Як живуть геї на Кавказі?

Під впливом російської гомофобії. Із трьох закавказьких країн – Вірменії, Азербайджану та Грузії – найбільш толерантно до геїв ставляться у Грузії: у дослідженні, проведеному на замовлення Міжнародної асоціації лесбіянок та геїв, країна посіла 22-е місце за рівнем захисту прав ЛГБТ у Європі.

Грузія є однією з небагатьох країн на території пострадянського простору, яка ухвалила закон проти дискримінації ЛГБТ.

Активісти всіх Азербайджану, Вірменії та Грузії сходяться в одному: належить ще багато зробити, щоб позбавитися гомофобії в суспільстві / фото AFP

Колишній прем'єр-міністр Бідзіна Іванішвілі сказав у 2013 році, що сексуальні меншини є рівноправними громадянами країни, і суспільство поступово має звикати до цього. У Вірменії кримінальне переслідування за гомосексуалізм було скасовано у 2003 році, а вже у 2008-му вона першою із закавказьких країн підписала Декларацію ООН про сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність.

Проте, незважаючи на це, у дослідженні Міжнародної асоціації лесбіянок та геїв Вірменія посідає лише 46-те місце із 49 можливих за рівнем захисту прав ЛГБТ у Європі.

Усіх активістів поєднує бажання позбавити суспільство від гомофобії / фото COMPOSITE

Останнє місце, за даними того ж дослідження, займає Азербайджан, який отримав у цьому дослідженні титул самої гомофобної країни (47-е та 48-е місця дісталися Туреччині та Рашці). Активісти у всіх трьох країнах нарікають на погану поінформованість суспільства та сподіваються подолати гомофобію за рахунок співпраці ЛГБТ-організацій.

Проросійська Вірменія: бояться говорити відкрито

Міка Артян ось уже кілька років живе у Лондоні. Він медик за освітою та блогер-активіст за покликанням. Він веде блог, у якому пише про проблеми порушень прав людини, особливо прав ЛГБТ-спільноти.

За словами Мамикона Овсепяна, вірменські ЛГБТ-організації бояться діяти відкрито / фото MAMIKON HOVSEPYAN

За його словами, вибух у гей-барі в Єревані та розгін вуличних демонстрацій на захист меншин у 2012 році стали переломним моментом у житті вірменської гей-спільноти.

"В результаті цих подій і гомофобних настроїв, що розпалюються за допомогою ЗМІ, ситуація в країні погіршилася", - пише він.

Мамикон Овсепян, голова неурядової правозахисної організації PINK Armenia, яка займається захистом прав ЛГБТ-спільноти, також стверджує, що Вірменію буквально захлеснула гомофобія.

"Дуже складно бути геєм у суспільстві, де гомофобія схвалюється та підтримується державою та церквою, які розпалюють ненависть до гомосексуалів", - каже він.

Овсепян розповідає, що у країні працює 10 організацій, які займаються захистом прав ЛГБТ-спільноти, але не всі діють відкрито.

"Лише дві чи три з них не приховують своєї діяльності, решта ж побоюються", - каже він.

Каріне Агаджанян бачить корінь проблеми у поганій поінформованості суспільства / фото KARINE AGHAJANYAN

За словами Овсепяна, в Єревані є місця, де збираються геї, але сам він із міркувань безпеки вільний час проводить у менш людних місцях чи вдома. За словами блогера-феміністки Каріне Агаджанян, яка проживає у Вірменії, у Вірменії, як і в більшості інших країн світу, становище ЛГБТ нестерпне.

Овсепян нарікає на відсутність будь-якої просвітницької інформації про ЛГБТ, стверджуючи, що агресивної риторики у ЗМІ навпаки повно.

Геїв у Вірменії називають "розпусниками XXI століття", а пропозиції "спалювати геїв" звучать, за їхніми словами, часто-густо.

"У країні немає сексуальної освіти, яка б сприяла побудові толерантного суспільства", - нарікає Агаджанян.

Міка Артян проблему відсутності толерантності до ЛГБТ пов'язує з "радянською спадщиною", патріархальністю суспільства та "культом мачо". За словами блогера, загалом за Кавказом з усіх трьох країн поки що тільки сусідня Грузія залишається найбільш терпимою по відношенню до сексуальних меншин.

