Ми знаємо, що зміни клімату відбуваються, але не усвідомлюємо, що саме може зробити кожен із нас.
Ми знаємо, що зміни клімату відбуваються, але не усвідомлюємо, що саме може зробити кожен із нас. Пропонуємо 10 ефективних способів вплинути на ситуацію. У новій доповіді, оприлюдненій у вересні 2018 року, провідні вчені-кліматологи б’ють на сполох.
Наших теперішніх дій недостатньо для того, щоб зупинити потепління планети. Вчені попереджають, що температура планети може підвищитися ще лише на 1,5C, вище цього порогу в екології почнуться необоротні зміни.
Те, що клімат планети змінюється, не викликає сумнівів, і деякі наслідки глобального потепління вже впливають на нас.
Підвищення температури збільшило ризик повеней у Маямі та в інших місцях, поставило під загрозу життя мільйонів людей уздовж річки Брахмапутра на північному сході Індії і негативно впливає на розмноження рослин і тварин.
Нам більше не потрібно запитувати себе, чи відбуваються зміни клімату і чи спричинені вони діяльністю людини. Натомість ми повинні спитати себе: “Що можу зробити саме я і зараз?”
Виявляється, чимало.
Головна мета — скоротити використання викопного палива, як-от нафта, вуглець та природний газ, і замінити їх на відновлювані та екологічно чисті джерела енергії, збільшуючи при цьому енергоефективність.
“До кінця наступного десятиліття ми повинні скоротити викиди CO2 майже вдвічі (на 45%)”, — зазначає Кімберлі Ніколас, доцент Центру досліджень сталого розвитку при Університеті Лунда (LUCSUS) у Швеції.
Мета номер один — замінити викопне паливо відновлюваними джерелами енергії
Шлях до цієї мети передбачає щоденні рішення, як-от часткова відмова від поїздок автомобілем і зменшення кількості авіаперельотів, перехід на “зеленого” енергопостачальника та деякі зміни в раціоні і виборі харчових продуктів.
Здається, проблема глобального потепління не зникне, якщо кілька свідомих особистостей почнуть купувати екологічні продукти або пересядуть на велосипед.
Однак багато експертів погоджуються, що такі рішення є важливими — вони впливають на поведінку наших знайомих, змушуючи їх також рано чи пізно змінювати свій спосіб життя.
Інші зміни передбачають ґрунтовні системні трансформації, як-от модернізація субсидій для енергетичної та харчової промисловості, які й досі заохочують використання викопного палива.
А також встановлення нових правил та ініціатив для таких галузей, як сільське господарство, лісова промисловість та утилізації відходів.
Один із гарних прикладів важливості цього стосується холодоагентів.
Ініціативна група дослідників, бізнесменів і НДО під назвою Drawdown виявила, що відмова від гідрофторвуглеродів (хімічних речовин, які використовують у холодильниках і кондиціонерах) є ефективним способом скоротити шкідливі викиди в атмосферу.
Це пов’язано з тим, що гідрофторвуглероди в 9 000 разів сильніше впливають на потепління, ніж викиди CO2. Два роки тому 170 країн світу погодилися поступово скасовувати використання цього агенту починаючи з 2019 року.
Так, це можливо. Користуючись своїми правами громадян і споживачів, ми можемо здійснювати тиск на уряд та корпорації і вимагати від них необхідних системних змін.
Інший спосіб, яким почали активно користуватися університети, релігійні групи, а останнім і часом й на загальнодержавному рівні, це вплив на фінансові установи.
Він передбачає відмову від акцій виробників викопного палива або ігнорування банків, які інвестують у галузі з високим рівнем шкідливих викидів.
Позбувшись фінансових інструментів, пов’язаних із виробництвом викопного палива, організації, з одного боку, вживають заходів щодо кліматичних змін, а з іншого — отримують економічну вигоду.
3. А що, крім цього, можна змінити у своєму щоденному житті?
Дослідження 2017 року, проведене в співавторстві з доцентом Кімберлі Ніколасом, оцінило ефективність 148 заходів, які може здійснити кожна окрема людина щодня.
На першому місці виявилася відмова від поїздок автомобілем.
