Нікополь сьогодні, новини міста
Власна думка
Автор: Rayan Riener, 22.07.2020 17:07:59
115

Позаминулі думки, втрачені дні, подяки та правда із життя

Мрія дитинства - бути дизайнером, писати, малювати - ось що повинно бути головним у моєму житті. У цій країні не в'яжеться бути: чесним "квіром" із принципами..

Позаминулі думки, втрачені дні, подяки та правда із життя



 


Майже 4 роки тому, я кинув усе, роздарував майже всі свої речі "друзям" та приятелям й поїхав з України, сподіваючись ніколи не повертатись до цього пекла.


Але довелось повернутись, вже не маючи нічого посеред пустої кімнати, туди, де усі здавалося друзі, що тішилися прощавальними скарбами від мене, поставили мене до чорних списків без пояснень. В мене не залишилося нічого, навіть моєї швейної машинки та повного комплекту для шиття. Які я перед виїздом подарував “друзям”. Довелося жити "з нуля"... У марних пошуках роботи у закинутому богом місті. Розпродаючи останнє, що мав.


Потім, після невдалих робіт у "рідному" містечку сталася можливість поїхати до Дніпра. При тому, що в мене вкрали паспорт по дорозі "додому", тому я розумів, що навіть у Дніпрі буде складно. Поки його відновлював, брався за будь-яку роботу, працюючи майже без вихідних: фарбував двері/вікна/паркани бабусям, потім біг розклеювати оголошення, опісля стояв з листівками десь або волонтером й так далі... (о, "неймовірний" 2015-й!!) Про свій заробіток було казати комусь соромно.


Але такими підробітками я витягував грошей навіть більше ніж на офіційній роботі, поки не мав паспорту. Але найцікавіше почалося, коли я його отримав і почав шукати офіційне працевлаштування. Стажувався то там то там, зазвичай брали у сфері харчування та обслуговування, й усюди я стикався з ксенофобією та гомофобією, через що мене або звільняли або виживали з роботи самі працівники.


Наприклад, в самому центрі, у "Банзай" я також стажувався, і в перший день, коли допомагав на кухні - кухарі увімкнули пісню "пєдарассія", певно щоб "підтримати" мене, висміюючи в очі та позаочі. Через деякий час хлопці-офіціанти підсунули мені продукти до сумки й адміністратор подумав, що я хотів вкрасти це. Це останній випадок, після якого в мене не те що руки склалися, а я вже був готовий одягти білі капці та "Піти у дику далечінь" після низки стажувань з папкою гомофобних випадків і голодними днями очікування, усе ближче йдучи до дати, коли потрібно платити за оренду квартири. Хтось скаже, що я тоді здався, але потрібно знати мою ситуацію краще. (Хоча, когось це турбує?).



Ще у дитинстві я зрозумів суть цієї системи і саме тому настільки активно займався творчістю, бо не хотів бути як свої батьки - гвинтиком системи, її рабом.


Вже у 14 років я вирішив, що стану письменником, попри що. І тоді, у 2015 році я склав руки й поїхав до свого мухосранська назад, бо не лишилось сил ще один рік, наступні ось так "виживати" як усі та "жевріти" як особистість, що за рік встигла написати тільки кілька віршів, яку не сприймають серйозно знайомі, якій навіть соромно тим знайомим сказати, як складно та важко працюю і через це обростати мохом пліток.


Між іншим: Земля помирає, поки ми стурбовані нікчемними проблемами та витратами.


Я ніколи не забуду фрази однієї відомої людини в Дніпрі, коли я просто не зміг сказати на запитання: а чєм же ти зарабативаєш? (Коли мене запросили на типову гулянку на дачі) відповідь... Відповідь, що я став "вижатою" людиною, яка встає о 5 годині ранку щоб встигнути на перший підробіток, потім їде на другий, третий й так далі й повертається до квартири біля 12-ї години; людини, яка працює більше за неї, бо елементарно, ні - не хоче їсти, а може бути голодною заради одного - свободи від того місця, де народилася. Свободи від постійного вербального та невербального насилля, буллінгу та знущань на роботі від працедавців та співробітників у “рідному” місті. Я тримав це у собі й промовчав тоді, а вона відповіла: "знаєш что я тебе скажу - ти просто лєнтяй, і ти сам нє хочеш работать".


Вона так і не дізналася й не дізнається про мою ситуацію, але туді мене тупо порвало від образи, огиди та цілковитого вакууму нерозуміння оточуючих, і я заплакав та пішов. Так хочется, щоб люди бодай трохи думали, що ну нічого вони не знають про інших та не вигадували байок, які потім активно передаються плітками. Саме тому, й тоді і зараз я зрозумів, що не тим я займався.


Мрія дитинства - бути дизайнером, писати, малювати - ось що повинно бути головним у моєму житті. У цій країні не в'яжеться бути: чесним "квіром" із принципами з кар'єрним ростом, майже завжди. Що я бачив увесь час? Люди продають свою честь та принципи на право та на ліво...


А я вибрав свою дорогу, чесну та до деталей щиру - я хочу займатися творчістю, хочу заробляти свою копійчину саме цим на життя. Не тому, що іншого не вмію чи хочу пустих понтів та слави, а тому, що ця країна мене задушить своєю несвободою (дискримом, стигмами, пустою рабською працею заради виживання), тому що це суспільство мені в черговий раз підставить та плюне в обличчя, а творчість - мене лікує. Завжди лікує від постійного негативу зусібіч та дає щось більше людям, збагачує їх життя.


