У серці Антарктиди з’являється чорна діра розміром зі Швейцарію: вчені розкривають таємницю

Щозими Антарктида вкривається білосніжним льодовим панциром, який простягається на мільйони квадратних кілометрів. Про це пише Earth.com.

Тому велике здивування викликала поява на супутникових знімках NASA гігантської темної плями – ополонки, яка в 2017 році розрослася до розміру Швейцарії. Унікальне явище зафіксували у віддаленому районі над плато Мод Райз, за сотні кілометрів від найближчої берегової лінії.

Цей феномен уже спостерігали у 1970-х роках, коли протягом трьох зим ополонка стабільно зберігалася над тим самим районом. Після цього вона з’являлася лише епізодично — аж поки не повторилася в 2017 році, здивувавши науковців.

Як формується ополонка?

Поява такої великої діри пов’язана зі складною взаємодією океанічних шарів і атмосферних процесів. Південний океан вчені порівнюють із листковим пирогом: прісна холодна вода зверху, а під нею — тепліші й солоніші шари. Коли щось порушує цей баланс, починається конвекція — лід тане, тепло підіймається догори, і океан буквально "дихає", викидаючи гази.

У випадку 2017 року вирішальну роль зіграли одразу кілька факторів:

• Штормові вітри відштовхували лід від центру, як це зазвичай трапляється поблизу берегів.
• Атмосферні річки — потужні повітряні потоки — приносили додаткове тепло з неба.
• А головне — перенесення Екмана (фізичне явище, коли вітер спрямовує поверхневу воду під кутом через обертання Землі) змусило солоні глибинні води піднятися саме туди, де й утворилася ополонка.

Цей підйом сприяв руйнуванню криги й втраті тепла океаном. За оцінками, ополонка 2017 року вивільнила у 20 разів більше тепла, ніж це зазвичай відбувається крізь непорушений лід.

Що далі?

Вчені не виключають, що подібні явища можуть ставати частішими через зміну клімату. Але щоб це зрозуміти, дослідникам ще потрібно відповісти на багато запитань. Одне з них — як підтримується баланс солоної води, необхідний для стабільного перемішування океанічних шарів.

Чорна ополонка над Антарктидою стала не лише географічним феноменом, а й ключем до розуміння глобальних кліматичних процесів, які впливають на всю планету.