Автор: Райан Ріенер
, 2020-06-03 21:53:18 Facebook
На читання тексту піде: 19 хвилин, 5966
Метро у Дніпро - машина часу. Вперше, у Дніпрославському* метро, я побував ще у дитинстві, років так у 10-11, вже після того, як звик до Московського метро.
Вперше, у Дніпрославському* метро, я побував ще у дитинстві, років так у 10-11, вже після того, як звик до Московського метро. Усе, що я пам'ятаю, що дійсно почував себе кумедно: майже пусті вагони, холод (це було влітку), запах чогось вогкого, та пляшка, що каталася пустим вагоном. Декілька станцій метро у такому великому місті, та ще й тих, що йдуть від вокзалу, а не центру, в околиці спальних районів - це дійсно смішно, а ще відповідає критеріям одного із найкоротших метро у світі. Чому так? Що буде далі? Що могло б бути?
У самому початку 2016 року, я знов спустився до цього метро і спробував об'єктивно оцінити його переваги та "противаги" відносно Московського і Київського метрополітену, у яких я вже встиг наїздитись. Свої думки я викладу у цій статті, разом із фото. До речі, "незаконними", адже це заборонено. Хоча я знімав собі спокіной без будь-яких наслідких. Звісно, першість Московського метро не обговорюється. Києвське виглядає дуже скромно, порівняно із тою павутиною, що пронизує столицю РФ. Та й основні фактори, які вплинули на такий стан метрополітену в Україні очевидний - корупція, та ще й примітивна. Справа в тім, що самі дніпрославці називають своє метро "чорною дірою, що поглинає бюджет". Гроші десятеліттями розкрадалися, а "сматрящіє" над іншим транспортом у місті продовжували збагачуватися. Це досить загальновідомо, Водії суспільного транспорту не раз скаржилися, що з них вимагають тисячі грошей на добу. Уявіть собі кількість маршрутних таксі й басів, які кожного дня віддають "данину" і ті кошти, які отримують втаємничені особи, за рахунок транспортного коллапсу, який вже шириться містом.
Метро на Дніпрі надто необхідне, особливо у центрі та в основнх напрямках руху: райони проспекту Слобідського, Перемоги, Тополя, Паруса... Люди витрачють іноді по кілька годин, щоб дістати із свого мікрорайону до центру чи іншого місця. Метро б зменшило цей показник до мінімального часу. А гроші були, є і будуть - але разом і з істотами, ім'я яким глисти-корупціонери... У резульаті, маємо? Дніпровський метрополітен будувався із 1982 року, аж 13 років, а відкрився аж у 1995 році, вже у Незалежній Україні. Мав лише одну лінію - Центрально-Заводську із шести станцій. За роки незалежності було багато разів, коли влада виділяла кошти на подальше будівницто, але воно постійно згорталося... Гроші йшли немов до "чорної діри"... Наприкінці 2015 року, нова зрада міста анонсувала, відповідно до постанови Верховної Зради, що буде добудовувати дві-три станції центральним проспектом за 2-3 роки... Це "Театральна" (недобудова якої заклеєна пропагандистськими проукраїнськими плакатами біля Парку Глоби), "Центральна" та "Музейна" станція... За проектом на станції в Центрі планується побудувати перехід на станцію «Європейська площа», який зв'яже Центрально-Заводську лінію з лінією, яка з'єднає правий та лівий береги міста (друга лінія). А станція "Історичний Музей" (Музейна) буде розташована поблизу Історичного музеюі Національного Гірничого університету.
Переваги
Перш за все, слід відзначити неймовірну чистоту, навіть блиск метрополітену, яку не побачиш у жодному іншому метро України та певно і Росії. Поручні блищать, підлога не у багнюці, як це зазвичай є нормою у Київському чи Московському метро.
Сидіння також викликають довіру - усе чисто і натерто до блиску. Теж саме можна сказати і про платформи. Істина у порівнянні, як то кажеться.
Наступний позитивний момент - це простір. На платформі майже завжди можна знайти иісце, щоб сісти, теж саме можна сказати і про вагони. Не треба стояти, і чекати, - це факт. І це дуже добре! У потязі справді можна відпочити серед чистоти. Величезний плюс+!
Мінімальна кількість реклами у метро, дивує. Зазвичай у Москві чи Києві рекламі в підземці усюди дуже багато. Тотбо дійсно можна психологічно відпочити від неї, бодай під землею. І це чудово, адже на поверхні її дуже багато, як і сміття.
