Чорнобильська катастрофа настільки глобальна, що їй привласнили 7-й рівень небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) – події на...
Чорнобильська катастрофа настільки глобальна, що їй привласнили 7-й рівень небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) – події на Чорнобилі стали локальною катастрофою з глобальними наслідками. До слова, 7-й рівень небезпеки також присвоїли аварії на АЕС “Фукусіма-1” у Японії, яка сталась у 2011 році внаслідок землетрусу.
ЧАЕС планувалася як найпотужніший енергетичний об’єкт України з проектною потужністю 6000 мВт – по тисячі мегават на кожен із шести блоків (два з яких не встигли спорудити). Зараз таку потужність має Запорізька АЕС… Подейкують, у Чорнобилі планувалося звести аж 12 блоків! Однак навіть у тому стані, в якому станція встигла попрацювати, вона забезпечувала 10% від потреб України в електроенергії.
До речі, ще один цікавий факт: після аварії на ЧАЕС уряд відмовився від будівництва атомної електростанції в Криму.
Найбільше від катастрофи на ЧАЕС постраждала не Україна, а Білорусь, яка отримала 70% радіаційного забруднення з Чорнобиля. Наслідки для країни оцінили у майже 235 мільярдів доларів США.
Місто Чорнобиль у другій половині XVIII століття було одним із головних центрів хасидизму, який за своєю значущістю не поступався Умані.
Хасидизм – це містичне відгалуження юдаїзму, що виникло на території України у першій половині XVIII століття як опозиція до догматично-обрядового формалізму і рабинської ортодоксії та швидко поширилося Східною Європою.
Наприкінці ХІХ століття населення міста становило понад 10 тисяч осіб, з яких понад дві третини були євреями. У місті було близько 10 синагог.
Село Буряківка розташоване в околиці Чорнобиля і в 12 кілометрах від Чорнобильської АЕС повністю покинуте, а до аварії на АЕС там жили 226 осіб. Їх переселили в інші села та міста Київської області. У 1999 році село офіційно зняли з обліку населених пунктів. В селі Буряківці проживав свої останні роки, помер і був похований родич Тараса Шевченка – Варфоломій Шевченко. Чоловіки були троюрідними братами. Звичайно, це цікавий факт, але популярність селу приніс не він.
Потужний витік радіації “пофарбував” ліс неподалік Чорнобильської АЕС у яскраво рудий колір. З того часу він називається “Рудий ліс”.
Дороги у зоні відчуження ідеально рівні, без єдиної вибоїни. Рівне асфальтне покриття покладено, щоб не розкидати радіоактивні відходи, які перевозяться у вантажівках на дослідження або зберігання. Максимальна швидкість руху для вантажівки з відходами – 40 км/год.
При в’їзді в місто Прип’ять розташовується так званий міст «смерті». Насправді це звичайний пішохідний міст, який з’єднував місто з Чорнобильською АЕС. Під час аварії на Чорнобильській атомній станції це місце накрила хмара радіонуклідів і радіаційний фон досягав 600 рентгенів на годину. Вважали, що людина, яка пройшла по цьому мосту, через кілька діб неодмінно помирала. Звичайно, це все вигадка, проте саме тому міст отримав таку назву.
29 листопада 2016 року над пошкодженим реактором встановили новий саркофаг. Це найбільша у світі наземна рухома споруда. Конструкція створює простір, в якому небезпечні елементи можуть бути розщеплені.
Зона складається з трьох частин: 30-кілометрова зона відчуження, з якої в обов’язковому порядку було відселено все населення, 10-кілометрова зона навколо станції, де й дотепер сконцентровано найвищі показники радіоактивного забруднення, і особлива зона – промисловий майданчик ЧАЕС. На сьогодні серйозну небезпеку становить лише особлива зона, короткочасне перебування на будь-якій іншій ділянці території не спровокує захворювання на променеву хворобу. Усі, хто залишають Зону відчуження, проходять радіаційний огляд.
Незважаючи на всі зусилля щодо недопущення поширення радіації, забруднення все одно залишає межі зони. Основне джерело поширення – вода. Річка Прип’ять впадає в Дніпро, і 90% усієї радіації, що виноситься із зони, витікає саме цим шляхом. У період загострення лісових пожеж вогонь «забирає» на себе приблизно 50% поширюваної радіації.
Евакуйовані жителі міст і сіл у цій зоні більше ніколи не повернуться додому.
Однак українська влада більше не хоче, щоб Чорнобиль і надалі сприймали зоною відчуження. Тут створили радіаційно-екологічний біосферний заповідник, адже в Чорнобилі живе унікальна флора. Крім того, поблизу ЧАЕС збудують парк сонячної енергії, і вже цього літа українці отримають електрику із Чорнобиля.
Журнал Forbes визнав зону навколо Чорнобильської АЕС одним із “суперекстравагантних туристичних місць, де можна і відпочити, і побачити те, чого більше немає ніде у світі”.
Чорнобиль притягує до себе кіномитців. Вже відзнято чимало фільмів, серіалів, музичних кліпів про Чорнобиль. Підбірка фільмів про Чорнобиль: http://porogy.zp.ua/2020/04/pidbirka-filmiv-pro-chornobyl/
Підготувала Ольга Забенько, пр. бібліограф ЦБС
за матеріалами:
Пишемо про все важливе
Кожен день щось нове. Будьте в центрі подій