Враховуючи збитки, завдані довкіллю і клімату, Україні потрібна зелена відбудова

Вплив бойових дій на довкілля має безпосередній зв’язок із безпекою та здоров’ям людей, адже в отруєних важкими металами ґрунтах не можна виростити врожай, а із забрудненої річки буде вкрай небезпечно брати воду. Про це у матеріалі від Екодія. 

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, екологічні організації разом з Міністерством захисту довкілля України моніторять випадки впливу війни на навколишнє середовище. Міністерство публічно звітує про більш ніж 2300 випадків завданої довкіллю шкоди від війни, проте ці дані неможливо перевірити, адже список ніде не опублікований. Один з прикладів відкритого джерела даних про випадки потенційної шкоди довкіллю – це мапа від Екодії, де їх налічується вже 841. Серед безлічі прикладів, зокрема: спалення лісу, вибухи снарядів, потрапляння ракетного палива в ґрунт та підземні води, тощо. Також збором даних про злочини займається ГО “SaveDnipro” через свій SaveEcoBot, завдяки якому вже зібрали дані про 285 випадків загрози довкіллю по всій Україні. Всі ці дані збираються не просто для статистики. Їх передають до Оперативного штабу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. Згодом завдяки цим даним можна буде сформувати позови до Міжнародних судів ООН задля компенсації шкоди, завданої країною-агресором.

Військові дії РФ вже призвели до викидів 49 млн тон СО2. Ці викиди співставні з річними викидами цілої країни, такої як Болгарія чи Португалія.

Втім, не лише довкілля потерпає від воєнних дій. Цього року на міжнародній кліматичній конференції ООН зі зміни клімату вперше за багато років гостро підняли питання впливу військової промисловості та воєнних дій на клімат. Зокрема, було представлене дослідження, згідно з яким, військові дії РФ за 7 місяців повномасштабного вторгнення вже призвели до викидів 49 млн тон СО2. Ці викиди співставні з річними викидами цілої країни, такої як Болгарія чи Португалія.

З одного боку, очевидно, що зупинка великої промисловості через її руйнування, а також скрочення населення внаслідок окупації призвело до зменшення викидів парникових газів. З іншого боку, за підрахунками авторів дослідження, відбудова України потребуватиме додаткових 50 млн тон CO2. Це значить, що хибно вважати, ніби проблеми з впливом війни на довкілля і клімат зникнуть в момент перемоги України. На нас чекатиме довгий шлях відновлення.

Міжнародна кліматична політика вже відчула на собі побічні ефекти розпочатої Росією війни. Цього року країни учасниці кліматичної конференції ООН – COP27, не поспішали проголошувати нові кліматичні цілі. Замість цього, вони підкреслювали важливість власної енергетичної безпеки і міжнародної співпраці. Ембарго на покупку викопного палива з Росії, хоч і не повне, зіграло свою роль. Країни ЄС, а також США відчули на собі болючі наслідки залежності від російського вугілля, нафти та газу. В момент кризи, країни виявились не готовими до переходу на відновлювані джерела енергії. В той же час, численні вигоди від енергоефективних заходів, систем накопичення, децентралізованої енерго системи нарешті стали очевидними всім. Україна не є виключенням.

Протягом 2022 року паралельно з переговорами щодо ембарго на російське викопне паливо, тривали перемовини щодо того, яким буде майбутнє відновлення України.

Протягом 2022 року паралельно з переговорами щодо ембарго на російське викопне паливо, тривали перемовини щодо того, яким буде майбутнє відновлення України. Деякі громади в Київській, Чернігівській та Сумській області вже почали активну роботу над власними планами відновлення. Враховуючи збитки завдані військовими діями довкіллю і клімату, важливо зробити відбудову України саме зеленою.

Нещодавно Європейський Союз виділив 114 млн євро на доставку 1000 генераторів в Україну, додавши їх до 1400 генераторів і млн одиниць енергетичного устаткування, які були вже запропоновані через Механізм цивільного захисту ЄС. І хоча термінова допомога критичній інфраструктурі, як лікарні, банки, пункти обігріву необхідна в будь-якому вигляді, існують більш екологічні альтернативи.

Наприклад, існує ініціатива ГО “Екоклуб”, завдяки якій на лікарнях вже встановлюють сонячні електростанції з акумуляторами. Потужності станції у 32,4 кВт достатньо, аби забезпечити роботу 11 апаратів штучної вентиляції легень, під якими борються за життя пацієнти реанімаційного відділення. Так само, нещодавна ініціатива ЄС щодо безкоштовного обміну ламп розжарювання на LED уже допомагає українцям стати більш енергоефективними. Це лише декілька прикладів на шляху до озеленення енергетичної структури України від особистого до системного рівня.

Україна вже є кандидаткою на членство в Євросоюзі і не може дозволити собі робити кроки назад, коли це стосується відбудови. Так, ми маємо безпрецедентні виклики, пов’язані із забрудненням довкілля, руйнувань критичної енергетичної інфраструктури та цілих міст, але маємо також і величезну підтримку міжнародних партнерів, місцевої влади та громадян. Це значить, що кожен новий крок у відбудові буде дуже важливим.

Не потрібно чекати перемоги, аби побудувати стале і безпечне майбутнє для наступних поколінь українців. Інструменти вже доступні та приносять користь.

Втім, сигнали про те, що це єдиний правильний шлях, мають йти саме від нашого уряду, ОТГ та громадськості. Низка громадських організацій вже опублікували декілька документів бачення повоєнного зеленого відновлення України та його принципів. Зокрема, воно має включати децентралізацію енергосистеми, збільшення частки відновлюваних джерел енергії, відбудова інфраструктури з урахуванням енергоефективності тощо.

Наша держава має всі шанси стати не лише прикладом хоробрості та незламності на полі бою, але й показати як після великих руйнувань, можливо відбудувати країну ще кращою, ніж вона була до цього. Запорукою успішності цих процесів є амбітні і чіткі плани відновлення на рівні міст та держави, відповідальні органи місцевої влади, активна громадськість та стабільна фінансова допомога міжнародних партнерів.

Шлях до екологічного майбутнього України починається вже сьогодні. Нам не потрібно чекати перемоги, аби побудувати стале і безпечне майбутнє для наступних поколінь українців. Заходи з енергоефективності, відновлювані джерела енергії, адвокація “озеленення” фінансової допомоги ЄС – ці та інші інструменти вже доступні нам і приносять користь тут і зараз.

Матеріал підготувала авторка Ольга Бойко, експертка з мережування Екодії, для сайту IPG. Оригінал матеріалу за цим посиланням під назвою "Зелений горизонт Перемоги".