Новини з України
Інформація з України - Як бути геєм чи лесбіянкою в українській армії?
1618 Україна • Права людини

Як це - бути геєм чи лесбіянкою в українській армії?

30.05.2022 17:05:19
AliExpress WW

Тишу імпровізованого кінозалу раптово порушує дзвін розбитого вікна - всередину летить файєр, що горить. Праворадикали, які "пікетували" показ фільму про ЛГБТ у центрі Києва, переходять у наступ - у хід ідуть сльозогінний газ та піротехніка. Один із глядачів застрибує на підвіконня та викидає піротехнічний снаряд на вулицю. Молодчики в масках тікають, злякавшись чи власної витівки, чи несподіваної контратаки.

Сміливця звуть Віктор Пилипенко. Він - учасник АТО на Донбасі та засновник об'єднання "Українські ЛГБТ-військові за рівні права". Зовнішність 34-річного чоловіка зовсім не в'яжеться зі звичним суворим чином ветерана. Художня статура, худи з квітковим принтом, сережки у вухах - Віктор більше схожий на столичного хіпстера.

Як бути геєм чи лесбіянкою в українській армії?

Значок ЛГБТІК+військових в Україні - вони таки існують

Але це враження оманливе. З 2014 до 2016 року, під час запеклих боїв на сході України, Віктор, доброволець батальйону "Донбас", пройшов чимало гарячих точок: від Мирної Долини в Луганській області до Широкиного на Азовському морі. Перекладач англійської та французької мов за освітою, на фронті він отримав позивний "Француз".

"Камінг-аут був як крок у невідомість"

Влітку 2018 року Віктор Пилипенко першим серед українських військових публічно розповів про свою гомосексуальність. "Звичайно, було стрімко - як крок у невідомість", - згадує чоловік. Те, що йому подобаються хлопці, Віктор протягом двох років на фронті ретельно приховував від товаришів по службі, з якими ділив окопи і щодня ризикував життям.

Як бути геєм чи лесбіянкою в українській армії?

Віктор Пилименко, гей та військовий

"Це постійне приховування правди від товаришів, мені навіть доводилося спати з жінками, щоб ніхто не подумав, що я гей. Мені було дуже дискомфортно, - згадує Віктор. - При цьому мої товариші по службі могли чи не привезти дружину з дітьми в підрозділ, познайомити їх з усіма, всі знали про їхні стосунки з дівчатами. Геї та лесбіянки цього, на жаль, позбавлені. І це треба міняти".

Камінг-аут Віктора Пилипенка дав сміливість відкритися десяткам геїв, лесбіянок та трансгендерів із військовим чи волонтерським досвідом. У 2019 році близько тридцяти з них уперше пройшли окремою колоною на "Марші рівності" у Києві. Сьогодні у групі "Українські ЛГБТ-військові за рівні права" перебуває понад сто осіб, і їх стає дедалі більше, розповідає Віктор: "У якомусь підрозділі на перекурі згадують об'єднання ЛГБТ-військових, і після цього хтось із присутніх нас гучить. і починає спілкуватися.

Реакція на камінг-аут: від підтримки до цькування та нападів

Один із таких військових – 23-річний розвідник Сергій Афанасьєв. Нещодавно він здійснив камінг-аут у соцмережах – наважитися на цей крок йому допомогла підтримка товаришів з об'єднання ЛГБТ-військових. Сергій каже, що психологічно йому полегшало, адже більше не треба жити подвійним життям. А товариші по службі на передовій спокійно поставилися до його орієнтації: "У мене нормальний командир, він сказав, що, мовляв, це твоє життя і лізти в неї я не маю права - ти добре служиш, все нормально, не переживай".

Як бути геєм чи лесбіянкою в українській армії?

Сергій Афанасьєв, гей-солдат

На відміну від Сергія, дівчина-контрактник української армії, яка служить в іншому підрозділі та погодилася на інтерв'ю з DW на умовах анонімності, досі не відкрилася товаришам по службі. "Дехто знає, що я "бішка" (бісексуалка. - Ред.), але поки лише ті, кому я найбільше довіряю - суспільство, на жаль, ще заражене різними забобонами, - розповідає вона. - Але найближчим часом я думаю зробити камінг-аут - заразом і список друзів почищу".

Реакція товаришів по службі на камінг-аут сильно залежить від колективу і командира, каже Віктор Пилипенко. У його випадку словесним цькуванням у соцмережах не обійшлося. Хоча більшість товаришів підтримали Віктора - "особливо ті, хто воював зі мною пліч-о-пліч, з ким ми разом знищували ворога, витягували поранених" - у 2019 році, під час акції пам'яті на честь загиблих в Іловайську, на активіста напав колишній товариш по службі. "Він залишив мені синці на спині, на обличчі, але я не чинив опір, намагався втихомирити його словами, тому що не хотів перетворювати цей захід на цирк", - згадує ветеран.

Як ЛГБТ-активістам допомагає бойовий досвід?

