Пейзажі, спотворені війною, були представлені на виставці у Лос-Анджелесі, в якій взяла участь криворіжанка Скоропаденко

Наприкінці лютого у Лос-Анджелесі відбувся справжній парад різноманітних арт ринків, виставок та арт інсталяцій. Однією з найпопулярніших стала виставка “Asemic Notations”, центральне місце в якій посідали «Інтелектуальні пейзажі» української художниці Зої Скоропаденко. Про це повідомляє пресслужба The Meloy Art.

Асемічне письмо – це знаки, певною мірою позбавлені сенсу. Його можуть схожим чином тлумачити люди різних культур і різних мов. Це і нечитабельні записи, і наскельний живопис чи дитячі малюнки. Інколи надписи вважаються асемічними – а потім приходить дослідник, котрий їх розшифровує, як то трапилося з єгипетськими ієрогліфами, і асемічні нотатки набувають чіткого сенсу.

У психопатології поняття асемії означає нездатність розуміти будь-які символи або знаки. У певному сенсі сучасний світ – суцільне асемічне письмо, від малюнків українських дітей, котрі легко можуть зрозуміти люди з більшості країн світу, до повного нерозуміння словесних сенсів міжнародної комунікації, котре наразі демонструють кілька країн. Для митця асемічне письмо – це ще й свобода самовираження, не обмеженого вже існуючими у цивілізації знаками, самодостатня не-мова, котру глядачі розуміють на інтуїтивному рівні. Його застосовують видатні художники Ацуко Танака, Сай Твомблі, Мірта Дермісаче, Пол Клеє.

Мої «Інтелектуальні пейзажі» – це рефлексія, в них кожен побачить щось своє, вони нагадують ті картини, котрі бачать з вікна потяга і українці, і американці, і японці. Але більшість пейзажів я малюю зі своїх спогадів про ті місця, де я жила в дитинстві. І, на жаль, зараз пейзажі цих місць жахливо спотворені війною… І мої картини – мрія про те, щоб повернулися наші степи, поля, ліси, яри, сади до свого природного стану…, – розповідає Зоя Скоропаденко.

Минулого року художниця стала першою українкою на LA Art Show. Її роботи з серії «Пошановувачі кави» були представлені в 2022 році галереєю з Нью-Йорка “Vellum projects”, і мали великий успіх.

Художники виставки “Asemic Notations” запрошують відвідувачів подумати над тим, коли ж позначка на полотні стає мовою – і спробувати знайти сенс у несвідомих каракулях не-мови, відчути ту глибоко особисту розповідь художника, у якій міститься щось більше, ніж речі, котрі можна описати словами.

У виставці також взяли участь художники Конні Роман, Джулія Ренде, Лі Файнштейн, Ліз Нюренберг, Лінн Робб, Моллі Монтгомері, Piss & Vinegar, Роберт Софіан, Тім Юд та відеоробота Розейр Аппель.

Куратором виставки, що відбулася в галереї IDOLWILD, є художниця Хізер Лоу, картини якої, до слова, брали участь у виставці «Ковчег Зої», влаштованої для підтримки українських митців у Парижі минулого літа. За сприяння Генерального консульства України в Сан-Франциско та його очільника Дмитра Кушнерука Зоя Скоропаденко відвідала основні заходи Арт-місяця в Лос-Анджелесі: LA Art Show, Frieze Art Fair, Photo Forward (фотоярмарок Некомерційної Ради Фотографічного мистецтва Лос-Анджелеса), Spring Break Art Show, закритий перегляд творів Баскіа в Аукціонному домі Sotheby’s, відкриття виставки Transcendence у галереї сучасного мистецтва La Maison Lune.

Власницею галереї La Maison Lune є колишня киянка, відома американська дизайнерка Любов Азрія. Вона була креативним директором BCBG Max Azria Group (бренди BCBG та Herve Leger), знаменита бандажна сукня Herve Leger – її витвір.

У BCBG Max Azria Group завжди активно співпрацювали з художниками, підтримували мистецькі заходи. Тож нема нічого дивного в тому, що після звільнення з посади креативного директора, на якій Азрія пропрацювала понад четверть сторіччя, дизайнерка відкрила власну галерею сучасного мистецтва.

Попри те, що батьки Любові переїхали з Києва до Сан-Антоніо (Техас, США), коли вона була ще підлітком, вона не забуває свою батьківщину і цікавиться українським мистецтвом. Тож найближчим часом можна чекати на нові спільні проекти Любові Азрії та Зої Скоропаденко.

Нагадуємо, що сучасні відеоігри теж є частиною культурного середовища, впливають на молодь та дітей, тому українці створили Петицію щодо розвитку української мови у комп'ютерних та онлайн-іграх.