Місто Покров видалось лячним туристу з Білорусі - фото

Білорусь - одна із небагатьох дійсно братніх до України країн і ми завжди вітаємо братів білорусів і підтримуємо їх прагнення бути вільними, як і Україна. Зараз NikopolToday розкаже і покаже, як містечко Покров біля Нікополя налякало мандрівника з Білорусі. 

Насправді, блогер хотів відвідати Нікополь, але українська залізниця змінила його плани. Білоруського туриста вразила саме опущеність індустріального міста.

А ще виконкомом і кількома іншими будівелями...

Білоруський блогер Денис Бліщ в своєму блозі «Денис Бліщ. Приватна думка », поділився своїми емоціями про містечко Покров, що розташовується поблизу Нікополя.

Блогер пише, що місто Покров, відоме до 2016-го року як Орджонікідзе, не було заплановане в йогоу маршруті. Замість нього він збирався дивитися куди більш значний з історичної та культурної точки зору - Нікополь, на березі Каховського водосховища.

Але трутилися плани українських залізниць - потрібний електропоїзд в потрібний йому день скоротили до станції і, за його словами, він був поставлений перед фактом необхідності вийти на цій станції і вирішувати, що робити далі.

Мені в якійсь мірі пощастило: електричку чекав приміський автобус, що йшов до Покрова, а з Покрова очевидно було легше вибратися куди-небудь далі. Так і вийшло - я успішно продовжив маршрут, але замість прогулянки по Нікополю отримав прогулянку по місту шахтарів імені Серго Орджонікідзе. Мрачє місце.

У Покрові є залізниця, але пасажирського руху немає, тільки вантажне. Всі повідомлення з зовнішнім світом відбувається через автовокзал, де я і вийшов з деренчливого БАЗу українського виробництва.

Покров місто молоде, йому немає навіть ста років, - продовжує розповідь турист з Білорусі. - Та й міста б не було ніякого, якби не поклади марганцевої руди навколо. Ще за часів СРСР тут були розроблені спочатку шахти, а потім кар'єри, побудований гірничо-збагачувальний комбінат, а щоб дружини шахтарів не нудьгували - ще і трикотажна фабрика.

Фабрика вже все (закрилася, ред.), а ось руду видобувають досі. Місто продовжує жити, хоча населення його зменшилася з 45 до 40 тисяч осіб (напевно турист викорситав офіційні дані, наявно звісно меньше, ред.).

Багатоповерховий масив Покрова, де і центр, і автовокзал, і пешоходка, розділяє широка зелена смуга - дендропарк. У цій смузі побудована православна церква Іонна Богослова і сякі-такі доріжки для прогулянок.

З обох сторін дендропарку височіють хрущовочки різного ступеня вбитости.

Часу у мене було мало, - ділиться турист, - тому я вибрав ту сторону, що ближче до центру, де мапа обіцяла будинки і старші.

Ось так виглядає туристичний покров.

Принади Покрова.

Неподалік від вокзалу знайшлося два будинки повністю закинутого виду, - продовжує фотограф, - причому в якомусь нестандартному забарвленні - темно-бордовому. У одного з будинків терлася компанія п'яних гопників :)

Забутий всіма Покров.

Якщо у Нікополі закинуті будинки тримають, щоб продати подорожчє, то у Покрові вони нікому не потрібні.

Черговий нарко-притон?

Цілий район виглядає примарним.

Турист продовжує розповідати про подорож.

Судячи по карті, в місті повно подібних заброшек, але я спеціально за ними не бігав, вибравши шлях через центральну вулицю Центральну до головної площі і далі.

Людей на вулицях немає але принаймні чисто.

Головна площа міста носить ім'я кошового отамана Івана Сірка. Щось мені підказує, що ще недавно називалася вона інакше, - ділиться іноземець.

Замість пам'ятника Леніну розцвіли бронзові тюльпани:

Площа квадратна, вельми звичайна. Складена декількома будівлями, зокрема районним центром культури в непоганій архітектурі:

Так білорус бачить Покров.

Виконком Покрова.

Яскраві фарби міста.

У центральній частині міста однойменна вулиця стає пішохідною і з велодоріжкою, - розповідає блогер.

У Покрові таки живуть люди.

Але такж хочуть поїхати далі ніж СНД.

В центрі Покрова вирує життя.

Все ж, Покров ще не вимер.

І в принципі дуже упорядкованій і навіть приємною. Ось, наприклад, школа №5 - ще один приклад того, що нинішня влада України абияк, але намагається інвестувати в освіту в регіонах. Зустрічаються і дуже модні ФАПи, але відновлених шкіл все-таки більше.

Правда, за Центральною вулицею благоустрій різко закінчується і починається все звичне.

Сірість, розбавлена яскравою рекламою.

Набридлі всім панельні радянські будинки.

Поверховість Покрова знижується, символізуючи перехід в часі від 60-х до більш ранніх років, коли типове житло було саме таких споживчих якостей і зовнішнього вигляду, - зазначає білорус.

Те саме є і в Нікополі.

Все, що давно приїлося оку.

У міській больничці кілька корпусів занедбані. Але є і працюючі, не бійтеся :)

Обожнюю такі квартали, - пише автор блогу.

Але мені було пора повертатися на автовокзал до автобусу в Нікополь.

Покров, звичайно, не перлина в моїй колекції побачених міст, - ділиться Денис Бліщ, - але якщо вже занесла доля, то нехай буде. Думаю, ніколи мені в житті не доведеться тут більше побувати, залишу в пам'яті і в блозі.

Оригінальна інформація за цим посиланням.

Фото з сайту blisch.by

Доволі цікаво читати думки туристів про Покров, яке так розхвалюють багато років ЗМІ Нікополя і району, хоча туристи хвалять саме Нікополь. Дивина!

Хтось з Нікополя скаже, що Нікополю до Покрова, як до Києва рачки але чомусь самі покровці кажуть, що у Покрові ловити нічого.

Ми також писали, що не тільки Покров помирає, але і цілий континент Австралія ризикує стати випаленою пустелею через наслідки діяльності людей.

Нагадуємо, що покоління "дітей бетону" справді відповідає своєму назвиську - діди забрали головне - зиму до різдвяних свят.