Сучасні люди живуть на Землі вже біля 300 тисяч років - вчені

Міжнародна група вчених провела переоцінку віку рештків стародавньої людини з формації Омо-Кібіш на південному заході Ефіопії. Скам’янілості виявилися значно старшими, ніж передбачали раніше — 233 тисячі років, а не 197 тисяч років, як вважалося. Кожен рік вік існування людства на Землі зростає, а кожні десять років знаходять нові види людини, що жили на планеті поруч з нами. 

Палеонтологи досі точно не знають, коли і де з’явилися перші Homo sapiens, хоча археологічні розкопки на південному заході Ефіопії є одним із найважливіших джерел інформації. Саме тут у 1960-х роках палеоантрополог Річард Лікі виявив найраніші зразки скам’янілостей із безперечно сучасною людською анатомією.

The Omo Kibish Formation in southwestern Ethiopia. (Céline Vidal)

Існують старіші останки, що приписуються Homo sapiens, вік яких становить сотні тисяч років. Але лінія між нами та нашими предками розмита, тому останки, відомі як Омо I, приймаються як відправна точка для виду Homo Sapiens. Стародавні кістки цього давно втраченого предка, названого на честь річки Омо, були поховані разом з мушлями молюсків, яким на той час було близько 130 000 років. Через десятиліття радіоактивне датування навколишнього ґрунту дозволило відсунути вік останків приблизно до 200 000 років. І все ж навіть це може бути недооцінкою.

Геохімічний повторний аналіз археологічних розкопок тепер припускає, що Омо I був роздавлений між двома шарами вулканічного попелу, верхній шар якого, ймовірно, утворився в результаті виверження близько 230 000 років тому. Принаймні, стверджують дослідники, Омо I має бути навіть старшим.

«Скам’янілості були виявлені під товстим шаром вулканічного попелу, який нікому не вдалося датувати за допомогою радіометричних методів, тому що попіл занадто дрібний», — пояснила вулканолог Селін Відаль з Кембриджського університету.

«Коли я отримала результати і дізналася, що найстаріший Homo sapiens з цього регіону старший, ніж передбачалося раніше, я була дуже схвильована», — згадує вона.

Нова оцінка підтверджує, що Omo I є найстарішим незаперечним Homo sapiens в Африці. Втім, автори масштабної роботи з Великої Британії, Бельгії, Ботсвани, Великої Британії, Ірландії, США, Франції та Ефіопії не виключають, що майбутні знахідки та нові дослідження покажуть, що наш вид ще давніший, ніж передбачається сьогодні.

«Ми можемо датувати вік людства лише на основі наявних у нас скам’янілостей, тому неможливо сказати, що це остаточний вік нашого виду, — зазначила Відаль. — Вивчення еволюції людини завжди перебуває в русі: межі та терміни змінюються у міру появи нових даних».

Дослідники припускають, що наші ранні предки не випадково жили в такій геологічно активній долині: вулкани надали величезну кількість чудового матеріалу для виготовлення кам’яних знарядь. А вчені з Ізраїлю встановили це за фрагментами стародавнього черепа, щелепних кісток та зубів, які, здається, підходять як неандертальцю, так і Homo sapiens, але не належать ні тому, ні іншому.

Цей нещодавно виявлений тип гомінінів міг бути предком популяцій неандертальців у Європі, відповідаючи на загадку того, як ці популяції отримали ДНК H. sapiens до їхнього прибуття в ці регіони. Вони також є предками архаїчних популяцій Homo в Азії.

Археологи назвали нову давню людину людиною з Нешер Рамла (Homo Nesher Ramla) на честь археологічних розкопок в Ізраїлі, де були виявлені кістки.

Джерело НВ