Нікополь сьогодні, новини міста
Марганець
Автор: Rayan Riener, 17.01.2020 14:01:33
883

«Я вважаю себе «вдалим» геєм. Негативу не було» - інтерв'ю з марганчанином

Як це бути геєм? Хлопець з міста Марганець зробив камінг-аут і дав відверте інтерв'ю про своє гей-життя.

Я вважаю себе вдалим геєм. Негативу не було - інтервю з марганчанином

Чому представники ЛГБТ-спільноти їдуть з малих міст до великих? Хлопець з міста Марганець зробив камінг-аут і дав відверте інтерв'ю про своє гей-життя. Та відповів на найпотаємніші питання. Про це NikopolToday дізнався з сайту "Пороги".

Всі люди однакові. Руки, ноги, очі. Але чому суспільство завжди так негативно реагує? Можливо це тому, що насправді всі хочуть бути не такими як всі, але не у всіх виходить. Поговоримо з гостем Сергієм щоб дізнатись правду. 


Хто ти? Звідки? Чим займаєшся?

Народився в маленькому шахтарському містечку - Марганці (Дніпропетровська область) Закінчив школу, університет за фахом філолог (англійська - німецька, у місті Нікополь), але філологічна освіта не стала мені в нагоді.

Зараз працюю на одному з заводів, менеджером з постачання, в Запоріжжі.

Розкажи з чого все почалося?

Почалася вся ця цікава історія ще зі школи. Років в 13-14. Але містечко Марганець маленьке, дуже розповсюджуватись не хотілося.

Хоча подобалися мої однокласники, але всі вони були «натурального вигляду».

Я думав, що це в мене тимчасове божевілля і все скоро пройде. Просто гра гормонів.

Школа позаду. Що далі?

А далі Нікополь.

Але все це захоплення не пропало. І навіть навпаки. Вже розумію що вже 22 роки - давно не маленький, підлітковий період пройшов. Але потрібно щось же робити, це не правильно. Гнав від себе такі думки.

Пізніше подумав, може бісексуал. Може спробую - не сподобалося. І так ще протягом 4 років. Закінчивши університет в Нікополі, я переїжджаю в Запоріжжя і поступаю в магістратуру. Благополучно закінчую своє навчання. І на закінчення навчання мені дарують комп'ютер.

Це не поганий подарунок. І чим же він став так важливий для тебе?

Це перша свобода для мене.

Я вихований не погано, і підходити і ось так знайомиться на вулиці - ні. Там перша інформація, перші сайти і перші знайомства. Шалено страшно.

Це зараз все простіше, народ сміливіше. Розмістив анкету. Написав хлопець, він сюди приїхав машину купувати, ми зустрілися. Але не було того чого я очікував.

Загалом не в захваті я був від такого першого досвіду.

Ну а в реальному житті з чого почалася соціальне життя як уже людини з освітою і певним досвідом?

Якось дізнався, також через інтернет, про клуб «Модест» (колишнє кафе «Росія»). Туди я не потрапив, самому не в кайф. Але мені це не давало спокою. І тут збіг.

Мій колега, розповідає мовляв гуляли, випадково забрели, а там геї, почали до друзів приставати. Ну я ж вуха на гостро, ой цікаво подивитися. Тут дівчата наші, а давайте сходимо? Пішли. Прийшли. Знайшли. Одна в 12 пішла, інша на годину. Залишився я сам один.

Підійшов один з нескромною пропозицією на секс втрьох, ну тут думаю - ні, нце зовсім не те. Але з ним ми танцювали, з ним був перший поцілунок.

На наступний день був мій день народження, і головним подарунком був мій власних камін-аут. Ранок почався з розуміння, що все не так вже й погано, вчора я танцював з хлопцем і мені сподобалося.

І навіщо я себе обманював стільки років?..

І як? Стало легше?

Так, стало на багато легше. Ось все я вже такий. Кому не подобається - вибачте.

Я ніколи не був худим, та й почуттям смаку особливо не відрізнявся. Що з шафи випало то й надів. Але з тих пір я більше часу приділяю собі і тому як я одягаюся. Та й схуд я майже на 30 кг.

Ставши геєм я в першу чергу став звертати увагу на те, що носять інші. На кого-то дивився що б не повторити помилки, на кого-то що б почерпнути щось для себе. Хоча дивувати і чудити теж потрібно, для розрядки.

Як реагують люди? Знайомі, близькі, друзі?

Ну на роботі. Все було просто. Я особливо не приховував після того випадку з «Модестом». А пізніше одна з моїх колег просто сказала: «Всі вже все зрозуміли».

Вони про мене знають, ми це не обговорюємо, колеги підколюють, але завжди по-дружньому. Поза кабінету, мало хто знає, але чутки ходять. Нікого не повинно нічого хвилювати, поки це не стосується тебе.

