Чому, Життя? - вірш про несправедливість та злу систему



Чому, Життя?

Чому, Життя, -  складається з 

Сміття?

Чому, хрустальний шлак іржі

Дере судини крові наші?

А Серце, - спорожніле для...

Любові?

Чому, Самотність захопила мить

Чому, так складно мені жити?

Як віднайти ланочку-зв'язок?

Болить...

Мій мозок, від усього цього.

Бо у закутках Всесвіту - 

Самотність Самоти Самотності

...Нема...

Бо Всесвіт цей увесь, - синонім є

Самотності душі й паразитичності -

Бажання це людей

Єдиного суспільного, зла шлаку

Ми гнітим Всесвіт, своїм існуванням

Не життям, бо ж життя то щастя

А біль?

А він все досі там, в моєму серці

Прозріння сліпоти і особистий

Прозріння у нікчемності прозрінь.

Я тут.

У цьому пеклі наодинці, сам.

І де, у Всесвіті загублений куточок?

- Десь, певно, там...

Болить.

Чому, Життя, -  складається з 

Сміття?

06.04.13.

Фото DevianArt.com / Max Caulfield