Як впливає закислення океану на Україну?

Усі екосистеми пов'язані. Викиди парникових газів в атмосферу, і спричинена ними зміна клімату, шкодять не лише мешканцям суходолу, а й морським екосистемам. Океани нагріваються, наповнюються водою з розталих льодовиків і навіть поглинають вуглець із атмосфери. А через поглинутий СО2 збільшується кислотність води – це так званий процес закислення. Наразі закислення океану відбувається в 10 разів швидше, ніж за останні 55 мільйонів років.

За оцінками, до 2100 року кислотність морської води може збільшитися приблизно в 1,5 рази порівняно з доіндустріальним рівнем. Що це означає для морських мешканців та чи відчутне закислення у нашому Чорному морі?

Морські екосистеми пристосовані до певних умов, у яких проживають, і дуже чутливі навіть до найменших змін у цих умовах. Вуглець, що розчиняється у верхніх шарах води, знижує рівень рН води, а разом з тим зменшується і концентрація доступного карбонату кальцію у воді. Цю речовину використовують різні кальцієвмісні організми для формування мушель чи панцирів. Чим її менше, тим складніше їм це вдається.

Геологічні дані свідчать, що нині хімічний склад морської води змінюється в 10-100 разів швидше, ніж це було впродовж багатьох мільйонів років. Тож в організмів навіть немає часу адаптуватися до нових умов. Різні дослідження вже виявили негативний вплив закислення на морські організми. Наприклад, майже на чверть може знизитися рівень росту та розвитку двостулкових молюсків – мідій, устриць, гребінців та інших. А це означатиме не лише втрату делікатесів для любителів морепродуктів, а й важливого елемента харчового ланцюга у морських екосистемах, який, до того ж, фільтрує морську воду та створює середовище існування для деяких видів. Під загрозою зникнення також опиняються корали, які створюють середовище існування для більш ніж 25% всіх океанічних видів.

А що в Чорному морі?

Чорне море – це унікальна екосистема. Розчинний кисень і багате морське життя існують тут виключно в верхніх шарах води. На глибині нижче 100 метрів кисню вже немає, а морська вода містить 11-14 мл/л високотоксичного сірководню. Це утворює насичену «мертву» зону, у якій трапляються тільки пристосовані до таких умов бактерії. За останні 20 років сірководневий шар піднявся на 20-25 м. Вчені відмічають, що цей негативний феномен напряму пов’язаний зі зміною клімату та глобальним потеплінням. Це означає, що верхній шар Чорного моря, насичений киснем і придатний для життя більшості морських жителів, зменшується.

Крім того, науковці відмічають, що так само, як і Світовий океан, Чорне море нагрівається. Кліматичні зміни у сукупності із іншими факторами вже призводять до того, що змінюється склад донних угруповань, а «цвітіння» морської води влітку спостерігається все частіше.

У публікації «Закислення океану та Чорне море» ми проаналізували, зокрема, і різні дослідження науковців щодо наявних та потенційних наслідків закислення для нашого моря. Водночас, дані про закислення і, зокрема, його вплив на біорізноманіття у Чорному морі неповні. Нечисельні існуючі дослідження свідчать про те, що внаслідок антропогенного впливу карбонатна система Чорного моря вже зазнає змін, а ознаки закислення океану проявляються і в Чорному морі. А це означає, що до забруднення, потепління та інших негативних факторів додається ще один – закислення.

І хоч даних для Чорного моря небагато, дослідження, проведені  у інших морях, дають підстави для тривоги і за Чорне море.  Так, деякі дослідження продемонстрували значний негативний вплив зниження рівня рН на види молюсків (мідії, устриці тощо), що також мають економічне значення та важливі для здорового функціонування екосистеми Чорного моря. Експерименти також показують значний вплив закислення океану на  мікроорганізми, що формують планктон. Кількісні і якісні зміни планктону можуть негативно вплинути на складну структуру харчових мереж цілих морських екосистем. Автори кількох нещодавніх досліджень стверджують, що закислення океану у поєднанні з глобальним потеплінням може призвести до збільшення чисельності медузоподібних організмів у наступному столітті. Медузи – це хижаки, що харчуються планктонними організмами, тож збільшення їх кількості може нашкодити не лише курортному відпочинку, але й екосистемам – насамперед, знизити продуктивність риб.

Закислення також може нести загрозу деяким промисловим видам риб, впливаючи на їхнє розмноження, міграцію, здатність утворювати косяки, а також на їхні органи чуття. А це, у свою чергу, тривожний дзвіночок для місцевих громад, чия економіка часто покладається саме на риболовлю.

Більше запитань, ніж відповідей

Науковці понад 50 років тому дійшли висновку, що підвищення концентрації CO2 впливатиме на хімічний склад морської води і спричинить закислення океану. Однак це явище тільки нещодавно було визнано однією з найбільших прогалин у знаннях у сфері океанології і наразі стало пріоритетним напрямом глобальних досліджень.

В Україні ж таких досліджень майже не проводиться, тож і зрозуміти масштаби проблеми в такій унікальній водоймі, як Чорне море – неможливо. Необхідно в першу чергу разом з усім світом визнати проблему закислення і почати досліджувати її вплив і біля українського узбережжя.

“Зміна клімату так само впливає і на моря біля берегів України. Це проблема, яка вже зараз вимагає активних дій на всіх рівнях – міжнародному, національному та локальному. Скорочення викидів парникових газів у всіх секторах економіки є першочерговим кроком у боротьбі зі зміною клімату та її наслідками. Збереження та відновлення морських екосистем може внести серйозний вклад у боротьбу зі зміною клімату. До цього слід віднести як безпосередню охорону морських екосистем через розширення мережі природоохоронних територій, так і процеси, пов’язані зі зниженням антропогенного впливу на екосистеми. Чим менше ми винищуємо, забруднюємо та експлуатуємо наші моря – тим більше шансів, що вони допоможуть нам подолати кліматичну кризу, яку ми самі і спричинили”, – коментує Соф’я Садогурська, експертка зі зміни клімату ГО “Екодія”

Джерело Екодія