х Ти не можеш їсти гроші, разом із ними... х | вірш про стан речей



х Ти не можеш їсти гроші,

разом із ними... х

У цій цілковитій тиші, повній галасу та сліз,

не чують більше співу птахів.

Ти не зможеш гроші з’їсти,

щоб закрити цей біль.

Морок навколо нестерпний,

алі всі закохані у власну сліпоту,

Де чужі вуста п’ють кришталеву воду,

тобі - дають пити бензин. 

Подих вітру нагадує про мрії,

але вдома - тільки бетон і сміття,

А на вулиці - море каменів, 

що збивають тебе з ніг. 

Одноразові руки тримають за шию,

від манекенів з пластику,

З намордником на обличчі.

Пусті та й токсичні, без почуттів.

Щоразу - разові дії, і люди такі,

а завтра накриє, дощем зі сміття.

Отруйні дії - отруїли наш потік життя,

забули про древо, джерело буття.

Навколо - синтетичні повії,

що втратили дитячі мрії,

Тікаючи з міста, рятуючи власне життя,

врятуй у собі дитину…

...пам’ятаючи, що коли впаде останнє,

листя з дерева надії, в отруйні ріки,

забито останню тварину, 

їх голод та спрагу ніщо не втамує. 

а гроші лежатимуть з манекенами,

в сухому болоті з олії. 

[04.04.21]