Освіта та ІТ - поточні реалії в Україні

У сфері інформаційних технологій деякий час назад стали з'являтися думки про малу ефективність профільного вищої освіти. В результаті частина молодих людей вірить в те, що можна в будь-який момент кинути ВНЗ і запустити успішний ІТ-стартап. Є й ті, хто просто не хоче йти до ВНЗ, вважаючи, що потрібно відразу влаштовуватися на роботу стажистом, навчаючись премудростям програмування в міру необхідності. Але ефект того, хто вижив підкріплюється одиничними успішними прикладами.

У цих судженнях присутній певна частка юнацького максималізму, а можливо, навіть підтасування фактів. Є різні думки з цього приводу, у кожного свій досвід. Та й якщо розібратися, сама роль вищих навчальних закладів може бути витлумачена по-різному. Хтось вважає, наприклад, що вони неодмінно повинні бути мало не бізнес-інкубаторами.

Представники українських компаній висловити своє ставлення з приводу того, що відбувається з українською ІТ-освітою сьогодні, наскільки воно відповідає ринковим реаліям. Кому вони віддають переваги при прийомі на роботу?

Наскільки для вас важливо, щоб ІТ-фахівець мав профільну вищу освіту? Чи відрізняються дані вимоги по відношенню до програмістам різних напрямків, системним адміністраторам та іншим категоріям розробників?

При прийомі на роботу перш за все агенство дивиться на те, як кандидати виконують тестові завдання, звертаючи велику увагу на оптимізацію і безпеку їх вирішення. Освіта має другорядний характер, так як більшість ІТ-фахівців - це здебільшого самоучки. Якщо у кандидата за плечима фізмат або природно-наукову освіту, нам це говорить тільки про те, що він здатен критично мислити і вирішувати поставлені перед ним завдання.

Програмістів беруть з найрізноманітніших ВНЗ. І не обов'язково в дипломі у претендента має значитися «програміст» або «факультет автоматики та обчислювальної техніки». І взагалі - краще розрізняти наявність диплома і наявність навичок. Принципово наявність якогось багажу знань в області математики, архітектури ІТ-систем, для програміста потрібні навички об'єктно-орієнтованого програмування.

Наявність вищої освіти, безумовно, дуже бажано. В ідеалі в інституті студента повинні навчитися не стільки сумі конкретних знань, скільки вмінню вчитися самостійно, весь час перебувати в пошуках знань, нестандартних рішень, навичкам критичного мислення (хоча, на жаль, не завжди це буває саме так). І саме цим фахівець з вищою освітою цінний.

Вимоги до програмістам і системним адміністраторам, зрозуміло, відрізняються, але не принципово. А ось якщо говорити про бізнес-аналітиків, керівників проектів - то тут освіту в сфері ІТ не строго обов'язково. Є багато блискучих фахівців, які мають економічне та фінансове освіту, а відсутні їм знання в області ІТ отримали на курсах підвищення кваліфікації.

Наскільки якість вищої ІТ-освіти в середньому, з вашого досвіду, відповідає сучасним запитам українського ринку?

Базова ІТ-освіта в Україні на досить високому рівні. До сих пір на мехматі можна зустріти викладачів, які вимагають від студентів вкластися при написанні навчальної програми в 8 Кб. У цьому зараз немає необхідності, тому що доступні необмежені ресурси. Але працюючи над оптимізацією рішення, студент вчиться вирішувати завдання без надмірного споживання ресурсів.

ІТ-індустрія змінюється дуже швидко і, на жаль, сучасна освіта просто не встигає за ним встигнути. Наприклад, коли нам терміново знадобилася прибавка кваліфікованих співробітників, многік вирішили піти по верхах і відразу найняти викладачів вузів і інститутів. Розчарування може бути в тому, що в практиці вони були абсолютно рівні нашим програмістам-юніорам (початковий рівень). Тобто говорити щось вони могли годинами, а ось на практиці показували далеко не необхідний рівень робочої динаміки.

Проблеми, більш поширені, дві:

• Успішні ІТ-шники викладати в ВНЗ не йдуть. Отже, викладають ті, хто насправді дуже далекий від ринку і бізнесу.
• Проекти, які виконуються в рамках навчання, дуже далекі від реалій. Ні «клієнта», немає менеджменту (переговори, ризики, очікування), немає зміни вимог після старту робіт, немає взагалі 80% факторів, які впливають на ІТ-проект в ринкових умовах.

На що варто звернути увагу?

Знову ж, нехтувати вищою освітою, з огляду на останні зміни в законодавстві, не варто. Просто тому що без наявності профільної освіти перспективи кар'єрного росту відпадають відразу.

Судити про якість освіти в Україні досить складно. Наскільки я знаю, де-небудь в США, наприклад, воно має більш прикладний характер. З одного боку, російські IT-фахівці котируються по всьому світу. У нас по містам-мільйонникам, наприклад, є не один, а відразу кілька прикладів успішних IT-компаній, які отримали міжнародне визнання. З іншого боку, можна сказати, що зараз на ринку попит на айтішників перевищує пропозицію, тому, мабуть, ринок готовий поглинути всіх.

Здобути другу вищу освіту потрібно тоді, коли цю потребу диктує тобі сфера діяльності компанії, наприклад, якщо займаєшся аналітикою, дослідженням предметної області.

Крім навичок, одержуваних в ході навчання, я б відзначив затребуваність з боку великих компаній вміння працювати в команді. Найчастіше, в таких компаніях поширений колективний спосіб розробки, тому при наймі віддадуть перевагу менш геніальному командному гравцеві, ніж талановитому, але конфліктного співробітнику.

Навіщо IT-бізнесу інвестувати в навчання молоді в Україні?

Безліч експертів та економістів, враховуючи сучасні реалії України щодо IT-освіти, відверто наголошують, що кращим шляхом для створення кращіх спеціалістів - буде інвестиція самих IT-компаній у спеціалізовану освіту для дітей та студентів.

Українські IT-компанії можуть змінити освіту країни на краще для себе та всіх/ фото НВ Бізнес

Українські розробники - сильний бренд на світовому ринку. Їх високу затребуваність прийнято асоціювати з підвищеною працездатністю і працьовитістю. Але це далеко не головний фактор, який робить наших хлопців одними з кращих. Насправді головною перевагою українських інженерів є співвідношення ціна/якість. А ось головні фактори, які повинні впливати на розвиток IT-освіти в країни через самі компанії:

1. З часом IT-технології стали багаторазово випереджати навчальні програми.

2. Наша школа STEM дійсно сильна. Але вона дає лише хорошу основу.

3. У нас поки негусто зі своїми «Стенфорд», які випускають готових до роботи фахівців, ситуація така, що і «Кремнієві долини» у нас з'являться не скоро. Освіта не встигає за потребами ринку праці.

4. Наша система освіти все ще схильна до гендерних стереотипів про те, що IT, та й взагалі STEM - «не жіноча справа».

5. Реформа освіти - процес аж ніяк не швидкий. Як і будь-які інші процеси, пов'язані з серйозними змінами, він зустрічає сильний опір і банальну інертність з боку чиновників.

6. Бізнес може допомагати пристосовувати навчальні плани до потреб ринку, підтримувати університети.

7. Подібні проекти в майбутньому створять величезну нішу мотивованих фахівців, звідки потім можна буде черпати кадровий резерв не тільки для IT, а й для інших STEM-індустрій.

Джерело ЛІГА.Блоги