Битва за Нікополь - факти історії, які варто знати

Історія міста Нікополь в роки Другої світової війни: битва за Нікопольський плацдарм - передає NikopolToday про головне від "Прихист". Хто визволив Нікополь від фашистів?

8 лютого місто відзначало День звільнення Нікополя від фашистських військ. Ми публікуємо заключну публікацію про Нікополь часів Другої світової війни.

Попередні матеріли по темі окупації Нікополя можна прочитати за посиланнями: 1-а частина, 2-га частина, 3-тя частина.

Нікопольський плацдарм

У листопаді 1943 року було створено плацдарм проти сил 3-го і 4-го Українських фронтів. На противагу радянським військам діяла так звана «Армія месників». Саме так охрестив 6-ю польову армію міністр пропаганди Геббельс, оскільки частково вона була набрана з родичів солдатів і офіцерів, які загинули в битві під Сталінградом.

Щоб підвищити моральний дух захисників Нікопольського плацдарму Адольф Гітлер встановив подвійний оклад і обіцяв відзначилися солдатам відпустки в рідну Німеччину.

Що шукав Гітлер у Нікополі?

Нікопольський плацдарм був укріплений німцями з усіх боків, всі населені пункти перетворені в міцні вузли оборони.

У кілька рядів стояли дротяні загородження, підступи до яких перетинали мінні поля. Таке зміцнення цих районів було пов'язано з наявністю тут марганцевих руд.

Німеччина не мала власних запасів марганцевої руди, яка була вкрай необхідна для її військової промисловості. На одній з нарад в штабі групи армій «Південь», ще в березні 1943 року, Гітлер підкреслював: «...що стосується нікопольського марганцю, то його значення взагалі не можна оцінити. Втрата Нікополя (на південний захід від Запоріжжя), означала б кінець війни...». Тому німецькі війська до останнього намагалися утримати бойові позиції в цьому районі.

Крім цих причин іноді називають ще й містичні варіанти про те, що Гітлер хотів знайти в Україні якісь древні артефакти і «місце сили» (які дали б йому можливість заволодіти світом). Чи знайшли німці то, що шукали на Нікопольщині, достеменно ніхто поки сказати не може.

Факт: В Нікополі також був Голокост євреїв і не тільки під час окупації. Читайте в матеріалі.

Але відомо, що великий інтерес для них представляла, зокрема, Кам'яна могила поблизу Мелітополя з її малюнками та написами ХІІ-ІІІ тис. до н. е., а також скіфські кургани, яких на землях Нікопольщини було безліч.

Неодноразово робилися спроби пробити оборону ворога, проте кожного разу вони закінчувалися невдачами. У боях за Нікополь загинуло багато солдатів як з радянської, так і німецької сторін.

У мемуарах німецьких військових, виданих в післявоєнні роки, описуються страшні бої на Нікопольському плацдармі. Зокрема, вони писали, що в армію в тих краях забирали навіть підлітків з 14 років, і всі вони загинули.

А коли радянське командування віддавало наказ наступати, танки їхали прямо по пораненим і вбитим. Стояв такий тріск ламаємо кісток, що від цього страшного звуку деякі німецькі солдати зійшли з розуму.

Також відомі випадки, що у ворожих кулеметників починалися психічні розлади через величезне число вбитих ними радянських солдатів. Таким кривавим шляхом комуністи отримали "перемогу" - ціною, яку ми відчуваємо і до сьогодні.

Нікопольско-криворізька операція

Нікопольско-криворізька операція почалася 30 січня 1944 року. 2 лютого воїни 57 Стрілецькій дивізії визволили село Лошкарівка, а через два дні підійшли до села Шолохове. Прорив німецьких військ в цьому районі був вирішальним. До 5 лютого війська 3 Українського фронту (УФ) оволоділи великим залізничним вузлом Апостолове та залізничною станцією Марганець.

7 лютого 1944 року почалася атаку на Нікополь. Близько 23:00 почався важкий бій за залізничну станцію. 8 лютого 1944 року близько 2:30 вийшли на південну околицю міста.

Відступаючі фашисти намагалися стримувати просування радянських військ, але вже безуспішно.

Отже, в ніч з 7 на 8 лютого 1944 місто було звільнене від ворога. У бою за Нікополь загинуло 568 військовослужбовців. Всього бої на Нікопольському плацдармі в 1943-1944 рр. забрали життя 60 тисяч радянських воїнів, з них 30 тисяч - без вісті зниклі.

Нікопольско-Криворізька операція, яка тривала до 29 лютого, закінчилася повним звільненням Нікопольського-Криворізького і марганцево-залізорудного району. В ході цієї операції Нікополь був звільнений 8 лютого, Нікопольський район - 11 лютий 1944. На честь перемоги Москва салютувала 12 артилерійськими залпами з 124 гармат. У наказі Верховного Головнокомандувача Й. Сталіна 16-ти військовим частинам і з'єднанням, які особливо відзначилися при визволенні Нікополя, були присвоєні почесні найменування «Нікопольських» і «Нижньодніпровських», 14 - були нагороджені бойовими орденами. 18 радянських воїнів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

З розгромом 6 німецької армії (12 дивізій якої зазнали значних втрат) і ліквідацією важливого плацдарму на лівому березі Дніпра, було зірвано план гітлерівського командування на організацію прориву до своєї кримської угрупованню. 4 УФ отримав можливість, не побоюючись удару супротивника з тилу, продовжувати підготовку Кримської наступальної операції.

Також були створені вигідні умови для наступальних операцій радянських військ по звільненню Правобережної України. Війська противника втратили під містом тисячі солдатів і офіцерів убитими й пораненими, багато військової техніки та майна.

Але не менше були втрати і радянських військ. Наприклад, тільки в Кам'янці-Дніпровській (лівобережжя Дніпра), в братській могилі поховали до 10-ти тисяч загиблих солдатів і офіцерів 3 гвардійської армії Д. Д. Лелюшенко. Після таких кровопролитних боїв вона була розформована.

Визволитель Нікополя Романов В. Н.

У повоєнні роки нікопольці в пам'ять про загиблих воїнів-визволителів побудували в місті меморіальний комплекс «Вічна слава» і встановили пам'ятні знаки. В останні роки ведеться велика пошукова робота на електронних сайтах «Меморіал» і «Пам'ять», в Подільському архіві, зокрема науковим відділом Нікопольського краєзнавчого музею та групою «Пошук» Нікопольського заводу феросплавів. З'являються нові і нові імена героїв, які віддали своє життя за звільнення нікопольської землі в лютому 1944-го, і пам'ять про них, безумовно, повинна бути увічнена нащадками.

У статті використані матеріали Нікопольського краєзнавчого музею.

Фото Прихист

Нагадуємо, штучний інтелект вирахував скільки людей на Землі помре від апокаліптичного коронавірусу. 

І так, досі важко зрозуміти, хто саме "програв" у Другій світовій. Напевно не знайти у сучасній Німеччині болай одного міста у такому ж критичному стані, як Нікополь.