Новини з України
Інформація з України - «Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»
738 Нікополь • Історія

«Це моє місто Нікополь – в ритмі зі мною пульсує…»

04.01.2021 21:01:40

«Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»

Україна, Дніпропетровська область

    Фото-проєкт галереї «Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує» Центральної дитячої бібліотеки Нікополя відкриває незвичні ракурси знайомих будівель міста.

    Коли це майбутнє місто на березі колишнього Дніпра-Борисфена заснував козак Микита та влаштував успішну торгівлю через Микитин перевіз, він мабуть і гадки не мав, що Микитин Ріг увійде в історію Дніпропетровщини як перша назва міста Нікополь.

    «Що прикметно, передмістя Нікополя, яке лежить біля виходу річки Лапинка, зберігало назву Микитиного до середини ХХ ст. Посвідченням запорозької традиції стала легенда про козака Микиту, котрий «оселився тут зі своєю сім’єю і робітниками в облаштованому курені, побудував тут дуби (човни з кілем і овальним дном, що піднімають від 1000 до 3000 пудів вантажу, і на цих дубах відкрив переправу через Дніпро на протилежний берег». З цим легендарним Микитою пов’язували назву Микитиного Рогу». 

    «Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»«Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»«Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»

    Наразі, чому саме Ріг? Все дуже просто, адже берег Дніпра має вигляд рогу, який немовби уклинився у води великої рибної ріки і став зручним місцем для торгівлі та переправ у найбільш вузькому місці річки. Саме тут було створене і козацьке поселення – Микитинська Січ, яка незабаром зіграє дуже важливу роль в історії України. Хоробрий вояк, мудрий і завзятий Богдан Хмельницький буде обраний гетьманом та очолить козацькі війська у боротьбі за незалежність України. Про Микитин Ріг згадує в своїй «Історії України-Русі» і відомий історик М. Грушевський.

    «Нікополь виник із передмістя Микитинської Січі та Микитиного перевозу. Тут зливалися майже вісім річок і був широкий прохід до Дніпра… Розташування цієї місцевості біля найвужчої смуги дніпровських плавнів було зручним для влаштування тут переправи. 1594-м роком датована перша згадка топонімів, прямо пов’язаних з історією Нікополя, – Микитиного Рогу…».

    «Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»«Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»«Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»

    «Для вирішення питання про те, коли саме з’явився перевіз на Микитиному Розі, слід мати на увазі, що головні суходільні шляхи в ХVI–ХVII ст. (Чорний, Кучманський, Волоський та Муравський) пролягали на значній віддалі від цієї місцевості. Тобто потреби в регулярній дії перевозу не було, а окремі випадки переправ у цьому місці, відображені в поодиноких документах (зокрема 1628 р.), самі собою, звісно, не можуть бути доказом існування тут населеного пункту… У першій третині ХVIII ст. з’явився Микитинський шлях, що йшов від Мишуриного Рогу через річки Солона і Базавлук до Микитиного перевозу, оминаючи Дніпрові пороги, і був поєднаний із Саксаганським шляхом».

    «Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»«Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»«Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»

    «Чоловіче населення в краї ще довго перевищувало жіноче. Та з часом козаки заводили сім’ї, більшало селян, з’являлися військові поселенці, купці, дворяни».

    «Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»«Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»«Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»

    «Розвиток чумацького промислу в краї визначався розташуванням Нікополя на перехресті великих доріг, що вели з Єлизаветграда (тепер м. Кропивницький), Катеринослава (тепер м. Дніпро) та Олександрівська (тепер м. Запоріжжя) до Криму»

    Якщо звернути увагу на карту сучасного Нікополя, місто нагадує птаха, який розкрив свої крила та зручно вмостився на березі вже Каховського водосховища. Стара частина міста зберегла деякі старовинні споруди, які мають як обшарпані, так і пофарбовані фасади. Німецький підприємець Крістофер Райва застосував цікаву технологію відновлення старих будівель. Стіни його ресторану і магазину були відшліфовані до старої цегляної кладки та прикрашені в’юнковою зеленню, яка притіняє і надає досить сучасного привабливого європейського вигляду. Також Крістофер Райва сприяв розташуванню посеред площі Б. Хмельницького живописної алеї з лавами та деревцями. Якщо не брати до уваги, що вулиця Катеринославська, а зараз – Микитинська, була вимощена кам’яною кладкою, технологія посадки дерев передбачувала вибивання каміння для вкорінення.

    «Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»«Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»«Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»

    «Зведений на початку ХХ ст. як один із небагатьох двоповерхових кам’яних прибуткових будинків Базарної площі, забудову якої формували здебільшого одноповерхові крамниці. На початку 2010-х рр. у ньому проведено ремонтні роботи з реставрацією чільних фасадів. при цьому до західного видовженого фасаду прибудували одноповерховий г-подібний об’єм, дах якого використовується під терасу. Будинок пристосований наразі під заклад харчування – ресторан».

