.

Що по Україні?

Висновки актуальні і для України. Попри те, що в останні роки у суспільстві намітився прогрес, ЛГБТІК-люди і досі стикаються з дискримінацією, упередженнями та небезпекою. 

Онлайн-простір відіграє величезну роль у житті ЛГБТІК-людей. Він дає змогу спілкуватися та самовиражатися. Водночас соціальні мережі стали майданчиком для мови ворожнечі, дезінформації та підбурювання до реального насильства на ґрунті ненависті.

В Україні вже створені законодавчі норми, які мають захищати ЛГБТІК від дискримінації та мови ворожнечі в медіа та онлайн-просторі. Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» забороняє поведінку, яка принижує людську гідність або створює ворожу, образливу атмосферу щодо певних груп, у тому числі за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності. Ця норма стосується не тільки окремих мовців, але й органів влади та місцевого самоврядування.

Окрім того, нещодавно ухвалений Закон України «Про медіа» прямо забороняє поширювати в медіа та на відеоплатформах висловлювання, що підбурюють до дискримінації чи утисків за ознаками статі, сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності. За порушення норми медіарегулятор може застосувати передбачені законом санкції.

Однак, як казав перший президент України, маємо те що маємо: у Льові побили митців, на Подолі у Києві нетверезий гомофоб чіплявся до квіра та погрожував побити, а у передмісті Києва взагалі скоїли жорстокий напад на гомосексуальну пару. Чи було б менше нападів, якби закони виконувалися? Судити не можемо, але припускаємо, що так.

Новини Нікополя

Пишемо про все важливе
Кожен день щось нове. Будьте в центрі подій

Telegram - Новини Нікополя
ПІДТРИМАЙ NIKOPOLTODAY