Новини Нікополя - nikopoltoday.com

Я "нєруская" і пишаюся цим

Alina Zabreiko - nikopoltoday.com
, 2023-01-17 20:23:03

На читання тексту піде: 3 хвилин, 1038

Ненависть до росії я вперше відчула у свої 15.

російська культура - це про зверхність

Десь у 15 років я почала фананіти від східних принцес. Ранія, Латіфа, а улюбленою була Аміра. Вона така красива, має гарну освіту та культуру поводження зі зброєю. І власну колекцію зброї. 

Почали проявлятися естетичні смаки і та власне уявлення про красу. У моєму розумнні це були довге темне волосся, великі сережки та довгі сукні. Готичні або у квітковий принт. Ідеалами краси були Ніколь Шерзінгер, принцеса Аміра та образ Мортиції Адамс. У 15 відбулося перше перевтілення і неадекватна реакція оточуючих на новий образ.

У слід кричали «хачевня», «циганка» . Але найбільше зачепив іпітет, що вучав найчастіше, «нєруская». Бо з якого дива я маю бути росіянкою? Поставали риторичні запитання, чому вони живуть в Україні, вчать Шевченка і співають гімн по понеділках і асоціюють себе з «рускімі»?

Ненависть до імперського шовінізму та совкової кацапщини у мене була задовго до 2014 року. Дідусь мені розповідав, що прадід трапив на Колиму за те, що вижив у німецькому полоні. Тато підтримував незалежну Ічкерію. З великою повагою згадував Джохара Дудаєва. Підтримував цілісність Грузії та засуджував загарбницьку політику росії. 

З часом я почала вивчати тему Кавказу та України одночасно. Мене вразили загарбницькі імперські війни росіян у 18-19 столітті, депортації та репресії під час російського панування в СРСР та воєнні злочини у Чечні та Грузії в 90-х та 2000-х роках. 

російська етнологія та історіографія описували українську мову та культуру як щось провінційне, селянське і нижче (колоніальне).

Натомість все російське подавалося як елітне, столичне, центральне (імперське). У більшості праць царського та "совєтського" періоду простежувалася чітка вертикаль «імперія-колонія». Зверність та зневага до інакшості – це прояв російської культури. 

Саме у період з 2010 року у мене з’явилася нетирпимість до совкових та імперських наративів.  Лєрмантов пишався зґвалтуванням туркенменок, стратою вайнахських та кабардинських дітей, а вєлічавий совок подав це як вєлікую класіку.  

Полковник Буданов закатував та згвалтував 17-річну чеченку Ельзу Кунгаєву. Прості рускі вийшли на підтримку воєнного злочинця. Прості рускі поширювали фото вбитих чеченських і грузинських дітей з надписами «так етаму біамусару». Тоді ще не було ботофем, а всі акаунти були реальними. Тому ненависть до російського і росіян, помножена на мій юнацький максималізм з’явилася вже тоді. У 2014 році було розуміння, що з нами вони прагнуть зробити те, що з грузинами і вайнахами – геноцид. Тому моя злість на ворогів з’явилася у 2012, розцвіла після Іловайського котла та подій під Дебальцевим. З того часу вона незмінна та стабільна. І виховала її не ракета над головою, і не 24 лютого. 

Новини Нікополя

Пишемо про все важливе
Кожен день щось нове. Будьте в центрі подій

Telegram - Новини Нікополя
ПІДТРИМАЙ NIKOPOLTODAY