У Нікополі провели в останню путь воїна ЗСУ Олександра Болюбаша

Сьогодні у Нікополі рідні, близькі, друзі, побратими, колеги по роботі, представники міської влади та небайдужі мешканці міста провели в останню путь нашого земляка — солдата Болюбаша Олександра Леонідовича, 1989 року народження. Про це повідомлено в прес-центрі Нікопольської міської ради.

Олександр народився 4 серпня 1989 року в селі Миропіль Солонянського району. Згодом разом із батьками переїхав до Нікополя. Тут навчався у загальноосвітній школі №6, а професійну освіту здобув у ПТУ №42, опанувавши фах електрогазозварювальника.

Працював на підприємстві «Інтерпайп Нікотьюб», де його поважали за високий професіоналізм, відповідальність і щиру людяність. З юних років Олександр мав неабиякий хист до техніки — міг полагодити все: від телефону до мотоцикла чи автомобіля. Він завжди поспішав на допомогу іншим, часто відкладаючи власні справи. Рідні з любов’ю називали його «Наш Чіп і Дейл», адже він ніколи не проходив повз тих, хто потребував підтримки.

Навіть у дорозі Олександр зупинявся біля людей, які потрапили в біду, і першим запитував: «Чи не потрібна допомога?».

29 травня 2025 року Олександр став на захист України, вступивши до лав Збройних Сил України. Він служив командиром відділення безпілотних авіаційних комплексів — командиром екіпажу БпЛА взводу розвідки та корегування штурмового батальйону окремого штурмового полку «Скеля».

Високого на зріст воїна побратими жартома назвали позивним Манюня. Попри веселий позивний, Олександра глибоко поважали за спокій, зібраність, чіткість у виконанні бойових завдань, надійність і відповідальність. Поруч із ним побратими почувалися впевненіше.

6 грудня 2025 року Олександр Болюбаш загинув під час бою поблизу населеного пункту Удачне Покровського району Донецької області.

У нього залишилися батьки, сестра, син і донечка.

Нікополь низько схиляє голови у скорботі за своїм Захисником.
Світла пам’ять Болюбашу Олександру Леонідовичу — воїну, який віддав найдорожче за Україну.

Герої не вмирають — вони живуть у наших серцях.