Чому люди закохуються в роботів?

На хвилі часу! В наш час фантастика стає реальністю. Про те, як закохатися в гру, одружитися на роботі від NikopolToday. Тож хто такі дігісексуали? Передаємо від Heroine. Традиційні цінності у минулому?

Ще в 2018 році шкільний адміністратор в Японії Акіхіко Кондо зіграв весілля з Хацуне Міку - віртуальним Айдолом. На весілля чоловік витратив понад 35 тисяч доларів. В цьому ж році екс-співробітник Huawei Чжен Цзяцзя, знехтуваний коханою, одружився на роботі.

Ці випадки цілком можно назвати нестандартними і неординарними, хоча вони можуть говорити про появу нового способу любити і займатися сексом - дігісексуальності. NikopolToday розповість про це нове явище і спробує розібратися, чи страждають через нього традиційні способи налагоджувати зв'язки.

Воліють технологіям більше, ніж людям

Дігісексуалами називають людей, які відчувають збудження від використання сучасних технологій в сексі. Їм до душі перегляд VR-порно, контакт з роботами, ігри з пристроями для теледільдонікі. У поп-культурі подібний вид сексуальності представляється часто, особливо в творах на кіберпанк-тематику.

В тій же відомій грі Detroit: Become Human андроїди існують разом з людьми на правах прислуги, дітей, компаньйонів, в тому числі для інтимної близькості. А у фільмі «Вона» самотній письменник Теодор закохується в операційну систему. Навіть в дитячому мультсеріалі про Спанч Боба один з персонажів - Планктон - одружений на комп'ютері!

В реальності ж про це явище заговорили в 2017 році дослідники Ніл Макартур і Марки Л. К. Твіст, опублікувавши роботу про нього в Journal of Sexual and Relationship Therapy. Хоча треба сказати, що прийшли люди до нього раніше: приблизно в 2004 році, після того, як отримали вільний доступ до мессенджерів і чатів, пізнавши принадність секс-переписки.

Трохи пізніше люди стали шукати потенційних партнерів за допомогою дейтінг-сервісів, через що змінилися і способи показати свою симпатію. Набагато простіше відправити нюдси і поспілкуватися за допомогою відеозв'язку, особливо на відстані, щоб пізнати людину ближче, ніж витрачати час і ресурси на реальну зустріч з ним.

Але для дігісексуала, на відміну від будь-якої іншогї людини, використання технологій саме по собі може замінити близький контакт з людиною.

Ось що пише з цього приводу Ніл Макартур:

У широкому сенсі дігісексуалом можна назвати кожного, хто використовує передові розробки в сексі і відносинах: люди добре знайомі з так званими технологіями першої хвилі: додатками для зв'язку. Однак у вузькому сенсі дігісексуаламі вважаються ті, чия сексуальна ідентичність безпосередньо залежить від технологій другої хвилі, що дають повний спектр інтимних переживань: інтенсивних, захоплюючих, що не залежать від партнера-людини.

Найбільше люди знають про другу хвилю нововведень на прикладі секс-роботів - вони ще не існують в широкому доступі, однак щосили обговорюються в ЗМІ, часто з'являються в кіно і на телебаченні, - зазначає він.

Найчастіше це усвідомлений вибір

За описом здається, що дігісексуальность - це щось з розповідей про далеке майбутнє, але деякі фахівці стикаються з цим явищем в робочій практиці.

Соматичний психолог і терапевт з питань шлюбу і сім'ї Холлі Річмонд зазначає, що серед її пацієнтів є ті, кому комфортніше висловлювати свій сексуальний потенціал за допомогою девайсів і додатків.

Деякі роблять це опосередковано як пари, іноді використовують відеочати або теледільдоніку, у інших спостерігається пряма залежність.

З досвіду психолога, стандартний портрет дігісексуала такий: це молодий чоловік 20-30 років, сором'язливий і володіє високою ступінью соціальної тривоги. Ймовірно, що шкільні роки пройшли для нього без досвіду побачень і тактильного контакту, що наклало певні труднощі в спілкуванні вже в зрілому віці.

