Міноборони запровадило нові правила щодо використання ґендерно чутливої мови

Цього року національний сектор безпеки та оборони вперше святкує Міжнародний жіночий день, маючи чіткі правила та вимоги до використання ґендерно чутливої мови, затверджені наказом Міноборони. Про це пише Святослав Шеремет.

Ключові витяги з керівного документа для ЗСУ та інших інституцій у системі МО:

Військовослужбовці ЗСУ, державні службовці та працівники органів системи Міноборони під час виконання своїх посадових обов’язків, а також у спілкуванні повинні використовувати відповідну лексику, застосовуючи такі прийоми:

1. виявляти у власній свідомості ґендерні стереотипи та змінювати їх, використовуючи виключно нейтральну лексику: “чоловіки та жінки”;
2. використовувати фемінітиви, що дозволяє зробити видимою роботу жінок на стереотипно “нежіночих” посадах та демонструє роль жінок як повноцінних суб’єктів суспільно-політичного життя. Щодо військових звань фемінітиви не застосовуються;
3. усі мовні звернення повинні бути вільні від стереотипів та дискримінаційних висловлювань щодо статі;
4. уникати використання стереотипних уявлень про ролі та здібності людей залежно від їх статі;
5. уважно ставитися до контексту та уникати використання мови, яка може підтримувати ґендерні стереотипи або дискримінаційні погляди;
6. уникати стереотипних висловлювань: “слабка стать” або “сильна стать”;
7. мова повинна бути універсальною та зрозумілою для всіх, незалежно від статі;
8. уникати відверто образливих для жінок і чоловіків висловів або таких, що змальовують жінку гіршою за чоловіка, і навпаки, чоловіка — гіршим за жінку;
9. уникати тверджень, які закріплюють у мові та свідомості ґендерні стереотипи, наприклад: чоловіки — чудові керівники, жінки — ідеальні виконавці;
10. у випадках, коли потрібно особливо підкреслити присутність представників обох статей, слід використовувати форми, що включають обидві статі;
11. активно вживати обидва роди іменників, використовуючи ґендерно-симетричні форми звертання до груп людей різної статі. Наприклад, “шановні учасники та учасниці, пані та панове”;
12. вживати слова, які позначають особу за професією, посадою, видом занять у жіночому роді, якщо йдеться про жінок, як в однині (громадянка), так і в множині (заявниці);
13. тестувати слова у “дзеркалі”: чи добре виглядатимуть використовувані фраза/текст;
14. під час публічних виступів використовувати інклюзивну мову, що не виключає представників жодної статі.

Керівництво органів військового управління, з’єднань, військових частин зобов’язані проводити внутрішні інформаційні та просвітницькі кампанії, спрямовані на підвищення рівня обізнаності особового складу щодо використання ґендерно чутливої мови та невикористання ґендерної асиметрії мови, мовного сексизму, ґендерних стереотипів.

Військовослужбовці зобов’язані при підготовці інформаційних, аналітичних, презентаційних матеріалів брати до уваги ґендерний та недискримінаційний компоненти аналізу.

У системі Міноборони, зокрема в ЗСУ, заборонені дискримінаційні висловлювання, які містять образливі, принижуючі твердження щодо осіб на підставі статі, зовнішності, одягу, сексуальної орієнтації тощо; утиски; мова ненависті.

Міноборони затвердило три основоположні принципи ґендерно чутливої мови:

1. інклюзивність — мова має відображати різноманіття та бути включною для всіх, незалежно від їхньої статі та ґендерної ідентичності;
2. рівність — мовне спілкування повинно сприяти рівності, уникати дискримінаційних виразів або стереотипів, пов’язаних із статтю чи ґендером;
3. видимість — важливо забезпечити рівну видимість жінок та чоловіків у мові, уникаючи невидимості будь-якої групи.

Ці рекомендації та принципи «встановлюють загальні вимоги до використання ґендерно чутливої мови в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, розвідувальному органі Міністерства оборони України з метою дотримання законодавства України у сфері забезпечення ґендерної рівності та протидії дискримінації».

Наведені настанови та принципи затверджені наказом Міністерства оборони України від 13 квітня 2024 року № 236. Власне наказ можна завантажити за лінком https://www.mil.gov.ua/…/nakaz_moy/Nakaz_236_13_04_24.zip, а рекомендації з використання ґендерно чутливої мови в системі Міноборони — повністю почитати за посиланням https://www.mil.gov.ua/…/140524genderno_chutliva_mova.pdf.

А тепер іще кілька ремарок: Міноборони вкотре визнало стать, ґендер, сексуальну орієнтацію та ґендерну ідентичність сутнісними характеристиками особистості взагалі та людини, яка проходить військову службу, зокрема: кожна згідно з названих чотирьох ознак прямо зазначена в наведеному нормативно-правовому акті.

Важливо, що у повній відповідності до Стамбульської конвенції ознаки статі й ґендеру розглядаються як самостійні ознаки особистості, які не є ані тотожними, ані взаємозамінними.

Нагадаємо, що уряд та Міноборони послідовно нарощують недискримінаційні засади функціонування Збройних Сил. Наприкінці минулого року постановою Кабміну з чудовим номером 1234 установлено, що забороняється будь-яка дискримінація військовослужбовців, зокрема пряме або непряме обмеження прав військовослужбовців залежно від статі, стану здоров’я, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, а також сімейного стану (докладніше див. www.facebook.com/27296483286664676).