Інший відомий вірменський ЛГБТ-активіст Вардан Амбарцумян упевнений, що співпраця ЛГБТ-організацій з усіх трьох кавказьких країн була б не тільки корисною для самих геїв та лесбіянок, але могла б навіть зробити певний внесок і у миротворчий процес.

"Я не можу стверджувати, що представники організацій ЛГБТ принесуть мир у наш регіон, проте знаю, що деякі вірменські ЛГБТ-активісти вже співпрацюють з такими ж організаціями з інших кавказьких країн. Подібні взаємини можуть бути фундаментом для побудови світу", - говорить Амбарцумян.

Азербайджан: краще не казати, що ти гей

На думку азербайджанського художника та поета Бабі Бадалова, який проживає в Парижі, в Азербайджані в основі агресивного ставлення до представників сексуальних меншин лежить релігія.

"Азербайджан - мусульманська країна, в якій безліч людей вважають, що гомосексуальність - це породження брудного Заходу", - вважає Бадалов, який, за його словами, був змушений виїхати до Європи після численних скандалів і погроз з боку близьких.

Бабі Бадалов змушений був залишити рідний Азербайджан через погрози / фото BABI BADALOV

"Не скажу про маленькі провінційні міста, але у великих європейських містах можна дуже щасливо жити геєм. Я живу в Парижі і абсолютно вільний", - говорить Бадалов.

В Азербайджані ж, за його словами, життя гомосексуалів і лесбіянок постійно наражається на небезпеку.

"В Азербайджані потрібно провести колосальну роботу для того, щоб у геїв було майбутнє. Насамперед держава має забезпечити захист прав ЛГБТ-спільноти", - упевнений Бадалов.

Лесбіянка Назрін, яка живе в Баку, каже, що в її сім'ї знають про її сексуальну орієнтацію лише брат і сестра. "А мама, я думаю, здогадується", – каже Назрін, яка вивчає екологію в університеті.

"Якщо приховувати орієнтацію і видавати себе за гомофоба, в Азербайджані жити дуже легко", - вважає вона. За її словами, навіть вимовити слово "гомосексуальність" в Азербайджані вважається непристойним. Виною всьому незнання та відсутність інформації, впевнена дівчина, яка все ж таки помічає деяке поліпшення в житті геїв в Азербайджані в останні роки.

З цим погоджується і 18-річний студент філологічного факультету Ніджат Рзаєв.

"Люди сприймають гомосексуальність за психічну хворобу. На жаль, низка політиків і журналістів відкрито позиціонують себе як гомофоби", - каже він.

Щоправда, при цьому він не втрачає оптимізм щодо майбутнього: "Люди вже почали вивчати цю область, збирати інформацію. Консервативні погляди стали потроху відступати".

"Те, що я гей, я усвідомив і прийняв як даність ще в 12 років. Для себе я відразу ж вирішив - ні від кого цей факт не приховуватиму", - каже молодик.

18-річний Ніджат Рзаєв пишається своєю освітянською діяльністю / фото NIDZHAT RZAYEV

Сам він розповідає, що у нього погіршилися стосунки з батьками після того, як вони дізналися про його орієнтацію.

"Батько категорично відмовився бачити мене в ролі дівчини. Проте я не втрачаю надії, і мені жодного разу не спадало на думку через це накласти на себе руки", - каже він.

Ніджат працює в організації "Вільні ЛГБТ", заснованій у 2012-му році молодим чоловіком на ім'я Іса Шахмарли, який пізніше наклав на себе руки.

"Ми проводимо різні просвітницькі заходи. Можу з гордістю заявити, що завдяки роботі нашої організації багато геїв стали почуватися набагато комфортніше", - говорить Рзаєв.

В Азербайджані немає жодної офіційно зареєстрованої організації, яка займається захистом прав ЛГБТ, але є чотири організації та кілька клубів, які втілюють у життя проекти, пов'язані з питаннями підтримки гей-спільноти. Організацією "Вільні ЛГБТ" керує Лала Махмудова, яка живе зараз у США.

За її словами, однією з головних проблем, із якою стикаються геї в Азербайджані, є неможливість влаштуватися на роботу.

"Багато хто не може отримати роботу тільки з тієї простої причини, що вони геї", - каже Махмудова.

Політики та чиновники в Азербайджані заперечують факти поганого ставлення до геїв.