У порівнянні з ходьбою, велосипедом або громадським транспортом автомобіль набагато більше забруднює навколишнє середовище.
Згідно з одним рейтингом, відмова від поїздок автомобілем є найефективнішою мірою, яку може здійснити окрема людина
У промислово розвинених країнах, приміром, ЄС, відмова від поїздок автомобілем скорочує викиди CO2 в атмосферу на 2,5 тонни — близько чверті від середньорічного показника на людину (9,2 тонни), зазначає Організація економічного співробітництва і розвитку.
“Ми повинні обирати більш ефективні транспортні засоби і, за можливості, переходити на електромобілі”, — каже Марія Вірджинія Віларіно, співавторка звіту Міжурядової панелі з проблем змін клімату.
Насправді, відновлювані джерела енергії, як-от вітер та сонце, стають дедалі дешевшими в усьому світі (хоча остаточні витрати залежать від місцевих умов).
В останньому звіті Міжнародного агентства з відновлюваної енергії (Ірена) було встановлено, що деякі з найпоширеніших джерел енергії, як-от сонячна, геотермальна, біоенергетична, гідроенергетична енергія та берегові вітри, до 2020 року будуть такими ж за ціною або дешевшими за викопне паливо.
Деякі з них вже економічно більш вигідні.
Сонячна енергія зараз є найдешевшим джерелом електроенергії для багатьох домогосподарств у Латинській Америці, Азії та Африці (Credit: Getty)
Вартість сонячних панелей для комунальних підприємств зменшилася на 73% з 2010 року. Так, сонячна енергія стала найдешевшим джерелом електроенергії для багатьох домогосподарств у Латинській Америці, Азії та Африці.
У Великій Британії береговий вітер та сонячна енергія успішно конкурують з газом і до 2025 року стануть найдешевшим джерелом виробництва електроенергії.
Деякі критики стверджують, що ці ціни не враховують кошти на інтеграцію відновлюваних джерел енергії в електроенергетичну систему — але останні дані свідчать про те, що ці витрати є досить помірними та доступними загалом.
Це — важливий чинник. Фактично, після викопного палива харчова промисловість, і зокрема м’ясо-молочна галузь, є однією з головних причин змін клімату. Якби велика рогата худоба була окремою державою, вона стала би третім найбільшим емітентом парникових газів у світі після Китаю та США.
М’ясна промисловість сприяє глобальному потеплінню у трьох основних напрямках.
По-перше, зригування, яке відбувається у корів в процесі перетравлення їжі, вивільняє багато метану, який є парниковим газом. По-друге, годування їх кукурудзою та соєю робить процес малоефективним.
Якби велика рогата худоба була окремою державою, вона стала би третім найбільшим емітентом парникових газів у світі Getty
І, нарешті, вони також потребують великої кількості води та добрив, які виділяють парникові гази. А також земель, які часто отримують шляхом вирубки лісів — ще однієї причини викидів вуглецю.
Насправді, щоби змінити ситуацію, не потрібно одразу ставати вегетаріанцем або веганом.
Достатньо лише знизити кількість споживання м’яса.
Якщо тваринний білок у вашому раціоні скоротиться на половину, ви зможете зменшити свій “вуглецевий слід” (діяльність, яка призводить до викидів шкідливих газів в атмосферу) на понад 40%.
Більш масштабним заходом було б щось на кшталт відмови від м’яса в офісних обідах, як цього року зробила фірма WeWork.
Літаки працюють на викопному паливі, і поки що ефективної альтернативи цьому немає.
Хоча деякі спроби використання сонячних батарей для тривалих перельотів й увінчалися успіхом, говорити про комерційні рейси на сонячній енергії поки що зарано.
За даними дослідження Кімберлі Ніколаса, стандартний трансатлантичний переліт в обидва боки спричинює викиди близько 1,6 тонни CO2. Це дорівнює щорічним викидам на одну людину в Індії.
І підкреслює нерівність у проблемі кліматичних змін: хоча літає відносно невелика кількість населення, а часто це робить ще менше число, страждати від екологічних наслідків будуть усі.
Вже існує чимало груп учених та представників громадськості, які відмовляються від авіаперельотів або принаймні зменшують їхню кількість. Вихід із ситуації — віртуальні конференції та наради, відпочинок на місцевих курортах та подорожі потягом замість літака.