Відсутність реклами не позначилася на вартості проїзду - лише 2 гривні. Це дуже дешево для метро. Мене особисто зачарували прикольні напіврозорі салатові жетони, дуже милі і незвичні.
"Противаги"
Одразу у вічі потрапляють люди, які їздять у ньому... Це найголовніше, що, на мою думку, є найбільшим мінусом метро у Січеславі. Їх небагато. Але сама назва лінії метро говорить про себе - "Вокзально-Заводська"... яка веде до єбенів міста - району Червоний Камінь, Коммунару (минулого Лєнінского району). Зараз це один із найбільш гнилих районів міста, із закинутими заводами, декількома кладовищами, розбитими дорогами із вбогим плануванням інфраструктури та однотипними картковими будинками. Депресія починається одразу, коли виходиш в цей ебафграунд... І закінчується усе це з іншої сторони Вокзалом - фактично прицентральним бидло-кублом бомжацького типу.
Селюки, біднота, совки, бидлота із загальної біомаси там так майже повсюду. Вперше у житті, коли я фотографував щось у метро, до мене чіплялися самі пасажири, які немов із минулого віщали, що це "режимний об'єкт". І дійсно, коли ти спускаєшся до цього андеграунду - дорога в низ, це дорога часу, яка переносить до справжнього радянського союзу, який везе тебе до Лєнінского району, у минуле. Можна відчути, як і самі пасажири застрягли, разом із свідомістю ще у "тому" часі. Із іншої сторони, ця Машина часу у майбутньому може стати неабияким атмосферним туристичним об'єктом, доступ до якого на разі закритий через віддаленість до центру. Хоча туристи певно охоче відвідали б подібний сателіт минулого, із тоталітарною атмосферою радянського типу.
"Станції-примари", або "Ті, що побудують наші онуки, приблизно у той час, коли на Марсі виникнуть перші колонії".
Подальше будівництво Центрально-Заводської лінії від станції «Історичний музей» на сьогодні є дуже сумнівним. Більшість розходяться в думках, куди саме варто вести цю гілку метро. Офіційна версія влади — лінія має пройти від станції «Історичний Музей» до залізничного вокзалу «Дніпропетровськ-Південний», який стане пересадковим терміналом для нової системи рейкового автобуса. (Рейковий автобус з'єднає передмістя Дніпропетровська з його центром). А потім виходити на спальний район у південно-східній частині Дніпропетровська. Відповідно, жодного будівництва станції «Дніпро» не передбачається.
Інша версія — вести далі лінію через станцію «Дніпро», а потім спрямувати її на південний схід міста, уздовж набережної.
Третя версія ґрунтується на плані будівництва метрополітену, затвердженому в 1986 році. Цей план також, як і теперішній офіційний, не передбачав виходу лінії на набережну, але й не існувало проекту з будівництвом станції «Південна» біля вокзалу «Дніпропетровськ-Південний». Лінія робила різкий поворот на південь через Вузівський мікрорайон, уздовж проспекту Гагаріна, з виходом і подальшим рухом вздовж Запорізького шосе.
І, нарешті, четверта версія, яку зараз жартівливо називають «утопією», — розгалуження проектованої лінії від станції «Історичний Музей» на станцію «Дніпро» і на станцію «Південна» з подальшою її злиттям в спальному районі, розташованому уздовж набережної в південно-східній частині міста. При цьому одну з розгалужених ділянок лінії передбачається зробити з обмеженим рухом поїздів. Проте поки що всі ці ідеї виглядають вельми туманними перспективами будівництва Центрально-Заводської лінії.
Поки-що, у проектах та вікіпедійних джерелах, позначена станція-примара, після Музейної під назвою "Дніпро".
Стосовно будівництва ще однієї станції до району "Парус", за елетродепо і перед першою станцією "Покровська" - можна сказати теж саме.
_____________
Вокзальна
Метробудівників
[незабаром буде]
Металургів
[незабаром буде]
Заводська
[незабаром буде]
Проспект Свободи
Покровська
[незабаром буде]
*Використовую інші топоніми для міста "Дніпропетровська" і жителів, оскільки той факт, що влада залишила назву совковою - вважаю неприйнятним для себе та тих, хто розуміє усю кривавість її історичної істини.