    За осучасненням алеї можна було спостерігати з вікон не менш старої будівлі №13 Центральної дитячої бібліотеки на Микитинській. Коли і ким побудований будинок, інформації не знайти, але приблизно наприкінці XIX – на початку XX століття. Очевидно, що хазяїн побудував у дуже зручному і жвавому торгівельному місці, поруч із Базарною площею та величезним критим ринком – шопою. Саме тут проводили Нікопольські ярмарки чотири рази на рік. Кого тут тільки не було, з’їжджались з усієї України. А після насиченого торгового дня відпочивали цілими сім’ями: катались на човнах по Дніпру, проводили час у часному парку купця Єрлашова.

    «Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»«Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»«Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»

    «Територія міського саду спочатку належала купцю Турбабі, в якого її викупив наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. відомий нікопольський купець Г. Єрлашов. Доволі швидко він розбив тут квітники з троянд, що, за спогадами містян, були привезені з Франції. Для благоустрою берегової смуги, що окреслювала східну межу саду, було привезено морський пісок, який постійно чистився та оновлювався. Вечорами ставились вистави та грали оркестри, працювали кафе. Сад прикрашали фонтани, альтанки, ліхтарі, лавки. Гнат Єрлашов відкрив перший кінотеатр «ілюзіон», де демонстрували німе чорно-біле кіно, пізніше його перенесли безпосередньо до міського саду, який із 1936 р. називається «парк ім. О.С. Пушкіна».

    Площа залишилась територіально, але змінила назву з Базарної (за відсутністю такої функції) на площу ім. Б. Хмельницького. 

    «Критий ринок (або «шопа») зведений на початку ХХ ст. після значної пожежі, що знищила старі дерев’яні торговельні крамниці Базарної площі. Разом з розбудовою кам’яної будівлі ринку вздовж вул. Катеринославської (сучасна назва – вул. Микитинська) зводились одно- і двоповерхові крамниці, прибуткові будинки відомих купецьких родин Нікополя… На початку 2016 р. дахові конструкції ринку зруйнувались, через що більша частина покриття обрушилась. Наразі будівля перебуває в аварійному стані» (Микитинська, 4) 

    «Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»«Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»«Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»

    Торговельний ряд, ІІ пол. – кін. ХІХ ст. (а зараз тут розміщена Центральна дитяча бібліотека). Розташовується в історичному середмісті по червоній лінії вул. Микитинської, в межах площі Богдана Хмельницького… Формує периметр забудови непарної сторони вулиці, відіграючи рядову композиційну роль у сформованому міському середовищі, в оточенні одноповерхової забудови. рельєф ділянки, зведений як торговельний ряд колишньої Базарної площі, при цьому частина будинку використовувалась під житло (вул. Микитинська, 13). …Є зразком провінційної архітектури будинків ІІ пол. – кінця ХІХ ст., вирішених у еклектиці, з використанням строгих лаконічних форм класицизму».

    «Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»«Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»«Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»

    «Площа Богдана Хмельницького – це унікальний для міста об’єкт, який зберігає історію містобудівного розвитку міста, відзначаючись композиційною та стилістичною єдністю, як окремих складників пам’ятки, так і в цілому. Є частиною вул. Микитинської як первісного елемента планувальної структури, формуючи історичне ядро Нікополя».

    «Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»«Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»«Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»

    Іноді історія, яка відбувається поруч з тобою, надихає на створення творчих проєктів. Так виник фото-проєкт галереї «Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує», яка займе своє місце в ВООК-просторі Центральної дитячої бібліотеки. Колажі, які містять старі і нові фото відкриють незвичні ракурси знайомих будівель і зовнішнього вигляду площі.

    «Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»«Це моє місто – в ритмі зі мною пульсує…»

    Створено: 28.12.2020
    Редакція від 30.12.2020
    Ася Мочньова
    Бібліографія:

    Богуш П. У истоков истории Никополя.– Днепропетровск: Пороги, 1992.– 64 с.
    Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П.С. Сохань (голова) та ін. — К.: Наук. думка, 1991.– (Пам’ятки іст. думки України).
    Жуковський М.П. Нікополь: стислий історико-статистичний нарис з історії міста – Нікополь: СПД Фельдман О.О., 2013.– 95 с.: іл.
    Пам’ятки історії та культури міста Нікополь (За матеріалами «Зводу пам’яток історії та культури України») / упоряд.: Голубчик П.М., Колесник О.С., Царенко Т.А.– Дніпропетровськ: Журфонд, 2018.– 288 с.
    Шапошников Г.С. Як виникло місто Нікополь.– Нікополь, 1991.– 48 с.
    Шеремет С.В. В гостях у старого Никополя.– Днепропетровск: Пороги, 2001.– 147 с.
    ***
    https://uk.wikipedia.org/wiki/Вулиця_Микитинська
    https://nikopol.informator.ua/2018/05/20/kak-vyglyadit-staraya-chast-nikopolya/
    https://unexploredcity.com/ru/tour-view/236
    https://nikopol.site/16287-kritiy-rinok-u-nkopol
    https://www.photoukraine.com/ukrainian/photos/region/4/5050
    visit-nikopol.com/articles/view/historypart
    docop.dp.ua/Nikopol-city.pdf
    nikopol-art.com.ua/art-gazeta/prosvetitilskiy-proekt/3984

    Джерело Дніпро Культура

    автор тексту: Rayan Riener

    2021-01-04 21:32:40

    Теги в категорії