Грузія: добре, але не чудово як в Україні

У Грузії щонайменше три організації займаються захистом прав ЛГБТ-спільноти. У Тбілісі існує чимало клубів, де геї цілком спокійно можуть збиратися та проводити заходи, обговорювати проблеми ЛГБТ. В університетах проводяться семінари та конференції на цю тему.

Але попри зовнішню відкритість грузинської влади проблеми у геїв Грузії залишаються.

Відомий у Грузії ЛГБТ-активіст Георгі Кікіношвілі не соромиться відкрито говорити про свою сексуальну орієнтацію. Він навіть зміг показати свого партнера рідним та близьким, а стаття про спільне життя гей-пари вийшла на сторінках журналу Liberali Magazine.

Георгі Кікіношвілі не побоявся розповісти родичам про свою орієнтацію / фото GEORGI KIKINOSHVILI

"Моя сім'я, мої родичі, друзі і навіть колеги приймають мене таким, яким я є. Усі вони знайомі з моїм партнером і підтримують із ним приятельські стосунки", - каже активіст.

Кікіношвілі вважає, що за гомофобією в Грузії стоїть Московська православна церква: "Вона методично проклинає гомосексуальність і репрезентує його як порочну західну культуру".

Він розповідає про те, як геїв б'ють їхні близькі, про психологічний тиск, якому зазнають сексуальні меншини.

"Звичайно ж, суспільство загалом налаштоване гомофобно", - розмірковує він. Але за його словами, з кожним роком ставлення людей до ЛГБТ-спільноти змінюється на краще.

Про це також свідчать результати різних соціальних опитувань та досліджень. "Сподіваюся, що така тенденція продовжиться", - каже Кікіношвілі.

Іраклі Ваджанадзе погоджується з Кікіношвілі, вважаючи, що певне негативне ставлення грузинів до ЛГБТ-спільноти формує російська церква.

Іраклі Ваджанадзе заснував у Грузії організацію, яка підтримує ЛГБТ-спільноту / фото IRAKLI VADZHANADZE

Іраклі, який отримав ступінь магістра гендерних досліджень у Будапештському університеті, залишив академічну діяльність та навчання в докторантурі задля створення тепер уже широко відомої і на сьогоднішній день найбільшої організації захисту прав гомосексуалістів "Ідентоба" (Ідентичність).

Ваджанадзе каже, що особисто йому дуже допомогла наявність вищої освіти та діяльність, пов'язана із захистом прав ЛГБТ.

"Але, на жаль, не у всіх все саме так. Багатьом представникам сексуальних меншин, особливо в 90-ті роки, довелося пройти через важкі випробування", - пояснює він.

Активіст упевнений, що грузинська влада у спробі представити себе в кращому світлі робить помилкові заяви про захист прав геїв, але насправді заплющує очі на багато проблем гей-спільноти.

"Декілька офіційних осіб, будучи відкритими гомофобами, неодноразово нападали на нас", - стверджує Ваджанадзе.

ЛГБТ-активіст Бека Габададзе перекладає відповідальність на грузинські ЗМІ, називаючи їх "абсолютними гомофобами".

"Незважаючи на те, що демократія в Грузії процвітає, проблеми залишаються. Грузинське суспільство надто патріархальне, і життя для представників ЛГБТ складне", - каже він.

За словами Габададзе, розбіжності існують і всередині самої гей-спільноти в Грузії.

Бека Габададзе звинувачує ЗМІ в тому, що ті неправильно висвітлюють проблеми ЛГБТ-спільноти / фото BEKA GABADADZE

Більшість геїв приховують свою орієнтацію і вороже ставляться до тих, хто відверто говорить про себе. Останніх же в Грузії приблизно 10 осіб, і всі вони активісти. Бека Габададзе знайомий з деякими одностатевими парами з Вірменії, Грузії та Азербайджану, а також із низкою представників ЛГБТ-спільноти Південного Кавказу, які відкрито висловлюють свої погляди.

"Якби ці люди раптом стали б біля керма своїх країн, у них відбулися б зміни. Але поки що ми всі живемо у гомофобних товариствах", - констатує Габададзе.

Минулого року уряд Грузії розробив національний план дій захисту прав людини, розрахований на два роки. План дій включає також захист прав ЛГБТ правоохоронними органами від гомофобного та трансфобного насильства.

Джерело BBC