Бажаєте знати, в якій мірі ваші перельоти впливають на зміни клімату, скористайтеся калькулятором (англійською мовою), який розробили дослідники з Каліфорнійського університету в Берклі.
Так. Тому що майже усе, що ми купуємо, спричинює викиди шкідливих газів або на етапі виробництва, або під час транспортування.
Приміром, на виробництво одягу припадає близько 3% світових викидів СО2, переважно через використання енергії у виробництві. Мода, яка швидко змінюється, і невисока якість речей сприяє тому, що ми швидко викидаємо і купуємо нові.
Міжнародні перевезення товарів, морем чи повітрям, також завдають шкоди.
Харчі, які поставляють із Чилі та Австралії до Європи, або навпаки, мають більше “продовольчих миль” (тобто довший шлях з “поля до столу”), а тому залишають більший вуглецевий слід, ніж місцева продукція.
На виробництво одягу припадає близько 3% світових викидів СО2 Getty
Але і це не завжди так, оскільки вирощування несезонних овочів і фруктів в енергомістких теплицях також спричинює викиди в атмосферу.
Найкраще — це сезонна їжа, вирощена поблизу. Хоча вегетаріанське харчування за рівнем нешкідливості для екології все одно переважає.
Дослідження Кімберлі Ніколаса показало, що менша кількість дітей в родині сприяє меншим обсягам викидів, скорочуючи їх майже на 60 тонн щороку. Але це — доволі суперечливий висновок.
З одного боку, чи несете ви відповідальність за кліматичні зміни, які спричинить життєдіяльність ваших дітей, з іншого — велике значення відіграє місце народження дітей.
Якщо ми відповідаємо за вплив на екологію наших дітей, тоді чи відповідають наші батьки за наші дії? А як бути з правом кожної людини мати дітей?
Можливо, питання треба ставити не про кількість дітей, а про виховання наступного покоління усвідомлених і відповідальних людей, здатних розв’язати проблеми екології.
Це — складні, філософські питання — і ми не будемо намагатися відповісти на них тут.
Копирайт изображенияGETTY IMAGESImage captionНароджуючи дітей, ми збільшуємо потенційну загрозу планеті, але саме вони можуть стати першим поколінням, яке житиме екологічним та усвідомленим життям
Хоча в середньому життєдіяльність кожної людини призводить до приблизно 5 тонн викидів СО2 на рік, у кожній країні це число може помітно відрізнятися.
У розвинених країнах, як-от США та Південна Корея, середні показники будуть вище — 16,5 і 11,5 тонн на людину відповідно. Для порівняння у Пакистані та Філіппінах — близько 1 тонни.
Навіть у межах однієї країни багатший клас спричинює більше викидів, ніж люди, що мають менший доступ до товарів та послуг.
І отже в питанні з дітьми, йдеться не про те, скільки їх у вас, а радше — які статки має родина і який веде спосіб життя.
Соціологи виявили, що коли одна людина обирає більш екологічний спосіб життя, інші також наслідують її приклад.
Це доводять висновки чотирьох досліджень:
Соціологи пояснюють це тим, що ми постійно порівнюємо свій спосіб життя з діями нашого оточення і, виходячи з них, формуємо свою систему координат.
Якщо вам ніяк не вдається змінити свій спосіб життя, опцією може стати внесок у надійний екологічний проект.
Це не означає, що ви таким чином знімаєте з себе відповідальність, але надає вам ще один спосіб компенсувати негативні наслідки своє діяльності для планети.
На сайті Кліматичної конвенції ООН є інформація про десятки таких проектів в усьому світі. А щоби з’ясувати, скільки викидів маєте відшкодувати саме ви, скористайтеся зручним калькулятором (англійською мовою).
Ким би ви не були, фермером на кавовій плантації в Колумбії або власником будинку в Каліфорнії, кліматичні зміни позначаться на вашому житті.
Але слушно й інше: ваші дії вплинуть на планету найближчими десятиліттями у кращий або гірший спосіб. Вирішувати вам!
Джерело Медіум
Пишемо про все важливе
Кожен день щось нове. Будьте в центрі подій