Новини з України
Інформація з України - Військові ЛГБТ розповіли про гомофобію в армії
243 Україна • Права людини

Військові ЛГБТ розповіли про гомофобію на війні

14.03.2021 20:03:45

Як живеться українським ЛГБТ-захисникам вітчизни? Щороку українські ЗМІ слідкують за Маршем рівності у Києві, який відбувається влітку. Через карантин цього року «Київ Прайд» відбувся 21 червня в режимі онлайн. До цієї події журналісти вирішили зібрати історії військових ЛГБТ. Як українські військові воюють не з російськими окупантами, а з українськими геями.

«У звичайному житті просто: ти закрився у своїй квартирі, а на службі тобі доводиться жити з людиною, навіть якщо вона гомофоб», - Владислав Мірошниченко, військовий.

Військові ЛГБТ розповіли про гомофобію в армії

Ярина — бойова медик у батальйоні морської піхоти, вона відкрита бісексуалка / фото Ярина Чорногуз/Анастасія Власова/hromadske

Владиславу 23 роки, останні три роки він перебуває на службі в ООС. Владислав — командир артилерійської установки «Піон». В інтерв’ю hromadske вперше робить камінг-аут (публічно заявляє про свою належність до ЛГБТ-спільноти). 

Я вирішив зробити камінг-аут, тому що хочу відкритися і бути собою. Не дуже зручно жити з хлопцями (на службі — ред.), з такими як ти, але постійно бути кимось іншим. Не розумієш, хто тобі буде другом, а хто людиною, яка до тебе буде погано ставитись і знущатися з тебе.

Не можу сказати, коли я зрозумів, що я гей. Це було з самого початку. Я бачив хлопців і розумів, що вони мені подобаються. Потім я ще почав розуміти, що дівчата мене не цікавлять. У школі на уроках нам говорили, що ЛГБТ — це субкультура, щось вигадане, таких людей треба вбивати. Звісно, я почав налаштовувати себе на те, що я якийсь неправильний. Перед своєю родиною я відкрився. У мене з батьком були великі проблеми, він був сильним гомофобом. Мені доводилося інколи йти з дому через це. Вже коли я навчався у коледжі, я почав відкриватися перед деякими одногрупниками — хтось мене сприймав нормально, але були й підколи.

Військові ЛГБТ розповіли про гомофобію в армії

«Я бачив хлопців і розумів, що вони мені подобаються» / фото Владислав Мірошниченко/Анастасія Власова/hromadske

Все змінилося, коли почалася російська окупація. Я на той момент жив у Луганську, люди стали більш жорсткими. Українці з проєвропейською позицією не мали права виразити те, що вони хочуть, не мали змоги боротися. Я вирішив піти на службу в українську армію. Розумів, що не повернуся до родини, в мене вже не буде друзів — всі вони залишаються на окупованій території. Було важко морально, я їхав з окупованої території, і коли побачив українські прапори, то видихнув, відчув, що вдома. Але деякий час продовжував боятися відкрито висловлювати свою проукраїнську позицію, через те, що на окупованій території ти постійно перебуваєш в страху. Згодом я все ж таки відчув, що перебуваю серед однодумців. Про свою належність до ЛГБТ я тоді ще не говорив. На той момент для мене було головне — відійти від окупації. Я тоді не думав, що війна буде настільки затяжною. 

Військових у ЛГБТ-спільноті насправді багато, але вони бояться відкритися. Навіть у групі військових ЛГБТ вони можуть боятися вислати якесь фото або відкрито спілкуватися. У звичайному житті просто: ти закрився у квартирі і все, над тобою ніхто не буде знущатися. А на службі тобі доведеться жити з людиною, навіть якщо вона гомофоб.

Військові ЛГБТ розповіли про гомофобію в армії

Влад розповідає, що військових у ЛГБТ-спільноті насправді досить багато, але не всі готові відкритися / фото Владислав Мірошниченко/Анастасія Власова/hromadske

У мене є колеги, яким я відкрився, один з них був проти ЛГБТ. Коли я вже не витримав і сказав, що належу до цієї спільноти, то він почав зі мною спілкуватися і згодом змінив свою думку. Зараз він нейтрально ставиться до представників ЛГБТ. Були й ті, хто різко висловлювалися проти. Один з військових казав, що треба виводити таку людину зі строю, відрубувати голову, — і більше таких не буде. Проблем у спілкуванні з ним у мене не було, але коли я відкриюся, я не знаю, чого очікувати. Підтримки військовим ЛГБТ не вистачає, тому що не знаю, кому можна підставити свою спину, а кому ні. Коли я відкриюся, не знаю, хто у критичному моменті прийде мені на допомогу. 

Насправді представники ЛГБТ, як і військові, борються за свободу. Одні захищають батьківщину, історію, права, але й інші також це роблять. Люди, які були в окупації, можуть зрозуміти, як це — коли людина в оточенні ворогів бореться за свою позицію, за право слова, іншу точку зору. ЛГБТ-спільнота також зазнає тиску. Тому більшість ЛГБТ, які були на Сході, або перейшли на службу, або просто переїхали на підконтрольну територію, тому що бачать в Україні свободу. 

Військові ЛГБТ розповіли про гомофобію в армії

«Представники ЛГБТ, як і військові, борються за свободу» / фото Владислав Мірошниченко/Анастасія Власова/hromadske

* * *

Джерело Громадське

автор тексту: Rayan Riener

2021-03-14 20:17:45

Теги в категорії