«Біля 90% вуличних собак і котів в Україні колись були домашніми»

Страшна правда. Що потрібно знати про безпритульних собак Львова, і як їх прийняти в сім’ю? Ми часто бачимо їх на вулицях, але не завжди звертаємо на них увагу. Розуміємо, що вуличні собаки й коти потребують турботи, однак не кожен готовий її подарувати.

Директорка ЛКП «Лев» Оксана Кошак розповіла ZAXID.NET про безпритульних тварин Львова, як вони опиняються на вулиці та чи є в них шанс знайти дім. Ми також дізнались про роботу притулку, як проходить процес адопції тварини і те, що потрібно знати, перш ніж взяти її додому.

Оксана Кошак, активістка

Чому собаки опиняються на вулиці?

Основна причина в тому, що в нас ніхто не контролює дотримання законодавства. Тобто, відповідним органам не вистачає сил і ресурсу, щоб контролювати власників тварин. Все починається з найпростішого: обов’язкової реєстрації. Кожен собака повинен мати жетон, який засвідчує, хто є його господарем.

У Львові це також чітко передбачено. Ухвала міської ради №262 говорить, що всі власники собак, що проживають на території міста, мають їх зареєструвати. Але наразі її виконало лише 50% власників домашніх улюбленців. Адже якщо ти не несеш відповідальність, немає ризику, що будеш покараний за свої дії. Тому люди беруть тварин, тішаться ними, але не до кінця зважують, що вони потребують догляду й лікування. А коли розуміють, що їх важко утримувати, то викидають на вулицю.

Собаки у ЛКП «Лев» проходять стерилізацію, вакцинацію, лікування та інші необхідні процедури. Лише після цього собаку можна взяти додому

Близько 15% тварин це ті, що загубились самі, і за ними приїхали господарі. Решта – це спадково безпритульні, тобто народжені на вулиці.

На жаль, щороку відсоток викинутих тварин зростає шаленими темпами. Тобто, 70% це було на початку 2018 року. Станом на 2019-й вигнаних на вулицю тварин – вже більше 80%.

«Диких» безпритульних тварин в нашому місті вже дуже мало. Оскільки два-три роки тому практично всіх спадково вуличних ми відловили та стерилізували. А якщо повертаємо їх на вулицю після соціалізації, яку вони пройшли на підприємстві, то прилаштовуємо їх до опікунів. Вони підгодовують цих собак і тримають контакт довіри до людини.

Статистика того, коли собак забирають.

ЛКП «Лев» має унікальну статистику прилаштованих тварин. Станом на 2019 рік 90% собак, що до нас поступили, є прилаштовані в нові родини. Ми створили в місті культуру, що все-таки краще взяти тварину і дати їй шанс не опинитись на вулиці. І люди самі бачать перевагу нашої роботи. Адже ми відловлюємо собак, вакцинуємо, стерилізуємо, купаємо, обробляємо від паразитів тощо.

Не менш важливо, що ми соціалізуємо цих тварин. Людині, котра хоче «всиновити» собаку, ми видаємо ветеринарний паспорт. Наш кінолог продовжує займатись з твариною, якщо вона цього потребує. Ти береш здорового й хорошого собаку, якого собі вподобаєш, чи який тебе обере, і спокійно й безпечно продовжуєш з ним жити.

Звичайно, не хотілося б відпускати на місце вилову і тих 10% тварин, але в тому є, на жаль, необхідність для міста. Справа в тому, що Україна належить до країн «неблагополучних» по сказу. Це означає, що в нас дуже багато тварин, — зазвичай диких – є носіями сказу. Власне, якщо з міст повністю забрати вуличних контрольованих, вакцинованих, стерилізованих тварин, то відкриється велика хороша кормова база для надходження в місто диких. А вони становлять дуже велику небезпеку.

Чи є різниця в поведінці собаки з вулиці і тієї, яка була домашньою?

Однозначно. По-перше, спадково вуличних дуже важко відловити, вони не йдуть на контакт з людиною. Розуміють, що їм треба остерігатися. Так само їх важко соціалізувати. Кінолог витрачає місяці для того, щоб тварина почала довіряти людині. В той час, коли із загубленими чи викинутими цих проблем немає, оскільки тварини звикли до спілкування з господарями.

Чи вдавалось прилаштувати спадково вуличних собак?

У нас був випадок, коли наша опікунка тварин взяла до себе собаку, котра 5 років жила на вулиці в районі Стрийського парку. Там була невелика зграйка собак, вони були дикими і постійно народжували цуценят. Ми змогли відловили двох самок, маму і бабусю. Приплід дівчаток, яким вже було по 10 місяців, нам вдалося прилаштувати, а от самку-маму ця дівчина відважилась забрати собі. Звичайно, до року вони займались з кінологом. Перші місяці, коли вона намагалась тримати її вдома, було надзвичайно складно, адже тварина не звикла до квартири. Вона гризла все, що бачила, навіть намагалась втекти. Щоб заслужити її довіру, треба було докласти надзвичайних сил і бажання. І вона досягла того, що ця собака сьогодні абсолютно домашня, віддана й талановита улюблениця, яка знає команди.

Різниця в дресуванні диких собак з вулиць і загублених – питання часу. Однозначно, тварину можна приручити. Але таким собакам потрібно не лише терпіння, а й професійна робота. Потрібен кінолог, який підкаже, як правильно дресувати і не перенавантажити тварину. Адже тиск тут зовсім недоречний.

Що потрібно врахувати людині, котра хоче взяти собаку?

По-перше, потрібно дуже чітко і зважено підійти до цього питання. Подумати, чи готові ви достатньо часу приділити тварині. Тому що вона не так потребує догляду, як контакту з людиною. Улюбленцю потрібно надати і вигул, і спільні прогулянки, заняття.

По-друге, потрібно врахувати своє фінансове становище. Адже собака, як і людина, може захворіти, тож необхідно буде звернутись до ветеринара, а не займатись самолікуванням. Також обов’язковим є дотримання щорічної перевакцинації. А все це інколи може бути затратним. Потрібно розуміти: чи готовий я поставитися відповідально до тварини, яку я беру, і не забувати, що вона вже мала негативний досвід. І дуже шкода, якщо знову не вдасться виправдати її сподівань. Тому найголовніше — це бути відповідальним перед тими, кого ви збираєтесь приручити.

Джерело ZAXID.NET / фото Інни Волоської