Як і інші ЛГБТ-активісти, військові, які вчинили камінг-аут, досі не почуваються у безпеці на вулицях Києва. І хоча після нападу праворадикалів на "Марш рівності" у 2015 році, коли постраждали десять учасників ходи, поліції здебільшого вдається стримувати насильство на правозахисних заходах, після їх завершення гомофоби влаштовують так звані "сафарі", розповідає Віктор Пилипенко: "Вони можуть бути невеликими". зграйками виловлювати в місті ЛГБТ-активістів - через фарбоване волосся або якогось райдужного атрибута (райдужний прапор - символ ЛГБТ-спільноти. - Ред.)".

Втім, насильством на насильство ЛГБТ військові не відповідають. "Були такі моменти, коли мене спонукали - мовляв, ну що, Вітю, давай і ми будемо їх бити, - каже Віктор Пилипенко. - Але я стримував цих людей, адже коли ти даєш фізичну відсіч, ти цим легітимуєш насильство щодо себе ". Щоправда, бойовий досвід у правозахисній діяльності таки допомагає. “Він дає певну холоднокровність, - визнає ветеран. бути рішучими, даючи відсіч".

Навіщо ЛГБТ-військовим громадянським партнерством?

У тилу "зброя" ЛГБТ-військових – громадська робота. Серед іншого вони спільно з іншими ЛГБТ-організаціями відстоюють право на громадянські партнерства. Така форма реєстрації відносин, альтернативна шлюбу, вже давно існує у багатьох країнах. Проте в Україні геї та лесбіянки досі не мають такої можливості.

Як бути геєм чи лесбіянкою в українській армії?

Акція у Києві проти дискримінації представників ЛГБТ-спільноти в армії

Для тих з них, хто щодня наражається на небезпеку на фронті на Донбасі, а також для ветеранів, яких у разі загострення конфлікту можуть знову призвати в армію, легалізація громадянських партнерств особливо актуальна, каже Віктор Пилипенко. Адже зараз їхні партнери повністю позбавлені пільг, які українські закони гарантують чоловікам, дружинам та дітям загиблих або інвалідам військовослужбовців. "Коли гине військовий-гей або військова-лесбіянка, їхні сім'ї та діти залишаються фактично без захисту, - пояснює активіст. - Діти взагалі можуть опинитися в притулку, або ж їх можуть відібрати у партнера, що залишився живим, і передати родичам, які їх менше кохають".

Наразі в Україні існує вже кілька законопроектів про громадянські партнерства. Проте жодного з них досі не було передано до парламенту. "Настав час - війна йде вже восьмий рік, а ризики для нас залишаються тими самими, - каже Віктор Пилипенко. - Дайте нам рівність прав: ми присягнули на вірність українському народу, ми проливали кров за нашу землю, ми заслуговуємо бути рівними".

Тим часом, представники ЛГБТ-організацій, з якими спілкувалася DW, кажуть, що завдяки публічності ЛГБТ-військових змінюється ставлення українців до спільноти в цілому. Адже військові та ветерани в Україні сприймаються як захисники, а армія за результатами опитувань користується найбільшою довірою серед державних інститутів.

ЛГБТ-взвод та звинувачення у співпраці з Кремлем

У березні цього року об'єднання ЛГБТ-військових запросило представників спільноти та дружніх до неї людей підписати контракт з одним із взводів, який саме формувався у ЗСУ. Ініціатива створити психологічно комфортні умови для служби геям та лесбіянкам належала командиру, який сам входить до об'єднання ЛГБТ-військових. Із керівництвом її не погоджували, а назву взводу досі не розголошують. "У командуванні можуть бути гомофоби, які просто не дадуть створити цей підрозділ, або навіть якщо він набереться, його "маринуватимуть" десь на тилових позиціях, щоб люди захотіли піти, - пояснює Віктор Пилипенко. - Адже в основному на війну йдуть, щоб воювати”.

Як бути геєм чи лесбіянкою в українській армії?

Марш рівності у Києві, червень 2019 року

Зараз у підрозділі, окрім командира, є двоє представників спільноти: хлопець-гей та дівчина-лесбіянка. "Потрібно мати хорошу фізичну підготовку та відповідні розумові здібності, - пояснює Віктор Пилипенко. - Не всі були готові виконувати обов'язки, властиві цьому взводу, тому процес набору затягнувся". Складнощів додає і бюрократія, пов'язана з перекладом з інших частин. До того ж, каже активіст, деякі з охочих передумали через нападки ультраправих, які звинуватили співтовариство у співпраці з Кремлем для дискредитації української армії.

Насправді ж, каже Віктор Пилипенко, завдання об'єднання ЛГБТ-військових - прямо протилежні. "Однією з наших цілей є розвінчання міфів російської пропаганди про те, що в Україні перемогла неонацистська хунта. Ми хочемо показати: які біса неонацисти, якщо набирається ЛГБТ-френдлі взвод і є ветерани та військові, які не бояться зробити камінг-аут? - - Навіщо озиратися на Росію, частиною імперії якої ми були, і слухати, як вони поливають брудом ЗСУ, ЛГБТ-спільноту та Україну в цілому? Нам треба рухатися у вільний світ, до Європи, до демократичних цінностей".

Джерело Doiche Welle

автор тексту: Rayan Riener

2022-05-30 17:48:19

ПІДТРИМАЙ NIKOPOLTODAY
Vovk UA