Іноді він замикається в собі, дивлячись серіали і граючи у відеоігри, і оточує тим самим себе стереотипами про інцелах або вимушених холостяків. Однак Річмонд виділяє важливу відмінність. На її погляд, інцели в глибині душі засмучені відсутністю супутника, і цю енергію вони пускають в гостру мізогінію.

Любителям технологій добре самим по собі: вони задоволені своїм становищем і можуть відвідувати консультації лише потім, щоб знайти для себе нові способи і технології для задоволення.

Будь-який секс хороший, якщо він відбувається за обоюдною згодою і приносить задоволення - і дігісексуальність відповідає цим вимогам на всі 100%. Людям незручна ця концепція просто тому, що вона для багатьох в новинку - але якщо дігісексуал відчуває себе комфортно, то не нам судити про його переваги. - стверджує психолог Холлі Річмонд.

Концепція вже лякає, а технології ще недосконалі

Багатьох може лякати ідея дігісексуальності, і на це є підстави: противники вважають, що заміна людського спілкування девайсами і порно знищить комунікацію між людьми.

З цим частково згодні Макартур і Твіст: вони відзначають, що у любові до секс-технологій є і позитивна і негативна сторони. Перша полягає в тому, що з цифровими - і не тільки - нововведеннями право на секс і психоемоційну розрядку отримають люди, які пережили в минулому досвід домагань або відкидання.

Тим, хто в принципі асоціальний - стане простіше - не доведеться переживати токсичну для них коммунікацію.

Друга ж перевага, на думку дослідників, може ввести в ступор високоактивних в суспільстві людей, які думають, що технологіями можна повністю замінити будь-який досвід спілкування з живою людиною, будь то навіть побіжна розмова в магазині.

На цей випадок, кажуть Макартур і Твіст, варто підготувати самих психологів, обізнаних про людей з дігісексуальностью: згодом вони будуть розповідати клієнтам, як працюють їхні механізми збудження і отримання задоволення насправді.

Цікава і ще одна позиція з цього приводу: на думку Поллі Родрігез, CEO компанії Unbound, що спеціалізується на секс-девайсах, основна частка покупців VR-технологій, секс-ляльок і теледільдонік-іграшок - це чоловіки. Вони ж зазвичай і розробляють продукти.

Родрігез зазначає, що типовий білий цісцендерний чоловік буде орієнтуватися на свої потреби та потреби групи, до якої він належить, і тому може повністю виключити з алгоритмів бажання жінок або ЛГБТК+ спільноти.

Ті ж секс-роботи будуть проектуватися лише для гетеросексуальних користувачів, притому є ризик, що екземпляри-жінки не будуть володіти належною волею. До слова, в цьому звинувачували перші версії ОС Harmony, розроблені для однойменного робота.

Нарешті, каже Родрігез, реальні розробки не наблизилися до уявленням про андроїда, представленим в Detroit: Become Human або в серіалі «Світ Дикого Заходу». У названих творах роботи живуть нарівні з людьми, мають емоції і почуття, можуть підтримувати романтичні і сексуальне відносини.

Насправді вам потрібно витратити 6-15 тисяч доларів на секс-робота, який важить 35 кіло. Перед використанням його потрібно натерти присипкою або кукурудзяним крохмалем, а після - зберігати зразок на гаку, як шматок м'яса. Тому, дивлячись на те, що відбувається зараз, я не можу уявити, що через 30-40 років ми побачимо вдумливих і автоносних роботів. - пише вона.

Сама по собі концепція дігісексуальності нормальна. Доросла розсудлива людина, яка не приносить шкоди іншим істотам і усвідомлює значення своїх дій, вільна сама вибирати, як і з ким йому втілювати в життя власну сексуальність.

До того ж, по суті, кожного, хто посилає нюдси, шукає секст-онлайн, і також шукає партнера в Tinder і проводить вечори з компаньйоном на відстані за відвертої конференцією в Snapchat або Skype, можна вважати людиною, люблячою технології (а не самих людей), нехай і опосередковано.

За матеріалами журналістки Дарини Зайцевої, фото Heroin

Зверніть увагу - Ваша допомога може змінити історію із смертельним ДТП в Нікополі.

Також ми писали, що Австралія продовжує горіти з однієї сторони континенту, а з іншого - тонути в повенях.