Й тепер, я дійсно бачу, що моє життя більше не позбавлене сенсу, тепер я відчуваю себе щасливим та вільним, бо я на своєму місці. Місці того, ким я хотів бути й ким я став. За це, я можу дякувати лише тим, хто у мене повірив, підтримав та зробив диво - втілив мою мрію у реальне життя. Заради цього, цих людей я готовий працювати та розвиватись, творити в цьому напрямі далі без жодних оглядів на минуле.


Бо я так багато можу дати усім, працюючи на себе, творчо... І нічого, навіть собі, працюючи на когось. Дякуючи тим, хто повірив у мене і допоміг мені!


- from 2016 -


До слова, творчість дійсно може змінити світ, якщо її підтримувати.

У вас є цікава тема? Напишіть нам повідомлення!

Ви хочете, щоб ми опублікували вашу історію чи написали про проблему? У вас є цікава новина, вірш або оповідання, чи закінчена стаття? Пишіть нам!
Rozetka UA

Теги в категорії

армія
війна на сході україни
мілітаризація
права людинисекс
сексуальна освіта
сексуальні навички
кохання
освітабодіпозитив
психологія
психолог
підлітки
зовнішність
стильсекс
орагзм
сексуальність
техніки сексу
сексуальна освітамова
українська
культура
мовне питаннязоозахист
песики
права тварин
власна думканікополь
микитин ріг
микитин
микитино
стара частина
старая часть
історія
микитинськпсихологія
філософія
поради
саморозвитокеко
екологія
шосте вимирання
вимирання
зміна клімату
література
глобальне потепління
елізабет колберт
книги
рекомендації
самоосвітаСША
Америка
Культура
Музика
Кіно
Кантрі
Ковбої
FireEyeекологія
земля
кліматичні зміни
планета
екологічна катастрофа
майбутнєісторія
власна думка
блоги
міграціяліто
2020
весна
нікополь
пляж
пляжний сезонтуризм
відео
туристмузика
ретро
синтвейв
ретро хвиля
електронна музика
synthwave
Retrowave
топсуїцид
ефтаназія
самотність
самогубство
психологіясекс
анатоміякава
кавоманія
здоров'яресторація
туризм
кафе
готель
бізнес
клубздоров'я
імунітет
медицина
щастя
коронавірус
віруссоціум
європа
суспільство
життя
людяністьвірус
корупція
політика
тяганина
паспорт
бюрократіяпсихологія
діти
соціумекономіка
гроші
львів
нікопольосвіта
школа
система
українофобія
дискримінація
соціум
права людиниарт
права людини
творчість
гей
лгбт
інтерв'юзакон
поліція
минуле
майбутнє
дискримінаціяпсихологія
насилля
права дитини
освіта
вихованняправа людини
сенс
свобода
особистість
індивідуальністькультура
кримінал
зло
злочинці
сміття
інфраструктура
комуналказло
злочинністьфемінізм
права жінок
сексизм
мізогініяправа людини
літературу
свобода слова
фантастика
дніпровірш
арт
мистецтво
латинка
поезіямайдан
євромайдан
революція рівності
активізмкультура
соціалка
комуналка
корупціяправда
цензура
росія
родина
війнадискримінація
гомофобія
ксенофобія
рівність
расизм
журналістика
етика
мораль
права людининікополь
руїна
емо
суспільствоклімат
активізм
природа
волонтерство
клімат змінюється
глобальне потепліннямайдан
молодь
суспільствоапокаліпсис
епідемія
нові санжари
вірус
пандеміяжиття
індивідуальність
криза
нікополькорупція
справедливість
законпорно
секс
порнографія
свобода словамистецтво
фізика
наука
всесвіт
свідомість
дзенсамукоморі
хікі
хікікоморі
аніме
інклюзивністьжиття
блог
літостереотип
бодіпозитив
фемінізмсубкульутра
індивідуалізм
топ
колір
неформальністькримінал
тортури
юність
події
суїцид
колектори
труп
смертькриза
депресія
факти
хвороба
емоції
життясновидіння
марення
магія
час
сила
тонкі матеріїемоції
сублімація
життясенс
смуток
гідністьцензура
китайський вірус
covid19
влада
свобода словавірус з китаю
закон
карантин
covid-19
свобода словакритика
дизінформація
фейкпсихологія
стосунки
життямережа
інтернет
техно
історіяаніме
сатанізм
манга
фентезі
анімація
рецензія
готикаcoronavirus
interview
virus
us
science
medicine
politics
pandemicмова
енциклопедія
фобії
вікіпедія
дискримінаціялітература
субкультура
зно
квест
хобімарс
космос
колонізація космосу
терраформінгрелігія
мова
віра
пропаганда
диверсія
бізнесколонізація космосу
гендер
квір
марс
веган
еко
марсіанизмі
газетярі
пандемія
законпаропанк
серіали
огляд
панккіно
український фільм
сєнцов
геймер
драмапроза
харків
публіцистика
життяпоради
лайфхак
професіяправа людини
нацизмправа людини
надзвичайнеправа людини
релігія
фемінізм
свобода словаправа людини
жіноцтво
соціумрецензія
книга
еволюція
атеїзм
свободалітература
ідеологія
еволюціяновини
змі
дніпро
нікопольправа людини
сексуальна орієнтація
гомосексуальність
біправа людини
атеїм
духовність
пандеміяісторія
революція
україна
майдан
свободарецензія
клімат
наукатворчість
мріїмистецтво
наркотики
алкоголізм
тютюн
майбутнєжиття
правда
несправедливість
екокібернетика
аналітика
прогноз
it
мережа
geekсуспільство
людство
екоогляд
соцмережа
парлер