Друзі. Своїй подрузі я сказав в останню чергу через її переїзд, але спілкуємося ми до сих пір. Ну в більшості це нормальна реакція. Я вважаю себе «вдалим» геєм. Негативу не було.

Родина. Мама дуже допомогла. Вона помічала, мою закоханість. Дрібні подарунки. Це по-дитячому.

Але після одного розставання була розмова з сестрою. І вона прямим текстом запитала - ну я і відповів. Але мене чекало інше відкриття від неї: «А я бісексуалка». Вона і розповіла мамі про мене. Мама пропонувала і до лікаря сходити. Хоча ще в дитинстві я грав з ляльками.

Вона познайомила мене зі своєю дівчиною Анею. З Анею ми хороші друзі. Батько і бабуся не знають досі. Хотілося сказати, але слушної нагоди не виявилося.

Мама не любить моїх хлопців. Але на одному з днів народжень, мама перетнулася з моїми друзями серед них натуралів тільки Аня. З усіх їй не сподобався мій колишній хлопець. Як відчувала.

А суспільство? Як бути з натовпом?

Мене вражає гомофобне товариство «О, підар*си» і таке інше. А тепер давайте подивимося, наскільки глибоко це проникло в ваше життя. Одяг. Можна стежити за собою по-різному. Але ми носимо вузькі джинси, і натурали їх носять. І чим зараз метро-сексуал відрізняється від гея? Зараз все унісекс.

Та й наші лакові куртки увійшли в натуральне життя. Але при цьому - геї це чомусь фу.

Суспільство стало набагато толерантніше, але бидлота залишилася. Підлаштовуватися під всіх я не буду. Але не думаю що навіть вступаючи в ЄС у нас дозволять одностатеві шлюби, хоча було б не погано. Вже думаю про дітей, але в таких умовах це ну дуже складно.

А чи є щось що допомагає тобі відволіктися? Хобі або захоплення?

Зараз особливо часу немає. Починав писати книгу «Мемуари гея», але далеко не пішло. Хотілося і танцювати, і бути актором. Але в молодості не було коштів.

Колись ходив на сальсу. Було цікаво. Зараз все впирається в брак часу.

А як цей час? Що в цю годиу відбувається в твоєму житті?

Все добре. Робота, є де жити і головне мене люблять.

Мій хлопець був одружений, у нього є дочка. Але вона вже досить доросла дівчинка, думаю що вона розуміє. У нас з нею досить дружні стосунки. Я шукаю того, хто буде зі мною на рівних. І може навіть вище.

Зараз мене все влаштовує. Мене люблять, я закоханий. Так, може немає прям такого захоплення, як 4-5 років тому. Мабуть дорослішаю.

Спасибі моєму співрозмовнику, - завершує інтерв'ю Марія, - за чесні відповіді. Сподіваюся, що мені вдалося показати Вам, що всі ми схожі. Ми всі хочемо бути щасливими, здоровими і красивими.

Всі ми з одного тіста, але хтось з какао, а хтось з родзинками.


Журналіст Марія Рєзнікова, Запоріжжя


Також ми писали, що в останній час нікопольці протестують дуже часто.

Раніше ми повідомляли як моделі із світовим ім'ям продають свої оголені принади заради Австралії.

У вас є цікава тема? Напишіть нам повідомлення!

Ви хочете, щоб ми опублікували вашу історію чи написали про проблему? У вас є цікава новина, вірш або оповідання, чи закінчена стаття? Пишіть нам!
Rozetka UA

Теги в категорії

журналістика
криміна
фотограф
нападкоррупція
поліція
хабар
хабарник
злочинмарганець
нікопольский район
містечко
святапес
песка
соб
ака
тварини
пожежеа
пес рятівниксвята
різдво
новий рік
подарункигей
сексуальність
гомосексуальність
марганець
свобода
права людини
інтерв'ю
лгбтекологія
середньовіччя
шок
еко
марганецьекологія
туризм
природа
суботник
довкілля
волонтерство
активізм
марганецьдобро
права тварин
турботашахи
спорт
район
конкурс
орден
нагородаекологія
дерева
клімат
зміни клімату
корупція
глобальне потепліннясмерть
суїцид
самогубство
депресія
ефтаназія
утоплення
подіїсвавілля
марнотранцтво
інфраструктура
злочиннісь
мафіявірус з китаю
covid-19
вірус
пандемія
коронавірус
карантинкрадіжка
злчинність
отрута
винагорода
зло
закон
подіїкарантин
життя
вірус з китаю
пандеміявипадок
надзвичайне
вогонь
пожежа
полум'язакон
суспільство
екологія
екокарантин
пандеміяприрода
доброспорт
екстра
альтернатива
скейт
молодь
парк
діти
екстрим
події